ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 Справа № 917/655/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Полтавагаз

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал

про стягнення 102 446,44 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулось Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Полтавагаз з позовом до Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал про стягнення 102 446,44 грн відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження газопроводу.

Позивач в позові посилається та те, що після отримання повідомлення 01.08.2017 від Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал про пошкодження газопроводу та витік газу бригадою АДС ПАТ Полтавагаз виявлено наскрізне пошкодження підземного поліетиленового газопроводу середнього тиску (діаметром 90 мм), яке сталося в ході проведення аварійно-відновлювальних робіт КП ПОР Полтававодоканал в межах охоронної зони газопроводу внаслідок зачеплення газопроводу ковшом екскаватора. Позивач зазначає, що це аварія стала наслідком порушень КП ПОР Полтававодоканал положень Правил безпеки систем газопостачання та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідач у відзиві (вхід. № 6211 від 03.05.2024, а.с. 41-55) проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- перед початком проведення робіт відповідач викликав на місце проведення робіт представника позивача Горбатенко Ю.Б., який вказав місце проходження газопроводу, і лише після цього представники відповідача приступили до безпосереднього виконання робіт. Про виклик представника позивача був складений акт від 01.08.2017 року представником позивача Горбатенко Ю.Б., в якому місце проходження газопроводу позначене літерами ГС, там же позначено місце розкопки, яке візуально знаходиться на деякій відстані від газопроводу. Зважаючи на те, що місце проходження газопроводу було визначено представником позивача безпосередньо на місці проведення робіт, відсутня вина підприємства у пошкодженні газопроводу;

- позивач не надав доказів внесення до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки;

- надані фотографічні матеріали не є належними та достовірними доказами на підтвердження факту пошкодження газопроводу, оскільки з них неможливо встановити, де вони були сфотографовані та чи дійсно обпекти, зображені на наданих фотоматеріалах, розміщені саме на земельній ділянці (у безпосередній близькості до неї), де проходить підземний газопровід середнього тиску за адресою: м. Полтава, вул. Космічна, 6;

- саме в діях позивача вбачаються ознаки необережної вини, а саме: позивач (як особа, обізнана про проходження газопроводу по відповідній земельній ділянці) належним чином не відмітив трасу підземного газопроводу табличками-покажчиками. Водночас відповідач виконував земляні роботи з використанням спеціальної техніки за попереднім повідомлення про їх початок позивача та з викликом на місце представника останнього для з`ясування фактичного знаходження газопроводу безпосередньо на місці проведення робіт;

- відповідач заявив про пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки подія відбулася 01.08.2017 року, а позов датований 17.04.2024 року.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 6504 від 09.05.2024; а.с. 72-78) заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на наступне:

- згідно з пунктом 2 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ (в редакції чинній на час пошкодження газопроводу) проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт на відстані менше ніж 15 м від ГРМ без дозволу на порушення об`єктів благоустрою, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт, та письмового погодження Оператора ГРМ не допускається. Відповідно до приписів пункту 3 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ (в редакції чинній на час пошкодження газопроводу) з метою забезпечення безпечної експлуатації об`єктів ГРМ вздовж газопроводів середнього тиску встановлюються охоронні зони у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять в 4 метрах від осі газопроводу по обидва боки;

- виконання ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні можливе за умов: повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, отримання письмового погодженням Оператора ГРМ, отримання дозволу на порушення об`єктів благоустрою, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства;

- щодо пропуску позовної давності позивач послався на п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідач у запереченні (вхід. № 6707 від 14.05.2024, а.с. 83-86) підтримує свою позицію, викладену у відзиві, заявив про орієнтовну суму судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи, в розмірі 10 000,00 грн, та зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що місцевість, де проводилися такі роботи, відноситься до охоронної зони. Крім того, у місці проведення робіт були відсутні розпізнавальні знаки, які б вказували на проходження газопроводу. Документів, які б свідчили про наявність будь-яких розпізнавальних знаків у зоні проходження газопроводу позивачем не надано. Відповідач вважає, що спірна подія (аварія) відбулась внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 35).

Ухвалою від 23.04.2024 (а.с. 37-38) суд відкрив провадження у справі № 917/655/24 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала суду надсилалась позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети у підсистемі Електронний суд (довідки про доставку електронного листа від 23.04.2024, а.с. 39, 40).

Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвала від 23.04.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Факт належного повідомлення сторін про розгляд цієї справи також підтверджується наданими ними суду поясненнями по суті справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Для надання можливості сторонам подати докази та пояснення щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач в позові посилається та те, що 01.08.2017 о 16:05 черговим диспетчером аварійно-диспетчерської служби (АДС) ПАТ Полтавагаз (далі - позивач) прийнято повідомлення від представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал (далі відповідач) про пошкодження газопроводу та витік газу за адресою: м. Полтава, вулиця Космічна, 6. В підтвердження цього позивач надав заявку від 01.08.2017 (а.с.17).

За результатами обстеження місця події представники ПАТ Полтавагаз склали:

- акт від 01.08.2017 (а.с.24) в якому зазначили, що бригада ПАТ Полтавагаз з`ясувала, що при проведенні заміни ділянки каналізації, яка проходить на глибині 2,5 м, було пошкоджено екскаватором підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску діаметром 90 мм, який проходить на глибині 0,8 м; роботи проводилися КП ПОР Полтававодоканал; представників ПАТ Полтавагаз для вказання газових меж викликали;

- акт на виклик представника від 01.08.2017 (а.с.19) зі схемою газопроводу;

- пояснювальна записка керівника робіт від КП ПОР Полтававодоканал від 01.08.2017 (а.с.18), де зазначено, що при виконанні аварійно-відновлювальних робіт по заміні ділянки каналізаційного колектору о 16:00 екскаватором було пошкоджено підземний газопровід середнього тику; перед початком земляних робіт був викликаний представник ПАТ Полтавагаз Горбатенко Ю. Б., який вказав місце проходження газопроводу; о 16:03 керівник робіт повідомив диспетчера ПАТ Полтавагаз про аварійну ситуацію; о 17.10 приїхала аварійна бригада газової служби та перекрила витік газу;

- протокол про причини порушень правил охорони підземних газопроводів від 01.08.2017 (а.с.25), де зазначено, що при проведенні заміни ділянки каналізації 01.08.2017 порушені Правила безпеки газопостачання України та ДБН В.2,5-20-2001, що викликало наскрізне пошкодження підземного газопроводу середнього тиску (діаметром 90 мм); роботи проводилися без письмового узгодження; до початку робіт точне розташування газопроводу було визначено; причина порушення порушення охоронної зони газопроводу. Цей протокол представник КП ПОР Полтававодоканал відмовився підписувати.

В акті від 01.08.2017 про ліквідацію аварії внаслідок наскрізного пошкодження на газопроводі середнього тиску за адресою: м. Полтава, вул. Космічна, 6, складеному ПАТ Полтавагаз (а.с.26), зафіксовано:

- аварійна ситуація, пов`язана з витоком газу з газопроводу середнього тиску внаслідок наскрізного пошкодження труби; вуличний газопровід діаметром 90 мм, тиск газу в газопроводі - 0,1 МПа, стан ізоляційного покриття: з поліетиленових труб; виток газу тривав 1,1 год; для ліквідації аварії виконано зупинку ГРП № 168,в становлено тимчасову заглушку, виконано заміну пошкодженої ділянки газопроводу діаметр 90 мм L - 1,5 м;

-висновки комісії: механічні пошкодження газопроводу виникли внаслідок проведення земляних робіт в охоронній зоні газопроводу представниками КП ПОР Полтававодоканал.

ПАТ Полтавагаз здійснено наступні розрахунки:

- розрахунок об`єму витоку (витрати) природного газу при аварійній ситуації через пошкоджений газопровід (без зазначення дати його складання), в якому визначено, що об`єм витоку природного газу становить 10542 куб.м (а.с.27).

- розрахунок вартості послуг по усуненню аварійної ситуації (без зазначення дати його складання), з виписками із калькуляцій (а.с.29-31)

- розрахунок суми коштів на відшкодування витрат та вартості послуг по усуненню аварійної ситуації (без зазначення дати його складання), в якому визначена сума витрат в розмірі 102446,44 грн (з ПДВ), (а.с.28).

Позивач не надав доказів направлення відповідачу вказаних розрахунків.

ПАТ Полтавагаз виписав відповідачу рахунок № У0000002221 від 02.08.2017 (а.с. 32) на оплату 102446,44 грн відшкодування вартості втраченого природного газу та витрат по ліквідації наслідків аварійної ситуації. Цей рахунок надсилався відповідачу 10.08.2017, що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с. 33-34).

Позивач у позові вказує, що рахунок відповідач не оплатив.

Зазначене стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 102 446,44 грн на відшкодування матеріальної шкоди.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до приписів статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (правова позиція у постановах Верховного Суду №902/320/17 від 10.12.2018 та №904/5489/18 від 16.04.2020).

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Позивач у позові також вказує, що заявлена шкода була завдана відповідачем джерелом підвищеної небезпеки, проте жодних документальних доказів в підтвердження вказаного позивач до матеріалів справи не надав, з клопотанням про їх витребування до суду не звертався. Жодних ідентифікуючих доказів цього джерела чи доказів належності його відповідачу до матеріалів справи також не надано. Отже, вказане твердження не доведено належним чином.

Частиною першою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно із частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом із тим, за умовами статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 глави 1 Кодексу ГРМ оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Пунктом 4 розділу 1 глави 3 Кодексу ГРМ встановлено, шо Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем.

Пошкоджений газопровід використовується позивачем для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" небезпечна речовина - речовина або суміш речовин, що має хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі властивості, безпосередня чи опосередкована дія якої може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища.

За своїми характеристиками газ є хімічною, токсичною, вибуховою, окислювальною, горючою речовиною та за певних обставин може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища тощо.

У той же час, газопровід призначений для доставки газу від газорозподільних станцій до кінцевого споживача.

За таких обставин, за своїми технічними характеристиками пошкоджений газопровід є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні статті 1187 Цивільного кодексу України.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 Цивільного кодексу України, системний аналіз яких дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

Аналогічна правова позиція щодо відшкодування шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року в справі № 328/2750/18.

За змістом пункту 17 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

АТ Полтавагаз є оператором газорозподільної системи (оператор ГРМ) - суб`єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України Про ринок природного газу оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 38 Закону України Про ринок природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Отже, відповідно до вимог Закону України Про ринок природного газу АТ «Полтавагаз», як Оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Полтавської області, в зоні ліцензійної діяльності.

Спірні правовідносини також регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, (в редакції, чинній на час пошкодження газопроводу; далі по тексту - Кодекс ГРМ).

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

В п. 1 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за виключенням внутрішньобудинкових газових мереж.

Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт на відстані менше ніж 15 м від ГРМ без дозволу на порушення об`єктів благоустрою, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт, та письмового погодження Оператора ГРМ - не допускається.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.72-78, на стор.4) зазначає, що твердження відповідача у відзиві про те, що роботи проводилися в присутності представника позивача Горбатенка Ю.Б., який нібито їм вказав де проходить газопровід не заслуговують на увагу, так як відповідачем до відзиву не надано жодного письмового дозволу, в тому числі щодо присутності цього працівника на місці аварії, а нормами Кодексу ГРМ передбачено виконання земляних робіт в охоронній зоні за умови повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт та отримання письмового погодженням Оператора ГРМ.

Відповідач у запереченні вказує, що перед початком проведення робіт відповідач на місце проведення цих робіт викликав представник позивача Горбатенко Ю.Б., який вказав місце проходження газопроводу, і лише після цього представники відповідача приступили до безпосереднього виконання таких робіт.

Суд зазначає, що викладені у відповіді на відзив (а.с.72-78, на стор.4) пояснення позивача суперечать доказам, доданим позивачем до позовної заяви.

Так, у доданій позивачем до позовної заяви пояснювальній записці від 01.08.2017 (а.с.18) вказано, що КП ПОР Полтававодоканал 01.08.2017 виконував аварійно-відновлювальні роботи по заміні ділянки каналізаційного колектору.

У п. 20 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Далі у пункті 20 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без письмового погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ.

У доданій позивачем до позовної заяви пояснювальній записці від 01.08.2017 (а.с.18) вказано, що перед початком земляних робіт був викликаний представник ПАТ Полтавагаз Горбатенко Ю. Б., який вказав місце проходження газопроводу.

У доданому позивачем до позовної заяви акті від 01.08.2017 (а.с.24), який складено працівниками позивача, зокрема зазначено, що КП ПОР Полтававодоканал представників ПАТ Полтавагаз для вказання газових меж викликали.

Також позивач до позовної заяви додав акт на виклик представника від 01.08.2017 (а.с.19), складений представником ПАТ Полтавагаз Горбатенко Ю. Б., де зазначена схема газопроводу.

Відповідач у відзиві та у запереченні вказує, що відсутня вина відповідача у пошкодженні газопроводу, оскільки у відповідача не було відомостей щодо наявності газопроводу в місці проведення робіт, і у зв`язку з цим відповідач обґрунтовано сподівався на відсутність газових комунікацій у місці проведення робіт. Відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що місцевість, де проводилися такі роботи, відноситься до охоронної зони; у місці проведення робіт були відсутні розпізнавальні знаки, які б вказували на проходження газопроводу.

Позивач у позові вказує, що відповідач в порушення Правил безпеки систем газопостачання та Кодексу ГРМ проводив роботи в межах охоронної зони в 4 метровій зоні від осі газопроводу із застосуванням землерийної техніки.

У цій частині спору суд зазначає наступне.

Згідно з пунком 9 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Як свідчать надані позивачем докази, спірна аварійна ситуація відбулася в межах земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вулиця Космічна, 6.

Відповідно до Статуту відповідача (а.с.56-69) місцезнаходженням Підприємства є м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд.40-а. Підприємство має структурні підрозділи у м. Карлівка, м. Кобеляки, смт Нові Санжари, смт Котельва, смт Шишаки, смт Машівка, с. Тасі, смт Опішня, с. Розсошенці, м.Решетилівка.

Матеріалами справи не підтверджується того, що відповідач є власником чи користувачем спірної земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вулиця Космічна, 6, у місці проведення спірних робіт. На такі обставини не посилається ні позивач у позові, ні відповідач у відзиві.

Отже, для висновку про наявність вини відповідача у порушенні правил виконання робіт у охоронній зоні, необхідно довести той факт, що відповідач знав про наявні обмеження використання вказаної земельної ділянки та про наявність цієї охоронної зони.

Відповідно до приписів пункту 3 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ з метою забезпечення безпечної експлуатації об`єктів ГРМ вздовж газопроводів середнього тиску встановлюються охоронні зони у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять в 4 метрах від осі газопроводу по обидва боки.

У п.5 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об`єктів ГРМ, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

У п.6 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності, зокрема сільськогосподарських робіт, в межах всієї охоронної зони об`єктів ГРМ.

У п.8 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ передбачено, що охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ.

Позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що стосовно спірної земельної ділянки були зазначені охоронні зони у відповідній документації із землеустрою.

Позивач не надав суду затвердженого робочого проекту спірного газопроводу по вказаній у позові адресі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

За змістом статті 28 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про обмеження у використанні земель підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі заяви: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень.

Позивач не надав доказів на підтвердження того, що до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку були внесені відомості про обмеження у використанні земельної ділянки (щодо наявності охоронної зони), за адресою: м. Полтава, вул. Космічна, 6.

Згідно з п.18 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ (в редакції на дату спірної аварії) земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу.

У п. 31 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.

У п. 32 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що траса газопроводу і споруди на ньому на період проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні повинні бути позначені на асфальті за допомогою крейди, а на ґрунті шляхом встановлення покажчиків зони розташування газопроводу (розмічальних вішок металевих прутків довжиною 500 800 мм та діаметром 3 4 мм, верхній кінець яких пофарбований у яскравий червоний (жовтий) колір або позначений прапорцем). Газові колодязі, конденсатозбірники та інші споруди на газопроводах, що розміщені в зоні робіт ударних механізмів і землерийної техніки, мають захищатися. Вішки встановлюються по осі газопроводу через 10 12 метрів, а також на кожному повороті і споруді, що потрапляють в зону ремонтних, будівельних та земляних робіт, в таких випадках:

при паралельному прокладанні комунікацій на відстані до 5 метрів від газопроводу;

на огороджених будівельних майданчиках;

при перетині комунікацій, що прокладаються, з існуючим газопроводом.

Як свідчать подані позивачем докази, на місце виконання робіт був викликаний представник ПАТ Полтавагаз Горбатенко Ю. Б., що підтверджується актом на виклик представника від 01.08.2017 (а.с.19), складеним представником ПАТ Полтавагаз Горбатенко Ю. Б. (який позивач додав до позову).

Проте, доказів вчинення цим представником дій, визначених у п.31 та у п.32 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ до матеріалів справи не надано.

При цьому позивач у відповіді на відзив (а.с.72-78, на стор.4) зазначає, що твердження відповідача у відзиві про те, що роботи проводилися в присутності представника позивача Горбатенка Ю.Б., який нібито їм вказав де проходить газопровід, не заслуговують на увагу. Тобто позивач спростовує наданий ним зазначений доказ.

У п.10 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ (в редакції на дату спірної аварії) вказано, що траси газопроводів на місцевості позначаються покажчиками.

Згідно з п.11 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ покажчики встановлюються:

1) на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 метрів один від одного на території населених пунктів і не більше ніж через 500 метрів за межами населених пунктів (з урахуванням покажчиків, встановлених у місцях розташування споруд, поворотів і відгалужень газопроводів);

2) в місцях перетину траси газопроводу з межами земельних ділянок власників, орендарів, землевласників та землекористувачів;

3) в місцях повороту траси газопроводу;

4) в місцях переходу газопроводу через судноплавні і несудноплавні водотоки, у тому числі канали, яри. Місця перетину газопроводів з судноплавними і сплавними річками, а також каналами позначаються на берегах сигнальними знаками;

4) в місцях переходу через автомобільні і залізничні дороги (необхідність встановлення покажчиків вирішується за погодженням з організацією, що видає технічні умови на перехід газопроводу через автомобільні і залізничні дороги);

5) в місцях відгалужень поліетиленових газопроводів і нероз`ємних з`єднань поліетиленових газопроводів зі сталевими;

6) в місцях проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Згідно з п. 12 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ покажчики кріпляться на висоті 1,5 1,8 метра від поверхні землі до нижнього краю газопроводу лицьовою стороною до нього (при установці на стінах будинків або на залізобетонних опорах, розташованих уздовж траси газопроводу).

У п. 4.23 ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання (що діяли на дату спірної аварії) вказано, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками- покажчиками: - в забудованій частині - на стінах будинків або орієнтирних стовпчиках у характерних точках (кути повороту трас, установка арматури, зміни діаметрів тощо); - в незабудованій частині - на орієнтирних стовпчиках. Орієнтирні стовпчики на поліетиленових газопроводах повинні установлюватися на відстані 1 м від осі газопроводів, справа по ходу газу.

Згідно з п 13 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ встановлення покажчиків повинно здійснюватися: на новозбудованих газопроводах будівельно-монтажними організаціями; yа діючих газопроводах власником ГРМ.

У п. 14 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ вказано, що схеми розташування газопроводів і споруд на них передаються Оператором ГРМ до відповідних місцевих органів самоврядування для забезпечення нанесення їх на плани населених пунктів та плани землекористувань районів, а також за відповідними запитами іншим заінтересованим державним органам.

Позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження встановлення вказаних вище покажчиків, які б містили інформацію для третіх осіб щодо існування газопроводу та охоронної зони навколо нього.

Позивач не надав суду доказу існування затвердженої схеми розташування спірного газопроводу, не надав робочий проект щодо цього газопроводу, не надав доказів та передачі схеми газопроводу до відповідних місцевих органів самоврядування для забезпечення нанесення їх на плани населених пунктів.

Позивач не надав суду доказу нанесення схеми спірного газопроводу на план населеного пункту м. Полтава.

Отже, позивач не довів належними доказами того, що відповідач знав чи міг знати про те, що на території спірної земельної ділянки проходить газопровід, що спірна земельна ділянка входить до охоронної зони, та не довівав що відповідач знав чи міг дізнатися зони розташування газопроводу та про межі цієї охоронюваної зони.

Як наслідок матеріалами справи не підтверджується наявність вини відповідача у спричиненні матеріальної шкоди, та належними доказами не підтверджується протиправність поведінки відповідача. Тобто відсутні усі елементи складу цивільного правопорушення, які є обов`язковою умовою відповідальності відповідача.

З огляду на викладене, суд у позові відмовляє повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати позивача на сплату 3028,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 1886 від 18.04.2024 (а.с. 13) покладаються на позивача.

Керуючись ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 27.06.2024.

Суддя Т. М. Безрук