ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 380/11749/23

адміністративне провадження № К/990/17635/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року (головуючий суддя - Кедик М.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року (головуючий суддя - Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Шевчук С.М.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі - КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ»), у якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови видати йому довідку медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про встановлення відсотка втрати працездатності; зобов`язати КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ» видати йому довідку МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності у зв`язку з настанням III групи інвалідності, пов`язаної з пораненням та захворюванням під час виконання ним обов`язків військової служби у складі діючої армії.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі, а ухвалою від 05 жовтня 2023 року витребувано у відповідача довідку від 30 травня 2007 року про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності та акт огляду медико-соціальної експертної комісії серії ЛВА-1 № 350685.

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року позов залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а позивачу надано строк для усунення його недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку, з доказами, що підтверджують поважність причин його пропуску, та надати довідку від 30 травня 2007 року про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності.

4. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

5. Предметом оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду цієї ухвали.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове судове рішення по суті вимог.

7. Скаргу обґрунтовано тим, що судові рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судами не взято до уваги доводи позивача про те, що видача довідки МСЕК та відмова комісії Міністерства оборони України у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги за рішенням суду - це різні правовідносини, із різними суб`єктами владних повноважень. Отже обчислювати строк з дати відмови у виплаті допомоги за рішенням суду в іншій справі є помилковим, оскільки ці обставини не мають жодного відношення до заявлених позовних вимог.

7.1. Позивач указує, що строк звернення до суду щодо видачі довідки про встановлення відсотку втрати працездатності можна застосовувати лише з часу звернення до відповідача з відповідною вимогою. Так, під час встановлення інвалідності комісією МСЕК було визначено відсоток втрати працездатності, однак відповідний документ йому виданий не був. Посилаючись на те, що лише у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ» з вимогою видати йому таку довідку та, отримавши у квітні 2023 року відмову відповідача видати такий докумет, процесуальний строк ним не пропущено, оскільки позов подано у травні 2023 року.

8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 22 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

9. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 8 частини першої статті 240 КАС України щодо підстав залишення позовної заяви без розгляду.

10. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 22 травня 2024 року направлено учасникам справи, проте відзив на касаційну скаргу від КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ» у справі не надійшов.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

11. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

12. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (частина друга статті 118 КАС України).

13. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

15. У постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 указано, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15.1. Водночас у справі № 240/12017/19 Верховний Суд презюмував, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Отже недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів і при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

16. Як убачається із матеріалів справи, залишаючи позов без розгляду, суди виходили з того, що про порушення прав ОСОБА_1 дізнався ще у 2018 році з листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 вересня 2018 року № 8897, в якому комісія Міністерства оборони України відмовила ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності за рішенням суду у справі №447/3137/15-а. Підставою такої відмови стало те, що позивачем не подано довідку органів МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності, що наразі унеможливлює визначення розміру одноразової грошової допомоги, що належить йому до виплати.

Отже, саме з цієї дати, на думку судів попередніх інстанцій, позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою подання позовної заяви.

16.1. За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій вирішили, що звернення у березні 2023 року ОСОБА_1 безпосередньо до відповідача із заявою щодо видачі довідки про відсоток втрати працездатності жодним чином не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. Тому ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії ОСОБА_1 почав вчиняти з пропуском строку звернення до суду.

17. Верховний Суд не погоджується з такими висновкам судів попередніх інстанцій, оскільки, як слушно зауважив позивач, Міністерство оборони України не є відповідачем у цьому спорі, дії якого оскаржує ОСОБА_1 і питання щодо надання необхідної довідки з цим суб`єктом владних повноважень безпосередньо не вирішувалося.

18. Як свідчать матеріали справи, вперше до КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ» із заявою про видачу необхідної довідки позивач звернувся 22 березня 2023 року, що не заперечується відповідачем.

18.1. Листом від 05 квітня 2023 року №135 КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ», зокрема, повідомив ОСОБА_1 про те, що обласна МСЕК №3 не визначала відсотки втрати його професійної працездатності для отримання страхових виплат , оскільки позивач під час строкової служби в армії СРСР та участі у бойових діях в Афганістані не підлягав державному обов`язковому особистому страхуванню і не був застрахований.

18.2. Також у цьому листі відповідач, пославшись на приписи Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, повідомив ОСОБА_1 , що указаними нормативно-правовими актами не передбачено встановлення відсотків у випадку настання інвалідності не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби. Визначення відсотків втрати працездатності для учасників бойових дій в Афганістані, які мають статус інваліда війни внаслідок поранення в Афганістані, не передбачено чинним законодавством.

19. Отже, аналізуючи зміст листа КЗ Львівської обласної ради «Львівський ОЦМСЕ» №135 Верховний Суд зауважує, що відповідач фактично повідомив позивачу про відсутність у нього можливості отримати необхідний документ, пославшись на те, що чинним законодавством не передбачено такої процедури для учасників бойових дій, які мають статус інваліда війни внаслідок поранення в Афганістані. Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

20. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що аргументи позовної заяви та додані до неї докази свідчать про те, що предмет спору, суб`єктний склад та правовідносини у цій справі безпосередньо непов`язані з обов`язком іншого суб`єкта владних повноважень, що не є стороною у цій справі, виконати судове рішення у справі №447/3137/15-а. Тому відсутні підстави обчислювати процесуальні строки з дати отримання відмови Міністерства оборони України.

21. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з аргументами ОСОБА_1 про дотримання ним строків звернення до суду та незаконність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для застосування положень пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

22. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

23. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

25. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року скасувати, а справу №380/11749/23 направити до Львівського о окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська