П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30540/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

24 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення з 01.03.2023 підвищення розміру пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 згідно із п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", а також зобов`язання відповідача провести позивачу з 01.05.2023 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 згідно із п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без застосування обмежень, встановлених п.10 постанови;

- визнати протиправною бездіяльність щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.05.2023 перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року позов задоволено частково;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2023 максимальним розміром;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2023 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, я в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: вказує, що відповідач обмеживши розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії постановою №168 максимальним (граничним) розміром 1500,00 грн. діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

Приписами постанови КМ України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - постанова №168) передбачено з 01.03.2023 проведення індексації пенсій, в тому числі пенсій, призначених відповідно до Закон № 2262-XII, шляхом збільшення із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання вказаної постанови позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням індексації з 01.03.2023 у сумі 1500 грн.

Згідно протоколу розрахунку пенсії з 01.05.2023, розрахунковий розмір пенсії позивача становить 34025,84 грн. До виплати - 30478,14 грн. Індексація базового ОСНП 2023 (29847,94*0,197)

Отже, розмір пенсії позивача з 01.05.2023 обмежено максимальним розміром, що відповідачем не заперечується.

На звернення позивача до відповідача, останній листом повідомив, що розрахунковий розмір пенсії з урахуванням постанови КМУ №118 та №168 становить з 01.03.2023 - 34025,84 грн., однак виплачується пенсія у сумі 30478,14 грн.

Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнних з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 20 грудня 2016 року.

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668) максимальний розмір пенсії (крім пенсіних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Вказані норми Закону №3668-VI врахуванню не підлягають, оскільки згідно з положеннями частин першої та третьої статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а відтак Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є спеціальним законом, який врегульовує спірні правовідносини у справі, що розглядається.

Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому не регулює спірні правовідносини.

Крім того, наведені положення Закону №3668-V є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

За таких обставин зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з проведення нарахування та виплати позивачу пенсії після з 01 травня 2023 року з обмеженням максимальним розміром, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 серпня 2022 року без обмеження максимальним розміром.

Таким чином, оцінюючи доводи апелянта - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому з урахуванням вимог ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія підлягає обмеженню максимальним розміром, колегія суддів вважає безпіставними.

Щодо позовних вимог визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення з 01.03.2023 підвищення розміру пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 згідно із п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", а також зобов`язання відповідача провести позивачу з 01.05.2023 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 згідно із п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без застосування обмежень, встановлених п.10 постанови, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною", індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

При цьому, у п. 10 Постанови № 168 Урядом установлено, що:

- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

- розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Тобто, Постановою Кабміну, яка визначає порядок індексації пенсійних виплат у 2023 році встановлена гранична сума 1500 грн, яку не має перевищувати сума індексації.

Отже, перерахунок пенсії проводиться із застосуванням коефіцієнта в розмірі 1,197, однак розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень.

Як встановлено судом першої інстанції, з 01 березня 2023 року та з 01.05.2023 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №168, а саме на 1500 грн.

Тобто, індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 постанови КМУ № 168 не може перевищувати 1500 грн.

Отже, оскільки розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 Постанови № 168, не може перевищувати 1500 гривень (п. 2 Постанови № 168), тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 без обмеження 1500 грн.

З урахуванням наведеного правового обґрунтування колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції що, обмеживши суму нарахованої у 2023 році індексації пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області діяло у межах покладених на нього повноважень та відповідно до вимог чинного нормативно-правового акту, який передбачав проведення такої індексації.

При цьому, колегія суддів зазначає, що норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 постанови №168, не може перевищувати 1500 гривень, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів.

Винятків щодо неврахування п. 10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначений пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України №168, прийнятої на виконання п. 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» чинний та не суперечить вимогам закону, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.

Відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.