ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Справа№ 927/928/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від стягувача: Андрійко Є.Л., дов. № 140 від 12.09.2023;

від боржника: Михайлюк С.І., дов. № 32 від 30.11.2023,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29.02.2024 про відстрочення виконання рішення від 07.11.2023 у справі № 927/928/23 (суддя - Фесюра М.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

про стягнення 204 789 771,06 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до акціонерного товариства (далі - АТ) "Облтеплокомуненерго" про стягнення 204 789 771,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу за договором № 8417-НГТ-39 від 30.06.2021.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі № 927/928/23 позов задоволено. Стягнуто з АТ "Облтеплокомуненерго" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 204 789 771,06 грн заборгованості та 939 400,00 грн судового збору за подання позову.

На виконання вказаного рішення господарським судом Чернігівської області 19.02.2024 видано наказ.

20.02.2024 до суду першої інстанції боржником подана заява про відстрочення виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі № 927/928/23 на 1 рік.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду заявник посилався на відсутність з боку держави компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

На підтвердження викладеного боржником до заяви долучені протоколи засідання тимчасової територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, а саме: № 1 від 04.11.2022; № 12 від 16.12.2022; № 1 від 02.03.2023; № 24 від 04.08.2023; № 34 від 08.11.2023 (а.с. 34-60 том 2).

Водночас, вказуючи, що з урахуванням внесених змін до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" передбачено фінансування компенсацій за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

На переконання заявника, фінансування державою компенсацій у 2024 році є законодавчо установленим джерелом погашення заборгованості перед газопостачальною компанією за використаний природний газ. При цьому надходження коштів у повній мірі стосуються і стягувача, тож відстрочення виконання судового рішення не порушить баланс інтересів сторін.

Заявник також вказував, що до введення воєнного стану грошові зобов`язання за договором постачання природного газу № 8417-НГТ-39 від 30.06.2021 виконував, при цьому заборгованість за цим договором охоплює період за який має бути здійснена компенсація згідно вказаного Закону з 01 червня 2021 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано; розмір узгодженої заборгованості з різниці в тарифах на час подачі цієї заяви становить більше 490 млн. грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.02.2024 заяву АТ "Облтеплокомуненерго" про відстрочення виконання судового рішення задоволено та відстрочено виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі № 927/928/23 до 07.11.2024 включно.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки заборгованість АТ "Облтеплокомуненерго" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в сумі 204 789 771,06 грн виникла на підставі договору постачання природного газу та враховуючи законодавчі норми, які передбачають врегулювання заборгованості щодо різниці у тарифах з державного бюджету та те, що кошти отримані з державного бюджету на фінансування компенсацій, за виключенням сум відшкодування витрат, понесених суб`єктами ринку природного газу та у сфері теплопостачання внаслідок воєнних дій використовуються виключно для погашення заборгованості, в тому числі і перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", то наявні виключні обставини для відстрочення виконання рішення суду, що надасть можливість боржнику виконати його після закінчення терміну відстрочки.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити АТ "Облтеплокомуненерго" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначав, що надані заявником протоколи засідання тимчасової територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах тільки підтверджують наявний обсяг заборгованості з різниці у тарифах у боржника та свідчать про те, що він як учасник процедури врегулювання заборгованості частково виконав певні елементи процедури, однак договір про організацію взаєморозрахунків, який є підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах укладений не був. При цьому, фінансування компенсацій не здійснювалося ні в 2022, ні в 2023 році, а сподівання боржника на фінансування компенсацій у 2024 році, на думку стягувача, не є обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення суду. Окрім того, заборгованість боржника перед стягувачем без урахування вартості спожитого газу у лютому 2024 року становить майже 900 млн. грн, що значно перевищує розмір узгодженої заборгованості з різниці в тарифах, водночас не можливо визначити, що погашення заборгованості за рахунок компенсацій відбудеться саме за договором № 8417-НГТ-39 від 30.06.2021.

Апелянт зазначав, що у Законі України "Про державний бюджет України на 2024 році" відсутні статті, якими б передбачалося надання субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у поточному році і відсутні акти Кабінету міністрів України, які б затверджували порядок та умовами проведення відповідних взаєморозрахунків та які б затверджували примірний договір про організацію таких розрахунків у 2024 році.

На переконання стягувача, суд надаючи відстрочку в виконанні рішення суду, оцінив виключно норми права якими визначається порядок формування державної субвенції за різницю в тарифах, проте не дослідив докази які б вказували на неможливість виконання рішення. При цьому, боржник є юридичною особою, здійснює господарську діяльність, а отже сам має відповідати за своїми зобов`язаннями, враховуючи, що він укладає господарські договори та отримує грошові кошти, що підтверджується з інтернет ресурсу https://spending.gov.ua/new/transactions, тож компенсація різниці в тарифах та інші субвенції не є єдиним джерелом отримання коштів АТ "Облтеплокомуненерго", тому судом першої інстанції не було досліджено фінансового стану боржника.

Також стягувач зазначав, що на нього як на суб`єкта ринку природного газу покладено спеціальні обов`язки для забезпечення ресурсом природного газу необхідним для забезпечення виконання спеціальних обов`язків та щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів і виробників теплової енергії шляхом придбання газу. При чому, він зобов`язаний забезпечити природним газом усю територію країни, а тому особливо в умовах воєнного стану важливим для компанії є забезпечення безперебійної роботи та надходження на рахунки коштів від боржників для забезпечення енергетичної безпеки на ринку природного газу, однак зобов`язання з оплати поставленого газу у жовтні 2021-серпні 2022 року за договором № 8417НГТ-39 від 30.06.2021 боржником не виконуються вже протягом тривалого часу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та справу призначено до розгляду на 21.05.2024.

22.04.2024 до апеляційного суду від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказував про легітимні очікування щодо фінансування державою компенсацій у 2024 році з огляду на правове підґрунтя.

26.04.2024 до апеляційного суду від стягувача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 відкладено розгляд справи на 18.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю., прийнято справу до розгляду у визначеному складі суддів.

У судовому засіданні, що відбулось 18.06.2024, стягувач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Боржник вказував на необґрунтованість апеляційної скарги та законність прийнятої судом першої інстанції ухвали.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм права, встановила наступне.

Заява про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована фактичною відсутністю з боку держави компенсації заборгованості з різниці в тарифах та законодавчого врегулювання її відшкодування у 2024 році. Також боржник посилався на введення воєнного стану до якого він виконував зобов`язання з оплати заборгованості за отриманий природний газ за договором.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність виключних обставин для відстрочення виконання рішення суду, що надасть можливість боржнику виконати його після закінчення терміну відстрочки, з огляду на законодавчі норми, які передбачають врегулювання заборгованості щодо різниці у тарифах з державного бюджету та те, що кошти отримані з державного бюджету на фінансування компенсацій будуть використані для погашення заборгованості перед стягувачем.

Колегія суддів не погоджується з наявністю виключних обставин для відстрочення виконання судового рішення зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні від 29.06.2004 ЄСПЛ у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини".

В рішенні ЄСПЛ від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Питання про надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати їх доводи та заперечення, а також дотримуватися розумного строку відстрочки.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача в виникненні спору, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Питання задоволення заяви сторони в справі про відстрочку виконання судового рішення вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання судового рішення.

Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача в виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави, надзвичайні події та інші обставини.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2019 у справі № 2-54/08 вказав, що при розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені боржником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а надані ним протоколи засідання тимчасової територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах тільки підтверджують наявний обсяг заборгованості з різниці у тарифах, однак договору про організацію взаєморозрахунків, який є підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах заявником не було надано.

Також заявником не було подано суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів за договором поставки природного газу.

При цьому, боржник є юридичною особою, здійснює господарську діяльність, що згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, крім того ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Також заявником не доведено, що компенсація різниці в тарифах та інші субвенції є єдиним джерелом отримання коштів АТ "Облтеплокомуненерго".

При цьому, колегія суддів зазначає, що на стягувача відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 222 від 06.03.2022, як на суб`єкта ринку природного газу, покладено спеціальні обов`язки для забезпечення ресурсом природного газу необхідним для забезпечення виконання спеціальних обов`язків та щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів і виробників теплової енергії шляхом придбання газу.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.12.2023 задоволено заяву АТ "Облтеплокомуненерго" та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Чернігівської області від 08.12.2023 у справі № 927/928/23 (АТ "Облтеплокомуненерго" подано апеляційну скаргу від 06.12.2023 на рішення господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі № 927/928/23, яка 06.12.2023 направлена поштовим зв`язком до апеляційного господарського суду, тож станом на 08.12.2023 (дата видачі наказу) рішення не набрало законної сили, однак відомості про подання відповідачем апеляційної скарги у суду були відсутні), а отже зобов`язання з оплати поставленого газу у жовтні 2021-серпні 2022 року за договором № 8417НГТ-39 від 30.06.2021 боржником не виконуються вже протягом тривалого часу і доказів протилежного матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає, що саме лише запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення та у повній мірі стосується обох сторін, при цьому заявником при розгляді заяви про відстрочку не було доведено можливості погашення заборгованості саме через рік та те, що розмір узгодженої заборгованості з різниці в тарифах за рахунок компенсацій відбудеться саме за договором № 8417-НГТ-39 від 30.06.2021.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини викладені в обґрунтування відстрочення виконання рішення не є виключними підставами, а заява про відстрочення виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі № 927/928/23 на 1 рік не підлягала задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК підставами для скасування судового рішення, зокрема, є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, а у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29.02.2024 у справі № 927/928/23 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29.02.2024 у справі № 927/928/23 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" про відстрочення виконання судового рішення.

Матеріали справи № 927/928/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна