open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/506/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю МИР АГРО ПЛЮС (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. Поліський шлях, буд. 3)

та до Вишгородської районної державної адміністрації (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1)

про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача: Загородній С.С. (ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1546150 від 19.02.2024 р.; посвідчення адвоката № 9969/10 від 15.04.2021 р.)

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МИР АГРО ПЛЮС та до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у вересні 2023 р. ним було прийнято рішення звільнитись з посади директора ТОВ МИР АГРО ПЛЮС за власним бажанням. Позивачем були вчинені дії, спрямовані на вирішення питання про припинення трудових відносин у встановленому позасудовому порядку, проте, загальні збори учасників товариства не відбулися, рішення загальних зборів про звільнення директора не прийнято, у зв`язку з чим за змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить суд: 1) припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС» за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили; 2) зобов`язати державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації внести зміни до відомостей про керівника ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення інформації про припинення трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади директора ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС» за власним бажанням.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 08.04.2024 р.

08.04.2024 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 08.04.2024 р. (вх. № 4620/24 від 08.04.2024 р.) про відкладення підготовчого засідання.

У судове засідання 08.04.2024 р. представники позивача та відповідачів не з`явилися. Водночас, про дату, час та місце судового засідання усі учасники були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2024 р. було відкладено підготовче засідання на 09.05.2024 р.

У зв`язку з оголошенням по місту Києву повітряної тривоги, у призначений час 09.05.2024 р. судове засідання у даній справі не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2024 р. було призначено підготовче засідання на 23.05.2024 р.

У судовому засіданні 23.05.2024 р. представник позивача підтримував позовні вимоги, зазначав про неотримання позивачем відзивів від відповідача 1 і відповідача 2 та заявив про подання всіх наявних у позивача доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті; представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Водночас, про дату, час та місце судового засідання усі учасники були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2024 р. було закрито підготовче провадження і призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 20.06.2024 р.

У судовому засіданні 20.06.2024 р. з розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив суд задовольнити їх; представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Водночас, про дату, час та місце судового засідання усі учасники були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідачі не скористались правом, наданим останнім ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та не подали до суду відзиви на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 р., від 08.04.2024 р., від 13.05.2024 р. та від 23.05.2024 р. були отримані Вишгородською районною державною адміністрацією 07.03.2024 р., 10.04.2024 р., 13.05.2024 р. та 27.05.2024 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

Поряд з цим, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю МИР АГРО ПЛЮС відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилав йому усі судові рішення (ухвали) у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, вручення останньому поштових відправлень №№ 0600919669966, 0600909244371, 060095599564, 0600924770187 не відбулося, і конверти повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Слід зазначити, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв`язку з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21, від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач 1 не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Київської області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які опубліковані та доступні до вільного перегляду.

У судовому засіданні 20.06.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ МИР АГРО ПЛЮС, оформленим протоколом № 21/11/17 від 21.11.2017 р. було затверджено статут ТОВ МИР АГРО ПЛЮС, відповідно до п. 7.2 якого статутний капітал товариства розділений на частки та розподіляється наступним чином: ОСОБА_2 300,00 грн., ОСОБА_3 200,00 грн., ОСОБА_4 500,00 грн.

Відповідно до п. 10.1 статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Згідно з п. 10.3 статуту до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Пунктом 10.4.4 статуту визначено, що загальні збори учасників товариства скликаються два рази на рік. Загальні збори учасників скликаються також на вимогу виконавчого органу товариства або ревізійної комісії.

Відповідно до п. 10.6 статуту виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор.

Згідно з п. 10.6.1 статуту директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції директора.

Рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ МИР АГРО ПЛЮС, оформленим протоколом № 22/05/18 від 23.05.2018 р., було вирішено звільнити ОСОБА_2 з посади директора ТОВ МИР АГРО ПЛЮС за згодою сторін з 22.05.2018 р. на підставі його власної заяви; призначити ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ МИР АГРО ПЛЮС з 23.05.2018 р. на підставі його власної заяви.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент розгляду даної справи засновниками ТОВ МИР АГРО ПЛЮС є ОСОБА_4 (розмір частки статутного капіталу становить 800,00 грн.) та ОСОБА_5 (розмір частки статутного капіталу становить 200,00 грн.); керівником (директором) ТОВ МИР АГРО ПЛЮС є ОСОБА_1

20.09.2023 р. позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, у якій просив звільнити його з посади директора за власним бажанням з 30.10.2023 р.

20.09.2023 р. позивачем, як директором ТОВ МИР АГРО ПЛЮС, було направлено засобами поштового зв`язку на адресу товариства та адреси учасників (засновників) товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заяву про звільнення позивача з посади директора, а також повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ МИР АГРО ПЛЮС на 30.10.2023 р. о 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , із порядком денним зборів, зокрема, про розгляд заяви директора ТОВ МИР АГРО ПЛЮС ОСОБА_1 про звільнення останнього із займаної посади.

Як вбачається з матеріалів справи, скликані позивачем на 30.10.2023 р. позачергові загальні збори учасників товариства не відбулися у зв`язку з неявкою учасників відповідача 1, про що було складено акт про відсутність учасників ТОВ МИР АГРО ПЛЮС на позачергових загальних зборах товариства від 30.10.2023 р., який підписаний позивачем та ОСОБА_6 (свідок).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що за заявою позивача його не було звільнено з посади директора. За відсутності рішення загальних зборів товариства про звільнення директора порушуються права позивача на припинення трудових відносин. Позивач зазначає, що питання про звільнення директора товариства відноситься до компетенції загальних зборів, разом з тим пред`явлення позову спрямоване на припинення трудових відносин між сторонами.

За приписами ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у ст. 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Конституційний Суд України в абз. 2 та 4 п. 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 р. у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 Цивільного кодексу України, а також чинні на той час ч. 1 ст. 23, пункт "г" ч. 5 ст. 41, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" і ч. 5 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 р. у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30.01.2019 р. у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10.04.2019 р. у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10.09.2019 р. у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у п. 10.1 статуту ТОВ "МИР АГРО ПЛЮС".

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абз. 1 ч. 2 ст. 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Поряд з цим, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був обраний на посаду директора товариства рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС», яке оформлено протоколом №22/05/18 від 22.05.2018 р. Доказів укладення між позивачем та відповідачем 1 трудового договору (контракту) матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч. 3 цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Отже, чинним законодавством визначено право директора як одноосібного виконавчого органу скликати загальні збори товариства шляхом надсилання повідомлення про це учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Статутом відповідача 1, зокрема п. 10.5.1, передбачено скликання загальних зборів на вимогу виконавчого органу товариства, яким є директор.

Учасники повідомляються про проведення загальних зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути направлено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників (п. 10.2.1 статуту). Будь-хто із учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів, учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного (п. 10.2.2 статуту). Учасники загальних зборів, які беруть участь в загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожен учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем загальних зборів (п. 10.2.3 статуту).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 р. у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Судом встановлено, що 20.09.2023 р. ОСОБА_1 , як директор ТОВ МИР АГРО ПЛЮС, скликав загальні збори учасників товариства шляхом направлення адресу товариства та адреси учасників (засновників) товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заяву про звільнення позивача з посади директора, а також повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ МИР АГРО ПЛЮС на 30.10.2023 р. о 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , із порядком денним зборів, зокрема, про розгляд заяви директора ТОВ МИР АГРО ПЛЮС ОСОБА_1 про звільнення останнього із займаної посади та про покладення виконуючого обов`язки ТОВ МИР АГРО ПЛЮС на ОСОБА_5 . Разом із повідомленням про проведення загальних зборів учасників позивач направив заяву про звільнення останнього з посади директора відповідача 1, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями поштових накладних № 0407324945884, № 0407324945914, № 0407324945906 та відповідними описами вкладень у цінний лист.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку ОСОБА_1 , як директор відповідача 1, дотримався вимог ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, скликані позивачем на 30.10.2023 р. загальні збори учасників товариства не відбулися у зв`язку з неявкою учасників (засновників) відповідача 1, що підтверджується актом про відсутність учасників ТОВ МИР АГРО ПЛЮС на позачергових загальних зборах від 30.10.2023 р. Доказів протилежного суду не надано.

Отже, неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням його права на припинення трудових відносин.

Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства (у даному випадку - рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) про звільнення керівника, зокрема, через не проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за таким захистом.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача 1, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача 1 у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивач, з метою захисту своїх прав, просить визнати припиненими трудові відносини між товариством та директором з дати набрання чинності рішенням суду.

Саме факт неприйняття загальними зборами рішення 30.10.2023 р. про припинення повноважень ОСОБА_1 свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з дати набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, а тому суд дійшов висновку, що позивачем правильно обраний спосіб захисту порушених прав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про припининення трудових відносини між останнім та ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС» за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Поряд з цим, позивач просить суд зобов`язати державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації внести зміни до відомостей про керівника ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення інформації про припинення трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади директора ТОВ «МИР АГРО ПЛЮС» за власним бажанням.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого п. 2 ч. 1 цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених п.п. 1 та 2 цієї частини).

Слід зазначити, що процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 р. у справі № 758/1861/18.

У зв`язку із прийняттям судом рішення про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем 1, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання реєстратора вчинити відповідні реєстраційні дії.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МИР АГРО ПЛЮС» (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. Поліський шлях, буд. 3, код ЄДРПОУ 40862397) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР АГРО ПЛЮС» за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили.

3. Зобов`язати державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР АГРО ПЛЮС», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення інформації про припинення трудових відносин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку зі звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР АГРО ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40862397) за власним бажанням.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР АГРО ПЛЮС» (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. Поліський шлях, буд. 3, код ЄДРПОУ 40862397) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25.06.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна

Джерело: ЄДРСР 119957968
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку