ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. Справа№ 911/574/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кравчук Д.В.

від відповідача: Сажко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR»

на рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2023, повний текст якого складено та підписано 15.12.2023

у справі № 911/574/23 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR»

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

про стягнення 1 186 934,25 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелія-РR» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення 1 186 934,25 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із самочинним розміщенням на земельній ділянці, постійним користувачем якої є відповідач, майданчику для паркування автомобілів було завдано пошкоджень кабельній лінії ДПР-27,5 кВ, яка знаходиться на балансі ТОВ «Камелія-PR». Наведене зумовило аварійне відключення кабельної лінії та припинення постачання електричної енергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія-РК», що завдало позивачу збитків у формі витрат на ремонт кабельної лінії та збитків у формі недоотриманого прибутку через втрату врожаю.

Позивач вважає, що оскільки у відповідності до ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги», орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, зокрема, за відповідність нормативно-правовим актам розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення, то відповідальною особою за завдані позивачу збитку є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з огляду на бездіяльність останнього у вчиненні заходів з приведення смуги відведення на ділянці автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 000 - км 23+170 праворуч у належний стан.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що невиконання позивачем Технічних умов щодо забезпечення обов`язкової участі представника відповідача під час прокладання кабелю електропостачання та в подальшому порушення вимог Ордеру щодо передачі земельної ділянки після виконання робіт її власнику - відповідачу, а також ненадання будь-якої інформації (документів) про його влаштування, фактичні показники та експлуатаційний стан протягом більш ніж 13 років з дня його влаштування, свідчить про відсутність виникнення будь-яких обов`язків у відповідача щодо вжиття заходів з його збереження.

Також відповідач зазначав, що позивач не виконав вимоги п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок, яким встановлено, що у разі перетину з кабельною лінією автомобільних доріг, кабельну лінію треба прокладати в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження доріг.

Несанкціонований рух, зупинка і стоянка транспортних засобів в межах смуг відведення автомобільних доріг може відбутися внаслідок порушення Правил дорожнього руху водіями на будь-якій ділянці в будь-який час, в тому числі в охоронних зонах кабельних ліній. У зв`язку з цим, відповідач зазначав, що кабельні лінії в зоні відчуження доріг обов`язково повинні бути захищені від механічних пошкоджень згідно п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок, чого позивачем не дотримано.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/574/23 у позові відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивоване тим, що оскільки позивачем було порушено технічні умови, видані для прокладання електрокабелю, а також відсутність норми законодавства, якою передбачено встановлення балансоутримувачами автомобільних доріг будь-яких огороджень по межі смуги відведення автомобільних доріг загального користування, у тому числі з метою запобігання паркуванню транспортних засобів, наявність протиправної поведінки та вини відповідача не доведено.

Враховуючи, що позивачем не доведено завдання шкоди (збитків) безпосередньо відповідачем і такі збитки були наслідком власної недбалості позивача, суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач (на електронну пошту суду) надіслав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

А саме апелянт посилається на те, що:

- суд не взяв до уваги те, що самочинному облаштуванні майданчику для паркування автомобілів не було дотримано законодавчих норм щодо процедури такого облаштування, а саме наявності законодавчої заборони здійснення розміщення будь-яких об`єктів без погодження з власником автомобільних доріг та Нацполіції у межах смуги відчуження автомобільних доріг;

- позивач не міг передбачити виникнення самочинно облаштованого паркувального майданчика;

- у даному випадку саме на відповідача покладається відповідальність за стан смуги відведення автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі;

- саме в результаті неналежного утримання відповідачем смуги відведення автомобільної дороги 21.02.2020 на ділянці кабельної лінії сталася аварія, що призвела до припинення постачання електричної енергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія-РR».

В апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також позивачем надано додаткові письмові пояснення.

Доводи та заперечення відповідача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- відповідно до пункту 11 Технічних умов при прокладанні кабелю електропостачання в смузі відводу автодороги і при її перетині присутність представника Служби на стадії приймання та включення його в акт «Прихованих робіт» є обов`язковим;

- введення кабельної лінії ДПР-27,5 кВ в експлуатацію було здійснено 04.10.2006 року комісією, призначеною директором ТОВ «Камелія-РК», без включення до її складу представника Служби;

- позивач не виконав вимоги п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок, яким встановлено, що у разі перетину з кабельною лінією автомобільних доріг, кабельну лінію треба прокладати в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження доріг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. головуючий суддя, судді: Алданова С.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/574/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 26 702,02 грн, доказів повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу - адвоката Дідика Ігоря Миколайовича (належним чином оформлений ордер на надання правничої (правової) допомоги), а також доказів наявності/реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС особи, яка подала апеляційну скаргу - адвоката Дідика Ігоря Миколайовича та апелянта - ТОВ «Камелія-PR».

15.02.2024 скаржником усунено недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі № 911/574/23.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.06.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

До додаткових пояснень від 29.04.2024 позивачем долучено докази, а саме копію технічних умов №08/71 від 11.05.2006, копію ордеру/дозволу/№17/2 від 06.06.2006 зі схемою організації дорожнього руху та копію акту від 03.10.2009.

Дослідивши подані докази, судом апеляційної інстанції встановлено, що ці докази наявні в матеріалах справи та суд першої інстанції надавав їм оцінку, а тому в порядку ст. 269 ГПК України питання щодо залучення цих доказів не вирішується судом апеляційної інстанції.

Також, до цих пояснень позивачем долучено шість схем Топопланів розташування майбутньої кабельної лінії та фото захисних стовпчиків прокладених вздовж кабельної лінії та фото на підтвердження фактичного виконання Службою автомобільних доріг у Київській області судового рішення у справі №911/2028/22.

Дослідивши означені документи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 80, п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України вказані докази позивач мав би надати суду, ще під час подання позовної заяви та/або повинен був повідомити суд та зазначити, що вказаний доказ, ним не може бути подано, причини цього, а також навести докази, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Колегія суддів зауважує, що подаючи відповідні докази суду апеляційної інстанції, позивач не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений процесуальним законом строк та порядок, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача. Крім того, під час апеляційного розгляду справи позивач не заявив відповідного клопотання про визнання поважними причин неподання цих доказів суду першої інстанції.

Отже, позивачу слід відмовити у долученні додаткових доказів, а саме: копій шести схем Топопланів розташування майбутньої кабельної лінії, фото захисних стовпчиків прокладених вздовж кабельної лінії та фото на підтвердження фактичного виконання Службою автомобільних доріг у Київській області судового рішення у справі №911/2028/22.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелія-РК» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є вирощування однорічних і дворічних культур (КВЕД 01.19), оптова торгівля квітами та рослинами (КВЕД 46.22), роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.76).

Однією з основних квіткових культур, які вирощує та реалізує ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR», є троянди, специфіка вирощування якої та урожайність залежить від належного температурного режиму, підтримання мікроклімату, додаткового штучного освітлення та інших чинників, для забезпечення яких необхідне стабільне і безперебійне електроживлення комплексу.

3 метою забезпечення електропостачання виробничих потужностей підприємства до квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» було прокладено кабельну лінію 27,5 кВ.

06.06.2006 року Службою автомобільних доріг у Київській області було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «КАМЕЛІЯ-PR» ордер (дозвіл) на прокладання кабелю електропостачання біля автодороги М-01 Київ-Чернігів з км 21+000 - км 24 + 000 праворуч та автодороги Н100601 Бровари-Княжичі з км 1 + 200 - км 2+420 праворуч, з км 2 + 420 - км 4+560 ліворуч, з км 4 + 560 км 4 + 701, з переходами (прокол) через автодорогу Н100601 на км 2 + 420 км 4 + 560 км 4 + 400 км 4 + 701.

На підставі вказаного та інших дозвільних, проектних та технічних документів було виконано роботи по прокладенню кабельної лінії 27,5 кВ для електропостачання квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR», зокрема, вздовж автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, що розташована на земельній ділянці, постійним користувачем якої є Служба автомобільних доріг у Київській області.

В експлуатацію зазначену кабельну лінію введено 04.10.2006 року, що підтверджується Актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом oб`єкту.

Прокладена кабельна лінія, що, зокрема, проходить вздовж автомобільної дороги М- 01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 0 - км 23 + 170 праворуч (біля ТОВ «Пакувальні технології» та ТОВ «НВП ВІПАК», адреса: Київська область, Броварський район, село Княжичі, Автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 25 Км, будинок 25-А та 25-Б) охороняється встановленою санітарно-захисною зоною.

16.08.2017 року між Філією «Енергозбут» ПАТ «Українська залізниця» та ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» було укладено Договір про постачання електричної енергії № УЗ/ЕЕЦ/К17-01/060113, згідно з яким позивачу здійснювалося постачання електричної енергій з дозволеною потужністю 10 000 кВт.

Згідно з додатком № 5 до Договору про постачання електричної енергії №УЗ/ЕЕЦ/К17-01/060113 від 16.08.2017 року, акта та схеми розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін було визначено, що ділянка кабельної лінії для електропостачання квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» загальною протяжністю 7540 метрів від роз`єднувача на опорі №118a до внутрішньої мережі комбінату знаходиться на балансі ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR».

21.02.2020 року o 12 год. 24 хв. відбулося аварійне відключення кабельної лінії ДПР-27,5 KB та припинення постачання електричної енергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія-РК».

Як вбачається з листа-повідомлення Виробничого підрозділу Дарницької дистанції електропостачання Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № ЕЧ-6-4/149 від 18.05.2020 року причиною відключення стало коротке замикання внаслідок пошкодження кабельної лінії ДПР-27,5 кВ, яка знаходиться на балансі ТОВ «Камелія-PR» та проходить під майданчиком для паркування вантажних автомобілів.

22.02.2020 року слідчим Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було проведено огляд місця події, за результатами якого складено протокол, яким зафіксовано, що на земельній ділянці, де сталось пошкодження кабелю, розміщені автомобілі.

25.02.2020 року відповідно до наказу ТОВ «Камелія-PR» № 11 було утворено комісію про наслідки пошкодження кабельної лінії 27,5 кВ електроживлення ТОВ «Камелія-PR», що виникло 21.02.2020 року.

Відповідно до складеного 24.03.2020 року Акту комісії про наслідки пошкодження кабельної лінії 27,5 кВ електроживлення ТОВ «Камелія-PR», що виникло 21 лютого 2020 року, встановлено, що 21.02.2020 року о 12 годині 24 хвилини на тяговій підстанції Дарниця відключився від захисту вимикач фідерної лінії ДПР-2 Бобрик. Причиною відключення лінії ДПР-27,5 кВ стало коротке замикання при пошкодженні кабельної лінії, яка знаходиться на балансі ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR». Місце пошкодження КЛ розташоване під майданчиком для паркування вантажних автомобілів. Кабель в місці пошкодження був незахищений від механічних пошкоджень, згідно п. 2,3,72 Правил улаштування електроустановок. Заходи щодо виявлення та усунення пошкодження КЛ 27,5 кВ: 21.02.2020 року була залучена електрична лабораторія для визначення фактичного місця пошкодження кабельної лінії; наказом від 21.02.2020 року № 9 року були виведені ряд співробітників у вихідний день 22.02.2020 року для усунення пошкодження та відновлення електропостачання ТОВ «КАМЕЛІЯ-РR».

При цьому, Комісією було встановлено, що електропостачання квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» через пошкодження було припинено 21.02.2020 року в 12 годин 24 хвилини та відновлено 22.02.2020 року після 21 години. 21.02.2020 був дуже похмурий день, середня освітлюваність склала 64,7 Ват на метр квадратний. Такий низький рівень освітленості призвів до зупинки вегетаційних процесів в рослинах і як наслідок втрати 50% врожаю 21.02.2020 року та 100% втрати врожаю за 22.02.2020 року.

Позивачем стверджується, що внаслідок пошкодження кабельної лінії ДПР-27,5 кВ та припинення електропостачання підприємство позивача зазнало збитків у формі витрат на ремонт кабельної лінії та збитків у формі недоотриманого прибутку через втрату врожаю.

29.06.2022 року представник позивача звернувся до Служби автомобільних доріг у Київській області із адвокатським запитом, яким просив надати інформацію, чи передбачено будь-якою проєктною, технічною, дозвільною та іншою документацією влаштування зазначеного майданчика для паркування автомобілів та асфальтованої дороги, а також чи видавався дозвіл на їх влаштування.

Відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Київській області № 06c/892 від 01.07.2022 року, жодних дозвільних документів на влаштування майданчика для паркування автомобілів та асфальтованої дороги вздовж автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23+000 км 23 + 170 праворуч (біля ТОВ «Пакувальні технології» та ТОВ «НВП ВІПАК»), Службою не надавалось.

Позивач листом від 18.07.2022 року за № 01-04/73 звернувся до Служби автомобільних доріг у Київській області із вимогою привести таку земельну ділянку в попередній стан та знести зазначені об`єкти.

У відповідь листом за № 12с/1084 від 02.08.2022 року Служба автомобільних доріг у Київській області повідомила, що 01.08.2022 року вона звернулась до ТОВ «Пакувальні технології» та ТОВ «НВП ВІПАК» з вимогою про здійснення заходів з ліквідації несанкціонованого майданчика для паркування автомобілів та приведення до належного експлуатаційного стану земельної ділянки, на якій він знаходився.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вдалось, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Київської області, яким просив зобов`язати Службу автомобільних доріг у Київській області (ідентифікаційний код: 26345736) привести в попередній стан земельну ділянку, розташовану у смузі відведення автомобільної дороги М-01 Київ Чернігів- Нові Яриловичі км 23 + 0 -kM 23+170 праворуч, шляхом знесення (демонтажу) самочинно влаштованого майданчику для паркування автомобілів та заїзду до нього (асфальтованої дороги).

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2023 року у справі № 911/2028/22 було вирішено задовольнити позовні вимоги частково, зобов`язано Службу автомобільних доріг у Київській області привести в попередній стан земельну ділянку, розташовану у смузі відведення автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі шляхом знесення (демонтажу) самочинно влаштованого майданчику для паркування автомобілів.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» (позивач) подано позов до Служби автомобільних доріг у Київській області (відповідач, змінено найменування на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) про відшкодування збитків, завданих неналежним утриманням смуги відведення автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 000 км 23+170 праворуч, внаслідок чого 21.02.2020 року на ділянці кабельної лінії ДПР-27,5 кВ сталася аварія, що призвела до припинення постачання електричної енергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія- РК».

Неналежне утримання відповідачем смуги відведення автомобільної дороги проявилось в тому, що він з 15.07.2016 року (коли згідно з даними супутникової зйомки розпочалось незаконне влаштування майданчика для паркування автомобілів) та по теперішній час не вживає заходів з метою приведення смуги відведення на ділянці автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 23 + 000 - км 23+170 праворуч у належний стан.

Як наслідок в результаті постійного механічного навантаження на кабель протягом декількох років відбулося руйнування зовнішнього та внутрішніх шарів ізоляції кабельної лінії ДПР-27,5 кВ та 21.02.2020 року замикання його центральної жили на екран, внаслідок чого було припинено електропостачання квіткового комбінату позивача більш ніж на 32 години.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача витрати на ремонт кабельної лінії ДПР-27,5 кВ та відновлення електропостачання в сумі 110 573,57 грн, на підтвердження чого надано відповідні документи.

Також, позивач поніс збитки у вигляді недоотриманого прибутку (упущеної вигоди), який за Висновком експертного дослідження № 9-08/20 від 22.08.2020 року склав 1076367,06 грн.

У експертному висновку зазначено, що характер пошкодження зразків високовольтного кабелю дозволяє зробити висновки, що кабель був пошкоджений внаслідок короткого замикання центральної жили на екран кабелю; внаслідок постійного механічного навантаження на кабель, протягом останніх п`яти років, відбулося руйнування зовнішнього та внутрішніх шарів ізоляції, під навантаженням струм у місцях пошкоджень почав зростати, що призвело до суттєвого зростання температури, порушенні електропровідних властивостей металу та його кришталевої решітки, що призвело до повного руйнування ізоляції та замиканням центральної жили на екран, внаслідок чого відбулося спрацювання автоматики і аварійне відключення лінії на підстанції; підприємством-балансоутримувачем кабельної лінії ТОВ «Камелія-PR» було вжито комплекс заходів згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та Правилами охорони електричних мереж для запобігання пошкодження кабельної лінії та виникненню аварійних ситуацій; підприємство-балансоутримувач кабельної лінії ТОВ «Камелія-PR» для запобігання порушення нормальної роботи електричних мереж та запобігання їх пошкоджень чітко позначило межі охоронної зони, встановивши контрольні стовпчики з відповідною інформацією; для забезпечення перетину кабельних ліній автомобільним транспортом згідно з вимогами п.2.3.72 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), необхідно було забезпечити захист кабельних ліній від механічних пошкоджень, шляхом прокладання кабелю в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження, але влаштування автомобільної стоянки не було передбачено проектом проходження кабельної лінії та було організовано без відповідних узгоджень з балансоутримувачем кабельної лінії; в охоронній зоні лінії проходження кабельної лінії заборонено облаштовувати місце паркування та пересування колісних транспортних засобів, якщо кабель додатково не захищений від механічних впливів; згідно з вимогами п. 2.3.74 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) у разі перетину кабельної лінії в`їздів для автотранспорту у двори, гаражі тощо прокладати кабелі треба в трубах; ці вимоги Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) не були забезпечені при облаштуванні місця паркування та пересування колісних транспортних засобів (КТЗ) на територію підприємства ТОВ «НВП ВІПАК», що призвело до пошкодженню кабельної лінії та виникненню аварійної ситуації; на теперішній час проїзд автотранспортних засобів по місцю розташування кабельної лінії після усунення наслідків аварії продовжується (Фото 19, 20, 21), що є порушення вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 №209. Це може привести до виникненню повторної аварійної ситуації на кабельній лінії та порушення електропостачання підприємства ТОВ «Камелія-РК»; аварія на трасі кабельної лінії ДПР-27,5 кВ, що сталася 21 лютого 2020 року спричинила непостачання електроенергії квітковому комбінату ТОВ «Камелія-PR», що призвело до втрат урожаю та понесення збитків.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Близька за змістом правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, на які посилається скаржник.

Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги у цій справі вказує на виникнення аварії (пошкодження) на кабельній лінії ДПР-27,5 кВ, яка знаходиться на балансі ТОВ «Камелія-PR», через самочинне розміщення майданчику для паркування автомобілів на земельній ділянці, балансоутримувачем якої є відповідач. При цьому, позивач наполягає, що саме у зв`язку з неналежним утриманням відповідачем смуги відведення автомобільної дороги невстановленими особами розміщено майданчик для паркування авто, якими в результаті постійного механічного навантаження на кабель протягом декількох років було спричинено руйнування зовнішнього і внутрішніх шарів ізоляції кабельної лінії ДПР-27,5 кВ та, як наслідок виникло аварійне відключення позивача від електропостачання.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано висновок експертного дослідження 8-08/20, що був складений ТОВ «Бюро судових експертиз «Надія» за результатами проведення комплексного електротехнічного та товарознавчого дослідження з визначення причини пошкодження кабельної лінії 27,5 кВ та розміру матеріального збитку, що виник внаслідок аварії на трасі кабельної лінії, яка постачає електроенергію ТОВ «Камелія-PR», за адресою: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, 25.

Статтею 98 ГПК України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з приписами статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що експертний висновок, в якому не зазначено про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, є неналежним та недопустимим доказом.

Аналогічний висновок щодо такої обов`язкової вимоги до висновку експерта як вказівка про його обізнаність (попередження) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відхилення відповідного висновку як недопустимого доказу в разі недотримання вимог частини 7 статті 98 та частини 5 статті 101 ГПК України викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/684/18, від 15.12.2021 у справі № 910/15946/20, від 21.09.2022 у справі № 903/692/22, від 24.10.2022 у справі № 908/1092/21, від 20.06.2023 у справі № 924/588/20.

Беручи до уваги те, що у наданому суду висновку експертного дослідження відсутні відомості про обізнаність експертів щодо кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку, колегія суддів відхиляє зазначений доказ як неналежний та недопустимий в розумінні приписів статей 76, 77, 98, 101 ГПК України.

Інших доказів в підтвердження обставин виникнення аварії на трасі кабельної лінії ДПР-27,5 кВ у зв`язку із постійним механічним навантаженням на кабель через розміщення автомайданчику позивачем не надано.

За встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними засобами доказування в порядку статті 74 ГПК України не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача (неналежне утриманням смуги відведення автомобільної дороги, на чому наполягав апелянт) та завданою шкодою у вигляді вартості відновлювального ремонту та упущеної вигоди.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний лист Виробничого підрозділу Дарницької дистанції електропостачання регіональної філії «Південно-західна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 18.05.2020 року № E4-6-4/149, в якому зазначено, що кабельна лінія 27,5 кВ в місці пошкодження не була захищена від механічних пошкоджень шляхом прокладання кабелю в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження згідно вимог п. 2.3.72 Правил улаштування електроустановок.

Факт незахищеності кабельної лінії не заперечується позивачем, що також є фактором впливу на настання аварійного пошкодження кабельної траси. А отже, і доказом відсутності вини відповідача у настанні аварії, якою зумовлено виникнення у позивача збитків.

Резюмуючи, колегія суддів приходить до висновку, що стороною позивача належними засобами доказування не було доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків. Тож суд першої інстанції вірно виснував про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій справі з мотивів відсутності у відповідача вини та недоведеності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю сторони відповідача та завданою шкодою.

Посилання апелянта на наявності законодавчої заборони здійснення розміщення будь-яких об`єктів без погодження з власником автомобільних доріг та неможливості передбачити самочинне облаштування в місці прокладення кабелю паркувального майданчику не спростовують висновків суду про недоведеність позивачем усього складу цивільного правопорушення, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку як одного із найважливіших елементів доказування наявності збитків.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що позивачем після завершення усіх робіт з прокладання кабельної лінії не здійснено оформлення передання відповідачу земельної ділянки з кабельною трасою задля надання такій землі статусу санітарно охоронюваної зони. При цьому, посилання апелянта на обізнаність відповідача з фактом прокладання кабельної траси не доводить належну фіксацію прийому-передачі позивачем відповідачу відповідної земельної ділянки з прокладеним кабелем. Тоді як наявний у справі ордер засвідчує лише надання відповідачем дозволу на роботи, а акт відбору і обстеження кабельної лінії від 03.10.2006 - фіксує погодження комісією напрямок траси і тимчасове вилучення у користування земельної ділянки для прокладання кабелю. Цей ордер та акт не фіксують факт завершення робіт з дотриманням вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) з влаштування відповідного захисту від механічних впливів (із залученням представника відповідача) та факт передачі цієї кабельної лінії відповідачу для здійснення охоронних заходів, встановлених Правилами охорони електричних мереж.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/574/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 26.06.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова