-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 1-5/10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2010 року смт. Великий Малий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді Животова Є.Г.,
за участі секретаря судового засідання Чорнякової О.С.,
державного обвинувача прокурора відділу прокуратури Закарпатської області, молодшого радника юстиції Машкаринця І.І.,
підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_7
захисника ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8
захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Малий Березний, кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Кабул, Афганістану, зареєстрованого як біженець в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, непрацюючого, з середньою освітою, пере-буваючого у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі), маючого на утриманні малолітню дитину, громадянина Афганістану, пуштуна, несудимого
за ч.2 ст.332, ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей та відповідно до ст.199 СК України повноліт-ню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23 років, а також пристарілих батьків, непрацюючого, з середньою освітою, громадянина України, українця, судимого
- 20.05.2008 за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, ч.1 ст.347 КК України, із застосуванням положень ст.ст. 70,75 КК України,- до чотирьох років обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання, з випробуванням протягом трирічного іспитового строку
за ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України,
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, непрацюючого , з середньо-спеціальною освітою, перебуваю-чого у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі), маючого на утриманні неповнолітню дитину, хвору дружину та пристарілого батька, громадянина України, українця, судимого:
- 10.12.2001 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.289, ст.357 КК України, із застосуванням ст.70 КК України,- до пяти років позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 грн.; 21.02.2005 на підставі ст.81 КК України звільнений від відбування покарання умовно-достроково з невідбутим строком в один рік шість місяців сімнадцять днів;
- 05.07.2007 за ч.2 ст.332 КК України, із застосуванням ст.75 КК України,- до трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання, з випробуванням протягом трирічного іспитового строку
за ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України,
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_5, фактично проживаючого в АДРЕСА_6 громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого барменом у нічному клубі «Т-2» (ПП ОСОБА_10) в АДРЕСА_7 несудимого
за ч.2 ст.332 КК України,
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_8, непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, без утриманців, інваліда 3 групи, громадянина України, українця, несудимого
за ч.2 ст.332 КК України,
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, уродженки та мешканки АДРЕСА_9, непрацюючої, з се-редньою освітою, студентки 3 курсу факультету міжнародних відносин Ужгород-ського національного університету, неодруже-ної, без утриманців, громадянки України, українки, несудимої
за ч.2 ст.332 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В серпні-вересні 2008 року ОСОБА_1 організував незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи групи осіб з чотирьох громадян ОСОБА_15: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_6, залучивши до цих дій громадянина ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, який за грошову винагороду сприяв у вчиненні цього злочину за таких обставин.
У відповідності до попередньо розробленого плану, вчинення даного злочину полягало в організації зустрічі ОСОБА_2 з вищевказаними пакистанцями, їх таємному супроводі до місця тимчасового переховування та у забезпеченні їх подальшого таємного переховування у житловому приміщенні на території Київської області для того, щоб пізніше, у зручний для цього час, організувати їх незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи.
В кінці серпня 2008 року ОСОБА_1, якого ОСОБА_2 знав як особу на прізвисько «Азіз», засобами телефонного звязку дав останньому вказівку зустріти в м. Києві та доставити до тимчасового місця таємного переховування двох громадян ОСОБА_15: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (далі іноземці), які за невстановлених слідством обставин до цього часу таємно переховувалися у м. Києві.
На виконання цієї вказівки, ОСОБА_15 в кінці серпня 2008 року зустрів іноземців в ресторані швидкого харчування «Мак Дональдс», розташованого в м. Києві, поблизу станції метро «Дарниця» на Броварському проспекті,27, після чого за сприяння громадянина Пакистану ОСОБА_16, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_15, організував їх доставлення до місця тимчасового таємного переховування за адресою: АДРЕСА_10. При цьому ОСОБА_1 дав вказівку ОСОБА_15 розмістити іноземців у такий спосіб, щоб їх не виявили працівники правоохоронних органів.
01.09.2008 ОСОБА_1 дав чергову вказівку ОСОБА_15 зустріти наступного дня в м. Києві та доставити до тимчасового місця таємного переховування ще двох громадян Пакистану ОСОБА_16: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ОСОБА_6, які 02.09.2008 невстановленими досудовим слідством особами переправлені літаком рейсом «Карачі-Стамбул-Одеса» до України в м. Одеса, звідки на маршрутному таксі до м. Києва.
02.09.2008 ОСОБА_15, реалізовуючи спільний злочинний намір, зустрів на станції метро «Вирлиця» у м. Києві цих двох пакистанців та доставив їх маршрутним таксі на ринок «Юність» в м. Києві, де пообіцяв їм забезпечити подальше незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України до країн Західної Європи, минаючи пункти пропуску.
Після цього ОСОБА_15 в черговий раз за сприяння громадянина Пакистану ОСОБА_16, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1 і ОСОБА_15, організував їх доставлення до місця тимчасового таємного переховування за адресою: АДРЕСА_10.
Після організації за сприяння ОСОБА_15 тимчасового таємного переховування ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ОСОБА_6 у вказаному вище будинку, свої наміри щодо подальшої організації незаконного переправлення останніх ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи ОСОБА_1 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі 07.09.2008 ці незаконні дії були викриті співробітниками правоохоронних органів, якими виявлено і затримано в приміщеннях зазначеного будинку № 8 чотирьох вищевказаних громадян Пакистану ОСОБА_16.
18.12.2008 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ці вчинені з корисливих мотивів незаконні дії визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.332 КК України.
На початку жовтня 2008 року ОСОБА_1 з метою неодноразового вчинення тяжких злочинів незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України та функціонування постійно діючого каналу нелегальної міграції зорганізував стійке обєднання співучасників цих злочинів організовану злочинну групу (далі ОЗГ).
До складу ОЗГ увійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_6, яким ОСОБА_1 довів детально розроблений план злочинних дій, розподілив ролі та функції кожного співучасника, які були схвалені усіма учасниками групи. Склад ОЗГ протягом усього часу її діяльності був стабільний, вживалися заходи із забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки її функціонування, в тому числі й шляхом створення умов конспірації.
Ці співучасники організованої групи обєдналися між собою єдиним злочинним наміром задля досягнення спільного злочинного результату і особистого збагачення.
Будучи згуртованими єдиними намірами щодо організації ОСОБА_1 злочинів на каналі нелегальної міграції, сприяння в цій організації ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а останнім також організації на території Закарпатської області вчинення ряду злочинів, повязаних з незаконним переправленням осіб ОСОБА_44 державний кордон України, усі вони здійснювали активну діяльність в цьому напрямку, усвідомлюючи незаконність своїх дій.
Згідно розробленого та погодженого усіма учасниками ОЗГ плану, до їх обовязків входили наступні.
ОСОБА_1 повинен був формувати окремі групи іноземних осіб (нелегальних мігрантів) на території м. Києва, залучати інших співучасників вчинення злочинів, які не повинні були знати про наявність створеної ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 організованої групи; розподіляти ролі та функції співучасників цієї групи, інших співучасників; визначати безпосередні дії, які кожним з співучасників повинні були виконуватися під час підготовки та вчинення запланованих злочинів та керувати цими діями; визначати засоби конспірації з тією метою, щоб кожен співучасник не був викритим під час вчинення ними вищевказаних злочинів.
Крім ОСОБА_3 того, ОСОБА_1 повинен був визначати час і маршрут перевезення груп іноземних осіб територією України, місцевість, час і способи їх доставки та передачі від одних співучасників іншим та фінансувати останніх за вчинення ними зазначених злочинів.
В свою чергу до обовязків Крім ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з метою полегшення вчинення запланованих злочинів входила безпосередня організація незаконного переправлення доставлених на територію Закарпатської області груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України, підшуковування інших співучасників злочинів на цій території, які не повинні були знати про діяльність ОЗГ лише сприяти двом першим у організації ними цих злочинів.
ОСОБА_3 та ОСОБА_6., діючи в складі ОЗГ, повинні були сприяти організатору злочинної групи ОСОБА_1 наданням порад, транспортних засобів та засобів звязку; визначенням найбільш зручного маршруту доставки груп нелегальних мігрантів з Київської до Закарпатської області та безперешкодної таємної доставки нелегалів територією Закарпатської області; визначенням часу, місця та обставин отримання і передачі іноземних осіб від одних співучасників іншим як на території Київської, так і на території Закарпатської областей.
Крім ОСОБА_3 того, ОСОБА_6 повинен був безпосередньо організовувати незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словаччину доставлених в такий спосіб на територію Великоберезнянського району Закарпатської області нелегальних мігрантів.
Отже, усвідомлюючи, що для досягнення бажаного злочинного результату співучасникам ОЗГ необхідно залучити до запланованих злочинів інших осіб безпосередніх виконавців, в жовтні 2008 року в м. Києві ОСОБА_1 втягнув у цю злочинну діяльність громадянина України ОСОБА_5, якому під час неодноразових зустрічей довів способи сприяння ним у організації незаконного переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
Відповідно до визначеної ОСОБА_5 ролі, він, на виконання вказівок ОСОБА_1, повинен був таємно переміщувати групи нелегальних мігрантів територією Київської області та передавати їх Крім ОСОБА_3 або іншим особам, з метою подальшого незаконного переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
В свою чергу Крім ОСОБА_3 для забезпечення успішної реалізації розробленого учасниками ОЗГ плану втягнув в злочинну діяльність громадянина України ОСОБА_17 (співробітник правоохоронного органу МВС України під прикриттям), який повинен був виконувати вказівки Крім ОСОБА_3 щодо дати, часу, обставин зустрічі з перевізниками нелегальних мігрантів, отримання та перевезення нелегалів, а також щодо маршруту безперешкодної доставки останніх з території Київської на територію Закарпатської області.
ОСОБА_6 співучасник ОЗГ ОСОБА_18 в жовтні 2008 року для забезпечення успішної реалізації розробленого членами ОЗГ вищевказаного плану, підготовки та безпосереднього систематичного вчинення умисних тяжких злочинів, повязаних з незаконним переправленням осіб ОСОБА_44 державний кордон України, втягнув в злочинну діяльність свою доньку, ОСОБА_6 Ін.Ів., а в листопаді 2008 року ОСОБА_4
До обовязків ОСОБА_18 входило виконання вказівок та розпоряджень ОСОБА_18 щодо організації зустрічі з ОСОБА_3 разом з незаконно доставленими останнім групами іноземних осіб на території Закарпатської області та їх супроводу до місцевості на території Великоберезнянського району, де в подальшому іноземці мали таємно переховуватися, після чого незаконно переправлені ОСОБА_44 державний кордон України.
Відповідно до вказівок ОСОБА_6 до обовязків ОСОБА_4 входили особиста зустріч з особами, які таємно доставляли групи нелегальних мігрантів на територію Великоберезнянського району та забезпечення таємного переховування нелегалів на території цього району (зокрема в с. Вишка).
Під час реалізації злочинних намірів та виконання розробленого ОСОБА_1 плану, як учасники ОЗГ, так і інші співучасники вчинюваних на каналі нелегальної міграції злочинів, в ході телефонних розмов із застосуванням засобів мобільного звязку дотримувалися елементів конспірації та використовували терміни і вислови, що були зрозумілі лише їм: «Товар» нелегальні мігранти; «Коробки», «Кубики лісу» та «Металолом» кількість нелегальних мігрантів.
З моменту створення ОЗГ, початок жовтня 2008 року, й до моменту припинення її діяльності, 15.11.2008, нею організовано незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 5 груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 31 особа; крім того, у період між вчиненням злочинів в складі організованої групи, ОСОБА_1 тричі організував незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України за сприяння інших залучених ним до цих злочинів осіб 3 груп нелегалів загальною кількістю 17 осіб за таких обставин.
1(ОЗГ). Відразу ж після створення ОЗГ, ОСОБА_1, маючи намір організувати незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи групи іноземців з пяти осіб, звернувся з відповідною пропозицією до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
07.10.2008 ОСОБА_1 повідомив Крім ОСОБА_3 про необхідність прибуття до м. Києва для отримання від ОСОБА_5 зазначеної групи нелегальних мігрантів та здійснення їх таємної доставки на територію Закарпатської області з метою передачі іноземців ОСОБА_6, який в подальшому мав організувати незаконне переправлення нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України.
08.10.2008, на виконання розробленого плану, ОСОБА_5, використовуючи транспортний засіб «Daewoo-Lanos», н.з. НОМЕР_1, переслідуючи корисливий мотив, зустрів у невстановленому досудовим слідством місці на території м. Києва групу з 5 нелегальних мігрантів.
Цієї ж доби, біля 23 години, ОСОБА_5, усвідомлюючи, що ці 5 іноземців в подальшому мали бути незаконно переправлені ОСОБА_44 державний кордон України, здійснив їх таємну доставку на вказаному автомобілі до безлюдної лісистої місцевості на галявину, що розташована поблизу готелю «Снайпер», який знаходиться на околиці м. Києва в с. Капітанівка (Києво-Святошинський район, в ул. Лісова,1, 15 км а/д «Київ-Житомир») .
На виконання злочинної змови Крім ОСОБА_3, переслідуючи корисливі мотиви, виїхав на легковому автомобілі в сторону м. Києва і біля 23 години 08.10.2008 прибув до вищевказаної лісистої місцевості поблизу готелю «Снайпер», де підтримуючи з ОСОБА_5 звязок з використанням мобільного телефону, отримав від останнього вказану групу іноземців з пяти осіб, яких таємно перевіз до Закарпатської області.
09.10.2008, біля 7 години, Крім ОСОБА_3 доставив цю групу іноземців в с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області та підтримуючи з ОСОБА_1 і ОСОБА_6 мобільний звязок здійснив передачу останньому 5 іноземців для подальшого незаконного їх переправлення ОСОБА_44 державний кордон України.
Про успішну передачу доставленої групи нелегальних мігрантів ОСОБА_6, ОСОБА_3 о 7 годині 28 хвилин тієї ж доби повідомив організатора злочинної групи ОСОБА_1.
В свою чергу ОСОБА_18 виконуючи чітко визначену йому роль в організованій злочинній групі, переслідуючи корисливий мотив, за невстановлених слідством обставин організував тимчасове таємне утримання та переховування зазначених пяти нелегальних мігрантів на території Закарпатської області, після чого 11.10.2008 здійснив їх незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку, про що повідомив ОСОБА_1.
2. У звязку із успішною діяльністю ОЗГ на каналі нелегальної міграції, ОСОБА_1 прийняв рішення організувати чергове незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи наступної групи нелегальних мігрантів в кількості 4 осіб, які станом на 20.10.2008 за невстановлених слідством обставин таємно переховувалися в м. Ужгороді.
На виконання цього плану ОСОБА_1, отримавши згоду ОСОБА_6 щодо організації останнім незаконного переправлення чергової групи нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку, дав відповідні вказівки Крім ОСОБА_3 про необхідність зустрічі в м. Ужгороді та доставки до визначеної ОСОБА_6 місцевості на території Великоберезнянського району вказаних чотирьох нелегалів.
20.10.2008 Крім ОСОБА_3, на виконання цих вказівок, виїхав на легковому автомобілі «Ауді-А8» в м. Ужгород, де біля 19 год. 35 хв. на вул. Швабській зустрів 4 нелегалів, розмістив їх в салоні автомобіля і таємно перевіз до с. Кострина Великоберезнянського району, де біля 21 год. передав їх ОСОБА_18, який на зустріч з ОСОБА_3 та доставленими ним нелегальними мігрантами прибув разом з донькою, ОСОБА_18 втягнувши таким чином її у злочинну діяльність на каналі нелегальної міграції.
Відразу ж після отримання від Крім ОСОБА_3 вищезазначених чотирьох нелегалів, ОСОБА_18 дав вказівку ОСОБА_18 прямувати на власному автомобілі додому, а сам здійснив супровід цих нелегалів в пішому порядку до невстановленого слідством місця їх таємного переховування на території Великоберезнянського району.
23.10.2008 ОСОБА_18, виконуючи чітко визначену йому роль в організованій злочинній групі, після організації тимчасового таємного утримання та переховування на території Закарпатської області вказаної групи з 4 нелегальних мігрантів, підтримуючи мобільний звязок із невстановленими співучасниками вчинення даного злочину, які діяли на території Словацької Республіки, здійснив незаконне переправлення нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку, про що повідомив ОСОБА_1.
3. 22.10.2008 ОСОБА_1, реально усвідомлюючи власну центральну роль у складі ОЗГ, не розриваючи при цьому тісних звязків з іншими її членами та не зупиняючись на досягнутих злочинних результатах її діяльності, дав чергову вказівку ОСОБА_5 щодо необхідності здійснення зустрічі, таємного перевезення та розміщення поблизу вищевказаного готеля «Снайпер» в с. Капітанівка групи нелегальних мігрантів в загальній кількості 6 осіб, що останнім і було виконано.
Так, 22.10.2008 на виконання цієї вказівки ОСОБА_1 ОСОБА_5, використовуючи транспортний засіб «Daewoo-Lanos», н.з. НОМЕР_1, зустрів у невстановленому досудовим слідством місці на території м. Києва групу з 6 нелегальних мігрантів та здійснив їх таємну доставку до вищевказаної лісистої місцевості поблизу готелю «Снайпер».
Цієї ж доби ОСОБА_1, отримавши згоду ОСОБА_6 щодо здійснення ним незаконного переправлення чергової групи нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку, дав відповідні вказівки та розпорядження Крім ОСОБА_3 про необхідність зустрічі в м. Києві та доставки цих 6 нелегалів до визначеного ОСОБА_6 місця на території Великоберезнянського району.
23.10.2008 Крім ОСОБА_3 на виконання отриманих від керівника ОЗГ ОСОБА_1 вказівок, підтримуючи з ним та ОСОБА_5. мобільний звязок, прибув на автомобілі «Ауді-А8» до лісистої місцевості поблизу готелю «Снайпер», де біля 16 год. зустрів і розмістив у цьому автомобілі доставлених ОСОБА_5 6 нелегалів.
24.10.2008, біля 6 год., Крім ОСОБА_3 здійснив таємну доставку цих шести нелегалів з околиці м. Києва на околицю смт. Великий Малий Березний, де підтримуючи мобільний звязок з ОСОБА_1 та ОСОБА_6, здійснив передачу останньому цих нелегальних мігрантів для організації ОСОБА_6 їх подальшого незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи.
Цієї ж доби ОСОБА_6 організував тимчасове таємне утримання та переховування зазначеної групи нелегальних мігрантів в загальній кількості 6 осіб на території Закарпатської області, після чого, підтримуючи мобільний звязок із невстановленими співучасниками вчинення даного злочину, які діяли на території Словацької Республіки, організував незаконне переправлення цих нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
1) В кінці жовтня 2008 року ОСОБА_1, маючи на меті розширити масштаби своєї злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції, прийняв рішення залучити до цієї діяльності громадянина України ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_8 народження.
У звязку з цим, 24.10.2008 ОСОБА_1 спільно зі ОСОБА_19 розробив злочинний план щодо організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, який полягав у наступному. ОСОБА_1 брав на себе зобовязання щодо формування та організації доставки на територію Закарпатської області груп нелегальних мігрантів, в той же час ОСОБА_19 повинен був безпосередньо організовувати їх незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
При цьому, про спільну злочинну діяльність ОСОБА_1 і ОСОБА_19 на каналі нелегальної міграції ОСОБА_18 та ОСОБА_3 не знали.
24.10.2008 ОСОБА_19 на виконання погодженого з ОСОБА_1 плану залучив до вчинення цього злочину: неповнолітнього ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9 народження, ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_12
В ніч з 24 на 25 жовтня 2008 року ОСОБА_1 за сприяння невстановлених слідством осіб організував доставку до напівзруйнованої будівлі, розташованої у провулку між будинками №№ 56 та 58 по вул. Центральній, в с. Малий Березний Великоберезнянського району, восьми нелегальних мігрантів: чотирьох вихідців з Афганістану: ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_15 народження, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_18 та інших чотирьох невстановлених досудовим слідством нелегалів.
25.10.2008, біля 12 год., ОСОБА_19 на виконання цих вказівок, в складі створеної ним організованої групи спільно з ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_23 та ОСОБА_25, організував незаконне переправлення вищевказаних 8 нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку в районі 143 прикордонного знаку, що знаходиться в зоні діяльності прикордонної застави «Великий Малий Березний» Чопського прикордонного загону.
Однак, четверо із вищевказаної групи іноземців, вищевказані громадяни Афганістану: ОСОБА_26, ОСОБА_29 ОСОБА_28 та ОСОБА_27 були затримані представниками прикордонної поліції Словацької Республіки та 27.10.2008 передані у встановленому законом порядку представникам прикордонної служби України.
За ці вчинені з корисливих мотивів в складі організованої групи незаконні дії ОСОБА_19 разом із вищевказаними залученими ним співучасниками вчиненого злочину 06.05.2009 засуджено Великоберезнянським районним судом, а 01.10.2009 апеляційним судом Закарпатської області за ч.2 ст.332 КК України (вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_19 та ОСОБА_20 залишено в силі вироком суду апеляційної інстанції від 01.10.2009, щодо інших змінено в частині призначеного їм покарання).
Отже, ОСОБА_1 розширив масштаби вчинення ним в якості організатора злочинів, повязаних із незаконним переправленням осіб ОСОБА_44 державний кордон України.
4. Дізнавшись про невдалу спробу ОСОБА_19 ОСОБА_22 та інших вказаних співучасників у сприянні ними в організації ОСОБА_1 незаконного переправлення зазначених вище восьми нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України, організованою групою в складі ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 набуто більшої стійкості та системності під час підготовки та вчинення вказаних злочинів.
Так, маючи на меті удосконалення способів та методів здійснення доставки груп нелегальних мігрантів з території м. Києва до Закарпатської області, ОСОБА_3 в жовтні 2008 року був залучений до вчинення злочинів на каналі нелегальної міграції громадянин України ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_19 про що був повідомлений організатор злочинного угруповування ОСОБА_1.
При цьому Крім ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 номер засобів звязку ОСОБА_17 для безпосередніх розмов та домовленостей двох останніх між собою.
30.10.2008 ОСОБА_1, отримавши згоду ОСОБА_6 щодо здійснення ним незаконного переправлення чергової групи осіб ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку, дав відповідні вказівки ОСОБА_5, ОСОБА_17 щодо необхідності їх зустрічі в м. Києві, отримання та доставки останнім до визначеного ОСОБА_6 місця на території Великоберезнянського району чергової групи нелегальних мігрантів.
Цієї ж доби ОСОБА_5, отримавши чергову вказівку ОСОБА_1 щодо необхідності здійснення зустрічі, таємного перевезення та розміщення поблизу готеля «Снайпер» на околиці м. Києва групи нелегальних мігрантів в загальній кількості 6 осіб, використовуючи транспортний засіб «Daewoo-Lanos», н.з. НОМЕР_1, зустрів у невстановленому досудовим слідством місці на території м. Києва зазначену групу нелегалів та здійснив їх таємну доставку до вищевказаної місцевості.
31.10.2008 ОСОБА_17, будучи співробітником правоохоронного органу (підрозділу МВС України) під прикриттям, на виконання спеціального завдання з розробки, документування, викриття, нейтралізації і ліквідації створеної ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ОЗГ, якою систематично та організовано вчинялися злочини на каналі нелегальної міграції, увійшовши у довіру членів ОЗГ та ОСОБА_5, отримав від останнього в м. Києві поблизу готелю «Снайпер» групу нелегальних мігрантів з шести громадян Афганістану, здійснив їх таємне перевезення автомобілем «Шевроле» на територію Закарпатської області, де у відповідності до попередньо розробленого плану повинен був передати Крім ОСОБА_3, а останній ОСОБА_6.
01.11.2008 ОСОБА_30, підтримуючи безперервний мобільний звязок з ОСОБА_3, зустрівся з останнім на автошляху сполученням «Нижні Ворота (Воловецький район) Перечин» між селами Порошково та Турї Ремети Перечинського району, де здійснив передачу доставленої ним групи нелегальних мігрантів Крім ОСОБА_3.
В свою чергу Крім ОСОБА_3, розмістивши вказаних нелегалів в салоні легкового автомобіля «Ауді-А8», дав вказівку ОСОБА_17 щодо здійснення ним його супроводу під час перевезення ОСОБА_3 нелегалів територією Закарпатської області до місця їх безпосередньої передачі ОСОБА_6, який в подальшому мав організувати незаконне переправлення зазначених нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
За таких обставин Крім ОСОБА_3 01.11.2008 в супроводі ОСОБА_17 здійснив перевезення та доставку вказаної групи нелегальних мігрантів до автозаправочної станції «УКРНАФТА», що розташована між населеними пунктами Малий Березний та Великий Малий Березний, де передав їх ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Ін.Ів., які в свою чергу розмістили нелегалів у автомобілі «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2, та таємно їх перевезли до невстановленого слідством місця тимчасового таємного переховування на території Великоберезнянського району.
Після цього, ОСОБА_18, виконуючи чітко визначену йому роль в організованій злочинній групі, після організації тимчасового таємного утримання та переховування зазначеної групи нелегальних мігрантів, підтримуючи з використанням мобільного телефону звязок із невстановленими слідством особами, які діяли на території Словацької Республіки, за невстановлених обставин здійснив організацію незаконного переправлення отриманої від Крім ОСОБА_3 групи нелегальних мігрантів в загальній кількості 6 осіб ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
2) Маючи на меті розширити масштаби злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції, в жовтні 2008 року ОСОБА_1 прийняв рішення залучити до вчинення цих злочинів громадянина України ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_20 народження.
У звязку з цим, ОСОБА_1 та ОСОБА_31 розробили план щодо організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, який полягав у наступному.
ОСОБА_1 зобовязувався формувати групи нелегальних мігрантів на території м. Києва та організовувати їх передачу ОСОБА_31 який в свою чергу повинен був таємно доставляти цих нелегальних мігрантів на територію Закарпатської області з метою передачі їх іншим особам, які повинні були безпосередньо організовувати незаконне переправлення нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
За ці незаконні дії ОСОБА_1 повинен був сплатити ОСОБА_31 100 доларів США за кожну перевезену останнім особу. Про спільну злочинну діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_31 на каналі нелегальної міграції члени ОЗГ ОСОБА_18 та ОСОБА_3 обізнані не були.
31.10.2008 ОСОБА_31 під час телефонної розмови з ОСОБА_1, переслідуючи корисливий мотив, погодився на пропозицію останнього сприяти йому в організації незаконного переправлення групи нелегальних мігрантів з 4 осіб ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
Біля 15 години цієї ж доби, підтримуючи з ОСОБА_1 мобільний звязок, ОСОБА_31 прибув до лісового масиву на автодорозі сполученням «Київ-Житомир», в 10 км від м. Києва, звідки забрав та розпочав таємне перевезення керованому ним автомобілі «Мерседес-300», н.з. НОМЕР_3 чотирьох громадян Афганістану: ОСОБА_16, ОСОБА_32 ОСОБА_33 та ОСОБА_34 на територію Перечинського району Закарпатської області.
01.11.2008, біля 5 год., ОСОБА_31 таємно доставив вказаних 4 нелегалів до АЗС «ОККО», що розташована на околиці с. Сімер Перечинського району та наказав їм вийти з автомобіля і очікувати на осіб, які мали незаконно їх переправити ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку, про що повідомив ОСОБА_1.
06.11.2008, після організації незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словаччину доставлених ОСОБА_31 4 нелегалів, начальником відділу прикордонної служби «Новоселиця» в ході офіційної зустрічі з представниками Прикордонної поліції Словацької Республіки усі четверо затримані за незаконний перетин 05.11.2008 державного кордону із України в Словаччину поза пунктом пропуску ОСОБА_44 державний кордон України на напрямку 165 прикордонного знаку.
3) 03.11.2008 ОСОБА_1, не зупиняючись на досягнутих злочинних результатах, знову запропонував ОСОБА_31 здійснити доставку чергової групи з 5 нелегальних мігрантів з території Київської на територію Закарпатської області, на що останній погодився.
04.11.2008, біля 15 год., ОСОБА_31 прибув на околицю м. Києва, де зустрів в районі лісового масиву на автодорозі «Київ-Житомир», в 10 км від м. Києва, трьох громадян Афганістану: ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та двох громадян Іраку: ОСОБА_38 ОСОБА_30, ОСОБА_39, розмістив їх у вказаному автомобілі та розпочав їх таємне перевезення в напрямку Закарпатської області в район державного кордону України зі Словацькою Республікою.
05.11.2008, біля 6 год., доїжджаючи до стаціонарного поста ДПС в с. Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, а/д «Київ-Чоп», з метою не бути викритим, ОСОБА_31 висадив нелегалів перед цим постом, наказавши їм очікувати біля лісисто-гірського масиву, після чого продовжив рух та з власної ініціативи зупинився біля поста ДПС.
При цьому ОСОБА_31 в чергове з власної ініціативи спустив скло з боку водія та надав можливість чергуючим на цьому посту інспекторам ДПС оглянути салон автомобіля, маючи намір ввести їх в оману, що він нібито їхав без пасажирів, після чого продовжив рух в сторону Свалявського району. Проїхавши певний відрізок шляху, розвернувся і розпочав рух у зворотньому напрямку в сторону с. Н. Ворота, повторно безперешкодно проїхавши пост ДПС.
Діставшись до вищевказаної місцевості, де він залишив 4 нелегалів, ОСОБА_31 підібрав їх та знову розпочав рух в зворотньому напрямку в сторону Свалявського району повз вказаний пост ДПС, розраховуючи втричі безперешкодно проїхати останній, однак свої злочинні наміри не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі 05.11.2008, біля 6 год. 45 хв., був зупинений інспекторами ДПС Мукачівського взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області та затриманий разом із зазначеною групою з 5 нелегалів.
За ці вчинені з корисливих мотивів незаконні дії ОСОБА_31 засуджено за ч.2 ст.332 КК України вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 13.03.2009.
5. Не зважаючи на невдалі спроби спочатку ОСОБА_15, а потім й ОСОБА_19 ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_23 та ОСОБА_25, після чого ОСОБА_31 у сприянні ними в організованих ОСОБА_1 окремих злочинів, повязаних із незаконним переправленням осіб ОСОБА_44 державний кордон України, останній продовжив злочинну діяльність на каналі нелегальної міграції в складі ОЗГ.
У період 12-14.11.2008 року ОСОБА_1, переслідуючи корисливі мотиви, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами з метою організації незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи чергової групи нелегальних мігрантів з трьох громадян Афганістану та семи громадян Китаю.
14.11.2008 ОСОБА_1, отримавши згоду ОСОБА_6 щодо здійснення останнім організації на території Закарпатської області чергового незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку, дав відповідні вказівки і розпорядження ОСОБА_5 і ОСОБА_17 щодо необхідності їх зустрічі у м. Києві, отримання останнім нелегалів від ОСОБА_5 та їх доставки до Закарпатської області.
Після цього Закарпаття ОСОБА_17 повинен був передати вказану групу нелегальних мігрантів в кількості 10 осіб Крім ОСОБА_3, який у свою чергу мав їх доставити до визначеного ОСОБА_6 місця на території Великоберезнянського району.
14.11.2008, у вечірній час, ОСОБА_5, маючи намір продовжувати злочинну діяльність на каналі нелегальної міграції, підтримуючи мобільний звязок з ОСОБА_1, виконуючи його розпорядження, прибув до м. Бровари Київської області, звідки в супроводі невстановленої слідством особи доїхав з до околиці с. Велика Димерка, де зустрів 7 громадян Китаю, які на той час таємно переховувалися в полі з кукурудзою.
Будучи обізнаним, що іноземці в подальшому мають бути незаконно переправлені ОСОБА_44 державний кордон України, ОСОБА_5 двома партіями, в період з 23 години 14.11.2008 до 2 години 15.11.2008, доставив на керованому ним автомобілі «Daewoo-Lanos», н.з. НОМЕР_1, до попередньо обумовленої з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 лісистої місцевості неподалік вищевказаного готелю «Снайпер» в с. Капітанівка.
При цьому, за вказаних обставин, ОСОБА_5 особисто виводив іноземців зі схованки поля з кукурудзою та розміщав у керованому ним автомобілі.
В подальшому ОСОБА_5, виконуючи розпорядження ОСОБА_1, отримав двох громадян Афганістану, які проживали в мікрорайоні «Троєщина» м. Києва та з використанням вказаного транспортного засобу доставив їх до групи з 7 громадян Китаю, які переховувалися у зазначеній лісистій місцевості. Після цього ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_1 долучив до вищезазначеної групи нелегальних мігрантів 1 громадянина Афганістану, який переховувався на території готелю «Снайпер».
ОСОБА_35, сформована таким чином група нелегальних мігрантів в кількості 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістану, а саме: ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_21., ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_22, ОСОБА_42, ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_43, ІНФОРМАЦІЯ_24 ОСОБА_44, ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_45 ІНФОРМАЦІЯ_26., ОСОБА_46, ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_47, ІНФОРМАЦІЯ_28, ОСОБА_48, ІНФОРМАЦІЯ_29. та ОСОБА_49, ІНФОРМАЦІЯ_30 передана ОСОБА_17.
15.11.2008, біля 7 год., Закарпаття ОСОБА_17 отримав в м. Києві поблизу готелю «Снайпер» доставлену ОСОБА_5 вищезазначену групу нелегальних мігрантів, в загальній кількості 10 осіб та здійснив їх перевезення мікроавтобусом «Мазда-5» на територію Закарпатської області, де повинен був передати їх Крім ОСОБА_3, а останній ОСОБА_6.
Цієї ж доби, прибувши на територію Закарпатської області, Закарпаття ОСОБА_17, підтримуючи безперервний мобільний звязок з ОСОБА_3, зустрівся з останнім на автошляху сполученням «Нижні Ворота Перечин» між селами Порошково та Турї Ремети Перечинського району, якому передав вказаних 10 нелегалів.
Відразу ж після цього Крім ОСОБА_3 розпочав перевезення 10 нелегалів на автомобілі «Міцубіші-Паджеро» в напрямку Великоберезнянського району місця їх подальшої передачі ОСОБА_6.
Оскільки ОСОБА_18 на момент вчинення даного злочину перебував за межами Закарпатської області, в м. Києві, він дав вказівку своїй доньці, ОСОБА_18 здійснити супровід Крім ОСОБА_3 разом з десятьма нелегальними мігрантами до місця тимчасового переховування останніх на околиці с. Вишка Великоберезнянського району, де передати їх ОСОБА_4
Отже, ОСОБА_18. задля полегшення вчинення даного злочину залучив до співучасті у цих діях й ОСОБА_4, який з корисливих мотивів мав сприяти у вчиненні цього злочину шляхом організації місця таємного переховування та охорони зазначених десяти нелегалів на території Великоберезнянського району.
При цьому, як ОСОБА_18 так і ОСОБА_4 усвідомлювали про необхідність вчинення ними дій, повязаних зі сприянням ОСОБА_18. у організації ним незаконного переправлення цієї групи нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України на території Закарпатської області.
Отже, до обовязків ОСОБА_6 Ін.Ів. входило сприяння в отриманні ОСОБА_4 доставленої ОСОБА_3 групи нелегальних мігрантів на території Великоберезнянського району шляхом супроводу керованого останнім автомобіля з нелегалами, які в подальшому мали бути незаконно переправлені ОСОБА_44 державний кордон України.
В обовязки ОСОБА_4 входили: підшуковування та організація місця тимчасового таємного переховування вказаної групи нелегальних мігрантів на території Великоберезнянського району, зустріч з перевізником нелегалів та його провідником, їх подальший таємний супровід до місця висадки іноземців, отримання останніх та таємне супроводження околицею с. Вишка до місця тимчасового переховування, після чого забезпечення їх продуктами харчування та охорона до моменту безпосереднього незаконного переправлення нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України.
На виконання цього плану 15.11.2008, біля 19 год., ОСОБА_18 спілкуючись з ОСОБА_2 з використанням засобів мобільного звязку, виконуючи його вказівки, будучи попередньо ним проінформованою про час доставки ОСОБА_3 групи нелегальних мігрантів на територію Великоберезнянського району, виїхала на автомобілі «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2, з АДРЕСА_11
В с. Кострино, біля 19 год. 30 хв., ОСОБА_18 зустрілася з ОСОБА_3 та запропонувала йому під її супроводом, позаду неї, продовжити рух в сторону с. Вишка, що останнім і було виконано.
Рухаючись в такому порядку по дорозі в с. Вишка, ОСОБА_18 зїхала з траси та повернула в бік с.Костринська Розтока Великоберезнянського району, де підібрала у керований нею автомобіль ОСОБА_4 і разом з ОСОБА_3 продовжила рух в напрямку с. Вишка.
В свою чергу ОСОБА_4, виконуючи вказівки ОСОБА_6 ОСОБА_2, надаючи поради та вказівки щодо маршруту подальшого слідування, супроводжував ОСОБА_18 за якою слідував Крім ОСОБА_3 з десятьма нелегалами, до околиці с. Вишка.
ОСОБА_3, виконуючи вказівки члену ОЗГ ОСОБА_2 в супроводі та за розпорядженням ОСОБА_18, яку в свою чергу щодо маршруту слідування інструктував ОСОБА_4, доставив групу з 10 нелегальних мігрантів в до околиці с. Вишка Великоберезнянського району, яких слід було передати останньому.
ОСОБА_50 дав розпорядження ОСОБА_6 зупинитись у попередньо обраній ним лісистій місцевості для того щоб здійснити висадку десяти нелегальних мігрантів з автомобіля Крім ОСОБА_3, з метою їх отримання та подальшого таємного супроводу до обраного ним місця їх тимчасового переховування.
Однак, ці дії підсудними не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі 15.11.2008, в проміжок часу між 20 20.30 год., після отримання ОСОБА_50 доставленої ОСОБА_3 під супроводом ОСОБА_6 групи із 10 нелегальних мігрантів, усі вони були затримані співробітниками ГУ МВС України в Закарпатській області.
27 липня 2009 року стосовно ОСОБА_17 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України з підстав, передбачених ст.43 Кримінального кодексу України.
Отже, у період серпень-листопад 2008 року ОСОБА_1 організував незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 9 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 52 особи, в т.ч. й у складі ОЗГ 5 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 31 особа.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у період жовтень-листопад 2008 року в складі ОЗГ сприяли ОСОБА_1 у організації ним незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 5 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 31 особа, в тому числі й шляхом організації цих дій на території Закарпатської області.
ОСОБА_5 08,23,31.10.2008 та 14-15.11.2008 сприяв ОСОБА_1 у організації ним незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 4 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 27 осіб.
ОСОБА_6 20.10.2008, 01 та 15.11.2008 сприяла ОСОБА_2 в організації ним незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України трьох груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 20 осіб.
ОСОБА_4 15.11.2008 сприяв ОСОБА_2 в організації ним незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України однієї групи нелегальних мігрантів кількістю 10 осіб.
Усі ці дії підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили з корисливих мотивів, кожен раз отримуючи винагороду, вид та розмір якої органом досудового слідства не встановлений. Підсудна ж ОСОБА_6 Ін.Ів. діяла не з корисливого мотиву, а з бажання допомогти батькові, під його впливом.
Вина підсудних у вчиненні вищезазначених злочинів стверджується такими доказами.
Підсудний ОСОБА_1 спочатку свою вину у вчиненому заперечив та показав наступне.
З ОСОБА_5 познайомився випадково в клубі, де останній працює барменом, знав що він таксист. До цього вони не зустрічалися і терміни «кубик лісу», або «коробки» в розмові між ними не вживалися, ОСОБА_5 цього не розумів.
Хто займався створенням групи показати не може, ніколи не був на Закарпаття ОСОБА_17, нікого не знав, нічого не планував. Маршрут з Києва не знав, Крім ОСОБА_3 знає тривалий час, грошей йому ніколи не давав, лише дав йому номер телефона ОСОБА_5.
Його земляки, які поживають у Москві, просили знайти їм автомобіль-таксі, для чого він не цікавився. Особисто він ніколи не перевозив людей і до нього ніколи не зверталися люди з проханням про перетин кордону.
ОСОБА_3 постійно просив від нього роботу, а саме перевезення людей і казав йому, що не лякається постів міліції, що все це законно.
Він (ОСОБА_1) не знає законів України. Не знав, що людей, яких він поселяв у готелі не було документів та шкодує, що познайомив ОСОБА_5 з ОСОБА_3 лише хотів допомогти, не розуміючи про наслідки.
В кінці судового слідства, після дослідження судом усіх наявних у справі доказів, під час додаткового допиту підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів на каналі нелегальної міграції саме у складі ОЗГ та у створенні ним останньої за його участі в якості основного організатора та керівника, за участі Крім ОСОБА_3 і ОСОБА_6 як співучасників, а також організаторів цих злочинів на території Закарпатської області заперечив. При цьому показав, що злочини вчиняв під тиском Крім ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб на імя ОСОБА_1 і ОСОБА_51, мешканців м. Москва (РФ).
Однак, повністю визнав свою вину у решті предявленого йому обвинувачення організації ним незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 9 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 52 особи за сприяння спочатку ОСОБА_2, після чого ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, залученого ОСОБА_3 ОСОБА_17 (працівника органу внутрішніх справ під прикриттям), а між вчиненням останніми чотирьма злочинів ОСОБА_19 та ОСОБА_31 а також у керівництві такими діями цих осіб.
Щиро розкаявся у цих незаконних діях.
Просив суворо не карати та дати йому шанс виправитися в умовах випробування, оскільки зрозумів наслідки своїх та інших вищевказаних співучасників незаконних дій, має на утриманні неповнолітню дитину. Обіцяв у майбутньому ніколи не вчиняти подібного, оскільки за тривалий час перебування під вартою багато чого переосмислив.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтримавши надані ним на досудовому слідстві показання. ОСОБА_3 щодо подій, які відбувалися 15.11.2008 показав наступне.
ОСОБА_1 знає біля двох років, придбав у нього автомобіль. Він деколи телефонував ОСОБА_3 і просив його перевезти людей. Як ОСОБА_3 з ОСОБА_1, так і з ОСОБА_17 перебував у дружніх відносинах. З ОСОБА_17 познайомився в м. Ужгороді, коли він мав намір купити у Як ОСОБА_3 автомобіль.
ОСОБА_17 казав, що з м. Києва возив громадян Молдови і на даний час не має грошей. ОСОБА_3 дав йому свій номер телефону.
ОСОБА_17 перевозив людей з Києва 2 рази і один раз їздив до м. Одеси, привозив їх до Великого Малий Березний і по телефону говорив з ОСОБА_1.
14.11.2008 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1 і просив приїхати в м. Київ. Він відмовився це робити, оскільки у нього був несправний автомобіль.
За «товаром» (нелегальними мігрантами) поїхав Закарпаття ОСОБА_17 (ОСОБА_17), якого він мав зустріти в Закарпатській області. ОСОБА_1 наказав йому по телефону зконтактуватися з ОСОБА_17 і в ході розмови останній питав у Як ОСОБА_3, куди йому підвезуть людей. ОСОБА_3 не знав про це і порадив ОСОБА_17 за телефонувати ОСОБА_5, домовитися про зустріч.
Цього дня йому телефонували біля 6 разів, просили щоб він «не підвів», що людей треба везти в Закарпаття ОСОБА_17.
Людей (15.11.2008) забрав він (Як ОСОБА_3) перед с. Т.Ремети (Перечинський район Закарпатської області) і віз їх до с. Кострино (Великоберезнянський район), де їх мала зустріти ОСОБА_6 і повинна була показати йому дорогу до с. Вишка. З нею був ОСОБА_4, перед затриманням він вийшов з її автомобіля.
З автомобіля Як ОСОБА_3 також вийшли люди і були вже на вулиці. Після цього, під час їх затримання, працівники міліції його штовхнули під автомобіль, в який посадили людей.
За період вересень-листопад привозив людей декілька разів.
З м. Перечин до смт. В.Березний його супроводжував Закарпаття ОСОБА_17. Останній раз (15.11.2008) Як ОСОБА_3 їхав без супроводу.
Після дослідження судом усіх наявних у справі доказів, під час додаткового допиту, Як ОСОБА_3 в черговий раз повністю визнав свою вину та підтримав усі показання, надані ним на досудовому слідстві, щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши, що розуміє незаконність своїх дій, вчиняв усі злочини ОСОБА_44 намір збагатитися внаслідок збігу тяжких сімейних обставин: хвороба дружини та наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Під час вчинення злочинів ні на кого не тиснув, злочини вчинялися всіма учасниками добровільно.
Просив не призначати йому суворе покарання в майбутньому ніколи не буде допускати подібного.
Підсудний ОСОБА_5 спочатку свою вину у вчиненому визнавав частково, показавши, що за вищевказаних обставин здогадувався про те, що іноземці, яких він перевозив були нелегальними мігрантами, яких пізніше інші особи мали незаконно переправити ОСОБА_44 державний кордон України.
ОСОБА_50 обставин перевезення ним територією Київської області в ніч з 14 на 15.11.2008 10 нелегалів, яких 15.11.2008 було затримано у с. Вишка Великоберезнянського району показав наступне.
14.11.2008 йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив допомогти потрібно було відвезти людей. Вечером зателефонували від ОСОБА_1 і повідомили, що потрібно приїхати до м. Бровари. Там до нього в автомобіль сів чоловік, який показував йому дорогу, після чого з поля ОСОБА_5 забрав людей і повіз їх до м. Києва. В ході телефонної розмови з ОСОБА_1 останній повідомив, що зателефонує Як ОСОБА_3 і скаже куди їхати. ОСОБА_3 його повідомив, що приїде Закарпаття ОСОБА_17 до готелю «Снайпер».
З ОСОБА_1 ОСОБА_5 познайомився в клубі, де працює барменом. Після роботи підробляє таксистом, тому і шукав клієнтів.
ОСОБА_1 був його клієнтом, який підшуковував йому інших клієнтів. Між ними розмови про мігрантів ніколи не було. Коли люди не поміщалися в його автомобіль, ОСОБА_5 пропонував звернутися до інших таксистів, але ОСОБА_1 щодо цього заперечував та просив його здійснювати перевезення у кілька етапів.
Оплату за перевезення проводили особи з Москви ОСОБА_44 банк. ОСОБА_1 казав везти людей до готелю «Снайпер».
З ОСОБА_3 ОСОБА_5 знайомий перший забирав людей, а він телефонував ОСОБА_1, який телефонував Як ОСОБА_3. На дорозі, коли він бачив автомобіль Як ОСОБА_3 зупинявся і люди пересідали до автомобіля Як ОСОБА_3, розмови про дальшу долю цих людей не було.
У нього був номер телефону Як ОСОБА_3 одного разу Як ОСОБА_3 зателефонував і повідомив, що запізнюється, а на зустріч їде Закарпаття ОСОБА_17 і щоб ОСОБА_5 залишив людей. ОСОБА_3 не довіряв ОСОБА_17.
Його не цікавила сума заробітку Як ОСОБА_3, вони розмовляли лише про автомобілі.
Одного разу ОСОБА_5 забирав людей з кукурудзи, з приводу чого запитався у замовників, на що йому відповіли, що це не його «справа», обличчя деяких людей памятає, вони були замерзшими. Люди не спілкувалися між собою. Однак, він не думав про те, що ці люди нелегали, а думав про заробіток.
З поля з кукурудзою забирав людей один раз, чотири рази з вокзалу, ще їздив в м. Одесу, відвозив до м. Львів, до Києва, готелю «Снайпер» або просто залишав людей на дорозі.
Здогадувався про те, що люди, які ховалися в полі з кукурудзою, могли бути нелегалами, однак не придавав цьому значення перевозив їх як таксист за фіксовану винагороду.
Однак, в кінці розгляду справи ОСОБА_5 заперечив свою вину повністю та в ході додаткового допиту показав, що здійснював перевезення іноземців лише як таксист та за фіксовану винагороду 3 грн. за 1 км перевезення. Пасажирів ніколи не ховав, не знав, що перевезені ним іноземці можуть бути після цього незаконно переправлені ОСОБА_44 державний кордон України, йому про це ніхто не говорив, а він лише робив свою роботу. Просив його виправдати у предявленому йому обвинуваченні ОСОБА_44 недоведеність його вини у вчиненому.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому заперечив та показав, що 15.11.2008 йому на мобільний зателефонував його знайомий ОСОБА_6 і попросив поселити у готель туристів, коли з ними приїде його донька, ОСОБА_6. Не знав, що ці люди є нелегалами, вважав їх туристами там де їх затримали зверху дороги є готель.
ОСОБА_6 зателефонував і повідомив, що треба зустріти ОСОБА_6 з ОСОБА_3. У автомобілі Як ОСОБА_3 не бачив нікого, людей з автомобіля пустив Як ОСОБА_3.
Коли їх затримали відвезли у Великоберезнянський РВ, потім повезли в м. Ужгород, де його били в коридорі СБУ щоб підписав показання, що займається нелегалами, на нього тиснули, показання примусили підписати. З матеріалами справи не ознайомлювався, дали прочитати 2 аркуші і казали, що адвокат йому не потрібний.
Однак, до прокуратури не звертався, клопотання слідчому також не заявляв, до лікаря не звертався, оскільки не мав для цього часу.
Підсудна ОСОБА_6 свою вину у вчиненому заперечила повністю та показала, що 15.11.2008 їй зателефонував її батько, ОСОБА_6, який в той час знаходився в м. Києві і повідомив, що хтось з його знайомих попросив зустріти в с. Кострино Великоберезнянського району автомобіль «Мітсубісі» зеленого кольору. Вона мала показати водію цього автомобіля дорогу до с. Вишка, де їх буде очікувати якийсь чоловік.
Її брат попросився з нею поїхати проїхатися та сів в автомобіль на передне сидіння. Вона зустріла вказаний автомобіль та показала дорогу в с. Вишка, підібравши по дорозі ОСОБА_4.
ОСОБА_3 хотів передати їй в автомобіль якісь дві коробки, але вона відмовилася, тому що мала лише показати дорогу. Їй було видно, що у Як ОСОБА_3 в автомобілі є пасажири, але їх не бачила, з ним не знайома, номер його телефону не знає. ОСОБА_50 інших епізодів вину заперечила повністю.
В ході додаткового допиту щодо обставин її затримання 15.11.2008 показала, що коли вони зупинилися в с. Вишка, побачила біля «джипа» («Міцубіші-Паджеро» під керуванням Як ОСОБА_3) групу людей, в цей час до них підїхали ще два автомобіля, її брат втік ОСОБА_44 поле, оскільки злякався пострілів і не розумів, що відбувається.
Її затримали працівники міліції та тримали у смт. Великий Малий Березний, а потім відвезли в м. Ужгород, де протримали 23 години проти її волі. На неї кричали та погрожували.
Вину не визнає, оскільки лише показала дорогу на с. Вишка, це було один раз, у неї не було ніякої підозри в тому, що це були нелегали.
З матеріалами справи не знайомилася, тому що слідчі не давали, захист їй не пропонували, її права не розяснювали. У с. Вишка було багато людей і якийсь чоловік вдарив ОСОБА_50 в обличчя. Слідчий неодноразово викликав її в СБУ, примушував її підписуватися і казав, що так буде краще її батькові.
Підсудний ОСОБА_2 після дослідження усіх наявних у справі доказів свою вину у вчиненні злочинів, повязаних із незаконним переправленням осіб ОСОБА_44 державний кордон України, в т.ч. й у складі ОЗГ, не визнав та показав, що нелегальних мігрантів, яких йому передавав Як ОСОБА_3 він доставляв у с. Вишка Великоберезнянського району, водив їх по лісам по декілька діб і відправляв їх у сторону Львівської області, повідомляючи мігрантів про те, що вони нібито вже знаходилися у Словаччині.
Тим самим вводив в оману нелегальних мігрантів, не маючи наміру незаконно переводити їх ОСОБА_44 державний кордон України. Розкаюється у цих діях (зокрема, у шахрайстві). Всього доставив до с. Вишка біля 20 нелегалів групами по 4-6 осіб.
Його донька, ОСОБА_6 не була обізнана про те, що в супроводжуваному нею автомобілі (під керуванням Як ОСОБА_3) були нелегальні мігранти, яких потім слід було незаконно перевести ОСОБА_44 державний кордон України. Він її лише прохав супроводити цей автомобіль, а ОСОБА_50 протримати осіб два дні (в с. Вишка).
При цьому на нього вчинявся тиск і він поїхав у м. Київ щоб звернутися до УСБ України у Київській області з приводу фабрикації щодо нього справи.
При затриманні його незаконно етапували з м. Києва везли біля 900 км у кайданках до м. Ужгорода, де били, порушуючи його права.
Усі його незаконні (шахрайські) дії були спрямовані на повернення йому грошей, зокрема ОСОБА_31.
За ці шахрайські дії йому платили до 1000 доларів США за одну особу, яку він повинен був доставити до с. Вишка Великоберезнянського району. Особи на імя ОСОБА_51 та ОСОБА_1 (про яких надав покази ОСОБА_1) розбили йому машину і він ОСОБА_44 це мав намір повернути свої гроші, увійшов до них у групу, однак незаконно не переводив осіб ОСОБА_44 державний кордон України.
Цих осіб він віводив у ліс, саджав у потяг та супроводжував до м. Львів та м. Київ.
Після затримання ОСОБА_6. та ОСОБА_50 порушувалися їх права, на них тиснули, не забезпечували права на захист.
Осіб йому привозив Як ОСОБА_3, а особа на імя ОСОБА_1 контролювала цей канал. ОСОБА_1 знає лише по голосу, який чув під час телефонних розмов. Ніякі автомобілі ОСОБА_1 йому не передавав. ОСОБА_6 доставляв нелегалів у с. Вишка, де був сигнал оператора мобільного звязку Словацької Республіки, телефонував з телефона із карткою цього оператора особам, які організували незаконне переправлення нелегалів ОСОБА_44 кордон України, вводивши організаторів в оману, що нібито нелегали вже у Словаччині.
Для цього він і передавав нелегалів саме ОСОБА_50 в с. Вишка щоб вони у нього перебували деякий час.
15.11.2008, коли його донька за його вказівкою показувала дорогу Як ОСОБА_3, він (ОСОБА_2.) знав як про знаходження нелегальних мігрантів у керованому ОСОБА_3 автомобілі, так і про здійснення супроводу автомобілів правоохоронними органами, однак ОСОБА_6 не знала про те, що Як ОСОБА_3 перевозить саме нелегалів.
Не зважаючи на заперечення у суді підсудними ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_50 та ОСОБА_5 своєї вини, часткове заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_1 вчинення злочинів у складі ОЗГ, їх винуватість, як і винуватість Як ОСОБА_3, який у повному обсязі визнав свою вину у предявленому йому обвинуваченні, повністю стверджується дослідженими та перевіреними судом наступними доказами, які в цілому узгоджуються між собою та не містять істотних суперечностей.
Так, з показань ОСОБА_1 та ОСОБА_3, наданих ними під час досудового слідства в якості обвинувачених вбачається, що вони повністю погоджуються з викладеними в обвинуваченні обставинами, в чому щиро розкаюються та обіцяють не робити у майбутньому подібного та інших будь-яких протиправних дій, ОСОБА_1 сприяти слідству у розкритті злочину.
ОСОБА_3 підтримав ці показання і під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 також, однак заперечив вчинення ним злочинів на каналі нелегальної міграції у складі організованої групи за його участі в якості організатора, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як осіб, які сприяли йому у організації вчинення цих злочинів у складі ОЗГ, показавши, що такої групи не створював.
Ці показання та інші докази містять також дані щодо участі двох останніх разом з ОСОБА_2 в незаконній діяльності ОЗГ, створеній для неодноразового вчинення нею злочинів на каналі нелегальної міграції незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України і обставина повного визнання у цих діях своєї вини на досудовому слідстві ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (останнім також і в суді) з наданням відповідних показань, що є послідовними та узгоджуються разом з іншими наявними у справі доказами, спростовує заперечення своєї вини ОСОБА_2 та часткове заперечення своєї вини у суді ОСОБА_1 в частині вчинення усіх злочинів у складі ОЗГ.
ОСОБА_3 заперечення ОСОБА_2 своєї вини спростовуються і наданими на досудовому слідстві визнавальними показаннями підсудних ОСОБА_4 в якості підозрю-ваного/обвинуваченого та ОСОБА_6 в якості свідка, а також її попередніми поясненнями органу дізнання, первинним поясненням самого ОСОБА_2 та його визнавальними вину показаннями, наданими ним в якості свідка. Ці показання та пояснення також є послідовними і в цілому узгоджуються з іншими наявними у справі доказами.
З цих самих підстав спростовуються і заперечення своєї вини й підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які також надали на досудовому слідстві визнавальні показання, що співвідносяться з іншими доказами у справі. Двоє останніх, а також і ОСОБА_2, заперечуючи свою вину, посилалися на те, що обмовили себе на досудовому слідстві внаслідок застосування по відношенню до них недозволених методів слідства.
Однак, наявні у справі матеріали службових перевірок та постанова прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи також спростовують ці доводи.
Часткове заперечення своєї вини ОСОБА_5 під час досудового слідства та заперечення ним своєї вини в повному обсязі під час судового розгляду справи спростовується показаннями як ОСОБА_1 і ОСОБА_3, які не заперечували участі і сприяння ОСОБА_5 в організації ОСОБА_1 незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 4 груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 27 осіб, так і показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_52 і ОСОБА_53, які повністю викривають вину цього підсудного.
ОСОБА_3 вина кожного з підсудних стверджується і показаннями свідків, зокрема тих, щодо яких органом досудового слідства вжито заходи безпеки в порядку ст.ст. 52-1 52-3 КПК України: ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_17 усі співробітники органу внутрішніх справ, які займалися документуванням вищевказаної злочинної діяльності (перші двоє зазначені під псевдонімами, третій особа під прикриттям, яка виконувала спецзавдання, передбачене Законом України « Про оперативно-розшукову діяльність» та ч.1 ст.43 КК України); протоколами слідчих дій; матеріалами технічного документування фонограмами (та їх роздруківками) розмов підсудних, що відбувалися під час готування і вчинення ними злочинів із застосуванням засобів мобільного звязку; висновками фоноскопічних експертиз; матеріалами документування злочинів та речовими доказами.
З оголошених судом наданих на досудовому слідстві показань ОСОБА_3 вбачається, що на цій стадії слідства ОСОБА_3 з першого ж допиту свою вину у предявленому йому обвинуваченні визнав повністю, що він підтвердив і під час допитів у суді (в тому числі й під час додаткового допиту, проведеного у кінці судового слідства).
Так, будучи допитаним 09.12.2008 в якості обвинуваченого з приводу затриманих 15.11.2008 в с. Вишка Великоберезнянського району 10 нелегалів, яких він перевозив в супроводі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (Т.8, а.с. 65-69), ОСОБА_3 надав в цілому аналогічні показання, надані ним на попередніх допитах в якості свідка від 16.11.2008 та підозрюваного від 17, 21.11.2008, 04.12.2008 (Т.8, а.с.27-30, 38-41, 42-46, 52-54) і показав наступне.
З ранку 14.11.2008 йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий, громадянин Афганістану ОСОБА_1 на призвісько «ОСОБА_55».
В ході телефонної розмови ОСОБА_1 попросив його приїхати в м. Київ і забрати чотирьох людей. На цю пропозицію ОСОБА_3 йому відмовив ОСОБА_44 поломку автомобіля.
Що стосується нелегальних мігрантів, то ОСОБА_1 зазвичай називав їх «коробками», Крім ОСОБА_3 «коробок» він міг використовувати термін «товар», а також «люди А» афганці, або «человек». ОСОБА_1 йому повідомив про необхідність привезти «4 человек», оскільки коли мова йде про афганців, співвітчизників ОСОБА_1, останній називав їх «человеками», а інших іноземців, які не є афганцями, міг називати «коробками», «товаром» та іншими словами, оскільки дані терміни використовувались для конспірації.
Терміни були придумані ОСОБА_1 і Крім ОСОБА_3 зрозумів, що нелегалів потрібно так називати і тому міг також використовувати дані терміни. Крім ОСОБА_3 «коробок» та «людей» особисто Крім ОСОБА_3 міг відкрито говорити про даних людей.
14.11.2008, біля 22 год., йому зателефонував Закарпаття ОСОБА_17, який також працював на ОСОБА_1, перевозячи для нього нелегальних мігрантів.
В ході розмови Закарпаття ОСОБА_17 попросив йому допомогти зустріти його 15.11.2008 на території Закарпаття ОСОБА_17 та організувати його супровід, під час чого попереджати щодо наявності працівників ДАІ по маршруту руху у звязку з тим, що мав перевозити нелегальних мігрантів для ОСОБА_1.
Пізніше ОСОБА_17 йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив зустріти ОСОБА_17.
Після цього йому знову за телефонував Пізніше ОСОБА_17 і прохав зателефонувати ОСОБА_1, щоб той наказав ОСОБА_5 вивезти людей (нелегалів) на те ж саме попереднє місце, що і раніше.
Біля 23 години ОСОБА_1 наказав Крім ОСОБА_3 зателефонувати ОСОБА_5 і попросити останнього відвезти іноземців в с.Капітанівку поблизу готелю «Снайпер», а також повідомив, що за людьми їде Пізніше ОСОБА_17 і буде далі їх везти в Закарпатську область.
Як ОСОБА_3 зрозумів, ОСОБА_1 особисто домовився з ОСОБА_17 про перевезення іноземців ще до цієї розмови і це його прохання він відмовився виконувати, однак ОСОБА_1 наполіг та наказав за телефонувати ОСОБА_5.
Коли він за телефонував ОСОБА_5 щоб повідомити йому про необхідність перевезення людей до готелю «Снайпер», останній повідомив, що він вже робить «першу ходку». ОСОБА_3 запитав, скільки там буде «ходок», на що він відповів, що не знає.
Де саме висаджувати іноземців поблизу готелю «Снайпер» ОСОБА_5 не вказував.
ОСОБА_17 йому за телефонував біля обіду 15.11.2008 та повідомив, що вже знаходиться у м. Львів і запитав, чи зустріне його ОСОБА_5 на посту в с. Нижні Ворота та чи супроводить повз пост ДАІ, який знаходиться в м. Перечин, на що він відповів, що зустріне його біля с. Турї Ремети Перечинського району.
Після цього він з ОСОБА_17 домовився про те, що коли останній буде на Закарпаття ОСОБА_17, він ОСОБА_5 повторно зателефонує. Проїхавши с. Нижні Ворота (Воловецький район), йому знову за телефонував Закарпаття ОСОБА_17 та повідомив, що вже їде в напрямку с. Поляна (Свалявський район) і ОСОБА_5 йому наказав їхати в напрямку Перечинського району.
ОСОБА_17 знову за телефонував та повідомив, що знаходиться в с. Поляна і буде їхати на автомобілі марки «Мазда».
В ході спілкування з ОСОБА_17 повідомив, що буде його очікувати біля с. Турї Ремети та виїхав в напрямку цього села на автомобілі «Міцубіші-Паджеро» зеленого кольору, н.з. НОМЕР_4 який йому надав у користування ОСОБА_54 рідний брат його (ОСОБА_17) дружини. При цьому, ОСОБА_54 не знав про наміри ОСОБА_17.
Підїхавши до вказаного села, ОСОБА_17 зупинився неподалік першого будинку по головній дорозі та почав очікувати ОСОБА_17, який підїхав ОСОБА_44 незначний проміжок часу, біля 18 години, на автомобілі «Мазда-М5» та зупинився позаду ОСОБА_17.
Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_17 відкрив капот і виявив несправність системи охолодження, ОСОБА_44 що прохав ОСОБА_17 взяти до себе нелегальних мігрантів та довезти їх до автобусної зупинки у м. Перечин. Сам же ОСОБА_17 за цей час мав намір поїхати у с. Сімер Перечинського району на АЗС та придбати охолоджуючу рідину, після чого повинен був приїхати на зазначену автобусну станцію і забрати у ОСОБА_17 нелегальних мігрантів.
На це прохання ОСОБА_17 неохоче погодився, хоча ОСОБА_17 і пообіцяв сплатити йому за це винагороду в розмірі 350 грн. Після цього, з автомобіля ОСОБА_17 вийшли 10 нелегальних мігрантів, серед яких було 7 китайців та 3 афганці, зовнішність яких детально не розгледів, оскільки вже було досить темно. Усі вони розмістилися у багажнику та салоні автомобіля, після чого ОСОБА_17 разом з ними вирушив у напрямку м. Перечина.
Коли доїхав до переїзду, йому знову за телефонував ОСОБА_17 та повідомив, що не може їхати, оскільки двигун в його автомобілі постійно «кипить» та дуже просив, щоб ОСОБА_17 нелегальних мігрантів завіз в смт. В.Березний, де на них повинні були чекати. Хто саме повинен був чекати на нелегальних мігрантів ОСОБА_17 йому не повідомляв, а лише повідомив, що пізніше за телефонує . Після цього ОСОБА_17 вирушив у напрямку смт. Великий Малий Березний, проїхавши пост ДАІ, на якому його ніхто не зупинив.
Проїжджаючи біля с. Зарічево (Перечинський район), на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, який, як йому було відомо раніше, часто займався переправленням нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
ОСОБА_2 знайомий з ОСОБА_1, оскільки розповідав ОСОБА_17, що придбав від ОСОБА_1 автомобіль «Субару-Форестер» чорного кольору і даний автомобіль був зареєстрований на його доньку, ОСОБА_6. ОСОБА_3 ОСОБА_6 мав намір придбати від ОСОБА_1 й інший автомобіль.
В ході телефонної розмови ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_3 саме для нього везе цих нелегальних мігрантів і попросив ОСОБА_3 довезти іноземців в с. Кострино Великоберезнянського району, де біля бару буде чекати його донька на імя ОСОБА_6 у автомобілі «ВАЗ-2107» червоного кольору.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 повідомив, що пізніше з ним розрахується, бо його зараз в області немає, на що ОСОБА_3 погодився.
Під час його слідування у с. Кострино, ОСОБА_2 ще декілька разів телефонував та питав, як у нього справи та де він знаходиться.
Біля 20 години він підїхав до бару в с. Кострино, де стояв вищевказаний автомобіль «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2, з якого вийшла ОСОБА_6 та підійшла до нього і запропонувала йому їхати за нею.
ОСОБА_3 просив її забрати від нього хоч двох осіб, на що вона відмовилася та повідомила, що залишилося ще небагато і пізніше вона їх всіх забере.
Після цього вона сіла за кермо автомобіля «ВАЗ-2107» і поїхала у сторону с. Вишка. Під час слідування у це село йому телефонував ОСОБА_2 та питав про автомобіль марки «Мерс», який їхав перед автомобілем його доньки, оскільки вона йому телефонувала та казала, що хвилюється.
ОСОБА_3 йому повідомив, що йому про це нічого не відомо і на цьому розмова закінчилась. По дорозі в село, хвилин ОСОБА_44 10 автомобіль, у якому слідувала ОСОБА_6 зупинився і до неї сів незнайомий йому хлопець.
Після цього ОСОБА_6 поїхала вгору, хвилин ОСОБА_44 10 зупинилася, вийшла з автомобіля та підійшла до нього, повідомивши їхати за нею у зворотньому напрямку, що він і зробив. Вони проїхали 100-150 метрів, після чого ОСОБА_6 зупинила автомобіль та вийшла з нього. Разом з нею з автомобіля вийшли ще двоє хлопців, пізніше один з яких був затриманий, а інший втік.
ОСОБА_6 разом з двома вищезазначеними особами підійшли до керованого ОСОБА_3 автомобіля, відкрила передню пасажирську дверку, а інші задні двері та всі разом висадили з автомобіля нелегальних мігрантів, після чого разом з десятьма нелегальними мігрантами вирушили у ліс, що знаходиться в протилежній стороні від потічка.
Відразу ж після цього до даного місця на двох автомобілях підїхали співробітники міліції, які почали переслідувати нелегальних мігрантів, а також осіб, що їх супроводжували та усіх їх затримали.
В його мобільному телефоні «NOKIA-1200», який у нього вилучено в ході огляду місця події, записані, крім інших, належний ОСОБА_2 номер телефону під назвою «Ваня.сімка № НОМЕР_5», який просив його довезти нелегалів до с. Кострино та належний ОСОБА_1 під назвою «Ханига № НОМЕР_6».
Будучи допитаним 24.01.2009 в якості обвинуваченого з приводу даних, що містяться у наданих йому для прослуховування фонограм (виконаних під час оперативно-технічних заходів «Зняття інформації з каналів звязку» далі ОТЗ) його телефонних розмов разом з іншими співучасниками вчиненого 15.11.2008 злочину, а також для огляду роздруківок зєднань абонентів (Т.8, а.с. 70-85), ОСОБА_3 показав наступне.
У наданій йому для прослуховування розмові між абонентами № НОМЕР_17 та № НОМЕР_9 від 12.11.2008, час розмови 11 год. 41 хв., номера і голоса належать йому та ОСОБА_1 відповідно, якого він знав на той момент як «ОСОБА_55».
В даній розмові мова йде про перерахування йому ОСОБА_1 коштів в «Правексбанк», відділення якого знаходиться в «Новому районі» м. Ужгорода, на вулиці Легоцького.
В той момент ОСОБА_1 йому пересилав кошти на його прохання у звязку із наміром ОСОБА_3 купити собі автомобіль. Взагалі ОСОБА_1 проводив розрахунки за перевезення іноземців та їх переправлення ОСОБА_44 кордон ОСОБА_44 банківські установи. Йому ОСОБА_1 декілька разів пересилав кошти за перевезення ним та ОСОБА_17 іноземців.
Дані кошти ОСОБА_17 знімав у відділенні «Правексбанка» та передавав за перевезення іноземців ОСОБА_17.
ОСОБА_3 ОСОБА_1 пересилав кошти на імя ОСОБА_6 за здійснення незаконного переправлення іноземців ОСОБА_44 державний кордон України, а ОСОБА_6 в свою чергу розподіляв кошти, з яких частину давав ОСОБА_3 за перевезення іноземців, а частину сплачував особам, які переправляли іноземців ОСОБА_44 кордон.
При цьому, йому не було відомо, хто саме переправляв іноземців ОСОБА_44 кордон і кому саме ОСОБА_6 платив за це кошти.
До 15.11.2008 (затримання ОСОБА_3 з іноземцями в с. Вишка, яких він перевозив ОСОБА_6) він декілька разів здійснював перевезення іноземців на прохання ОСОБА_1 та супроводжував ОСОБА_6 ОСОБА_44 смт. В.Березний, коли останній перевозив іноземців на автомобілі «ВАЗ-2107».
ОСОБА_3 він на початку листопада супроводжував ОСОБА_17 (особу на імя ОСОБА_17) під час перевезення останнім іноземців на прохання ОСОБА_1.
ОСОБА_1, окрім ОСОБА_6, якому ОСОБА_17 15.11.2008 довозив нелегальних мігрантів, поставляв іноземців й іншим особам, які займаються організацією незаконного переправлення осіб на території Великоберезнянського та Перечинського районів.
Однак, йому не відомо, кому та коли саме ОСОБА_1 поставляв іноземців для їх переправлення ОСОБА_44 кордон.
ОСОБА_1 знайомий з ОСОБА_6 протягом 2008 року. При цьому, ОСОБА_6 неодноразово переправляв іноземців ОСОБА_44 кордон, яких йому поставляв ОСОБА_1.
Детальні роздруківки розмов учасників зєднань відображені у зазначеному вище протоколі допиту ОСОБА_17 від 24.01.2009 (Т.8, а.с. 70-85).
Згідно роздруківки зєднань його вищевказаного номера телефона з номером телефона ОСОБА_2 № НОМЕР_7 від 12.11.2008 вони спілкувалися о 12 год. 40 хв. з приводу доставки нелегальних мігрантів.
Згідно роздруківки зєднань його номера телефона з номером, яким користувався ОСОБА_17 НОМЕР_8 від 12.11.2008 він спілкувався з останнім о 12 год. 01 хв. та о 12 год. 33 хв., під час чого ОСОБА_17 міг питати, чи є для нього робота перевезення іноземців, оскільки саме в ніч з 13 на 14.11.2008 ОСОБА_1 планував перевезення іноземців, яких затримали 15.11.2008. Однак, тоді перевезення іноземців відклалося на один день пізніше, ймовірно ОСОБА_44 те, що їх не всіх було доставлено до м. Києва 13.11.2008.
У наданій йому для прослуховування розмові між ним та ОСОБА_1, який користувався номером телефона НОМЕР_9 від 13.11.2008, час розмови 14 год. 30 хв., що була отримана за результатами здійснення ОТЗ, голоси на прослуханій фонограмі належать йому та ОСОБА_1.
З даного змісту розмови показав, що ОСОБА_1 в ніч з 13 на 14.11.2008 запланував перевезення іноземців, з якими ОСОБА_17 був затриманий 15.11.2008.
При цьому ОСОБА_17 повинен був за планами ОСОБА_1 розпочати перевезення нелегальних мігрантів з ранку 14.11.2008. Це мали бути пять китаянок та четверо китайців.
За проханням ОСОБА_1, ОСОБА_3 слід було за телефонувати ОСОБА_17, якому повідомити, що іноземців доставлять в с. Капітанівку, в лісопосадку біля готелю «Снайпер».
Далі ОСОБА_3 місце в лісопосадці знаходиться в тихій місцевості та віддалене від центральної дороги. Частіше за все саме в даному місці проходила передача іноземців, яких поставляв ОСОБА_1 для їх подальшого перевезення на територію Закарпатської області. В дане місце Далі ОСОБА_3 привозив іноземців ОСОБА_5.
Крім ОСОБА_3 перевезення іноземців, організацію переправлення яких здійснював ОСОБА_1, здійснювало багато осіб.
ОСОБА_1 вже 13.11.2008 планував незаконне переправлення іноземців, з якими Крім ОСОБА_3 був затриманий 15.11.2008 на околиці с. Вишка Великоберезнянського району, хто саме поставляв ОСОБА_1 китайців на територію України йому не відомо.
Перевезення цієї групи нелегальних мігрантів з міста Києва на територію Закарпатської області ОСОБА_1 просив здійснити саме його, але він йому повідомив, що у нього несправний автомобіль, після чого вони дійшли згоди, що перевезення іноземців буде здійснювати ОСОБА_17.
ОСОБА_1 також особисто домовлявся з ОСОБА_17 про перевезення нелегальних мігрантів, однак лякався цього чоловіка і не хотів з ним тісно контактувати, тому що більше довіряв Крім ОСОБА_3, ОСОБА_44 що і просив його телефонувати ОСОБА_17 і узгоджувати питання щодо місця передачі йому нелегальних мігрантів в с. Капітанівка.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону за 13.11.2008, о 14 год. 33 хв. він спілкувався з ОСОБА_17, якому зателефонував відразу ж після вищезазначеної розмови з ОСОБА_1 щоб узгодити всі питання передачі йому нелегальних мігрантів для перевезення їх на територію Закарпатської області. ОСОБА_17 погодився на таке перевезення.
Згідно роздруківки зєднань його номеру за 13.11.2008, о 14 год. 35 хв. та о 14 год. 47 хв. він спілкувався з ОСОБА_1, якому він телефонував з метою повідомити про досягнення домовленостей з ОСОБА_17 щодо місця передачі йому нелегальних мігрантів.
ОСОБА_1 повинен був точно узгодити час передачі ОСОБА_17 нелегальних мігрантів, за телефонувавши йому, оскільки на той час ще не знав, коли саме почнеться перевезення іноземців на територію Закарпатської області.
Кому саме поставлялася група нелегальних мігрантів для подальшого переправлення ОСОБА_44 кордон вирішував особисто ОСОБА_1 саме він домовлявся з тими особами, яким і передавав з вищевказаною метою нелегалів.
У наданій Крім ОСОБА_3 для прослуховування розмові між ним та ОСОБА_1 від 13.11.2008, час розмови 17 год. 37 хв., голоси на прослуханій фонограмі належать йому та ОСОБА_1, якого він знав як «ОСОБА_55».
З приводу даної розмови показав, що він за телефонував ОСОБА_1, який ще раз перепитав його, коли ОСОБА_17 забере нелегалів, на що Крім ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_17 погодився забрати їх зранку. ОСОБА_3 він ще раз повідомив ОСОБА_1, що за телефонує ОСОБА_17 та точно узгодить з ним місце доставки нелегальних мігрантів, звідки останній повинен буде їх забрати.
ОСОБА_1 на запитання ОСОБА_3 відповів, що довозити нелегалів на місце їх передачі ОСОБА_17 буде ОСОБА_5, якого він знав як особу на імя ОСОБА_15 (іншого «Сашу», який довозив нелегальних мігрантів на прохання ОСОБА_3 не знав). Як ОСОБА_3 йому відомо, ОСОБА_5 досить давно співпрацює ОСОБА_3 і є «його людиною».
До даного моменту ОСОБА_5 вже привозив йому іноземців в с. Капітанівка, а саме в лісопосадку і тому знав, куди потрібно довозити іноземців.
Він не хотів щоб ОСОБА_17 бачив ОСОБА_5, тому що не довіряв останньому.
ОСОБА_50 особи на імя ОСОБА_19 показав, що мова йшла про ОСОБА_19 ОСОБА_19), який був напередодні затриманий за незаконне переправлення осіб.
ОСОБА_3 був в хороших відносинах з ОСОБА_19 оскільки останній неодноразово переправляв нелегальних мігрантів, яких йому поставляв ОСОБА_3, тому останній дуже хотів щоб ОСОБА_19 випустили з під варти та просив ОСОБА_3, щоб він чимось йому допоміг.
Потім ОСОБА_3 ще раз повідомив, що ОСОБА_17 виїде з ранку і привезе девять нелегальних мігрантів, на що він пообіцяв ОСОБА_3 зустріти ОСОБА_17 перед с. Нижні Ворота Воловецького району та допомогти йому перевезти далі нелегалів.
ОСОБА_3 він питав у ОСОБА_3, кому буде передана після доставки дана група нелегальних мігрантів, на що останній відповів, що її буде передано ОСОБА_6, який мав переправляти їх ОСОБА_44 кордон.
ОСОБА_3 не хотів передавати нелегалів для переправлення ОСОБА_44 кордон іншим особам, які на нього працювали, оскільки у них на той час були проблеми на кордоні, а ОСОБА_6 до того моменту без проблем переправив ОСОБА_44 кордон декілька груп нелегалів.
При цьому, як йому здавалося, ОСОБА_3 міг до даного часу і домовитись з Васильяком про переправлення даної групи нелегальних мігрантів ОСОБА_44 кордон.
Після цього ОСОБА_3 йому пообіцяв, що скоро, а саме з наступного понеділка (17.11.2008), приїде за іншою групою нелегалів, оскільки ОСОБА_3 ОСОБА_44 наближення зими дуже поспішав переправити всіх нелегальних мігрантів, які переховувалися десь в Україні і їх слід було переправити ОСОБА_44 кордон.
ОСОБА_3 в даній розмові ОСОБА_3 ще раз повідомив, що в групі нелегальних мігрантів семеро осіб маленької комплекції, якими завжди є китайці. Це були перші китайці, переправлення яких ОСОБА_44 кордон організував ОСОБА_3.
Далі ОСОБА_3 перепитав, з чим повязана необхідність такого швидкого перевезення групи з семи китайців і їх передачі ОСОБА_6, на що ОСОБА_3 повідомив, що даних нелегалів не має де утримувати та запитав ОСОБА_3, коли б він зміг за ними приїхати. На це він відповів, що зможе приїхати за ними тільки у суботу, 15.11.2008.
ОСОБА_3 під час розмови з ОСОБА_3 вони обговорювали ОСОБА_17, оскільки останній був ОСОБА_3 чимось підозрілим без проблем перевозив іноземців на Закарпаття ОСОБА_17, при цьому навіть у незатонованій машині.
ОСОБА_17 сам почав напрошуватись на перевезення іноземців, що йому також було підозрілим, про свої підозри він говорив ОСОБА_3, однак останній дуже поспішав з переправленням іноземців ОСОБА_44 кордон і постійно йому говорив, що скоро зима і вся «робота», а саме переправлення іноземців ОСОБА_44 кордон, припиниться, що його не влаштовувало.
У наданій для прослуховування розмові між ним та ОСОБА_5 який користувався номером телефона № НОМЕР_10 від 13.11.2008, час розмови 19 год. 25 хв., показав, що голоси на прослуханій фонограмі належать йому та ОСОБА_5.
З приводу даної розмови показав, що він за телефонував ОСОБА_5 на виконання домовленостей з ОСОБА_3. ОСОБА_3 мав домовитися з ОСОБА_5 про місце доставки останнім нелегальних мігрантів. Особа, яку він назвав у цій розмові як «Друг» це ОСОБА_3 і саме останній повинен був за телефонува ти ОСОБА_5 та повідомити, звідки саме слід перевозити іноземців.
ОСОБА_17 повинен був за телефонувати ОСОБА_5 і домовитись про місце передачі йому іноземців, оскільки перший мав везти іноземців з м. Києва, з обіду. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що перевезення слід буде робити у два етапи, на що той погодився.
З ОСОБА_5 познайомився влітку 2008 року, коли він привозив іноземців у Львівську область від ОСОБА_3. ОСОБА_3 він ОСОБА_5 говорив, що іноземці, яких він привозив, будуть переправлені в Румунію, про що йому говорив сам ОСОБА_3.
Рішення про те, що іноземців до лісопосадки в с. Капітанівка буде привозити саме ОСОБА_5 прийняв ОСОБА_3, який йому довіряв.
Взагалі між ними були хороші відносини, тому що ОСОБА_3 часто залучав ОСОБА_5 до перевезення іноземців.
ОСОБА_5 двічі приїзджав на територію Закарпатської області і привозив іноземців. Це було десь у вересні-жовтні. При цьому, ОСОБА_5 не хотів, щоб ОСОБА_5 перевозив іноземців, яких надавав ОСОБА_3 та говорив, що ОСОБА_3 відбирає у нього його заробіток, здійснюючи перевезення іноземців.
Під час цієї розмови ОСОБА_5 усвідомлював про необхідність перевезення ним нелегальних мігрантів та щодо місця доставки, оскільки він неодноразово це робив і тісно співпрацював з ОСОБА_3.
Оскільки він усвідомлював, що невдовзі за телефонує ОСОБА_3 і потрібно буде перевезти девять нелегалів до с. Капітанівка, при чому в два етапи, ОСОБА_5 не потрібно було це довго розяснювати і він на перевезення іноземців погодився без вагань та зайвих запитань.
У наданій для прослуховування розмові між ним та ОСОБА_3 від 13.11.2008, час розмови 19 год. 31 хв., голоси на прослуханій фонограмі належать йому та ОСОБА_3.
З приводу даної розмови показав, що під час розмови повідомив ОСОБА_3, що за телефонував ОСОБА_5 і домовився про те, що він привезе до місця передачі ОСОБА_17 іноземців, при цьому повідомив, що ОСОБА_5 просив попередити його раніше за три години, щоб він міг встигнути перевезти іноземців. ОСОБА_3 вони з ОСОБА_3 домовлялись про конкретний час, коли ОСОБА_17 зможе приїхати за іноземцями, оскільки останній казав, що для нього краще в обідній час виїжджати з Києва.
При цьому ОСОБА_3 казав, що йому самому точно не відомо, коли саме потрібно буде перевозити іноземців і повідомив, що ще за телефонує і уточнить час. ОСОБА_3 з ОСОБА_3 обговорювали, скільки саме іноземців перевезе на Закарпаття ОСОБА_17.
Оскільки ОСОБА_3 знав, що це будуть китайці, які по комплекції маленькі, він вирішив крім них надати ще декілька чоловік, щоб за одну поїздку перевезти побільше іноземців.
ОСОБА_3 ОСОБА_3 був дуже стурбований тим, що скоро настане зима і буде неможливо переправляти нелегальних мігрантів ОСОБА_44 кордон, оскільки в горах буде лежати сніг, на що ОСОБА_3 йому пообіцяв наступного понеділка приїхати за черговою групою нелегальних мігрантів, щоб привезти їх на Закарпаття ОСОБА_17.
Під час даної розмови вони також обговорювали ОСОБА_17, з яким ОСОБА_3 познайомився на автобазарі «Кінчеш» (Ужгородський район).
При цьому, Закарпаття ОСОБА_17 особисто навязав ОСОБА_3 своє знайомство.
Як ОСОБА_3 він здогадувався, Закарпаття ОСОБА_17 вже й особисто, без відома Як ОСОБА_3, здійснював для ОСОБА_3 перевезення нелегалів на Закарпаття ОСОБА_17.
ОСОБА_44 свою стурбованість з приводу того, що ОСОБА_3 буде більш тісно «співпрацювати» з ОСОБА_17 ОСОБА_17), який замінить в подальшому ОСОБА_3, чим останній позбудеться заробітку, ОСОБА_3 почав розповідати ОСОБА_3, що Закарпаття ОСОБА_17 колишній міліціонер і йому не варто довіряти.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону з вищевказаним номером телефону ОСОБА_5, 14.11.2008, о 23 год. 42 хв., вони спілкувалися двічі, коли останній перевозив іноземців. ОСОБА_5 ще під час їхньої розмови 13.11.2008 знав куди необхідно перевозити іноземних громадян.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону за 14.11.2008, о 23 год. 56 хв. він спілкувався з абонентом № НОМЕР_8 ОСОБА_17. ОСОБА_3 зателефонував йому щоб узгодити з ним час, коли він приїде в с. Капітанівка за нелегальними мігрантами, яких в с. Капітанівка доставляв ОСОБА_5.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону з вищевказаним номером ОСОБА_5 за 14.11.2008, о 23 год. 59 хв. останній йому повідомив, що вже зробив «першу ходку» і привіз чотирьох осіб, яких залишив у лісі, на що ОСОБА_5 зауважив, що люди в лісі можуть замерзнути, а ОСОБА_5 повідомив, що з ними нічого не станеться.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону за 15.11.2008, о 00 год. 01 хв. він спілкувався з абонентом № НОМЕР_9 ОСОБА_3. Протягом ночі цієї доби вони говорили виключно про нелегальних мігрантів, яких доставляв в с. Капітанівка ОСОБА_5 і яких зранку повинен був забрати Закарпаття ОСОБА_17 та довезти до Закарпаття ОСОБА_17.
У наданій йому для прослуховування розмові між ним та абонентом, який користувався номером телефона № НОМЕР_7 від 15.11.2008, час розмови 15 год. 08 хв., голоси на прослуханій фонограмі належать йому та ОСОБА_2.
З приводу даної розмови показав, що він питав у ОСОБА_2, якому Закарпаття ОСОБА_17 віз групу з 10 нелегальних мігрантів, яким чином він забере людей, оскільки ОСОБА_2 знав, що іноземців повинен був йому привозити саме ОСОБА_5.
ОСОБА_2 повідомив, що він знає про перевезення для нього нелегалів, але його немає і ОСОБА_5 зустріне його дочка ОСОБА_6, яка і покаже куди везти нелегалів.
ОСОБА_3 він просив, щоб ОСОБА_6 супроводжувала його автомобіль до с. Забрідь Великоберезнянського району задля безперешкодної доставки іноземців та з метою не бути затриманими співробітниками міліції.
Куди саме слід було довезти іноземців ОСОБА_2 йому не повідомляв, це місце йому повинна була вказати його дочка ОСОБА_6.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону за 15.11.2008, о 17 год. 19 хв. він спілкувався з ОСОБА_17, під час чого наказав останньому особисто перевозити іноземців.
Пізніше ОСОБА_17 підїхав до нього і попросив, щоб він забрав іноземців, на що він повідомив, що буде лише його супроводжувати, їдучи попереду та повідомляючи його про наявність міліції або прикордонників у випадку їх виявлення.
ОСОБА_35 він поїхав попереду, а Пізніше ОСОБА_17 позаду нього і доїхавши до села Турї Ремети, останній зїхав з центральної дороги в бік, зупинився та повідомив, що у нього закипіла вода в автомобілі. В цьому місці ОСОБА_3 пересадив у свій автомобіль нелегальних мігрантів і повіз їх до с. Кострино, де мав їх передати особам, яких визначить ОСОБА_2
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону за період 15.11.2008, о 17 год. 47 хв. він спілкувався з абонентом № НОМЕР_7 ОСОБА_2, який після того, як йому Пізніше ОСОБА_17 «перевантажив» іноземців в його автомобіль, наказав ОСОБА_3 їхати у В.Березний, де він мав передати іноземців.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону за період 15.11.2008, о 18 год. 05 хв. він спілкувався з ОСОБА_17, який йому казав, що він в с. Сімер (Перечинський район) на заправці і буде чекати в м. Перечині.
Згідно роздруківки зєднань його номеру телефону за період 15.11.2008, о 18 год. 58 хв. він спілкувався з ОСОБА_2, який йому телефонував і запитував, де саме він рухається та чи все у нього в порядку.
У наданій йому для прослуховування розмові між ним та абонентом, який телефонував йому з номера телефона № НОМЕР_7 від 15.11.2008, час розмови 18 год. 59 хв., голоси на прослуханій фонограмі належать йому та ОСОБА_2.
З приводу даної розмови показав, що ОСОБА_2 питав у нього, на якому він автомобілі, щоб в с. Кострино його могла зустріти та супроводити ОСОБА_6.
Згідно роздруківок зєднань його номеру телефону за період 15.11.2008, о 19 год. 00 хв., 19 год. 07 хв., 19 год. 16 хв., 19 год. 27 хв., 19 год. 33 хв., 19 год. 37 хв., 19 год. 40 хв., 19 год. 42 хв., 19 год. 44 хв. та 18 год. 58 хв. він спілкувався з ОСОБА_6, який йому телефонував і запитував, де саме він зараз знаходиться і чи у нього все в порядку.
У наданій йому для прослуховування розмові між ним та абонентом, який телефонував йому з номера телефона № НОМЕР_7 від 15.11.2008, час розмови 19 год. 51 хв., голоси на прослуханій фонограмі належать йому та ОСОБА_6 ОСОБА_2
З приводу даної розмови показав, що вона відбулася саме перед моментом висадки з його автомобіля нелегальних мігрантів і ОСОБА_6 наказував, щоб вони швидко «викинули» з автомобіля іноземців. ОСОБА_2 в цей момент автомобіль ОСОБА_6 зупинився на місці, де на околиці стояв якийсь чоловік, який сів в її автомобіль. Як ОСОБА_3 він зрозумів, це був хлопець, який повинен був забрати нелегальних мігрантів.
ОСОБА_3 вважав, що в цей момент вже треба «випускати» нелегалів, але автомобіль ОСОБА_6 поїхав далі в напрямку села, тому він питав у ОСОБА_2, чому ОСОБА_6 їде в напрямку села.
Після того, як розмова з ОСОБА_6 закінчилась, він поїхав в напрямку села за автомобілем ОСОБА_6. В селі вони розвернулися і він поїхав за її автомобілем у зворотньому напрямку до місця висадки нелегальних мігрантів, де вони були затримані.
Під час допиту Як ОСОБА_3 в якості обвинуваченого 16.03.2009 (Т.8, а.с. 86-89) останній показав, що йому відомі наступні особи, які разом з ним приймали участь в організації незаконного переправлення 10 нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України 15.11.2008 року: ОСОБА_2 ОСОБА_6 ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_17 (ОСОБА_17). ОСОБА_6 особи, які б мали відношення до зазначеної групи нелегальних мігрантів йому не відомі.
ОСОБА_1 організатор діяльності зазначеної групи осіб на каналі нелегальної міграції. ОСОБА_2 він формував групи нелегальних мігрантів на території Київської області та відправляв їх на територію Закарпатської області з метою подальшого їх незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України.
ОСОБА_1 були втягнуті до злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції він, ОСОБА_2. та ОСОБА_5 і всі вони виконували вказівки ОСОБА_1.
ОСОБА_6 відповідав за організацію безпосереднього переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
Тобто 15.11.2008 нелегальні мігранти на території Закарпатської області повинні були потрапити до ОСОБА_6 або «його людей» і саме він повинен був організувати їх незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в країни Європи.
ОСОБА_6 до злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції були втягнуті його донька ОСОБА_6. та ОСОБА_4.
ОСОБА_5 був втягнутий до злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції ОСОБА_1 та здійснював перевезення груп нелегальних мігрантів територією Київської області і їх передачу ОСОБА_17.
ОСОБА_17 за вказівкою ОСОБА_1 здійснював отримання груп нелегальних мігрантів від ОСОБА_5 та здійснював доставку груп нелегальних мігрантів на територію Закарпатської області.
Він, будучи втягнутим в злочинну діяльність на каналі нелегальної міграції ОСОБА_1, за вказівкою останнього отримував групи нелегальних мігрантів на території Закарпатської області та таємно їх перевезив територією Закарпатської області до моменту передачі ОСОБА_6.
До функцій ОСОБА_6 15.11.2008 входило здійснення супроводу Тобто під час перевезення ним групи нелегальних мігрантів територією Великоберезнянського району та отримання від нього групи нелегальних мігрантів в загальній кількості 10 осіб.
ОСОБА_4 був втягнутий в злочинну діяльність на каналі нелегальної міграції ОСОБА_6. До функцій ОСОБА_4 входило отримання від Тобто спільно з ОСОБА_6 групи нелегальних мігрантів.
Ввечері 15.11.2008 групу нелегальних мігрантів повинна була отримати від нього саме ОСОБА_6, оскільки її батько, ОСОБА_2, на той час перебував в м. Києві, однак контролював дії доньки з використанням мобільного телефону.
За обставин, що відбувалися 15.11.2008, про які він раніше надав показання, під час перевезення ним нелегальних мігрантів до місця зустрічі з ОСОБА_6, він вважав, що остання забере у нього групу нелегальних мігрантів саме в тому місці, де на нього й очікувала. Він підійшов до неї та запитав, чи там вона забиратиме у нього нелегалів, на що вона відповіла, що ні необхідно відїхати трохи за с. Кострино.
У звязку з тим, що у нього був перевантажений автомобіль, оскільки в ньому знаходилися 10 нелегальних мігрантів, він запропонував ОСОБА_6 Ін.Ів. пересадити двох нелегалів до себе в машину. Вона зателефонувала своєму батьку, ОСОБА_2 і запитала, чи може вона посадити до себе в автомобіль двох нелегальних мігрантів, на що ОСОБА_6 повідомив їй, щоб вона нікого до себе в машину не брала. При цьому Тобто чув, що ОСОБА_6 назвала нелегальних мігрантів «коробками».
Після цього ОСОБА_6. повідомила йому, що вона не буде брати до себе в автомобіль нелегалів і забере їх неподалік того місця, де вони знаходилися.
Потім вони проїхали приблизно 8-9 км від с. Кострина (Великоберезнянський район), ОСОБА_6 їхала попереду його автомобіля.
Коли вони зупинилися, Тобто вивів нелегальних мігрантів зі свого автомобіля, а ОСОБА_6, хлопець, який з нею був та ОСОБА_4 отримали останніх і розпочали їх супровід в напрямку лісового масиву, пройшовши таким чином на відстань приблизно 20-30 метрів від місця передачі нелегальних мігрантів. Після цього вони усі були затримані, а хлопець, який був з ОСОБА_6. втік.
Під час допиту Тобто в якості обвинуваченого 19.03.2009, останній повністю підтвердив надані ним попередні покази та після прослуховування зафіксованих шляхом ОТЗ чергових фонограм його телефонних розмов разом з іншими співучасниками, додатково надав наступні показання стосовно інших епізодів злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції (Т.8, а.с.94-102).
У звукозаписі розмови Тобто з ОСОБА_1 від 05.10.2008, що відбулася о 17 год. 50 хв., ОСОБА_1 пропонував йому займатися перевезенням груп нелегальних мігрантів з м. Києва та Одеси на територію Закарпатської області з метою їх подальшої передачі особам, які б нелегально переправляли нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України.
У звукозаписах розмов від 06.10.2008, що відбулися о 12 год. 08 хв. та о 16 год. 07 хв., ОСОБА_1 в черговий раз телефонував Тобто та пропонував здійснювати перевезення груп нелегальних мігрантів на територію Перечинського або Великоберезнянського районів.
У звукозаписах розмов від 07.10.2008, що відбулися о 17 год. 43 хв. та о 19 год. 41 хв. відповідно, він розповідав ОСОБА_1 про ситуацію на дорогах Закарпаття ОСОБА_17, обговорювалися деталі і обставини перевезення ОСОБА_3 груп нелегальних мігрантів територією України; деталі щодо форм і методу оплати йому ОСОБА_1 послуг з перевезення ОСОБА_3 нелегальних мігрантів.
У звукозаписі розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 від 07.10.2008, яка відбулася о 22 год. 02 хв., вони домовилися, що останній отримає від ОСОБА_1 5 нелегальних мігрантів. При цьому, нелегальних мігрантів вони називали «коробками».
У звукозаписі розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 08.10.2008, яка відбулася о 16 год. 21 хв., обговорювалося питання щодо доставки ним Тобто до готелю «Снайпер» в с. Капітанівка, біля м. Києва, групи нелегальних мігрантів.
08.10.2008 Тобто здійснив доставку групи нелегальних мігрантів з м. Києва на територію Закарпатської області.
ОСОБА_50 звукозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 08.10.2008, яка відбулася о 23 год. 20 хв. показав, що в той час він, отримавши за вказівкою ОСОБА_1 від ОСОБА_5 групу іноземних громадян, перевозив їх з м. Києва в сторону Закарпатської області. В ході цієї розмови він доповів ОСОБА_1 про те, що не збирається везти нелегальних мігрантів до самого смт. В.Березний, оскільки по дорозі завжди багато міліціонерів.
Зазначених іноземних громадян повинен був отримати від нього на території Закарпатської області ОСОБА_6.
Коли Тобто прибув на територію Закарпатської області зателефонував своєму знайомому на імя ОСОБА_56 (свідок ОСОБА_56), який проживає в м. Ужгород та попросив його взяти таксі і здійснити його супровід з с. Поляна (Свалявський район) до м. Перечин і повідомляти про наявні на шляху слідування пости ДАІ. Про те, що Тобто перевозитиме нелегальних мігрантів він цій особі не казав, оскільки не хотів, щоб про це знали сторонні, повідомив про перевезення ним нібито сигарет.
Коли в такий спосіб Тобто прибув в м. Перечин, вказана особа повернулася в м. Ужгород, а Тобто продовжив рух в напрямку смт. В.Березний для зустрічі з ОСОБА_6, якому повинен був передати групу нелегальних мігрантів. За їх незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України відповідав саме ОСОБА_6.
У звукозаписі розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від 09.10.2008, яка відбулася о 04 год. 58 хв., йдеться про передачу ОСОБА_3 доставлених нелегальних мігрантів.
ОСОБА_50 звукозапису розмови між ним та ОСОБА_1 від 09.10.2008, яка відбулася о 07 год. 28 хв. показав, що після успішної передачі доставлених ним з м. Києва нелегальних мігрантів ОСОБА_6, зателефонував ОСОБА_1 та повідомив йому про це.
ОСОБА_2 передача ним вищевказаної групи нелегальних мігрантів ОСОБА_6 відбулася в с. Дубриничі Перечинського району. За вказаними нелегальними мігрантами ОСОБА_6 приїхав на автомобілі «ВАЗ-2107» червоного кольору. Чи був хтось при цьому з ОСОБА_6 не пригадує.
У звукозаписі розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 17.10.2008, яка відбулася о 16 год. 17 хв., ОСОБА_1 пропонував Тобто доставити з м. Києва на територію Закарпаття ОСОБА_17 чергову групу нелегальних мігрантів.
ОСОБА_50 звукозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20.10.2008, яка відбулася о 19 год. 20 хв., показав, що останній дав йому вказівку забрати з м. Ужгорода групу нелегальних мігрантів та доставити їх до ОСОБА_6, який в подальшому повинен був незаконно переправити їх ОСОБА_44 державний кордон України. В ході цієї розмови ОСОБА_1 просив його забрати з м. Ужгорода 4 нелегальних мігрантів, що він і зробив.
ОСОБА_50 звукозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20.10.2008, яка відбулася о 19 год. 35 хв., показав, що коли він очікував у м. Ужгороді на групу нелегальних мігрантів, зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про те, що за нелегалами він прибув на автомобілі «АУДІ-А8», яким на той час користувався.
ОСОБА_50 звукозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від 20.10.2008, що відбулася о 20 год. 18 хв. показав, що він, здійснюючи перевезення групи нелегальних мігрантів підтримував з ОСОБА_6 звязок по мобільному телефону. В ході цієї розмови повідомив ОСОБА_6, що везе йому 4-х нелегальних мігрантів.
ОСОБА_50 звукозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від 20.10.2008, що відбулася о 20 год. 30 хв., показав, що останній просив його довезти групу нелегальних мігрантів, яких він забрав з м. Ужгорода, до с. Кострино, Великоберезнянського району, на що Тобто погодився.
20.10.2008 він доставив з м. Ужгорода до с. Кострино на прохання ОСОБА_1 групу нелегальних мігрантів в загальній кількості 4 особи. Вказаних нелегалів, як і було заплановано, він передав ОСОБА_6, який прибув до околиці с. Кострино спільно зі своєю донькою, ОСОБА_6 Ін.Ів., на автомобілі «Субару-Форестер» (невстановлений слідством).
Після того, як він здійснив передачу доставлених ним нелегальних мігрантів, ОСОБА_6, сівши за кермо вказаного автомобіля, кудись поїхала, а ОСОБА_6 розпочав супровід доставлених ОСОБА_3 нелегалів в пішому порядку у невідомому йому напрямку. Після цього Тобто повернувся додому.
Під час розмови з ОСОБА_1 23.10.2008, що відбулася о 15 год. 45 хв., він за попередньою домовленістю з ним, маючи намір доставити на територію Закарпатської області чергову групу нелегалів, перебував в м. Києві та очікував на їх доставку. Цієї ж доби він отримав в м. Києві 6 нелегальних мігрантів: трьох дорослих та трьох дітей і доставив 24.10.2008 на територію Закарпатської області, де передав ОСОБА_6.
Під час розмови з ОСОБА_6 24.10.2008, що відбулася о 05 год. 11 хв., Тобто доставив на територію Закарпатської області вказану групу нелегальних мігрантів та підтримував звязок з першим з приводу передачі йому нелегальних мігрантів.
В подальшому саме в смт. В.Березний він передав ОСОБА_6 зазначену групу нелегальних мігрантів, який прибув туди на автомобілі «ВАЗ-2107» червоного кольору.
Під час розмови з ОСОБА_1 25.10.2008, що відбулася о 20 год. 37 хв., він пропонував Тобто здійснити доставку чергової групи нелегальних мігрантів на територію Закарпатської області.
Під час розмови з ОСОБА_1 26.10.2008, що відбулася о 13 год. 58 хв., вони обговорювали обставини доставки ОСОБА_3 чергової групи нелегальних мігрантів на територію Закарпатської області та щодо оплати першим послуг останнього.
Детальний зміст цих розмов відображено в протоколі про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 08.12.2008 (Т.12, а.с. 5-29).
Будучи допитаним в якості обвинуваченого 27.07.2008 (Т.8, а.с. 120-125) Тобто повністю визнав свою вину у предявленому йому обвинуваченні, тобто у вчиненні в складі
організованої злочинної групи організації незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 5 груп нелегальних мігрантів, в загальній кількості 31 особа, керівництві такими діями, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, щиро розкаявся у вчиненому та пообіцяв й надалі також активно сприяти у дослідженні всіх обставин вчиненого ним злочину.
ОСОБА_3 показав, що він, вчинивши вказане протиправне діяння, усвідомлював неправомірність своїх дій, однак у звязку з тяжким матеріальним становищем та з метою заробити гроші, оскільки у нього на утриманні перебуває малолітня дитина та дружина, він вчинив поставлені йому за вину епізоди злочинів на каналі нелегальної міграції, сподіваючись покращити таким чином матеріальний стан своєї сімї.
На початку жовтня 2008 року з метою функціонування каналу нелегальної міграції ним спільно з громадянином Афганістану ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_6 створено організовану злочинну групу.
Організатором створеної групи був ОСОБА_1, оскільки він вже більш тривалий час займався організацією незаконного переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
При цьому він(ОСОБА_3), ОСОБА_1 та ОСОБА_6 мали чітко визначений розподіл ролей при вчиненні запланованих злочинів.
Так, ОСОБА_1 формував групи нелегальних мігрантів на території м. Києва, розподілив між співучасниками організованої злочинної групи їх ролі, визначив безпосередні дії, які останні повинні виконувати під час підготовки та вчинення запланованих злочинів, а також повинен був здійснювати фінансування співучасників досліджуваного злочину.
До обовязків ОСОБА_3 входили: підшуковування співучасників вчинення злочинів, надання транспортних засобів та здійснення доставки груп нелегальних мігрантів із Київської на територію Закарпатської області та передача нелегальних мігрантів від одних співучасників організованої злочинної групи до інших.
До обовязків ОСОБА_6 входила безпосередня організація незаконного переправлення доставлених на територію Закарпатської області груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
В жовтні 2008 року ОСОБА_1 втягнув у злочинну діяльність громадянина України ОСОБА_5
Так, останній виконуючи вказівки та розпорядження ОСОБА_1, повинен був організовувати таємне переміщення груп нелегальних мігрантів територією Київської області та передачу їх ОСОБА_3 або іншим особам.
Він (ОСОБА_3) в свою чергу втягнув в злочинну діяльність громадянина України ОСОБА_17, до обовязків якого входило виконання його вказівок та ОСОБА_1, що стосувалися обставин отримання та здійснення перевезення груп нелегальних мігрантів територією України.
Поряд з цим, ОСОБА_6 втягнув в злочинну діяльність свою доньку громадянку України ОСОБА_6, а в листопаді 2008 року і громадянина України ОСОБА_4
Так, до обовязків ОСОБА_6 входило виконання вказівок та розпоряджень ОСОБА_6 щодо зустрічі із доставленими ОСОБА_3 групами нелегальних мігрантів на території Закарпатської області та їх таємне переміщення до місця таємного переховування на території Великоберезнянського району Закарпатської області.
До обовязків ОСОБА_4, у відповідності до вказівок та розпоряджень ОСОБА_6, входила організація зустрічі та таємного переховування групи нелегальних мігрантів на території Великоберезнянського району.
Поряд з цим, дотримуючись елементів конспірації, він та інші співучасники в розмовах з використанням засобів мобільного звязку, використовували терміни та вислови, зрозумілі тільки їм, а саме: «товар» нелегальні мігранти, «коробки», «кубики лісу» та «металолом» кількість нелегальних мігрантів.
На початку жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до нього з відповідною пропозицією. Отримавши згоду ОСОБА_3 щодо прийняття участі у вчиненні злочину, 06-07 жовтня 2008 року повідомив його про необхідність прибуття до м. Києва і отримання від ОСОБА_5 Олександру Володимировичу групи нелегальних мігрантів з 5 осіб; здійснення їх таємної доставки на територію Закарпатської області з метою передачі ОСОБА_6 для подальшого незаконного переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
У звязку з цим, ОСОБА_3, прибувши біля 23 години 08.10.2008 до готелю «Снайпер», який розташований в с. Капітанівка, на околиці м. Києва, підтримуючи звязок з використанням мобільного телефону, отримав від ОСОБА_5, який діяв у відповідності до вказівок та розпоряджень ОСОБА_1, групу нелегальних мігрантів в загальній кількості 5 осіб.
ОСОБА_35 здійснив таємну доставку отриманої групи нелегальних мігрантів з околиці м. Києва на територію Закарпатської області.
Біля 7 години 09.10.2008, доставивши вказану групу нелегальних мігрантів в с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області, підтримуючи звязок по мобільному телефону з ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ОСОБА_3 здійснив передачу доставленої групи нелегальних мігрантів ОСОБА_6 для подальшого незаконного їх переправлення останнім ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи.
Здійснивши успішну передачу доставленої групи нелегальних мігрантів ОСОБА_6, ОСОБА_3 приблизно о 7 год. 30 хв. тієї ж доби, використовуючи мобільний телефон, повідомив про це з організатору злочинної групи ОСОБА_1.
11.10.2008 ОСОБА_6 здійснив незаконне переправлення отриманої від нього групи нелегальних мігрантів в загальній кількості 5 осіб ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
В подальшому, отримавши відповідні вказівки від ОСОБА_1, ОСОБА_3 виїхав у м. Ужгород, де 20.10.2008, біля 19 год. 35 хв., зустрів на вул. Швабській чотирьох нелегальних мігрантів, яких доставив до с. Кострина Великоберезнянського району та біля 21 години 20.10.2008 передав їх ОСОБА_6.
23.10.2008 ОСОБА_6 незаконно переправив вказаних 4 нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
ОСОБА_35, 22.10.2008, ОСОБА_1 дав йому відповідну вказівку щодо необхідності зустрічі в м. Києві та доставки чергової групи нелегальних мігрантів до визначеного ОСОБА_6 місця на території Великоберезнянського району.
ОСОБА_3 на виконання цієї вказівки 23.10.2008 прибув до готелю «Снайпер» в с. Капітанівка Київської області на легковому автомобілі «АУДІ», який перебував у його користуванні.
Там біля 16 години ОСОБА_3 зустрів та розмістив у вказаному автомобілі групу з 6 нелегальних мігрантів, до складу якої входили троє дорослих та троє малолітніх нелегальних ОСОБА_35 він доставив 6 нелегалів на територію Закарпатської області.
Біля 6 години 24.10.2008, доставивши вказану групу нелегалів на околицю смт. В.Березний Закарпатської області, здійснив їх передачу ОСОБА_6 для подальшого незаконного їх переправлення останнім ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи.
ОСОБА_6 здійснив незаконне переправлення отриманої від ОСОБА_3 групи нелегальних мігрантів в загальній кількості 6 осіб ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
30.10.2008 ОСОБА_1 знову дав йому відповідну вказівку щодо необхідності зустрічі в м. Києві та доставки до визначеного ОСОБА_6 місця на території Великоберезнянського району чергової групи нелегальних мігрантів.
ОСОБА_3, попередньо домовившись із ОСОБА_17 (ОСОБА_17) про його участь у вчиненні злочинів на каналі нелегальної міграції, продублював йому отриману від ОСОБА_1 вказівку, тобто наказав ОСОБА_17 прибути в м. Київ та отримати від ОСОБА_5 чергову групу нелегальних мігрантів.
Так, на виконання злочинної домовленості 31.10.2008 Закарпаття ОСОБА_17 отримав в м. Києві від ОСОБА_5 поблизу готелю «Снайпер» чергову групу нелегальних мігрантів громадян Афганістану в загальній кількості 6 осіб та перевіз їх на територію Закарпатської області.
01.11.2008 Закарпаття ОСОБА_17 зустрівся з ним (ОСОБА_3) на автошляху сполученням «Н.Ворота Воловецького району Перечин» між селами Порошково та Турї Ремети, передав ОСОБА_3 доставлену групу нелегальних мігрантів. Цю групу ОСОБА_3 розмістив в салоні керованого ним автомобіля «АУДІ» і дав вказівку ОСОБА_17 здійснити його супровід під час перевезення групи нелегалів територією Закарпатської області до місця їх безпосередньої передачі ОСОБА_6.
В подальшому ОСОБА_3 під супроводом ОСОБА_17 перевіз вказану групу нелегалів до автозаправки «УКРНАФТА», що розташована між населеними пунктами Малий Березний та В.Березний, де в присутності ОСОБА_17 передав доставлену групу нелегальних мігрантів ОСОБА_6 та його доньці, ОСОБА_18
Після цього ОСОБА_6 незаконно переправив цих 6 нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
За аналогічних до попереднього епізоду злочинної діяльності обставин 15.11.2008 була доставлена на територію Закарпатської області і чергова група нелегальних мігрантів, загальною кількістю 10 осіб, однак близько 20 години 30 хвилин 15.11.2008 під час передачі доставленої ОСОБА_17 та ОСОБА_3 групи нелегальних мігрантів, він (ОСОБА_3), ОСОБА_6. та ОСОБА_4 були затримані працівниками ГУ МВС України в Закарпатській області, про що ОСОБА_3 надано детальні показання, зазначені вище.
Про те, що він вчиняв злочини на каналі нелегальної міграції нікого не повідомляв, оскільки побоювався викриття.
У суді підсудний ОСОБА_3 підтримав повністю ці показання, щиро розкаявся у вчиненому, пояснив свої дії наміром збагатитися у звязку із відсутністю постійного місця роботи та коштів на лікування його дружини, а також необхідністю придбання засобів для існування його неповнолітньої дитини.
З оголошених відповідно до ст.301 КПК України показань ОСОБА_1, наданих ним на досудовому слідстві 17.11.2008 в якості підозрюваного щодо обставин організації ним 13-15.11.2008 незаконного переправлення 10 нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України (Т.1, а.с. 128-134) вбачається, що він свою вину у вчиненому визнав частково та показав наступне.
12.11.2008 на його мобільний зателефонував знайомий з Москви на імя ОСОБА_1 (в мобільній телефонній книзі він у ОСОБА_1 записаний як «Bolwa Khar»), і попросив «прийняти» наступної доби в м. Києві афганця.Під словом «прийняти» слід розуміти організацію зустрічі іноземця та тимчасове поселення його в готель, або ж в інше порівняно недороге житло.
У подальшому, зі свого боку ОСОБА_1 повинен був організувати доставку іноземця на територію Закарпатської області з метою подальшого переправлення його ОСОБА_44 кордон України на територію Словаччини.Переправлення ж здійснюється поза пунктом пропуску, тобто незаконно.Проте, за цю ділянку роботи він не відповідає цим вже повинні займатися інші люди.
За виконання вищевказаних дій від ОСОБА_1 він повинен був отримати 300 доларів США. Погодившись на його пропозицію, ОСОБА_1 повідомив, що зможе «прийняти» в м. Києві афганця.
Зустріти вищезгаданого афганця він попросив знайомого таксиста на імя ОСОБА_5 (його він називає просто ОСОБА_15).
Він ОСОБА_5 Олександру Володимировичу зателефонував на мобільний телефон, записаний під іменем «Sahca» і запитав, чи зможе він зустріти одного іноземця і поселити його в готель, на щоОСОБА_5 погодився.
Після цього ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_1 і повідомив йому мобільний номер ОСОБА_5 для того, щоб той зміг пояснити, коли і куди саме необхідно буде підїхати в м. Києві за іноземцем.У свою чергу ОСОБА_1 попросив ОСОБА_5 поселити іноземця в готелі «Снайпер», що знаходиться в селі Капітанівка та зручний тим, що розташований не в самому м. Києві, а в 23 кілометрах від міста.
14.11.2008 на його мобільний зателефонував ОСОБА_51 (він телефонував із того ж самого номера телефону, що і ОСОБА_1, оскільки в Москві вони обидвоє живуть і удвох «працюють», допомагаючи іноземцям потрапити з Росії до України з метою подальшого прямування в країниЗахідної Європи) і повідомив, що у них є ще сім громадян Китаю, яких також необхідно «прийняти» (тобто зустріти) в Києві, надати тимчасово житло, а в подальшому організувати їх доставку до прикордонного району (тобто на територію Закарпатської області).
За кожного китайця (незаконно переправленого) ОСОБА_51 йому пообіцяв по 300 доларів США, на що він також погодився. ОСОБА_51 запитав, чи зможе ОСОБА_5 знову зустріти зазначених іноземців та розмістити їх у готелі, в якому вже раніше поселяв одного афганця.
Він з цього приводу зателефонував ОСОБА_5 і отримавши позитивну відповідь, знову зателефонував ОСОБА_51 та повідомив, що ОСОБА_5 зможе це зробити.
В наступному, як і в перший раз, на мобільний телефон ОСОБА_5 телефонував особисто ОСОБА_1 (або ж ОСОБА_51) та уточнював з ним дату і місце зустрічі в м. Києві з вищевказаними іноземцями.
Під час розмови з ОСОБА_51, останній його попросив не зволікати з процесом відправки з м. Києва на Закарпаття ОСОБА_17 цих китайців, оскільки незабаром зима, на вулиці холодно, а в цій групі є 4 жінки.Він пообіцяв ОСОБА_51 швидко домовитися про їх подальшу доставку на територію Закарпатської області.
Формуючи вищезгадану групу нелегальних мігрантів для доставки до прикордонного району, ОСОБА_1 просив ОСОБА_1 включити до неї ще 2 громадян Афганістану, які певний час проживали в м. Києві.
Джамал пообіцяв йому сплатити винагороду в розмірі 1 500 доларів США з а кожного афганця, на що він також погодився.
В подальшому, маючи намір доставити всіх вищевказаних іноземців на Закарпаття ОСОБА_17 (як раніше він вже показав, за цю ділянку «роботи» відповідає він особисто), у пятницю (14.11.2008) ОСОБА_1 зателефонував з мобільного своєму знайомому на імя ОСОБА_3, який проживає в Закарпатській областіта якого знає його вже приблизно 2 роки і повідомив, що має для нього «роботу» є «люди», яких необхідно доставити в Закарпаття ОСОБА_17.
Напередодні йому телефонував ОСОБА_3 і питав, чи є для нього «робота».Під словом «робота» слід розуміти передачу ОСОБА_3 сформованої ним (ОСОБА_1) групи іноземців для їх доставки на Закарпаття ОСОБА_17.Подальша ж мета нелегальне переправлення ОСОБА_44 кордон з України в Словаччину для їх наступного прямування в країни Західної Європи.
Під час розмови ОСОБА_3 йому говорив, що розбив свою машину та терміново потребує грошей на ремонт і якщо у ОСОБА_1 для нього є «робота», то він готовий її виконати.Памятаючи про цю розмову з ОСОБА_3, він запропонував йому цю справу.
У ході телефонної розмови ОСОБА_3 повідомив, що він особисто не може приїхати до м. Києва за «людьми», додавши, що у нього є хороший знайомий на імя ОСОБА_17, якому як і йому можна повністю довіряти івін може з останнім домовитися, щоб той приїхав за «людьми» до м. Києва.
Під час розмови він повідомив ОСОБА_3 мобільний номер ОСОБА_5, повідомивши при цьому, щоб він зателефонував йому та уточнив час і місце передачі ОСОБА_17 зазначеної групи іноземців. Після цього він зателефонував ОСОБА_5 і попередив, що йому буде телефонувати ОСОБА_3.
Про час і місце передачі іноземців між собою домовлялися ОСОБА_5 з ОСОБА_3, і цей процес він не контролював.
15.11.2008 йому зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_17 (ОСОБА_17 і повідомив, що він від ОСОБА_3, який попросив приїхати його за «людьми», а ОСОБА_5 підвіз йому 10 іноземців, яких необхідно розмістити в його машині для доставки в Закарпаття ОСОБА_17.
ОСОБА_51 під час розмови Закарпаття ОСОБА_17 повідомив, що вся група не вміщається в салон автомобіля є двоє зайвих людей.
ОСОБА_1 йому повідомив щоб він усіх якимось чином розміщував в автомобілі, оскільки і тих двох в числі групи також необхідно доставити в Закарпаття ОСОБА_17.
В подальшому Закарпаття ОСОБА_17 все ж таки погодився на його пропозицію.
Після відправлення з м. Києва вищевказаної групи він зателефонував ОСОБА_1 та ОСОБА_51, повідомивши їм, що «людей» він відправив і вони вже їдуть у Закарпаття ОСОБА_17.
Особисто в його обовязки на цьому етапі входила лише організація зустрічі вищевказаних іноземців в м. Києві, підшуковування і вирішення питання з поселенням їх у готель, домовленість з людьми із Закарпаття ОСОБА_17 про подальшу доставку нелегалів в зазначений прикордонний район. Кінцевою ж метою всього цього було нелегальне переправлення групи ОСОБА_44 кордон України у Словаччину.
Фактично всі його дії полягали у тому, що він телефонував потрібним людям, з якими він особисто домовлявся з приводу зустрічей з іноземцями, тимчасового їх розміщення, організації доставки з м. Києва на територію Закарпатської області, а також контролювання всього цього процесу.ОСОБА_51 про все він повідомляв ОСОБА_1 і ОСОБА_51.
Самих же іноземців він особисто не зустрічав, в готель їх не поселяв, водієві-перевізнику в обумовлене місце не передавав і не контролював процес проходження групи в прикордонний район цими питаннями займалися люди на території Закарпатської області, які й отримували там зазначену вище групу іноземців.
Під словом «люди», або ж іноземці, він має на увазі нелегальних мігрантів, яких з м. Києва доставляють у Закарпаття ОСОБА_17 для їх подальшого незаконного, тобто поза пунктом пропуску, переправлення ОСОБА_44 кордон України до Словаччини.
Під час розмови по мобільному телефону з вищевказаними особами слово «нелегал» не вживав, вживав слово «люди».
Гроші за вирішення питань на території України, що стосувалися «прийняття» ним нелегальних мігрантів, розміщення, пішуковування осіб для подальшої їх доставки на територію Закарпатської області з метою подальшого переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словаччину він повинен був отримати від ОСОБА_1 та ОСОБА_51 або потягом ОСОБА_44 провідника, або шляхом перерахування йому грошей за системою «Вестерн Юніон».
Отримання грошей не так вже й важливо, оскільки ОСОБА_1 його земляк і ОСОБА_1 навіть не припускав, що той введе його в оману і не дасть гроші за виконання вищевказаних дій.
16.11.2008 під час його особистого обшуку у нього в числі інших предметів і документів було вилучено шість мобільних телефоном «Нокіа» різних модифікацій з наявними у них чіп-картками, які йому належать та якими він користувався під час організації переправлення з України до Словаччини затриманих 15.11.2008 на території Закарпатської області 10 нелегальних мігрантів.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого 26.11.2008 ОСОБА_1, надавши в цілому аналогічні попереднім показання , повідомив назву готелю «Снайпер» в с. Капітанівка, про який він повідомив ОСОБА_5 з метою доставлення у цей готель громадянина Афганістану.
Крім ОСОБА_3 того, під час цього допиту ОСОБА_1, повністю заперечуючи своє знайомство з ОСОБА_2, не міг пояснити наявність у записнику його мобільних телефонів («NOKIA-2630», іmеі: НОМЕР_10; «NOKIA-N95», іmеі: НОМЕР_11) «NOKIA-2610», іmеі: НОМЕР_12 та «NOKIA-3109с», іmеі: НОМЕР_13) номерів мобільного телефону ОСОБА_2.: НОМЕР_14, НОМЕР_15, записаних під іменами «ОСОБА_2» та «Ivano.lif» відповідно (Т.1, а.с. 150-154).
Оцінюючи ці покази та інші докази в їх сукупності, які співвідносяться між собою та повністю викривають вину ОСОБА_1 в предявленому йому обвинуваченні, суд визнає, що на той час (станом на 26.11.2008) ОСОБА_1, заперечивши знайомство з ОСОБА_6, мав намір приховати обставину участі останнього у організованих першим злочинів на каналі нелегальної міграції у складі ОЗГ з метою ухилення від спільної з ним кримінальної відповідальності за вчинене.
Так, з протоколу допиту ОСОБА_1в якості обвинуваченого від 14.07.2009 (Т.1, а.с. 217-220) вбачається, що він свою вину в предявленому обвинуваченні, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.28 та ч.2 ст. 332 КК України визнав повністю: у підготовці та здійсненні спільно з ОСОБА_3і ОСОБА_6 у складі організованої групи злочинів на каналі нелегальної міграції та показав наступне.
Усі вони попередньо зорганізувалися у стійке обєднання з єдиним планом та розподілом функцій учасників злочинної групи, спрямованих на реалізацію плану щодо незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, відомого всім учасникам групи. Він залучив до вчиненняцих злочинів ОСОБА_5, а ОСОБА_44 Крім ОСОБА_3 ОСОБА_17, ОСОБА_6та ОСОБА_4, які не входили до складу організованої групи.
ОСОБА_51 винав свою вину у тому, що 08-11.10.2008, 20-23.10.2008, 23-24.10.2008, 30.10.2008-01.11.2008, 14-15.11.2008ним у складі ОЗГ організовано незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 5 груп нелегальних мігрантів, у загальній кількості 31 особа, а також в організації 07.09.2008 (за сприяння громадянина Пакистану ОСОБА_16 ОСОБА_2), 25.10.2008 (за сприяння громадянина України ОСОБА_19) та 31.10.2008-01.11.2008, 04-05.11.2008 (за сприяння громадянина України ОСОБА_31) незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 4 груп нелегальних мігрантів, в загальній кількості 21 особи.
При цьому, він здійснював керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, створивши умови для здійснення цих злочинів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.332 УК України. Визнав свою вину повністю та щиро розкаявся у вчиненому.
ОСОБА_51 заявив про намір повністю сприяти слідству у встановлені усіх подробиць вчиненого ним злочину на каналі нелегальної міграції.
Отже, ОСОБА_1, визнавши на досудовому слідстві у повному обсязі свою вину у предявленому йому обвинуваченні (у суді також, однак за виключенням обвинувачення у вчиненні злочинів у складі ОЗГ), а Крім ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так і в суді, підтвердили сприяння у організованому ОСОБА_1 незаконному переправленні осіб ОСОБА_44 державний кордон України іншими співучасниками злочинної діяльності: ОСОБА_5 Олександру Володимировичу, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 та ОСОБА_17.
Цими показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 також підтвердили і наявність ОЗГ, яка здійснювала зазначені вище злочини на каналі нелегальної міграції у складі організатора ОСОБА_1 та співучасників ОЗГ Крім ОСОБА_3 і ОСОБА_6, які організовували цю незаконну діяльність на території Закарпатської обасті.
ОСОБА_1 у кінці судового розгляду заперечив обставину вчинення ним зазначених злочинів у складі ОЗГ, зазначивши, що вчиняв злочини під тиском Крім ОСОБА_3 і невстановлених слідством осіб на імена ОСОБА_1 та ОСОБА_51.
ОСОБА_3, як вбачається вище, заперечив проти цих показань ОСОБА_1 та показав, що він ні на кого не тиснув і кожен із співучасників вчиняв злочини добровільно.
Будучи допитаним в якості свідка 17.11.2008, ОСОБА_6 ОСОБА_2 свою вину у вчиненому 15.11.2008 визнав частково та показав наступне.
У вересні 2008 року його знайомий Крім ОСОБА_3 на прізвисько «ОСОБА_3», мешканець м. Перечин, з яким він познайомився приблизно в 2006 році, зателефонував йому та повідомив, що його знайомий мешканець м. Києва, громадянин Афганістану на прізвисько «ОСОБА_55» (ОСОБА_1) має намір продати свій автомобіль «БМВ-318» і готовий зустрітися з ним в м. Києві.
ОСОБА_3 дав йому номер мобільного телефону ОСОБА_1, який записаний в записній книжці його мобільного телефону і запропонував йому за телефонувати .
Він за телефонував ОСОБА_1 та повідомив, що телефонує з приводу придбання автомобіля марки «БМВ-318» червоного кольору, на що ОСОБА_1 повідомив, що він може приїхати в м. Київ та оглянути автомобіль.
У вересні 2008 року він поїхав в м. Київ, де знову зателефонував ОСОБА_1 і домовився з ним про зустріч, під час якої ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль вже продав.
Після цього ОСОБА_1 запропонував йому переправляти групи нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України, що межує зі Словацькою Республікою за грошову винагороду в розмірі 1 000 доларів США за одного нелегального мігранта.
Враховуючи, що ОСОБА_6 не мав стабільного заробітку і йому необхідно утримувати неповнолітніх дітей, він погодився на цю пропозицію.
ОСОБА_1 повідомив йому про необхідність дізнатися, яким чином і де краще переправляти у смт. В.Березний групи нелегальних мігрантів, після чого доведе йому, що необхідно буде робити.
13.11.2008 він зателефонував ОСОБА_1 зі свого телефону № НОМЕР_16 та повідомив, що 14.11.2008 буде їхати в м. Київ та має намір придбати його автомобіль «ВАЗ-21013». В подальшому весь час він підтримував мобільний звязок з ОСОБА_1, використовуючи вищевказаний номер мобільного телефону.
14.11.2008 з м. Ужгорода на потягу № 82 сполученням «Ужгород-Київ» вирушив у напрямку м. Києва.
15.11.2008, біля 9 год., знову зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_1 та повідомив, що підїзджає до м. Києва, на що останній відповів, що він в м. Одеса і буде в Києві лише 16.11.2008.
ОСОБА_51 під час розмови ОСОБА_1 запропонував йому здійснити переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку групу нелегальних мігрантів в кількості 5 осіб, на що він погодився та запитав, хто їх (нелегалів) буде доставляти до Закарпатської області.
ОСОБА_1 відповів, що ввечері з ним зконтактується Крім ОСОБА_3, який буде здійснювати доставку нелегальних мігрантів у Великоберезнянський район.
О 18 годині на його мобільний телефон за телефонував Крім ОСОБА_3 з мобільного телефону № НОМЕР_17 та запитав, куди слід доставити нелегальних мігрантів, яких йому з Києва доставив ОСОБА_1.
На це ОСОБА_6 повідомив Крім ОСОБА_3, що його будуть чекати в с. Кострино Великоберезнянського району, біля бару, на правому узбіччі центральної дороги. І скоріш за все його буде чекати його (ОСОБА_6) донька, оскільки з Києва він нікому не зможе зателефонувати і попросити про допомогу.
Після дзвінка ОСОБА_3 ОСОБА_2 зателефонував мешканцю с. Вишка Велико-березнянського району ОСОБА_4 та запропонував йому «роботу», повідомивши про необхідність о 20 годині 15.11.2008 прибути на дорогу між селами Костринська Розтока та Вишка, де очікувати приїзду двох автомобілів: «ВАЗ-2107», червоного кольору, за кермом якого буде його донька та «Мітсубісі Паджеро» зеленого кольору. Наступні інструкції щодо роботи ОСОБА_4 мав отримати після зустрічі з водіями цих автомобілів.
За вказану «роботу» ОСОБА_3 ОСОБА_2 пообіцяв заплатити ОСОБА_4 500 доларів США після приїзду з м. Києва та пояснити, що це за люди.
Приблизно о 19 годині зателефонував своїй дочці, ОСОБА_6, на її номер мобільного та повідомив, що вона повинна на автомобілі «ВАЗ-2107» прибути в с. Кострино і біля кафе, яке розташоване в центрі села чекати прибуття автомобіля «Міцубісі-Паджеро» зеленого кольору, в якому будуть знаходитися «телевізори».
ОСОБА_6 усвідомлював, що в подальшому зазначена група нелегальних мігрантів буде незаконно переправлена ОСОБА_44 державний кордон України зі Словацькою Республікою, а також те, що за організацію незаконного переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України передбачено кримінальну відповідальність, однак погодився на пропозицію ОСОБА_1, оскільки йому потрібні були кошти (Т.7, а.с. 41-45).
В цілому аналогічні обставини вбачаються з первинного письмового пояснення ОСОБА_6 від 17.11.2008 (Т.7, а.с. 38-40).
Крім ОСОБА_3 іншого, ОСОБА_6 у цьому поясненні зазначено, що за два місяці перед наданням пояснення він познайомився з особою на імя «ОСОБА_55», уродженцем Афганістану, який постійно проживає в м. Києві та займається організацією переправлення нелегальних мігрантів.
В подальшому, будучи допитаним в якості підозрюваного за участі захисника 20.11.2008 (Т.7, а.с. 82-86) ОСОБА_6 заперечив ці показання в частині, що стосувалася його домовленостей з «ОСОБА_55» з приводу організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України та показав, що під час його допиту в якості свідка слідчий «неправильно його зрозумів».
Пізніше ОСОБА_17, будучи неодноразово допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_2 відмовився надавати будь-які показання.
Зазначені вище пояснення та надані в якості свідка показання ОСОБА_2 заперечив в ході судового розгляду та показав, крім іншого, що не мав наміру сприяти ОСОБА_1 в організації ним незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, а вчиняв інший злочин шахрайство, вводячи в оману нелегалів, які доставлялися на гору в с. Вишка, повідомляючи останніх про те, що вони нібито вже знаходяться на території Словаччини.
При цьому, обґрунтовуючи дану версію, ОСОБА_6 посилався на те, що на горі в с. Вишка Великоберезнянського району наявний сигнал мобільного оператора Словацької Республіки, що давало йому можливість вводити в оману нелегалів.
Далі ОСОБА_3 оцінку цим показанням, суд визнає достовірними ті, які надані ОСОБА_6 на досудовому слідстві (зазначені вище) і в яких він частково визнав свою вину, оскільки ці показання стверджуються іншими доказами, зокрема і частково показаннями ОСОБА_6, наданими ним у суді щодо вчинення ним шахрайських дій.
Що стосується доводів ОСОБА_6 про вчинення на нього співробітниками міліції тиску та допущення ними грубих порушень його конституційних прав, ОСОБА_44 що під час першого допиту він нібито змушений був дати неправдиві показання щодо себе, такі повністю спростовуються затвердженими 30.12.2008 та 15.05.2009 начальником ГУ МВС України в Закарпатській області висновками службового розслідування від 29.12.2008, 14.05.2009, а також постановою заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.02.2009 (Т.7, а.с. 157-159, 181-182; Т.17, а.с. 80-81).
З оголошених судом показань ОСОБА_5, наданих ним в якості підозрюваного 05.12.2008 (Т.9, а.с. 44-48), вбачається, що 13-14.11.2008 йому зателефонував «Азіз» (ОСОБА_1) на його мобільний телефон № НОМЕР_10 та повідомив, що будуть телефонувати його друзі, яким потрібна буде його допомога як таксиста для перевезення людей. Що це будуть за люди «Азіз» не повідомляв.
Приблизно о 19 годині 14.11.2008 йому з двох різних номерів російського оператора телефонували незнайомі чоловіки, які не представились та не повідомили, хто вони такі, повідомили, що від ОСОБА_1, є його друзями, а також повідомили що потрібно поїхати в м. Бровари щоб забрати людей і кудись їх відвезти. Куди саме слід було відвезти людей йому мали повідомити додатково.
Він відразу ж виїхав в напрямку м. Бровари, де його повинна була чекати якась людина. Під час слідування в м. Бровари біля 21-22 години йому за телефонував незнайомий з українського оператора звязку та повідомив, щоб ОСОБА_5 їхав в м. Бровари до торгівельно-розважального комплексу «Термінал», де він буде очікувати.
Підїхавши до «Терміналу» на автомобілі «Деу-Ланос», н.з. НОМЕР_1, до нього підійшов чоловік та повідомив, що він очікує саме його, сів в автомобіль і вони поїхали по трасі в напрямку м. Чернігова та заводу «Кока-кола». Цей чоловік не казав йому щодо кількості та національності людей, які на очікували на ОСОБА_5
По шляху слідування в напрямку зазначеного заводу він проїхав 15-20 км, коли йому знову телефонували вищевказані незнайомі чоловіки з Росії і повідомили, що в тому місці, куди він їде, буде декілька «коробок» з ОСОБА_44, яких треба забрати першими.
Він спочатку не зрозумів, що це за коробки і перепитав, на що йому відповіли, що це будуть китайці люди китайської національності.
Навпроти заводу «Кока-кола», біля автозаправки жовтого кольору, він звернув ліворуч з траси і поїхав в напрямку якогось села.
Від головної дороги він проїхав біля 100-200 метрів. Чоловік, який їхав разом з ним наказав зупинитися, показав на поле і повідомив що іноземці знаходяться там.
Далі ОСОБА_3 він його супроводив в поле, де росла кукурудза на відстань близько 30-40 метрів.
Там він побачив в кукурудзі групу людей в кількості 12 чоловік. Зрозумівши, що всіх людей відзразу ж не перевезе, ОСОБА_5 запропонував вказаному чоловіку визвати ще одно таксі, на що той повідомив, що не потрібно та запропонував возити по 5-6 чоловік. На це він відмовився та повідомив, що більше чотирьох людей не візьме.
Після цього він (ОСОБА_5) забрав спочатку чотирьох жінок китайської національності і повіз їх в напрямку м. Києва. Під час слідування йому зателефонував ОСОБА_1 і наказав їхати до готелю «Снайпер», де їх мав забрати Далі ОСОБА_3.
Згодом йому зателефонував Далі ОСОБА_3 та наказав відвезти людей за готель «Снайпер» на галявину, яка буде за готелем на відстані 50-100 метрів.
Готель «Снайпер» знаходиться в с. Капітанівка, на відстані близько 17 км від окружної дороги м. Києва в напрямку м. Житомира. При вїзді на галявину був зламаний шлагбаум, а кругом галявини були дерева.
ОСОБА_3 саме тоді і повідомив, що за людьми приїде не він, а його товариш на мікроавтобусі і в кінцевому результаті ОСОБА_5 мав привезти на вказану галявину 10 чоловік.
До готелю «Снайпер» він їхав біля 2 годин, приїхавши біля 24 години (в ніч з 14 на 15.11.2008).
Після того як я висадив першу групу з 4-х китаянок, повідомив їм жестами чекати осіб, які за ними мали приїхати та вирушив за іншими іноземцями, які знаходилися у вищевказаному полі (ймовірно це було село Велика Демерка).
Приїхавши до даних іноземців, побачив, що вони були на тому ж місці в полі з кукурудзою. За іноземцями в кукурудзу ходив саме ОСОБА_5 і особисто їх виводив до автомобіля.
Посадивши в автомобіль чергових трьох китайців та одного, схожого на афганця, він знову поїхав в напрямку с. Капітанівка, куди прибув близько 2-3 години ночі та висадив іноземців на вказаній галявині.
Після того, як висадив другу групу китайців та афганця, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що всього привіз 7 китайців і одного афганця та запитав, куди везти інших чотирьох афганців, які чекають на нього за Броварами.
На це ОСОБА_1 відповів, що афганець, якого ОСОБА_5 привіз з м. Бровари є зайвим в даній групі та наказав забрати (замість попереднього) одного афганця з готелю «Снайпер», якого ОСОБА_5 поселив 12.11.2008 в даний готель без документів за два дні до цього на прохання ОСОБА_1.
Вивівши з готелю вказаного афганця він за вказівкою ОСОБА_1 посадив його в автомобіль та привіз на галявину до китайців.
Після цього зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що перед тим, як їхати за рештою іноземців, ОСОБА_5 Олександру Володимировичу повинен заїхати ще за двома чоловіками в м. Києві, яких першими слід привезти до галявини біля готелю «Снайпер» до групи з китайців та 1 афганця, оскільки за ними вже їде автобус.
На його пропозицію спочатку забрати чотирьох людей, які мерзнуть в полі, ОСОБА_1 зауважив, що вони зачекають і спочатку слід заїхати в м. Київ. Він вирушив за вказаною ОСОБА_1 адресою, звідки забрав двох афганців та за вказівкою ОСОБА_1 відвіз до вищевказаної групи з 7 громадян Китаю та 1 громадянина Афганістану.
До готелю «Снайпер» приїхав біля 3-4 годин ранку, висадив вказаних двох афганців на галявині, де були інші іноземці.
Після цього він, зателефонувавши ОСОБА_1, вирушив за рештою вищевказаних іноземців, які його чекали в полі з кукурудзою. Приїхавши туди біля 5-6 години ранку, ОСОБА_5 пішов в поле і побачив, що їх там вже не було.
Він, оглянувши прилеглу місцевість, за телефонував вказаним незнайомим чоловікам в м. Москва та ОСОБА_1, повідомивши, що іноземці розбіглися і запропонував їм за телефонувати комусь з іноземців.
Тобто ж дня, коли знайомі ОСОБА_1 з м. Москви зателефонували йому і він їм назвав суму винагороди за вищевказані перевезення 350 доларів США і вони запропонували перерахувати ОСОБА_5 Олександру Володимировичу кошти системою «Приват Мані» в «Приват-банк» на його імя, на що він погодився та повідомив їм своє імя.
У записнику його мобільного телефону «НОКІА-6233», імей код: НОМЕР_18, з сім карткою оператора мобільного звязку «Киівстар» № НОМЕР_10 , номери телефонів з назвами «ВасяМаз» № НОМЕР_17 та «Шурик Львов» НОМЕР_9 належать відповідно Тобто та ОСОБА_1.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого 15.12.2008 (Т.9, а.с. 61-65) ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у предявленому йому обвинуваченні щодо вчинення злочину, повязаного зі сприянням ОСОБА_1 в організації останнім у період 13-15.11.2008 незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, надавши в цілому аналогічні попереднім показання.
ОСОБА_51 показав, що йому було відомо про те, що іноземні громадяни, яких він перевозив, будуть незаконно переправлені ОСОБА_44 державний кордон України, що організацією цих незаконних дій займався ОСОБА_1, оскільки вказані іноземці ховалися у полі з кукурудзою і він їх перевозив в лісисту місцевість поза неселеними пунктом.
Як ОСОБА_3 саме іноземців, в якій кількості та куди саме слід було перевезти визначав ОСОБА_1. За перевезення іноземців ОСОБА_5 отримував винагороду і вчинив злочин, оскільки йому потрібні були кошти, які йому пообіцяли заплатити.
З оголошених судом показань ОСОБА_4, наданих ним в якості підозрюваного від 17.11.2008 (Т.8, а.с. 152-155) вбачається, що 14.11.2008, біля 14 год., йому на мобільний телефон, № НОМЕР_19 , зателефонував знайомий, ОСОБА_2, з номеру мобільного телефону НОМЕР_7 , який записаний у телефонній книзі телефону ОСОБА_4 під іменем «ОСОБА_6».
При цій телефонній розмові ОСОБА_2 запропонував йому переправити нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України за грошову винагороду в розмірі 500 доларів США та пообіцяв розрахуватися після того, як приїде з м. Київа.
Він запитав ОСОБА_2, в чому саме буде полягати його «робота», за яку він отримає вказані гроші, на що той відповів, що треба буде добу перетримати нелегальних мігрантів, приблизно до 10 чоловік, про національність яких не повідомив.
У його обовязки входило забезпечення цих нелегальних мігрантів продуктами харчування, які ОСОБА_4 повинен був придбати за власні кошти. ОСОБА_2 пообіцяв йому повернути витрачені кошти в понеділок, 17.11.2008, коли у ОСОБА_4 мали забрати нелегальних мігрантів.
За попередньою домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_4 повинен був перебувати з нелегальними мігрантами в помешканні, якщо підшукає, чи в лісі до моменту їх передачі.
На пропозицію ОСОБА_2 він погодився, оскільки йому потрібні були гроші.
ОСОБА_2 телефонував йому декілька разів і під час розмов домовлявся з ним про організацію переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України, а саме де, коли і від кого ОСОБА_4 повинен був забрати групу нелегальних мігрантів щоб сховати їх в помешканні чи в лісі до самої безпосередньої організації незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України.
Після того, як вони з ОСОБА_2 домовилися про всі обставини переправлення нелегальних мігрантів, той повідомив, щоб ОСОБА_4 чекав 15.11.2008, біля 20 год., на дорозі між селами Костринська Розтока та Вишка (Великоберезнянський район).
Тобто ж ОСОБА_4 повідомив йому конкретне місце, а саме, на якому відрізку дороги буде очікувати.
При цьому ОСОБА_2 повідомив, що на це місце приїде його донька, імя якої не називав, на автомобілі «ВАЗ-2107» червоного кольору, номерні знаки якого також не повідомив, та ще один автомобіль, де будуть знаходитись нелегальні мігранти.
15.11.2008 року, біля 19 год., ОСОБА_4 вийшов зі свого помешкання в с. Вишка і пішов до раніше обумовленого з ОСОБА_2 місця.
Прибувши у вказану місцевість у заздалегідь обумовлений час, ОСОБА_4 почав очікувати на прибуття двох вище вказаних транспортних засобів з нелегальними мігрантами, які прибули.
Біля 19 год. 30 хв. до вказаного місця підїхало два автомобілі: «ВАЗ-2107» червоного кольору, як і зазначав ОСОБА_2, а також машина типу «джип», марки «Міцубісі-Паджеро». В останньому знаходились нелегальні мігранти в кількості до 10-ти чоловік.
Він сів в автомобіль «ВАЗ-2107» червоного кольору, за кермом якого знаходилась молода дівчина віком 18-20 років, яка, як він здогадався, є донькою ОСОБА_2. ОСОБА_51 на передньому пасажирському сидінні знаходився невідомий йому хлопець на вік приблизно 16-17 років.
Після цього вони відразу ж поїхали в напрямку с. Вишка, а за ними автомобіль «Міцубісі-Паджеро».
По дорозі він весь час показував дівчині маршрут руху, оскільки дуже добре знає місцевість і саме ОСОБА_44 це до нього і звернувся ОСОБА_2.
Під час руху в напрямку місця, де ОСОБА_4 мав намір приховати нелегальних мігрантів, пояснював ОСОБА_6 як проїхати.
Далі ОСОБА_50 повідомив ОСОБА_6 про необхідність зупинитись на узбіччі дороги між селами Костринська Розтока та Вишка, вказавши місце серед лісу. Автомобілі зупинились, ОСОБА_6 вийшла з автомобіля та махнула рукою до водія, який сидів за кермом автомобіля «Міцубісі-Паджеро», щоб нелегальні мігранти виходили з автомобіля.
Після цього з автомобіля «Міцубісі-Паджеро» вийшов водій, якого він раніше не бачив, а також нелегальні 10 мігрантів.
Відразу ж після того, як Далі ОСОБА_50 вийшов з автомобіля і підійшов до нелегальних мігрантів, махнув їм рукою, щоб вони йшли за ним.
Після цього їх було затримано працівниками міліції, однак вищевказаний хлопець, який сидів на передньому пасажирському сидінні втік і його не було затримано.
Про ціль та мету цих дій, які Далі ОСОБА_50 вчиняв за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 він знав, а саме те, що дана група нелегальних мігрантів буде в подальшому незаконно переправлена ОСОБА_44 державний кордон України.
В цілому аналогічні цим показанням Далі ОСОБА_50 надав показання, будучи допитаним в якості підозрюваного від 25.11.2008, 27.11.2008 і обвинуваченого від 12.12.2008, 03.03.2009 (Т.8, а.с. 156-158, 159-160, 172-174, 175-179).
ОСОБА_51 додав, що ОСОБА_2 15.11.2008 назвав нелегалів «товаром», за поселення яких він мав заплатити Далі ОСОБА_50 500 долларів США.
При цьому ОСОБА_2 зазначав щоб Далі ОСОБА_50 після їх поселення приніс їм щось поїсти і слідкував за ними, щоб їх ніхто не виявив і вони не втекли. ОСОБА_51 ОСОБА_2 зазначив, що людей яких Далі ОСОБА_50 заховає, заберуть наступної ночі, а саме в ніч з 16 на 17.11.2008.
ОСОБА_2 не повідомляв його про необхідність складування на території с. Вишка телевізорів, які йому повинен був доставити Тобто і під час телефонних розмов мова йшла тільки про зустріч Далі ОСОБА_50 з людьми, яких повинен був привезти Тобто на призвісько «ОСОБА_3» у супроводі дочки ОСОБА_2.
ОСОБА_51 розмова йшла про тимчасове таємне поселення даних людей в с. Вишка для їх подальшого незаконного переправлення ОСОБА_44 кордон. Мова не йшла про жодні телевізори або будь-які інші товари. Тим більше місце висадки людей з автомобіля Тобто було визначено Далі ОСОБА_50, як місце, звідки найшвидше лісом добратись до будинку, де він за вказівкою ОСОБА_2 мав намір їх приховати.
Від місця висадки до будинку великий схил, по якому тяжко підніматись, і якби мова йшла про складування телевізорів, Далі ОСОБА_50 вибрав би більш зручне місце для їх доставки до місця складування. Про будь-які телевізори він чує вперше.
Отже, на досудовому слідстві свою вину у вчиненні злочинів, повязаних зі сприянням в організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України також визнавали як ОСОБА_5 так і Далі ОСОБА_50, будучи допитаними в якості підозрюваних та обвинувачених. Ці показання також є послідовними і в цілому узгоджуються з іншими наявними у справі доказами та не містять істотних суперечностей.
З оголошених судом відповідно до ст.301 КПК України показань ОСОБА_6, наданих нею в якості свідка від 16.11.2008, вбачається, що 14.11.2008, біля 14 год. її батько (ОСОБА_2.) вирушив з м. Ужгорода в м. Київ.
15.11.2008, біля 18 год. 30 хв., вона за телефонувала на його мобільний (номер не пригадує) і запитала, як у нього справи, після чого він повідомив їй, що хтось з його знайомих, попросив зустріти в с. Кострино Великоберезнянського району автомобіль «Міцубіші-Паджеро» зеленого кольору, в якому будуть знаходитись якісь люди, однак в якій кількості буде група і хто саме батько їй не повідомив.
Їй слід було супроводити вказаний автомобіль до с. Вишка, де його повинен був очікувати якійсь чоловік з числа мешканців Великоберезнянського району, який має безпосередньо перевести зазначених людей ОСОБА_44 державний кордон України.
Вказаний чоловік мав очікувати її автомобіль відразу на повороті в с. Вишка, якщо повертати з траси від с. Кострино до с. Жорнава.
Приблизно о 19 год. вона виїхала з с. Жорнава Великоберезнянського району на легковому автомобілі «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2, у напрямку с. Кострино. До цього села вона їхала біля 20 хв., після чого прибула в центр, де зупинилась поблизу кафе, назву якого не пригадує і почала очікувати.
Згодом знову зателефонувала батькові і повідомила, що перебуває поблизу кафе в центрі с. Кострино, на що батько повідомив їй там залишатися.
Після цього до зазначеного кафе підїхав автомобіль, якого вона очікувала («Mitsubishi Pagero»), з якого зі сторони водія вийшов чоловік на вигляд 35-36 років, назвався ОСОБА_3 (Тобто) та запитав у неї, куди необхідно їхати щоб відвезти групу нелегалів.
Вона йому повідомила щоб він слідував за її автомобілем.
З с. Кострино вони поїхали в напрямку с. Вишка колоною: першою на своєму вищевказаному автомобілі «ВАЗ-2107» слідувала вона, а потім автомобіль «Міцубіші-Паджеро» зеленого кольору, в якому знаходились нелегальні мігранти.
Вони почали рухатись в напрямку с. Жорнава Великоберезнянського району і на першому повороті повернула направо та зупинилась, де до неї в автомобіль на заднє сидіння сів раніше їй незнайомий чоловік який назвався ОСОБА_4 (Далі ОСОБА_50).
Вказаний чоловік повідомив, що він скаже, де саме необхідно зупинитися і вони почали рухатись далі по просілковій дорозі. Прослідувавши приблизно 600 м, вони перетнули міст ОСОБА_44 потічок і ОСОБА_4 повідомив, що тут необхідно зупинитися.
Вони зупинилися приблизно в 30 м від містка ОСОБА_44 потічок на узбіччі дороги, при цьому вона розвернула свій автомобіль у напрямку с. Жорнава, тобто у напрямку зворотнього слідування, а автомобіль «Міцубіші-Паджеро» зупинився за нею.
Першим з її автомобіля вийшов ОСОБА_4, який пішов до вказаного автомобіля і вона вирішила вийти з автомобіля і подивитися, що відбувається. Після того, як я вийшла з автомобіля, побачила, що поблизу зазначеного автомобіля стоїть група нелегальних мігрантів.
Однак, за чиїм наказом і чому вони почали виходити з автомобіля їй не було відомо. Після цього ОСОБА_4 почав слідувати разом з групою нелегалів у напрямку лісистої місцевості, однак з напрямку с. Вишка виїхали два автомобіля, зупинилися. З двох останніх вийшли співробітники спецпідрозділу «Беркут», про що вона дізналася з надпису на формі та ще якісь працівники міліції, які їх усіх затримали.
Під час її затримання вона загубила свій мобільний телефон, номеру якого не може пригадати.
Після затримання їх доставили в Ужгородський міськвідділ ГУ МВС України в Закарпатській області, де від неї співробітником ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області було відібрано пояснення.
Їй було відомо, що сприяння в організації незаконного переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 332 КК України, однак пояснити чому вчинила саме так не може, вона просто послухалася батька, оскільки дуже його поважає.
За супровід автомобілю з нелегальними мігрантами до с. Вишка ніяких коштів ні від кого вона не отримувала і ніхто їй не пропонував кошти.
З ОСОБА_3 та Далі ОСОБА_50 ніколи не була знайома і ніколи раніше їх не бачила, ніяких відносин з ними не підтримувала і не підтримує.
Лише коли її затримали спільно з вказаними громадянами, то дізналася, що їх звати ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Здогадувалася, що вказані нелегальні мігранти в кількості 10 осіб в подальшому будуть незаконно переправлені в Словацьку Республіку.
ОСОБА_51 на план-схемі ОСОБА_6 зазначила (червоним) маршрут її руху 15.11.2008 на автомобілі «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2 з с. Жорнава до с. Кострина, потім до місця затримання (околиця с. Вишка) під час супроводу автомобіля «Міцубіші-Паджеро», н.з. НОМЕР_4 в якому вказаної доби незаконно переміщувалася вищевказана група нелегальних мігрантів (Т.8, а.с. 200-206).
Крім ОСОБА_3 того, з письмового пояснення ОСОБА_6 від 15.11.2008, яке нею надано старшому оперуповноваженому ОВС ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області вбачається наступне.
15.11.2008, біля 18.30 год., їй на мобільний телефон зателефонував батько, ОСОБА_2, який в ході розмови повідомив, що їй необхідно зустріти в с. Кострино Великоберезнянського району автомобіль «Міцубіші-Паджеро», в якому будуть знаходитися нелегальні мігранти, в якій кількості не повідомив; також по дорозі з с. Кострино в с. Вишка на обумовленому повороті їй слід підібрати чоловіка, який в подальшому переведе нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
Біля 19 години вона виїхала з с. Жорнава на належному її матері, ОСОБА_57, автомобілі «ВАЗ-2107». Приїхавши на раніше обумовлене з її батьком місце в с. Кострино, поблизу ресторану, назву якого не знає, вона почекала і ОСОБА_44 деякий час підїхав автомобіль «Міцубіші-Паджеро» зеленого кольору, в якому знаходилися нелегальні мігранти. З автомобіля вийшов з виду знайомий їй чоловік на імя ОСОБА_3, якому вона повідомила їхати за нею.
Біля 19 год. 15 хв. вони виїхали з с. Кострино внапрямку с. Вишка і на обумовленому з її батьком повороті вона зупинилася, де до неї в автомобіль сів незнайомий їй чоловік на імя ОСОБА_4 (ОСОБА_4), який в подальшому мав перевести нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України. Саме ОСОБА_50 вказав їй місце, де їй необхідно зупинитися для того, щоб нелегальні мігранти вийшли з автомобіля.
Біля 20 год. вони приїхали на вказане Саме ОСОБА_50 місце поблизу с. Вишка, на дорозі серед лісу. Нелегальні мігранти вийшли з автомобіля, яким керував ОСОБА_3. Коли нелегальні мігранти разом з ОСОБА_4 направилися до лісу, їх усіх було затримано працівниками міліції (Т.8, а.с. 198-199).
Вина підсудних також стверджується й показами свідків.
Так, з оголошених показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що він на час допиту був працівником органу внутрішніх справ та виконував завдання керівництва підрозділу МВС щодо розробки, документування, подальшої нейтралізації і ліквідації діючого злочинного угруповування, яким систематично та організовано вчинялися злочини на каналі нелегальної міграції.
У відповідності до отриманого завдання, йому необхідно було отримати довіру осіб, які приймали участь у організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України та стати повноцінним учасником розроблюваного злочинного угруповування, з метою подальшої розробки, документування, нейтралізації та ліквідації їх злочинної діяльності.
У відповідності до доведеної інформації, йому була відома наступна інформація про діяльність розроблюваного злочинного угруповування на каналі нелегальної міграції.
Головним організатором діяльності каналу нелегальної міграції був громадянин Афганістану ОСОБА_1, мешканець м. Києва, яким на території України, зокрема в м. Києві та в м. Одесі, формувалися групи нелегальних мігрантів, яких в подальшому незаконно переправляли ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи.
ОСОБА_1, маючи прізвиська «Азіз» та «ОСОБА_55», був організатором діяльності зазначеної групи осіб на каналі нелегальної міграції, формував групи нелегальних мігрантів на території Київської області та відправляв їх на територію Закарпатської області з метою подальшого їх незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України.
ОСОБА_1 були втягнуті до злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції мешканці Закарпатської області ОСОБА_3, ОСОБА_57 ОСОБА_2, мешканець м. Києва ОСОБА_5 Усі вони виконували вказівки «ОСОБА_55», тобто ОСОБА_1
ОСОБА_5 здійснював перевезення груп нелегальних мігрантів територією Київської області та їх передачу Крім ОСОБА_3 і йому (ОСОБА_17).
ОСОБА_3 безпосередньо підтримував звязок з ОСОБА_1 та був особою, за сприянням якої окремі групи нелегальних мігрантів доставлялися на територію Закарпатської області. Він (Пізніше ОСОБА_17) безпосередньо підтримував контакт з ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які давали йому відповідні вказівки щодо необхідності доставки груп нелегальних мігрантів з території м. Києва та з м. Одеси на територію Закарпатської області.
ОСОБА_57 в злочинному угруповуванні відповідав за організацію безпосереднього переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України. Тобто, після того, як сформована ОСОБА_1 чергова група нелегальних мігрантів доставлялася за його (ОСОБА_17) та за участі Тобто на територію Закарпатської області, вона потрапляла до ОСОБА_57, який організовував і відповідав за її незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України.
ОСОБА_57 до злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції були втягнуті ОСОБА_57 його донька та ОСОБА_4
До функцій ОСОБА_57 входило отримання спільно з батьком від Тобто чергової групи нелегальних мігрантів та подальша передача їх особам, які безпосередньо здійснювали незаконне переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
На виконання запланованого Пізніше ОСОБА_17 познайомився з діючим членом злочинного угруповування ОСОБА_3, який неодноразово приймав участь в організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, здійснюючи доставку груп нелегальних мігрантів з м. Києва на територію Закарпатської області з метою подальшої передачі нелегалів ОСОБА_57.
Останнім безпосередньо організовувалося незаконне переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України в країни Західної Європи.
З ОСОБА_3 ОСОБА_17 познайомився на автобазарі «Кінчеш» поблизу м. Ужгорода в середині вересня 2008 року, коли той продавав автомобілі.
Після закінчення торгівлі на авторинку вони разом пішли розпивати спиртні напої та харчуватися в кафе на авторинку, під час чого розговорилися і ОСОБА_3 ОСОБА_17 повідомив Тобто, що займається (нібито) перевезеннями пасажирів по Україні. Його це дуже зацікавило і він запропонував ОСОБА_17 перевозити за грошову винагороду нелегальних мігрантів, на що ОСОБА_3 ОСОБА_17 повідомив, що йому байдуже кого возити, головне щоб йому платили кошти.
Тобто розповів йому про діяльність зазначеного вище каналу по організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України. ОСОБА_3 зазначив, що «ОСОБА_55», тобто ОСОБА_1, організовує незаконне переправлення багатьох нелегальних мігрантів по території України за кордон і є досить заможньою людиною. ОСОБА_2 «ОСОБА_55» повинен був оплачувати та в подальшому оплачував переказами ОСОБА_44 «Правекс-банк» кошти на імя ОСОБА_3, який мав надавати кошти і йому.
Після даної пропозиції ОСОБА_3 повідомив, що за перевезення одного нелегального мігранта з м. Києва в Закарпаття ОСОБА_17 в Перечинський район «ОСОБА_55» платить по 150 долларів США, а з м. Одеси 250 долларів США.
Він погодився на пропозицію ОСОБА_3 і останній повідомив, що зателефонує, коли потрібно буде перевозити людей.
ОСОБА_3 ОСОБА_17 телефонував йому на мобільний з номеру телефона НОМЕР_17 (раніше він користувався номером телефону НОМЕР_20 , ОСОБА_1 в свою чергу користувався телефонами №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_6 ).
ОСОБА_1 його номер телефону дав ОСОБА_3 для того, щоб йому (ОСОБА_17) легше було контактувати з ним з приводу отримання групи нелегалів для перевезення на територію Закарпатської області.
ОСОБА_35 в м. Київ ОСОБА_17 час від часу розмовляв по телефону з ОСОБА_1, помінявши власний номер телефону «НОМЕР_22» на номер «НОМЕР_8», оскільки ОСОБА_1 з метою дотримання конспірації наказав йому це зробити та зазначив, що і він змінить номер та телефон.
Він за телефонував ОСОБА_17 на старий номер телефону зі свого номеру телефону НОМЕР_6 та питав його, коли ОСОБА_3 ОСОБА_17 зможе працювати, оскільки як з Одеси, так і з Києва потрібно возити людей. ОСОБА_3 у нього це питав і ОСОБА_3.
30.10.2008 йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про необхідність здійснення доставки групи нелегальних мігрантів, в загальній кількості 6 осіб з м. Києва на територію Закарпатської області.
ОСОБА_17, погодившись на його пропозицію, 31.10.2008 отримав в м. Києві зазначену групу нелегальних мігрантів та на автомобілі марки «Шевроле» здійснив їх доставку 01.11.2008 на територію Закарпатської області.
За попередньою домовленістю з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_17, доставлених нелегальних мігрантів ОСОБА_3 ОСОБА_17 повинен був передати на території Закарпатської області ОСОБА_3, який в подальшому мав передавати нелегалів ОСОБА_57 для безпосередньої їх незаконної переправки ОСОБА_44 державний кордон України.
Тобто разу він домовився з ОСОБА_3 ОСОБА_17 про те, що передача ним (ОСОБА_17) доставленої групи нелегальних мігрантів афганської національності відбудеться неподалік поста ДАІ та прикордонної служби, який знаходиться при виїзді з м. Перечин в напрямку смт. В. Березний.
ОСОБА_3 ОСОБА_17, отримавши від нього вказану групу нелегальних мігрантів, попросив здійснити його супровід до місця передачі ним нелегальних мігрантів ОСОБА_57, на що він погодився.
Після цього Тобто, розмістивши 6 нелегальних мігрантів у своєму автомобілі «АУДІ-А8», вирушив внапрямку смт. В. Березний, а він на автомобілі «Шевроле», вирушив за ним.
Від смт. Перечин вони в такому порядку проїхали до смт. В. Березний, де перед самим населеним пунктом знаходилася автозаправка. Коли вони прибули на вказану заправку, Тобто зупинився на її території, а він зупинився біля його автомобіля.
Коли вони прибули до вказаної автозаправки, там перебував автомобіль «ВАЗ-2107» червоного кольору, р.н. НОМЕР_2, з якого вийшли та підійшли до Тобто двоє осіб чоловік та молода дівчина.
ОСОБА_17 з ними безпосередньо не спілкувався і лише дивився за подіями, перебуваючи в стороні. Як ОСОБА_3 він зрозумів, особи, які прибули за зазначеними нелегальними мігрантами і є ОСОБА_57 ОСОБА_2 та його донька, ОСОБА_57 ОСОБА_2 він їх побачив вперше.
Після цього, ОСОБА_57 ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_6 розмістили доставлених ОСОБА_17 та ОСОБА_3 ОСОБА_17 нелегальних мігрантів в їх автомобілі «ВАЗ-2107» та вирушили в напрямку смт. В.Березний.
Після цього, на початку листопада йому декілька разів телефонував ОСОБА_1.
10.11.2008 (понеділок) ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив, що в пятницю (14.11.2008) необхідно буде привезти 8 людей в Закарпаття ОСОБА_17 з м. Одеси. ОСОБА_3 про те, що в пятницю необхідно буде забрати людей з м. Одеса йому по телефону повідомляв і ОСОБА_3.
В четвер (13.11.2008) вечором ОСОБА_17 за телефонував ОСОБА_3 і повідомив, що забирати людей треба не в пятницю а в суботу, оскільки привезли лише половину людей, а іншу половину привезуть в суботу.
Як ОСОБА_17 зрозумів, даних людей повинні були привезти з м. Одеси.
Потім протягом пятниці, тобто 14.11.2008, йому за телефонував ОСОБА_1 та повідомив, що інших людей привезуть з пятниці на суботу вночі і Як ОСОБА_17 може вже о другій годині ночі забирати людей, оскільки вони до ранку замерзнуть в лісі.
ОСОБА_17 на це відмовив і домовився з ОСОБА_1, що забере їх о 7 годині ранку 15.11.2008.
ОСОБА_3 ОСОБА_1 повідомив, що про місце, звідки ОСОБА_17 необхідно буде забирати нелегальних мігрантів доповість ОСОБА_3.
ОСОБА_17 за телефонував ОСОБА_3, який йому повідомив забрати людей в с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області, біля готелю «Снайпер», в лісі на галявині за шлагбаумом.
О 7 годині ранку Як ОСОБА_17 на автомобілі «Мазда-5» заїхав за вказаною адресою, ввімкнув фари і декілька разів подав сигнал. О 7 год. 15 хв. йому за телефонував ОСОБА_1 і запитав, чи це його (ОСОБА_17) автомобіль чорного кольору типу «мінівен». На це він відповів, що так і ОСОБА_1 повідомив, що «коробки» його бачать і йдуть до ОСОБА_17.
При цьому «коробками» ОСОБА_1 назвав саме нелегалів, оскільки як останній, так і ОСОБА_3 наказали йому так називати нелегалів, дотримуючись методів конспірації.
В цей час Як ОСОБА_17 побачив, що з лісу вийшли три афганця і сім китайців. Вони всі сіли до нього в автомобіль. Оскільки автомобіль був дуже перевантажений, Як ОСОБА_17 за телефонував ОСОБА_1 та повідомив, що висадить двох чоловік. На це ОСОБА_1 дуже прохав, щоб він (Як ОСОБА_17) нікого не висаджував і всіх повіз на Закарпаття ОСОБА_17, що він і зробив. Під час слідування в Закарпатську область йому телефонував ОСОБА_1 та питав, чи все у нього в порядку, на що Закарпаття ОСОБА_17 надав позитивну відповідь.
15.11.2008, приблизно з обіду, до 16 год., він та ОСОБА_3 декілька разів телефонували один одному та обговорювали поїздку. Під час розмов ОСОБА_3 повідомив, що зустріне його перед постом в с. Нижні Ворота та проведе його повз пост «ДАІ» щоб його (ОСОБА_17) не зупинили, а випадку необхідності, буде його прикривати порушувати правила, щоб зупиняли саме ОСОБА_3.
Однак, ОСОБА_3 ОСОБА_17 не зустрів його перед с. Н.Ворота Закарпатської області і наявний у вказаному селі пост ДАІ ОСОБА_3 ОСОБА_17 проїхав без проблем.
Приблизно о 16 годині 15.11.2008 він дістався ділянки автошляху між селами Підполоззя та Нижня Грабівница (Свалявський район Закарпатської області), після чого заїхав в наявний там ліс та телефонував ОСОБА_3, якому повідомив, що пост проїхав сам і чекає його в лісі.
На це ОСОБА_3 повідомив, що чекає його на перевалі перед с. Уклин на відстані приблизно 5 км від ОСОБА_17, на автомобілі «Мітсубісі-Паджеро».
Підїхавши в зазначене ОСОБА_3 ОСОБА_17 місце, ОСОБА_3 ОСОБА_17, ввімкнувши фари, подав сигнал і ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, заглянув в автомобіль ОСОБА_17 на нелегальних мігрантів і повідомив, щоб ОСОБА_3 ОСОБА_17 їхав за ним до села Порошково або ж Туря Пасіка.
Після цього він поїхав за ОСОБА_3 ОСОБА_17 і під час слідування вони з ним телефонували один одному. ОСОБА_17 питав його, чому вони так далеко їдуть, оскільки йому здалось, що вони проїхали зазначене місце, на що ОСОБА_3 запропонував йому їхати попереду на ОСОБА_3 автомобілі, а він сам повезе нелегальних мігрантів на автомобілі ОСОБА_17, що останній відмовився робити.
Приїхавши за ОСОБА_3 ОСОБА_17 в зазначене місце, вони помістили доставлену ОСОБА_17 групу нелегальних мігрантів в керований ОСОБА_3 ОСОБА_17 автомобіль «Мітсубісі-Паджеро».
Після цього ОСОБА_3 повідомив, щоб ОСОБА_3 ОСОБА_17 їхав вперед, після чого зупинився в м. Перечин і спостерігав за залізничним переїздом, оскільки він буде везти нелегалів в обхід переїзду, де стоїть пост прикордонників, а саме ОСОБА_44 річку. На керованому ОСОБА_3 ОСОБА_17 «джипі» це можливо було зробити.
Після цього він поїхав в м. Ужгород, а ОСОБА_3 не бачив, ОСОБА_1 не телефонував.
Може впізнати як ОСОБА_3, оскільки часто з ним спілкувався і добре пригадує його зовнішність, так і ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 добре їх запамятав.
ОСОБА_3 у звязку із тим, що він (ОСОБА_3 ОСОБА_17), будучи працівником правоохоронного органу України, приймав участь у перевезеннях нелегальних мігрантів з метою розкриття та припинення злочинної діяльності вказаного злочинного угруповування, просив проводити відповідні слідчі дії без участі осіб, щодо яких порушено цю кримінальну справу, ОСОБА_44 побоювання можливої помсти зі сторони останніх (Т.10, а.с.57-64).
З оголошених показів свідка ОСОБА_58 вбачається, що вона познайомилася з ОСОБА_1 в лютому 2003 року на подвірї свого будинку. З 2004 року перебуває з ним у цивільному шлюбі, спільних дітей не мають. З цього часу по 11.11.2008 разом проживали в АДРЕСА_12
З серпня по листопад 2008 року ОСОБА_1 також проживав разом з нею за цією адресою, однак інколи був відсутній і куди саме відїжджав він її не повідомляв та ніколи не повідомляв, якими видами діяльності він займається та про джерело своїх доходів. ОСОБА_3 ОСОБА_1 ніколи їй не розповідав і не знайомив з родичами, знайомими і друзями.
У період з 2008 року ОСОБА_1 користувався наступними номерами мобільного телефону: НОМЕР_6 , НОМЕР_9 . ОСОБА_3 їй відомо, що ОСОБА_1 користувався й іншими номерами мобільних телефонів.
За період знайомства ОСОБА_1 склав на неї враження вихованої, чесної та чуйної людини. За період їхнього спільного з ним сумісного проживання він завжди допомагав їй вирішувати усі побутові питання (Т.10, а.с. 43-46).
З оголошених показів свідка ОСОБА_56 вбачається, що він знайомий з ОСОБА_3 ОСОБА_17, підтримує з ним дружні відносини.
07.10.2008 йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що на наступний день, тобто 08.10.2008 він привозитиме з м. Києва на територію Закарпатської області декілька ящиків з цигарками, у звязку з чим попросив його зустріти, коли він приїде на територію Закарпаття ОСОБА_17 та здійснити супровід його автомобіля для того, щоб повідомляти йому про наявні пости ДАІ по дорозі.
Як ОСОБА_17 пояснив ОСОБА_3, до вказаних цигарок у нього не було жодних документів, тому він лякався, що його може зупининити міліція та конфіскувати цигарки. Він погодився допомогти ОСОБА_3.
09.10.2009, біля 3 год., він замовив таксі в м. Ужгороді та поїхав до с. Поляна Свалявського району. У вказаному селі побачив автомобіль ОСОБА_3 і впевнившись, що в автомобілі саме він, попросив таксиста скерувати автомобіль в напрямку м. Перечин. Сам же ОСОБА_3 поїхав за ними та їхав на деякій відстані позаду.
Коли вони таким чином доїхали до м. Перечин, він поїхав в напрямку м. Ужгорода, а ОСОБА_3 в напрямку смт. В. Березний. Постів міліції в той час по дорозі не було.
Коли зустрів ОСОБА_3 в с. Поляна Свалявського району в його автомобіль не сідав, а спілкувався з ним по мобільному телефону, навіть не виходив з таксі і тому не бачив «ящики з цигарками», які ОСОБА_3 тримав у своєму автомобілі.
Що саме ОСОБА_3 перевозив, йому не було відомо.
Вже ОСОБА_44 деякий час, приблизно у лютому 2009 року, до нього приїхав ОСОБА_3 та повідомив, що 09.10.2008 в дійсності він перевозив не цигарки, а нелегальних мігрантів і в той же час вибачився за те, що ввів його в оману.
Як ОСОБА_17 б він знав, що 09.10.2008 в автомобілі ОСОБА_3 будуть не цигарки, а нелегальні мігранти, відмовив би в наданні своєї допомоги.
ОСОБА_3 ОСОБА_17 дав йому кошти, які ОСОБА_56 витратив на таксі. За супровід він йому не платив нічого, оскільки тоді ОСОБА_56 йому допоміг як друг.
З приводу здійснення ОСОБА_3 ОСОБА_17 в жовтні-листопаді 2008 року перевезень груп нелегальних мігрантів територією України, з метою подальшого їх незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України йому стало відомо приблизно в лютому 2009 року після того, як ОСОБА_3 йому про це повідомив.
ОСОБА_3 ОСОБА_17 йому про це онкретно нічого не казав, а лише повідомив, що стосовно нього в УСБ України в Закарпатській області порушено кримінальну справу у звязку із відношенням його до нелегальної міграції і тепер і його (ОСОБА_56) можуть викликати до СБУ за те, що він його супроводжував 09.10.2008.
Як ОСОБА_17 б ОСОБА_3 попередньо повідомив про те, що його необхідно супроводжувати у звязку з тим, що він перевозитиме нелегальних мігрантів, він би відмовився йому допомагати, а сам звернувся б з цього приводу до правоохоронних органів України (Т.10, а.с. 73-77).
З оголошених показань свідка ОСОБА_53, щодо якого вживаються заходи безпеки вбачається, що він протягом 2008 року перебував на посаді оперативного працівника правоохоронного органу України, під час чого йому стало відомо про створення громадянином Афганістану ОСОБА_1 спільно з громадянами України ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 організованої злочинної групи, з метою вчинення злочинів на каналі нелегальної міграції. ОСОБА_3, вказаними особами до участі у злочинах були втягнуті громадяни України ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
Організована злочинна група діяла наступним чином: ОСОБА_1, формуючи групи нелегальних мігрантів на території м. Києва, підшукавши співучасників вчинення злочину, розподілив між ними їх ролі, визначив безпосередні дії, які останні повинні були виконувати під час підготовки та вчинення ними запланованих злочинів, засоби маскування та конспірації при вчиненні злочинів, повязаних із організацією незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України.
ОСОБА_3 ОСОБА_1 визначив маршрут доставки груп нелегальних мігрантів територією України та місця, часу і обставин передачі груп нелегальних мігрантів від одних співучасників організованої злочинної групи до інших з метою досягнення бажаного злочинного результату, а також повинен був здійснювати фінансування співучасників вчинюваного злочину.
До обовязків ОСОБА_3 входили: організація незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню шляхом підшуковування співучасників вчинення злочинів, надання порад та вказівок, наданням транспортних засобів та засобів звязку, визначення найбільш зручного маршруту доставки груп нелегальних мігрантів із Київської області на територію Закарпатської області, безперешкодна та таємна доставка нелегальних мігрантів територією Закарпатської області, визначення часу, місця та обставин отримання і передачі нелегальних мігрантів від одних співучасників організованої злочинної групи до інших, як на території Київської області, так і після доставки їх на територію Закарпатської області.
До обовязків ОСОБА_6 входили: безпосередня організація незаконного переправлення доставлених на територію Закарпатської області груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України, підшуковування інших співучасників вчинення злочину та надання їм відповідних порад та вказівок.
Поряд з цим, в жовтні 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи в м. Києві, втягнув у злочинну діяльність громадянина України ОСОБА_5
Так, останній виконуючи вказівки та розпорядження ОСОБА_1, повинен був організовувати таємне переміщення груп нелегальних мігрантів територією Київської області та передачу їх ОСОБА_3 або іншим особам, з метою подальшого незаконного переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України. В свою чергу ОСОБА_3 для забезпечення успішної реалізації злочинного наміру втягнув в злочинну діяльність громадянина України ОСОБА_17
До обовязків ОСОБА_17 входило виконання вказівок ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що стосувалися дати, часу, обставин зустрічі та маршруту безперешкодної доставки груп нелегальних мігрантів із території Київської на територію Закарпатської області.
Йому, як працівнику правоохоронного органу України, було відомо, що Як ОСОБА_17, будучи працівником правоохоронного органу України під прикриттям та виконуючи спеціальне завдання, увійшов в довіру ОСОБА_3, маючи на меті подальше викриття та розкриття злочинної діяльності організованої злочинної групи на каналі нелегальної міграції.
Одночасно з цим, ОСОБА_6 втягнув в злочинну діяльність свою доньку громадянку України ОСОБА_6, а в листопаді 2008 року і громадянина України ОСОБА_4
До обовязків ОСОБА_6 входило виконання вказівок та розпоряджень ОСОБА_6 ОСОБА_2 щодо зустрічі з доставленими ОСОБА_3 групами нелегальних мігрантів на території Закарпатської області та таємне переміщення їх до місця їх таємного переховування на території Великоберезнянського району. До обовязків ОСОБА_4, у відповідності до вказівок та розпоряджень ОСОБА_6, входила організація зустрічі та таємного переховування групи нелегальних мігрантів на території цього ж району.
За вказаною схемою протягом жовтня-листопада 2008 року з території Київської області на територію Закарпаття ОСОБА_17 були доставлені 5 груп нелегальних мігрантів в загальній кількості 31 особа, які, окрім останньої групи, були успішно переправлені ОСОБА_6 незаконно ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
Будучи заздалегідь обізнаним про точну дату (15.11.2008) та час прибуття ОСОБА_17 з нелегальними мігрантами на територію Закарпатської області, ОСОБА_53 спільно з іншим співробітником правоохоронного органу України здійснював візуальне спостереження за переміщенням ОСОБА_17 та ОСОБА_3 групи нелегальних мігрантів територією Закарпатської області до місця передачі нелегальних мігрантів ОСОБА_6. та ОСОБА_4 на території Великоберезнянського району. ОСОБА_3 прийняв участь у припиненні злочинної діяльності зазначених осіб на каналі нелегальної міграції (Т.10, а.с. 52-56).
З оголошених показань свідка ОСОБА_52, щодо якого вживаються заходи безпеки вбачаються в цілому аналогічні показання, надані свідком ОСОБА_53 (Т.10, а.с. 47-51).
Показання інших свідків не мають доказового значення по справі.
Вина підсудного ОСОБА_1 у організації ним незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України (поза діяльністю ОЗГ) також стверджується вироками судів та протоколами слідчих дій.
Так, з вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2008 вбачається, що громадянина Пакистану ОСОБА_16 ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.332 КК України за вчинення ним з корисливих мотивів незаконних дій, повязаних зі сприянням ОСОБА_1 (невстановленій на той час досудовим слідством особі на імя «Азіз») у організації останнім в кінці серпня, а також 2 вересня 2008 року незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України чотирьох громадян Пакистану ОСОБА_16: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ОСОБА_6 (Т.3, а.с. 177-179).
Так, в серпні-вересні 2008 року ОСОБА_2 зателефонувала невстановлена досудовим слідством особа на імя «Азіз» і запропонувала за грошову винагороду прийняти участь у незаконному переправленні громадян Пакистану ОСОБА_16 ОСОБА_44 державний кордон України до країн Західної Європи, на що він погодився.
Згідно досягнутої домовленості невстановлені досудовим слідством особи повинні були переправляти громадян з Пакистану ОСОБА_16 в Україну, а він (ОСОБА_2) зустрічати їх, забезпечувати житлом, переховувати від правоохоронних органів і в подальшому передавати іншим невстановленим досудовим слідством особам з вищезазначеною метою.
24.07.2008 невстановлені досудовим слідством особи переправили громадян Пакистану ОСОБА_16 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 літаком рейсом «Карачі-Стамбул-Одеса» до України в м. Одеса, звідки на маршрутному таксі до м. Києва, де двоє останніх перебували у невстановленому слідством місці до кінця серпня 2008 року.
В кінці серпня 2008 року «Азіз» (ОСОБА_1) засобами телефонного звязку дав вказівку Саме ОСОБА_50 зустріти в ресторані швидкого харчування «Мак Дональдс», розташованому в м. Києві поблизу станції метро «Дарниця» на Броварському проспекті,27 та доставити до тимчасового місця таємного переховування цих двох громадян Пакистану ОСОБА_16 і розмістити їх так, щоб їх не виявили працівники правоохоронних органів.
На виконання цієї вказівки Саме ОСОБА_50 в кінці серпня 2008 року зустрів у вказаному ресторані ОСОБА_11 та ОСОБА_12, після чого за сприяння громадянина Пакистану ОСОБА_16, який не був обізнаний про злочинні наміри першого, організував доставлення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до місця їх тимчасового таємного переховування за адресою: АДРЕСА_10.
01.09.2008 ОСОБА_56 дав чергову вказівку Саме ОСОБА_50 зустріти наступного дня в м. Києві та доставити до тимчасового місця таємного переховування ще двох громадян Пакистану ОСОБА_16: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ОСОБА_6, які 02.09.2008 невстановленими досудовим слідством особами переправлені літаком рейсом «Карачі-Стамбул-Одеса» до України в м. Одеса, звідки на маршрутному таксі до м. Києва.
02.09.2008 Саме ОСОБА_50, реалізовуючи спільний злочинний намір, зустрів на станції метро «Вирлиця» у м. Києві ОСОБА_59 та ОСОБА_14 ОСОБА_6 та доставив їх маршрутним таксі на ринок «Юність» в м. Києві, де пообіцяв їм забезпечити подальше незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України до країн Західної Європи, минаючи пункти пропуску.
Цієї ж доби Саме ОСОБА_50 в черговий раз за сприяння громадянина Пакистану ОСОБА_16, який не був обізнаний про злочинні наміри Саме ОСОБА_50, організував їх доставлення з ринку «Юність» до місця тимчасового таємного переховування за адресою: АДРЕСА_10.
07.09.2008 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ОСОБА_6 виявлені в приміщеннях зазначеного будинку № 8 та затримані співробітниками правоохоронних органів України.
В цих незаконних діях Саме ОСОБА_50 свою вину визнав повністю, показавши, що дійсно за вищевказаних обставин вчинив цей злочин.
З повідомлення оперативного підрозділу ГУСБ України в Закарпатській області від 27.01.2009, що свідчить про причетність ОСОБА_1 до вчинення цього злочину на каналі нелегальної міграції, з фотокарткою останнього вбачається, що особою на прізвисько «Азіз» є громадянин Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Кабула (Афганістану), пуштун, зареєстрований в АДРЕСА_1 (Т.3, а.с. 110,111).
З протоколу предявлення особи для впізнання по фотознімках вбачається, що ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1, зображеного на фото №3, як «Азіза», з яким він вчинив вищевказаний злочин на каналі нелегальної міграції (Т.3, а.с. 163-167).
З протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 07.10.2008 (Т.3, а.с.155-160) також вбачаються й обставини, що свідчать про корисливий мотив співучасників зазначеного злочину на каналі нелегальної міграції. Так, за вказівкою ОСОБА_1 («Азіза») Саме ОСОБА_50 передавав особі, яка двічі доставляла нелегальних мігрантів до місця їх тимчасового таємного поселення, дві грошові винагороди в розмірі 500 доларів США кожна.
Він погодився на вчинення цього злочину ОСОБА_44 тяжке матеріальне становище та наявність боргу перед ОСОБА_1.
З вироків Великоберезнянського районного суду від 06.05.2009 та апеляційного суду Закарпатської області від 01.10.2009 вбачається, що громадянина України ОСОБА_19 разом із співучасниками вчиненого злочину: ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_24 та ОСОБА_23 визнано винуватими і засуджено, за ч.2 ст.332 КК України за сприяння ними 25.10.2008 з корисливих мотивів у організації ОСОБА_1 (особою на імя «ОСОБА_55») незаконного переправлення восьми нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку (Т.18, а.с. 114-124, 125-128).
Так, ОСОБА_19 переслідуючи корисливі мотиви, погодився на пропозицію невстановленої на той час досудовим слідством особи на імя «ОСОБА_55» (ОСОБА_1) прийняти участь в організації незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 8 нелегальних мігрантів.
Відповідно до запропонованого ОСОБА_1 та погодженого з ОСОБА_19 плану, останній повинен був отримувати доставлених на територію Великоберезнянського району групи нелегальних мігрантів та організовувати їх незаконне переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словаччину за обумовлену фінансову винагороду.
За домовленістю між ними ОСОБА_1 («ОСОБА_55») мав організувати доставку цих осіб 24.10.2008 до с. Малий Березний Великоберезнянського району з метою організації ОСОБА_19 їх подальшого незаконного переправлення в Словаччину.
З цією метою ОСОБА_19 залучив за їх згодою ОСОБА_25 та ОСОБА_22 для переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон, ОСОБА_23 та ОСОБА_21 для спостереження в цей час за появою прикордонних нарядів чи сторонніх осіб та запропонував останньому і ОСОБА_22 підшукати співучасників злочину.
На цю пропозицію ОСОБА_22 схилив до вчинення злочину неповнолітнього ОСОБА_20, якому запропонував зустріти осіб 24.10.2008 біля будівлі зазначеної школи в с. Малий Березний, та провести до загороджувального паркану перед державним кордоном, а ОСОБА_21 схилив до сприяння у вчиненні злочину ОСОБА_24, який разом із ним мав вести зазначене спостереження, про що вони повідомили ОСОБА_19.
Отримавши згоду всіх зазначених осіб взяти участь у цьому злочині, ОСОБА_19 повідомив їм план, розподілив між ними ролі, налагодив спосіб звязку і призначив час та місце збору футбольне поле в с. М.Березний, о 6 годині 25.10.2008.
25.10.2008, біля 2.30 год., ОСОБА_19 та ОСОБА_23 супроводили доставлених (біля опівночі) «ОСОБА_55» 4 осіб від будівлі «кочегарки» до обумовленого футбольного поля, де розмістили їх неподалік у чагарнику. В свою чергу ОСОБА_20 цієї ж доби, о 5.30 год. супроводив у цю ж місцевість від Малоберезнянської середньої школи Великоберезнянського району ще одну групу нелегалів з 4 осіб, яку обєднано з попередньою.
Біля 6 години цієї ж доби ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_21 розосередилися вздовж загороджувального паркану в районі 142,143,145 прикордонних знаків відповідно і з метою прикриття злочину спостерігали за появою прикордонних нарядів чи інших осіб.
В цей час ОСОБА_20 супроводив 8 нелегальних мігрантів від околиці с. М.Березний до району 143 прикордонного знаку і передав їх ОСОБА_25 та ОСОБА_22, які цієї ж доби, біля 12 год., незаконно переправили цих нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словаччину та повернулися в Україну.
В цих незаконних діях ОСОБА_19 свою вину визнав повністю, показавши, що дійсно за вищевказаних обставин за сприяння йому іншими залученими ним співучасниками, вчинив цей злочин на пропозицію ОСОБА_1 («ОСОБА_55»).
З протоколу огляду місця події вбачається, що організований 25.10.2008 ОСОБА_19 на виконання вказівок ОСОБА_1 незаконний перетин державного кордону зазначеними 8 нелегалами мав місце в районі 143 прикордонного знаку на відстані приблизно 1 500 м на Пн.-Зх. від західної околиці с. Малий Березний Великоберезнянського району, де у загороджувальному паркані виявлено пролаз (Т.4, а.с. 29-32).
З протоколів про адміністративне затримання вбачається, що начальником відділу прикордонної служби «Великий В.Березний» в ході офіційної зустрічі з представниками Прикордонної поліції Словацької Республіки 27.11.2008 затримано за перетинання державного кордону із України в Словаччину поза пунктом пропуску ОСОБА_44 державний кордон України групу з чотирьох громадян Афганістану: ОСОБА_26,ІНФОРМАЦІЯ_15 народження, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_17 та ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_18 (Т.4, а.с. 33-40).
З протоколів допиту ОСОБА_19 в якості підозрюваного та обвинуваченого вбачається, що він, надаючи показання з приводу вищевказаних обставин щодо організації ним 25.10.2008 незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, постійно згадував ОСОБА_1 як особу на імя «ОСОБА_55», за вказівкою якого він вчиняв ці незаконні дії (Т.4, а.с. 44-48, 51-54, 57-59, 60-62).
З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 19.11.2008 вбачається, що ОСОБА_19 детально показав місце, спосіб та час організованого ним разом з іншими зазначеними співучасниками 25.10.2008 на прохання ОСОБА_1 незаконного переправлення 8 нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України в Словаччину на напрямку 143 прикордонного знаку та місце тимчасового переховування останніх (Т.5, а.с. 37-46).
З вироку Перечинського районного суду Закарпатської області від 13.03.2009 вбачається, що громадянина України ОСОБА_31 засуджено за ч.2 ст.332 КК України за вчинення ним з корисливих мотивів незаконних дій, повязаних зі сприянням громадянину Афганістану ОСОБА_1 Джахангір Хасанхану на прізвисько «ОСОБА_55» у організації останнім в кінці жовтня та на початку листопада 2008 року незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України семи громадян Афганістану: ОСОБА_16, ОСОБА_32 ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та двох громадян Іраку: ОСОБА_38 ОСОБА_30, ОСОБА_39 (Т.6, а.с. 154-156).
З повідомлень ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області від 17.11.2008 та 23.02.2009, що свідчить про причетність ОСОБА_1 до вчинення цього злочину на каналі нелегальної міграції вбачається, що особою на прізвисько «ОСОБА_55» є громадянин Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець Афганістану, зареєстрований в АДРЕСА_1 має статус біженця на підставі наказу управління Київської МДА від 14.09.1999 № 728, посвідчення біженця серії ПБ №001675, до відомих номерів сім-карт, якими він користувався належать: 1) НОМЕР_23 , 2) НОМЕР_6 , 3) НОМЕР_24 , 4) НОМЕР_21 , 5) НОМЕР_25 , 6) НОМЕР_9 , 7) НОМЕР_26 (Т.6, а.с.30, Т.5, а.с.173).
З протоколу предявлення особи для впізнання від 24.11.2008 вбачається, що свідок Азіз впізнав ОСОБА_3, з яким він їздив в м. Київ в середині 2007 року, де ОСОБА_44 нього познайомився з особою на імя «ОСОБА_55». Разом з особою на імя «ОСОБА_55» ОСОБА_3 у присутності Азіз вів розмову з приводу організації незаконного переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України. ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як «ОСОБА_55», з яким він познайомився в середині 2007 року і який схиляв його до участі в незаконному переправленні ОСОБА_44 державний кордон України нелегалів, від чого він відмовився. Телефон ОСОБА_1 він повідомив ОСОБА_31 на його прохання (Т6, а.с.35-39).
З протоколу допиту свідка Азіз від 24.11.2008, крім іншого, вбачається, що в середині літа 2007 року ОСОБА_1 (якого він знав як «ОСОБА_55») попросив ОСОБА_3 забрати і доставити нелегальних мігрантів, яких вони називали терміном «коробки», в м. Перечин і останній його запитав, чи не хоче він (Азіз) разом з ним відвезти нелегалів в м. Перечин, за що він сплатить йому 200 доларів США, на що він відмовився.
ОСОБА_1 наполіг щоб Азіз зберіг у памяті свого телефону його номер, після чого він записав номер № НОМЕР_6 . Він відразу ж при першій та єдиній зустрічі з «ОСОБА_55» зрозумів, що останній займається організацією незаконного переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України. Про цю обставину не повідомив правоохоронні органи, оскільки злякався того, що «ОСОБА_55» може йому помститися (Т.6, а.с. 40-46).
З протоколів про адміністративне затримання вбачається, що 06.11.2008 начальником відділу прикордонної служби «Новоселиця» в ході офіційної зустрічі з представниками Прикордонної поліції Словацької Республіки затримано за перетинання державного кордону із України в Словаччину поза пунктом пропуску ОСОБА_44 державний кордон України на напрямку 165 прикордонного знаку групу з чотирьох осіб: ОСОБА_16, ОСОБА_32 ОСОБА_33 та ОСОБА_34 (Т.6, а.с. 58-67).
Цих 4 іноземців ОСОБА_31 01.11.2008, біля 5 год., за вказівкою ОСОБА_1 таємно перевіз до АЗС «ОККО», що розташована на околиці с. Сімер Перечинського району з метою подальшого їх незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
З протоколів про адміністративне затримання та доданих до них документів, протоколу огляду місця події вбачається, що 05.11.2008, біля 6 год. 45 хв. ІДПС Мукачівського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області ОСОБА_60 затримано автомобіль «Мерседес-Бенц», н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_31 який перевозив трьох громадян Афганістану: ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та двох громадян Іраку: ОСОБА_38 ОСОБА_30, ОСОБА_39, які не мали жодних документів, що б посвідчували їх особу (Т.6, а.с. 70-98, 99-101).
Цих 5 іноземців 05.11.2008 ОСОБА_31 за вказівкою ОСОБА_1 таємно перевозив в напрямку Закарпатської області в район державного кордону України зі Словацькою Республікою з метою подальшого їх незаконного переправлення іншими особами ОСОБА_44 державний кордон України в Словацьку Республіку.
Так, з явки з повинною ОСОБА_31 вбачається, що він повністю визнав свою вину у вчиненні ним за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 сприяння останньому у організації ним незаконного переправлення девяти вищезазначених іноземців ОСОБА_44 державний кордон України у Словацьку Республіку. За ці дії ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_31 винагороду в розмірі 4000 грн., у другому мав сплатити 500 доларів США (100 доларів США за 1 особу (Т.6, а.с.102,103).
З протоколів допиту свідків, інспекторів ДПС Мукачівського взводу УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_60 та ОСОБА_61 від 27.11.2008, а також постанови про притягнення ОСОБА_31 як обвинуваченого від 04.12.2008 вбачаються обставини, за яких останній за вказівкою ОСОБА_1 сприяв йому 05.11.2008 в організації незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 3 афганців, 2 іракців та намагався ввести в оману цих інспекторів щодо відсутності у керованому ним автомобілі пасажирів (Т.6, а.с. 135-137, 138-140, 145-146).
У Перечинському районному суді ОСОБА_31 визнав свою вину повністю у сприянні ним 01 та 05.11.2008 в організації ОСОБА_1 незаконного переправлення двох груп вищевказаних нелегальних мігрантів з 4 та 5 осіб, показавши, що до цих незаконних дій його схилила особа на імя ОСОБА_5 на прізвисько «ОСОБА_55».
Отже, в ході досудового слідства та розгляду даної справи встановлено, що вищезазначеною особою на імя «Азіз» та «ОСОБА_55» є саме підсудний ОСОБА_1, який також не заперечував даної обставини та повністю визнав свою вину у предявленому йому обвинуваченні в цій частині організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України за попередньою змовою групою осіб: в кінці серпня та 1 вересня 2008 року з ОСОБА_6 4 особи, 24-25 жовтня 2008 року з ОСОБА_19 8 осіб, 01 та 05.11.2008 з ОСОБА_31 4 та 5 осіб, а всього загальною кількістю 21 особа.
Крім ОСОБА_3 іншого, винуватість усіх підсудних стверджується й іншими доказами.
Так, з протоколу огляду місця події від 15.11.2008 вбачається, що слідчим УСБ України в Закарпатській області на підставі повідомлення начальника ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області у період з 20.40 по 22.50 год. 15.11.2008 задокументовано місце затримання співробітниками ГУ МВС України в Закарпатській області ОСОБА_3, ОСОБА_6 Ін.Ів. та ОСОБА_4 спільно з групою нелегальних мігрантів в загальній кількості 10 осіб (7 громадян Китаю та 3 Афганістану) на околиці дороги в с. Вишка сполученням «с. Вишка с. Люта» Великоберезнянського району 15.11.2008, біля 20.30 год. (Т.1, а.с. 40-59).
З протоколів огляду та затримання автомототранспорту від 15.11.2008 вбачається, що ІДПС ВДАІ та АТІ ОСОБА_30 у звязку із затриманням нелегальних мігрантів оглянуто і затримано два транспортні засоби: «Міцубіші-Паджеро», н.з. НОМЕР_4 яким керував ОСОБА_3 та «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_6 Ін.Ів. (Т.1, а.с. 60-61).
З адресованого начальнику Великоберезнянського РВ ГУ МВС України в Закарпатській області рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області від 15.11.2008 вбачається, що 15.11.2008, біля 20.30 год. в ході проведення операції «Мігрант» та реалізації оперативних матеріалів, на узбіччі дороги між населеними пунктами Розтока та Вишка, в урочищі Микуликів Великоберезнянського району, останнім разом з працівником РМОП «Беркут», інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району, командиром Ужгородського взводу ДПС Далі ОСОБА_3 МВС України в Закарпатській області, старшим слідчим УСБ України в Закарпатській області і начальником СГІРФО Великоберезнянського РВ виявлено та затримано водіїв та автомобілі «Міцубіші-Паджеро» зеленого кольору, н.з. НОМЕР_4 яким керував ОСОБА_3 та «ВАЗ-2107» червоного кольору, н.з. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_6 а також ОСОБА_4
Затримані здійснювали вигрузку нелегальних мігрантів в кількості десять осіб: 3 громадян Афганістану та 7 громадян Китаю, які не мали жодних документів, які б засвідчували їх особу, у звязку з чим їх передано до Великоберезнянського РВ ГУ МВС (Т.1, а.с. 62).
З протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1 вбачається, що 16.11.2008 під час його затримання він надав пояснення, визнавши факт організації ним незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України вказаних 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістану за вищевказаних встановлених судом обставин (Т.1, а.с.96).
З протоколу обшуку особи вбачається, що у підозрюваного ОСОБА_1 16.11.2008 виявлено та вилучено, крім іншого, мобільні телефони: «NOKIA N95» сірого кольору; «NOKIA 3109с» темно сірого кольору; «NOKIA 3109с» темно сірого кольору; «NOKIA 2610» чорного кольору; «NOKIA 2630» сірого та чорного кольорів; «NOKIA 5140і» чорного кольору (Т.1, а.с.99).
З протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_6 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, від вбачається, що він затриманий 17.11.2008 за підозрою у організації за попередньою змовою групою осіб незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістану.
Під час затримання ОСОБА_6 ОСОБА_2 у цьому епізоді злочинної діяльності ОЗГ, до якої він входив та інших осіб свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Даний протокол затримання та викладене у ньому пояснення підписані ОСОБА_6 у пяти графах без викладення будь-яких зауважень (Т.7, а.с.47,48).
З протоколу обшуку особи від 17.11.2008 вбачається, що в ході обшуку підозрюваного ОСОБА_6 за участі понятих виявлено та вилучено паспорт громадянина України та 3 мобільні телефони «NOKIA»: 1 чорного, інші два чорно-сірого кольорів, №№ IMEI перших двох: НОМЕР_27, НОМЕР_28, третій з клавіатурою, яка містить арабський алфавіт. Даний протокол також підписаний ОСОБА_6 ОСОБА_2 та іншими учасниками слідчої дії без будь-яких зауважень (Т.7, а.с.49-50).
З протоколу очної ставки між підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 за участі захисника останнього від 27.11.2008 вбачається, що підозрювані впізнали один одного і перший показав, що в ході телефонних розмов у період 15.11.2008 20 год. 30 хв. 15.11.2008 (час затримання Далі ОСОБА_3, ОСОБА_6 Ін.Ів. та ОСОБА_4) ОСОБА_6 ОСОБА_2 питав у нього, де він знаходиться, на що він йому повідомив, що він у с. Зарічево (Перечинський район Закарпатської області) і везе 10 нелегальних мігрантів.
ОСОБА_6 ОСОБА_2 йому повідомив, що його зустрінуть в с. Кострино автомобілем «Жигулі», наказав щоб він там зупинився і віддав нелегальних мігрантів.
На заперечення ОСОБА_6 щодо цих показань ОСОБА_3 останній відповів, що мав доставити ОСОБА_6 саме нелегальних мігрантів.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечив та показав, що не знав ні про яких нелегалів, а домовлявся з ОСОБА_3 про доставку йому плазмових телевізорів. Після цього Далі ОСОБА_3 вдруге підтвердив свої показання, додавши, що наполягає на них та що ні про які телевізори з ОСОБА_6 не домовлявся, а віз йому саме нелегальних мігрантів (Т.7, а.с. 148-149).
З протоколу очної ставки між підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 за участі захисника останнього від 27.11.2008 вбачається, що підозрювані впізнали один одного і перший показав, що в ході телефонних розмов у період 15.11.2008 20 год. 30 хв. 15.11.2008 (час затримання ОСОБА_50) ОСОБА_6 ОСОБА_2 просив його зустріти «товар»; пізніше уточнив телевізори (Т.7, а.с. 150-151).
Однак пізніше, цієї ж доби, будучи допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_4 уточнив надані ним під час цієї очної ставки показання та показав, що ОСОБА_6 ОСОБА_2 в ході телефонних розмов з ним у період 14-15.11.2008 до моменту затримання ОСОБА_4 о 20.30 год. в с. Вишка Великоберезнянського району просив його зустріти людей нелегальних мігрантів, яких він називав «телевізорами».
Спочатку ОСОБА_6 ОСОБА_2 телефонував йому і запропонував роботу, повідомив що привезуть людей, яких треба перетримати десь у житлі, також він казав, що це будуть «чорні», тобто нелегальні мігранти. В подальшому в телефонних розмовах він даних нелегальних мігрантів називав «телевізорами».
ОСОБА_3 додав, що в ході очної ставки він (ОСОБА_50) дуже переживав, оскільки на ній був присутній ОСОБА_6 ОСОБА_2 і він важав, що після надання у присутності останнього правдивих показань, які викривають ОСОБА_6 ОСОБА_2 у вчиненні злочину, він йому може помститися.
З протоколу предявлення осіб для впізнання від вбачається, що ОСОБА_17 впізнав наступних осіб:
- ОСОБА_3, щодо якого ОСОБА_30 давав показання в ході допиту та відтворення за його участі обстановки і обставин події, саме ОСОБА_3 отримував від нього групи нелегальних мігрантів при їх доставці ОСОБА_17 на територіїю Закарпатської області;
- ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 які спільно 01.11.2008 отримали від ОСОБА_3 доставлену ОСОБА_17 на територіїю Закарпатської області групу з 6 нелегальних мігрантів (Т.10, а.с.117-121).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події вбачається, що ОСОБА_30 показав про обставини, за яких він протягом жовтня-листопада 2008 року здійснював за вказівкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перевезення груп нелегальних мігрантів з території Київської до Закарпатської області та про обставини, за яких він 01.11.2008 здійснював передачі груп нелегальних мігрантів ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (Т.10, а.с.122-130) .
З протоколу предявлення осіб для впізнання вбачається, що ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1, якого він знав як особу на прізвисько «ОСОБА_55» та ОСОБА_6 ОСОБА_2 як осіб, які організовували незаконне переправлення іноземців ОСОБА_44 державний кордон України за обставин, про які він пояснив у вищезазначених показаннях (Т.8, а.с. 47-51).
З протоколу відтворення обстановки і обставин події вбачається, що ОСОБА_3 показав на місці, де, коли, як і за яких обставин він отримував та виконував у складі ОЗГ вказівки від ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з переміщення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України за обставин, про які ОСОБА_3 надав вищевказані показання (Т.8, а.с. 126-129).
З протоколу відтворення обстановки і обставин події вбачається, що ОСОБА_4 детально показав маршрут супроводження ним 15.11.2008 автомобілів, якими керували ОСОБА_6 та ОСОБА_3, останній з 10 нелегальними мігрантами, місце і спосіб вчинення ним за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 сприяння в організації ОСОБА_6 ОСОБА_2 незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України групи нелегальних мігрантів в кількості 10 осіб та місце його затримання разом з ОСОБА_6, ОСОБА_4 і нелегалами (Т.8, а.с. 180-182).
Дані цих протоколів співвідносяться з показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вони надавали на досудовому слідстві, а перший, крім того, підтвердив ці показання й у суді.
З протоколу предявлення осіб для впізнання вбачається, що ОСОБА_5 Олександру Володимировичу впізнав наступних осіб:
- ОСОБА_1, якого він знав як особу на імя «Азіз», щодо якого він надав вищевказані покази. ОСОБА_1 просив ОСОБА_5 здійснювати перевезення іноземців афганської та пакистанської національності, за що сплачував ОСОБА_5 грошову винагороду. В ніч з 14 на 15.11.2008 ОСОБА_1 дав йому вказівки, куди і в якій кількості перевозити іноземців з числа тих, яких ОСОБА_5 привіз до поляни біля готелю «Снайпер» в с. Капітанівка Київського району: 7 громадян Китаю та 3 Афганістану;
- ОСОБА_3, щодо якого ОСОБА_5 давав показання в ході допиту та відтворення за його участі обстановки і обставин події, саме ОСОБА_5 доставляв нелегальних мігрантів до вищевказаного готелю «Снайпер». ОСОБА_1 давав йому конкретні вказівки, куди слід доставляти іноземців на поляну поблизу готелю «Снайпер».
На його думку цих іноземців ОСОБА_5 віз в Закарпатську область для подальшого перетину ними державного кордону України. В ніч з 14 на 15.11.2008 за доставленими ОСОБА_5 на вказану поляну іноземцями приїхав не ОСОБА_5, а невідомий йому чоловік на мікроавтобусі (Т.9, а.с. 18-25).
З протоколів очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вбачається, що вони впізнали один одного та надали в цілому аналогічні наданим ними на досудовому слідстві показання (Т.9, а.с. 26-28, 35-37).
З протоколів про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення вбачається, що 15.11.2008, біля 20 год. 30 хв. між селами Костринська Розтока та Вишка Великоберезнянського району, в урочищі Микуликів, затримано вищевказаних 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістану, які не мали при собі жодних документів на право перебування на території України (Т.11, а.с. 2-8, 9-58).
З протоколів допиту цих іноземців (ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45 ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 та ОСОБА_49) вбачаються встановлені судом обставини, за яких вони, сплативши кошти, мали намір незаконно потрапити з України до країн Західної Європи для працевлаштування (Т.11, а.с. 63-134).
З протоколів предявлення осіб для впізнання вбачається, що затримані 2 громадян Афганістану ОСОБА_62, ОСОБА_49 та 3 громадян ОСОБА_44, ОСОБА_42, ОСОБА_40 впізнали ОСОБА_5, який за вищевказаних встановлених судом обставин здійснював таємне перевезення цих іноземців 15.11.2008 територією Закарпатської області на вищевказаному автомобілі «Міцубіші-Паджеро» до моменту їх затримання о 20.30 год. тієї ж доби (Т.11, а.с. 135-143, 151-158, 177-185, 195-203, 213-221).
З протоколів впізнання транспортного засобу вбачається, що затримані 15.11.2008 вищевказані 7 громадян Китаю впізнали керований ОСОБА_5 автомобіль, на якому було здійснено їх таємне перевезення територією м. Києва з поля із кукурудзою до безлюдної лісистої місцевості, до моменту їх передачі ОСОБА_17 для подальшої таємної доставки на територію Закарпатської області (Т.11, а.с.222-230).
З повідомлення ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області від 21.11.2008 вбачається, що 15.11.2008 під час реалізації спільного плану ліквідовано стійкий транснаціональний канал нелегальної міграції, що діяв на території Чернігівської, Київської та Закарпатської областей протягом 2008 року.
Організатор каналу ОСОБА_1, перевізники: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_31 Організатор переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України на території Великоберезнянського району ОСОБА_6 ОСОБА_2, у якого провідником нелегальних мігрантів був ОСОБА_4, а перевізником ОСОБА_6
Організатор переправлення нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України на території Великоберезнянського району ОСОБА_19 провідники: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_25 (Т.12, а.с. 1-4).
З протоколів про результати здійснення оперативно-технічного заходу «Зняття інформації з каналів телефонного мобільного звязку», фонограм розмов (містяться на компакт дисках №№ 280,290) та їх роздруківок вбачається, що у період жовтень-листопад 2008 року підсудні в ході телефонних розмов погоджували час, місце, умови, спосіб та інші обставини незаконного переміщення нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України (Т.12, а.с. 5-29, 30-46, 47-,97, 99-102, 103-121, 122, 123-133, Т.15, а.с.148).
Ці дані повністю узгоджуються з вищезазначеними показаннями ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 ОСОБА_2, ОСОБА_6 ОСОБА_4, ОСОБА_5, наданими ними на досудовому слідстві та свідків ОСОБА_53, ОСОБА_52, ОСОБА_17, даними оперативних повідомлень.
З висновків фоноскопічної експертизи від 06.07.2009 № 21/3, 30.07.2009 № 22/3 вбачається, що у досліджуваних фонограмах розмов підсудних (записані у вищевказаних дисках №№ 280,290), які вони вели між собою у період готування та вчинення злочинів з 06.10.2008 по 15.11.2008 із застосуванням засобів мобільного звязку, виявлені їх голоси та усне мовлення (13, а.с. 30-111, 113-142).
ОСОБА_3 вина підсудних доведена речовими доказами:
1. Роздруківками операторів мобільного звязку ЗАТ «УМЗ» («МТС»), ТОВ «Астеліт» («Лайф»), ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», в яких зафіксовані телефонні зєднання номерів мобільних телефонів, якими користувався ОСОБА_1, з номерами мобільних телефонів, якими користувалися інші співучасники (в т.ч. й між собою) вищевказаних злочинів під час організації, підготовки та керівництва незаконними діями на каналі нелегальної міграції, а також вчинення сприяння в організації ОСОБА_1 цих незаконних дій, у період жовтня-листопада 2008 року (Т.5, а.с.81-147, 155-160, 161-170; Т.6, а.с. 15, 16-17, 18-23, 24-29; Т.14, а.с.57-69, 70, 71- 111, 119-120, 128-139, 140-147, 148-158,160-165).
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_6 під час вчинення 15.11.2008 вищевказаних незаконних дій користувалася невстановленим досудовим слідством мобільним телефоном (в якості свідка показала, що загубила телефон під час її затримання) з номером сім-картки № НОМЕР_36 , що стверджується файлами (фонограм та роздруківок зєднань), що містяться у дослідженому судом компакт-диску № 290, папка « НОМЕР_35 », файли «KyivStar-НОМЕР_35»: 15.11.08-18.58.39; 15.11.08-19.17.29; 15.11.08-19.25.44; 15.11.08-19.00.04; 15.11.08-19.27.49; 15.11.08-19.29.50; 15.11.08-19.34.35; 15.11.08-19.36.10; 15.11.08-19.36.46; 15.11.08-19.38.23; 15.11.08-19.42.52 та 15.11.08-19.45.30; ;
2. Вилученими у ОСОБА_1 мобільними телефонами: 1) «NOKIA-N95» (ІМЕІ код: НОМЕР_30) з сім-карткою оператора мобільного звязку «Лайф» № НОМЕР_21 ; 2) «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_13) з сім-карткою «Лайф» № НОМЕР_29 ; 3) «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_31) з сім карткою «МТС» № НОМЕР_23 ; 4) «NOKIA-2610» (ІМЕІ код: НОМЕР_12) з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_32 ; 5) «NOKIA-2630» (ІМЕІ код: НОМЕР_33) з сім-карткою «МТС» № НОМЕР_9 ; 6) «NOKIA-5140і» (ІМЕІ код: НОМЕР_34) з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_24 .
Дані засоби звязку використовувався підсудним ОСОБА_1 при готуванні і вчиненні ним (в тому числі й у складі організованої злочинної групи, до якої входили ОСОБА_3 та ОСОБА_2.), організації незаконного переправлення груп нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України. ОСОБА_3 в кожному зазначеному телефоні записані номера телефонів інших співучасників вчинення злочинів на каналі нелегальної міграції (окрім ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (Т.14, а.с.32,33,37,38, Т.15, а.с. 93-109) (Т.15, а.с.133);
3. Вилученими у ОСОБА_2 мобільними телефонами: 1) «NOKIA-1200» (клавіатура з англійськими та арабськими символами (ІМЕІ код: 356982011512653) с сім-карткою № НОМЕР_7 ; 2) «NOKIA-1100і» (ІМЕІ код: НОМЕР_28) с сім-карткою № НОМЕР_15; 3) «NOKIA-6030» (ІМЕІ код: НОМЕР_27) с сім-карткою № НОМЕР_14, які використовувалися цим підсудним в період з жовтня по листопад 2008 року при готуванні і вчиненні у складі зазначеної організованої злочинної групи сприяння в організації ОСОБА_1 незаконного переправлення вищевказаних 5 груп нелегальних мігрантів кількістю 31 особа ОСОБА_44 державний кордон України, а також безпосередньої організації вчинення цих злочинів на території Закарпатської області (Т.15, а.с. 62-64, 137);
4. Вилученим у ОСОБА_5 Олександру Володимировичу мобільним телефоном «NOKIA -6233» (ІМЕІ код: НОМЕР_18) з сім-карткою № НОМЕР_10 , який використовувався цим підсудним в період з жовтня по листопад 2008 року при готуванні і вчиненні ним сприяння в організації ОСОБА_1 незаконного переправлення 4 груп нелегальних мігрантів кількістю 27 осіб ОСОБА_44 державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_17 (Т.15, а.с. 65-67, 139);
5. Вилученим у ОСОБА_4 мобільним телефоном «NOKIA-6151» (ІМЕІ код: НОМЕР_37) з сім-карткою № НОМЕР_19, який використовувся цим підсудним 15.11.2008 під час готування та сприяння ОСОБА_2 в організації останнім на території Великоберезнянського району незаконного переправлення групи нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб (Т.15, а.с. 54-60, 141-143);
6. Легковим автомобілем «Міцубіші-Паджеро», н.з. НОМЕР_4 на якому 15.11.2008 ОСОБА_3 на виконання вказівок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснив незаконне таємне перевезення отриманої від ОСОБА_17 групи нелегальних мігрантів до місця їх передачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на околиці с. Вишка Великоберезнянського району для їх подальшого незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України (Т.15, а.с. 30-41, 116);
7. Легковим автомобілем «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2, на якому ОСОБА_6 20.10.2008 та 01.11.2008 разом з ОСОБА_2 в першому випадку прибула на місце зустрічі (с. Кострино) із доставленими останньому ОСОБА_3 4 нелегальними мігрантами, в другому отримала (автозаправка «Укрнафта» між с. М.Березний та смт. В.Березний) від ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_17 6 нелегальних мігрантів, які пізніше були незаконно переправлені ОСОБА_2 ОСОБА_44 державний кордон України в Словаччину; 15.11.2008 на виконання вказівок ОСОБА_2 супроводжувала на цьому автомобілі ОСОБА_3 під час перевезення останнім групи нелегальних мігрантів з 10 осіб до місця їх передачі ОСОБА_4 на околиці с. Вишка Великоберезнянського району для їх подальшого незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України (Т.15, а.с. 42-53, 116);
8. Легковим автомобілем «Деу-Ланос», н.з. НОМЕР_1, на якому ОСОБА_5 протягом жовтня-листопада 2008 року здійснював перевезення вищезазначених груп нелегальних мігрантів до місця їх передачі ОСОБА_3 та ОСОБА_17 з метою подальшого незаконного переправлення нелегалів ОСОБА_44 державний кордон України (Т.15, а.с. 81-87, 132).
З протоколу про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 15.04.2009 та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.07.2009 вбачається, що в період з 22.10 по 15.11.2008 на підставі затвердженої Міністром внутрішніх справ України постанови та у відповідності до спеціального завдання від 19.08.2008 №№ 59/104 цт, 59/102 цт відповідно, за оперативно-розшуковою справою категорії «Захист» здійснено проникнення працівника міліції під прикриттям ОСОБА_17 (анкетні дані) в організовану злочинну групу, лідером якої був громадянин Афганістану ОСОБА_1 1978 року народження, яка протягом тривалого часу займалася незаконним переправленням нелегальних мігрантів ОСОБА_44 державний кордон України.
Виконуючи спеціальне завдання в межах ст. 43 КК України, працівник міліції під прикриттям ОСОБА_17 здійснював перевезення нелегальних мігрантів з м. Києва на територію Закарпатської області, яких 01.11 та 15.11.2008 передавав ОСОБА_3 за вказівкою останнього та ОСОБА_1
У звязку із цим, в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_17 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 28 та ч.2 ст.332 КК України відмовлено (Т.16, а.с. 2,3, 4-8).
Отже, дослідивши докази в їх сукупності, суд визнає, що заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення ним разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинів у складі ОЗГ спростовується як вищевказаними доказами, так і показаннями підсудного ОСОБА_3, який визнав свою вину у предявленому йому обвинуваченні повністю, підтвердивши наявність ОЗГ у складі її основного організатора ОСОБА_1, а також його (ОСОБА_3) та ОСОБА_2, які організовували злочини на території Закарпатської області (останній був ще й безпосереднім виконавцем вчинених цією групою ряду злочинів).
Не заперечувалося ОСОБА_3 й обставина чіткого розподілу ролей і функцій між учасниками групи і те, що усі вони діяли за попередньо розробленим планом, який було схвалено усіма учасниками групи.
ОСОБА_3 про створення організованої групи та спільну злочинну діяльність у її складі зазначених осіб свідчить і ретельна підготовка її учасників з метою вчинення злочинів на каналі нелегальної міграції, кількість епізодів цієї діяльності і залучення кожним з членів групи до вчинення цих злочинів інших осіб, які не усвідомлювали про існування ОЗГ, однак сприяли у вчиненні цих злочинів, тривалий час знайомства ОСОБА_1 разом з іншими учасниками ОЗГ понад один рік з ОСОБА_3 та протягом 2008 року з ОСОБА_2.
ОСОБА_2 заперечив свою вину у вчиненні злочинів на каналі нелегальної міграції, в тому числі й у складі ОЗГ, з посиланням на те, що він особисто вчиняв шахрайські дії щодо іноземних осіб, яких групами отримував від ОСОБА_1.
При цьому ОСОБА_2 звертав увагу суду на те, що жодного з отриманих від ОСОБА_1 іноземців він не переправляв незаконно ОСОБА_44 державний кордон України, а лише доставляв на територію с. Вишка Великоберезнянського району, де, вводячи їх в оману, давав їм зрозуміти, що вони вже нібито знаходяться на території Словацької Республіки та залишав.
Однак, суд не може погодитися з такими доводами, оскільки вони спростовуються як показаннями ОСОБА_1, який свою вину у предявленому йому звинуваченні (окрім вчинення злочинів у складі ОЗГ) визнав повністю, показаннями ОСОБА_3, який визнав у повному обсязі свою вину щодо вчинення зазначених злочинів у складі зазначеної ОЗГ, так і матеріалами технічного документування записами телефонних розмов членів ОЗГ та інших співучасників, висновками фоноскопічних експертиз щодо приналежності голосів учасників цих розмов підсудним, протоколами слідчих дій та речовими доказами.
Крім ОСОБА_3 того, із зафіксованої органом дізнання в ході ОТЗ «Зняття інформації з каналів звязку» телефонної розмови вбачається, що 15.11.2008, після затримання ОСОБА_6 разом з іншими співучасниками, ОСОБА_2 інструктує невстановлених слідством осіб, в т.ч. й особу на імя ОСОБА_2 (який 15.11.2008 був на місці події, але втік під час затримання групи нелегалів з 10 осіб), підійти до затриманої та передати його інструкції з приводу надання «потрібних» пояснень особам, які проводили затримання, щодо обставин перебування поряд із нелегальними мігрантами.
Тембр голосу, інтонація та ставлення до події співрозмовників (відчувається взаємна напруженість та стурбованість ходом подій) дає достатні підстави зробити однозначний висновок, що ОСОБА_2 знав про вчинюваний злочин та мав намір вигородити ОСОБА_6, надавши їй відповідні інструкції щодо надання нею представникам правоохоронного органу «правильних» відповідей, які б допомогли уникнути кримінальної відповідальності (файли «KyivStar-НОМЕР_35» містяться на компакт-диску № 290, папка «НОМЕР_35»: 15.11.08-20.04.09; 15.11.08-20.06.10; 15.11.08-20.12.38).
Твердження ОСОБА_1 про вчинення на нього тиску ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами на імена ОСОБА_1 і ОСОБА_30, ОСОБА_44 що він нібито був змушений неодноразово вчиняти вищевказані злочини на каналі нелегальної міграції спростовуються як показаннями самого Крім ОСОБА_3, наданими під час вищевказаного додаткового допиту так і фонограмами розмов між ними.
Так, у зафіксованій між ними розмові від 13.11.2008, що відбулася о 19.31 год., ОСОБА_1 називає перевезення іноземців територією України до Закарпатської області (що межує з країнами Західної Європи) з метою їх подальшого незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України «роботою», яка на його думку може зупинитися внаслідок настання зимового періоду, у звязку із чим він був дуже стурбованим (Т.12, а.с.27-28).
В свою чергу Крім ОСОБА_3 у цій розмові натякає ОСОБА_1 про можливість останнього (допоки не випав сніг) заробити кошти після вчинення цих незаконних дій.
ОСОБА_3 ОСОБА_1, будучи допитаним 17.11.2008 в якості підозрюваного показав, що вчинив організацію злочину 13-15.11.2008 за грошову винагороду від невстановлених слідством осіб на імя ОСОБА_1 і ОСОБА_30 в розмірі 300 доларів США за кожного китайця та 1500 доларів США за кожного афганця (ці показання наведені вище).
Ці розмова та показання ОСОБА_1 безумовно свідчать про те, що такі дії вчинялися ним та ОСОБА_3 добровільно з корисливих мотивів.
ОСОБА_3 про це свідчать й інші розмови між підсудними, повний зміст яких відображено у вищевказаних протоколах, виконаних за результатами ОТЗ, що знайшло своє підтвердження й під час прослуховування у суді фонограм цих розмов, зафіксованих на компакт-дисках №№ 280,290 (Т.12, Т.15, а.с.148 ).
Спростовуються матеріалами справи та наявними у ній доказами і показання ОСОБА_6 про те, що 15.11.2008 під час надання нею письмових пояснень, а 16.11.2008 показань в якості свідка (Т.8, а.с. 198-199, 200-205), вона обмовила себе та свого батька, ОСОБА_2 (у вчиненні 15.11.2008 вищевказаного злочину), в звязку з тим, що перебувала під впливом недозволених методів дізнання, застосованих у відношенні до неї співробітниками міліції під час та після її затримання.
Цього висновку суд дійшов тому, що зазначені вище первинні пояснення та показання ОСОБА_6 повністю узгоджуються з іншими достовірними доказами, що є у справі, а за результатами службової перевірки ГУ МВС України в Закарпатській області вчинення на неї тиску працівниками міліції не знайшло свого підтвердження: затверджений 29.01.2009 начальником ГУ МВС України в Закарпатській області висновок за результатами службового розслідування за зверненням ОСОБА_6 щодо застосування по відношенню до неї недозволених методів дізнання спростовує ці доводи.
З протоколів допиту ОСОБА_6 в якості підозрюваної від 21.11.2008 та обвинуваченої від 05.05.2009, 10.07.2009 вбачається, що відразу ж після вступу у справу її захисника вона відмовилася від наданих нею раніше правдивих показань та відповідати на запитання слідчого і давати показання по суті предявленого їй обвинувачення, заперечивши при цьому свою вину повністю (Т.8, а.с. 216-218, 232-234, 243-245).
Підсудний ОСОБА_4 також заперечив проти наданих ним на досудовому слідстві визнавальних вину показань з посиланням на те, що ці показання його примусили підписати та показав, що не знав, про те, що люди, яких він мав зустріти, були нелегалами і про їх подальшу долю вважав їх туристами.
ОСОБА_3 зазначив, що надав визнавальні покази на досудовому слідстві, оскільки до нього застосовувалися недозволені методи дізнання та слідства: на нього тиснули, його били. З матеріалами справи він не знайомився, йому надали прочитати лише 2 аркуші і казали що адвокат йому не потрібн ий, змусили підписати відмову від захисника.
Ці доводи також спростовуються матеріалами техдокументування розмов підсудних, показаннями підсудного ОСОБА_3, вищевказаних свідків ОСОБА_17, ОСОБА_52 та ОСОБА_53.
Заперечення своєї вини ОСОБА_5 та його доводи про те, що йому нібито не було відомо про вчинення злочинів на каналі нелегальної міграції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спростовуються як показаннями обох останніх, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_52, ОСОБА_53, так і вищезазначеними матеріалами техдокументування розмов підсудних.
Під час вищевказаних перевезень іноземних осіб за вказівкою ОСОБА_1, ОСОБА_5 щонайменше здогадувався про наміри особи, яку він знав на той час під іменем «Азіз» (ОСОБА_1), щодо подальшого незаконного переправлення цих іноземців ОСОБА_44 державний кордон України, за допомогою в тому числі й ОСОБА_5 як перевізника.
Про це свідчить як значна кількість замовлень ОСОБА_1 щодо таких перевезень, так і велика кількість пасажирів, які були вихідцями інших держав (переважно з Середнього Сходу громадяни Афганістану) та яких в окремих випадках ОСОБА_5 доставляв групами у декілька етапів у вищевказану безлюдну лісисту місцевість.
ОСОБА_3 підозра щодо сприяння ОСОБА_5 у організації незаконного переправлення ОСОБА_44 державний кордон України цих іноземців шляхом їх доставки у потрібну ОСОБА_1 (Азіз) місцевість і усвідомлення цього не могли його (ОСОБА_5) не супроводжувати, зважаючи на передачу ним іноземців іншим перевізникам, зокрема ОСОБА_3, які в подальшому доставляли нелегалів у Закарпатську область, що межує з кордонами інших держав.
Те саме стосується і умов конспірації, якої наказував дотримуватися іноземцям ОСОБА_1, що неодноразово помічав і сам ОСОБА_5.
Так, з наданих ОСОБА_5 показань в якості свідка від 03.12.2008 (Т.9, а.с. 10-17) вбачається, що він на прохання ОСОБА_1 неодноразово здійснював доставку іноземців по території м. Києва та Київської області. На початку листопада здійснив перевезення іноземців у 3 етапи. В ніч з 14 на 15.11.2008 ОСОБА_5 погодився на пропозицію невідомих йому осіб, які представилися йому друзями Азіз, перевезти громадян Китаю (КНР) з м. Бровари до заводу «Кока-Кола», що знаходиться за 30 км в напрямку м. Чернігова.
При цьому йому повідомили, що йому слід перевезти декілька коробок з ОСОБА_30 і на його запитання, що це за коробки, отримав відповідь, що «коробками» є люди.
Коли ОСОБА_5 зустрівся біля терміналу м. Бровари з невстановленою слідством особою, яка назвалася йому «другом Азіз», той сів у салон керованого ОСОБА_5 автомобіля та показував напрямок, куди треба їхати.
Вони повернули ліворуч внапрямку села, проїхали біля 200 м і цей чоловік показав йому місце, де саме «переховувалися» іноземці в кількості 12 осіб, серед яких було 5 або 7 китайців, інші афганці. Усіх цих осіб ОСОБА_5 відвіз до готелю «Снайпер».
Отже, ОСОБА_5 не заперечуючи даних обставин, визнав той факт, що іноземці, яких він доставив на керованому ним автомобілі «Деу-Ланос», н.з. НОМЕР_1, до готелю «Снайпер», саме переховувалися, очікуючи його транспортний засіб.
ОСОБА_3 в цих показаннях ОСОБА_5 визнав ту обставину, що він знав про відсутність у деяких з іноземців, яких він перевозив на прохання ОСОБА_1, документів та здогадувався, що ці іноземці можуть бути нелегальними мігрантами та їх можуть переправляти ОСОБА_44 державний кордон України, оскільки про це свідчило те, що частину з них постійно десь переховували.
Окрім того, ОСОБА_5 показав, що здогадувався про те, що «Азіз», який за ці перевезення сплачував йому кошти, був керівником/координатором дій осіб, які сприяли організації незаконного переправлення іноземців ОСОБА_44 державний кордон України, а особа на імя ОСОБА_53 (ОСОБА_3) здійснював подальше перевезення осіб від Львівської області до кордону. Ці здогади пояснив також тим, що він возив іноземців, які мали намір потрапити в країни Європи.
З наданих ОСОБА_5 показань в якості підозрюваного від 05.12.2008 (Т.9, а.с. 44-48) також вбачається, що він 14.11.2008, виконуючи замовлення «Азіза» (ОСОБА_1, якого він у ході вищевказаної слідчої дії «предявлення для впізнання по фотознімках» від 04.12.2008 впізнав як «Азіза»), здійснював доставку чергової групи іноземців з вищезазначеної місцевості поблизу заводу «Кока-Кола» до готелю «Снайпер», де іноземців мав забрати ОСОБА_3 (під час зазначеної слідчої дії впізнав як особу на імя ОСОБА_3).
При цьому ОСОБА_5 у три етапи перевозив іноземців, які ховалися в полі з кукурудзою. За іноземцями в кукурудзу ходив саме він і сам їх виводив до автомобіля.
В с. Капітанівка він висаджував доставлених ним іноземців на галявині, кругом якої був ліс.
Про доставку іноземців у цю місцевість телефонував ОСОБА_1 (Азіз). Одного іноземця (афганця) він зустрів ввечері 12.11.2008 і повіз на прохання ОСОБА_1 до готелю «Снайпер». Даного іноземця в готелі поселили без документів, а він (ОСОБА_5) його супроводив до кімнати №31, яка знаходиться у другому корпусі.
Зазначені ОСОБА_5 обставини беззаперечно свідчать про усвідомлення ним намірів як ОСОБА_1, так і нелегальних мігрантів, а також інших осіб, які їх перевозили, не бути викритими під час перевезення нелегалів територією України з метою вчинення у подальшому незаконних дій, спрямованих на незаконний перетин нелегалами державного кордону України.
Крім ОСОБА_3 того, під час надання ОСОБА_5 зазначених вище показань в якості обвинуваченого від 15.12.2008 (Т.9, а.с. 61-65) він повністю визнав свою вину у предявленому йому обвинуваченні щодо вчинення злочину, повязаного зі сприянням ОСОБА_1 в організації останнім у період 13-15.11.2008 незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, надав показання, що повністю викривають його та ОСОБА_1 вину та, крім іншого, зазначив, що йому було відомо і він розумів те, що іноземні громадяни будуть незаконно переправлені ОСОБА_44 державний кордон України.
ОСОБА_3 ОСОБА_5 було відомо, що організацією незаконного переправлення іноземців ОСОБА_44 кордон займався ОСОБА_1, оскільки іноземці, яких він перевозив, ховалися у полі з кукурудзою і він їх перевозив в лісисту місцевість поза неселеними пунктом.
Як ОСОБА_17 саме іноземців, в якій кількості та куди саме слід було перевезти визначав ОСОБА_1 (Азіз). За перевезення іноземців він отримував винагороду і вчинив злочин, оскільки йому потрібні були кошти, які йому пообіцяли заплатити.
Заперечивши свою вину у вчиненому під час судового розгляду ОСОБА_5 не спростував надані ним на досудовому слідстві вищевказані показання, які повністю узгоджуються з іншими перевіреними судом доказами і викривають вину як його, так і ОСОБА_1 у вчиненні першим сприяння у організації останнім злочину на каналі нелегальної міграції у період 13-15.11.2008.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інших епізодів злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції: 08,22,30-31.10.2008 стверджується як вищевказаними показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_1, так і показаннями зазначених вище свідків, протоколами слідчих дій, матеріалами документування та речовими доказами.
З довідок ВІТ УМВС України в Закарпатській та Київській областях від 19.11.2008 № 17-19112008/21210 та відповідно 09.12.2008 № 68-26112008/21210 (Т.1, а.с. 63,64) вбачається, що підсудний ОСОБА_1 не має судимостей та жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності.
З виданої Київською міською наркологічною клінічною лікарнею «Соціотерапія» довідки від 25.11.2008 (Т.1, а.с.66) та інформування Київської міської психоневрологічної лікарні № 2 від 24.11.2008 (Т.1, а.с.67-зворот) вбачається, що підсудний ОСОБА_1 за даними облікової документації під диспансерно-динамічним наглядом, а також на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Згідно виданої КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (ЖЕК-307) характеристики за місцем реєстрації ОСОБА_1 АДРЕСА_1 від 25.11.2008 підсудний характеризується позитивно: скарг та нарікань з боку сусідів та мешканців будинку на нього не надходило. ОСОБА_1 не проживає за цією адресою протягом 2008 року (Т.1, а.с.69).
З виданої КП «Голосіїв-житлосервіс» Голосіївської районної ради в м. Києві характеристики за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_12 житловий масив «Теремки-2») від 16.01.2009 вбачається, що підсудний також характеризується позитивно: скарг та нарікань з боку сусідів та мешканців будинку на нього не надходило, проживає за цією адресою з 2004 року (Т.1, а.с.70).
З наданої ОСОБА_58, ІНФОРМАЦІЯ_31 (співмешканка ОСОБА_1) характеристики за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 від 16.01.2009 вбачається, що підсудний також зарекомендував себе з позитивної сторони: ОСОБА_58 має неповнолітню доньку від першого шлюбу віком 7 років. З ОСОБА_1 підтримує стосунки з лютого 2004 року і з цього часу вони разом проживають в АДРЕСА_12 та ведуть спільне господарство.
За час їхніх особистих відносин ОСОБА_1 відноситься до неї та її доньки з повагою, допомагає вирішувати усі побутові питання та виховувати її дитину, утримує матеріально. За шість років їхнього знайомства склав на неї враження порядної, вихованої та чуйної людини. Під час їхніх особистих стосунків він неодноразово пропонував їй вступити з ним до офіційного шлюбу і має бажання оформити офіційно батьківські права на її доньку ОСОБА_64
З копії паспорту ОСОБА_58 від 23.06.2005 серії НОМЕР_38, свідоцтва про народження від 22.03.2002 серії НОМЕР_39 та свідоцтва про розірвання шлюбу від 16.06.2005 серії НОМЕР_40 вбачається, що ОСОБА_65 після розірвання шлюбу з ОСОБА_66 обрала прізвище ОСОБА_58. В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_32 народилася донька ОСОБА_64. ОСОБА_58 зареєстрована за адресою АДРЕСА_12 за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, який приймає участь у її утриманні (Т.1, а.с.73, 74,75,76).
Із затвердженої начальником відділу ДДВП України в Закарпатській області начальником Закарпатської УВП № 9 характеристики від 16.06.2009 вбачається, що ОСОБА_1 за час утримання його в Закарпатській УВП з 26.11.2008 зарекомендував себе в основному з позитивної сторони: вимоги встановленого режиму утримання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заходи виховного характеру сприймає належним чином, ввічливий у відносинах з адміністрацією, з іншими увязненими підтримує нормальні стосунки, безконфліктний (Т.1, а.с.78).
З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 № 19-19112008/21210 та вироків Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15.07.1997, 10.03.1999, 22.08.2002, 20.05.2008, вбачається, що ОСОБА_2 тричі притягувався до кримінальної відповідальності: 15.07.1997 за ч.1 ст.206 КК України (1960 року); 10.03.1999 за ч.1 ст.215 КК України (1960 року); 22.08.2002 за ч.1 ст.122 КК України, однак вважається таким, що не має судимості за першими трьома вироками в силу вимог ст.89 КК України, судимий:
- 20.05.2008 Великоберезнянським районним судом за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, ч.1 ст.347 КК України, із застосуванням положень ст.ст. 70,75 КК України,- до чотирьох років обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання, з випробуванням протягом трирічного іспитового строку (Т.7, а.с.1, 6-7,8, 9-11, 12-28).
Із затвердженої начальником відділу ДДВП України в Закарпатській області начальником Закарпатської УВП №9 характеристики від 16.06.2009 вбачається, що ОСОБА_2 за час утримання його в Закарпатській УВП з 20.11.2008 зарекомендував себе посередньо: притягувався до дисциплінарної відповідальності догана згідно наказу від 12.03.2009 № 20, однак заходи виховного характеру сприймає належним чином, ввічливий у відносинах з адміністрацією, з іншими увязненими підтримує нормальні стосунки, безконфліктний (Т.7, а.с.30).
З виданих адресно-довідковим бюро УМВС України в Закарпатській області та Загорбською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області довідок: щодо реєстрації та про склад сімї від 20.11.2008 № 17/1/45 та 19.11.2008 № 461 відповідно, а також довідки про наявність утриманців від 20.04.2010 № 220 та характеристики від 19.11.2008 № 240 вбачається, що підсудний ОСОБА_2, уродженець та мешканець с. Жорнава,87 «а» Великоберезнянського району та має наступний склад сімї: дружина ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_33 року народження, донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. та молодша донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_34; за місцем проживання характеризується негативно: неодноразово притягувався судом до відповідальності за різного роду неправомірні дії, ніде не працює, одружений, має на утриманні пристарілих батьків: ІНФОРМАЦІЯ_67, 1944 року народження та ОСОБА_2, 1949 року народження, які часто хворіють (Т.7, а.с. 31,33,34; Т.18, а.с.191).
З виданої ЦРЛ Великоберезнянського району довідки від 19.11.2008 № 485 вбачається, що підсудний ОСОБА_2 ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Т.7, а.с.36).
З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 № 21-19112008/21210 та вироку Воловецького районного суду Закарпатської області від 05.07.2007 вбачається, що підсудний ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності: 15.06.1999 за ч.2 ст.140 КК України (1960 року), однак вважається таким, що не має судимості в силу вимог ст.89 КК України, судимий:
- 01.09.2001 Ужгородським міським судом Закарпатської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.289, ст.357 КК України, із застосуванням ст.70 КК України,- до пяти років позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 грн.; 21.02.2005 на підставі ст.81 КК України згідно постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області звільнений від відбування покарання умовно-достроково з невідбутим строком в 1 рік 6 місяців 17 днів;
- 05.07.2007 Воловецьким районним судом за ч.2 ст.332 КК України, із застосуванням положення ст.75 КК України,- до трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання, з випробуванням протягом трирічного іспитового строку (Т.8, а.с.1, 20-21).
З постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 16.07.2009 вбачається, що ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.78 КК України звільнено від призначеного вищевказаним вироком Воловецького районного суду від 05.07.2007 покарання у звязку із закінченням призначеного засудженому вироком суду іспитового строку (Т.8, а.с.24).
З ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 17.03.2010 вбачається, що зазначена постанова Перечинського районного суду від 16.07.2009 скасована, а провадження за поданням інспектора КВІ щодо ОСОБА_3 направлене на новий розгляд до того ж суду (Т.18, а.с. 109-110).
З постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 19.04.2010 вбачається, що подання інспектора КВІ Перечинського району про звільнення ОСОБА_3 від призначеного йому вироком Воловецького районного суду від 05.07.2007 покарання на підставі ч.1 ст.78 КК України залишено без задоволення (Т.18, а.с.112-113).
З виданих адресно-довідковим бюро УМВС України в Закарпатській області та Перечинською міською радою Закарпатської області довідок: щодо реєстрації та про склад сімї від 20.11.2008 № 17/1145 та 09.03.2010 № 481 відповідно, а також характеристики від 19.11.2008 № 149 вбачається, що ОСОБА_3, уродженець м. Перечин, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_13 має наступний склад сімї: ОСОБА_54, 1979 року народження дружина, ОСОБА_3, 2006 року народження, батько ОСОБА_67,1954 року народження, який перебуває на його утриманні; характеризується позитивно: скарги у виконком ради не поступали, до адміністративної відповідальності не притягувався, тимчасово не працює (Т.8, а.с.5,6,8).
З свідоцтва про народження від 06.04.2006 серії НОМЕР_41 вбачається, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітнього ОСОБА_68, ІНФОРМАЦІЯ_35 народження (Т.8, а.с.23).
З виданих Перечинською ЦРЛ та лікуючим лікарем довідок від 19.11.2008 № 736, 08.04.2009 № 213, 10.03.2010 №149 та 29.03.2010 № 184 вбачається, що ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; знаходився на стаціонарному лікуванні у цій лікарні з 23.02.2010 по 14.03.2010 з діагнозом ІХС, стенокардія, НЦД по кардіальному типу, стан після струсу мозку, після чого з 15.03.2010 переведений в неврологічне відділення, де знаходився на лікуванні й на час видачі довідки (29.03.2010) з діагнозом: наслідки перенесених ЗЧМТ у вигляді пост травматичного церебрального арахноїдиту з синдромом внутрічерепної гіпертензії (Т.8, а.с. 14,16; Т.18, а.с. 28,47,69,88).
З виданої Ужгородською відділковою клінічною лікарнею ст.Ужгород ДТГО «Львівська залізниця» довідки від 31.07.2009 вбачається, що дружина ОСОБА_3, ОСОБА_54 Алла Іванівна, знаходилась на стаціонарному лікуванні у цій лікарні з діагнозом: пролапс передньої стінки мітрального клапана 1 ступеня, нейроциркуляторна дистонія по кардіальному типу та підгострий грудний радикуліт (Т.18, а.с.89).
З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 № 23-19112008/21210 вбачається, що підсудний ОСОБА_4 не має судимостей та жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності (Т.8, а.с.131).
З виданих адресно-довідковим бюро УМВС України в Закарпатській області та Вишківською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області довідок: щодо реєстрації та про склад сімї від 20.11.2008 №17/1145 та 21.11.2008 № 238/02-10 відповідно, витягу із акту огляду у МСЕК до довідки МСЕ № 0209378, а також характеристики ОСОБА_4 від 21.11.2008 № 237/02-10 вбачається наступне.
ОСОБА_4 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_14 і має наступний склад сімї: мати ОСОБА_69,1969 року народження, сестра ОСОБА_70,1991 р.н. та брат ОСОБА_71, 1998 р.н. За місцем проживання характеризується позитивно: є працелюбним, допомагає матері у веденні домашнього господарства, а у вільний час займається спортом, зауважень від виконкому ради не має, тимчасово не працює та є інвалідом третьої групи з дитинства (Т.8, а.с.132,134,135; Т.18, а.с.193).
З виданих ЦРЛ Великоберезнянського району та відділом охорони здоровя Великоберезнянської РДА довідок від 19.11.2008 № 485 та 14.04.2009 № 559 вбачається, що підсудний ОСОБА_71 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Т.7, а.с.36, Т.8, а.с.138).
З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 № 20-19112008/21210 вбачається, що ОСОБА_2 Ін.Ів. не має судимостей та жодного разу не притягувалася до кримінальної відповідальності (Т.8, а.с.183).
З виданих Загорбською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області довідки про склад сімї від 19.11.2008 № 460, а також характеристик від 19.11.2008 № 241, 08.04.2009 № 82/02-10 вбачається, що ОСОБА_6 проживає АДРЕСА_9 та має наступний склад сімї: батько ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, мати ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_33 р.н., брат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. та сестра ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_34; за місцем проживання характеризується позитивно: скромна, ввічлива, розумна та здібна людина, на даний час навчається у вищому учбовому закладі м. Ужгорода, неодружена, батько ніде не працює, мати вчителька Жорнавської школи І-ІІ ступенів, до друзів і старших людей доброзичлива, користується повагою серед молоді села, добросовісна (Т.8, а.с. 194,195,196).
З виданих деканом факультету міжнародних відносин Ужгородського національного університету характеристик: на запит слідчого від 03.03.2009 № 241 та від 20.04.2010, а також довідки від 20.04.2010 № 157, вбачається, що ОСОБА_6 є студенткою 3 курсу денного відділення вказаного факультету. За час навчання (з 2007 року) у вказаному вищому навчальному закладі характеризується позитивно: бере участь у роботі гуртків, виступає з доповідями на студентських та наукових конференціях, до викладачів відноситься з належною повагою, з однокурсниками має дружні стосунки, безконфліктна та відкрита, навчається старанно та успішно здає екзамени (Т.8, а.с. 185,188; Т.18, а.с.192,194).
З виданих ЦРЛ Великоберезнянського району та відділом охорони здоровя Великоберезнянської РДА довідок від 19.11.2008 № 485 та 14.04.2009 № 559 вбачається, що ОСОБА_6 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Т.7, а.с.36, Т.8, а.с.138).
З довідки ВІТ УМВС України в Київській області від 06.05.2009 № 302-30042009/21210 вбачається, що підсудний ОСОБА_5 не має судимостей та жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності (Т.9, а.с.1).
З виданої радою громадської самоорганізації населення мікрорайону № 10 Автозаводської районної ради м. Кременчук Полтавської області характеристики від 08.04.2009 за місцем проживання ОСОБА_5 вбачається, що підсудний проживає в АДРЕСА_10 За місцем проживання характеризується позитивно: скарг, заяв та претензій з боку сусідів на його адресу не надходило, на профілактичному обліку не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався (Т.9, а.с.3).
З виданої ПП ОСОБА_10 за місцем роботи ОСОБА_5 характеристики від 13.04.2009 № 14/04 вбачається, що підсудний має середньо-спеціальну освіту та працює барменом у ФОП ОСОБА_10
За час роботи зарекомендував себе з позитивної сторони: до виконання своїх посадових обовязків ставиться сумлінно, користується авторитетом у колег, за характером спокійний, врівноважений, на критичні зауваження реагує правильно; охайний, підтягнутий, недостач товарно-матеріальних цінностей не мав. Хороший сімянин, який утримує і виховує пятирічного сина (Т.9, а.с.4).
З адресованої слідчому заяви ОСОБА_5 від 28.04.2009 вбачається, що останній змінив місце фактичного проживання: АДРЕСА_15 (Т.9, а.с.5).
З виданої Обухівською ЦРЛ довідки від 29.01.2009 вбачається, що ОСОБА_5 фактично проживає в АДРЕСА_16 та не перебуває на психоневрологічному та фтизіатричному обліках (Т.9, а.с.9).
З виданого пологовим будинком м. Кременчук Полтавської області медичного свідоцтва про народження від 01.12.2009 № 2329 вбачається, що дружина ОСОБА_5, ОСОБА_72 ІНФОРМАЦІЯ_36 дитину (Т.17, а.с.185).
Встановлений органом досудового слідства і зазначений в обвинувальному висновку (Т.16, а.с.64, рядок 17 згори; а.с.74, р.15 зг.; а.с.75, р.23 знизу, а.с.76, р.17 зн.) корисливий мотив усіх вищезазначених дій підсудних (крім ОСОБА_6), поставлених їм за вину, стверджений і в судовому засіданні вищезазначеними доказами. Підсудна ж ОСОБА_6 на досудовому слідстві стверджувала, що вчинила злочин не з корисливих мотивів, а з бажання допомогти батькові і ці показання нічим не спростовані.
На підставі наведеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає винуватість підсудних у предявленому їм обвинуваченні доведеною повністю і кваліфікує їх дії:
- ОСОБА_1 за ч.2 ст.332 КК України організація незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України та керівництво такими діями, вчинені за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України організація незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України та керівництво такими діями, вчинені в складі організованої злочинної групи;
- ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України кожного організація та сприяння в організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, керівництво такими діями, вчинені в складі організованої злочинної групи;
- ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Ін.Ів. за ч.2 ст.332 КК України кожного сприяння у організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_44 державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При визначенні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кожним з підсудних злочинів, особу винних, обставини справи, зокрема кількість епізодів злочинної діяльності, а також обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
Помякшуючими покарання підсудного ОСОБА_1 обставинами суд визнає його щире каяття у вчиненні ним усіх злочинів (окрім вчинення таких у складі організованої злочинної групи за його участі, ОСОБА_3 і ОСОБА_6), наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше.
Помякшуючими покарання підсудного ОСОБА_6 ОСОБА_2 обставинами суд визнає наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей та відповідно до ст.199 СК України повнолітньої доньки, що продовжує навчання до 23 років, а також хворих пристарілих батьків.
Помякшуючими покарання підсудного ОСОБА_3 обставинами є його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину надання ним правдивих показань під час як досудового, так і судового слідства, серцева хвороба, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, хворої дружини та пристарілого батька.
Помякшуючою покарання підсудного ОСОБА_5 обставиною суд визнає наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше та другорядна роль у вчиненні злочину.
Помякшуючими покарання підсудного ОСОБА_4 обставинами є інвалідність, другорядна роль у вчиненні злочину та притягнення його до кримінальної відповідальності вперше.
Помякшуючими покарання підсудної ОСОБА_6 обставинами суд визнає вчинення нею злочинів під впливом її батька, у молодому віці (18 років), притягнення її до кримінальної відповідальності вперше, другорядна роль у вчиненні злочину та навчання у вищому навчальному закладі.
Обтяжуючими покарання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 обставинами суд визнає вчинення ними злочину у складі організованої групи.
Обтяжуючих покарання підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обставин судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд визнає, що для виправлення підсудних та з метою недопущення вчинення ними нових злочинів їм слід призначити покарання лише у виді позбавлення волі.
Разом з тим, оскільки судом встановлено декілька обставин, що помякшують покарання підсудних ОСОБА_6 Ін.Ів., ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, з урахуванням тяжкості злочину, особи винних та їх позитивних характеристик, суд вбачає за доцільне призначити їм покарання із застосуванням ст.75 КК України, з призначенням іспитового строку та з покладенням передбачених ст.76 КК України обовязків.
Оскільки підсудні ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин у період іспитового строку, призначеного вищевказаними вироками судів, покарання їм слід призначити із застосуванням положень, передбачених ст.71 КК України, а ОСОБА_6 також ст.72 КК України (правила складання покарань), оскільки останньому попереднім вироком призначено покарання у виді обмеження волі.
ОСОБА_1 слід призначити покарання із застосуванням положення ст.70 КК України, оскільки він вчинив злочини, передбачені як ч.2 ст.332, так і ч.3 ст.28 і ч.2 ст.332 КК України.
Речові докази: вищевказані роздруківки операторів мобільного звязку ЗАТ «УМЗ» («МТС»), ТОВ «Астеліт» («Лайф»), ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (Т.5, а.с.81-147, 155-160, 161-170; Т.6, а.с. 15, 16-17, 18-23, 24-29; Т.14, а.с.57-69, 70, 71- 111, 119-120, 128-139, 140-147, 148-158,160-165), компакт-диски №№ 280,290 та компакт-касети слід зберігати при справі.
Вилучені у підсудних зазначені вище знаряддя (спеціальні засоби) вчинення злочинів: мобільні телефони та транспортні засоби підлягають конфіскації.
Судові витрати відсутні.
Обраний ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 постановами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2008 та 19.11.2008 відповідно запобіжний захід у виді взяття під варту (Т.1, а.с.106-107, Т.7, а.с.60-61) до набрання вироком законної сили слід залишити попереднім.
Обраний ОСОБА_3 постановою слідчого від 09.12.2008 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (Т.8, а.с.63,64) до набрання вироком законної сили слід змінити на взяття під варту з метою забезпечення виконання в подальшому засудженим процесуальних рішень та запобіганню спробам ухилитися від відбування призначеного судом покарання.
Обраний ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 постановами слідчого від 12.12.2008, 05.12.2008 та 05.12.2008 відповідно запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд (Т.8, а.с. 169,170; 212,213; Т.9, а.с.42,43) до набрання вироком законної сили слід залишити попереднім, оскільки поряд з обставинами, що свідчать про належне виконання цими підсудними умов підписки про невиїзд у суду не виникає сумніву щодо належного виконання ними в подальшому процесуальних рішень.
Початок відбування ОСОБА_1 покарання слід рахувати з часу його затримання 16.11.2008. (Т.1, а.с.96).
Початок відбування ОСОБА_6 ОСОБА_2 покарання слід рахувати з часу його затримання 17.11.2008 (Т.7, а.с.47-48).
Початок відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу зміни судом запобіжного заходу на взяття під варту 01.09.2010.
Початок відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу приведення даного вироку до виконання.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією засобів вчинення злочину;
- за ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією засобів вчинення злочину.
ОСОБА_2 визнати винуватим та призначити йому покарання за ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст.ст. 71,72 КК України частково приєднати до призначеного покарання за цим вироком покарання, призначене ОСОБА_2 вироком Великоберезнянського районного суду від 20 травня 2008 року та остаточно визначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією засобів вчинення злочину.
ОСОБА_3 визнати винуватим та призначити йому покарання за ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_3 покарання за цим вироком покарання, призначене йому вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 5 липня 2007 року та остаточно визначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією засобів вчинення злочину.
ОСОБА_5 визнати винуватим та призначити йому покарання за ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією засобів вчинення злочину.
ОСОБА_4 визнати винуватим та призначити йому покарання за ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією засобів вчинення злочину.
ОСОБА_6 визнати винуватою та призначити їй покарання за ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням: протягом однорічного іспитового строку ОСОБА_6; протягом дворічного іспитового строку ОСОБА_4 та покласти на них наступні обовязки: періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Початок відбуття засудженими покарання рахувати:
- ОСОБА_1 з часу його затримання 16 листопада 2008 року, зарахувавши в строк відбуття ним покарання строк його перебування під вартою;
- ОСОБА_2 з часу його затримання 17 листопада 2008 року, зарахувавши в строк відбуття ним покарання строк його перебування під вартою;
- ОСОБА_3 з часу зміни йому судом запобіжного заходу на взяття під варту 1 вересня 2010 року;
- ОСОБА_5 з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: роздруківки операторів мобільного звязку ЗАТ «УМЗ» («МТС»), ТОВ «Астеліт» («Лайф»), ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», протоколи ОТЗ, компакт-диски №№ 280,290 та компакт-касети зберігати при справі.
Вилучені у підсудних засоби вчинення злочинів конфіскувати:
- мобільні телефони «NOKIA-N95» (ІМЕІ код: НОМЕР_30) з сім-карткою оператора мобільного звязку «Лайф» № НОМЕР_21; «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_13) з сім-карткою «Лайф» № НОМЕР_29; «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_42) з сім карткою «МТС» № НОМЕР_23; «NOKIA-2610» (ІМЕІ код: НОМЕР_43) з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_32; «NOKIA-2630» (ІМЕІ код: НОМЕР_44) з сім-карткою «МТС» № НОМЕР_9; «NOKIA-5140і» (ІМЕІ код: НОМЕР_34) з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_24; «NOKIA-6030» (ІМЕІ код: НОМЕР_27) з сім-карткою № НОМЕР_14, «NOKIA-1200» (ІМЕІ код: НОМЕР_45) з сім-карткою № НОМЕР_7; «NOKIA-6233», (ІМЕІ код: НОМЕР_18) з сім-карткою № НОМЕР_10, «NOKIA-6151» (ІМЕІ код: НОМЕР_37) з сім-карткою № НОМЕР_19, що зберігаються в камері речових доказів УСБ України в Закарпатській області;
- мобільний телефон «NOKIA-1100і» (ІМЕІ код: НОМЕР_28) з сім-карткою № НОМЕР_15, що перебуває у відповідальному зберіганні ОСОБА_4: АДРЕСА_14;
- легкові автомобілі: «Міцубіші-Паджеро», н.з. НОМЕР_4 «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_2, «Деу-Ланос», н.з. НОМЕР_1, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідно у ОСОБА_54: АДРЕСА_17 та ТОВ «Мультисервіс: АДРЕСА_18
Обраний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобiжні заходи у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили залишити попередніми.
Обраний ОСОБА_68 запобiжний захiд у виді підписки про невиїзд змінити на взяття під варту та негайно взяти його під варту в залі суду.
Обраний ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобiжні заходи у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити попередніми.
На вирок протягом пятнадцяти діб після його проголошення сторонами, а засудженими, що перебувають під вартою в той же строк з дня отримання ними копії вироку, може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд.
Головуючий
скопійовано
-
скопійовано
-
