ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2024Справа № 910/5446/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (040802, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011)

до Державного концерну «Ядерне паливо» (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 34; ідентифікаційний код: 36282830)

про стягнення 81796,94 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з вимогами до Державного концерну «Ядерне паливо» про стягнення 81796,94 грн, з яких 68824,86 грн основного боргу, 10099,68 грн пені, 1137,48 грн 3% річних та 1735,02 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 68531,56 грн. Крім того, як вказує позивач, відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з забезпечення перетікання реактивної електроенергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 293,30 грн . Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10099,68 грн пені, 1137,48 грн 3% річних та 1735,02 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 відкрито провадження у справі №910/5446/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5446/24 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 34), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5446/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015 між Акціонерною енергопостачальною організацією «Київенерго», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» та Державним концерном «Ядерне паливо» укладено Договір про постачання електричної енергії №33706 з особовим рахунком споживача № 33706011.

Відповідно до розділу 1 Договору про постачання електричної енергії №33706 від 26.01.2015 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Згідно п. 2.3 Статуту Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу (ОСР) та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженою Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 13.11.2018 №1411.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 (далі - КСР), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Постанова) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У відповідності до п. 6 даної Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно п.п. 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Відповідно до 2.1.7 ПРРЕЕ У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» як Оператор системи розподілу розмістив на головній сторінці свого сайту редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в тому числі Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між Оператором системи розподілу та непобутовими споживачами (Споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

На виконання вимог пункту 4 Постанови, до Державного концерну «Ядерне паливо» було направлено заяву-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яку ним не підписано зі свого боку та не повернуто на адресу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі».

При цьому, відповідачем продовжувалась сплата рахунків, що підтвердило приєднання до умов публічного Договору.

Отже, з 01.01.2019 розподіл електричної енергії по об`єкту по вул. Хрещатик, 34 за ЕІС - кодами 62Z2327615892661, 62Z8028227768196, 62Z945701798052Y, 62Z5040846308857, 62Z503283753189Т, 62Z6154763562932 здійснюється на підставі публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано Державний концерн «Ядерне паливо» згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 на умовах Договору про постачання електричної енергії №33706 за особовим рахунком споживача №33706011.

Судом встановлено, що 05 грудня 2023 року споживач звернувся до позивача із заявою про розірвання договору у зв`язку з передачею адміністративної будівлі до сфери управління балансоутримувача - Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату.

Листом від 11.12.2023 № 6841/3/01/2 позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії Договору з 03.01.2024.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 68531,56 грн. Крім того, як вказує позивач, відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з забезпечення перетікання реактивної електроенергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 293,30 грн . Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10099,68 грн пені, 1137,48 грн 3% річних та 1735,02 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що оператор системи розподілу: 1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи розподілу; 2) надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг; 3) надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу; 4) здійснює планування розвитку системи розподілу з урахуванням заходів з енергоефективності, управління попитом та можливостей використання розподіленої генерації; 5) забезпечує довгострокову спроможність систем розподілу задовольняти обґрунтований попит на розподіл за допомогою перспективного планування заходів та інвестицій для забезпечення достатньої потужності системи розподілу та надійності її функціонування; 6) забезпечує безпечне, надійне та ефективне функціонування систем розподілу з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища; 7) забезпечує користувачів системи інформацією, необхідною для ефективного доступу та використання системи розподілу; 8) забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 9) розробляє типові графіки (профілі) навантаження для певних категорій споживачів відповідно до кодексу комерційного обліку; 10) виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу має право: 1) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії; 2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу; 3) інші права, передбачені законодавством та укладеними ним договорами на ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

З матеріалів справи вбачається, що за лютий 2023 року позивачем нараховано відповідачу плату за послуги з розподілу електроенергії на суму 8987,54 грн, за березень 2023 року - на суму 10344,72, за квітень 2023 року - на суму 8394,41 грн, за травень 2023 року - на суму 5416,96 грн, за червень 2023 року - на суму 5721,61 грн, за липень 2023 року - на суму 7481,10 грн, за серпень 2023 року - на суму 8689,07 грн, за вересень 2023 року - на суму 6348,85 грн, за жовтень 2023 року - на суму 8659,13 грн, за листопад 2023 року - на суму 14499,08 грн, за грудень 2023 року - на суму 16186,90 грн., що разом становить 100729,37 грн.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу плату за послуги з перетікання реактивної електроенергії за грудень 2021 року на суму 151,19 грн та за липень 2023 року на суму 142,01 грн, що разом становить 293,20 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, викладених позивачем підстав позову не спростовано, будь-яких заперечень щодо проведених позивачем нарахувань не висловлено.

Відповідно до п. 4 Додатку 4 до Договору оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене сторонами.

Відповідно до п. 5 додатку 4 до Договору сума попередньої оплати визначається на основі заявленого споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні Додатка 12 до Договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії.

Відповідно до п. 6 Додатку 4 до Договору сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 7 Додатку 4 до Договору оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Боржник має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі «Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу, на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу.

Відповідно до п. 9 Додатку 4 до Договору сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного Додатку є «Особистий кабінет». У випадку, якщо з технічних причин сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою «Особистого кабінету» сторони повинні: - споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити Оператора системи розподілу про настання таких причин; - Оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 32 Додатку 4 до Договору сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» та додаткові способи/засоби технічного зв`язку, що підтримуються Оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного Додатку для: - формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання Оператору системи розподілу «Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць» (наведений в Додатку 11 до Договору, далі - Звіт), що вважатиметься наданим Звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п. 3.3 та п.3.4 Договору; - направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електроенергії; - направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії; - направлення/отримання актів приймання - передавання послуг з розподілу; - направлення/отримання актів приймання - передавання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії; - направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені Додатком №13 до Договору; - направлення/отримання Договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією та додаткових угод до даних Договорів; - направлення/ отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії; - обміну іншими документами.

Відповідно до п. 33 Додатку 4 до Договору споживач протягом трьох робочих днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до Оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача.

Згідно п. 34 Додатку 4 до Договору електронні документи, якими сторони здійснюють обмін та надаються через веб-сервіс «Особистий кабінет» визнаються сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередження про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються Сторони. Документи вважаються отриманими Споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс «Особистий кабінет».

Отже, сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» для обміну електронними документами.

Як встановлено судом, на підставі отриманих показників приладів обліку позивачем було сформовано рахунки на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 100729,37 грн. та наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 293,20 грн.

Відповідно до п. 14 Додатку 4 до Договору оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.2 Додатку 10 споживача зобов`язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього Договору на послуги з перетікань).

Відповідно до п. 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії до Додатку 10 передбачено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками Оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене Сторонами. Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року. Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті Оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений Сторонами. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку. Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.

Отже, з урахуванням дати фактичного формування рахунків за кожний розрахунковий період, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок не пізніше 5 робочих днів з дати їх формування позивачем у веб-сервісі «Особистий кабінет», а саме: за січень 2022 року - 151,19 грн - 08.02.2022, за лютий 2023 року - 8987,54 грн - 03.03.2023, за березень 2023 року - 10344,72 грн - 04.04.2023, за квітень 2023 року - 8394,41 грн - 02.05.2023, за травень 2023 року - 5416,96 грн - 05.06.2023, за червень 2023 року - 5721,61 грн - 03.07.2023, за липень 2023 року - 7623,11 грн - 04.08.2023, за серпень 2023 року - 8689,07 грн - 03.09.2023, за вересень 2023 року - 6348,85 грн - 03.10.2023, за жовтень 2023 року - 8659,13 грн - 03.11.2023, за листопад 2023 року - 14499,08 грн - 02.12.2023, за грудень 2023 року - 16186,90 грн - 03.01.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги, сплативши грошову суму у розмірі 32197,81 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 68824,76 грн.

Доказів сплати грошових коштів у сумі 68824,76 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Державного концерну «Ядерне паливо» у сумі 68824,76 грн (заборгованість за послуги з розподілу електроенергії у сумі 68531,56 грн та заборгованість за послуги з забезпечення перетікання реактивної електроенергії у розмірі 293,20 грн) підтверджуються наявними матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з Державного концерну «Ядерне паливо» суми основного боргу у розмірі 68824,86 грн (заборгованість за послуги з розподілу електроенергії у сумі 68531,56 грн та заборгованість за послуги з забезпечення перетікання реактивної електроенергії у розмірі 293,30 грн) підлягають частковому задоволенню у розмірі 68824,76 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 10099,68 грн. за загальний період нарахування з 10.05.2023 по 01.05.2024.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 26 Додатку №4 до Договору визначено, що за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4, споживачу, що використовує електричну енергію на не побутові потреби, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

17.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Суд зазначає, що оскільки відповідач у даній справі (Державний концерн «Ядерне паливо») споживає електричну енергії для себе, тобто є кінцевим споживачем, та, відповідно, послуги, пов`язані з цим, які надаються позивачем (оператором розподілу) - послуги з розподілу електроенергії та послуги з забезпечення перетікання реактивної електроенергії - є комунальними послугами, які надаються споживачу.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Отже, враховуючи вищевикладені законодавчо встановлені обмеження щодо нарахування пені на період дії карантину, пов`язаного із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни, суд дійшов висновку про відсутність підстав нараховувати відповідачу пеню до 30.07.2023.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, розмір пені за прострочення оплати житлово-комунальних послуг обмежується законом, не зважаючи на розмір пені, встановлений у договорі.

При цьому, пунктом 26 Додатку №4 до Договору також визначено, пеня нараховується не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Зважаючи на викладені обставини, суд здійснив власний розрахунок пені (за загальний період нарахування з 31.07.2023 по 01.05.2024 та з урахуванням 0,01% суми боргу за кожен день прострочення), та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 1061,74 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з Державного концерну «Ядерне паливо» пені у розмірі 10099,68 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 1061,74 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1137,48 грн та інфляційні втрати у розмірі 1735,02 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з Державного концерну «Ядерне паливо» 3% річних у розмірі 1137,48 грн та інфляційні втрати у розмірі 1735,02 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного концерну «Ядерне паливо» (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 34; ідентифікаційний код: 36282830) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011) суму основного боргу у розмірі 68824 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 76 коп., пеню у розмірі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) грн 74 коп., 3% річних у розмірі 1137 (одна тисяча сто тридцять сім) грн 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п`ять) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 2154 (дві тисячі сто п`ятдесят чотири) грн 74 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак