ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 червня 2024 року Справа № 280/2684/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник адвокат Фісунов Артьом Леонідович (49000, м. Дніпро, бульвар Європейський, буд.4, оф. 404, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання неправомірним, скасування висновку (довідки) військово-лікарської комісії та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 (далі відповідач) про визнання неправомірним, скасування висновку (довідки) військово-лікарської комісії та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок - Довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 код НОМЕР_4 від 18 березня 2024 року № 1056, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби;

зобов`язати Відповідача - військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_3 код НОМЕР_4 призначити нову Військово-лікарську комісію на предмет придатності чи непридатності Позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до проходження військової служби з урахуванням його діагнозів та його фактичного стану здоров`я.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач перебуває на військовій служби в Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_5 на посаді командира взводу. У звязку із погіршенням стану здоров`я під час проходження служби позивач проходив лікування у КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР. Відповідачем 18.03.2024 проведено медичний огляд позивача за результатами якого надано висновок у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 18.03.2024 № 1056. Позивач вважає висновок відповідача таким, що суперечить графі ІІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Хвороби, віднесені до ст. 23-в, 41-в, 61-в, 64-в, 68-в, 39-г, які є у позивача і які встановлені та зазначені відповідачем в довідці, передбачають визнання особи непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. На переконання позивача, він повинен був бути визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Крім того, при проведенні медичного огляду відповідачем не враховано всі захворювання позивача, зазначені у виписці із медичної картки хворого № 809 терапевтичного відділення № 2 КНП «Міська лікарня № 9». Вказані діагнози свідчать про незадовільний стан здоров`я позивача та обмеження його фізичних можливостях, що робить неможливим проходження військової служби. Під час медичного огляду та складання довідки військово-лікарської комісії ані стан здоров`я позивача, ані його медичні документи про стан здоров`я не були взяті до уваги. Позивач вважає висновок у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 18.03.2024 № 1056 протиправним, незаконним, необ`єктивним, таким який прийнято без урахування всіх обставин стану здоров`я позивача та таким, що підлягає скасуванню. Позивач просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.04.2024 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

13 травня 2024 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив Військової частини НОМЕР_3 на позовну заяву. Відповідач не згоден з позовними вимогами в повному обсязі. У відзиві зазначено, що позивач, молодший лейтенант ОСОБА_1 1984 р.н., військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 , призваний у березні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , командиром військової частини НОМЕР_5 був направлений на медичний огляд до військової частини НОМЕР_3 на військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби. 18 березня 2024 року, молодшому лейтенанту ОСОБА_1 амбулаторно було винесено Постанову гарнізонної ВЛК. За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби". У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби". Постанова про ступінь придатності до військової служби це загальний висновок ВЛК зроблений на підставі вивчення та оцінки всього стану здоров`я і фізичного розвитку особи, на момент огляду. При цьому, позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_3 не наділена правами переглядати, скасовувати, вносити зміни та доповнення до своєї постанови, тобто на законному рівні відсутній алгоритм прийняття такого рішення. Відповідно до п.п. 2.5.4. Положення 402, Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК. (ВЛК регіону, ЦВЛК). Відповідно до абз. 4 п.п. 2.4.5 розділу І, Положення №402, якщо позивач не згоден з рішенням відповідача, йому потрібно звернутися до Штатної ВЛК, а саме до 20 Регіональної ВЛК м. Дніпро або ЦВЛК. Також відповідач звертає увагу суду на правові висновки Верховного суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правильний висновок про те, що до повноважень суду не належать надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підлягає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби. Відповідач вказує на те, що у Положенні №402, взагалі відсутній алгоритм оскаржувати рішення позаштатних постійно або тимчасово діючих ВЛК через суд, тільки рішення штатних ВЛК можуть бути оскарженні в судовому порядку. Враховуючи зазначене, порушень з боку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 - не вбачається. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.06.2024 витребувано у ОСОБА_1 та Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України інформацію про результати розгляду Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 від 27.03.2024 про перегляд постанови довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 18 березня 2024 року № 1056.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 21.08.2000.

В березні 2023 року ОСОБА_1 призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за мобілізацією.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.05.2023 № 1072 позивача призначено командиром стрілецького взводу Військової частини НОМЕР_5 .

З 09.02.2024 по 19.02.2024 ОСОБА_1 проходив лікування та обстеження у КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР. Згідно виписки із медичної картки хворого № 809 терапевтичне відділення № 2 рекомендовано: продовжити прийом прегабаліну 75 мг 1 раз на добу ввечері, мелоксикам 15 мг. 1 р/д вранці 14 днів. Обмеження фізичного навантаження 7 - 10 днів.

Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 18.03.2024 № 1056 18 березня 2024 року проведено медичний огляд ОСОБА_1 . Діагноз: Вертеброгенна цервікоторакалгія лівобічна радикулопатія L4-L5, L-5-S1 з незначним порушенням функції. Артеріальна гіпертензія І ступеня, СН 0 ст. Лівобічна пахова грижа. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість І ступеня зі сприйняттям шепітної мови 4,0 м. Дисциркуляторна енцефалопатія І стадії атеросклеротичного генезу з дефалгічним синдромом з незначним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, спондилоартроз, протрузії, випирання речовин дисків С2-С7, Th5-Th11, S-подібний сколіоз шийного відділу хребта І ступеня з незначним порушенням функції. Лівобічний гонартроз І стадії з незначним порушенням функції. Викривлення носової переділки з порушенням функції носового дихання. Кіста правої гайморової пазухи. Міопатія ступенем в 1,0Д обох очей. Хронічний калькульозний простатит з незначним порушенням функції. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статей 23-в, 41-в, 61-в, 64-в, 68-в, 39-г, 45-г графи ІІІ розкладу хвороб придатний до військової служби.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції Українивстановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1статті 106 Конституції Українипередбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»,Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який триває і до сьогодні.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану єКонституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 Закону №389-VIII).

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII(далі - Закон № 2232-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідностатті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII(далі - Закон № 3543-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)), встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2статті 4 Закону №3543-XIIвстановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

У відповідності до частин 5 та 6статті 4 Закону №3543-XIIвид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Статтею 22 Закону №3543-XIIвстановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так, згідно абзацу першого частини першої вищевказаної статті громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною 5статті 22 Закону №3543-XIIпередбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Отже, з 24.02.2022 під час проведення загальної мобілізації у громадян України виник обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Як передбачено підпунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

За змістом пунктів 2.5.1, 2.6.1 глави 2 розділу I Положення №402 госпітальна ВЛК належать до позаштатних постійно діючих ВЛК.

У спірному випадку предметом оскарження є постанова позаштатної постійно діючої ВЛК при Військовій частині НОМЕР_3 за результатами медичного огляду ОСОБА_1 на предмет придатності до військової служби.

Відповідно до глави 1 розділу ІІ Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Згідно з глави 2 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Пунктом 1.4 глави 1 розділу ІІ Положення №402 визначено, що медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею, зокрема, медичний огляд військовозобов`язаних, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового та офіцерського складу; призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період проводиться ВЛК військових комісаріатів, гарнізонними (госпітальними) ВЛК за графами ІІ, ІІІ Розкладу хвороб (залежно від військового звання), ТДВ Б, В, Г.

За приписами глави 6 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовослужбовців проводиться за направленням прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров`я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби (пункти «а», «б» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи).

Військовослужбовці, які перебували в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України обов`язково направляються на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань (травм, поранень, контузій, каліцтв) за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець після звільнення з місць несвободи або за направленням прямих начальників від командира військової частини, йому рівних та вище.

На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.

При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

У разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров`я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

Як встановлено судом з наявної в матеріалах справи картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 під час проходження медичного огляду його оглянуто терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом, дерматовенерологом, психіатром та стоматологом. Дані загального аналізу крові, сечі, ЕКГ та флюорографії органів грудної клітки враховано за відомостями в Виписного епікризу.

Пункти 20.1-20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402 окремо визначають, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Пунктом 20.4 глави 20 розділу ІІ Положення №402 обумовлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби".

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби".

Суд зауважує, що у додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров`я і їхнє співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби. При цьому перелік захворювань/станів здоров`я, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.

Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що 18.03.2024 ВЛК при Військовій частині НОМЕР_3 було прийнято постанову, викладену у формі довідки, якою позивача ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби на підставі статей 23-в, 41-в, 61-в, 64-в, 68-в, 39-г, 45-г графи ІІІ розкладу хвороб.

Статтями 23-в, 41-в, 61-в, 64-в, 68-в графи ІІІ Розкладу хвороб (додаток 1 до Положення №402) відносно громадяни, осіб офіцерського складу, які приймаються, призиваються та проходять військову службу осіб офіцерського складу, офіцери запасу, які призиваються та проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, передбачено, що придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

За статтями 39-г, 45-г графи ІІІ Розкладу хвороб передбачено, що особи з відповідними порушеннями здоров`я придатні до військової служби.

Постанова ВЛК - Довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 18.03.2024 № 1056 прийнята відповідно до встановлених позивачу діагнозів у закладах охорони здоров`я та вимог Положення №402. Діагноз у довідці ВЛК відповідає діагнозу з медичних документах наданих позивачем.

Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК при Військовій частині НОМЕР_3 , позивачем викладаються доводи, що наявні у нього хвороби є такими, які виключають його придатність до військової служби.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

З урахуванням обставин щодо обґрунтування протиправності висновків ВЛК про придатність позивача до військової служби у зв`язку з наявністю у нього хвороб, які виключають придатність до військової служби, суд зазначає, що перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності військовослужбовців (перевірка) може бути здійснена вищими штатними ВЛК (ВЛК регіону, ЦВЛК).

При цьому, суди розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку та повноважень відповідного суб`єкта.Натомість, надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби не належить до повноважень суду.

Судом, під час розгляду справи, враховано правовий висновок Верховного Суду,відображений у постанові від 12.06.2020 по справі № 810/5009/18, згідно якого до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

Аналогічний правовий висновок містить і постанова Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №820/5570/16.

Позивач не надав доказів, що ВЛК при прийнятті спірного рішення відмовила у прийнятті до розгляду від нього чи лікарняного закладу в якому позивач проходив обстеження будь-які медичні документи, які є в наявності та містять інформацію про певні захворювання позивача.

Як наслідок суд вважає, що доводи позивача відносно не вірної оцінкивідповідачем результатів усіх медичних обстежень та показників стануйого здоров`я на предмет придатності позивача до військової служби такими, що не стосуються процедури прийняття спірного рішення суб`єкта владних повноважень,

На переконання суду, врахування результатів медичних обстежень та оцінка стану здоров`я позивача є медичною складовою спірного рішення, яка повинна бути перевірена вищими штатними ВЛК Регіональною ВЛК або Центральною військово-лікарською комісією.

Щодо позовних вимог зобов`язати відповідача призначити нову Військово-лікарську комісію на предмет придатності чи непридатності позивача до проходження військової служби з урахуванням його діагнозів та його фактичного стану здоров`я урахуванням висновків викладених у рішенні суду, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 2.3.1 п.2.3 Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до підпункту 2.3.3. пункту 2.3 Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, а також поміж інших повноважень, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно п. п. 2.3.4. пункту 2.3 Положення № 402 ЦВЛК має право перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи та розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Суд зауважує, що перевірка роботи підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи та перегляд (скасовування) постанов ВЛК Збройних Сил України згідно з п. п. 2.3.4. пункту 2.3 Положення № 402 є правом Центральної ВЛК ЗСУ.

Таким чином, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

Доказів порушення процедури проведення медичного огляду, прийняття постанови ВЛК тощо позивачем до суду не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

У відповідності до частини 2статті 6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно положень ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС Українипідтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС Україниобов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що В даній справі позивач не довів належними та достатніми доказами наявність порушень з боку відповідача при прийнятті постави - Довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 18 березня 2024 року № 1056, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби, заявлені позовні вимоги не знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відповідно є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник адвокат Фісунов Артьом Леонідович (49000, м. Дніпро, бульвар Європейський, буд.4, оф. 404, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання неправомірним, скасування висновку (довідки) військово-лікарської комісії та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 червня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз