ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Справа № 906/1058/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Грязнов В.В.

без виклику (повідомлення) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 06.03.2024, повне рішення складено 18.03.2024, у справі № 906/1058/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 188 524,16 грн

В серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 188 524,16 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся" 188 524,16 грн збитків та 2 827,86 грн судового збору.

Відповідач Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в паперові формі, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю /а.с. 189-192/.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- приймаючи рішення на користь позивача, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідно до пункту 101.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом;

- діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- тобто лише контролюючий орган може встановлювати обставини, якими підтверджується вчинення платниками податків правопорушень. Обов`язок доведення вини Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини;

- відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт;

- Головним управлінням ДПС у Житомирській області проводилася перевірка Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" щодо термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень та серпень 2022 року, за результатами якої порушень реєстрації податкових накладних № 241 від 11.08.2022 та № 280 від 15.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом виявлено не було;

- також Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Бердичівське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку контролю за правильністю висновків акту документальної позапланової перевірки від 07.02.2023 року № 1404/06-30-07-10/00991806 за період з 01.07.2021 по 31.01.2023, про що складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 01.06.2023 № 10046/06-30-07-01/00991806;

- в розділі 3.1.2.4 цього акту перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, які були перевірені в ході камеральних перевірок підрозділами оподаткування юридичних осіб, зокрема, відповідно до Акту про результати перевірки термінів реєстрації податкових накладних № 10298/06-30-04-06 від 16.11.2022 Інших порушень стосовно реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень та серпень 2022 контролюючим органом виявлено не було;

- тобто Головним управлінням ДПС у Житомирській області при здійсненні перевірок ДП "Бердичівське лісове господарство" (правонаступником якого, у подальшому, стало Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України") не було виявлено порушень при реєстрації податкових накладних № 241 від 11.08.2022 та № 280 від 15.08.2022.

- у подальшому ТОВ "ДДТ Полісся" звернулося до ДП "Бердичівське лісове господарство" із запитом щодо того, які заходи вчиняються ДП "Бердичівський лісгосп" щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних по факту оплати 11.08.2022 на суму ПДВ 91 000,96 грн та 15.08.2022 на суму ПДВ 97 523,20 грн, лише 07.06.2023, зазначивши у запиті, що у випадку не здійснення реєстрації податкових накладних ТОВ "ДДТ Полісся" буде змушене звернутися до суду з позовом про стягнення збитків;

- цей запит ДП "Бердичівське лісове господарство" отримало 16.06.2023;

- ДП "Бердичівське лісове господарство" стало відомо про наявність у ТОВ "ДДТ Полісся" невирішеного питання щодо включення сум ПДВ в розмірі 188 524,16 грн до складу податкового кредиту лише 16.06.2023 - в день анулювання реєстрації, ДП "Бердичівський лісгосп" як платника податків, що унеможливило здійснення виправлення ДП "Бердичівське лісове господарство" помилок в реквізитах зазначених податкових накладних;

- з урахуванням зазначеного, не виправлення ДП "Бердичівське лісове господарство" помилок в реквізитах податкових накладних не слід ототожнювати з протиправною поведінкою, оскільки підприємство фізично було позбавлене можливості їх виправити;

- наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправних дій відповідача та наявності прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків, належними та допустимими доказами при розгляді даної справи доведено не було.

За наведених обставин скаржник вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 має бути скасоване у зв`язку з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та з наданням неправильної оцінки поданим сторонами справи доказам.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи /а.с. 209/.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

13.05.2024 (вх .№ 4251/24) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення /а.с.214-216/.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.2022 між учасником біржової торгівлі ДП "Бердичівське лісове господарство" (продавець) та ТОВ "ДДТ Полісся" (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 167 /а.с.11-14/, згідно з п.1.1 якого за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 3 кварталу 2022 року, який відбувся 29 червня 2022 року, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорі.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що у разі відсутності реєстрації, несвоєчасної реєстрації (тобто з пропуском строків, передбачених Податковим кодексом України) продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежного їх оформлення, в результаті чого буде знятий податковий кредит у покупця, податковим органом або самостійно покупцем, шляхом подання уточненої податкової декларації, продавець зобов`язаний відшкодувати покупцю суму ПДВ за зазначеними податковими накладними та штрафні санкції, нараховані покупцю податковим органом, або самостійно нараховані покупцем при внесенні коригувань до реєстру податкових накладних, а також неустойку, збитки, понесені покупцем, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання відповідної вимоги від покупця поштою, електронною поштою або факсом.

На виконання умов договору позивач оплатив товар згідно з платіжними дорученнями № 322 від 11.08.2022 на суму 546 005,74 грн, у т.ч. ПДВ 91 000,96 грн, та № 326 від 15.08.2022 на суму 585 139,19 грн, у т.ч. ПДВ 97 523,20 грн /а.с. 15-16/.

Відповідач зі свого боку здійснив поставку товару на суму 1 131 144,97 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії ЖТК № 280290 від 12.08.2022 та серії ЖТЖ № 482657 від 15.08.2022 /а.с.17-18/.

08.06.2023 позивач надіслав на адресу ДП "Бердичівське лісове господарство" та філії "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" лист від 07.06.2023 з проханням повідомити, які заходи вчиняються щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних по факту оплати 11.08.2022 на суму ПДВ 91 000,96 грн та 15.08.2022 на суму ПДВ 97 523,20 грн /а.с. 19-21/.

Відповідач отримав вказаний лист 16.03.2023 згідно з інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, однак, відповіді не надав /а.с. 126-127/.

Позивач разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2023 року подав заяву зі скаргою на ДП "Бердичівське лісове господарство" на підставі п. 201.10 ст.201 ПК України про порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму 585 139,19 грн, в т.ч. ПДВ 97 523,20 грн, та на суму 546 005,74 грн, в т.ч. ПДВ 91 000,96 грн /а.с. 22-26/.

Разом з тим, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 № 977 Про припинення ДП Бердичівське лісове господарство та затвердження складу Комісії з припинення припинено ДП "Бердичівське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме приєднання до Держаного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - ДСГП "Ліси України").

Відповідно до п. 8 цього наказу ДСГП "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Бердичівське лісове господарство" /а.с. 41-44/.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.01.2023 № 110 внесено зміни до складу комісії з припинення ДП "Бердичівське лісове господарство" /а.с. 45-46/.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 № 126 Про затвердження передавального акту Державного підприємства Бердичівське лісове господарство було затверджено передавальний акт ДП "Бердичівське лісове господарство", відповідно до якого до ДСГП "Ліси України" перейшли активи, пасиви, права та обов`язки ДП "Бердичівське лісове господарство" /а.с. 47/.

Відповідно до довідки АТ КБ ПриватБанк № 230107SU11241200 від 07.01.2023, банківський рахунок ДП "Бердичівське лісове господарство" закрито /а.с. 48/.

16.12.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію відокремленого підрозділу ДСГП "Ліси України" - філії "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" /а.с. 86-87, 49-56/.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 44 від 16.12.2022 затверджено Положення про філію "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", яким передбачено, що філія не має статусу юридичної особи, являється відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України", діє від його імені та в його інтересах в межах, визначених чинним законодавством і цим Положенням /а.с. 58-77/.

Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 № 299 /а.с. 85/, за філією "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" закріплені майно, права та обов`язки ДП "Бердичівське лісове господарство", які передані за передавальним актом ДП "Бердичівське лісове господарство" балансових рахунків, необоротних і оборотних активів, зобов`язань, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 № 126 /а.с. 78-84/.

За даними реєстру платників ПДВ 16.06.2023 анульовано реєстрацію ДП "Бердичівське лісове господарство" платником податку /а.с. 146-147/.

12.01.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1003041120029002065 про припинення ДП "Бердичівське лісове господарство" на підставі рішення щодо реорганізації.

Відповідач стверджує, що ДП "Бердичівське лісове господарство" в установлені законом терміни було складено в електронній формі та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, а саме:

- № 241 від 11.08.2022 по факту здійснення покупцем 11.08.2022 попередньої оплати товару на суму 546 005,74 грн, у т.ч. ПДВ 91 000,96 грн /а.с. 120-121/;

- № 280 від 15.08.2022 по факту здійснення покупцем 15.08.2022 попередньої оплати товару на суму 585 139,19 грн, у т.ч. ПДВ 97 523,20 грн /а.с. 122-123/.

31.08.2022 продавець отримав квитанції про прийняття 30.08.2022 вищевказаних податкових накладних до центрального рівня ДПС України, реєстраційний номер податкової накладної № 241 від 11.08.2022 9171102410, реєстраційний номер податкової накладної № 280 від 15.08.2022 9171158084 /а.с.124, 125/.

На підтвердження відсутності порушень реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 241 від 11.08.2022 та № 280 від 15.08.2022 відповідач надав до матеріалів справи акт ГУ ДПС у Житомирській області № 10298/06-30-04-06 від 16.11.2022 про результати перевірки ДП "Бердичівське лісове господарство" щодо термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в ЄРПН за липень та серпень 2022 року /а.с. 135-136/, а також акт ГУ ДПС у Житомирській області № 10046/06-30-07-01/00991806 від 01.06.2023 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи /а.с. 137-144, 147/.

Позивач вважаючи, що податкові накладні № 280 від 15.08.2022 та № 241 від 11.08.2022 оформлені ДП "Бердичівське лісове господарство" з порушенням ст. 201 ПК України і не мають жодного відношення до ТОВ "ДДТ Полісся", звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ДП "Бердичівське лісове господарство" про стягнення збитків на суму 188 524,16 грн, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором купівлі-продажу обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи /а.с. 33-34/.

30.08.2023 до Господарського суду Житомирської області від ДСГП "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" надійшла заява від 29.08.2023 № 14/492 про залучення його як правонаступника відповідача у справі № 906/1058/23 /а.с. 36-93/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.09.2023 постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 906/1058/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2023 /а.с. 95/.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2023 замінено відповідача ДП "Бердичівське лісове господарство" на його правонаступника ДСГП "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", відповідно до ст. 52 ГПК України /протокол судового засідання а.с. 109-110/.

04.03.2024 Господарський суд Житомирської області за наслідками розгляду позову ухвалив оскаржуване рішення, яким позов задовольнив у повному обсязі та стягнув з ДСГП "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" на користь ТОВ "ДДТ Полісся" 188 524,16 грн збитків та 2 827,86 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ДП ""Бердичівське лісове господарство" не виконало вимог п. 201.10 ст.201 ПК України, не здійснило необхідні дії для виправлення допущених помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних, які заважають ідентифікувати позивача як сторону здійсненої господарської операції, а саме не склало і не зареєструвало в установлені строки розрахунки коригування до податкових накладних, не пов`язані зі зміною суми компенсації вартості товарів, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 188 524,16 грн, яка фактично є збитками останнього. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження відсутності вини у діях ДП "Бердичівське лісове господарство". Отже, на переконання суду, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Аналогічні положення закріплено у ст. 509, 11 ЦК України.

У силу вимог ст. 193 ГК України, які кореспондуються з положеннями ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Тобто збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем товарів/послуг, а отже, з огляду на положення ст. 201 ПК України, саме на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

З долучених до матеріалів справи податкових накладних № 241 від 11.08.2022 та № 280 від 15.08.2022 /а.с.120-123/, вбачається, що у розділі, де зазначається інформація про отримувача (покупця), в окремих рядках вказано неплатник, індивідуальний податковий номер 100000000000 і не вказано податковий номер платника податку, у той час, коли ТОВ "ДДТ Полісся" (код ЄДРПОУ 44137948) з 01.01.2021 є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер (ІПН) останнього 441379417090, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 2017094500028 від 17.12.2020 та відображено у розділі 9 Юридична адреса та реквізити сторін договору купівлі-продажу необробленої деревини № 167 від 29.06.2022 /а.с.14, 159/.

Тобто при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 ПК України, ДП "Бердичівське лісове господарство", володіючи відповідною інформацією, не вказало повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи позивача як покупця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (код за ЄДРПОУ) та індивідуальний податковий номер позивача як покупця, натомість внесло відомості щодо іншої (невизначеної) особи.

З наведеного слідує, що допущені ДП "Бердичівське лісове господарство" помилки у реквізитах податкових накладних № 241 від 11.08.2022 та № 280 від 15.08.2022 заважають ідентифікувати сторону покупця у здійснених господарських операціях.

За умови розумної і добросовісної поведінки покупця і продавця помилка в реквізитах податкової накладної може і має бути виправлена.

Пунктом 6 ст. 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 (провадження № 12-18гс20)). Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20)).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в межах строку, визначеного п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, звертався до ДП "Бердичівське лісове господарство" та філії ДП "Бердичівське лісове господарство" з листом від 07.06.2023, у якому просив повідомити, які заходи вчиняються щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних по факту оплати товару 11.08.2022 на суму ПДВ 91 000,96 грн та 15.08.2022 на суму ПДВ 97 523,20 грн /а.с. 19-21/, а також скористався правом подання з податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2023 року заяви зі скаргою на продавця на підставі п. 201.10 ст.201 ПК України /а.с. 22-26/.

Звернення покупця зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Та обставина, що лист позивача від 07.06.2023 ДП "Бердичівське лісове господарство" отримало 16.06.2023 в день анулювання його реєстрації як платника податків /а.с. 19-21, 127, 146/, не спростовує неправомірності дій останнього, а саме невідповідності дій ДП "Бердичівське лісове господарство" при виконанні обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних податковому законодавству України, та неможливості включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача.

Крім того позивач звернувся з вищезазначеним листом в межах 365 календарних днів з дати складення податкових накладних № 241 від 11.08.2022 та № 280 від 15.08.2022, однак відповідачем вказаний лист було проігноровано.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Загалом чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21).

Отже за висновками Великої Палати Верховного Суду, навіть правова оцінка, надана рішенням суду в іншій справі, зокрема щодо того, чи є певна поведінка правомірною або неправомірною, не є обов`язковою для суду. Тим більше не може бути обов`язковою така оцінка, надана контролюючим органом.

Разом із цим висновок щодо порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, чи висновок про відсутність такого порушення є саме правовим висновком, а не фактом порушення.

З наведеного слід дійти висновку про те, що в контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22, в цілому погоджуючись із висновками Верховного Суду, зазначеними у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 (на яку посилається відповідач у своїх запереченнях проти позову), щодо тягаря доказування, а також з тим, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання, частково відступила від цих висновків шляхом уточнення. Зазначене уточнення полягає в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДП "Бердичівське лісове господарство" не виконало вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, не здійснило необхідні дії для виправлення допущених помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних, які заважають ідентифікувати позивача як сторону здійсненої господарської операції, а саме не склало і не зареєструвало в установлені строки розрахунки коригування до податкових накладних, не пов`язані зі зміною суми компенсації вартості товарів, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 188 524,16 грн, яка фактично є збитками останнього.

Доводи апеляційної скарги про відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправних дій відповідача та наявністю прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані, у зв`язку з тим, що при розгляді даної справи встановлено, що відповідач не виконав вимог податкового законодавства, що призвело до не реєстрації податкової накладної, позивач, в свою чергу, був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 188 524,16 грн.

Отже очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання обов`язку з реєстрації податкової накладної та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Відповідно до ч. 1-5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову є правомірними.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються вищенаведеними обставинами справи.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2024 у справі № 906/1058/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 906/1058/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "25" червня 2024 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Грязнов В.В.