ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2024 Справа №905/738/23

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок №44; код ЄДРПОУ 42795490)

до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок №1; код ЄДРПОУ 03361075)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок №19, код ЄДРПОУ 39369133)

про стягнення 2 314 893 581,30 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Панченко Ю.В.

від відповідача: Сивак А.Ю.

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 2 314 893 581,30 гривень, з яких: 1 556 734 413,64 гривень - основна заборгованість, 144 263 399,86 гривень - пеня, 83 523 294,25 гривень - три відсотки річних, 530 372 473,55 гривень - інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 щодо сплати коштів за добові небаланси природного газу та перевищення потужності, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору - НКРЕКП, встановлено процесуальний строк на подання заяв по суті спору та з процесуальних питань. Також даною ухвалою призначено підготовче засідання.

06.07.2023 від представника Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.07.2023 о 12:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також, 07.07.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.07.2023 о 12:30 год., та всіх наступних засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 10.07.2023 вказані заяви задоволено.

Від відповідача 10.07.2023 надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. Заява обґрунтована значним обсягом документів, наданих в обґрунтування позовних вимог, необхідністю зібрання додаткових доказів, надання обґрунтованих пояснень та заперечень, підготовки відповідей на запитання позивача, а також просив прийняти до уваги обставини воєнного стану (систематичні повітряні тривоги, ракетні обстріли), які призвели до певних труднощів у організаційно-технічному забезпеченні роботи відповідача.

Від позивача на електронну адресу суду надійшли 11.07.2023 заперечення проти продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву. Позивач вважає, що відповідач мав достатньо часу на підготування відзиву та відповідей на запитання позивача, оскільки позовну заяву ним отримано ще 16.06.2023, відповідач обізнаний про обставини спору, які підлягають встановленню при розгляді подібних правовідносин.

Також, 11.07.2023 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення.

Ухвалою суду від 12.07.2023 відкладено підготовче засідання на 24.07.2023, продовжено відповідачу на 10 днів з дати судового засідання строк на подання відзиву на позовну заяву, а також продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 10 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.

На електронну адресу суду 21.07.2023 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує проти позову.

Також, від відповідача 24.07.2023 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №918/686/21 Об`єднаною Палатою Верховного суду.

У підготовчому засіданні представники сторін брали участь в режимі відеоконференції.

Представник позивача повідомив, що клопотання про зупинення провадження у справі не отримував. Просив відкласти судове засідання для ознайомлення з відповідним клопотанням та, у разі необхідності, підготувати заперечення з цього питання.

Ухвалою суду від 24.07.2023 відкладено підготовче засідання на 10.08.2023, запропоновано позивачу висловити свою правову позицію щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 07.08.2023 надійшло повідомлення про неотримання позивачем відзиву на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі, просить суд зобов`язати відповідача направити відповідні документи на поштову адресу позивача.

У підготовчому засіданні судом встановлено наявність доказів направлення відзиву на позовну заяву на електронну адресу позивача, проте, з огляду на заперечення позивача щодо отримання таких документів, зобов`язано відповідача направити відзив з доданими до нього документами на поштову адресу позивача зазначену в повідомленні.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про зупинення провадження в справі задоволено, зупинено провадження по справі №905/738/23 до перегляду судових рішень у справі №918/686/21 в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 26.12.2023 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з прийняттям Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 03.11.2023 у справі №918/686/21.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з перебуванням судді Фурсової С.М. у запланованій щорічній відпустці з 01.01.2024 по 14.01.2024, питання щодо поновлення провадження не вирішувалось.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.01.2024 призначено судове засідання на 13.02.2023 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

Від представника відповідача 09.02.2024 надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Відповідачем 12.02.2024 подано заяву про зупинення провадження та призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи.

Також, 13.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом прийнято заяву відповідача про відкладення судового засідання та задоволено клопотання щодо участі у наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 13.02.2024 поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 22.03.2024, відкладено підготовче засідання на 27.02.2024.

Від представника позивача 27.02.2024 надійшли заперечення проти клопотання про про зупинення провадження та призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 27.02.2024 представник відповідача підтримав клопотання про про зупинення провадження та призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи, зауважив, що письмових заперечень від позивача не отримував.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Також повідомив суду, що з ухвал суду дізнався про надходження відзиву на позовну заяву, проте від відповідача вказану заяву по суті спору не отримував, в кабінеті користувача «Електронний суд» не може ознайомитись. Заявив усне клопотання про зобов`язання відповідача повторно направити відзив на позовну заяву позивачу та поновити процесуальний строк на подачу відповіді на відзив.

Судом задоволено клопотання представника позивача, клопотання відповідача про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи залишено відкритим.

Ухвалою суду від 27.02.2024 відкладено підготовче засідання на 21.03.2024, продовжено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи та з процесуальних питань.

Від позивача 21.03.2024 отримано відповідь на відзив.

Від відповідача 21.03.2024 отримано додаткові пояснення до клопотання про призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі. Також вказаною ухвалою відкладено підготовче засідання на 02.04.2024, продовжено відповідачу строк на подання заперечень.

Від відповідача 02.04.2024 отримано додаткові пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2024.

Від відповідача 23.04.2024 отримано заяви про зменшення розміру пені до 5% та відстрочення виконання рішення строком на 1 рік.

Представник позивача в судовому засіданні зауважив, що зі змістом поданих відповідачем заяв не ознайомлений. Заявив усне клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості письмово викласти правову позицію щодо означених питань.

Враховуючи клопотання позивача, з метою забезпечення реалізації учасниками справи права своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.04.2024 відкладено розгляд справи по суті на 08.05.2024.

Від позивача 02.05.2024 отримано заперечення на заяви відповідача про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 08.05.2024 представник відповідача зауважив, що не отримував разом з позовною заявою дисків, які містяться в матеріалах справи та вважає за доцільне дослідити їх вміст у судовому засіданні та перевірити ідентичність відомостей з дисків роздруківкам (письмовим примірникам електронних доказів, що долучені до позовної заяви).

Для забезпечення технічної можливості такого вивчення доказів судом оголошено перерву в судовому засіданні до 16.05.2024 до 12:00 год.

Суд зазначає, що з міркувань безпеки, у зв`язку з тим, що 16.05.2024 з 08:15 по 00:48 17.05.2024 у Харківській області було оголошено сигнал «Повітряної тривоги», судове засідання у справі №905/738/23 призначене на 16.05.2024 о 12:00 год. не відбулось.

Ухвалою суду від 16.05.2024 відкладено розгляд справи по суті на 05.06.2024, зобов`язано позивача направлено, зобов`язано відповідача електронні докази, які були долучені до позовної заяви направити відповідачу. Запропоновано відповідачу до дати судового засідання ознайомитись з електронними доказами, у разі виявлення розбіжностей з паперовими копіями електронних доказів, які долучені до матеріалів справи.

Від позивача 31.05.2024 надійшли докази направлення відповідачеві дисків з електронними доказами.

Від відповідача 04.06.2024 отримано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з електронними доказами, що надійшли від позивача.

Враховуючи клопотання відповідача, з метою дотримання прав всіх учасників справи, повного та всебічного розгляду справи по суті, судом відкладено розгляд справи на 13.06.2024 о 14:00 год.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо неналежності поданих позивачем електронних доказів, а також необхідності повернення на стадію підготовчого провадження та призначення судової експертизи.

Суд зазначає, що судове засідання у справі №905/738/23 не було розпочато своєчасно з міркувань безпеки, оскільки підготування залу судового засідання та налаштування системи відеоконференцзв`язку, а в Харківській області 13.06.2024 з 13:32 до 13:58 було оголошено сигнал «Повітряної тривоги», що унеможливило вчинити такі дії завчасно.

У зв`язку з тим, що 13.06.2024 з 14:13 до 18:14 у Харківській області було оголошено сигнал «Повітряної тривоги», судове засідання у справі №905/738/23 що призначене на 13.06.2024 о 42:00 год. не відбулось.

Ухвалою суду від 13.06.2024 відкладено судове засідання на 18.06.2024, про що повідомлено учасників справи.

У судовому засіданні 18.06.2024 судом продовжено розгляд справи по суті, розпочато дослідження письмових та інших наявних у справі доказів. У зв`язку з технічною неможливістю дослідження безпосередньо у судовому засіданні всіх електронних доказів на зовнішніх носіях (дисках), наявністю заперечень з боку відповідача, судом запропоновано позивачу завантажити такі докази безпосередньо до підсистеми Електронний суд для можливості всіх учасників справи ознайомитись з такими доказами, зокрема дослідити електронні підписи на них. Оголошено перерву у судовому засіданні до 25.06.2024.

Відомості з DVD R дисків, що з технічних не були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, завантажені позивачем до підсистеми Електронний суд 20.06.2024.

У судовому засіданні 25.06.2024 представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив, у разі задоволення позову, задовольнити раніше подані клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, у своїх поясненнях просив здійснювати розгляд за відсутності його уповноваженого представника.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (позивач, оператор, оператор ГТС) та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (відповідач, замовник, оператор ГРМ) укладено договір №1910000137 транспортування природного газу (далі договір) згідно п.2.1 якого, оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до п. 2.2 договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Пунктом 2.3 договору визначено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовних має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п.п. 2.4-2.5 договору).

Згідно з п.2.8 договору, взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п. 3.2 договору оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим договором.

Пунктом 4.1 договору визначено зобов`язання замовника, зокрема, останній зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом.

Розділом 7 встановлено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.8.1 договору).

Відповідно до п.8.4 договору, вартість замовленої потужності замовника (суб`єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця (за формулою).

Замовник, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, здійснює оплату за послуги транспортування (у тому числі послуги доступу до потужності) з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня, що зараховується як плата за замовлену потужність у тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів (розраховується за формулою).

Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п.п. 11.2 - 11.3 договору).

Відповідно до п. 11.4 врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5 договору).

Відповідно до п.п. 13.1, 13.5 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.17.1, договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 07:00 години 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію Регулятором, прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства; наявності у оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу.

Цей договір діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом. Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою. Повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у п.19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання (пункти 19.1, 19.2, 19.3 договору).

Договір підписано та скріплено печатками повноважними представниками сторін без зауважень та виправлень.

Сторонами також узгоджено, підписано та скріплено печатками додаток 3 до договору транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000137 перелік комерційних вузлів газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

22.06.2020 сторонами укладена додаткова угода №1 до договору транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000137, якою внесено зміни до означеного договору.

Пункт 8.1 договору викладено в наступній редакції: вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Вартість замовленої потужності замовника, (суб`єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця.

Замовник, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, здійснює оплату за послуги транспортування (у тому числі послуги доступу до потужності) з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня, що зараховується як плата за замовлену потужність у тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 3акону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою.

Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок оплати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати на перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора (пункт 8.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 22.06.2020)

Додаткова угода №1 від 22.06.2020 підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.

На підтвердження здійснення послуг з балансування позивачем до матеріалів справи долучено укладені між позивачем та АТ НАК «Нафтогаз України», ТОВ «ЕРУ Трейдінг», ТОВ «Трафігура Юкрейн» договори купівлі-продажу природного газу №200900213 від 30.09.2020, №2009000214 від 30.09.2020, №2009000215 від 30.09.2020, №2009000216 від 30.09.2020, №20009000217 від 30.09.2020, №2010000043 від 01.10.2020, №2010000007 від 30.09.2020, №2010000009 від 30.09.2020, №2010000012 від 30.09.2020, №2010000013 від 30.09.2020, №2010000015 від 30.09.2020, №2010000016 від 30.09.2020, №2010000019 від 30.09.2020, №2010000021 від 30.09.2020, №2010000022 від 30.09.2020, №2010000023 від 30.09.2020, №2010000024 від 30.09.2020, №2010000025 від 30.09.2020, №2010000026 від 30.09.2020, №2010000027 від 30.09.2020, №2010000029 від 30.09.2020, №2010000031 від 30.09.2020, №2009000218 від 30.09.2020, №2011000103 від 13.11.2020, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2021, 28.02.2021 та 31.03.2021, договір про надання послуг балансування №2101000095 від 19.01.2021 з додатками №1 та №2 до договору та додатковою угодою №1 до договору, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2021, від 28.02.2021, від 31.03.2021.

На виконання вищевказаних договорів купівлі-продажу природного газу ТОВ «Оператор ГТС» здійснено оплату ТОВ «Нафтогаз Трейдинг», ТОВ «ЕРУ Трейдінг» та ТОВ «Трафігура Юкрейн» за газ згідно з наданими платіжними дорученнями: №24553 від 28.04.2021 на суму 84 488 876,94 гривень, №24575 від 28.04.2021 на суму 67 591 086,03 гривень, №22853 від 20.04.2021 на суму 49 443 411,98 гривень, №32810 від 20.04.2021 на суму 2 821 398,96 гривень, №24569 від 28.04.2021 на суму 67 591 101,49 гривень, №24572 від 28.04.2021 на суму 68 002 814,54 гривень, №24556 від 28.04.2021 на суму 81 903 337,61 гривень, №24577 від 28.04.2021 на суму 41 607 242,30 гривень, №24564 від 28.04.2021 на суму 41 613 327,52 гривень, №24566 від 28.04.2021 на суму 41 784 927,48 гривень, №24568 від 28.04.2021 на суму 41 797 181,04 гривень, №24570 від 28.04.2021 на суму 42 042 246,15 гривень, №24567 від 28.04.2021 на суму 66 679 429,77 гривень, №24573 від 28.04.2021 на суму 67 179 366,79 гривень, №24574 від 28.04.2021 на суму 67 590 990,03 гривень, №17969 від 25.03.2021 на суму 304 665 648,00 гривень, №18619 від 30.03.2021 на суму 84 506 869,69 гривень, №18617 від 30.03.2021 на суму 82 248 606,82 гривень, №18616 від 30.03.2021 на суму 81 874 283,97 гривень, №18613 від 30.03.2021 на суму 66 976 671,52 гривень, №18633 від 30.03.2021 на суму 68 024 700,11 гривень, №18637 від 30.03.2021 на суму 67 605 488,66 гривень, №18631 від 30.03.2021 на суму 67 605 378,98 гривень, №18632 від 30.03.2021 на суму 67 186 263,49 гривень, №18635 від 30.03.2021 на суму 41 610 832,46 гривень, №18627 від 30.03.2021 на суму 41 673 258,09 гривень, №18636 від 30.03.2021 на суму 41 798 026,02 гривень, №18634 від 30.03.2021 на суму 42 060 041,75 гривень, №18626 від 30.03.2021 на суму 41 935 263,18 гривень, №11131 від 19.02.2021 на суму 2 546 059,51 гривень, №12942 від 26.02.2021 на суму 76 636 028,32 гривень, №12948 від 26.02.2021 на суму 76 208 828,36 гривень, №12944 від 26.02.2021 на суму 76 208 716,87 гривень, №12943 від 26.02.2021 на суму 75 781 622,10 гривень, №12938 від 26.02.2021 на суму 47 433 444,80 гривень, №12934 від 26.02.2021 на суму 47 306 291,26 гривень, №12933 від 26.02.2021 на суму 47 153 719,08 гривень, №12936 від 26.02.2021 на суму 47 039 295,17 гривень, №12937 від 26.02.2021 на суму 46 969 362,27 гривень, №11027 від 26.02.2021 на суму 95 261 035,39 гривень, №12951 від 26.02.2021 на суму 92 959 710,29 гривень, №12953 від 26.02.2021 на суму 92 196 823,87 гривень, №12955 від 26.02.2021 на суму 75 568 009,73 гривень.

19.01.2021 між ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» (Виконавець) та ТОВ «Оператор ГТС» (оператор) укладено договір про надання послуги балансування №2101000095, відповідно до п.2.1.1 якого сторони погодили, що протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов`язується надати оператору послуги балансування, які полягають у тому, що виконавець зобов`язаний за дорученням оператора у визначену оператором газову добу подати природний газ в ГТС оператора або відібрати природний газ з ГТС оператора (послуги балансування).

Оператор зобов`язується прийняти послуги балансування та оплатити їх на умовах визначених цим договором (п.2.1.2).

Послуги балансування надаються на добовій основі. Газова доба, в якій надаються послуги балансування, визначається дорученням оператора. Обсяг газу, який передається сторонами при наданні послуг балансування, визначається дорученням оператора. Обсяг поданого або відібраного природного газу до/з ГТС оператора в газову добу, визначений дорученням оператора, не може бути меншим за 1000 куб.м та не більше 10 000 000 м3 природного газу, а обсяг поданого або відібраного природного газу до/з ГТС за газовий місяць не може перевищувати 300 000 000 м3 природного газу. Загальний очікуваний обсяг поданого природного газу до ГТС за період надання послуг балансування не може перевищувати 800 000 000 м3 природного газу (п.2.3).

Для отримання послуги балансування оператор надсилає виконавцю доручення оператора не пізніше 18:00 за київським часом газової доби надання послуг балансування, за формою, яка визначена додатком 1 до цього договору. За домовленістю сторін час надсилання виконавцю доручення оператора може бути змінено, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору. Доручення оператора надсилається в електронному вигляді, підписане уповноваженою особою оператора з застосуванням електронного цифрового підпису/кваліфікованого електронного підпису на електронну пошту виконавця. Доручення оператора не потребує погодження його виконання зі сторони виконавця та є безумовним для виконання виконавцем (п.3.1).

Надання послуг балансування за газовий місяць оформляється актом надання послуг, форма якого встановлена в додатку 2 до цього договору. За домовленістю сторін форма акта надання послуг, встановлена в додатку 2 до цього договору, може бути змінена. Оператор, не пізніше 10-го числа газового місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування, зобов`язується надати виконавцю підписані та скріплені печаткою оператора два примірники акта надання послуг, у якому зазначаються: кожна газова доба газового місяця, в якому надавалися послуги балансування; обсяги газу подані/відібрані до/з ГТС оператора при наданні послуг балансування за кожну газову добу; ціна газу за кожну газову добу; вартість поданих/відібраних обсягів газу за кожну газову добу; загальна вартість послуг балансування за газовий місяць. Виконавець не пізніше 12-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг балансування, зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта надання послуг балансування, підписаний уповноваженим представником виконавця та скріплений його печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта надання послуг балансування (п.3.3).

Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4).

Вартість послуг (маржа) виконавця з забезпечення надання послуг балансування оператору за 1000 м3 природного газу поданого або відібраного до/з ГТС оператора, що склалася за результатами процедури закупівлі, визначається за відповідною формулою, без урахування податку на додану вартість, і становить 1 598,55 гривень (п.4.1).

У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості балансування має позитивне значення (більше нуля), оператор здійснює оплату послуг балансування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі акта надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування. У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має від`ємне значення (менше нуля), то виконавець здійснює перерахування грошових коштів на рахунок оператора на підставі акта надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування (п.5.1).

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині надання послуг протягом періоду надання послуги балансування, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.14.1).

ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Оператор ГТС» підписали акти надання послуг балансування, а саме: №01-2021-2101000095 від 31.01.2021, вартість відібраного газу 82 194 720,00 гривень, вартість поданого газу 62 439 048,00 гривень, розмір грошових коштів, що підлягають перерахуванню оператору (ТОВ «Оператор ГТС») - 19 755 672,00 гривень; №02-2021-2101000095 від 28.02.2021, вартість поданого газу до ГТС оператора, та, відповідно, вартість оплати послуг балансування яка підлягає перерахуванню виконавцю (ТОВ «Нафтогаз Трейдінг») - 304 665 648,00 гривень; №03-2021-2101000095 від 31.03.2021, вартість відібраного газу 57 359 954,40 гривень, вартість поданого газу 122 819 820,00 гривень, вартість оплати послуг балансування яка підлягає перерахуванню виконавцю (ТОВ «Нафтогаз Трейдінг») - 65 459 865,60 гривень.

Розрахунки за вищевказаним договором згідно з актами надання послуг балансування між ТОВ «Оператор ГТС» та ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» за договором №2101000095 від 19.01.2021 підтверджуються платіжними дорученнями: №2213 від 24.02.2021 на суму 19 755 672,00 гривень, №17969 від 25.03.2021 на суму 304 665 648,00 гривень, №23839 від 23.04.2021 на суму 65 459 865,60 гривень.

Звертаючись до суду з вимогою в частині стягнення плати за щодобові негативні небаланси за період січень-жовтень, грудень 2021 року, позивач зазначає, що за результатами остаточної алокації подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи (далі ГТС) оператор ГТС виявив наявність у замовника негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу замовника за кожну газову добу звітного місяця та визначив остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, в наступних обсягах:

- за січень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 21011,01270тис.куб.м (217463981 кВт х год) всього на загальну суму 250 296 311,34 гривень;

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10121,22185тис.куб.м (104754646 кВт х год) всього на загальну суму 119 984 637,99 гривень;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 7687,77953тис.куб.м (79568518 кВт х год) всього на загальну суму 55 551 741,11 гривень;

- за березень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 15246,78931тис.куб.м (157804269 кВт х год) всього на загальну суму 110 274 157,38 гривень;

- за квітень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10028,61639тис.куб.м (103796180 кВт х год) всього на загальну суму 128 439 845,91 гривень;

- за травень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3680,82449тис.куб.м (38096533 кВт х год) всього на загальну суму 54 828 058,98 гривень;

- за червень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3482,62374тис.куб.м (36045156 кВт х год) всього на загальну суму 57 649 687,78 гривень;

- за липень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3334,88804тис.куб.м (34516091 кВт х год) всього на загальну суму 66 139 114,81 гривень;

- за серпень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3162,49331тис.куб.м (32731806 кВт х год) всього на загальну суму 73 293 823,04 гривень;

- за вересень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 6097,35522тис.куб.м (63107627 кВт х год) всього на загальну суму 201 204 438,17 гривень;

- за жовтень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 12989,39887тис.куб.м (134440278 кВт х год) всього на загальну суму 544 685 486,14 гривень;

- за грудень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 508,67395тис.куб.м (5264775 кВт х год) всього на загальну суму 18 262 660,38 гривень.

Враховуючи умови п. 2.8 договору, через інформаційну платформу оператор направив замовнику акти врегулювання щодобових небалансів: №01-2021-1910000137 від 31.01.2021 за січень 2021 року; №02-2021-1910000137 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021; №02-2021-1910000137/2 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021; №03-2021-1910000137 від 31.03.2021 за березень 2021 року; №04-2021-1910000137 від 30.04.2021 за квітень 2021 року; №05-2021-1910000137 від 31.05.2021 за травень 2021 року; №06-2021-1910000137 від 30.06.2021 за червень 2021 року; №07-2021-1910000137 від 31.07.2021 за липень 2021 року; №08-2021-1910000137 від 31.08.2021 за серпень 2021 року; №09-2021-1910000137 від 30.09.2021 за вересень 2021 року; №10-2021-1910000137 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року; №12-2021-1910000137 від 31.12.2021 за грудень 2021 року.

На виконання п. 9.3 договору, через інформаційну платформу оператор направив замовнику рахунки на оплату за добові небаланси: №01-2021-1910000137 від 31.01.2021 за січень 2021 року на загальну суму 250 296 311,34 гривень; №02-2021-1910000137 від 28.02.2021 (за період з 01.02.2021 по 16.02.2021) за лютий 2021 року на загальну суму 119 984 637,99 гривень; №02-2021-1910000137/2 від 28.02.2021 (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) за лютий 2021 року на загальну суму 55 551 741,11 гривень; №03-2021-1910000137 від 31.03.2021 за березень 2021 року на загальну суму 110 274 157,38 гривень; №04-2021-1910000137 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на загальну суму 128 439 845,91 гривень; №05-2021-1910000137 від 31.05.2021 за травень 2021 року на загальну суму 54 828 058,98 гривень; №06-2021-1910000137 від 30.06.2021 за червень 2021 року на загальну суму 57 649 687,78 гривень; №07-2021-1910000137 від 31.07.2021 за липень 2021 року на загальну суму 66 139 114,81 гривень; №08-2021-1910000137 від 31.08.2021 за серпень 2021 року на загальну суму 73 293 823,04 гривень; №09-2021-1910000137 від 30.09.2021 за вересень 2021 року на загальну суму 201 204 438,17 гривень; №10-2021-1910000137 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на загальну суму 544 685 486,14 гривень; №12-2021-1910000137 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на загальну суму 18 262 660,38 гривень.

Відповідач частково здійснив оплату щодобових негативних небалансів:

за січень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 45 311 580,11 гривень;

за лютий 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 35 751 998,29 гривень;

за березень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 24 003 708,91 гривень;

за квітень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 26 101 085,22 гривень;

за травень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 147 443,72 гривень;

за червень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 77 318,94 гривень;

за липень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 52 668,73 гривень;

за серпень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 58 017,31 гривень;

за вересень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 270 505,70 гривень;

за жовтень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 3 196 633,66 гривень;

за грудень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 193 121,28 гривень.

Таким чином, за підрахунками позивача, станом на 10.05.2023 розмір зобов`язання з оплати за негативні небаланси за січень-жовтень, грудень 2021 року склав 1 545 445 881,16 гривень, стягнення якої позивач вимагає в судовому порядку.

Крім стягнення суми оплати за негативні щодобові небаланси, позивач просить суд стягнути з відповідача оплату за перевищення замовленої потужності в сумі 11 288 532,48 гривень, в тому числі: 2 563 757,83 гривень за січень 2021 року; 2 119 162,42 гривень за лютий 2021 року; 1 777 172,79 гривень за березень 2021 року; 1 186 047,49 гривень за квітень 2021 року; 335 927,83 гривень за травень 2021 року; 327 700,80 гривень за червень 2021 року; 308 069,82 гривень за липень 2021 року; 279 123,39 гривень за серпень 2021 року; 709 096,23 гривень за вересень 2021 року; 1 623 329,95 гривень за жовтень 2021 року; 59 143,93 гривень за грудень 2021 року.

Позов у зазначеній частині вимог мотивовано тим, що відповідачем порушено умови п.4.1 договору в частині зобов`язання не перевищувати замовлені потужності та здійснювати своєчасну і повну оплату додаткової плати у разі її перевищення.

Так, на підставі умов п. 8.4 договору, позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у січні, лютому та березні 2021 року.

Відповідні обсяги перевищення замовленої (договірної) потужності та розмір плати за неї, позивач включив до актів наданих послуг:

№01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 21 011,01270тис.куб.м. на загальну суму 3 130 472,81 гривень;

№02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 17 809,00138тис.куб.м. на загальну суму 2 653 398,73 гривень;

№03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 15 246,78931тис.куб.м. на загальну суму 2 271 649,63 гривень;

№04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 10 028,61639тис.куб.м. на загальну суму 1 494 183,61 гривень;

№05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 680,82449тис.куб.м. на загальну суму 548 413,40 гривень;

№06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021, обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 482,62374тис.куб.м. на загальну суму 518 883,07 гривень;

№07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 334,88804тис.куб.м. на загальну суму 496 871,64 гривень;

№08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 162,49331тис.куб.м. на загальну суму 471 186,20 гривень;

№09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 6 097,35522тис.куб.м. на загальну суму 908 457,14 гривень;

№10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 12 989,39887тис.куб.м. на загальну суму 1 935 316,51 гривень;

№12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 508,67395тис.куб.м. на загальну суму 75 788,35 гривень,

які підписані з боку відповідача із запереченнями щодо обсягів та вартості наданих послуг.

Для здійснення відповідних оплат відповідачу через інформаційну платформу були виставлені рахунки, оплату яких останній здійснив частково:

за січень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 566 714,98 гривень;

за лютий 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 534 236,31 гривень;

за березень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 494 476,84 гривень;

за квітень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 308 136,12 гривень;

за травень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 212 485,57 гривень;

за червень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 191 182,27 гривень;

за липень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 188 801,82 гривень;

за серпень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 192 062,81 гривень;

за вересень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 199 360,91 гривень;

за жовтень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 311 986,56 гривень;

за грудень 2021 року, сплативши на користь позивача суму у розмірі 16 644,42 гривень.

Таким чином, за підрахунками позивача, станом на 10.05.2023 розмір зобов`язання з оплати за перевищення замовленої потужності за січень-жовтень, грудень 2021 року склав 11 288 532,48 гривень.

Крім вимог про стягнення оплати за щодобові негативні небаланси та плати за перевищення замовленої потужності, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п. 13.5 договору, а також три проценти річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України.

За наданими у справу розрахунками розмір відповідних нарахувань на заборгованість за добові негативні небаланси за загальний період прострочення з 23.02.2021 по 10.05.2023 становить: пеня 143 338 697,33 гривень; 3% річних 82 864 028,46 гривень; інфляційні втрати 526 153 035,05 гривень.

Розмір нарахувань на суму заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності за загальний період прострочення з 23.02.2021 по 10.05.2023, відповідно до розрахунку, становить: пеня 924 702,53 гривень; 3% річних 659 265,79 гривень; інфляційні втрати 4 219 438,50 гривень.

Не погоджуючись із позовом відповідач посилався на таке:

- застосування при вчиненні балансуючих дій та здійсненні розрахунку плати за добові небаланси особливостей, встановлених постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021, суперечить положенням діючого договору транспортування природного газу №1910000137 та Кодексу ГТС;

- недоведеність відповідності комерційного обліку обсягів природного газу вимогам глави 2 розділу ІІІ кодексу ГТС, п. 5.1. договору транспортування природного газу №1910000137;

- позивачем не доведено виставлення відповідачу рахунків на оплату у встановленому договором порядку;

- безпідставність нарахування неустойки, 3% річних, інфляційних втрат у зв`язку з включенням відповідача до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання суб`єктів ринку природного газу відповідно Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

- помилкове незастосування норм постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 в частині встановлення в період лютий-березень 2021 року строку оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів.

Відповідачем поданий контррозрахунок вартості послуг за перевищення замовленої потужності:

- за січень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 3 803,66047тис.куб.м. на загальну суму 2 563 757,83 гривень;

- за лютий 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 3 585,67112тис.куб.м. на загальну суму 2 119 162,42 гривень;

- за березень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 3 318,81468тис.куб.м. на загальну суму 1 777 172,79 гривень;

- за квітень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 2 068,13866тис.куб.м. на загальну суму 1 186 047,49 гривень;

- за травень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 426,15427тис.куб.м. на загальну суму 335 927,83 гривень;

- за червень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 283,17139тис.куб.м. на загальну суму 327 700,80 гривень;

- за липень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 267,19431тис.куб.м. на загальну суму 308 069,82 гривень;

- за серпень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 289,08134тис.куб.м. на загальну суму 279 123,39 гривень;

- за вересень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 1 338,06456тис.куб.м. на загальну суму 889 096,23 гривень;

- за жовтень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 2 093,98199тис.куб.м. на загальну суму 1 623 329,95 гривень;

- за грудень 2021 року обсяг перевищення договірної потужності за даними відповідача 111,71346тис.куб.м. на загальну суму 59 143,94 гривень.

Стосовно вимог в частині стягнення вартості негативних щодобових небалансів.

Пунктом 16 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

У точках виходу до ГРМ з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор ГРМ до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору ГТС інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (п.2 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Остаточна алокація відборів/споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом ГРМ. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до п.6 цієї глави (п.4 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Глави 5, 6 розд.ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема:

(1) у точках входу з газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.5 розд.ХІІ Кодексу ГТС);

(2) у точках виходу до газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п.2 гл.6 розд.ХІІ Кодексу ГТС).

Як зазначалося, номінації/реномінації подаються замовником послуг транспортування Оператору ГТС через інформаційну платформу в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС.

Тобто остаточні алокації, на підставі який оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.

При цьому п.6 гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС передбачає можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Відповідно до п. 11.4 врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

За результатами аналізу даних, що завантажені до інформаційної платформи самим ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу, позивач визначив обсяги небалансу відповідача.

Інформація щодо обсягів природного газу була використана Оператором при визначенні небалансу.

Як слідує з матеріалів справи, за результатами остаточної алокації подач/відборів відповідачем природного газу до/з ГТС, позивач розрахував обсяги добового небалансу відповідача за кожну газову добу січня-жовтня, грудня 2021 року, а також визначив остаточний обсяг небалансу та розмір плати за нього у відповідних газових місяцях.

За наданими у справу актами врегулювання щодобових небалансів, які були направлені відповідачу через інформаційну платформу, відповідні обсяги склали:

- за січень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 21011,01270тис.куб.м (217463981 кВт х год) всього на загальну суму 250 296 311,34 гривень;

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10121,22185тис.куб.м (104754646 кВт х год) всього на загальну суму 119 984 637,99 гривень;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 7687,77953тис.куб.м (79568518 кВт х год) всього на загальну суму 55 551 741,11 гривень;

- за березень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 15246,78931тис.куб.м (157804269 кВт х год) всього на загальну суму 110 274 157,38 гривень;

- за квітень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 10028,61639тис.куб.м (103796180 кВт х год) всього на загальну суму 128 439 845,91 гривень;

- за травень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3680,82449тис.куб.м (38096533 кВт х год) всього на загальну суму 54 828 058,98 гривень;

- за червень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3482,62374тис.куб.м (36045156 кВт х год) всього на загальну суму 57 649 687,78 гривень;

- за липень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3334,88804тис.куб.м (34516091 кВт х год) всього на загальну суму 66 139 114,81 гривень;

- за серпень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 3162,49331тис.куб.м (32731806 кВт х год) всього на загальну суму 73 293 823,04 гривень;

- за вересень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 6097,35522тис.куб.м (63107627 кВт х год) всього на загальну суму 201 204 438,17 гривень;

- за жовтень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 12989,39887тис.куб.м (134440278 кВт х год) всього на загальну суму 544 685 486,14 гривень;

- за грудень 2021 року обсяг негативних щодобових небалансів у розмірі 508,67395тис.куб.м (5264775 кВт х год) всього на загальну суму 18 262 660,38 гривень.

Позивачем надано бухгалтерські довідки від 28.09.2022 з яких слідує, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Оператор ГТС» відображено господарські операції по контрагенту ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» згідно з договором транспортування природного газу №1910000137 в т.ч. актами врегулювання щодобових небалансів за газові місяці січень-серпень 2021 року негативний добовий небаланс в обсягах визначених у відповідних актах.

Також, позивачем надано бухгалтерські довідки від 05.09.2022 з яких слідує, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Оператор ГТС» відображено господарські операції по контрагенту ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» згідно з договором транспортування природного газу №1910000137 в т.ч. актами врегулювання щодобових небалансів за газові місяці вересень, жовтень, грудень 2021 року негативний добовий небаланс в обсягах визначених у відповідних актах.

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» є оператором газорозподільної системи та відповідно до діючої ліцензії здійснює функції по розподілу природного газу.

Отже, відповідач як оператор газорозподільної системи зобов`язаний надавати позивачу (як оператору газотранспортної системи) інформацію щодо обсягів природного газу, які відбираються споживачами, що знаходяться в зоні ліцензійної діяльності такого оператора газорозподільної мережі.

Відповідно до п. 4 гл. 1 розд. XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Заперечуючи наведені в позові обставини саме щодо обсягів негативних небалансів у вказаному періоді, відповідач не зазначив та не надав жодних доказів на спростування визначених позивачем даних, які наведені в актах врегулювання щодобових небалансів, зокрема внесення до інформаційної платформи інших даних ніж вказано позивачем у розрахунках.

Крім того, відповідачем частково проведено оплату за врегулювання щодобових небалансів, а матеріали справи не містять

Оцінюючи окремо кожен із перелічених доказів, а також подані позивачем докази в сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено наявність у відповідача щодобових негативних небалансів в січні-жовтні, грудні 2021 року в обсягах, які зазначені в актах врегулювання щодобових небалансів (електронні файли додаються у вигляді електронних доказів, які розміщені на цифровому диску DVD R): №01-2021-1910000137 від 31.01.2021 за січень 2021 року; №02-2021-1910000137 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021; №02-2021-1910000137/2 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021; №03-2021-1910000137 від 31.03.2021 за березень 2021 року; №04-2021-1910000137 від 30.04.2021 за квітень 2021 року; №05-2021-1910000137 від 31.05.2021 за травень 2021 року; №06-2021-1910000137 від 30.06.2021 за червень 2021 року; №07-2021-1910000137 від 31.07.2021 за липень 2021 року; №08-2021-1910000137 від 31.08.2021 за серпень 2021 року; №09-2021-1910000137 від 30.09.2021 за вересень 2021 року; №10-2021-1910000137 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року; №12-2021-1910000137 від 31.12.2021 за грудень 2021 року.

Щодо оплати послуги балансування.

Вчинення дій з врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування (п.9 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС).

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п.1 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абз.2 п.2 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).

Пунктом 6 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

(1) якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;

(2) якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Подібні висновки наведені в п.9.26 постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

Як зауважив суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Верховний Суд також зазначив, що згідно з п.2 розд.XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

У розд.XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів:

1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами;

2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом;

3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.

Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону «Про ринок природного газу»).

Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у справі про стягнення заборгованості за щодобові небаланси.

Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд.XIII, а розд.XIV Кодексу.

Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

Відтак, Об`єднана палата уточнила висновки щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 14.12.2021 у справі №923/909/19, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 18.02.2022 у справі №918/450/20, вказавши про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Відповідно до п. 5 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

У відповідності до п.п. 6, 7, п. 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

-якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

-якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Подібні висновки наведені в п.9.26 постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Оператор газотранспортної системи до 08:00 UТС (10:00 за київським часом) години для зимового періоду та 07:00 UТС (10:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби D+1) оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави.

Пунктами 8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), визначається як:

маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

1)маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:

найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу D), зменшена на величину коригування;

2)маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором (п. 10 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Пунктом 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

Відповідно до п. 13 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС, величина коригування, визначена в пунктах 9 та 11 цієї глави, становить:

1) 10 %:

у випадку позитивного небалансу від 3 % до 5 % (включно) (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат від 7,5 % до 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;

у випадку негативного небалансу від 3 % до 5 % (включно) (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат від 7,5 % до 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;

2) 20 %:

у випадку позитивного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж на 15 %) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;

у випадку негативного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж на 15 %) від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

Розмір величини коригування, який визначається згідно з вимогами цього пункту, застосовується на весь розмір добового небалансу.

Як свідчать дані акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року (акт №02-2021-1910000137), для розрахунку розміру плати за добовий небаланс в період з 01.02.2021 року по 16.02.2021 року, маржинальна ціна придбання природного газу визначена Позивачем шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу, на величину коригування, що відповідає вимогам пунктів 11, 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Правильність визначення розміру плати у відповідності до зазначеного пункту Кодексу ГТС, підтверджує співставлення даних стовпчику 8 акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року та даних стовпчику 9 акта надання послуг балансування за лютий 2021 року, який складено в рамках укладеного позивачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» договору про надання послуг балансування №2101000095 від 19.01.2021 року.

При цьому, на підтвердження своєї позиції щодо правомірності розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу природного газу, позивач, в т.ч. надав до матеріалів справи копію листа НКРЕКП від 18.01.2021 № 9/16/5-21, де НКРЕКП, як регулятор ринку правовідносин щодо постачання/транспортування природного газу зазначає, що можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби.

19.01.2021 між ТОВ «Оператор ГТС України» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» укладено договір про надання послуг балансування, на підставі якого і визначалась маржинальна ціна придбання/продажу природного газу (п. 4.2, 4.3 Договору). Вказана ціна відображена у відповідних актах до цього договору.

Враховуючи період надання послуги врегулювання щодобових негативних небалансів (січень-грудень 2021) балансуючі дії (в т.ч. визначення маржинальної ціни придбання/продажу природного газу) у цей період здійснювалося Позивачем у різний спосіб наступним чином:

- з 01.01.2021 по 18.01.2021 шляхом використання послуги балансування, яка надавалась Оператору на підставі договорів купівлі-продажу природного газу (НКРЕКП надано Позивачеві роз`яснення №13910/16.3.2/7-20 від 24.12.2021 та №9/16/5-21 від 18.01.2021 у відповідності до яких, у зв`язку із змінами у Кодексі ГТС, які набирають чинності з 01.01.2021 Оператор може на протязі січня 2021 до укладення договору про надання послуг балансування визначати маржинальні ціни придбання/продажу природного газу, виходячи із середньозважених цін, що складуться відповідно до умов діючих договорів купівлі-продажу природного газу). Можливість надання таких роз`яснень передбачена п. 14 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у відповідності до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор надає роз`яснення з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора;

-з 19.01.2021 по 16.02.2021 та з 01.04.2021 по 31.12.2021 на підставі договору про надання послуг балансування від 19.01.2021;

-з 17.02.2021 по 31.03.2021 з урахуванням положень Постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021.

Таким чином, маржинальна ціна визначалась позивачем у відповідності до положень чинного законодавства України, а її розмір підтверджується наданими до матеріалів справи документами (договорами купівлі-продажу та актами до них, договором надання послуг балансування та актами до нього, платіжними інструкціями, довідками тощо).

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно визначив розмір плати за щодобові негативні небаланси у період січень-жовтень, грудень 2021 року.

Відповідач не надав суду обґрунтованого контррозрахунку плати за щодобові негативні небаланси.

Щодо відправлення відповідачу актів та рахунків на електронну адресу/через інформаційну платформу.

Пунктом 19.2 Договору транспортування передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

Тобто Договір транспортування фактично передбачає два різних порядки визначення способу обміну інформацією і документами: для інформації, що стосується надання послуг - відповідно до Кодексу ГТС, для інших повідомлень, вимог, звітів, інформації, що мають бути надані за цим Договором - рекомендованим листом, кур`єром або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

Односторонні акти оператора ГТС та рахунки стосуються надання послуг, тому на них поширюється п.19.1 Договору.

Відповідно до п.17 гл.6 розд.ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Відповідно до п.18 гл.6 розд.ХIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Також п.2.8 Договору транспортування передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 2 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором ГТС договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора ГТС.

Відповідно до п.4 гл.1 розд.ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Верховний Суд у постановах від 28.07.2021 у справі №927/1041/19, від 29.03.2023 у справі №914/2579/19 вказав: «Таким чином, з 01.08.2018 Кодексом ГТС передбачено функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб`єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Платформа дозволяє операторам ГТС та ГРМ бачити статус небалансів замовників послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019".

Суд встановив, що відповідач як користувач інформаційної платформи створив на ній обліковий запис, що дозволило йому протягом спірного періоду здійснювати надсилання документів позивачу та навпаки шляхом використання платформи.

З наведеного слідує, що замовник як користувач інформаційної платформи має доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі.

Відповідач будь-яких належних доказів на підтвердження своєї позиції щодо неотримання чи несвоєчасного отримання актів та рахунків не надав суду.

Натомість, в матеріалах справи наявні оригінали первинних документів в електронній формі, реєстр файлів, відправлених з інформаційної платформи філії «Оператор газотранспортної системи України» (електронні файли додаються у вигляді електронних доказів, які розміщені на цифровому диску DVD R).

З поданих позивачем доказів суд встановив факт направлення відповідачеві таких актів та рахунків на оплату, що підтверджується й здійсненими відповідачем частковими оплатами з посиланням на відповідні рахунки.

Твердження відповідача про неотримання первинних документів (актів, рахунків) також спростовуються поданими до матеріалів справи доказами, зокрема, оригіналами первинних документів в електронній формі та співставленням часу їх створення і підписання ЕЦП з часом їх відправлення інформаційною платформою, визначеному у наявному в матеріалах справи реєстрі файлів відправлених з інформаційної платформи філії «Оператор ГТС України»; матеріали справи не містять доказів, що відповідач здійснював закупівлю самостійно та, відповідно, мав використовувати функціонал інформаційної платформи «створити номінацію»; не встановлено та відповідачем не доведено, що він звертався до оператора із зауваженнями щодо роботи інформаційної платформи у спірний період.

Щодо належності електронних доказів.

Заперечення відповідача щодо електронних доказів позивача відхилюються судом з таких підстав.

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ст. ст. 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Так, до позовної заяви було долучено візуальне подання електронних документів на папері, які засвідчені належним чином.

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Кодексу ГТС Інформаційна платформа це електронна платформа оператора газотранспортної системи у формі веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу ГТС.

В матеріалах справи наявні цифрові диски DVD-R на яких розміщені звіти, акти, рахунки, форми, торгові сповіщення, номінації тощо у різних форматах з ЕЦП та без ЕЦП з протоколами перевірки ЕЦП та копії робочої інструкції, інструкції з користування транзакцією «Електронна канцелярія», а також скріншоти екрану транзакції «Електронна канцелярія»

При цьому господарським судом з метою встановлення дійсних обставин справи та належності поданих доказів досліджено вміст цифрових дисків DVD R, які є електронними доказами, що містить в собі оригінали електронних документів, встановлено відповідність паперових копій їх електронним оригіналам.

Судом враховано, що відповідачу пропонувалось надати в будь якому вигляді (паперовому чи електронному) власні відомості з Інформаційної платформи щодо завантажених ним відомостей, доказів отримання чи не отримання актів та рахунків від позивача. Оскільки Інформаційна платформа є двосторонньою, представнику відповідача у судовому засіданні 18.06.2024 пропонувалось надати доступ суду або самостійно здійснити транслювання Електронного кабінету відповідача для огляду в судовому засіданні на підтвердження своїх заперечень.

Відповідач таким правом не скористався.

Щодо клопотань відповідача про призначення у справі судових експертиз.

Відповідач неодноразово наполягав на необхідності дослідження та встановлення фактів (обставин) створення, оброблення, дійсного змісту електронних документів, підтвердження їх доставки, відповідності копій наданих Позивачем електронних доказів на DVD-R тим, що наявні в інформаційній платформі Оператора ГТС, оскільки воно вимагає спеціальних знань та може бути предметом комп`ютерно-технічної експертизи (розділ ІІ «Інструкції з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5; експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів).

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до ч.1 ст.98 ГПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Умови, за настання яких суд призначає судову експертизу, визначені ст.99 ГПК.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22).

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Господарський суд, відмовляючи у клопотаннях відповідача про проведення компьютерно-технічної експертизи, зокрема, вказував, що докази, подані сторонами є зрозумілими та достатніми, а призначення експертизи у цій справі було б спрямоване на перекладання повноважень щодо оцінки наявних у матеріалах справи доказів на експерта, висновок якого є рівноцінним з іншими доказами, що є недопустимим.

Відповідно до ч.1 ст.237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, надані сторонами докази та доведеність обставин, на які сторони посилаються, підлягає оцінці судом при вирішенні спору. При цьому, відповідачем не обґрунтовано неможливості судом оцінити надані сторонами докази в контексті спірних правовідносин.

Натомість, доводи відповідача про необхідність призначення експертизи та частина запитань, що має бути поставлена на вирішення експертів, має на меті підтвердження викладених позивачем у позовній заяві обставин, в той час як право відповідача, у разі заперечення таких обставин, полягає у можливості подати відповідні доводи та докази на їх спростування.

Як зазначалось вище, замовник як користувач інформаційної платформи має доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі.

Також, відповідач, як користувач інформаційної платформи, має у своєму розпорядженні можливість надати докази на підтвердження отримання від позивача рахунків/актів в інші дати, ніж зазначено позивачем, або надати докази не отримання їх взагалі.

Суд відзначає, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Враховуючи принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, суд дійшов висновку, що відповідач аргументовано не довів в чому саме полягає необхідність призначення судової експертизи у справі за можливості самостійно спростувати надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного, пред`явлення позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за період січень-жовтень, грудень 2021 року в сумі 1 545 445 881,16 гривень слід визнати обґрунтованим.

Відповідач доказів оплати за негативні щодобові небаланси за період січень-жовтень, грудень 2021 року на момент прийняття рішення у справі суду не надав, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача у заявленому розмірі.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне внесення оплати за щодобові негативні небаланси.

Крім стягнення суми боргу з оплати за щодобові негативні небаланси, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню згідно з п. 13.5 договору в розмірі 143 338 697,33 гривень; 82 864 028,46 гривень 3% річних; 526 153 035,05 гривень інфляційних втрат, які розраховані на підставі ст. 625 ЦК України.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Таким чином, саме умовами Договору чітко визначено строк на протязі якого Замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату рахунку за щодобові негативні небаланси, тобто належним чином виконати свої зобов`язання за Договором, а саме на протязі 5 робочих днів з дати надіслання такого рахунку на оплату негативного небалансу, визначеного у акті врегулювання щодобових небалансів за відповідний газовий місяць.

Пунктом 13.5 Договору визначено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов`язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді пені, позивач має право на нарахування та стягнення означеної штрафної санкції.

Щодо встановлення за зобов`язаннями лютого-березня 2021 року строку оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів у відповідності до постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021.

Відповідно до постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 «Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам» постановлено ТОВ «Оператор ГТС» здійснювати балансування ГТС в період лютий-березень 2021 року з урахуванням таких особливостей:

- вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів ГРМ за рахунок закупівлі природного газу на підставі договорів про закупівлю природного газу, укладених у відповідності до Закону «Про публічні закупівлі» та відборів власного природного газу із газосховищ;

- для цілей розрахунку плати за добовий небаланс операторів ГРМ застосовувати маржинальну ціну придбання/продажу природного газу на підставі договорів про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ з урахуванням витрат на зберігання (закачування, відбір) природного газу;

- визначити для операторів ГРМ строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу;

- не включати до розрахунку плати за нейтральність балансування будь-які витрати та доходи, сформовані внаслідок виконання цієї постанови.

Судом враховано, що договір транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 між позивачем та відповідачем укладено у типовій формі, яка затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

Сторони не вносили змін до договору транспортування в частині зміни порядку оплати рахунку за добовий небаланс відповідно до умов, визначених постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021.

При цьому, за загальновизнаним принципом права, який закріплено в ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Зазначений принцип слід розуміти так, що дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.07.2021 у справі №927/1041/19, щодо обов`язковості врахування рішень НКРЕКП суб`єктами ринку природного газу під час провадження ними господарської діяльності.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі № 912/2427/21 також зазначив, що положення постанови № 235, якими НКРЕКП у межах наданих повноважень тимчасово змінила строк оплати добового негативного небалансу природного газу, передбачений пунктом 9.3. договору (аналогічний за змістом пункту 9.3. договору у цій справі), підлягають обов`язковому виконанню позивачем як суб`єктом ринку природного газу в силу того, що вказаний акт Регулятора є спеціальним щодо правового регулювання зі спірного питання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 904/7327/21, ухваленій після подання касаційних скарг, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення постанови НКРЕКП від 17.02.2021 №235 при визначені суми нарахованих штрафних санкцій.

Отже, ухвалені Регулятором рішення щодо здійснення балансування є обов`язковими для Оператора ГТС, як суб`єкта ринку природного газу, якому воно було адресоване. А тому Оператор ГТС був зобов`язаний здійснювати балансування, з урахуванням особливостей, передбачених постановою НКРЕКП № 235 від 17.02.2021, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, початок прострочення оплати за добові небаланси та, відповідно, початок для нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, слід рахувати з 91-го календарного дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуг, тобто, для оплати небалансів за лютий 2021 року з 31.05.2021 (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України), для оплати небалансів за березень 2021 року з 30.06.2021.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за добові небаланси), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами перевірки судом відповідних нарахувань за прострочення оплати щодобових небалансів січня, квітня-жовтня, грудня 2021 року судом встановлено, що позивачем не враховано визначені постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021 положення щодо продовження строку оплати за зобов`язаннями зі сплати добові небаланси лютого, березня 2021 року.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон» в межах визначеного позивачем строку, за порушення строків оплати щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року, в межах визначеного позивачем строку:

розмір пені становить 13 316 799,24 гривень, з розрахунку:

1) за зобов`язаннями лютого 2021 року за період з 31.05.2021 по 22.09.2021 розмір пені 7 864 057,83 гривень;

2) за зобов`язаннями березня 2021 року за період з 30.06.2021 по 20.10.2021 розмір пені 5 452 741,41 гривень;

розмір 3% річних становить 13 537 618,34 гривень, з розрахунку:

1) за зобов`язаннями лютого 2021 року за період з 31.05.2021 по 10.05.2023 розмір 3% річних 8 406 386,67 гривень;

2) за зобов`язаннями березня 2021 року за період з 30.06.2021 по 10.05.2023 розмір 3% річних 5 131 231,67 гривень;

розмір інфляційних втрат становить 78 370 314,08 гривень, з розрахунку:

1) за зобов`язаннями лютого 2021 року за період з 31.05.2021 по 10.05.2023 розмір інфляційних втрат 48 588 761,93гривень;

2) за зобов`язаннями березня 2021 року за період з 30.06.2021 по 10.05.2023 розмір інфляційних втрат 29 781 552,15 гривень.

За порушення строків оплати щодобових небалансів загальний розмір, з урахуванням перерахунку суду, пені становить 135 814 478,08 гривень, розмір 3% річних становить 81 311 030,94, інфляційних втрат - 521 306 751,07 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за перевищення договірної потужності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем договору було замовлено потужність відповідно до номінацій, а саме:

у січні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у лютому 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у березні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у квітні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у травні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у червні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у липні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у серпні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у вересні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у жовтні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у листопаді 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м;

у грудні 2021 року обсяг замовленої потужності склав 0,00000тис.куб.м.

Водночас, за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

у січні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 21 011,01270тис.куб.м. всього на загальну суму 3 130 472,81 гривень;

у лютому 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 17 809,00138тис.куб.м. всього на загальну суму 2 653 398,73 гривень;

у березні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 15 246,78931тис.куб.м. всього на загальну суму 2 271 649,63 гривень;

у квітні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 10 028,61639тис.куб.м. всього на загальну суму 1 494 183,61 гривень;

у травні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 680,82449тис.куб.м. всього на загальну суму 548 413,40 гривень;

у червні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 842,62374тис.куб.м. всього на загальну суму 518 883,07 гривень;

у липні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 334,88804тис.куб.м. всього на загальну суму 496 871,64 гривень;

у серпні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 162,49331тис.куб.м. всього на загальну суму 471 186,20 гривень;

у вересні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 6 097,35522тис.куб.м. всього на загальну суму 908 457,14 гривень;

у жовтні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 12 989,39887тис.куб.м. всього на загальну суму 1 935 316,51 гривень;

у грудні 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 508,67395тис.куб.м. всього на загальну суму 75 788,35 гривень.

Також, позивачем додано до матеріалів справи звіти про використання замовленої потужності ПрАТ «Донецькоблгаз» за газові місяці січень- жовтень, грудень 2021 року в яких визначено обсяги замовленої (договірної) потужності та розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю.

На виконання умов договору позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:

рахунок №01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у січні 2021 року на загальну суму 3 130 472,81 гривень;

рахунок №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у лютому 2021 року на загальну суму 2 653 398,73 гривень;

рахунок №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у березні 2021 року на загальну суму 2 271 649,63 гривень;

рахунок №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у квітні 2021 року на загальну суму 1 494 183,61 гривень;

рахунок №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у травні 2021 року на загальну суму 548 413,40 гривень;

рахунок №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у червні 2021 року на загальну суму 518 883,07 гривень;

рахунок №07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у липні 2021 року на загальну суму 496 871,64 гривень;

рахунок №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у серпні 2021 року на загальну суму 471 186,20 гривень;

рахунок №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у вересні 2021 року на загальну суму 908 457,14 гривень;

рахунок №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у жовтні 2021 року на загальну суму 1 935 316,51 гривень;

рахунок №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності у грудні 2021 року на загальну суму 75 788,35 гривень;

звіти про використання замовленої потужності за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року.

У матеріалах справи наявні підписані з боку позивача акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності), а саме:

№01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 21 011,01270тис.куб.м. на загальну суму 3 130 472,81 гривень;

№02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 17 809,00138тис.куб.м. на загальну суму 2 653 398,73 гривень;

№03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 15 246,78931тис.куб.м. на загальну суму 2 271 649,63 гривень;

№04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 10 028,61639тис.куб.м. на загальну суму 1 494 183,61 гривень;

№05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 680,82449тис.куб.м. на загальну суму 548 413,40 гривень;

№06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021, обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 482,62374тис.куб.м. на загальну суму 518 883,07 гривень;

№07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 334,88804тис.куб.м. на загальну суму 496 871,64 гривень;

№08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 3 162,49331тис.куб.м. на загальну суму 471 186,20 гривень;

№09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 6 097,35522тис.куб.м. на загальну суму 908 457,14 гривень;

№10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 12 989,39887тис.куб.м. на загальну суму 1 935 316,51 гривень;

№12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 обсяг перевищення договірної потужності в розмірі 508,67395тис.куб.м. на загальну суму 75 788,35 гривень,

які підписані з боку відповідача із запереченнями щодо обсягів та вартості наданих послуг.

За даними відповідача, що відображені у зазначених актах наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності):

№01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 обсяг перевищення договірної потужності у січні 2021 року складає 3 803,66047тис.куб.м. на загальну суму 566 714,98 гривень;

№02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 обсяг перевищення договірної потужності у лютому 2021 року складає 3 585,67112тис.куб.м. на загальну суму 534 236,31 гривень;

№03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 обсяг перевищення договірної потужності у березні 2021 року складає 3 318,81468тис.куб.м. на загальну суму 494 476,84 гривень;

№04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 обсяг перевищення договірної потужності у квітні 2021 року складає 2 068,13866тис.куб.м. на загальну суму 308 136,12 гривень;

№05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 обсяг перевищення договірної потужності у травні 2021 року складає 1 426,15427тис.куб.м. на загальну суму 212 485,57 гривень;

№06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021, обсяг перевищення договірної потужності у червні 2021 року складає 1 283,17139тис.куб.м. на загальну суму 191 182,27 гривень;

№07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 обсяг перевищення договірної потужності у липні 2021 року складає 1 267,19431тис.куб.м. на загальну суму 188 801,82 гривень;

№08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 обсяг перевищення договірної потужності у серпні 2021 року складає 1 289,08134тис.куб.м. на загальну суму 192 062,81 гривень;

№09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 обсяг перевищення договірної потужності у вересні 2021 року складає 1 338,06456тис.куб.м. на загальну суму 199 360,91 гривень;

№10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 обсяг перевищення договірної потужності у жовтні 2021 року складає 2 093,98199тис.куб.м. на загальну суму 311 986,56 гривень;

№12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 обсяг перевищення договірної потужності у грудні 2021 року складає 111,71346тис.куб.м. на загальну суму 16 644,41 гривень.

Одночасно, до матеріалів справи позивачем надано зведені акти приймання-передачі природного газу за січень-жовтень, грудень 2021 року, які також підписані відповідачем із запереченнями.

Позивачем відповідно до вимог пункту 2.8 та 8.4 спірного договору були направлені в інформаційній платформі відповідачеві відповідні первинні документи за надання послуг з транспортування (акти, рахунки, звіти) про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруківки з екрану транзакції «Електронна канцелярія» (з відображенням дати та часу отримання ПрАТ «Донецькоблгаз» електронних документів) та кабінету «Ділове робоче місце замовника».

В матеріалах справи також наявні: розрахунки обсягів природного газу, відібраних з газотранспортної системи України складені позивачем за кожним місяцем спірного періоду; реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи Донецькоблгаз АТ за січень- жовтень, грудень 2021 року:

форма №2 Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюється щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюється щодобово (протягом доби);

форма №3 Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу споживачами, що не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу;

форма №4 Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів, та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу (з додатком 8 Інформація про об`єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств);

форма №9 Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацій на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС, постачальник яких ініціював припинення газопостачання; інформація щодо підтверджених торгових сповіщень набуття/відчуження права власності на природний газ замовника послуг транспортування Донецькоблгаз ПрАТ;

реєстр добових номінацій; скріншоти з інформаційної платформи SAP щодо балансу газу з 01.01.2021 по 31.12.2021;

копії форм за газовій місяці в період з січня-жовтень, грудень 2021 року.

Поряд з цим, позивачем до матеріалів справи додано довіреності на уповноважених осіб від ТОВ «Оператор ГТС України» підписувати акти, рахунки, звіти та інші первинні документи, у тому числі через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи, а також повідомлення на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи від ПрАТ «Донецькоблгаз» з відповідними довіреностями, листи щодо реєстрації електронного підпису голови правління ПрАТ «Донецькоблгаз» Вадима Батія.

Загальна вартість перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року складає 14 504 621,09 гривень.

Позивачем до матеріалів справи надано докази проведення оплати ПрАТ «Донецькоблгаз» за перевищення замовленої (договірної) потужності за договором №1910000137 від 31.12.2019, що підтверджується довідками АБ «Укргазбанк», а саме: №15932/19036/2022 від 05.09.2022, №15932/10295/2023 від 23.03.2023, №15932/18028/2023 від 12.05.2023 з доданими до них Реєстрами платежів.

Так, відповідачем проведено оплати:

рахунку №01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021 за перевищення договірної потужності у січні 2021 року на загальну суму 566 714,98 гривень;

рахунку №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021 за перевищення договірної потужності у лютому 2021 року на загальну суму 534 236,31 гривень;

рахунку №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021 за перевищення договірної потужності у березні 2021 року на загальну суму 494 476,84 гривень;

рахунку №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021 за перевищення договірної потужності у квітні 2021 року на загальну суму 308 136,12 гривень;

рахунку №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021 за перевищення договірної потужності у травні 2021 року на загальну суму 212 485,57 гривень;

рахунку №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021 за перевищення договірної потужності у червні 2021 року на загальну суму 191 182,27 гривень;

рахунку №07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021 за перевищення договірної потужності у липні 2021 року на загальну суму 188 801,82 гривень;

рахунку №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021 за перевищення договірної потужності у серпні 2021 року на загальну суму 192 062,81 гривень;

рахунку №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021 за перевищення договірної потужності у вересні 2021 року на загальну суму 199 360,91 гривень;

рахунку №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021 за перевищення договірної потужності у жовтні 2021 року на загальну суму 311 986,56 гривень;

рахунку №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 за перевищення договірної потужності у грудні 2021 року на загальну суму 16 644,42 гривень.

У зв`язку з неповним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 що оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11 288 532,48 гривень.

Абзацом 1 ч.1 ст.32 Закону «Про ринок природного газу» передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.

Кодекс ГТС визначає, що договір транспортування - договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі Типового договору транспортування, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги) (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

З пунктів 1 та 9 гл.1 розд.VIIІ Кодексу ГТС вбачається, що договір транспортування природного газу передбачає можливість надання оператором ГТС замовнику таких видів послуг: 1) доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; 2) замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; 3) вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

У п.2 гл.2 розд.ІХ Кодексу ГТС передбачено, що у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена.

Пункт 2.1 Договору передбачає, що за цим Договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Пунктом 2.3 Договору транспортування передбачено, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до п.2.7 Договору транспортування додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовником є оператор ГРМ, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору ГТС здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (п.2.4 Договору транспортування).

Пунктом 2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби.

При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (пп.4 п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС).

Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (пп.5 п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 гл.7 розд.IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором ГТС. Доступ до потужності точок входу/виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором ГТС. Номінація/реномінація підтверджується оператором ГТС відповідно до гл.1 цього розділу та вимог розд.XI цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що укладення додатків 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) є обов`язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед та/або протягом доби, які надаються у разі подання замовником оператору ГТС відповідних номінації/реномінації.

Відповідно до п.1 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора ГТС (п.7 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС).

Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору ГТС, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором ГТС в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику послуг транспортування.

Вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п.7.1 Договору).

Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.8.1 Договору транспортування).

При цьому п.8.2 Договору транспортування передбачає, що вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (відповідно до формули, визначеної Договором транспортування).

Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби замовник зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора ГРМ) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором ГТС на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації (п.8.2 Договору транспортування).

Вартість перевищення замовником (крім замовника, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора ГРМ) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною у цьому пункті договору. За результатами остаточної алокації відборів та подач замовника оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними оператора (п.8.3 Договору).

Замовник, який є оператором ГРМ, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором ГРМ), визначений оператором ГТС на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди. Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, які замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора (п.8.4 Договору).

Тобто замовник може отримувати послуги розподілу потужності лише у разі укладення відповідних додатків 1 та 2 або у разі, якщо доступ до потужності надається на добу наперед та/або протягом доби за умови подання замовником відповідних номінацій/реномінацій через інформаційну платформу в порядку, передбаченому розд.ХІ Кодексу ГТС. Подання номінації/реномінації фактично є достатньою для надання послуг транспортування (розподіл потужності). Неподання номінації/реномінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику таких послуг.

Договір транспортування пов`язує оплату послуг розподілу потужності у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби з обсягами, вказаними у номінації/реномінації, що подається замовником оператору ГТС з обов`язковою передоплатою в розмірі вартості послуги доступу до потужності, яку замовник сам визначив в поданій оператору ГТС номінації.

При цьому розрахунок вартості такої послуги здійснюється з урахуванням тарифу, встановленого Регулятором для відповідних точок входу та виходу, а не умовами Договору транспортування чи додатками 1 та 2 до нього (що прямо передбачено п.7.1 Договору).

Верховний Суд у п.8.15 постанови від 15.07.2022 у справі №921/184/21 зазначив, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі №922/3303/21.

Судом встановлено, що додатки 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) до Договору транспортування сторони не укладались.

Однак, ПрАТ «Донецькоблгаз», хоча із зауваженнями щодо обсягу, підписало акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за січень-жовтень, грудень 2021 року, якими підтвердило як факт отримання послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що непідписання додатків 1, 2 до Договору транспортування не свідчить про неукладеність між сторонами Договору транспортування 1910000137 від 31.12.2019 в частині надання послуг з розподілу потужності в розрізі однієї доби.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС зазначається що розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику послуг транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Абзац 2 пункту 1 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС визначає, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Відповідно до пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 7 розділу ІХ Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором газотранспортної системи.

Пунктом 2 глави 3 розділу XV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Я зазначалось вище, пунктами 1-3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, встановлено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи певну інформацію.

Таким чином, оператори газорозподільних систем зобов`язані подавати через Інформаційну платформу відповідну інформацію, за результатами опрацювання якої у відповідності до пункту 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператором ГТС визначається величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу.

Тобто, Оператор ГТС фактично здійснює алокацію (процес розподілу певної інформації/даних, їх систематизація та аналіз) на підставі інформації та показників, які були надані самим замовником послуг.

Таким чином, як вже було зазначено вище, на виконання вказаних положень та умов спірного договору №1910000137 від 31.12.2019 позивачем встановлені остаточні алокації замовленої (договірної) потужності та алокації перевищення замовленої (договірної) потужності за загальний період січень-жовтень, грудень 2021 року на підставі обсягів потужності точок входу/виходу замовника.

На виконання умов договору №1910000137 від 31.12.2019 позивачем сформовано та підписано вищенаведені акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності за період січень-жовтень, грудень 2021 року, що підтверджується Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року.

Умовами договору чітко встановлено, що документообіг, в тому числі обмін актами, рахунками та іншою інформацією між сторонами буде здійснюватися, зокрема, через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС, веб-додаток якої доступний в мережі інтернет цілодобово, сім днів на тиждень, однак матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про недоступність або інші технічні проблеми у відповідача під час користування означеною інформаційною платформою.

Отже, в силу приписів вищевказаних норм Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019, позивач належним чином направив звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату, а відповідач їх отримав у той же день, коли вони були направлені йому через Інформаційну платформу.

Як слідує з матеріалів справи, разом із позовною заявою до суду було надано звіти про використання замовленої потужності ПрАТ «Донецькоблгаз» за газові місяці січень-жовтень, грудень 2021 року, в яких наведено розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю.

При цьому господарський суд погоджується із доводами позивача, що поняття «розрахунок перевищення розміру договірних потужностей» не є тотожним поняттю «розрахунок вартості перевищення замовленої потужності».

Звіти про використання замовленої потужності за спірні газові місяці містять інформацію «Розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю, тис.м.3/добу». Дане формулювання з точки зору математики чітко та однозначно свідчить, що мова йде про те, на скільки одна величина більше від іншої. Водночас, зазначені звіти містять інформацію «Замовлена (договірна) потужність за добу, тис.м.3/добу» та «Фактично використана потужність, тис.м.3/добу».

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою наведеною у договорі транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019.

Відповідач до подачі позову частково сплатив заборгованість за спірний період в розмірі 3 216 088,61 гривень, що підтверджується наявними матеріалах справи довідками АБ «Укргазбанк» по рахунку ТОВ «Оператор ГТС України» », а саме: №15932/19036/2022 від 05.09.2022, №15932/10295/2023 від 23.03.2023, №15932/18028/2023 від 12.05.2023 з доданими до них Реєстрами платежів.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги за спірний період на дату подачі позову склала 11 288 532,48 гривень.

Щодо заперечень відповідача .

Заперечуючи проти позовних вимог в цій частині відповідач зазначає, що акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності) підписані із запереченнями, як і акти приймання-передачі від позивача на пунктах приймання-передачі природного газу (ГРС) за спірний період, мотиви яких наводилися у відповідних супровідних листах в адресу Оператора ГТС.

На його переконання, в Актах наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи №01-2021-1910000137/1000121 від 31.01.2021, №02-2021-1910000137/1000221 від 28.02.2021, №03-2021-1910000137/1000321 від 31.03.2021, №04-2021-1910000137/1000421 від 30.04.2021, №05-2021-1910000137/1000521 від 31.05.2021, №06-2021-1910000137/1000621 від 30.06.2021, №07-2021-1910000137/1000721 від 31.07.2021, №08-2021-1910000137/1000821 від 31.08.2021, №09-2021-1910000137/1000921 від 30.09.2021, №10-2021-1910000137/1001021 від 31.10.2021, №12-2021-1910000137/1001221 від 31.12.2021 позивачем завищено обсяг перевищення потужності на75 766,03115тис.куб.м., а вартість відповідних послуг на загальну суму 3 036 088,60 гривень, додано до відзиву контррозрахунок вартості послуг перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за Договором № 1910000137 в період січня-жовтня, грудня 2021).

Виходячи з наданих Позивачем та наявних у матеріалах справи № 905/738/23 письмових доказів, вказані Акти наданих послуг підписані Відповідачем із запереченнями щодо обсягів та вартості наданих послуг, мотиви яких наводилися у відповідних супровідних листах в адресу Оператора ГТС.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8.1. договору транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 в редакції Додаткової угоди №1 від 22.06.2020 у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 3акону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок оплати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати на перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора (пункт 8.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 22.06.2020)

Додаткова угода №1 від 22.06.2020 підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.

Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, яке за твердженням відповідача трапилось внаслідок некоректної роботи встановленого на вузлах обліку обладнання газорозподільних станцій, мало місце протягом 2021 року (січень-жовтень, грудень 2021 року).

Протягом цього часу акти наданих послуг підписувались з боку відповідача із запереченнями щодо обсягів наданих послуг та , відповідно, їх вартості (не ціни/тарифу).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за перевищення замовленої потужності 09.06.2023.

Відповідач із відповідним позовом до суду за врегулюванням розбіжностей щодо обсягу та вартості плати на перевищення договірних потужностей протягом цього часу не звертався, а тому вона відповідно до умов договору визначається за даними оператора.

Твердження відповідача, що встановлення обставин щодо обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, з точки зору постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 входить до предмету доказування у справі № 905/738/23 судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Предметом у розглядуваній частині справи є стягнення вартості послуг за перевищення замовленої (договірної) потужності.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 для правильного вирішення спору за позовом Оператора ГТС, за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування, судам належить встановлювати обставини, пов?язані з наданням послуг власне транспортування газу, досліджувати складені сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС.

Предметом спору у справі №918/450/20 було стягнення послуг балансування (виникнення негативного небалансу; неврегулювання цього небалансу замовником послуг самостійно; оформлення оператором газотранспортної системи (далі - ГТС) одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; надання оператором ГТС замовнику розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури).

Натомість такі висновки зроблені Верховним судом у зв`язку з тим, що суди першої та другої інстанції дійшли помилкового висновку про нескладність Договору та недоведеністю факту надання позивачем відповідачеві послуг балансування, відхиливши доводи позивача щодо складання і підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі природного газу і зазначивши про їх підписання без посилання на Договір (при невстановленні існування іншого договору).

При цьому, такі предмети спору щодо надання послуг з балансування та надання послуг перевищення замовленої (договірної) потужності не є подібними, регулюються різними нормами справи, підтверджуються різними доказами.

А тому висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 викладені з урахуванням певних обставин тієї справи не можуть застосовуватись до всіх інших справ без винятку.

Отже, відповідач дійшов помилкового висновку, що сукупність таких обставин:

його заперечення щодо обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу обсягу;

включення до предмету доказування, на його думку, з боку позивача обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу обсягу,

може підмінити визначений п.8.4 транспортування природного газу №1910000137 від 31.12.2019 позов до суду про врегулюванням розбіжностей щодо обсягу та вартості плати на перевищення договірних потужностей, знявши з себе тягар доказування.

Щодо не доведеності відповідності комерційного обліку обсягів природного газу вимогам глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС, п. 5.1. Договору № 1910000137 та наданих відповідачем Звітів спеціалістів.

Пунктом 5.1 Договору № 1910000137 передбачено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються Сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього Договору.

В Додатку № 3 «Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу» до Договору № 1910000137 сторони передбачили комерційні вузли обліку природного газу загальною кількістю 50 одиниць: 1) Володимирівка (ГРС с.Володимирівка); 2) Донське (ГРС с. Донське), 3) Волноваха (ГРС м. Волноваха), 4) Новотроїцьке (ГРС смт. Новотроїцьке); 5) Березове (ГРС с. Березове); 6) Ольгинка (ГРС с. Ольгинка), 7) Вугледар (ГРС м. Вугледар), 8) Авдіївка (ГРС м. Авдіївка); 9) Селідове (ГРС м. Селідове), 10) ТОВ Електросталь (ГРС м. Курахово), 11) Чермалик (ГРС с.Зоря, р-п Маріупольский); 12) Артемівськ (ГРС м. Артемівськ); 13) Берестове (ГРС Бахмутська п/ф); 14) Дзержинськ (ГРС м. Дзержинськ); 15) Покровське (ГРС с. Покровське); 16) Клинове (ГРС к-пу Козаченко); 17) Костянтинівка (ГРС-1 м. Костянтинівка); 18) Промисловість (ГРС-1 м. Костянтинівка); 19) КМ3 (ГРС-1 м. Костянтинівка); 20) Слов?янськ (ГРС м. Слов`янськ); 21) Олександрівка (ГРС с.Рай-Олександрівка); 22) Красний Лиман (ГРС .м Красний Лиман); 23) Никифорівка (ГРС к-пім. Тимиряз?єва); 24) Олександро-Калінове (ГРС к-пім.Леніна); 25) Бахмутське (ГРС к-пім. Кірова і Правда); 26) Красноарміське Г(РС к-п Промінь); 27) Новомиколаївка (ГРС Правдинська п/Ф); 28) Степанівка (ГРС к-п Костянтинівський); 29) Кіндратівка (ГРСсмт Кіндратівка (Завод); 30) Новополтавка (ГРС к-пу Широкий Шлях); 31) Часів Яр 1 (ГРС м. Часів Яр); 32) Часів Яр 2 (ГРС м. Часів Яр); 33) Володимирівка (ГРС р-пім. Кірова); 34) Званівка (ГРС к-пу ім. Горького); 35) Село (ГРС с.Малинівка (Слов?янськии р-н); 36) Сіверськ (ГРС м. Сіверськ); 37) Красноармійськ (ГРС м. Красноармійськ); 38) Світлодарськ (ГРС-1 Вуглегірська ДРЕС); 39) Світлодарськ (ГРС-2 Вуглегірська ДРЕС); 40) Романівка (ГРС Щербинівська п/ф); 41) Очеретине (ГРС с. Очеретине (к-п Ульянова); 42) Костянтинівка (ГРС-2 м. Костянтинівка); 43) Дружківка (ГРС м. Дружківка); 44) Миколаївка (ГРС-1 Слов?янська ДРЕС); 45) Миколаївка (ГРС-2 Слов?янська ДРЕС); 46) Краматорськ (ГРС м. Краматорськ); 47) Промисловість (ГРС м. Краматорськ); 48) З-д ім. Куйбишева (ГРС м. Краматорськ); Очеретино (ГРС смт. Очеретино); 50) Авдіївка (ГРС смт.Очеретино).

Як вказує відповідач, надані позивачем до матеріалів справи копії свідоцтв про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки щодо вузлів обліку «Флоутек», Флоутек ТМ» не підтверджують їх належність саме до комерційних вузлів обліку газу, передбачених додатком № 3 до Договору № 1910000137, а їх загальна кількість становить тільки 44.

Відповідно до п. 3 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 №618, газорозподільну станцію визначено як сукупність технологічного та допоміжного обладнання, що призначене для редукування, вимірювання та подачі газу з магістральних газопроводів в газорозподільні мережі.

За змістом п. 1 глави 1 розділу ІІ Кодексу ГТС газорозподільні станції входять до складу газотранспортної системи у межах балансової приналежності оператора газотранспортної системи.

Положеннями п. 1, п. 2, п. 8, п. 9 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС передбачено, що приймання-передача природного газу у фізичних точках входу та точках виходу здійснюється виключно за наявності комерційного ВОГ (ПВВГ). Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що передає природний газ.

Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його обсягів та визначення якості визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і стандартами, які встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

Особливості обліку природного газу в точках входу та точках виходу між оператором газотранспортної системи та операторами суміжних систем або іншими суб`єктами, безпосередньо підключеними до газотранспортної системи, регулюються Кодексом та технічною угодою, що укладається між вказаними суб`єктами, яка не може суперечити вимогам Кодексу.

Однією з причин розбіжностей між сторонами в обсягах природного газу, як вважає відповідач, було виявлення під час проведення спільних перевірок комерційних вузлів обліку природного газу невідповідності встановленого на вузлах обліку обладнання газорозподільних станцій вимогам ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014№ 1314-VII, ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, п. 21 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС щодо захищеності елементів або функцій настроювання законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки від несанкціонованого втручання.

Згідно до ст. 22 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» Метрологічний нагляд за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, здійснюється шляхом проведення перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно вимог пункту 21 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС, на комерційних ВОГ (ПВВГ) вимірювання об`єму газу при прийманні-передачі природного газу між ТОВ «Оператор ГТС України» та ПРАТ «Донецькоблгаз» проводяться з використанням електронних обчислювачів/коректорів об`єму газу. Програмне забезпечення обчислювачів/коректорів та результати вимірювання об`єму газу захищені від несанкціонованого втручання.

Відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам національних стандартів, у тому числі у частині захищеності, перевіряється уповноваженими органами виконавчої влади. За результатами перевірки видаються сертифікати відповідності вимогам Технічних регламентів (до моменту прийняття Технічних регламентів - сертифікати експертизи/перевірки типу та занесення відповідних типів ЗВТ до Державного реєстру ЗВТ).

Всі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для комерційного обліку газу, що передається до ПрАТ «Донецькоблгаз», що підтверджується свідоцтвами про повірку доданими до позовної заяви.

Обладнання на комерційних вузлах обліку газу «Оператор ГТС України», через які передається газ до ПрАТ «Донецькоблгаз», опломбовано пломбувальними засобами в присутності представників ПрАТ «Донецькоблгаз», з відповідними записами в а актах, що є також додатковим захистом від будь-якого несанкціонованого втручання.

Крім того, «відповідачем не надано жодних доказів несанкціонованого втручання третіх осіб в роботу багатопараметричних перетворювачів ПМ-З, перетворювачів абсолютного тиску ПД- 1 та перетворювачів тиску TEX UA, які встановлені на вузлах обліку газу газорозподільних станцій ТОВ «Оператор ГТС України».

При цьому з наданих самим же відповідачем Актів перевірок встановлено, що вимірювальні канали комплексів працюють у межах допустимої похибки, під час виконання ТО1 несправностей не виявлено.

Відповідно до пункту 21 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС на комерційному ВОГ (ПВВГ) вимірювання об`єму газу проводиться з використанням електронних обчислювачів/ коректорів об`єму газу. Програмне забезпечення обчислювачів/коректорів та результати вимірювання об`єму газу повинні бути захищені від несанкціонованого втручання.

Положеннями пункту 23 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що для підвищення надійності вимірювань об`єму природного газу через комерційні ВОГ (ПВВГ) оператор суміжних систем або інші суб`єкти, безпосередньо підключені до газотранспортної системи, мають право встановлювати на комерційному ВОГ (ПВВГ) дублюючі автоматичні обчислювачі/коректори та/або побудувати дублюючий ВОГ (ПВВГ) за межами балансової належності власника комерційного ВОГ (ПВВГ).

Разом з цим, пунктом 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що суб`єкт, який приймає природний газ у точці виходу чи входу, має право контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ (ПВВГ), здійснювати його контрольний огляд та/або технічну перевірку (калібрування) згідно з річними графіками, погодженим суб`єктом, який передає природний газ.

Пунктом 3 глави 3 розділу ІІІ Кодексу ГТС встановлено, що у разі необхідності позачергового контрольного огляду та/або технічної перевірки, повірки (калібрування) комерційного ВОГ (ПВВГ) суб`єкт, який приймає/передає природний газ, письмово доводить це до відома власника комерційного ВОГ (ПВВГ). Перевірка проводиться у присутності інженерно-технічного персоналу власника ВОГ (ПВВГ) не пізніше ніж у 5-денний строк з дня надходження письмового повідомлення.

Так, суб`єкт, який приймає природний газ у точці виходу чи входу, має право контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ (ПВВГ), здійснювати його контрольний огляд та/або технічну перевірку (калібрування) згідно з річними графіками, погодженим суб`єктом, який передає природний газ.

У разі необхідності позачергового контрольного огляду та/або технічної перевірки, повірки (калібрування) комерційного ВОГ (ПВВГ) суб`єкт, який приймає/передає природний газ, письмово доводить це до відома власника комерційного ВОГ (ПВВГ).

Перевірка проводиться у присутності інженерно-технічного персоналу власника ВОГ (ПВВГ) не пізніше ніж у 5-денний строк з дня надходження письмового повідомлення.

У випадку виявлення недоліків, що впливають на правильність визначення кількості та якості газу, оператор газотранспортної системи/суб`єкт, який приймає/передає природний газ, роблять записи в журналі та спільно з власником комерційного ВОГ (ПВВГ) складають двосторонній акт.

Водночас, будь-які двосторонні акти про виявлені недоліки, що впливають на правильність визначення кількості та якості газу, під час проведення спільних перевірок ЗВТ Товариства представниками ПрАТ «Донецькоблгаз» не складались.

Що стосується порядку документального оформлення приймання-передачі природного газу, то він чітко регламентований главою 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС та не передбачає будь-яких заперечень в актах приймання-передачі природного газу.

Усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, повинні вирішуватись відповідно до глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС, якою передбачено:

« 5. Порядок вирішення спірних питань щодо обсягу та ФХП переданого/прийнятого газу.

1.Усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, повинні вирішуватись шляхом переговорів.

2.Якщо сторона, що приймає/передає природний газ, не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, то вона повинна заявити про це іншій стороні, що приймає/передає природний газ, протягом п`яти днів з дати оформлення акту або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу.

3.У разі виникнення між сторонами спірних питань щодо результатів вимірювань обсягу природного газу або технічних, у тому числі метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, сторони, що приймає/передає природний газ, мають право вимагати проведення експертної повірки засобів вимірювальної техніки. Якщо результати повірки негативні, оплата за проведення експертної повірки проводиться власником цих приладів, при позитивних результатах повірки - суб`єктом, який вимагав проведення експертної повірки.

4.У разі неможливості досягнення згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів пред`явлені спірні питання передаються на розгляд до суду.

5.До врегулювання розбіжностей та прийняття рішення суду обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до результатів вимірювань комерційного ВОГ (ПВВГ)».

Звіти спеціалістів (наукових працівників) НУ «Львівська політехніка» про виконання робіт за г/д № 50-I1/23/43-2023 від 28.02.2023, за г/д № 50-2023-66-П/23 від 05.04.2023 судом не приймаються оскільки НУ «Львівська політехніка» не внесено до Реєстру призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, розміщеному на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Означені Звіти спеціалістів складені на підставі результатів попередніх досліджень (які ПрАТ «Донецькоблгаз» не залучені, в чому полягають встановити ненадається можливим), мають теоретичний (гіпотетичний) характер на підставі представлених відповідачем даних шляхом застосування алгоритмів, та охоплюють період листопад-грудень 2021 року.

Так само не можуть бути й розцінені такі звіти в якості висновків експертизи.

Приписами частини першої та п`ятої статті 101 ГПК України закріплено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

З огляду на те, що згадані дослідження проведені за межами судового розгляду даної справи та не містять посилання, що висновки складені для подання до суду, внаслідок чого вони не приймаються судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки не є актами судової експертизи.

Відтак доводи відповідача в цій частині є такими що не відповідають дійсності та не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, пред`явлення позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за період січень-жовтень, грудень 2021 року в сумі 11 288 532,48 гривень слід визнати обґрунтованим.

Відповідач доказів повної оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за період січень-жовтень, грудень 2021 року на момент прийняття рішення у справі суду не надав, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача у заявленому розмірі.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне внесення оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності.

Крім стягнення суми боргу з оплати за надання послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню згідно з п. 13.5 договору в розмірі 924 702,53 гривень; 659 265,79 гривень 3% річних; 4 219 438,00 гривень інфляційних втрат, які розраховані на підставі ст. 625 ЦК України.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 8.4. договору у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 3акону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 13.5 Договору визначено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов`язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді пені, позивач має право на нарахування та стягнення означеної штрафної санкції.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне внесення оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами перевірки судом відповідних нарахувань за прострочення оплати щодобових небалансів за перевищення замовленої (договірної) потужності, виконаними за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», судом визнано розрахунок позивача арифметично та методологічно вірним.

Щодо заперечень відповідача про безпідставність здійснення позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат на суми основного боргу за добовий небаланс в розмірі 135 164 081,87 гривень та перевищення потужності в розмірі 3 216 088,61 гривень, які було погашено відповідачем до 31.12.2022.

29.08.2021 набрав чинності Закон України №1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон №1639-ІХ), який визначає комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 та до 19.08.2022) було передбачено, що:

- заборгованістю суб`єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України»), не сплачена станом на розрахункову дату; (абзаци 7, 8, 9 частини першої статті 1);

- процедура врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості (абзац 14 частини першої статті 1);

- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (абзац 15 частини першої статті 1);

- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (абзац 16 частини першої статті 1).

Відповідно до положень статті 2 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Згідно з положеннями частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, відповідно до статті 6 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) на реструктуризовану згідно з цим Законом заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Таким чином, визначальною умовою для поширення норм Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021), на заборгованість з оплати послуг транспортування природного газу відповідача перед позивачем могла бути заборгованість, яка виникла та не була сплачена до 31.12.2020, а також обставини включення відповідача до Реєстру.

Поряд з тим, як вже було зазначено вище та встановлено судами попередніх інстанцій 19.08.2022 набрав чинності Закон №2479-IX. У преамбулі якого визначено, що цей Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та інших законах України. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, і до Закону №1639-IX.

У статті 2 Закону №2479-IX визначено гарантії, що надаються суб`єктам господарювання. Зокрема, у частині сьомій статті 2 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях реалізації заходів, передбачених цією статтею, проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до положень абзацу 4 частини другої статті 1 Закону №2479-IX визначено, що порядок підтвердження обставин, що є підставою для ненарахування неустойки (штрафу, пені), визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №2479-IX були внесені зміни, зокрема і до Закону №1639-IX.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) передбачено, що:

- взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості;

- заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно;

- процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії, послуги з розподілу та транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з розподілу/передачі електричної енергії, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості";

- учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу, товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», суб`єкт господарювання, що здійснює функції постачальника «останньої надії», оператор газотранспортної системи та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, оператори газорозподільних систем, електропостачальники або оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов`язань) визначена цим Законом для виду заборгованості).

Згідно зі статтею 2 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, Законом №2479-IX були внесені численні зміни до статті 6 Закону №1639-IX, зокрема вказану статтю викладено в такій редакції:

На заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості».

У постанові від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20 Верховний Суд зазначив, що законодавцем на державному рівні, ураховано обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки та саме з прийняттям Закону №1639-ІХ визначено порядок певних дій, спрямованих на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.

При цьому у подальшому у зв`язку з зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 №2102-IX, законодавцем з метою врегулювання в умовах воєнного стану окремих відносин на ринку природного газу та у сферах тепло-гарячого водопостачання було прийнято Закон №2479-IX, яким запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб`єктів господарювання, зумовлених впровадженим мораторієм, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Зокрема, встановлено перелік та механізми фінансування відповідних гарантій та компенсацій, спрямованих на забезпечення сталого функціонування ринку природного газу та сфери теплопостачання в умовах воєнного стану та у післявоєнний період.

Верховний Суд зазначає, що аналіз положень Закону №2479-IX дає підстави дійти висновку, що фактично державою на законодавчому рівні були внесені зміни/уточнення/деталізація положень статті 6 Закону №1639-ІХ. При цьому, порядок підтвердження обсягів заборгованості, які підлягають урегулюванню згідно із Законом №1639-ІХ, визначено саме його положеннями.

Відповідно до положень статей 2, 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) таке підтвердження у будь-якому випадку має здійснюватися НКРЕКП в установленому цим Законом порядку (на підставі висновків аудиторів та остаточного підтвердження НКРЕКП обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації).

Таким чином, у контексті спірних правовідносин, доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного суду зазначила про те, що внесення змін до законодавства шляхом його доповнення щодо особливостей врегулювання відносин, зокрема на ринку природного газу свідчить про те, що по-перше, такі зміни поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності (заборгованість, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 та не сплачена станом на 19.08.2022); по-друге, що до їх запровадження, спірні відносини сторін щодо такої заборгованості підпадали під регулювання положень Закону №1639-ІХ.

За висновком Верховного Суду, фактично правова конструкція положень ст. 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», в редакції Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», дає підстави дійти висновку, що законодавцем надано можливість учасникам ринку природного газу - боржникам у правовідносинах, які стосуються дебіторської заборгованості за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону та яка погашена до 31.12.2022, застосувати компенсаторні механізми задля уникнення та/або покриття збитків (звільнення їх від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат), або шляхом їх списання у разі включення такої заборгованості до Реєстру, або застосування інших положень цієї статті, шляхом можливості їх не нараховувати лише на реструктуризовану сторонами заборгованість у порядку, визначеному цим Законом».

Верховний Суд наголосив, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, судами не встановлювались обставини застосування/незастосування сторонами спору компенсаторних механізмів, визначених статтею 6 Закону№1639-ІХ в частині проведення розрахунків стосовно основної заборгованості за добовий небаланс природного газу січня 2020 року, а також обставини щодо включення/невключення спірних сум до Реєстру.

Водночас, колегія суддів зауважила, що нараховані штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати на суму основного боргу є акцесорними (додатковими) вимогами, які виникають, як на підставі Договору, так і на підставі закону. Водночас положення Закону№1639-ІХувідповідній редакції не створюють безумовних підстав для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а лише передбачають можливість врегулювання такої заборгованості відповідно до його положень, за умови існування, визначених цим Законом передумов.

Отже, суди попередніх інстанцій помилково обмежились лише посиланням на фактичне погашення відповідачем спірної заборгованості до 31.12.2022 та обставини включення відповідач до Реєстру, але не дослідив фактичний зміст спірних правовідносин і не встановив обставин, пов`язаних із можливістю застосування до спірних правовідносин положень Закону №1639-ІХ у відповідній редакції».

Тобто, касаційним судом чітко встановлено, що списання нарахованих на заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до положень Закону №1639-ІХ, можливе лише за умови включення спірних сум до Реєстру, погашення суми боргу або укладання між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості та/або договору про організацію взаєморозрахунків (застосування компенсаторних механізмів).

При цьому, з сукупного аналізу положень Закону №1639-ІХ слідує, що списання нарахованих на заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до положень Закону №1639-ІХ, можливе лише за умови повного припинення суми заборгованості за зобов`язаннями за певний розрахунковий період в той чи інший спосіб (погашення боргу до 31.12.2022, укладання між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості/або залишку несплаченої після 31.12.2022 заборгованості тощо), а не лише її частини.

Постановою НКРЕКП №1373 від 01.11.2022 відповідача включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової? стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX (надалі Закон № 1639-IX).

Як було встановлено вище, спір у справі виник у зв`язку питанням щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховано на заборгованість за договором на транспортування природного газу за період січень-грудень 2021 року.

Відповідачем внаслідок часткових оплат виставлених позивачем рахунків погашені суми основного боргу за добовий небаланс в розмірі 135 164 081,87 гривень та перевищення потужності в розмірі 3 216 088,61 гривень. Жоден з виставлених позивачем рахунків не був оплачений в повному обсязі.

Статтею 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (частина 1). До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина третя).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідно до положень Глави 50 ЦК України зобов`язання припиняються: переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю його виконання (стаття 607), смертю фізичної особи (стаття 608 ЦК), ліквідацією юридичної особи (стаття 609).

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» для включення до Реєстру суб`єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються, зокрема, довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату; копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб`єктами ринку природного газу тощо.

Натомість, щодо сум заборгованості, що є предметом розгляду цієї справи:

- доказів включення спірних сум заборгованості до Реєстру відповідачем не надано;

- в межах виконання положень Закону №1639-ІХ на залишок суми заборгованості будь-які договори між сторонами не укладались, як вказує позивач. Відповідачем жодних доказів на підтвердження вчинення таких дій суду не надано.

З огляду на наведене, суд не приймає доводи відповідача щодо необхідності застосування положень статті 6 Закону №1639-ІХ, як акцесорних (додаткових) вимог компенсаторного характеру, направлених на захист прав сторони у зв`язку з неналежним виконанням договірних (грошових зобов`язань) управненою стороною до частини погашеної заборгованості.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені) до 5%.

В обґрунтування означеного клопотання відповідачем вказується, що у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження збитків позивача у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за спірним договором, зокрема тих, що свідчили б про погіршення його фінансового стану, ускладнення господарської діяльності; зменшення судом штрафних санкцій не матиме негативних наслідків для позивача, оскільки його майновий інтерес в спірних правовідносинах забезпечено нарахуванням процентів річних та інфляційних втрат в порядку ст.625 ЦК України; внаслідок бойових дій у Донецькій області газові мережі та споруди зазнали численні пошкодження або в окремих випадках повністю знищені; у зв`язку з веденням бойових дій та проведенням АТО з 2015 року призупинено діяльність певних відокремлених структурних підрозділів відповідача на непідконтрольній території; внаслідок активних бойових дій з 24.05.2022 і до кінця року позивач зупиняв транспортування природного газу на території Донецької області, що унеможливило здійснення відповідачем своєї ліцензійної діяльності на цій території та отримання доходу від розподілу природного газу на інших видів діяльності; станом на 01.11.2023 внаслідок збройної агресії РФ проти України попередня загальна вартість активів відповідача, що було знищено або пошкоджено складає 1 235 572,20 тис. грн; відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується фінансовою звітністю та іншими доказами, долученими до клопотання про зменшення розміру пені.

Позивачем до матеріалів справи надано заперечення на клопотання про зменшення розміру неустойки (пені) за змістом яких, останній зазначає, що нараховані штрафні санкції є співмірними (адекватними) з розміром основного боргу, що існував на момент подання позовної заяви та не перевищують його; знаходження території ліцензованої діяльності відповідача в зоні проведення АТО та введення воєнного стану в Україні не є автоматичними підставами для невиконання відповідачем своїх зобов`язань, а також для звільнення сторони від відповідальності; позивач у справі не перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану та ведення активних бойових дій на інших територіях, тобто такі обставини стосуються обох сторін договору; доводи про наявність у відповідача скрутного фінансового становища не є беззаперечними та мають підтверджуватися належними та допустимими доказами неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника, доказами відсутності руху коштів по всіх відкритих банківських рахунках боржника, доказами про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів; під час експлуатації газотранспортної системи оператор діє для забезпечення потреб держави Україна, у власності якої перебуває газотранспортна система; оператор змушений був, внаслідок протиправних дій замовника, врегульовувати та відповідно придбавати природний газ для балансування ГТС за власні кошти; згідно бухгалтерської довідки від 28.03.2024 станом на 15.03.2024 загальна заборгованість відповідача перед позивачем за всіма правовідносинами за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 складає 38 545 043 700,58 гривень; ТОВ «Оператор ГТС України» за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу як для Замовників, які здійснюють свою господарську діяльність на території України, так і до країн Європейського Союзу; враховуючи наведене та принцип рівності сторін, який вимагає «справедливого балансу інтересів між сторонами», не можуть бути односторонньо застосовані на користь відповідача положення статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 ЦК України.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, також не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

Водночас конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання за договором, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності, мають правове значення під час вирішення питання щодо застосування частини третьої статті 511 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України.

Водночас зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

На підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вбачається, що більша частина території Донецької області відноситься до територій тимчасово окупованих Російською Федерацією або до території активних бойових дій, тоді як інша частина території Донецької області відноситься до територій можливих бойових дій.

Дані обставини суд визнає загальновідомими згідно ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно вони є такими, що не підлягають доведенню.

Суд звертає увагу, що відповідачем частково виконано свої зобов`язання щодо сплати основної заборгованості з врегулювання добових небалансів, перевищення договірної потужності. Крім того, позивачем нараховані до стягнення інфляційні втрати у сумі 530 372 473,55 гривень та 3% річних у розмірі 83 523 294,25 гривень, що разом складають 39,43 % від суми основної заборгованості, що залишилась несплаченою станом на момент подання позову до суду, тобто позивачем всього нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня у загальному розмірі 758 159 167,66 гривень, що складає 48,70% від суми основної заборгованості.

Судом також враховано, що заборгованість відповідача у даній справі за своїми ознаками підпадає під можливе регулювання відповідно Закону України №1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», яким передбачено можливість застосувати компенсаторні механізми задля уникнення та/або покриття збитків (звільнення їх від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат), або шляхом їх списання у разі включення такої заборгованості до Реєстру, або застосування інших положень цієї статті, шляхом можливості їх не нараховувати.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

На переконання суду, є достатніми підстави для зменшення заявленої позивачем до стягнення пені (з урахуванням здійсненого судом перерахунку), адже, за даних обставин, присудження до стягнення із відповідача всього розміру пені матиме наслідком покладення на відповідача надмірного тягаря, оскільки порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором є безпосереднім наслідком неможливості відповідача виконувати власні зобов`язання у зв`язку із певними обставинами, стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. При цьому суд враховує, що негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання зобов`язання, компенсуються, окрім пені, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Одночасно, пеня не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру не несе значного негативного наслідку позивачу в фінансовому становищі, з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Між тим, чинним законодавство не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного у сукупності, приймаючи до уваги доводи сторін, що викладені у клопотанні відповідача про зменшення розміру неустойки (пені) та в запереченнях позивача на клопотання про зменшення розміру неустойки (пені), виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, враховуючи, що відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність на території Донецької області, фінансовий стан обох сторін, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 50% від заявленої суми, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією за порушений інтерес позивача у конкретному випадку, отже до стягнення підлягає пеня у розмірі 68 369 590,31 гривень, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу слід відмовити.

Одночасно, зменшення пені більше ніж на 50% може привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання, а тому необхідно зазначити, що таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для відповідача, так і для позивача.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 1 рік.

В обґрунтування клопотання відповідач вказує, що вважає можливим застосування положень ч.1 ст.239, ч.3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням наступної сукупності обставин: виконання підприємством відповідача важливої стратегічної та соціальної функції, здійснення розподілу природного газу та постачання природного газу для побутових споживачів в межах Донецької області, забезпечення функціонування ринку природного газу на відповідній території; важкого фінансового стану відповідача, зокрема внаслідок втрати активів на тимчасово окупованих територіях України, істотних матеріальних втрат та значних витрат на відновлення об`єктів критичної інфраструктури, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації, тимчасового зупинення транспортування та розподілу природного газу на території Донецької області, значного обсягу торговельної дебіторської заборгованості населення; невідповідності структури тарифів на розподіл природного газу згідно з постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2746 реальним витратам відповідача в умовах дії мораторію на їх підвищення згідно з Законом № 2479-IX; відсутності компенсації різниці в тарифах на розподіл природного газу у зв`язку із запровадженням мораторію на їх підвищення Законом №2479-IX; відсутності компенсації витрат та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій, витрат на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрат від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг відповідно до ст. 2 Закону №2479-IX.

Позивачем до матеріалів справи надано заперечення на клопотання про відстрочення виконання рішення за змістом яких, останній зазначає, що доводи про наявність у відповідача скрутного фінансового становища не є беззаперечними та мають підтверджуватися належними та допустимими доказами неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника, доказами відсутності руху коштів по всіх відкритих банківських рахунках боржника, доказами про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів; доказами про наявність реальної загрози банкрутства; під час експлуатації газотранспортної системи оператор діє для забезпечення потреб держави Україна, у власності якої перебуває газотранспортна система; ТОВ «Оператор ГТС України» за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу; часткове зупинення транспортування природного газу через ГВС «Сохранівка» в цілому матиме ланцюгову реакцію і вплив не тільки на інтереси всіх учасників ринку природного газу України, загальнодержавні інтереси але й на інтереси країн Європи в сфері енергетичної безпеки, що в свою чергу у будь-якому випадку призведе до неможливості здійснення відповідачем діяльності із розподілу природного газу і всі без виключення споживачі про які зазначає боржник однаково не отримають тих послуг, реалізація яких забезпечується за допомогою споживання природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом ч.3, 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, підставою для розстрочення та відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Надання відстрочки виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, суду належить враховувати, що відстрочка виконання судового рішення повинна надаватися боржнику у виняткових випадках. При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення (ст.115 Господарського процесуального кодексу України). По суті вищенаведеної норми при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Таким чином, питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

З огляду на вимоги ч.ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, саме відповідачем порушено зобов`язання, тобто через його винні дії виник спір.

Основним аргументом для надання відстрочки відповідач вказує важкий фінансовий стан підприємства. Натомість, ним не надано належних та допустимих доказів, які б доводили можливість виконання рішення суду зі спливом терміну, на який може бути надана відстрочка; яким чином за цей час відбудеться поліпшення фінансового стану відповідача, що забезпечить можливість виконання рішення у цій справі.

Отже, відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.1 ст.44 Господарського кодексу України).

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Суд також зауважує, що військова агресія РФ проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб`єктів господарювання.

З поданих сторонами документів вбачається, що обидві сторони перебувають у складному фінансовому становищі, а не лише відповідач.

Також, слід враховувати те, що із даним позовом про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу №1910000137 позивач звернувся у черні 2023 року, водночас заборгованість відповідача виникла за період січень-жовтень, грудень 2021 року, а справа розглядається по суті у червні 2024.

Інші доводи, викладені відповідачем у клопотанні також не свідчать про наявність підстав для його задоволення.

Таким чином, проаналізувавши доводи заявника щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, з`ясувавши правову позицію позивача, який заперечив проти клопотання відповідача, беручи до уваги тривалий час існування боргу, не доведення відповідачем винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у цій справі.

Статтею 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (провадження № 12-57гс21)).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

В процесі розгляду справи судом прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача, відповідача надано можливість їх представникам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 129 ГПК України.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 2 314 893 581,30 гривень, з яких: 1 556 734 413,64 гривень - основна заборгованість, 144 263 399,86 гривень - пеня, 83 523 294,25 гривень - три відсотки річних, 530 372 473,55 гривень - інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок №1; код ЄДРПОУ 03361075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок №44; код ЄДРПОУ 42795490) 1 556 734 413,64 гривень заборгованості, 68 369 590,31 гривень пені, 81 970 296,73 гривень 3% річних, 525 526 189,57 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 933 749,75 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про відстрочення виконання рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 25.06.2024 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2024.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок №44; код ЄДРПОУ 42795490)

Відповідач: Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок №1; код ЄДРПОУ 03361075)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок №19, код ЄДРПОУ 39369133)

Суддя С.М. Фурсова