ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/5172/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" та Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023

у справі № 910/5172/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" до Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича

про стягнення 2 710 167,81 грн

та

за зустрічним позовом

Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН"

про стягнення 1 524 812,44 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" (далі - позивач за первісним позовом; ТОВ "ДІТРАН"; апелянт-1; Заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича (надалі - відповідач за первісним позовом; ФОП Коган Т.О.; апелянт-2) про стягнення 2 710 167,81 грн з яких: 2 117 283,41 грн основного боргу, 66 476,90 грн 3% річних та 526 407,50 грн втрат від інфляції.

19.05.2023 від фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" (надалі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 1 524 812,44 грн, з яких 39 935,39 доларів США заборгованість за фактично надані послуги, що у гривневому еквіваленті станом на дату розірвання договору становить 1 168 305,84 грн, 41 194,78 грн 3% річних, 315 311,82 грн інфляційні втрати, розраховані за період з 14.03.2022 по 16.05.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" суму боргу - 2 117 283,41 грн, інфляційні втрати - 526 407,50 грн, 3% річних - 66 476,90 грн та судовий збір в розмірі 40 652,52 грн. На підставі п. 10 ст. 238 ГПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання даного рішення, починаючи з 31.03.2023 та до моменту виконання цього рішення визначено здійснювати нарахування 3% річних у даній справі за формулою (СОБ*3КДП)/КДР/100) = сума річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, і стягнути отриману суму процентів з Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН". У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

24.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "ДІТРАН" про ухвалення додаткового рішення, в якій Заявник просив стягнути на його користь з ФОП Когана Т.О. судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн.

16.11.2023 Господарським судом міста Києва прийнято додаткове рішення, яким заяву ТОВ "ДІТРАН" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ФОП Когана Т.О. на користь ТОВ "ДІТРАН" 60 000,00 грн витрат на правничу допомогу; у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

За висновками суду першої інстанції, частково обґрунтованими є вимоги позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на відповідача за первісним позовом витрат на правничу допомогу, тому суд першої інстанції вважав за доцільне обмежити розмір таких витрат до 60 000,00 грн, зокрема, 30 000,00 грн за послуги з правничої допомоги за первісним позовом та 30 000,00 грн за послуги за зустрічним позовом, тим самим витрати ТОВ "ДІТРАН" в сумі 60 000,00 грн залишаються за останнім.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ТОВ "ДІТРАН" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23 та ухвалити нове, яким заяву ТОВ "ДІТРАН" про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі та стягнути з ФОП Когана Т.О. на користь ТОВ "ДІТРАН" 120 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі Заявник зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Апелянт-1 вказує, по-перше, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків при застосуванні ч. 4 ст. 126 ГПК України та ч. 5 ст. 129 ГПК України, не врахувавши та не надавши достатньої оцінки критеріям та факторам, які застосовуються та мають бути враховані при вирішенні питання щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката та розподілу судових витрат, зокрема щодо співмірності витрат, врахування поведінки сторони, дій щодо досудового вирішення спору та інших обставин (п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

По-друге, місцевий господарський суд порушив приписи ч. 5 ст. 126 ГПК України, невірно оцінивши та хибно взявши до уваги думку відповідача за первісним позовом щодо нібито «простоти» справи та кількості поданих останнім доказів (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

По-третє, суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам ТОВ "ДІТРАН" щодо збільшення обсягу послуг, що прямо суперечить принципу свободи договору (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

По-четверте, місцевий господарський суд невірно розтлумачив та застосував норми ч. 8 ст. 129 ГПУ України, вказавши про нібито наявність у апелянта-1 обов`язку щоразу зазначати про збільшення суми витрат на правничу допомогу (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

По-п`яте, суд першої інстанції не врахував наведені позивачем за зустрічним позовом правові позиції та висновки Верховного Суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 27.12.2023 апеляційна скарга ТОВ "ДІТРАН" у справі № 910/5172/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23 призначено на 05.02.2024.

25.01.2024 на адресу апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ФОП Коган Т.О. просить відмовити у її задоволенні. Свої заперечення відповідач за зустрічним позовом мотивує тим, що ТОВ "ДІТРАН" не довів відповідність заявлених витрат на правову допомогу основним критеріям розподілу судових витрат, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України" та ч. 5 ст. 129 ГК України.

Також ТОВ "ДІТРАН" не вказав орієнтовний розмір судових витрат у першій заяві по суті спору за зустрічним позовом, а також не заявив про збільшення розміру судових витрат до закінчення судових дебатів.

Окрім того позивач за первісним позовом не довів, у чому полягає складність справи та необхідність аналізу значного обсягу документів, оскільки усі докази, які були представлені ФОП Коганом Т.О. під час розгляду цієї справи, були знайомі ТОВ "ДІТРАН" і його представникам.

Додатково ФОП Коганом Т.О. зазначається, що позивач за первісним позовом не врахував, що висновки суду першої інстанції щодо завищеності та неспівмірності заявлених витрат на правову допомогу ґрунтуються на поясненнях, які відповідач за первісним позовом заявив у судовому засіданні та безпосередньому аналізі наданих позивачем за зустрічним позовом доказів.

Окремо ФОП Коган Т.О. вказав, що ТОВ "ДІТРАН" не довів, як саме збільшився обсяг правової допомоги за первісним позовом більше, ніж вдвічі, а загальний розмір заявлених витрат на правову допомогу збільшився вчетверо в межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції. Тому, позивач за первісним позовом не довів відповідність заявлених витрат на правову допомогу критерію розумності та співмірності.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ФОП Коган Т.О. також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23 та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "ДІТРАН" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5172/23 повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з: неповним встановленням обставин, які мають значення для справи; неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи; неправильним визначенням відповідно до встановлених обставин правовідносин; порушенням норм процесуального права без урахування висновків Верховного Суду при їх застосуванні.

ФОП Коган Т.О. вказує, що позивач за первісним позовом не надав жодних доказів на підтвердження реальності (дійсності) понесених витрат на правову допомогу. Так, в акті приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2023 не зазначено про проведення оплати ТОВ "ДІТРАН" послуг адвокатського об`єднання, а тому вказаний акт не є належним доказом, який міг би підтверджувати дійсне (реальне) понесення ним витрат на правову допомогу.

Також апелянт-2 зазначає, що на момент ухвалення оскаржуваного додаткового рішення в матеріалах справи були відсутні будь-які докази сплати позивачем за первісним позовом адвокатському об`єднанню вартості послуг.

Додатково ФОП Коганом Т.О. зазначається, що представник ТОВ "ДІТРАН" (який представляв його інтереси у цій справі): брав участь у підготовці договірної документації щодо проекту (яке підтверджується листуванням, наданим апелянтом-2 суду першої інстанції); неодноразово стверджував у засіданнях, що саме він був основним автором більшості положень договірної документації між позивачем за первісним позовом та апелянтом-2, що підтверджується стенограмами судових засідань; брав участь у проекті зі сторони позивача за первісним позовом і, більше того, входив до складу Управлінського комітету проекту - вищого колегіального органу управління проектом, який, серед іншого, розглядав та фіксував прогрес проекту (яке підтверджується листуванням, наданим апелянтом-2 місцевому господарському суду) - відповідно, вже був ознайомлений з документами, які надсилалися у процесі надання послуг та які подавалися апелянтом-2 до суду першої інстанції. Тому, у спірному додатковому рішенні місцевий господарський суд, на думку апелянта-2, не надав оцінку вищевказаним обставинам та не перевірив докази позивача за первісним позовом про понесення витрат на правову допомогу на відповідність критеріям співмірності, які передбачені ст.ст. 126, 129 ГПК України.

Також апелянтом-2 вказується про порушення судом першої інстанції вимог частини 6 статті 129, частин 1, 2 ст. 124 ГПК України, стягнувши витрати на правову допомогу, які перевищили попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат, зазначений позивачем за первісним позовом у заявах по суті.

Більше того, як вважає апелянт-2, місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про необхідність стягнення з ФОП Коган Т.О. витрат в частині послуг за зустрічним позовом, оскільки всупереч ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України ТОВ "ДІТРАН" не зазначив орієнтовний розмір витрат у відповіді на зустрічний позов.

Також ФОП Коганом Т.О. зазначається, що представники позивача за первісним позовом нібито проводили роботи та надавали консультації щодо укладення мирової угоди у цій справі. Водночас, у межах провадження у справі останні не озвучували намірів врегулювати спір укладенням мирової угоди та не ініціювали процедуру врегулювання спору за участю судді, що підтверджується стенограмами судових засідань, не подали відповідних заяв чи клопотань до матеріалів справи. У зв`язку з цим апелянт-2 має переконання, що окремі види послуг не підлягають компенсації у порядку ст.ст. 126, 129 ГПК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 28.12.2023 апеляційна скарга ФОП Когана Т.О. у справі № 910/5172/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23; об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" та Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" та Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23 призначено на 05.02.2024.

В судових засіданнях оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався.

Відзив на апеляційну скаргу апелянта-2 від ТОВ "ДІТРАН" на адресу апеляційного господарського суду не надходив, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Представники апелянта-1 в судовому засіданні 10.06.2024 вимоги апеляційної скарги підтримали, просили додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким заяву ТОВ "ДІТРАН" про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі та стягнути з ФОП Когана Т.О. на користь ТОВ "ДІТРАН" 120 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Представники апелянта-2 в судовому засіданні 10.06.2024 вимоги апеляційної скарги підтримали, просили додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "ДІТРАН" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5172/23 повністю.

В свою чергу, представники апелянтів заперечували щодо задоволення апеляційної скарги поданої протилежною стороною.

За ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг в межах викладених апелянтами доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось апеляційним судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" суму боргу - 2 117 283,41 грн, інфляційні втрати - 526 407,50 грн, 3% річних - 66 476,90 грн та судовий збір в розмірі 40 652,52 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

24.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "ДІТРАН" про ухвалення додаткового рішення, в якій Заявник просив стягнути на його користь з ФОП Когана Т.О. судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн.

Від ФОП Коган Т.О. клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу до суду першої інстанції не надходило.

16.11.2023 Господарським судом міста Києва прийнято додаткове рішення, яким заяву ТОВ "ДІТРАН" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ФОП Когана Т.О. на користь ТОВ "ДІТРАН" 60 000,00 грн витрат на правничу допомогу; у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

За ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що відповідно в заявах по суті спору сторони зазначають попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи.

В свою чергу, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат.

В той же час, сторона не обмежена в праві доведення іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України).

Одночасно, за змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно, до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити заяву про подання доказів понесення нею судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Водночас, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Водночас, у пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, вказано що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Колегія суддів вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що 21.03.2023 між ТОВ "ДІТРАН" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Грамацький і партнери» (Адвокатське фірма) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 848-23, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатська фірма приймає на себе зобов`язання здійснювати захист і представництво Клієнта, у т.ч., але не виключено у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, надавати йому інші види правничої допомоги у спорі про стягнення заборгованості за позовною заявою клієнта до Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича за договором № 1/240621 надання професійних послуг від 24.06.2021 (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23 для виконання своїх зобов`язань за договором Адвокатська фірма призначає та діє через адвоката Карася Б.О. Адвокатська фірма має право призначити іншого/інших адвоката/адвокатів для цілей виконання цього договору шляхом видачі відповідного ордеру.

Згідно з п. 3.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23 за надані Адвокатською фірмою роботи (послуги), що стосуються спору, вказаного в п. 1.1 договору, у суді першої інстанції Клієнт сплачує Адвокатській фірмі гонорар у фіксованому розмірі, що визначається з урахуванням необхідного часу для відповідної категорії спорів та становить 30 000,00 грн без ПДВ.

У розмір гонорару Адвокатської фірми входить:

збір та підготовка доказів, складання та подання до відповідного суду позовної заяви та за необхідності відповіді на відзив;

підготовка та участь адвоката в підготовчих та/або судових засідань, у т.ч. в режимі відеоконференції;

підготовка (складання та оформлення) та подання за належністю будь-якого процесуального документа (чи іншого документа, необхідного для належного виконання цього договору, у т.ч. заяв по суті справи, додаткових доказів);

інші види послуг, що спрямовані на виконання цього договору.

Як погоджено п.п. 3.5.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23, виконані роботи (надані послуги) за цим договором оплачуються Клієнтом протягом 20 робочих днів з моменту підписання Клієнтом та Адвокатською фірмою відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), якщо інше не погоджено сторонами.

Відповідно до п. 5.2. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23 останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до набрання законної сили судовим рішенням, яким остаточно вирішується спір, зазначений в п. 1.1. договору.

Додатковою угодою № 1 від 14.06.2023 сторонами внесено зміни до п. 3.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23 та погоджено про наступне: за надані Адвокатською фірмою роботи (послуги), що стосуються спору, вказаного в п. 1.1 договору у суді першої інстанції Клієнт сплачує Адвокатській фірмі гонорар у фіксованому розмірі, що визначається з урахуванням необхідного часу для відповідної категорії спорів та становить 120 000,00 грн: 55 000,00 грн за роботи (послуги), пов`язані з первісним позовом, та 65 000,00 грн за роботи (послуги), пов`язані з зустрічним позовом.

Також сторонами погоджено, що оплата Клієнтом гонорару здійснюється протягом 20 робочих днів з дати ухвалення судового рішення, яким завершиться розгляд справи в суді першої інстанції, якщо інше не погоджено сторонами.

23.10.2023 між позивачем за первісним позовом та Адвокатською фірмою підписано акт прийому-передачі наданих послуг на суму 120 000,00 грн (п. 5 акту).

З акта прийому-передачі наданих послуг від 23.10.2023 вбачається, що відповідно до умов Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23 Адвокатською фірмою надані передбачені п. 3.1. договору юридичні послуги, зокрема: збір та підготовка доказів, складення та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви у справі № 910/5172/23; збір та підготовка доказів, складання та подання до Господарського суду міста Києва відзиву на зустрічну позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву у справі № 910/5172/23; підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду міста Києва заперечення проти відповіді на відзив (у частині зустрічних позовних вимог) у справі № 910/5172/23: підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду міста Києва

додаткових пояснень у справі № 910/5172/23; підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду міста Києва відповіді

на клопотання у справі № 910/5172/23; проведення роботи та надання консультації щодо укладення мирової угоди у справі № 910/5172/23; аналіз судової практики щодо обставин, подібних до справи № 910/5172/23; ознайомлення із матеріалами, що були підготовлені контрагентом у межах виконання договору про надання професійних послуг у справі № 910/5172/23;

підготовка та участь адвоката в чотирьох підготовчих/судових засіданнях у справі № 910/5172/23, що відбулися 31 липня 2023 року, 11 травня 2023 року, 09 жовтня 2023 року, 19 жовтня 2023 року; підготовка (складання і оформлення) та подання до Господарського суду міста Києва заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5172/23.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) Адвокатською фірмою надано Клієнту наступні послуги: збір та підготовка доказів, складання та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви у справі № 910/5172/23 (8 год. 25 хв.); збір та підготовка доказів, складання та подання до суду відзиву на зустрічну позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву (14 год. 30 хв.); підготовка (складання і оформлення) та подання до суду заперечення проти відповіді на відзив (у частині зустрічних позовних вимог) у справі № 910/5172/23 (5 год. 00 хв.); підготовка (складання і оформлення) та подання додаткових пояснень по справі (7 год. 30 хв.); підготовка (складання і оформлення) та подання до суду відповіді на клопотання у справі (1 год. 50 хв.); проведення роботи та надання консультації щодо укладення мирової угоди у справі № 910/5172/23 (2 год. 30 хв.); аналіз судової практики щодо обставин, подібних до справи № 910/5172/23 (2 год. 00 хв.); ознайомлення із матеріалами, що були підготовлені контрагентом у межах виконання договору про надання професійних послуг у справі № 910/5172/23 (15 год. 00 хв.); підготовка та участь адвоката у чотирьох судових засіданнях (4 підготовчих судових засідань); підготовка (складання і оформлення) та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (1 год. 30 хв.).

Колегія суддів вказує, що як вбачається з матеріалів справи, у первісній позовній заяві в попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат ТОВ "ДІТРАН" вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

У даному випадку судом першої інстанції враховано такі критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: необґрунтоване збільшення ТОВ "ДІТРАН" обсягу правової допомоги за позовом первісним позовом та визначення в договорі про надання правничої (правової) допомоги від 21.03.2023 № 848/23 фіксованого гонорару Адвокатської фірми в розмірі 30 000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви та необхідних заяв по суті; відсутність заявлення позивачем за первісним позовом про понесення ним більшої суми витрат на правничу допомогу; завищення витрат позивача за первісним позовом у розмірі 65 000,00 грн за послуги правової допомоги за зустрічним позовом; обмеження розміру витрат на правничу допомогу до 60 000,00 грн, в рівних частинах щодо первісного та зустрічного позовів.

Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, 14.06.2023 між Клієнтом та Адвокатською фірмою укладено додаткову угоду № 1, якою збільшено гонорар Адвокатської фірми до 120 000,00 грн: 55 000,00 грн за роботи (послуги), пов`язані з первісним позовом, та 65 000,00 грн за роботи (послуги), пов`язані з зустрічним позовом.

В той же час, у відзиві на зустрічну позовну заяву від 26.05.2023, запереченнях до відповіді на відзив від 14.06.2023 (дата надсилання їх на адресу Господарського суду міста Києва), додаткових поясненнях від 12.07.2023 ТОВ "ДІТРАН" не заявлялось про понесення ним більшої суми витрат на правничу допомогу.

Так, у цій частині судова колегія приймає до уваги заперечення ФОП Когана Т.О. про не зазначення ТОВ "ДІТРАН" обґрунтування збільшення останнім обсягу правової допомоги за первісним позовом.

В той же час, аргументи апелянта-2 про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів сплати позивачем за первісним позовом Адвокатському об`єднанню вартості послуг відхиляються колегією суддів, оскільки згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у межах процесуального питання підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та вартості витрат за надану професійну правничу допомогу, усталеною є практика щодо їх розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, колегія суддів констатує, що в силу п. 3.1.4. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23 у розмір гонорару Адвокатської фірми входять інші види послуг, що спрямовані на його виконання.

24.10.2024 позивач за зустрічним позовом, в межах строків, визначених ч. 8 ст. 124 ГПК України, звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення. До відповідної заяви ТОВ «Дітран» долучено докази понесення Заявником судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч.ч. 1, 2, 3 ст. 124, ч.ч. 5, 6 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, по-перше, про те, що подання ФОП Коганом Т.О. зустрічного позову не змінює обсяг послуг ТОВ «Дітран» за первісним позовом, проте в додатковій угоді № 1 від 14.06.2023 останнім та Адвокатською фірмою погоджено вже новий фіксований гонорар за первісним позовом в розмірі 55 000,00 грн, однак в той же час в такій угоді не вказано, в чому саме збільшився обсяг правової допомоги за таким позовом згідно п.п. 3.1.1. - 3.1.5. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 848-23. По-друге, що витрати позивача за первісним позовом у розмірі 65 000,00 грн за послуги правової допомоги за зустрічним позовом є завищеними, зокрема, приймаючи до уваги взаємопов`язаність та спільний розгляд первісного та зустрічного позовів через виникнення їх з одних правовідносин між ТОВ "ДІТРАН" та ФОП Коганом Т.О.

Зважаючи на наведене, на переконання колегії суддів вмотивованими є висновки суду першої інстанції як про часткову обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на відповідача за первісним позовом витрат на правничу допомогу, так і про наявність підстав для обмеження розміру таких витрат до 60 000,00 грн, зокрема, 30 000,00 грн за послуги з правничої допомоги за первісним позовом та 30 000,00 грн за послуги за зустрічним позовом.

Зважаючи на вище викладене, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянтів щодо неправильного застосування місцевим господарським судом ч. 4 ст. 126, ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України.

Також апеляційний господарський суд вважає інші посилання апелянтів, викладені ними в апеляційних скаргах такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі додаткового рішення, наведені доводи ТОВ "ДІТРАН" та ФОП Коган Т.О. не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційних скарг невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ст. 236 ГПК України щодо його законності та обґрунтованості, а також про прийняття спірного рішення з: неповним встановленням обставин, які мають значення для справи; неправильним установленням обставин, які мають значення для справи; неправильним визначенням відповідно до встановлених обставин правовідносин; порушенням норм процесуального права без урахування висновків Верховного Суду при їх застосуванні, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2020 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023

у справі № 910/5172/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтами не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" та Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5172/23 - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023

у справі № 910/5172/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" та Фізичну особу-підприємця Когана Тимура Олександровича.

4. Справу № 910/5172/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.06.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак