Справа №701/494/24

Провадження №2/701/232/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д. за участю секретаря -Байдужої Г.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт.Маньківка справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", представника позивача: Гайової Анастасії Сергіївни до ОСОБА_1 , третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача та третьої особи про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 12.06.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальнісю «Мілоан» URL: https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту №4965627. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом, оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №4965627 від 12.06.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №4965627 від 12.06.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10000 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрінгу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст. 526 та ст. 527 ЦК України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 13.09.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) було відступлено право вимоги за Кредитним Договором №4965627 від 12.06.2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 44000,00 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн.; - заборгованість за відсотками становить 32100,00 грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 1900 грн.; - заборгованість за пенею становить 00,00 грн. Відповідно до п. 8-9 ч.1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом. Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512 - 514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості врегулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов Кредитного договору №4965627 від 12.06.2021 року, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі №4965627 від 12.06.2021 року, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №4965627 від 12.06.2021 року. Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.». Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі». Не зважаючи на це, Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором №4965627 від 12.06.2021 року, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 14.05.2024 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в своєму позові просив справу розглядати у його відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у процесуальний спосіб, причини неявки визнані поважними суду невідомі, заяв та клопотань на адресу суду не надходило, але його неявка за даних обставин не перешкоджає розгляду справи по суті у його вдсутність на підставі зібраних доказів.

Представник третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан"в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у процесуальний спосіб, причини неявки визнані поважними суду невідомі, заяв та клопотань на адресу суду не надходило, але його неявка за даних обставин не перешкоджає розгляду справи по суті у його вдсутність на підставі зібраних доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

12.06.2021 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальнісю «Мілоан» URL: https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту №4965627. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/ (а.с.11).

Відповідач уклав договір про споживчий кредит №4965627 від 12.06.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10000 грн. (а.с.19-23, 41).

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №4965627 від 12.06.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/.

13.09.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) було відступлено право вимоги за Кредитним Договором №4965627 від 12.06.2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача (а.с.42-44, 45-52).

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі №4965627 від 12.06.2021 року, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №4965627 від 12.06.2021 року (а.с.27).

Судом встановлено, що згідно Договорувідступлення прававимоги сумаборгу передТОВ «ДіджиФінанс» становить 44000,00грн.,із яких:-заборгованість затілом кредитустановить 10000грн.;-заборгованість завідсотками становить32100,00грн.;-заборгованість закомісійними винагородамистановить 1900грн.;-заборгованість запенею становить00,00грн.(а.с.9-10,19-22,23-24).

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Причиною спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та умовами кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.». Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі»

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

С. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача, яке тягне можливість примусового стягнення прострочених сум по кредиту.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги або у інший передбаченийзаконом спосіб.

Згідно з ст. 513 ЦК України, договір відступлення права вимоги укладається в такій самій формі, що й договір, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згода боржника на заміну кредитора не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства ст. 14 ЦК України.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог в частині стягнення заборгованості.

Судові витрати у вигляді судового збору сплаченого при подачі позову до суду в сумі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с.57) у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача.

Що стосується позовної вимоги щодо стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зістаттею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано:

- копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023 року. (а.с.38-40);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 (а.с.37);

- копію додаткової угоди 003756107353 від 09.02.2024 р. до Договору №42649746 протнадання правової допомоги від 11.12.223 р. (а.с.18);

- копію детального опису робіт (наданих послуг) виконаних АБ "Анастасії Міньковської", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджі Фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості(а.с.17).

-копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 20.02.224 р. відповідно до договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023 р. на суму 6000 грн., що включає правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (1,5 год., загальна вартість 2250 грн.), складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості (3 год., загальна вартість 3000 грн.), формування додатків до позовної заяви (1 год., загальна вартість 750 грн.) (а.с.14).

Провівши детальний аналіз вищевикладеного та матеріалів справи, суд констатує, що в матеріалах справи відсутній належний та допустимий доказ оплати ТОВ "Діджі Фінанс" послуг по договору про надання юридичної допомоги від 11.12.2023 р. по договору №42649746 та додатковій угоді до даного договору зазначених в акті про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 20.02.224 р. відповідно до договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023 р. на суму 6000 грн., оскільки суду не надано жодного належного та допустимого доказу того, що позивач оплатив надані, на його твердження, послуги з правової допомоги.

Суду не надано ні квитанції до прибуткового касового ордера, ні платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, ні касового чеку.

Тобто зазначені позивачем витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд звертає увагу що надані суду як детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних АБ "Анастасії Міньковської", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджі Фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості так і акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 20.02.224 р. відповідно до договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023 р. не містять жодного підтвердження, що дані послуги надавалися саме щодо стягнення заборгованості з відповідача - ОСОБА_1

Суд звертає увагу на те, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Наявність переліку витрат, їх надання і факту їх прийняття замовником не свідчить про їх оплату, оскільки оплата послуг підтверджується, як уже зазначалося вище, відповідним документом, який оформлений у встановленому законом порядку і з якого можливо встановити суму правової допомоги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ідентифікованої особи із зазначенням кредитного договору.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що позивач поніс витрати на надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з відповідача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної частини позовних вимог, оскільки в даному випадку суд позбавлений можливості підтвердити обсяг наданих послуг, їх вартість та розмір понесених та оплачених належним чином витрат позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 599, 610, 611, 612, 624, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором №4965627 від 12.06.2021 року у розмірі 44000грн. (сорок чотири тисячі гривень) 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО: 300346) судові витрати в сумі 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.

В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський