Дата документу 20.06.2024Справа № 643/2274/22 Провадження № 2/554/1619/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

при секретарі Михайленко К.О.,

розглянувши в відкритому судового засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяною смертю фізичної особи,-

в с т а н о в и в:

15.02.2022 адвокат Стефківський В.І. звернувся до Московського районного суду м.Харкова із позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) про відшкодування шкоди, заподіяною смертю фізичної особи.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 08.03.2018 року на вул. Героїв Праці у м.Харкові трапилася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), де невстановлений автомобіль здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з послідуючим наїздом на цього пішохода автомобілем марки «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок цієї ДТП ОСОБА_4 від отриманих ушкоджень помер на місці пригоди.

За фактом ДТП СУ ГУНП в Харківській області внесено відомості до ЄРДР за №12018220000000246 за ч. 2 ст. 286 КК України, яке на даний час триває.

ДТП трапилося за участю невстановленого автомобіля, який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 та автомобіля марки «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який наїхав на пішохода ОСОБА_4 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 , не була застрахована.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» представник позивача повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, в якому просив сплатити суму шкоди у розмірі 134028 грн. страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника.

Вказує, що відповідач призупинив розгляд заяви про виплату страхового відшкодування, що є грубим порушенням норм вказаного Закону України.

У зв`язку з цим, представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідача на користь позивача 134 028 грн. страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника та 27 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 08.03.2022 № 2/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ позовна заява надійшла у провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16.08.2023 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.

08.11.2023 року на адресу суду надійшов відзив МТСБУ, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог, заявивши клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 та витребування з ГУНП в Харківській області інформацію про хід кримінального провадження № 12018220000000246 за ч. 2 ст. 286 КК України. Просили зменшити витрати на правову допомогу у зв`язку з непропорційністю до ціни позову та проведеної роботи, оскільки даний адвокат здійснює неодноразові представництва потерпілих та йому не потрібен додатковий час для вивчення судової практики.

Водночас на сьогодні не встановлено обставини, за яких було вчинено ДТП, внаслідок чого МТСБУ було надано відповідь про те, що немає правових підстав для проведення регламентної виплати та повернеться до розгляду справи після прийняття рішення в рамках КПК України судом або органами досудового розслідування.

Крім того, з обставин ДТП можливо дійти висновку, що дії потерпілого були підставою для настання ДТП, що є підставою для відмови у виплаті.

Згідно до ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Відповідач вважає, що даний позов є передчасним у зв`язку тим, що не встановлено дії всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас відповідач звернув увагу на обставини настання ДТП, а саме: що потерпілий лежав горизонтально на неосвітлений дорозі, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, своїми діями створив небезпеку, яка унеможливила відвернення негативних наслідків (а.с.55-58).

Ухвалою Октябрського районного суд ум. Полтави від 21.02.2024 року клопотання представника відповідача та представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у ГУНП у Харківській області матеріали кримінального провадження №12018220000000246 від 08.03.2018 року за ч. 2 ст. 286 КК України.

23.04.2024 року від представника позивача адвоката Стефківського В.І. надійшла відповідь на відзив, в якій вважає доводи відповідача необґрунтованими, Просив позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі та провести розгляд справи за відсутності позивача та його представника (а.с.90-93).

Ухвалою Октябрського районного суд ум. Полтави від 23.04.2024 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

У судове засіданні сторони та третя особа не з`явилися.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України, суд ухвали про розгляд справи у відсутність не з`явившихся осіб, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Вирішуючи позов по суті, суд здійснює цивільне судочинство відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81ЦПК України на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положеньст. 5 ЦПК Українисуд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 22.03.2013 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 22.03.2013 року уклали шлюб, про що зроблений актовий запис №223 (а.с. 26).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 17.07.2013 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 27).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 14.03.2018 року, Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис №4077 (а.с. 23).

Відповідно до матеріалів кримінального провадження за № 12018220000000246 від 08.03.2018 року за ч. 2 ст. 286 КК України 08.03.2018 приблизно о 02:15 невстановленим автомобілем під керуванням невстановленого водія, який рухався по АДРЕСА_2 , був скоєний наїзд на пішохода ОСОБА_4 з послідуючим наїздом на даного пішохода автомобілем «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до Висновку експерта № 08-379/2018/7/75СЕ-19 на підставі даних комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи судово-медична експертна комісія прийшла до таких висновків:

«…Причиною смерті ОСОБА_4 стала несумісна з життям травма голови розтрощенням черепу з осколковими переломами кісток мозкового та лицьового черепа, руйнування головного мозку і внутрішньочерепними крововиливами. Між отриманням травми голови та настанням смерті ОСОБА_4 мається причинно-наслідковий зв`язок…

Виходячи з характеру та локалізації тілесних ушкоджень з урахуванням нашарувань на шапці постраждалого вважають, що травма голови у ОСОБА_4 утворилася внаслідок стиснення між тупими твердими предметами, якими могли бути низько розташовані деталі транспортного засобу та дорожнє покриття, можливо і при перекочуванні колеса через голову, при цьому постраждалий знаходився в горизонтальному положенні, тобто лежачи на дорожньому покритті. Будь-яких характерних та специфічних ознак на тілі та одязі постраждалого, які б вказували на тип транспортного засобу, що здійснив наїзд на ОСОБА_4 не встановлено.

Згідно огляду транспортного засобу «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 , встановлено, що механічні пошкодження, які маються на нижній частині автомобіля не є характерними при наїзді на тіло пішохода, який розташовується горизонтально. Сліди біологічного походження під час огляду нижніх частин «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 не виявлено…» (а.с. 15-22).

03.05.2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 повідомила МТСБУ про ДТП за участю водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 (а.с. 11) та подала заяву про виплату страхового відшкодування відповідно до ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 134028,00 грн. (а.с. 12). 16.05.2024 року вказані заяви ОСОБА_1 надійшли до МСТБУ.

МСТБУ листом від 25.03.2021 повідомило представника позивача про те, що для прийняття рішення щодо відшкодування шкоди необхідно отримати завірений належним чином документ, складений відповідною уповноваженою установою (вирок суду, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи), що підтверджує чи спростовує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП. Після отримання зазначених документів МСТБУ повернеться до розгляду питання про відшкодування заподіяної шкоди (а.с. 30).

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У даній ДТП непереборною силою може бути виключно надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, яка не залежить від учасників пригоди.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди. Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.

Вказану правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.10.2020р у справі № 445/370/19.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ДТП відбулося за участі невстановленого автомобіля, який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , та автомобіля марки «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який наїхав на пішохода ОСОБА_4 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Опель Зафіра», р.н. НОМЕР_1 , не була застрахована.

Отже, під час судового розгляду цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди не спростована.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, матеріальна відповідальність власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Згідно з п. 21.1. ст. 21 Закону з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

У відповідності до п.п. «а» та «б» п. 41.1. статті 41 МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.

Положеннями статті 22 Закону передбачено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, відповідно доположеньп. 27.2 ст. 27 Закону,Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 1200 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Встановлено, що на момент ДТП після смерті ОСОБА_4 залишилася малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Потерпіла заявила цивільний позов до МТСБУ про виплату страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 27Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (з послідуючими змінами),батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку людини відповідно до законів України.

Статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що членами сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Отже суд, враховуючи положення п. 27.2 ст. 27 Закону та те, що Законом «Про держаний бюджет України на 2018 рік» було встановлено мінімальний розмір заробітної плати у місячному розмірі 3723,00 грн, визначає розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну смертю потерпілого внаслідок ДТП з розрахунку 36 х 3723,00 грн, що дорівнює 134 028, 00 грн, та приходить до висновку про стягнення з МТСБУ вказаної суми, оскільки малолітня дитина перебувала на утриманні потерпілого на день її смерті.

Доводи, викладені представником відповідача у відзиві, не спростовують позовних вимог.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, тому суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3ст.137ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно доп.1ч.2ст.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правову допомогу по цій справі склали 27000 грн, що підтверджується Договором про надання професійної правничої допомоги від 07.02.2022, ордером від 07.02.2022, детальним розрахунком робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 07.02.2022, згідно якого було витрачено 9 год. робочого часу та підлягає сплаті 27000 грн.

Відповідач прохав зменшити витрати на правову допомогу у зв`язку з непропорційністю вказаних витрат до ціни позову та проведеної роботи.

Враховуючи принцип реальності та співмірності, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

Оскільки позивач на підставі Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при подачі позову, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 1340,28 грн.

Керуючись ст. ст.12-13, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяною смертю фізичної особи задовольнити повністю.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 134028 (сто тридцять чотири тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп., витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000 грн, всього 147 028 (сто сорок сім тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави судовий збір у розмірі 1340,28 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 25 червня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02002, Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В.Гольник