ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа №620/11015/23

адміністративне провадження № К/990/4935/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №620/11015/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Чернігівській області, ГУ ПФУ в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 27.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо виявлення неналежного оформлення документів, поданих для переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ);

скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 03.02.2023 №974160122364 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ;

зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області надати їй тримісячний строк (з моменту письмового повідомлення) для надання належним чином оформлених довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ за формою, що передбачена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі - постанова №1-3).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що працівник структурного підрозділу ГУ ПФУ в Чернігівській області, який здійснював її прийом та обслуговування, перевіряв зміст і належне оформлення наданих нею документів для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ не виявив неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів, а тому її не було повідомлено про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії. В свою чергу, ГУ ПФУ в Закарпатській області (яке було визначено за принципом екстериторіальності для прийняття відповідного рішення) протиправно відмовило їй в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 позов задоволено в повному обсязі.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 скасовано зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

4. 02.02.2024 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023.

5. Верховний Суд ухвалою від 26.02.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 08.03.2024 до Верховного Суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Чернігівській області на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

30.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.

03.02.2023 ГУ ПФУ в Закарпатській області рішенням № 974160122364 відмовило у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, оскільки форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16.01.2023 №2000-0604-8/7286 не відповідає формі, визначеній постановою №1-3, а саме: у вказаній довідці до складових заробітної плати для призначення пенсії безпідставно включено премію та грошову допомогу.

Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо перевірки та встановлення недоліків документів, поданих разом із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, що мало наслідком прийняття ГУ ПФУ в Закарпатській області рішення про відмову в переведенні її на зазначену пенсію, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходи з того, що ГУ ПФУ в Чернігівській області, приймаючи від позивачки заяву про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з доданими до неї документами, в порушення вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), не встановило неналежного оформлення доданих до заяви документів, що мало наслідком прийняття ГУ ПФУ в Закарпатській області передчасного рішення про відмову в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.

9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ГУ ПФУ в Чернігівській області під час реєстрації заяви позивачки та визначення за принципом екстериторіальності структурного підрозділу пенсійного органу, що призначатиме пенсію, дотримався вимог Порядку №22-1, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині вимог. Крім того, апеляційний суд зазначив, що ГУ ПФУ в Закарпатській області законно та обґрунтовано відмовило позивачці в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII у зв`язку з невідповідністю наданої позивачкою довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) вимогам, зокрема, постанови №1-3.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

10. Касаційна скарга позивачки мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, не врахував, що ГУ ПФУ в Чернігівській області, здійснюючи перевірку поданих позивачкою документів, не встановило неналежного оформлення довідки від 16.01.2023 за №2000-0604-8/7286, чим грубо порушило вимоги пункту 1.8 Порядку №22-1, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості у строк, визначений зазначеною нормою, надати довідку належної форми.

Скаржниця також акцентує увагу на тому, що таке порушення стало підставою для прийняття ГУ ПФУ в Закарпатській області передчасного рішення про відмову в призначенні їй пенсії за віком, що свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення.

11. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Чернігівській області вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позову, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу позивачки без задоволення, а оскаржувану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

15. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

16. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

17. 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

18. Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.

19. Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

20. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

21. Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

22. Відповідно до частини першої статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

23. За змістом пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок №622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

24. Відповідно до пункту 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

25. Постановою №1-3 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, а саме:

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що причиною відмови ГУ ПФУ в Закарпатській області в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII була невідповідність довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16.01.2023 за №2000-0604-8/7286 формі, визначеній постановою №1-3, а саме: у вказаній довідці до складових заробітної плати для призначення пенсії безпідставно включено премію та грошову допомогу.

27. Не вдаючись до оцінки конкретних складових заробітної плати, вказаних в довідці від 16.01.2023 №2000-0604-8/7286, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області про відмову в призначенні позивачці пенсії є протиправним, оскільки ухвалене з формальних підстав з огляду на те, що пенсійний орган не був позбавлений об`єктивної можливості визначити розмір пенсії позивачки, враховувавши належні складові заробітної плати, які були зазначені в цій довідці.

28. Верховний Суд зазначає, що соціальний захист осіб, які мають право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом є гарантованим Конституцією та законами України.

29. Громадяни України наділені правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

30. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на той факт, що ГУ ПФУ в Закарпатській області, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці, не надало оцінки обставинам, з якими норми Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ пов`язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII, зокрема щодо наявності в позивачки станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років, якщо на зазначену дату вона займала посаду державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала вона станом на 01.05.2016 на державній службі).

Зазначене питання також не досліджувалось і судами попередніх інстанцій.

31. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції позбавлений можливості в рамках розгляду цієї справи встановити наявність чи відсутність у позивачки права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-XII та не може перебирати на себе вирішення питання, яке входить до компетенції відповідного суб`єкта владних повноважень.

32. Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

33. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

34. З урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту права позивачки колегія суддів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 03.02.2023 №974160122364; зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію відповідно до Закону №3723-XII.

35. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

36. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

37. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38. Враховуючи результат розгляду справи (задоволено позовні вимоги заявлені до ГУ ПФУ в Закарпатській області), на користь позивачки слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області, зокрема, судовий збір за подання позовної заяви 1073,60 грн, касаційної скарги 2147,20 грн, всього - 3220,80 грн.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №620/11015/23 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.02.2023 №974160122364.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2023 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) понесені нею витрати по сплаті судового збору на загальну суму 3220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко