ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/12814/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання : Новосельцева О.Р.

за участю представників сторін

від прокуратури : Гандзілевський Н.А.

від позивача 1 : ОСОБА_1.

від позивача 2 : не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 (оприлюднено 14.11.2023)

у справі №910/12814/23 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах держави в особі

1.ІНФОРМАЦІЯ_1

2.Військової частини НОМЕР_1

до ІНФОРМАЦІЯ_3

про визнання недійсним пункту договору та стягнення грошових коштів у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі -позивач - 1) та Військової частини НОМЕР_2 (далі позивач - 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» (далі -відповідач) про визнання недійсним пункту договору та стягнення грошових коштів у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що, оскільки пунктом 4.1 договору на закупівлю товару НОМЕР_4 до його ціни незаконно включено суму ПДВ, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4, за придбання позивачем-2 товару, це суперечить положенням Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №178. Враховуючи вищенаведене, наявні підстави для визнання недійсними положень такого договору, в частині включення до ціни правочину ПДВ. Крім того, оскільки відповідач отримав від позивача-2 суму ПДВ, при цьому відповідний товар оподатковувався за нульовою ставкою, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв`язку з їх неповерненням позивачу-2.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 позов прокурора задоволено.

Визнано недійсним пункт 4.1 договору на закупівлю товару НОМЕР_4, укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно сплачені кошти в сумі ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 судовий збір у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_7

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 4.1 договору на закупівлю товару НОМЕР_4 до його ціни, всупереч законодавству, включено суму ПДВ, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_5 за придбання позивачем-2 продукції. Таким чином, наявні підстави для визнання недійсними положень такого договору, а саме пункту 4.1, в частині включення до ціни договору суми ПДВ. Також, місцевий господарський суд, встановивши, що відповідачем сума ПДВ у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4 отримана за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою та дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом, стягнув зазначену суму з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що не підтримує правову позицію прокурора, оскільки, на його думку, спірний договір укладено між позивачем-2 та відповідачем, не в рамках виконання мобілізаційних завдань, у зв`язку з чим приписи постанови №178 до останнього не застосовуються.

Також, скаржник зазначає, що висновки місцевого господарського суду про недоведеність того, що зміст правочину та мета, з якою він вчинений, завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, не відповідають фактичним обставинам справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

22.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив прокурора на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Так, прокурор зазначає, що положення чинного законодавства (як Податкового кодексу України, так і постанови Кабінету Міністрів України №178) не містять застережень щодо їх застосування лише при виконанні мобілізаційних завдань (замовлень).

Також, прокурор вважає, що правова позиція ІНФОРМАЦІЯ_1 ґрунтується на помилковому ототожненні мети прийняття постанови №178, з метою укладення господарських договорів для ІНФОРМАЦІЯ_8. У зв?язку з цим, апелянт помилково зазначає про необхідність укладення договорів для ІНФОРМАЦІЯ_8 саме на виконання мобілізаційних завдань як умови застосування нульової ставки ПДВ, що призведе до помилкового застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, які не підлягають застосуванню, а саме ст. 11 Закону України «ІНФОРМАЦІЯ_9», постанови КабінетуМіністрів України від 05.12.2018 № НОМЕР_5.

Оскільки пунктом 4.1 договору між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» НОМЕР_6 до ціни договору незаконно включено суму ПДВ, за придбання Військовою частиною НОМЕР_1 товарів для ІНФОРМАЦІЯ_10, що суперечить положенням Податкового кодексу України та постанови КМУ № 178, наявні підстави для визнання недійсними положень таких договорів в частині включення до ціни правочинів ПДВ.

Прокурор зазначає, що зазначені доводи узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23.

Прокурор зауважує, що враховуючи індивідуальні податкові консультації можна дійти висновку, що при оподаткуванні операцій з постачання товарів для ІНФОРМАЦІЯ_8, в тому числі Військової частини НОМЕР_1 , якщо такі операції здійснюються за договорами, укладеними починаючи з 24.02.2022, застосовується нульова ставка ПДВ при дотриманні вимог, визначених постановою № 178, яка не містить нормативних правил щодо укладення таких договорів для виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №910/12814/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12814/23.

25.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12814/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 та призначено розгляд справи на 26.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 на 18.03.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці розгляд справи 18.03.2024 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 призначено до розгляду на 01.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 на 29.04.2024.

У судових засіданнях 29.04.2024 та 27.05.2024, відповідно до приписів частин 2, 3 статті 216 ГПК України, колегією суддів оголошено перерви до 27.05.2024 та до 12.06.2024 відповідно у зв?язку з необхідністю врахування правових висновків Верховного Суду.

Явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 12.06.2024 з`явилися прокурор та представник позивача-1.

Позивач-2 та відповідач своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку шляхом направлення електронного документа до електронного кабінету, про свідчать відповідні довідки про доставку електронного документа.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, позивач-2 та відповідач повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/12814/23 розглядається за їх відсутності.

Позиції учасників справи

Представник позивача-1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

13.08.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» (продавець) було укладено договір на закупівлю товару НОМЕР_7, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю ІНФОРМАЦІЯ_11), (далі - товар), зазначений у Специфікації, що є невізд`ємною частиною цього договору (додаток 1), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п.1.2 договору номенклатура, асортимент, комплектація товару, який продавець зобов`язується передати покупцю, зазначається у додатку і до договору.

Відповідно до п.4.1 договору загальна вартість товару (сума договору) за цінами, визначеними у специфікації (додаток 1 до цього договору), становить ІНФОРМАЦІЯ_12

У п.4.3 договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого та належно прийнятого товару протягом 30-ти календарних днів після надання продавцем покупцю у встановленому порядку наступних документів: видаткової накладної - 1 прим.

Специфікацією, що є додатком №1 до договору на закупівлю товару НОМЕР_4, сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну вартість: разом з ПДВ ІНФОРМАЦІЯ_13 що становить суму ІНФОРМАЦІЯ_4.

На виконання умов договору на закупівлю товару НОМЕР_4 відповідачем поставлено товар, а позивачем - 2 в свою чергу прийнято вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною НОМЕР_8, в тому числі ПДВ ІНФОРМАЦІЯ_4 та здійснена оплата у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням НОМЕР_9.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що всупереч постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 «Про деякі обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» пункт 4.1 договору на закупівлю товару НОМЕР_4 містить умову щодо нарахування податку на додану вартість, а тому вказаний пункт договору є недійсним, а сплачений Військовою частиною НОМЕР_1 за договором податок на додану вартість у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4 є безпідставно отриманим відповідачем. За таких підстав прокурор просить визнати недійсним п.4.1 договору на закупівлю товару НОМЕР_4, укладений між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно сплачені кошти в сумі ІНФОРМАЦІЯ_4.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначав, що умовами договору не було включено до ціни товару податок на додану вартість, є опискою у первинних документах сторін та відповідач не здійснював реєстрацію податкової накладної.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі №910/12814/23 оскаржується позивачем в частині визнання недійсним пункту 4.1 договору на закупівлю товару НОМЕР_4, в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3", а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Причиною виникнення цього спору є включення до ціни договору (пункт 4.1) за продукцію виробничо-технічного призначення (мастило, гідравлічна рідина) суми ПДВ, що за доводами прокурора не відповідає положенням пп. "г" п.п. 195.1.2 п.195.1 ст. 195 ПК України, Постанови КМУ № 178.

Так, у зв`язку з відкритою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції ІНФОРМАЦІЯ_14, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, що наразі триває.

За приписами статті 64 Конституції України, статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пункту 3 частини першої статті 4 Закону України "ІНФОРМАЦІЯ_15" Кабінет Міністрів України затвердив постанову НОМЕР_11 "ІНФОРМАЦІЯ_41" (діяла до ІНФОРМАЦІЯ_16), якою визначено (станом на час виникнення спірних відносин - 20.06.2022), що ІНФОРМАЦІЯ_39, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "ІНФОРМАЦІЯ_17". Замовники повинні відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, серед яких є ефективність використання коштів, результативність. Такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель тощо.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частин 1 і 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки, порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Таким чином, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів а і б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Згідно з частиною 1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту "г" підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для ІНФОРМАЦІЯ_18, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 4 Закону України "ІНФОРМАЦІЯ_40", у разі збройної агресії проти України органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України ІНФОРМАЦІЯ_19 розпочинають воєнні дії.

Згідно з пунктами 1, 2 вищевказаної постанови, до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або ІНФОРМАЦІЯ_10 ІНФОРМАЦІЯ_20, ІНФОРМАЦІЯ_21, ІНФОРМАЦІЯ_22, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб ІНФОРМАЦІЯ_23 обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

При цьому, в преамбулі постанови Кабінету Міністрів України №178, про невідповідність положенням якої спірного договору стверджує прокурор, передбачено, що вона приймається "З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", та відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України".

Закон України "Про правотворчу діяльність" від 24.08.2023 №3354-ІХ (далі - Закон №3354) визначає преамбулу нормативно-правового акта як вступну частина нормативно-правового акта, в якій можуть визначатися передумова прийняття нормативно-правового акта, роз`яснюватися мета і підстава його прийняття, визначатися основні завдання, на виконання яких спрямована його дія, інші важливі для суб`єкта правотворчості обставини, що впливають на прийняття цього нормативно-правового акта (частина 1 статті 38).

Згідно з частиною 3 цієї ж статті преамбула закону є його невід`ємною частиною і враховується при офіційному тлумаченні та реалізації нормативно-правового акта.

Оскільки Закон №3354 є чинним, закріплені в ньому принципи тлумачення нормативних актів, у тому числі і преамбули, мають застосовуватися до всіх нормативно-правових актів.

Суд першої інстанції вказав на те, що згідно з індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України від ІНФОРМАЦІЯ_24, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та Постанови КМУ № 178, застосовується до операцій з постачання товарів, що використовуються для ІНФОРМАЦІЯ_10 (ІНФОРМАЦІЯ_25.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація визначається як роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (підпункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_26, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, ІНФОРМАЦІЯ_1 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. ІНФОРМАЦІЯ_1 є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань ІНФОРМАЦІЯ_27.

ІНФОРМАЦІЯ_1 є центральним органом виконавчої влади та ІНФОРМАЦІЯ_28.

Діючим законодавством на ІНФОРМАЦІЯ_1, як на центральний орган виконавчої влади покладено державою функції щодо забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_29. Відповідно, ІНФОРМАЦІЯ_26 уповноважене державою виступати при, необхідності, від імені держави в судах у разі порушення інтересів останнього.

Статтями 3, 5 Закону України "ІНФОРМАЦІЯ_30" передбачено, що ІНФОРМАЦІЯ_26 є органом державного управління ІНФОРМАЦІЯ_31 і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань ІНФОРМАЦІЯ_32.

Військова частина НОМЕР_1 входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_31, є юридичною особою, фінансується за рахунок бюджетних коштів, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, утримується окремим штатом, має гербову печатку із своїм найменуванням. Командир Військової частини НОМЕР_1 несе повну відповідальність перед органом управління майном - ІНФОРМАЦІЯ_1 за стан і діяльність частини.

Системний аналіз указаних норм права засвідчує, що приписи підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 поширюються на діяльність органів ІНФОРМАЦІЯ_31, якими є позивачі.

Так, у листі ДПС України від ІНФОРМАЦІЯ_33, зазначено, що нульова ставка податку на додану вартість відповідно до пп. "г" пп. 195.1.2. п. 195.1. статті 95 розділу V Кодексу та Постанови №178 застосовується до операцій з постачання товарів, що використовуються для ІНФОРМАЦІЯ_10 (ІНФОРМАЦІЯ_25.

Відтак, на думку прокурора, операції з постачання Військовій частині НОМЕР_1 товару за договором на закупівлю товару НОМЕР_4 оподатковуються за нульовою ставкою, а тому передбачення у пункті 4.1 договору суми податку на додану вартість є безпідставним.

За приписами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з цим, у застосуванні наведених положень статей ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 12.03.2018 зі справи №910/22319/16).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання недійсними положень такого договору, а саме пункту 4.1, в частині включення до ціни договору суми ПДВ, оскільки останнім до ціни договору, всупереч законодавству, включено суму ПДВ, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 за придбання позивачем-2 продукції.

Колегія суддів також звертає увагу, що Верховний Суд у справі № 910/2416/23 (на яку посилається прокурор) за позовом заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_34 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_35 та Військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_36 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_37" про визнання недійсним договору в частині включення ПДВ у розмірі 20 % та стягнення ІНФОРМАЦІЯ_38 залишаючи без змін судові рішення про задоволення позовних вимог, у постанові від 14.11.2023 зазначив таке:

«Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Оскільки не тільки постановою КМУ № 178 від 02.03.2022 визначено нульову ставку податку на додану вартість для операцій з заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту, але й це передбачено підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, то включення до ціни договору ПДВ у розмірі 20%, враховуючи, що замовником товару за договором виступає Військова частина НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_36, суперечить постанові КМУ №178 від 02.03.2022, яка прийнята відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту договору в цій частині.

Враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними пункту 3.1 договору № 9-22 від 14.03.2022 з відповідними змінами у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість».

До аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 23.05.2024 у справі № 911/1870/23, правовідносини у якій, як і у справі № 910/2416/23, є подібними правовідносинам справи, яка розглядається, та яка підлягає врахуванню на підставі частини 4 статті 236 ГПК України.

Наведене, з урахуванням періоду укладення договорів у справах № 911/1870/23, № 910/2416/23 (у контексті доводів ІНФОРМАЦІЯ_1 про поширення Постанови КМУ № 178 виключно на договори, що укладені на виконання мобілізаційних завдань) свідчить про наявність загального висновку Верховного Суду щодо питання застосування постанови КМУ № 178 до договорів, укладених у період дії воєнного стану.

За таких обставин, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та спростовуються наведеним вище.

Щодо клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження у справі у зв?язку з отриманням Військовою частиною НОМЕР_1 23.01.2024 суми грошових коштів у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4, про що надано платіжну інструкцію НОМЕР_10 колегія суддів відмовляє у його задоволенні, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі №910/12814/23 оскаржується позивачем в частині визнання недійсним пункту 4.1 договору на закупівлю товару НОМЕР_4, в частині включення до ціни договору суми ПДВ та суд апеляційної інстанції відповіно ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги прокурора підлягають задоволенню.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/12814/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/12814/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 26.06.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім