ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17544/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Архіпов О. Ю.

ПрАТ "Енергополь-Україна" - керівник Грабенко О. В.

третьої особи - адвокат Брановицький В. В.

ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСХОДНІ ІНВЕСТ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 03.04.2024

у справі № 910/17544/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСХОДНІ ІНВЕСТ"

до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

третя особа, на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення наглядової ради

ВСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2020 ТОВ "Всходні Інвест" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Енергополь-Україна" (відповідач) про визнання недійсним рішення наглядової ради, оформленого протоколом від 23.06.2020.

2. За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/17544/20 скасовано. Справу № 910/17544/20 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 позов задоволено, визнано недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна", оформлене протоколом засідання наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна" від 23.06.2020. Стягнуто з ПрАТ "Енергополь-Україна" на користь ТОВ "Всходні інвест" 2 102,00 грн судового збору.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 апеляційну скаргу ПрАТ "Енергополь-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у справі № 910/17544/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у справі № 910/17544/20 залишено без змін.

6. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/17544/20 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рух касаційної скарги

8. 06.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСХОДНІ ІНВЕСТ" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/17544/20, сформована в системі "Електронний суд" 06.05.2024.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСХОДНІ ІНВЕСТ" у справі № 910/17544/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Васьковського О. В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.05.2024.

10. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/17544/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСХОДНІ ІНВЕСТ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024; призначено розгляд касаційної скарги на 18.06.2024 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись з ухваленою постановою ТОВ "Всходні Інвест" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/17544/20.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

12.1 Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема положень частини першої статті 48 та частини п`ятої статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства".

12.2 Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що на момент прийняття оспорюваного рішення наглядової ради скаржник не був акціонером ПрАТ "Енергополь-Україна". При цьому, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 392 ЦК України, не враховано зміст судових рішень у справі № 910/1744/19, а також висновки Верховного Суду викладені у постанові від 16.02.2022 у справі № 910/17544/20, якою ця справа була направлена на новий розгляд. Разом з тим, помилковими є посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 912/646/19, оскільки такі висновки у вказаній постанові стосуються набуття права власності на акції у порядку спадкування.

12.3 Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обраний скаржником спосіб захисту порушеного права є неефективним посилаючись зокрема на те, що 30.07.2020 ОСОБА_3 було переобрано на посаду директора ПрАТ "Енергополь-Україна" іншим рішенням аніж те, яке оспорюється позивачем, оскільки, на думку скаржника, це не впливає на його право оскаржити рішення наглядової ради від 23.06.2020 з огляду на те, що ОСОБА_3 , який на думку скаржника був призначений незаконно, з 23.06.2020 здійснював повноваження, ухвалював рішення, укладав правочини не маючи на це жодних повноважень. При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 16.02.2022 у справі № 910/17544/20, якою ця справа була направлена на новий розгляд.

12.4 Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що висновки суду першої інстанції про відсутність членів наглядової ради на спірному засіданні ґрунтуються на припущеннях. При цьому, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що суд мав виключити нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з числа доказів відповідно до частини одинадцятої статті 80 ГПК України.

13. Представник скаржника в судовому засіданні 18.06.2024 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. ПрАТ "Енергополь-Україна" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, який мотивовано, зокрема, відсутністю підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

15. ОСОБА_2 подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить закрити касаційне провадження, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, який мотивовано, зокрема, відсутністю підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

16. Представники ПрАТ "Енергополь-Україна", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.06.2024 заперечили проти касаційної скарги.

Розгляд клопотань Верховним Судом

17. Як вже було зазначено, ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу викладено клопотання про закриття касаційного провадження.

18. Вказане клопотання мотивовано тим, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України, оскільки у ній чітко не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а правові висновки викладені у постановах Верховного Суду на які посилається скаржник, не є подібними.

19. Представники ОСОБА_2 , ПрАТ "Енергополь-Україна" та ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.06.2024 підтримали вказане клопотання.

20. Представник скаржника в судовому засіданні 18.06.2024 заперечив проти вказаного клопотання.

21. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.

21.1 Колегія суддів зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

21.2 Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

21.3 Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

21.4 У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

21.5 Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

21.6 Враховуючи наведене, з огляду на зміст аргументів касаційної скарги, які стосуються, відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, неправильного застосування положення статті 392 ЦК України, не врахування зміст судових рішень у справі № 910/1744/19, а також висновків Верховного Суду викладені у постанові від 16.02.2022 у справі № 910/17544/20, помилкового, на думку скаржника, посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 912/646/19, передчасними є аргументи вказаного клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки такі аргументи касаційної скарги, в цьому випадку, підлягають дослідженню під час касаційного розгляду по суті.

21.7 Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 27.05.2024 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/17544/20 за вказаною касаційною скаргою, з огляду на відмову в задоволенні заперечень проти відкриття касаційного провадження та з огляду на те, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо її форми та змісту.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Не погоджуючись із мотивами рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/17544/20, Північний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові від 03.04.2024 у справі № 910/17544/20 виходив, зокрема, із наступного.

25.1 В матеріалах справи наявні реєстр власників іменних цінних паперів, складений ПАТ "Національний депозитарій України" (вих. № 23715 від 17.11.2020), у відповідності до якого станом на 16.11.2020 серед акціонерів ПрАТ "Енергополь-Україна" Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" не значиться. Станом на 23.06.2020 акціонерами відповідача були зареєстровані гр. ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія з управління активами "Діалог плюс". Всі члени Наглядової Ради Товариства представляли інтереси саме цих акціонерів, а не позивача. Позивач не був мажоритарним акціонером ПрАТ "Енергополь- Україна" на дату проведення засідання Наглядової ради, на якому було прийнято спірне рішення, а також і на момент звернення до суду. Корпоративні права, які пов`язані з набуттям права власності на акції у порядку визнання права власності за рішенням суду виникають лише після зарахування вказаних прав на акції на рахунок у цінних паперах у депозитарній установі. Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 912/646/19. Належні позивачу в порядку визнання права власності за рішенням суду акції в кількості 49 штук бездокументарної форми, номінальною вартістю 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн, загальною вартістю 119 119 (сто дев`ятнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_1 , емітента - Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334), що складає 49% статутного капіталу емітента були зараховані на рахунок позивача у цінних паперах лише 25.03.2021. Отже, право власності ТОВ "Всходні інвест" на акції та, відповідно, корпоративні права за акціями могли виникнути у позивача лише з 25.03.2021.

25.2 Відповідно до даних Реєстру керівником ПрАТ "Енергополь-Україна" є ОСОБА_3 з 30.07.2020 і по сьогоднішній день, тобто його було переобрано на цю посаду іншим рішенням ПрАТ "Енергополь-Україна" ніж те, що оскаржується позивачем. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради ніяким чином не може призвести до захисту або відновлення порушеного права позивача (у разі його наявності), зокрема поновлення на посаді колишнього директора. ОСОБА_6 спірне рішення наглядової ради не оскаржувала, а ОСОБА_3 перебуває на посаді керівника відповідача до сих пір, крім того 29.07.2020 його було повторно перепризначено на посаду директора ПрАТ "Енергполь - Україна". Позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, в чому саме полягало порушення прав та/або законних інтересів позивача з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаного рішення могло захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

25.3 Позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на спірному засіданні наглядової ради, наприклад, які б підтверджували факт того, що вони дійсно не здійснювали 23.06.2020 участь в проведенні засідання Наглядової Ради Товариства у формі спільної присутності за допомогою засобів дистанційного зв`язку у режимі телеконференції, що встановлений на їхніх електронних пристроях, вони не надали для огляду суду свої електронні пристрої для встановлення, чи дійсно 23.06.2020 не було з`єднання зв`язку з іншими членами наглядової ради для проведення засідання Наглядової Ради Товариства у режимі телеконференції, яке проводилось в режимі відеоконференції. Позивач, взагалі, не вчинив жодних дій щодо отримання від директора відповідача, голови Наглядової ради та інших її членів доказів відсутності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на засіданні. Отже, всі висновки суду першої інстанції щодо цього ґрунтуються виключно на припущеннях.

25.4 В цьому випадку позивачем на доведення своєї позиції надано лише нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , викладені українською мовою, якою заявники не володіють повною мірою, про те, що вони, начебто, не приймали участь у спірному засіданні наглядової ради та про відсутність будь-якого повідомлення про скликання засідання Наглядової ради на цю дату. Ці заяви не є, навіть, заявами свідків, оскільки вони не відповідають вимогам частини другої статті 88 ГПК України, та не є належними та допустимими доказами, оскільки складені прямо заінтересованими в задоволенні позову особами, з огляду на що є обґрунтовані сумніви з приводу їх достовірності, а тому, суд мав виключити такі заяви з числа доказів відповідно до частини одинадцятої статті 80 ГПК України. Докази, надані відповідачем, у їх взаємному зв`язку та у їх сукупності, є більш вірогідними, ніж неналежні та недостовірні докази позивача. В матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти спірного рішення Наглядової ради. Навпаки, як зазначено, у справі є доказ-відеозапис файлу 2_5449641155853552702.mp4, розміщений на оптичному диску DVD+R Verbatim, який підтверджується висновком експерта, про те, що вони схвалили таке рішення.

26. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх помилковими з огляду на таке.

27. Судами попередніх інстанцій зазначено, що із змісту Протоколу вбачається, що 23.06.2020 відбулось засідання Наглядової ради відповідача, у роботі якого приймали участь посадові особи товариства ОСОБА_9 (голова Наглядової ради), ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

28. За висновками преамбули протоколу, у засіданні прийняли участь всі члени наглядової ради (4 особи), Наглядова рада правомочна приймати рішення за порядком денним.

29. Відповідно до протоколу Наглядовою радою було розглянуто та прийнято рішення з таких питань: 1) про проведення засідання наглядової ради товариства у формі спільної присутності за допомогою дистанційного зв`язку у режимі відеоконференції; 2) про звільнення директора товариства та виключення ОСОБА_6 з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності; 3) про обрання нового директора товариства; 4) про уповноваження голови та секретаря засідання наглядової ради товариства підписати протокол, а також уповноваження нового директора на проведення державної реєстрації змін.

30. Цю обставину заперечено позивачем.

31. Як вже було зазначено, за наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, у задоволенні позову відмовлено.

32. Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/17544/20 скасовано. Справу № 910/17544/20 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

33. Ухвалюючи вказану постанову, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків.

33.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі

№ 910/1744/19 зобов`язано ТОВ "Піоглобал Капітал" здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язані з анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента ПрАТ "Енергополь-Україна" - ПАТ "Національний депозитарій України". Визнано за ТОВ "Всходні Інвест" право власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2 431,00 грн, загальною вартістю 119 119, 00 грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_2 , емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна". Зобов`язано ПАТ "Національний депозитарій України" внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження ТОВ "Піоглобал Капітал", шляхом здійснення безумовної депозитарної операції - переказу цінних паперів - 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми (загальна номінальна вартість 119 119,00 грн, реєстраційний номер випуску - 280/10/1/10, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_2 ) емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_3 депозитарної установи - ТОВ "Піоглобал Капітал" на рахунок в цінних паперах № НОМЕР_4 - НОМЕР_5 депозитарної установи - ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк".

33.2 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 скасовано в частині задоволення вимоги про зобов`язання ТОВ "Піоглобал Капітал" здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язані з анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента ПрАТ "Енергополь-Україна" - ПАТ "Національний депозитарій України". Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаної вимоги. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/1744/19 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 910/1744/19 залишено без змін.

33.3 Вказані судові рішення у справі № 910/1744/19 обґрунтовані зокрема тим, що ТОВ "Піоглобал Капітал" з моменту припинення ліцензії втратило статус депозитарної установи і при цьому не здійснило дій, передбачених чинним законодавством, для передачі наявних у нього як у депозитарної установи документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів, уповноваженому на зберігання - ПАТ "Національний депозитарій України", у зв`язку з чим ТОВ "Всходні інвест" позбавлене об`єктивної можливості підтвердити своє право власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2 431,00 грн, загальною вартістю 119 119,00 грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_2 , емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" перед іншими особами, в тому числі перед ПАТ "Національний депозитарій України". При цьому, реалізація позивачем права власності на цінні папери можлива після їх належного оформлення - зарахування цінних паперів на його рахунок та отримання виписки з рахунку у цінних паперах, що унеможливлюється непереданням ТОВ "Піоглобал Капітал" документів та баз даних, визначених Положенням № 431 до уповноваженого на зберігання - центральному депозитарію ПАТ "Національний депозитарій України", з подальшим перерахуванням їх на рахунок позивача. З огляду на викладене, неможливість зарахування з наведених вище підстав цінних паперів на рахунок позивача та відповідно отримання ним виписки з рахунку у цінних паперах є фактично втратою позивачем документів, що засвідчують належність йому права власності на вказані цінні папери, а тому згідно з приписами статті 392 Цивільного кодексу України є підставою для визнання за ним такого права.

33.4 З огляду на те, що у реєстрі власників іменних цінних паперів №17640 від 06.07.2020 було зазначено про відсутність інформації про власників, рахунки яких відкрито депозитарною установою ТОВ "Піоглобал Капітал" на частку у розмірі 92%, враховуючи при цьому, що за ТОВ "Всходні інвест" в судовому порядку у справі № 910/1744/19 визнано право власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна", суди при розгляді цієї справи встановили, що ТОВ "Всходні інвест" є акціонером ПрАТ "Енергополь-Україна", зокрема на дату прийняття оспорюваних рішень наглядової ради.

34. Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

35. Всупереч наведеному, ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції не врахував зазначені судом касаційної інстанції висновки щодо того, що ТОВ "Всходні інвест" є акціонером ПрАТ "Енергополь-Україна", зокрема на дату прийняття оспорюваних рішень наглядової ради.

36. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також вважає за необхідне вказати на те, що у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/1744/19, зокрема зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" є власником цінних паперів - 49 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальною вартістю 2 431, 00 грн, загальною вартістю 119 119, 00 грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_1 , емітента - Приватного акціонерного товариства "Енергополь - Україна", що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками про стан рахунку в цінних паперах на 27.06.2014, на 31.07.2014 та на 30.09.2014, копії яких наявні в матеріалах справи.

37. В силу частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

38. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

39. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

40. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

41. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

42. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

43. Всупереч наведеному, в порушення положень частини четвертої статті 75 ГПК України, ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції не врахував зміст судових рішень у справі № 910/1744/19 та встановлені у вказаних рішеннях фактичних обставин.

44. Помилковими є також посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 912/646/19 про те, що корпоративні права, які пов`язані з набуттям права власності на акції у порядку визнання права власності за рішенням суду виникають лише після зарахування вказаних прав на акції на рахунок у цінних паперах у депозитарній установі, оскільки в цьому випадку судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про те, що у період з 30.09.2014 (дата виписки про стан рахунку в цінних паперах, зазначена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/1744/19) до 25.03.2021 (дата зарахування на рахунок позивача у цінних паперах вказаних акцій за рішенням суду) позивач втратив право власності на цінні папери - 49 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальною вартістю 2 431, 00 грн, загальною вартістю 119 119, 00 грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 4000082366, емітента - Приватного акціонерного товариства "Енергополь - Україна".

45. Наведеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції (пункт 25.1 цієї постанови).

46. В свою чергу, суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що позивач є власником 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми випуску (49% статутного капіталу) номінальною вартістю 2 431, 00 грн, загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 4000082366, емітованих відповідачем у даній справі. Цей факт встановлено рішеннями судів у справі № 910/1744/19.

47. Також, ухвалюючи вказану постанову від 16.02.2022 у справі № 910/17544/20, суд касаційної інстанції, надаючи оцінку висновкам судів першої та апеляційної інстанцій про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради відповідача, оформленого протоколом від 23.06.2020, не може призвести до поновлення на посаді колишнього директора, зазначив наступне.

47.1 Відповідно до частини першої статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

47.2 За приписами пункту 8 частини другої статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу є виключною компетенцією наглядової ради.

47.3 Згідно з частиною третьою статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

47.4 У Рішенні № 1-рп/2010 Конституційний Суд України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 роз`яснив, що положення частини третьої статті 99 ЦК України від 16 січня 2003 року N 435-IV "члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків" слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов`язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

47.5 За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов`язків. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзаци перший та четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010).

47.6 Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 ГК України).

47.7 Європейський суд з прав людини в аспекті статті 1 Першого протоколу вказав, що акція компанії є комплексною річчю; це засвідчує, що власник володіє акцією компанії разом із відповідними правами; це включає право на частку в активах компанії в разі її ліквідації, але водночас й інші безумовні права, особливо право голосу та право впливати на управління компанією (§ 60 рішення у справі "Olczak v. Poland" від 7 листопада 2002 року, заява N 30417/96).

47.8 Акціонер не бере участь безпосередньо у прийнятті рішення Наглядовою радою про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього товариства, але має оскаржувати такі рішення, якщо вони прийняті з порушенням порядку прийняття та меж компетенції, неправомочними членами Наглядової ради та за відсутності підстав, визначених статутом та Законом, оскільки право акціонера на участь в управлінні, що реалізується у такому разі через діяльність компетентного органу, є складовою корпоративного права, і на захист цього права поширюються гарантії, передбачені частиною четвертою статті 13, статтею 41 Конституції України (абзаци перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010; абзац перший підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 липня 2020 року N 8-р(I)/2020).

47.9 Таке право не залежить від кількості акцій, що належить акціонеру, оскільки відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

47.10 Аналогічні висновки про право акціонера оскаржити рішення наглядової ради акціонерного товариства, прийнятого з порушенням порядку їх прийняття, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 22.12.2021 у справі 924/641/20.

47.11 З цих підстав, Верховний Суд не погоджується з висновками Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду, що оскаржуване рішення наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна" про зміну директора товариства не порушує права та інтереси акціонера - позивача.

47.12 Верховний Суд враховує, що у цьому випадку акціонер оскаржує легітимність рішення наглядової ради, прийнятого без участі представників акціонера, за відсутності кворуму, посилаючись на порушення процедури.

47.13 Частина друга статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає, що засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Аналогічні положення викладені у пункті 10.22 статуту ПрАТ "Енергополь-Україна", яким передбачено, що засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів від загальної кількості членів наглядової ради.

47.14 З огляду на те, що правомочність засідання визначається кількістю членів наглядової ради, які беруть у ньому участь, а також беручи до уваги, що у такому разі право акціонера на участь в управлінні реалізується не безпосередньо, а через діяльність компетентного органу, Верховний Суд вважає, що акціонер має право оскаржувати в судовому порядку відповідне рішення наглядової ради, посилаючись на те, що на засіданні наглядової ради акціонерного товариства був відсутній кворум.

47.15 Водночас, оскільки позов у справі заявлено з підстав відсутності кворуму на засіданні наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна" та порушення порядку її скликання, й такі аргументи не розглядалися в судах попередніх інстанцій, обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, не перевірялися, а подані на підтвердження цих обставин докази не досліджувалися, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

47.16 Разом з цим неможливо погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради відповідача, оформленого протоколом від 23.06.2020, не може призвести до поновлення на посаді колишнього директора ПрАТ "Енергополь-Україна" ОСОБА_6, адже директор ОСОБА_3 був призначений на посаду директора іншим рішенням наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна". Цей висновок ґрунтується на припущеннях, оскільки до суду не було надано такого (іншого) рішення наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна", яке прийнято в іншу дату.

48. З наведеного убачається, що Верховним Судом вже було надано оцінку ефективності способу захисту, обраному позивачем у цьому випадку.

49. Також, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, посилаючись на дані Реєстру, зазначив про неефективність обраного позивачем способу захисту з огляду на те, що керівником ПрАТ "Енергополь-Україна" є ОСОБА_3 з 30.07.2020 і по сьогоднішній день, тобто, на думку суду, його було переобрано на цю посаду іншим рішенням ПрАТ "Енергополь-Україна" ніж те, що оскаржується позивачем.

50. При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не убачається подання сторонами та дослідження цим судом іншого рішення наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна" про призначення на посаду директора ОСОБА_3 , яке було б прийнято в іншу дату аніж 23.06.2020, натомість наявне лише посилання суду на відомості з Реєстру.

51. Тому такий висновок суду ґрунтується на припущеннях, про що вже зазначалося у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у цій справі

№ 910/17544/20.

52. Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

53. Всупереч наведеному, ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції не врахував зазначені судом касаційної інстанції висновки щодо ефективності способу захисту, обраного позивачем та не досліджував іншого рішення наглядової ради ПрАТ "Енергополь-Україна" про призначення на посаду директора ОСОБА_3 , яке було б прийнято в іншу дату аніж 23.06.2020.

54. Наведеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції (пункт 25.2 цієї постанови).

55. Також, як правильно зазначено судом першої інстанції, порядок роботи членів наглядової ради визначається Законом України "Про акціонерні товариства", статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства (частина третя статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства").

56. Як встановлено судами, пунктом 10.1 статуту відповідача встановлено, що у товаристві створюється Наглядова рада, яка здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної чинним законодавством України та статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. Роботою наглядової ради керує голова наглядової ради.

57. Відповідно до пункту 10.3 статуту відповідача до складу Наглядової ради входять лише фізичні особи. Наглядова рада обирається загальними зборами у кількості 4 осіб, якщо інший кількісний склад не встановлено рішенням загальних зборів.

58. За приписами пункту 10.18 статуту засідання наглядової ради можуть проводитись шляхом безпосереднього зібрання осіб, які входять до складу наглядової ради в одному місці, причому таке зібрання може відбутись як на території України, так і за її межами; проведення засідання в режимі телефонної конференції або з використанням будь-яких інших засобів зв`язку, що дозволяють присутнім особам, які входять до складу наглядової ради, чути один одного та спілкуватись між собою; проведення голосування у формі заочного голосування (опитування).

59. Частиною другою статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них тощо.

60. Також, як встановлено судами, відповідно до пункту 10.20 статуту про засідання наглядової ради кожна особа, яка входить до її складу, повідомляється не пізніше як за 5 робочих днів до дати засідання. Повідомлення має містити відомості про дату, час, місце проведення та порядок денний засідання. Повідомлення надсилається особі, яка входить до складу наглядової ради, кур`єром, рекомендованим листом або факсимільним зв`язком чи передається телефоном.

61. З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що, Законом та статутом товариства у цьому випадку встановлено прямий обов`язок відповідача здійснення належного персонального повідомлення кожного з членів Наглядової ради про час, спосіб та місце проведення відповідного засідання, тобто у цьому випадку цей обов`язок персонально покладено на голову наглядової ради - ОСОБА_9 , який діє від імені товариства. Відповідно, товариство зобов`язане отримати та зберігати відповідні документи, що можуть підтвердити дотримання встановленої статутом формально-юридичної процедури скликання засідання.

62. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

63. Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

64. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

65. Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем 26.07.2022 надано суду письмові пояснення, якими стверджується неможливість виконання вимог ухвали про витребування судом доказів у зв`язку з передачею їх адвокату, якого мобілізовано до лав Збройних Сил України. Жодного доказу, який би підтвердив зазначені відповідачем обставини, надане суду клопотання не містить. Відповідачем також не наведено і персональні дані мобілізованої особи, у якої знаходяться відповідні документи.

66. Окремо суд зазначив, що адвокатом - представником відповідача у цій справі постійно була одна особа, що підписала (електронний підпис) письмові пояснення від 26.07.2022 - адвокат Грабенко О.В. Зокрема, підпис цього ж представника міститься і на відзиві на позов, що було надано Господарському суду міста Києва 12.01.2021. Відповідно, не підтверджені жодним доказом пояснення відповідача про передачу доказів невизначеному адвокату для забезпечення їх схоронності та мобілізацію цієї невизначеної особи судом не приймаються до уваги.

67. Тому, судом першої інстанції встановлено факт відсутності доказів належного персонального повідомлення членів наглядової ради про засідання 23.06.2020.

68. Судом також враховано, що за поясненнями відповідача та текстом протоколу засідання наглядової ради проходило у режимі відеоконференції. У той же час, матеріали справи не містять відповідного відеозапису.

69. Наведеного не спростовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові. При цьому, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові про те, що позивач, взагалі, не вчинив жодних дій щодо отримання від директора відповідача, голови Наглядової ради та інших її членів доказів відсутності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на засіданні, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у цій справі було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" про витребування доказів та зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" подати до суду належним чином завірені копії доказів, а саме: докази направлення членам Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" повідомлення про скликання засідання Наглядової ради 23.06.2020; Протокол Загальних Зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" від 23.06.2020, а також докази направлення акціонерам повідомлення про їх скликання; Протокол Загальних Зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна", який став підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про призначення ОСОБА_3 керівником Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" з 30.07.2020.

70. Проте, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові, відповідачем 26.07.2022 надано суду письмові пояснення, якими стверджується неможливість виконання вимог ухвали про витребування судом доказів, які (пояснення) були критично оцінені судом першої інстанції.

71. При цьому, судом встановлено, що наданий відповідачем висновок експерта жодним чином не встановлює дату та час проведення досліджених матеріалів відеоконференції. Першим висновком експерта є встановлення факту схвалення польською стороною рішення про проведення загальних зборів акціонерів ще до проведення цієї конференції. Другим висновком є факт схвалення наглядової ради у кількості 4 осіб. Третім - позитивна оцінка усіма учасниками необхідності заміни директора та відсутність примусу.

72. Судом першої інстанції зазначено, що намір прийняти рішення та юридичний факт прийняття рішення є різними за своїм змістом та правовими наслідками категоріями. Наявність наміру посадової особи товариства не породжує прав та обов`язків цього товариства. Натомість прийняття рішення цією посадовою особою у визначеній статутом матеріальній формі є юридичним фактом, що породжує певні господарсько-правові наслідки.

73. Відповідно, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доказ факту попередніх перемовин не може доводити позицію при прийнятті рішення під час здійснення посадових повноважень.

74. Окрім того, судом встановлено, що єдине, що без сумніву доводить відеозапис файлу 2_5449641155853552702.mp4, є той факт, що цей запис не є відеозаписом засідання Наглядової ради відповідача, що відповідно до протоколу було проведено від 23.06.2020.

75. Наведеного не спростовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові. Зазначення судом апеляційної інстанції про те, що доказ-відеозапис файлу 2_5449641155853552702.mp4, розміщений на оптичному диску DVD+R Verbatim, який підтверджується висновком експерта, свідчить про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 схвалили таке рішення, не спростовує висновки суду першої інстанції про те, що цей запис не є відеозаписом засідання Наглядової ради відповідача, що відповідно до протоколу було проведено від 23.06.2020, а також про те, що доказ факту попередніх перемовин не може доводити позицію при прийнятті рішення під час здійснення посадових повноважень.

76. Щодо тверджень суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові про те, що нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , викладені українською мовою, якою заявники не володіють повною мірою, то вказані твердження ґрунтуються на припущеннях, оскільки судом апеляційної інстанції в цьому випадку не досліджувалося питання рівня володіння вказаними особами українською мовою.

77. Щодо тверджень суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові про те, що суд мав виключити заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з числа доказів відповідно до частини одинадцятої статті 80 ГПК України колегія суддів зазначає наступне.

78. Відповідно до частини одинадцятої статті 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

79. Разом з тим, ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом не встановлено обставин про наявність будь-яких клопотань сторін щодо виключення поданих ними доказів з числа доказів у справі.

80. Тому, помилковими є твердження суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові про те, що суд мав виключити заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з числа доказів відповідно до частини одинадцятої статті 80 ГПК України.

81. Наведеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції (пункти 25.3, 25.4 цієї постанови).

82. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 12.2, 12.3, 12.4 цієї постанови) знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

83. При цьому, аргументи скаржника (пункт 12.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

84. Також, аргументи скаржника, які стосуються порушення судом апеляційної інстанції положень статті 272 ГПК України при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у справі № 910/17544/20, визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що скаржник у касаційній скарзі не обґрунтував належним чином наявність у суду апеляційної інстанції підстав для закриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, із посиланням на підстави для такого закриття, встановлені положеннями статті 264 ГПК України. Разом з тим, у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить лише скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/17544/20.

85. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

86. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

87. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

88. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

89. Однак, враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідає.

90. При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, врахував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 16.02.2022 у справі № 910/17544/20, якою ця справа була направлена на новий розгляд, та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції постановою від 03.04.2024.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСХОДНІ ІНВЕСТ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/17544/20 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/17544/20 скасувати.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у справі № 910/17544/20 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк