П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21727/23

Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Дата і місце ухвалення 22.12.2023р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1781 від 17 липня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №926 о/с від 21 липня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

-поновити його на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області;

-стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт вважає необґрунтованими висновки службового розслідування в частині встановлення факту вчинення ним дисциплінарного проступку. На думку апелянта, висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ майже повністю переписаний з матеріалів кримінального провадження, тобто висновок про результати службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні, та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження; жодних інших діянь порушення позивачем службових обов`язків у висновку службового розслідування не зазначено.

Апелянт зазначає, що дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії поліцейського отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що сам по собі факт порушення відносно нього кримінального провадження не є безумовним доказом вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки лише за рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду кримінальної справи можуть бути встановлені або спростовані факти порушення закону і відповідно вчинення особою того чи іншого злочину.

Апелянт звернув увагу суду на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 на даний час направлений до суду за пред`явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 368 КК України.

Зважаючи на викладене апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки матеріалам службового розслідування, обмежившись тим, що вони підтверджують наявність дисциплінарного проступку та дійшов помилкового висновку, що обраний вид дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади застосований до ОСОБА_1 є правомірним.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що позивач старший сержант поліції ОСОБА_1 проходив службу поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області.

27.06.2023 року о 18:50 до УГІ ГУНП надійшла інформація з чергової частини ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП щодо повідомлення про підозру поліцейським цього ж відділу поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області від 29.06.2023 № 1640 було призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарної комісії.

Наказом ГУНП в Одеській області від 29.06.2023 № 804 о/с позивача відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

Наказом ГУНП в Одеській області від 06.07.2023 № 1692 на підставі рапорту начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_2 від 04.07.2023 № 55/1941 внесено до наказу ГУНП в Одеській області від 29.06.2023 № 1640 Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії зміни, а саме: у пункті 2 включити до складу дисциплінарної комісії в якості члена комісії старшого оперуповноваженого Одеського управління ДВБ НПУ майора поліції ОСОБА_3 .

За результатами проведення службового розслідування 13.07.2023 року начальником ГУНП в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни посадовими особами ГУНП в Одеській області.

Відповідно до висновку службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_2 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, зокрема неналежного виконання службових обов`язків поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 та старшим інспектором СРПП цього ж відділу поліцейської діяльності капітаном поліції ОСОБА_5 , що призвело до повідомлення їм про підозру працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в рамках досудового розслідування, відомості про яке 27.02.2023 внесено до ЄРДР за № 62023150020000114 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 та частиною третьою статті 369-2 КК України, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останніх закінченим.

Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що підтвердилися.

У висновку рекомендовано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої та частини третьої статті 18, статті 64 Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII, частини першої статті 22, пунктів 1, 3, 4 частини першої, абзацу першого частини другої статті 24, частини першої статті 38, пунктів 1, 2 частини третьої статті 61 Закону України Про запобігання корупції від 14.10.2014 № 1700-VII, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, пункту 7 розділу ІІ, пункту 9 розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення органами поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пункту 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018

№ 1026, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції, пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 № 1000 Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0128762), поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області від 17.07.2023 року № 1781 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 18.07.2023 року, про що свідчить його підпис.

Наказ ГУНП в Одеській області від 17.07.2023 року № 1781 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України реалізовано наказом ГУНП в Одеській області № 926 о/с від 21.07.2023 року.

З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 21.07.2023 року, про що свідчить його підпис.

Не погоджуючись з наказами Головного управління Національної поліції в Одеській області №1781 від 17 липня 2023 року та №926 о/с від 21 липня 2023 року про звільнення зі служби в поліції, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до преамбули Закону України Про Національну поліцію №580-VIII від 02.07.2015 року (надалі - Закон №580-VIII), цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Пунктами 1, 2, 3 та 26 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 64 Закону №580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

За приписами частин 1-3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним статутом визначено обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського та обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Таким чином, підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Дисциплінарного статуту.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 4 цієї статті визначено, що у разі якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.

Згідно частин 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Згідно ст. 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 29.06.2023 року № 1640 стала необхідність повної, всебічної та об`єктивної перевірки інформації щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, зокрема, неналежного виконання службових обов`язків поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 та старшим інспектором СРПП цього ж відділу поліцейської діяльності капітаном поліції ОСОБА_5 , що призвело до повідомлення їм про підозру працівниками ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві в рамках досудового розслідування ,відомості про яке 27.02.2023 року внесено до ЄДР за № 62023150020000114 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо останніх.

За наслідками проведеного службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів, дисциплінарна комісія дійшла висновку про доведеність факту вчинення старшим сержантом поліції ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, що виразився у грубому порушенні вимог Закону України Про Національну поліцію, Дисциплінарного статут Національної поліції України, Закону України Про оперативно-розшукову діяльність, Закону України Про запобігання корупції, а також інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, дискредитації звання поліцейського.

Так, у висновку службового розслідування, затвердженому 13.07.2023 року зазначено, що 27.06.2023 о 18:50 до ГІ ГУНП надійшла інформація з чергової частини ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП щодо повідомлення про підозру поліцейським цього ж відділу поліції.

Попередньо було встановлено, що 27.06.2023 слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, в рамках кримінального провадження № 62023150020000114 від 27.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 369-2 КК України, за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 36, 40, 42, 276, 277, 278 КПК України було повідомлено про підозру поліцейському сектору реагування патрульної поліції ВПД №1 Березівського РВП ГУНП в області старшому сержанту поліції ОСОБА_1 та старшому інспекторові сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського ВРП ГУНП в області капітану поліції ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Так, 28.01.2023 приблизно о 15:00, під час виконання своїх службових 'обов`язків, перебуваючи у добовому наряді та здійснюючи патрулювання на службовому автомобілі «KRAZS SRHSP5», н.з. НОМЕР_1 , старший сержант поліції ОСОБА_7 разом зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 зупинили автомобіль «Mersedes124», н.з. НОМЕР_2 (автомобіль іноземної реєстрації) під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому старший сержант поліції ОСОБА_7 повідомив, що вищевказаним транспортним без проведення його митного оформлення користуватись не дозволяється, у зв`язку з чим він зобов`язаний вилучити транспортний засіб. У подальшому, під час спілкування з ОСОБА_10 старший сержант поліції ОСОБА_7 повідомив, що є шляхи вирішення вищевказаного питання шляхом надання неправомірної вигоди. Разом з цим, старший сержант поліції ОСОБА_7 за неправомірну вигоду пообіцяв. ОСОБА_10 безперешкодний рух на вказаному нерозмитненому транспортному засобі під час його чергування.

03.03.2023 року о 13:30 старший сержант поліції ОСОБА_7 за попередньою змовою з капітаном поліції ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 4000 гривень, у попередньо узгодженому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення. Після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 про те, що вона може протягом місяця керувати транспортним засобом безперешкодно по території обслуговування ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в області.

У подальшому неправомірну вигоду у розмірі 4000 гривень старший сержант поліції ОСОБА_7 разом з капітаном поліції ОСОБА_11 отримували від ОСОБА_10 13.04.2023 о 17:36 уже за наступний місяць безперешкодного керування транспортним засобом та не притягнення до адміністративної відповідальності.

Загальна сума неправомірної вигоди отриманої старшим сержантом ОСОБА_4 за попередньою змовою з капітаном поліції ОСОБА_5 від ОСОБА_10 за безперешкодне пересування останньої на автомобілі марки «Mersedes124», н.з. НОМЕР_2 та не притягнення її до адміністративної відповідальності, складає 8000 гривень.

Разом з цим капітан поліції ОСОБА_11 та старший сержант поліції ОСОБА_7 в порядку статті 208 КПК України не затримувались.

Так, 28.06.2023 начальником УГІ ГУНП полковником поліції В Капуляком керівництву ГУНП подано доповідну записку (вих. УГІ ГУНП № 55/1856) та запропоновано призначити службове розслідування, у зв`язку з виявленням порушень, допущеними старшим сержантом поліції ОСОБА_4 та капітаном поліції ОСОБА_5 , а також їх безпосереднім та прямими керівниками.

З метою перевірки зазначених відомостей наказом ГУНП від 29.06.2023 № 1640 призначено службове розслідування.

27.02.203 року слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_12 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369-2 КК України за № 62023150020000114. В подальшому старшому сержанту поліції ОСОБА_13 та капітану поліції ОСОБА_14 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених . 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У висновку зазначено, що в рамках вищевказаного кримінального провадження посадовими особами ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, спільно з працівниками УСБУ в Одеській області проведено ряд заходів, направлених на викриття працівників правоохоронного органу.

З копій повідомлень про підозру ОСОБА_14 та ОСОБА_13 по кримінальному провадженню № 62023150020000114 від 27.02.2023, які 04.07.2023 за вх. № 3992 надійшли на адресу дисциплінарної комісії з ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, для долучення до матеріалів службового розслідування, з`ясовано, що 28 січня 2023 року приблизно о 15:00, під час виконання своїх службових обов`язків, перебуваючи в добовому наряді та здійснюючи патрулювання, старший сержант поліції ОСОБА_7 спільно з інспектором СРПП ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 , знаходячись у службовому автомобілі марки ««KRAZS SRHSP5», н.з. НОМЕР_1 , з увімкненими проблисковими маячками, здійснили зупинку автомобіля «Мерседес 124», н.з. Республіки Болгарія М3780ВК, за вулицею Набережна, с. Настасіївка, Березівського р-ну, Одеської області, під керуванням громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відразу після зупинки транспортного засобу, на вимогу працівників поліції, ОСОБА_10 надала свідоцтво про реєстрацію автомобіля. При цьому старший сержант, поліції ОСОБА_7 повідомив, що вказаним транспортним засобом без проведення його митного оформлення користуватися заборонено, у зв`язку з чим зобов`язаний вилучити вказаний автомобіль, а стосовно ОСОБА_10 скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

У той же час, старший сержант поліції ОСОБА_7 повідомив, що є інші шляхи вирішення питання, а саме, у разі надання нею неправомірної вигоди, вона зможе безперешкодно керувати нерозмитненим транспортним засобом та не буде притягуватися до адміністративної відповідальності, у ті дні, коли ОСОБА_7 буде перебувати на чергуванні. Реально сприймаючи вказані обставини та висловлену пропозицію, ОСОБА_10 вимушено погодилася на вказані умови.

Надалі, 21.02.2023 приблизно о 13:20 до ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_7 із проханням зустрітися, зазначивши, що він приїде до неї додому. Того ж дня о 14:00 ОСОБА_10 , перебуваючи за своїм місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1 , побачила ОСОБА_16 який приїхав разом з капітаном поліції ОСОБА_5 . Під час розмови ОСОБА_7 , перебуваючи із ОСОБА_5 , повідомив про необхідність надати неправомірну вигоду у розмірі 4000 гривень, за безперешкодне пересування на автомобілі марки «Мерседес 124», н.з. НОМЕР_2 , в межах району, який вказані поліцейські обслуговують. Того ж дня ОСОБА_10 повідомила працівникам поліції, що на даний час у неї немає такої суми та зможе, надати кошти пізніше, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_17 поїхали.

У подальшому, на виконання раніше обумовлених домовленостей, 03.03.2023 близько 13:14 ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_13 та повідомила, що готова зустрітися, на що останній призначив місце зустрічі у смт Миколаївці, Березівського р-ну, Одеської області.

Цього ж дня близько 13:30, у попередньо узгодженому місці капітан поліції ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 4000 гривень. Після отримання вказаних коштів ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 про те, що остання може протягом місяця безперешкодно користуватися автомобілем по території зони обслуговування ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в області.

13.04.2023 року близько 17:32 ОСОБА_11 знову зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що перебуває біля її місця мешкання, у зв`язку з чим остання вийшла на вулицю та побачила раніше їй знайомого поліцейського, який був одягнений у поліцейський однострій.

Цього ж дня близько 17:36 капітан поліції ОСОБА_11 , за попередньою змовою зі старшим сержантом поліції ОСОБА_4 . отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 4000 гривень, за безперешкодне пересування останньої на автомобілі «Мерседес 124», н.з. НОМЕР_2 протягом поточного місяця та непритягнення її до адміністративної відповідальності.

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 що уразі виникнення у останньої будь-яких проблемних питань зі співробітниками поліції, їй необхідно буде зателефонувати ОСОБА_13 , який їх владнає та поїхав.

Загальна сума неправомірної вигоди отриманої старшим сержантом ОСОБА_4 та капітаном поліції ОСОБА_5 за безперешкодне пересування ОСОБА_10 та непритягнення її до адміністративної відповідальності, становить 8000 гривен.

В ході проведення службового розслідування було допитано ОСОБА_9 , яка підтвердила факт зупинення її співробітниками поліції, які представились як працівники Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , наприкінці січня 2023 року під час керування транспортним засобом «Мерседес 124», н.з. НОМЕР_2 , який був нерозмитнений та перебував на території України та повідомлення про неможливість використання вказаного автомобіля та наявність підстав для його вилучення та складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Також ОСОБА_9 підтвердила те, що ОСОБА_4 їй було запропоновано інші шляхи вирішення питання, а саме, в обмін на невилучення транспортного засобу та не складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_10 має надати 10000 грн., на що вона погодилась. Як вбачається з висновку службового розслідування, ОСОБА_10 повідомила про те, коли і за яких обставин зустрічалась з старшим сержантом поліції ОСОБА_4 та капітаном поліції ОСОБА_5 з метою передачі їм неправомірної вигоди за безперешкодне користування нерозмитненим у встановленому порядку транспортним засобом «Мерседес 124», н.з. НОМЕР_2 та не притягнення її до адміністративної відповідальності. Так, зокрема, ОСОБА_20 повідомила, що зустрічалась зі старшим сержантом поліції ОСОБА_4 та капітаном поліції ОСОБА_5 у смт Миколаївка та декілька разів за місцем її мешкання у смт. Настасіївка Березівського району Одеської області, куди приїздили зазначені вище співробітники поліції.

У висновку зазначено, що на запит з УІАП ГУНП в області надійшли витяги з ІПНП «Цунамі» за 28.01.2023 року, 21.02.2023 року, 03.03.2023 року, на яких згідно з треками руху екіпажу ГРПП, у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_21 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_22 , останні 28.01.2023 року дійсно патрулювали на службовому автомобілі у напрямку с. Настачіївка Березівського району Одеської області. Встановлено, що у підозрах вказано, що поліцейські зупинили ОСОБА_23 близько 15:00 год у вказаному населеному пункті. Аналізуючи надані треки руху дисциплінарною комісією встановлено, що 28.01.2023 року у період часу з 15:15 до 15:52 знаходились у с. Настасіївка, при цьому у населеному пункті поліцейські не патрулювали, оскільки швидкість руху у вказаний період часу становила 0 км/год.

У підозрах також було вказано, що 21.02.2023 року близько 14:00 старший сержант поліції ОСОБА_7 спільно з капітаном поліції ОСОБА_5 приїжджали до ОСОБА_10 у с. Настасіївку Березівського району Одеської області. В свою чергу, згідно треків руху встановлено, що останні з 14:06 по 14:51 насправді знаходились на в`їзді до вказаного населеного пункту та швидкість руху у вказаний період часу також становила 0 км/год.

Також у висновку зазначено, що старшому сержанту поліції ОСОБА_13 та капітану поліції ОСОБА_14 було запропоновано пройти поліграфічне дослідження, однак вказані особи для його проходження не прибули.

Аналізуючи надані ОСОБА_24 та ОСОБА_25 пояснення, а також витяги треків руху з ІПНП, пояснення ОСОБА_10 , дати та час місцезнаходження поліцейських, а також неприбуття поліцейських на проведення поліграфічного дослідження, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що поліцейські мали бажання та намір приховати правдиві обставини події, які мали місце 28.01.20.23 року, 21.02.2023 року, 03.03.2023 року, 13.04.2023 року та призвели до повідомлення поліцейським про підозру, з метою уникнення окрім кримінальної ще й дисциплінарної відповідальності.

За наслідком проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про підтвердження факту вичненн позивачем дисциплінарного проступку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Заперечуючи правомірність оскаржуваних наказів, позивач вказував на те, що висновок службового розслідування ґрунтується на відомостях, зазначених у повідомленні про підозру у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ч. 3 статті 369-2 КК України.

Позивач посилався на те, що за відсутності обвинувального вироку, яким би було встановлено, що позивач дійсно скоїв дії, які зазначені в оскаржуваному наказі, притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.

Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ).

Акцентуючи увагу на тому, що Закон № 580-VІІІ виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 та багатьох інших.

При цьому слід врахувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 та ін.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем під час проведення службового розслідування досліджувались та аналізувались окремі процесуальні документи по кримінальному провадженню, які надійшли з Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, а також пояснення Н. Саврун, яка була безпосереднім фігурантом подій, які відбувались 28.01.20.23 року, 21.02.2023 року, 03.03.2023 року, 13.04.2023 року та призвели до повідомлення поліцейським про підозру, досліджувались витяги треків руху з ІПНП, допитувались інші особи.

Проаналізувавши отримані під час службового розслідування документи та пояснення працівників органів Національної поліції та безпосередніх фігурантів подій, комісія дійшла висновку, що позивачем порушено службову дисципліну.

Як зазначалось вище, порушення службової дисципліни дисциплінарна комісія вбачала, зокрема, і у вчиненні позивачем дій, які дискредитують звання поліцейського.

У контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлені обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища, які передбачають, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Статтею 24 Закону України «Про запобігання корупції», особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Слід зазначити, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.

В свою чергу дискредитація звання поліцейського є несумісним із подальшим проходженням служби.

Скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством; має також вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

В даному випадку матеріалами службового розслідування, в тому числі відібраними в ході проведення такого розслідування поясненнями осіб, зазначених у висновку, підтверджено факт порушення позивачем вимог зазначених вище нормативно-правових актів, що і стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Обставини допущення позивачем вказаних вище порушень було окремим об`єктом дослідження дисциплінарної комісії, які не є предметом кримінального провадження, а є складом саме дисциплінарного проступку, тому посилання апелянта на відсутність вироку у кримінальному провадженні, як єдиної підстави для звільнення його зі служби в поліції, є безпідставними.

Судом встановлено, що позивач в ході службового розслідування надавав дисциплінарній комісії свої пояснення про обставини, які стали підставою для порушення службового розслідування, однак такі пояснення не спростовують встановлених фактів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

За встановлених обставин, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем службової дисципліни та наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Слід зазначити, що при оцінці співмірності обраного виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв`язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов`язків.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В ході службового розслідування дисциплінарною комісією була встановлена обставина, яка обтяжує відповідальність позивача, а саме - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення у вигляді зауваження, накладеного наказом Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 01.06.2023 року № 366.

Враховуючи встановлення факту вчинення позивачем діяння, яке дискредитує звання поліцейського, безсумнівно негативно впливає на формування громадської думки щодо стану правопорядку в діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку, що свідчить про правомірність оскаржуваних наказів.

Оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача зі служби в поліції, а вимоги щодо поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання наказів протиправними, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

З огляду на залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук