ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 серпня 2023 року в кримінальному провадженні №42020261010000080 від 05.06.2020 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, Чернівецького району, Чернівецької області, громадянина України, з вищою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого начальником Головного управління національної сервісної служби у Чернівецькій області, одруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 серпня 2023 року ОСОБА_7 , визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України за недоведеністю вчинення ним злочинів.

Районний суд визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364 КК України, яке полягало в наступному.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ЄУНСС: 725/3690/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_8

НП: 11-кп/822/17/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .

Згідно з статтею 1 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону станом на 18.10.2019) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Статтею 8 цього Закону передбачено основні обов`язки державного службовця : 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки (ст. 62 Закону).

Досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання Порядку та умов надання у 2019 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 616) (надалі Порядок), рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.08.2019 № 434/16 утворено комісію з розгляду питань щодо забезпечення житлом дітей сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (надалі Комісія), затверджено її склад та Положення (надалі Положення).

На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.08.2019 № 434/16 до складу вищевказаної Комісії було включено, як секретаря комісії, начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю департаменту праці та соціального захисту населення міської ради, інспектора праці ОСОБА_7 , призначеного на цю посаду 02.07.2018 відповідно до розпорядження Чернівецького міського голови від 02.07.2018 № 829-к, на якій останній перебував до 01.04.2020.

Відповідно до посадової інструкції начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю департаменту праці та соціального захисту населення міської ради ОСОБА_7 , затвердженої наказом в.о. директора департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради від 01.06.2018 № 14, з якою останній ознайомлений під підпис 02.07.2018, начальник цього відділу у своїй діяльності керується Конституцією України і законами України, постановами Верховної Ради України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями, розпорядженнями обласної, міської рад та її виконавчого комітету, регламентом роботи міської ради її виконавчого комітету, положеннями про департамент та відділ контролю за додержанням законодавства про працю, іншими законодавчими актами та цією посадовою інструкцією (п.1.4 посадової інструкції). Серед завдань і обов`язків начальника вищевказаного відділу є здійснення керівництва роботою відділу, визначення завдання та розподіл обовязків між працівниками відділу, забезпечення підвищення їх кваліфікації, дотримання трудової і виконавчої дисципліни у відділі, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами різних форм власності, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснення державного контролю з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, оформлення трудових відносин, складання протоколів про адміністративні правопорушення, видача обов`язкових до виконання приписів щодо усунення порушень законодавства, виконує доручення директора департаменту тощо (розділ ІІ посадової інструкції). Згідно з п. 4.1 посадової інструкції начальник відділу несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на нього завдань та обовязків, визначених положенням про відділ та даною посадовою інструкцією.

Відповідно до п. 3.2 Положення місцеву Комісію очолює заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, який керує роботою та головує на засіданнях. Голова комісії має заступника та секретаря. Секретар Комісії є посадовою особою департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (надалі Департамент).

Основною формою діяльності місцевої Комісії є її засідання, які проводяться за поданням Департаменту про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації (з усіма необхідними документами заявника) (п. 3.3 Положення).

Відповідно до п. 3.5 Положення Департамент не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами вносить до місцевої Комісії подання про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації. Місцева Комісія протягом 5 робочих днів з дати надходження подання у присутності дитини розглядає його по суті та приймає рішення про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації.

Згідно з п. 3.6 Положення поточну роботу місцевої Комісії виконує секретар, який за дорученням голови скликає засідання Комісії, оформлює протоколи засідання.

Хід засідання оформлюється протоколом, який підписується всіма членами місцевої Комісії, які були присутні на засіданні (п. 3.7 Положення).

Відповідно до п. 3.8 Положення Комісія відповідно до компетенції приймає рішення, яке подається виконавчому комітету Чернівецької міської ради для затвердження в установленому законом порядку не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня його прийняття. Копія рішення виконкому надсилається розпоряднику субвенції за місцевими бюджетами вищого рівня, визначеному п. 3 Порядку.

Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок та умови визначають механізм надання у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (далі - субвенція).

Пунктом 4 Порядку субвенція спрямовується, зокрема на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей з метою придбання житла для зазначеної категорії осіб (далі - грошова компенсація).

Згідно з п. 5 Порядку умовами надання субвенції є перебування дітей на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (надалі квартирний облік).

Для формування пропозицій стосовно потреби щодо спрямування субвенції за напрямами, передбаченими пунктом 4 цих Порядку та умов, і визначення дітей, яким буде придбано житло або призначено грошову компенсацію, за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації або за рішенням виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади утворюється відповідна комісія, яка є консультативно-дорадчим органом (далі - місцева комісія), затверджується положення про комісію та її склад (п.7 Порядку).

До повноважень місцевої комісії згідно з п. 8 Порядку належить: формування потреби щодо спрямування субвенції за напрямами, передбаченими пунктом 4 цих Порядку та умов, і підготовка відповідних пропозицій; уточнення пропозицій стосовно напрямів та об`єктів, на які буде спрямовано субвенцію; перевірка наявності у дитини статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа; перевірка наявності документів про перебування дитини на квартирному обліку; перевірка наявності у дитини майнових прав на нерухоме майно або відчуження такого майна протягом останніх п`яти років; з`ясування можливості/неможливості вселення дитини у приміщення, що зберігалося за нею; перевірка наявності рецензованого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні; визначення дитини, якій буде придбано житло або призначено грошову компенсацію.

Рішення місцевої комісії оформляється протоколом, який підписується всіма членами місцевої комісії, та подається районній, районній у м. Києві держадміністрації, виконавчому комітету міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади для затвердження в установленому законодавством порядку не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня його прийняття. Копія рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого комітету міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади надсилається розпоряднику субвенції за місцевими бюджетами вищого рівня, визначеному пунктом 3 цих Порядку та умов.

У рішенні місцевої комісії згідно з п. 31 Порядку та п. 3.9 Положення про Комісію зазначається: 1) прізвище, ім`я та по батькові дитини, дата народження; 2) документи, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа; 3) факт перебування дитини на квартирному обліку; 4) інформація про: місце проживання дитини; наявність/відсутність у дитини житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання; перебування дитини на обліку внутрішньо переміщених осіб (у разі взяття її на такий облік); надання раніше дитині житлового приміщення за рахунок бюджетних коштів; наявність у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа інвалідності, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ; технічний стан житла, що придбавається, наявність комунікацій, придатність для проживання в ньому дитини (зазначається тільки в рішенні про придбання житла).

На підставі п. 33 Порядку та п. 3.10 Положення про Комісію місцева комісія відмовляє дитині у придбанні житла або призначенні грошової компенсації у разі: подання недостовірних відомостей; прийняття рішення про втрату статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866; наявності у дитини майнових прав чи права власності на нерухоме майно, що є підставою для зняття з квартирного обліку; коли дитина не перебуває на квартирному обліку; коли дитині вже надавалося житлове приміщення.

Не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття рішення про придбання житла або призначення грошової компенсації місцева комісія надсилає його копію дитині, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації (п. 36 Порядку). Згідно п. 37 Порядку після отримання копії рішення комісії про призначення грошової компенсації дитина разом із законним представником або в разі його відсутності - з представником органу опіки та піклування за місцем свого походження (тільки у разі, коли дитина не досягла повноліття або визнана недієздатною особою, особою, цивільна дієздатність якої була обмежена) звертається до відділення банку, визначеного відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231 (далі - уповноважений банк), із заявою про відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання (далі - спеціальний рахунок). До заяви додається копія рішення комісії про призначення грошової компенсації.

Орган соціального захисту населення після отримання від дитини реквізитів її спеціального рахунка перераховує на нього кошти в сумі, визначеній у рішенні місцевої комісії, про що повідомляє дитині не пізніше ніж через три робочих дні з дати переказу коштів на її спеціальний рахунок (п. 39 Порядку).

Відповідно до п. 40 Порядку грошова компенсація може бути використана на придбання житлового приміщення в прийнятих в експлуатацію житлових будинках у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці в межах області протягом одного року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку. Житло придбавається шляхом укладення договору купівлі-продажу. Договором передбачається накладення заборони на відчуження такого житла протягом десяти років (п. 41 Порядку).

Протоколом Комісії № 1 від 12.08.2019, затвердженим рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.08.2019 № 455/17, визначено, що для виплати на підставі п. 22 Порядку грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення 85 дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування віком від 16 до 23 років, які перебувають на квартирному обліку в м. Чернівці, необхідно 43,5 млн. грн. субвенції з державного бюджету.

Однак, у 2019 році з державного бюджету на задоволення житлових потреб дітей-сиріт та осіб з їх числа міським бюджетом за рахунок субвенції з державного бюджету отримано лише 4,2 млн. грн., яких, виходячи з встановленої граничної вартості компенсації на придбання житла в м. Чернівці у розмірі 510012 грн., вистачило для виплати компенсації лише 8 особам вказаної категорії: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

З інформації департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради від 03.04.2020 № 09/02/779 вбачається, що вказаним вище особам згідно платіжних доручень № 12099 від 15.10.2019, № 13074 від 05.11.2019, № 13075 від 05.11.2019, №13823 від 05.11.2019, № 13944 від 19.11.2019, № 13945 від 19.11.2019, № 15159 від 11.12.2019, № 15702 від 27.12.2019 Департаментом перераховано грошові компенсації на їх банківські рахунки з спеціальним режимом використання на загальну суму 4230174 грн.

Вивченням змісту протоколів комісії, затверджених рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.11.2019 № 626/24, від 22.10.2019 № 591/23, від 16.12.2019 № 693/27 та від 08.10.2019 № 582/21, встановлено, що всі 8 вищевказаних осіб, які отримали грошову компенсацію, мали статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, перебували на квартирному обліку, та згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, не придбавали або не мали в наявності житлового майна, та не відчужували майно за останні 5 років.

Однак, вивчення інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вищезгаданих осіб засвідчило про протилежне.

Так, встановлено, що ОСОБА_10 , яка отримала статус дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.12.2010 № 796/22, була взята на квартирний облік за місцем проживання на підставі рішення виконавчого комітету Садгірської районної у м. Чернівцях ради від 21.08.2013 № 54/8.

Згідно протоколу засідання Комісії № 4 від 05.11.2019, затвердженого рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 12.11.2019 № 626/24, за результатами розгляду внесеного Департаментом подання від 28.10.2019 № 09/10/2936, підготовленого начальником відділу контролю за додержанням законодавства про працю Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради секретарем Комісії ОСОБА_7 , прийнято рішення про виплату ОСОБА_10 відповідно до Порядку грошової компенсації на придбання житла у розмірі 510012 грн.

В подальшому згідно платіжного доручення № 13944 від 19.11.2019 Департаментом перераховано ОСОБА_10 грошову компенсацію за рахунок бюджетних коштів у розмірі 510012 грн на відкритий нею згідно договору від 18.11.2019 в АТ «Державний ощадний банк України» поточний рахунок з спеціальним режимом використання, на яку ОСОБА_10 . згідно укладених 15.04.2020 з ОСОБА_17 договорів купівлі-продажу придбала будинок площею 131,7 м2 в АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним площею 0,1841 га.

При цьому, в протоколі засідання Комісії № 4 від 05.11.2019 зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, жодних даних щодо придбання або наявності житлового майна ОСОБА_10 не має, відчуження майна за останніх 5 років не було.

Разом з тим, відповідно до інформації з вищевказаних державних реєстрів встановлено, що ОСОБА_10 31.05.2019 придбала на підставі договору купівлі-продажу нежитлову будівлю загальною площею 1020,8 м2 в с. Їжівці, Чернівецького району, Чернівецької області, яка складається з корівника, двох прибудов та навісу.

Крім того, на підставі договору дарування ОСОБА_10 26.05.2016 стала власником квартири площею 81 м2 в АДРЕСА_2 , яка складалася з 3-х кімнат.

Більше того, дані вищевказаних державних реєстрів засвідчили, що нежитлову будівлю ОСОБА_10 відчужила, уклавши за місяць до засідання Комісії та прийняття нею рішення про виплату грошової компенсації з державного бюджету, а саме 10.10.2019, договір дарування, а квартиру за 2 місяці, шляхом укладення 18.09.2019 договору купівлі-продажу, за яким остання отримала від покупця 712 тис.грн. в повному обсязі до підписання цього договору.

При цьому, шляхом опрацювання даних реєстраційних справ на вищевказані об`єкти нерухомості в електронній формі, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що ОСОБА_10 відчужила вищевказані нежитлову будівлю і квартиру одній і тій самі особі, а саме ОСОБА_18 , з яким, як встановлено досудовим розслідуванням, остання перебувала і продовжує перебувати в цивільному шлюбі, в якому в них народилось двоє малолітніх дітей.

У ході досудового розслідування даного кримінального провадження відносно ОСОБА_10 внесено відомості до ЄРДР 25.06.2022 за № 12022262020001855 за ч. 3 ст. 190 КК України, досудове розслідування в якому триває.

Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_10 придбавала і була власником житла і майна, та впродовж 5 років відчужувала майно, через що в неї наявні згідно п. 33 Порядку та п. 3.10 Положення про Комісію підстави для відмови в наданні грошової компенсації на придбання житла з підстав наявності майнових прав та прав власності на нерухоме майно, що є підставою для зняття з квартирного обліку, комісією вирішено надати останній грошову компенсацію у розмірі 510012 грн, на яку згідно інформації з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно остання придбала будинок площею 131,7 м2 в АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним площею 0,1841 га.

Як встановлено досудовим розслідуванням, прийняття Комісією незаконного рішення щодо надання ОСОБА_10 грошової компенсації на придбання житла за рахунок бюджетних коштів, зумовлене тим, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою, перебуваючи на посадах, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради та секретаря утвореної виконавчим комітетом Чернівецької міської ради Комісії з розгляду питань щодо забезпечення житлом дітей сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства та Положення про Комісію, зловживаючи службовим становищем, умисно, з метою одержання ОСОБА_10 , відносно якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, неправомірної вигоди у вигляді грошової компенсації на придбання житла за рахунок бюджетних коштів у розмірі 510012 грн, використав службове становище всупереч інтересам служби.

А саме, знаючи, що остання мала у власності нежитлове приміщення, умисно з метою приховання від Комісії цієї інформації, впродовж вересня-листопада 2019 року, перебуваючи в приміщенні Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради по АДРЕСА_3 , та маючи за займаними посадами для цього всі можливості, не вжив заходів щодо перевірки шляхом отримання з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна витягів про наявність чи відсутність у ОСОБА_10 , як потенційного отримувача грошової компенсації, на праві власності житла/майна та їх відчуження впродовж 5 останніх років.

Доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна мали працівники Департаменту ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які за дорученням ОСОБА_7 отримували таку інформацію щодо інших семи отримувачів грошової компенсації: ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , яка ним же була долучена до матеріалів Комісії щодо цих осіб та доведена до відома Комісії.

При цьому, ОСОБА_7 умисно приєднав до підготовлених ним для розгляду на засіданні Комісії матеріалів щодо ОСОБА_10 отриману нею особисто в державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації ОСОБА_21 інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність в неї будь-якого майна та житла станом на 10.10.2019, тобто вже після проведеної нею впродовж двох місяців до засідання Комісії перереєстрації на свого цивільного чоловіка ОСОБА_18 речових прав на належні їй впродовж 2016-2019 років на праві власності нежитлове приміщення та квартиру.

Після чого, ОСОБА_7 було доведено на засіданні Комісії, яке відбувалось 05.11.2019 в приміщенні Чернівецької міської ради за адресою АДРЕСА_4 , посилаючись на отриману ОСОБА_10 інформаційну довідку від 10.10.2019, про відсутність у неї впродовж 5 останніх років будь-якого майна чи житла, та їх відчужень, що стало однією з підстав для прийняття Комісією рішення про виплату ОСОБА_10 , як особі з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, яка перебувала на квартирному обліку, як особа, що потребувала поліпшення житлових умов, грошової компенсації для придбання житла за рахунок бюджетних коштів у розмірі 510012 грн., на які ОСОБА_10 15.04.2020 придбала будинок і земельну ділянку, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків державному бюджету на вказану суму.

Продовжуючи свії злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправний характер, ОСОБА_7 , який будучи службовою особою, перебуваючи на посаді секретаря Комісії, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих обовязків за спеціальним повноваженням, покладеним на нього Порядком та Положенням про Комісію, відповідаючи за оформлення протоколу її засідання, умисно вніс у період з 5 по 12 листопада 2019 року, перебуваючи в приміщенні Департаменту по АДРЕСА_3 , до протоколу засідання Комісії № 4 від 05.11.2019, на якому прийнято рішення про виплату ОСОБА_10 грошової компенсації на придбання житла у розмірі 510012 грн, на які ОСОБА_10 вподальшому 15.04.2020 придбала будинок і земельну ділянку, як офіційного документу, затвердженого в подальшому рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.11.2019 № 626/24, завідомо неправдиві відомості, тобто відомості, які не відповідають дійсності, щодо того, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, жодних даних щодо придбання або наявності житлового майна ОСОБА_10 не має, відчуження майна за останніх 5 років не було, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків, спричинених державному бюджету у розмірі 510012 грн.

На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , в якій прокурор вважає, що рішення районного суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Стверджує, що вирок районного суду підлягає скасування у зв`язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Вважає, що висновки районного суду, які стали підставою для виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Зазначає, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування того, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності не дають повне уявлення стосовного кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

Вказує, що доказом того, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, будучи службовою особою, перебуваючи на посадах , пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, є те, що останній на час скоєння злочинів постійно обіймав посаду начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

Стверджує, що із показів свідків ОСОБА_22 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,, ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , та показів самого обвинуваченого ОСОБА_7 , вбачається, що лише виключно ОСОБА_7 , як секретар комісії, та як представник Департаменту, виконував поточну роботу комісії, яка полягала серед іншого у зборі документів на підтвердження права осіб на отримання компенсації, в тому числі щодо відсутності майнових прав на нерухоме майно або не відчуження такого майна протягом останніх 5 років.

Зазначає, що заступник голови комісії ОСОБА_23 показала, що саме обвинувачений ОСОБА_7 звертався до неї, як до начальника служби у справах дітей Чернівецької міської ради щодо сприяння йому в пошуку адреси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в порядку черговості їх перебування на квартирній черзі.

Вказує, що свідок ОСОБА_30 , яка замінили ОСОБА_31 на посаді секретаря комісії, показала, що збором та перевіркою документів на осіб, які звернулися до Департаменту у 2019 році із заявою про отримання грошової компенсації на придбання житла для подальшого її розгляду на комісії займався в Департаменті виключно ОСОБА_7 .

Стверджує, що свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які мали доступ до реєстру речових прав на нерухоме майно показали, що ОСОБА_7 не мав доступу до вказаного реєстру, він звертався до них з необхідність провести перевірку майнового стану осіб з числа дійте сиріт, при цьому вони віддали ОСОБА_7 всі зроблені ними витяги, стосовно всіх осіб з приводу яких він звертався, витяг стосовно ОСОБА_10 працівниками Департаменту не робився, від ОСОБА_7 вони такого доручення не отримували.

Вважає, що вилучені на підставі протоколів тимчасового доступу копії документів, які були дослідженні районним судом, підтверджується, що саме ОСОБА_7 був уповноваженим на виконання і виконував поточну роботу комісії, яка середі іншого полягала у перевірці відсутності у особи майнових прав на нерухоме майно або не відчуження такого майна протягом останніх 5 років.

Вказує, що обвинувачений ОСОБА_7 не звертався ні до голови комісії, ні до самої комісії, щодо відсутності у нього повноважень чи недостатності їх обсягу, через що він б не міг виконувати покладені на нього рішенням виконкому обов`язків секретаря комісії.

Звертає увагу на те, що наявність відповідних повноважень та можливостей для належного виконання обов`язків секретаря комісії свідчить те, що ОСОБА_7 стосовно кожної з 8 осіб комісії, яким в 2019 році рішенням комісії призначено виплату грошової компенсації на придбання житла, було зібрано по кількості та формі всі необхідні для цього документи.

Вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 не будучи секретерам комісії та представником Департаменту - начальником відділу Департаменту, та не маючи можливості здійснювати на цих посадах організаційно-розпорядчі обов`язки, не зміг би на виконання резолюції директора Департаменту щодо розгляду заяв всіх осіб, які звернутись до Департаменту для отримання грошової компенсації на придбання житла для подальшого розгляду їх на комісії, зібрати на кожну таку особу необхідні документи на підтвердження їх відповідності критеріям встановлених законом, а комісія не змогла б провести свої засідання та прийняти відповідне рішення про призначення особі чи відмову у призначенні грошової компенсації на придбання житла.

Таким чином прокурор вважає, що ОСОБА_7 як особа, яка постійно обіймала в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, та виконувала організаційно-розпорядчі обов`язки на посаді секретаря комісії за спеціальним повноваженням, був наділений повноваженнями, від яких залежав результат звернення осіб з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, про отримання грошової компенсації на придбання житла, а тому в силу займаних на час скоєння інкримінованих йому злочинів був службовою особою в розумінні вимог ч.3 ст. 18 та п.1 примітки до ст. 364 КК України.

Стверджує, що зібраними стороною обвинувачення доказами, що були дослідженні у районному суді, було доведено необґрунтованість доводів сторони захисту про те, що в обвинуваченого ОСОБА_7 були відсутні будь-які повноваження на виконання обов`язків секретаря комісії щодо здійснення збору документів та перевірки осіб, що звернулись про отримання грошової компенсації на предмет відповідності критеріям, встановлених вимогами закону.

Також стверджує, що стороною обвинувачення було спростовано доводи обвинуваченого ОСОБА_7 в частині причин не проведення перевірки майнового стану за останні 5 років відносно ОСОБА_10 , а саме те, що обвинувачений зазначав, що доручив працівниками зробити витяг по ОСОБА_10 , однак так і не отримав за результатами перевірки жодного документу, а отримав лише усне повідомлення, що цієї особи немає майна, що було для цього достатньо, оскільки в нього вже був витяг наданий самою ОСОБА_10 ,, тому він і подав його на розгляд комісії разом з іншими документами.

Разом з тим, свідки ОСОБА_20 Та ОСОБА_19 , показали, що обвинувачений ОСОБА_7 не міг не знати, яким документом завершується перевірка майнового стану особи з використанням реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що стороною обвинувачення також було спростовано доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що необхідність підготовки подання по ОСОБА_10 про можливість надання їй грошової компенсації в той самий день, коли від неї надійшла заява, тобто 25.10.2019, без проведення належної перевірки її майнового стану за 5 років, зумовлена тим, що він поспішав, оскільки 5-те засідання комісії стосувалось заявниці ОСОБА_32 , яка не з`явилась на попереднє засідання, а бюджетний рік закінчувався, і гроші б повернулись в бюджет.

Як зазначає апелянт, засідання по ОСОБА_32 відбулось 26.09.2019 року, а подання по ній обвинувачений готував 19.09.2019 року, тобто майже за місць до заяви і подання на ОСОБА_10 , а останнє засідання комісії відбулося лише 06.12.2019 по ОСОБА_33 і не через її неявку,а через те, що 22.11.2019 року Департмаент ЖКГ надав на підготовлений ОСОБА_7 запит відповіді про можливість її перебування на квартирній черзі, бо наявне й неї житло є аварійним.

Також апелянт зазначає, що останнє подання, яке було підготовлено ОСОБА_7 30.10.2019 року стосувалось ОСОБА_15 , засідання комісії по нього було 05.11.2019 року як і по ОСОБА_10 , тобто ніяких перешкод для підготовки подання на ОСОБА_10 разом з поданням на ОСОБА_15 та з проведення належної перевірки майнового стану, як це було зроблено по всім решта заявника, в обвинуваченого не було.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів сторони обвинувачення та недоведеність причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому злочинів, через те, що жодного розподілу повноважень серед членів комісії не було, а ОСОБА_7 , як секретар комісій був не наділений повноваженнями щодо збору та перевірки документів, які подавали діти-сироти, та що коло повноважень права та обв`язки, якими мав бути наділений ОСОБА_7 , як секретар комісії, не визначено як на законодавчому рівні, так і будь-яким іншим способом, є таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, не підтверджується доказами дослідженими під час судового розгляду, та не містить жодного обґрунтування щодо того, чому судом було взято до уваги лише показання обвинуваченого, які не підтверджені жодними іншими доказами, та відкинуто докази сторони обвинувачення, які доповнюють один одного, узгоджуються між собою та не спростовані жодними доказами, наданими стороною захисту.

Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_10 31.05.2019 року придбала на підставі договору купівлі-продажу нежитлову будівлю загальною площею 1020,8 м2, а також на підставі договору дарування 26.05.2016 стала власником квартири площею АДРЕСА_5 , при цьому вказані об`єкти нерухомості за декілька місяців до засідання Комісії та прийняття рішення про виплату допомоги, були відчужені ОСОБА_10 на користь ОСОБА_18 , з яким вона перебуває в цивільному шлюбі та мають двох малолітніх дітей, відносно ОСОБА_10 були внесено відомості до ЄРДР за ч.3 ст. 190 КК України.

Зазначає, що ОСОБА_7 умисно приєднав до підготовлених ним для розгляду на засіданні Комісії матеріалів щодо ОСОБА_10 отриману нею інформаційну довідку про відсутність будь-якого майна та житла станом на 10.10.2019 року, після чого довів до Комісії з посиланням на вказану довідку, інформацію про відсутність у ОСОБА_10 в продовж останніх 5 років будь-якого майна чи житла, та їх відчужень, що стало однією з підстав для прийняття рішення про виплату компенсації.

Вказує, що обвинувачений визнав, що бачив витяг згідно якого у ОСОБА_10 є нежитлове приміщення, але де цей витяг йому не відомо, також зазначив, що витяг стосувався кількох осіб з прізвищем « ОСОБА_34 » ім`ям « ОСОБА_35 ».

Разом з тим, апелянт вказує, згідно інформаційних довідок, за запитом « ОСОБА_10 » видається інформація тільки щодо двох осіб, і тільки одна із них проживає в Чернівецькій області.

Апелянт зазначає, що умисні дії обвинуваченого пояснюються тим, що він знав що у ОСОБА_10 , є на праві власності нежитлове приміщення, і що в разі формування витягу з реєстру про майновий стан за останні 5 років, як того вимагає закон, в ньому буде відображена ця власність, площею понад 1000 м2, яку ОСОБА_10 могла відчужити і в замін самостійно купити собі житло, чого не могли собі дозволити інші 90 осіб з числа дітей-сиріт, і які не мали жодного нерухомого майна на праві власності.

Зазначає, що невжиття обвинуваченим ОСОБА_7 заходів для перевірки питання наявності чи відсутності у ОСОБА_10 нерухомого майна та його відчуження протягом 5 років шляхом отримання з реєстру речових прав на нерухоме майно деталізованого витягу, з метою приховати від комісії перебування у власності ОСОБА_10 нежитлового приміщення та його відчуження за місяць до засідання комісії, призвело до того, що ні ОСОБА_7 , ні члени комісії не дізнались про те, що крім корівника у ОСОБА_10 також була у власності з 2016 року трикімнатна квартира в м. Чернівці, яку вона відчужила своєму цивільному чоловіку ОСОБА_18 за два місця до засідання комісії.

Вказує, що ОСОБА_7 будучи службовою особою, знаючи, що у власності ОСОБА_10 , є нежитлове приміщення, умисно вніс до протоколу засідання Комісії №4 від 05.11.2019 року завідомо неправдиві відомості, які не відповідають дійсності, а саме про те, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, жодних даних щодо придбання або наявності житлового майна ОСОБА_10 не має, відчуження майна з останні 5 років не було.

Стверджує, що комісія приймала рішення про призначення особі грошової компенсації на підставі забраних та поданих обвинуваченим ОСОБА_7 , як секретарем комісії, документів, а підставою для прийняття рішення комісіє були виключно надані та озвучені на засіданні обвинуваченим неправдиві відомості щодо відсутності у ОСОБА_10 майна та йо відчуження протягом останніх 5 років.

Підсумовуючи викладене, апелянт вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а також показами свідків, що залишилось поза увагою районного суду.

Також, зазначає, що районний суд безпідставно не вирішив питання щодо речових доказів і документів, а також щодо накладеного арешту на майно ОСОБА_10 .

На підставі наведеного просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 336 КК України та ч.2 ст. 364 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 366 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавлення прав обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих обов`язків, строком на 3 роки, зі штрафом у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.2 ст. 364 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих обов`язків, строком на 3 роки, зі штрафом у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих обов`язків, строком на 3 роки, зі штрафом у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вирішити питання речових доказів та судових витрат, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді на майно ОСОБА_10 .

На вказану апеляційну скаргу надійшло заперечення захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , в якому захисник вважає подану апеляційну скаргу безпідставною, а рішення районного законним та обґрунтованим.

Зазначає, що згідно закону саме до повноважень комісії входило розгляд питань щодо виплати грошової компенсацій, перевірки наявності статусу сироти, чи перевірки наявності нерухомого майна або відчуження такого майна протягом останніх п`яти років, а не повноважень ОСОБА_7 як секретаря комісії.

Вказує, що ОСОБА_7 по надходженню документів від заявників, формував подання на голову комісії за підписом директора Департаменту, в якому просили комісію розглянути можливість надання грошової компенсації дітям-сиротам.

Стверджує, що всі члени комісії мали вільний доступ та могли ознайомитись із справами осіб, які збирались отримати компенсацію, на кожному засіданні були присутні заявника, які мали змогу відповісти на будь-які питання, виникали у членів комісії.

Зазначає, що документи щодо ОСОБА_10 ОСОБА_7 надав відділ канцелярії для перенаправлення на комісію, враховуючи, що документи надійшли 25 жовтня 2019 року вони того ж дня були направленні голові комісії для розгляду, оскільки пакети по чотирьом дітям вже були сформовані та згідно термінів подання, їх планувалося подати саме 25 жовтня 2019 року.

Вказує, що ОСОБА_7 не мав права проведення перевірки наявності у заявників майнових прав на нерухоме майно та відчуження такого майна протягом останніх 5 років, оскільки не мав доступу до реєстру майнових прав.

Зазначає, що ОСОБА_10 відмовилась від ідентифікаційного коду, нею було надано особисто витяг з реєстру майнових прав, цей витяг з заявою та копією паспорту було передано на перевірку спеціалістів відповідного відділу, які у свою чергу не дотримались вимог закону та по всіх учасниках надали актуальну інформацію, а не деталізовану, як того вимагала Постанова КМУ №877 та п.2.2.5 Положення.

Також зазначає, що якщо б вказані спеціалісти готували витяг по ОСОБА_10 він би був ідентичний тому, який надала сама ОСОБА_10 , так як по заявниках не формувався деталізований звіт.

Зазначає, що за всі дії Департаменту відповідає його деректор, яка була членом виконавчого комітету міської ради, на засіданні якого і було прийнято рішення щодо виділення коштів ОСОБА_10 , а рішення комісії та прокол комісії носили рекомендаційний характер.

Вказує, що жодного розподілу повноважень між членами комісії не було, ОСОБА_7 як секретар комісії не був наділений повноваженнями щодо збору та перевірки документів, які подавали діти-сироти, всі розпорядчі документи на підставі яких перераховували кошті дітям-сиротам були підписані саме директором Департаменту.

Звертає увагу на те, що яке рішення було прийняте не засіданні таке і було відображено ОСОБА_7 в протоколі, що підтвердив кожен із членів комісії, у зв`язку із цим твердження сторони обвинувачення про внесення ОСОБА_7 до протоколу комісії завідомо неправдивих відомостей, не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Стверджує, що надані стороною обвинувачення докази лише підтверджують факт імовірно неправомірних дій як самої ОСОБА_10 , так інших членів комісії та посадових осіб Чернівецької міської ради, однак жодним чином, ані прямо, ані в сукупності з іншими доказами не доводять тієї обставини, що дані кримінальні правопорушення скоїв обвинувачений ОСОБА_7 .

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок районного суд без змін.

Заслухавши доповідь судді, яка виклала суть оскаржуваного вироку, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що передбачає його оцінку відповідності нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що даних вимог закону районним судом було дотримано.

Згідно ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення,доки її вину не буде доведено у порядку, встановленому законом.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Судова колегія вважає, що у цьому провадженні високі стандарти доведення вини особи «поза розумним сумнівом» не були дотримані стороною обвинувачення, а тому районний суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_7 у інкримінованих йому злочинах.

Так, сторона обвинувачення свій висновок щодо винуватості ОСОБА_7 обґрунтовувала сукупністю доказів, а саме, показами свідків та письмовими доказами, зокрема, журналом реєстрації вхідної кореспонденції департаменту; листами-повідомленнями департаменту на адресу осіб в порядку черговості перебування на квартирній черзі про право на грошову компенсацію на придбання житла згідно постанови Кабінету Міністрів України № 877 від 15.11.2017 та отриманими на них заявами ОСОБА_36 від 21.10.19, ОСОБА_37 від 31.07.2019, Асламової від 17.09.2019, Скрипкару від 10.09.2019, ОСОБА_16 від 22.10.2019, Бобек від 23.10.2019, ОСОБА_38 від 24.10.2019 та ОСОБА_10 від 25.10.2019; листами-повідомленнями департаменту на адресу осіб в порядку черговості перебування на квартирній черзі про право на грошову компенсацію на придбання житла згідно постанови Кабінету Міністрів України № 877 від 15.11.2017 не отримані особами ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та повернуті поштою через закінчення строку зберігання назад до департаменту; копіями документів особових справ ОСОБА_15 , ОСОБА_37 , ОСОБА_45 , Скрипкару, ОСОБА_16 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_10 ,; особовою справою ОСОБА_10 ; заявами до Департаменту, поданнями Департаменту, листами Департаменту; витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; деталізованою інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно № 211375246 від 04.06.2020 року; листом Департаменту ПСЗН міської ради від 11.11.2019 року № 09/10/3090 на адресу заступника начальника Управління, начальника відділу обліку та приватизації житла департаменту ЖКГ міської ради; Регламентом виконавчого комітету ЧМР, який затверджений рішенням 8 сесії міської ради УІІ скликання від 01.12.2016 року № 475 наказом про призначення ОСОБА_7 на посаду начальника відділу виплат соціальних допомог та компенсацій ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.06.2018 року, Положенням про комісію затверджене рішенням виконкому ЧМР від 07.08.2019 року №434/16, Протоколом Комісії №1 від 12.08.2019 року, Протоколами Комісії № 4 від 05.11.2019 року, затверджених рішеннями виконавчого комітету ЧМР №626/24 від 12.11.2019 року, № 591/23 від 22.10.2019 року, № 693/27 від 16.12.2019 року та № 582/21 від 08.10.2019 року, Рішеннями виконавчого комітету ЧМР від 13.08.2019 року №455/17; поданням Департаменту № 09/10/2936 від 25.10.2019 року; платіжним дорученням № 13944 від 19.11.2019 року; договорами дарування, купівля-продаж; витягами з ЄРДР № 12022262020001855 від 25.06.2022 р. та за № 42020261010000080 від 05.06.2020 р.; деталізованими інформаційними довідками від 04.06.2020 року та від 25.01.2021 року; рапортом прокурора Чернівецької місцевої прокуратури від 05.06.2020 року; листом Департаменту ПСЗН ЧМР № 09/02/779 від 03.04.2020 року; протоколами тимчасового доступу від 04.05.2022 року від 13.07.2020 року, від 14.07.2020 року, від 22.07.2020 року, від 26.05.2022 року, від 27.05.2022 року від 28.04.2022 року; копією рішення виконкому міської ради від 07.08.2019 № 434/16, яким утворено Комісію та затверджено її склад та Положення; копією рішення виконкому міської ради від 12.11.2019 № 626/24, яким затверджено протокол комісії № 4 від 05.11.2019 яким призначено грошову компенсацію ОСОБА_48 ; копією рішення виконкому міської ради від 16.12.2019 № 693/27 яким затверджено протокол комісії № 5 від 06.12.2019; копією рішення виконкому міської ради від 22.10.2019 № 591/23, яким затверджено протокол комісії № 3 від 26.09.2019; копією рішення виконкому міської ради від 08.10.2019 № 582/21, яким затверджено протокол комісії № 2 від 10.09.2019; копією рішення виконкому міської ради від 13.08.2019 № 455/17, яким затверджено протокол комісії № 1 від 12.08.2019; копіями документів стосовно взяття, перебування та зняття отримувачів грошових компенсацій на придбання житла з квартирного обліку; списками дітей сиріт; документами щодо перебування на квартирному обліку ОСОБА_10 ; витягом з рішення виконкому ЧМР № 796/22 від 14.12.2010 року; копіями документів щодо оформлення/ обміну, видачі ОСОБА_18 паспорту громадянина України; висновком експерта № СЕ-19/126-22/3819-ПЧ від 14.06.2022 року; протоколом огляду місця події від 08.06.2022 року; запитом слідчого від 11.08.2020 року ; посадовою інструкцією ОСОБА_20 , ОСОБА_49 та інших матеріалах кримінального провадження поданих прокурором в судових засіданнях.

Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду, що вказані докази як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Для повного та всебічного розгляду справи районним судом було допитано обвинуваченого ОСОБА_7 та всіх свідків, яких просила допитати сторона обвинувачення, досліджено матеріали кримінального провадження.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України не визнав та пояснив, що участь його в комісії в якості секретаря не була чітко регламентована і прямо не передбачена його посадовими обов`язками, він був призначений секретарем за поданням директоркою Департаменту ОСОБА_50 . Він займався поточною роботою комісії: наповненням (формуванням) особових справ кандидатів на субвенцію, веденням протоколу комісії, ознайомлення членів комісії з його змістом. Заявники, тобто особи які мали право на виплату субвенції підходили в приймальню і там залишали заяви, копії паспортів, довідки про статус дітей-сиріт тощо. Згодом ці всі документи передавалися йому і він їх формував по особових справах. Серед членів комісії був начальник відділу правового забезпечення Департаменту соціального захисту населення ЧМР ОСОБА_51 , який проводив юридичний супровід всіх документів. Перевірка поданих заявниками документів на достовірність в його компетенцію не входила. Вказану папку з документами на кожного заявника він передавав у відділ контролю, де мала б проводитися перевірка в тому числі і по наявності чи відсутності майна у заявників за останні 5 років. Будь-яких повноважень щодо перевірки цих документів він не мав і доступу до реєстрів речових прав також не мав. Всі документи подавав на розгляд комісії, де були присутні заявники і всі члени комісії мали змогу задавати їм запитання з приводу документів та права на субвенцію. Повноваження серед членів комісії не були розподілені, як і не було чітко визначені його повноваження, як секретаря. Крім того, за 10 днів до засідання комісії документи перебували у голови комісії і яким чином здійснювалась перевірка йому не відомо. Він також готував подання за підписом керівника департаменту, при цьому всі документи на заявників разом з поданням скеровувалися на підпис керівнику департаменту. Про наявність нежитлового приміщення у ОСОБА_10 він не знав, перевірити наявність або відсутність майна у ОСОБА_10 він не мав можливості. Після засідання комісії і прийнятого рішення всі документи скеровувалися на Виконком Чернівецької міської ради, де відбувалося голосування. Після того як виконком приймав рішення він більше не мав відношення до цих справ. В протоколі комісії, який він вів відображалась та інформація, яка була пов`язана із ходом проведення засідання, голосування членів комісії, пропозиції, зауваження тощо. У випадку прийняття комісією рішення про те, що комісія не рекомендує виділення особі субвенції то проект такого рішення та протокол всерівно йшли б на засідання Виконкому, оскільки Виконком приймав остаточне рішення незалежно від прийнятого рішення комісії. По ОСОБА_10 отримав реєстр з її рук і одразу передав його на перевірку у відділ контролю ОСОБА_52 і ОСОБА_20 , оскільки тільки вони в Департаменті мали доступ до реєстрів речових прав. Згодом хтось з них повернув йому документи на ОСОБА_10 без будь-яких зауважень.

Також судом було допитано свідків ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_56 , ОСОБА_23 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_57 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_58 та ОСОБА_59 .

Районний суд надав правильну оцінку показам обвинуваченого та свідків та прийшов до вірного висновку, що дані докази спростовують причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК.

З такою оцінкою письмових доказів, показів обвинуваченого та свідків погоджується і колегія апеляційного суду.

Апеляційним судом перевірено належним чином доводи апеляційної скарги прокурора, досліджено усі докази, на які посилався прокурор у цій скарзі, надано можливість, як стороні обвинувачення так і стороні захисту, належним чином реалізувати свої процесуальні права у даному кримінальному провадженні.

Однак, досліджені апеляційним судом докази, на які посилався прокурор у доводах апеляційної скарги не дають підстав для іі задоволення через відсутність правових підстав для спростування висновків районного суду.

ОСОБА_7 інкриміновано дії за ч. 2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України, а саме за ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило охоронюваним законом державним та громадським інтересам тяжкі наслідки, та за ч. 2 ст. 366 КК України службове підроблення, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені ним як секретарем Комісії з розгляду питань щодо забезпечення житлом дітей сиріт, утвореної згідно рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.08.2019 № 434/16 (далі Комісії) на виконання Постанови КМУ №877 від. 15.11.2017 року, ОСОБА_7 було включено до складу даної Комісії як секретаря, так як він перебував на посаді начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю департаменту праці та соціального захисту населення міської ради.

Комісія діяла згідно Положення про комісію з розгляду питань щодо забезпечення житлом дітей сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа , затвердженого одночасно із її створенням рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.08.2019 року (далі Положення).

ОСОБА_7 як секретарю цієї Комісії інкриміновано те, що він умисно вніс у період з 5 по 12 листопада 2019 року, перебуваючи в приміщенні Департаменту по АДРЕСА_3 , до протоколу засідання Комісії № 4 від 05.11.2019 року, на якому прийнято рішення про виплату ОСОБА_10 грошової компенсації на придбання житла у розмірі 510012 грн, на які ОСОБА_10 в подальшому 15.04.2020 придбала будинок і земельну ділянку, як офіційного документу, затвердженого в подальшому рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.11.2019 № 626/24, завідомо неправдиві відомості, тобто відомості, які не відповідають дійсності, щодо того, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, жодних даних щодо придбання або наявності житлового майна ОСОБА_10 не має, відчуження майна за останніх 5 років не було, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків, спричинених державному бюджету у розмірі 510012 грн.

Як на досудовому розслідуванні, під час розгляду даного кримінального провадження районним та апеляційним судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_7 мав зацікавленість того, щоб ОСОБА_10 отримала неправомірну вигоду, таких доводів навіть не наведено у апеляційній скарзі.

У обвинувальну акті ОСОБА_7 інкриміновано службове зловживання, але не доведено мотивів, якими керувався ОСОБА_7 для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 , тобто не доведено суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, що має наслідком відсутність складу кримінального правопорушення.

Для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України необхідно щоб була в наявності сукупність трьох ознак, це використання службовою особою службових повноважень в супереч інтересам служби, вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи інших особистих інтересів, або в інтересах третіх осіб і заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується виключно прямим умислом, її обов`язковою ознакою є мета одержати будь-яку неправомірну вигоду, або у разі отримання вигоди іншою особою необхідно довести, що вона була зацікавлена у отримання вигоди цією особою.

Порушення законодавства України при виконанні службових повноважень без наявності у службової особи мети отримати неправомірну вигоду, або її зацікавленості у отриманні такої вигоди іншою особою свідчить про відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Обов`язком органу досудового розслідування є довести наявність мети отримання неправомірної вигоди, або зацікавленості у отриманні такої вигоди іншою особою, у випадку недоведеності відповідальність за цією статтею виключається.

У апеляційній скарзі сторона обвинувачення не навела будь-яких доводів на спростовування висновків районного суду про недоведеність такої зацікавленості.

Така вимога зазначена законодавцем у нормах матеріального права, суд як правозастосовний орган зобов`язаний у випадку відсутності такої складової кримінального правопорушення виправдати особу за таким обвинуваченням незалежно від того, чи це узгоджується із доводами апеляційної скарги виходячи із принципу законності.

Органом досудового розслідування констатовано, що ОСОБА_10 як особа, яка мала статус дитини сироти, не мала права на отримання грошової компенсації на житло, так як відповідно до інформації з даних державних реєстрів встановлено, що ОСОБА_10 31.05.2019 року придбала на підставі договору купівлі-продажу нежитлову будівлю загальною площею 1020,8 м2 в с. Їжівці, Чернівецького району, Чернівецької області, яка складається з корівника, двох прибудов та навісу.

Крім того, на підставі договору дарування ОСОБА_10 26.05.2016 стала власником квартири площею АДРЕСА_5 , яка складалася з 3-х кімнат.

Більше того, дані вищевказаних державних реєстрів засвідчили, що нежитлову будівлю ОСОБА_10 відчужила, уклавши за місяць до засідання Комісії та прийняття нею рішення про виплату грошової компенсації з державного бюджету, а саме 10.10.2019 року, договір дарування, а квартиру за 2 місяці, шляхом укладення 18.09.2019 року договору купівлі-продажу, за яким остання отримала від покупця 712 тис. грн. в повному обсязі до підписання цього договору.

При цьому, шляхом опрацювання даних реєстраційних справ на вищевказані об`єкти нерухомості в електронній формі, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що ОСОБА_10 відчужила вищевказані нежитлову будівлю і квартиру одній і тій самі особі, а саме ОСОБА_18 з яким, як встановлено досудовим розслідуванням, остання перебувала і продовжує перебувати в цивільному шлюбі, в якому в них народилось двоє малолітніх дітей.

У ході досудового розслідування даного кримінального провадження відносно ОСОБА_10 внесено відомості до ЄРДР 25.06.2022 року №12022262020001855 за ч. 3 ст. 190 КК України, досудове розслідування в якому триває.

Органом досудового розслідування констатовано, що ОСОБА_10 власними активними діями відчужила наявне у неї нерухоме майно, своїми активними діями хотіла отримати грошову компенсацію на отримання житла, подала для комісії отриману нею особисто в державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації ОСОБА_21 інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність в неї будь-якого майна та житла станом на 10.10.2019 року, тобто вже після проведеної нею впродовж двох місяців до засідання Комісії перереєстрації на свого цивільного чоловіка ОСОБА_18 . речових прав на належні їй впродовж 2016-2019 років на праві власності нежитлове приміщення та квартиру.

В ході досудового і судового слідства встановлено, що ОСОБА_10 було подано для комісії не деталізований витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а через те, що у неї відсутній ідентифікаційний код було подано саме актуальний витяг, де не відображено історію з придбанням чи відчуженням нею нерухомого майна.

Встановлено, що по всіх особах, по яких було прийнято рішення комісією про виділення субвенції на придбання житла, в тому числі і по ОСОБА_10 , у справах, наявні витяги з реєстрів які містили актуальну інформацію (актуальні дані), а не деталізовану, як того вимагає п.2.2.5. вказаного вище Положення. Ця обставина підтверджується відповіддю Державного підприємства «Національні Інформаційні системи» на запит суду (т.19 а.а. 47-55, а.с.75).

Із наданих стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження встановлено, що по всіх дітях сиротах, які претендували на отримання грошової компенсації на отримання житла, і матеріали щодо яких розглядалися на засіданні Комісії 05.11.2019 року були підготовлені тільки актуальні витяги Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як органом досудового розслідування так і під час судового розгляду встановлено і не оспорююється стороною обвинувачення, що ОСОБА_7 не мав самостійного доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доручав проведення такої перевірки особам, які мали доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна мали працівники Департаменту ОСОБА_60 та ОСОБА_20 , ці особи були допитані в якості свідків на досудовому розслідуванні, районним та апеляційним судом.

Свідок ОСОБА_60 в судовому засіданні пояснила, що у 2019 році працювала головним спеціалістом відділу верифікації Управління соціального захисту населення ЧМР. Обвинувачений ОСОБА_7 в той час перебував на посаді начальника відділу праці. Вона, а також її колега ОСОБА_20 мали доступ до речових прав на нерухоме майно. В її посадові обов`язки входило перевірка виплат субсидій тощо, і для цих перевірок використовувала дані реєстрів. Період перевірки майна осіб для призначення субсидій охоплював 12 місяців. Якщо надходив запит на перевірку осіб з приводу отриманих доходів від продажу майна то проводилась деталізована перевірка, де в формі запиту вона проставляла відповідну галочку і за таких обставин період не обирається нею. Коли задавалася в параметрах деталізована перевірка, то за результатами її видавалася вся історія про майно. В деталізованій довідці також могла бути інформація про відсутність майна і в роздрукованих таких довідках не можна було відрізнити чи довідка сформована деталізована чи актуальна, тобто при відсутності в особи майна актуальна і деталізована довідки не відрізняються за змістом. Про роботу комісії їй нічого не відомо. Обвинувачений не мав доступу до реєстру нерухомого майна, оскільки він неодноразово звертався до неї з усним проханням, як секретар комісії, перевірити наявність у заявників майнових прав на нерухоме майно, передаючи їй копії паспортів та ідентифікаційні коди осіб. Яка саме йому потрібна була інформація він не уточнював, тільки зауважував, що необхідно перевірити чи у заявника є майно. У зв`язку із цим вона формувала витяги з актуальною інформацією, а не деталізованою, сформовану довідку віддавала особисто ОСОБА_7 .

У відповідності до вимог ч. 14 ст. 352 КПК України районним судом був проведений одночасний допит свідків ОСОБА_49 , ОСОБА_20 та обвинуваченого ОСОБА_7 під час якого судом були встановлені незначні розбіжності в їх показаннях. Свідки не пам`ятають достеменно чи передавав їм ОСОБА_7 готову довідку з Державного реєстру майнових прав про відсутність у ОСОБА_10 майна для її перевірки, оскільки при першому їх допиті однозначної відповіді отримано не було. Обвинувачений же однозначно стверджує, що таку довідку для перевірки він свідкам надавав, однак як вбачається з інформації Державного підприємства «Національні інформаційні системи» свідками ОСОБА_61 та ОСОБА_20 не здійснювалось формування таких довідок на ОСОБА_10 .

Виходячи з цього, очевидним стає факт того, що робота Комісії була організована так, що на іі засідання до матеріалів справи на кожного претендента на отримання грошової компенсації долучалися тільки актуальні витяги щодо їх майна.

Тому, факт надання ОСОБА_10 самостійно комісії довідки з актуальною інформацією про іі майно, не змінив порядку оформлення документів на засідання Комісії, така довідка була би як у інших осіб у формі довідки з актуальною інформацією, оскільки на засіданні комісії не було жодних матеріалів з довідкою, яка містила б деталізовану інформацію про майно.

Стороною обвинувачення не доведено яким чином ОСОБА_7 , як секретар Комісії впливав, і як від його волі міг залежати встановлений порядок роботи Комісії як колегіального органу.

Стороною обвинувачення у обвинувальному акті зазначено порядок діяльності Комісії, іі склад, повноваження , однак не надано правової оцінки тому, як працює комісія, повноваження, та яку роботу у цій комісії виконує кожен іі член, які має обов`язки, чи впливає кожен член комісії на прийняте рішення, у тому числі на те рішення, яке є предметом судового розгляду даного кримінального провадження.

Відповідно до п. 1.1 Положення Комісія є консультативно-дорадчим органом та створена для формування пропозицій стосовно отримання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. До повноважень комісії, серед іншого належить перевірка наявності у дитини майнових прав на нерухоме майно або відчуження такого майна протягом останніх п`яти років (п.2.2.5.). Пунктами 3.6 та 3.7 передбачено, що секретар Комісії веде поточну роботу місцевої комісії, секретар за дорученням голови скликає засідання місцевої комісії, оформлює протокол засідання комісії. Хід засідання оформляється протоколом, який підписується усіма членами місцевої комісії, які були присутні на засіданні.

Відповідно до п. 3.2 Положення місцеву Комісію очолює заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, який керує роботою та головує на засіданнях. Голова комісії має заступника та секретаря. Секретар Комісії є посадовою особою департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (надалі Департамент).

Основною формою діяльності місцевої Комісії є її засідання, які проводяться за поданням Департаменту про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації (з усіма необхідними документами заявника) (п. 3.3 Положення).

Відповідно до п. 3.5 Положення Департамент не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами вносить до місцевої Комісії подання про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації. Місцева Комісія протягом 5 робочих днів з дати надходження подання у присутності дитини розглядає його по суті та приймає рішення про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації.

Згідно з п. 3.6 Положення поточну роботу місцевої Комісії виконує секретар, який за дорученням голови скликає засідання Комісії, оформлює протоколи засідання.

Хід засідання оформлюється протоколом, який підписується всіма членами місцевої Комісії, які були присутні на засіданні (п. 3.7 Положення).

Відповідно до п. 3.8 Положення Комісія відповідно до компетенції приймає рішення, яке подається виконавчому комітету Чернівецької міської ради для затвердження в установленому законом порядку не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня його прийняття. Копія рішення виконкому надсилається розпоряднику субвенції за місцевими бюджетами вищого рівня, визначеному п. 3 Порядку.

Згідно з п. 5 Порядку умовами надання субвенції є перебування дітей на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (надалі квартирний облік).

Для формування пропозицій стосовно потреби щодо спрямування субвенції за напрямами, передбаченими пунктом 4 цих Порядку та умов, і визначення дітей, яким буде придбано житло або призначено грошову компенсацію, за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації або за рішенням виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади утворюється відповідна комісія, яка є консультативно-дорадчим органом (далі - місцева комісія), затверджується положення про комісію та її склад (п.7 Порядку).

До повноважень місцевої комісії згідно з п. 8 Порядку належить: формування потреби щодо спрямування субвенції за напрямами, передбаченими пунктом 4 цих Порядку та умов, і підготовка відповідних пропозицій; уточнення пропозицій стосовно напрямів та об`єктів, на які буде спрямовано субвенцію; перевірка наявності у дитини статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа; перевірка наявності документів про перебування дитини на квартирному обліку; перевірка наявності у дитини майнових прав на нерухоме майно або відчуження такого майна протягом останніх п`яти років; з`ясування можливості/неможливості вселення дитини у приміщення, що зберігалося за нею; перевірка наявності рецензованого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні; визначення дитини, якій буде придбано житло або призначено грошову компенсацію.

Рішення місцевої комісії оформляється протоколом, який підписується всіма членами місцевої комісії, та подається районній, районній у м. Києві держадміністрації, виконавчому комітету міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади для затвердження в установленому законодавством порядку не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня його прийняття. Копія рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого комітету міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади надсилається розпоряднику субвенції за місцевими бюджетами вищого рівня, визначеному пунктом 3 цих Порядку та умов.

У рішенні місцевої комісії згідно з п. 31 Порядку та п. 3.9 Положення про Комісію зазначається: 1) прізвище, ім`я та по батькові дитини, дата народження; 2) документи, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа; 3) факт перебування дитини на квартирному обліку; 4) інформація про: місце проживання дитини; наявність/відсутність у дитини житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання; перебування дитини на обліку внутрішньо переміщених осіб (у разі взяття її на такий облік); надання раніше дитині житлового приміщення за рахунок бюджетних коштів; наявність у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа інвалідності, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ; технічний стан житла, що придбавається, наявність комунікацій, придатність для проживання в ньому дитини (зазначається тільки в рішенні про придбання житла).

На підставі п. 33 Порядку та п. 3.10 Положення про Комісію місцева комісія відмовляє дитині у придбанні житла або призначенні грошової компенсації у разі: подання недостовірних відомостей; прийняття рішення про втрату статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866; наявності у дитини майнових прав чи права власності на нерухоме майно, що є підставою для зняття з квартирного обліку; коли дитина не перебуває на квартирному обліку; коли дитині вже надавалося житлове приміщення.

Не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття рішення про придбання житла або призначення грошової компенсації місцева комісія надсилає його копію дитині, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації (п. 36 Порядку). Згідно п. 37 Порядку після отримання копії рішення комісії про призначення грошової компенсації дитина разом із законним представником або в разі його відсутності - з представником органу опіки та піклування за місцем свого походження (тільки у разі, коли дитина не досягла повноліття або визнана недієздатною особою, особою, цивільна дієздатність якої була обмежена) звертається до відділення банку, визначеного відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231 (далі - уповноважений банк), із заявою про відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання (далі - спеціальний рахунок). До заяви додається копія рішення комісії про призначення грошової компенсації.

Орган соціального захисту населення після отримання від дитини реквізитів її спеціального рахунка перераховує на нього кошти в сумі, визначеній у рішенні місцевої комісії, про що повідомляє дитині не пізніше ніж через три робочих дні з дати переказу коштів на її спеціальний рахунок (п. 39 Порядку).

Відповідно до п. 40 Порядку грошова компенсація може бути використана на придбання житлового приміщення в прийнятих в експлуатацію житлових будинках у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці в межах області протягом одного року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку. Житло придбавається шляхом укладення договору купівлі-продажу. Договором передбачається накладення заборони на відчуження такого житла протягом десяти років (п. 41 Порядку).

Зазначеними нормами врегульовано, що очолює Комісію голова, який керує роботою та головує на засіданнях, згідно п. 3.6 Положення поточну роботу місцевої Комісії виконує секретар, який за дорученням голови скликає засідання Комісії, оформлює протоколи засідання. прийняте рішення комісії у визначений строк надсилається для затвердження виконкому відповідної ради.

Яким чином оформлення ОСОБА_62 протоколів засідань комісії, та скликання засідань комісії могло вплинути на прийняття рішення комісії щодо окремої особи не встановлено, зважаючи на те, що рішення комісії приймається колегіально і проходить процедуру затвердження виконкомом відповідної ради.

В ході досудового та судового слідства не здобуто жодного доказу на підтвердження позиції обвинувачення про наявність будь якого інтересу ОСОБА_7 у отриманні ОСОБА_10 грошової компенсації.

Так , як вбачається із матеріалів справи комісією розглядалися матеріали щодо всіх осіб з наявними не деталізованими, як того вимагає закон, а актуальними довідками про майно, це може свідчити про неналежну організацію роботи комісії, що було обов`язком насамперед голови Комісії, який є відповідальним згідно Положення за організацію роботи комісії, адже такі матеріали були предметом вивчення і голосування всіх членів комісії на засіданні комісії.

ОСОБА_7 одноособово не приймав жодного рішення, як секретар комісії він не мав повноважень на прийняття одноособово рішень.

Документи, які він готував для комісії були надані комісії на засідання для вивчення і прийняття рішення.

Яким чином ОСОБА_7 впливав на прийняття рішення членами комісії не встановлено, так як і не встановлено ступінь вини кожного члена комісії і ОСОБА_7 , як члена комісії у тому, що прийнято рішення, яке не відповідає вимогам закону, а саме п.2.2.5. вказаного вище Положення, щодо вимоги про наявність витягів деталізованої, а не актуальної інформації про майно осіб, які претендували на виплату грошової компенсації.

Також, органом досудового розслідування описано процедуру за якою рішення Комісії проходить затвердження у виконкомі відповідної ради, однак органом виконавчої влади не було жодним чином відреаговано на відсутність деталізованих довідок про майно Державного реєстру щодо осіб, які претендують на отримання грошової компенсації згідно рішення Комісії.

ОСОБА_7 , виходячи із доводів сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, повинен одноособово нести кримінальну відповідальність за дії ОСОБА_10 , яка самостійно, власними активними діями надала комісії документ у якому не відображено наявність у неї нерухомого майна за останні п`ять років, його відчуження, а також за прийняте всіма членами комісії рішення на підставі цього документа, та за дії виконкому по затвердженню даного рішення.

Така однобічність і неповнота досудового розслідування свідчить про неконкретне обвинувачення ОСОБА_7 .

Виходячи із пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення не зрозуміло яка саме роль і участь ОСОБА_7 , який одноособово не приймав рішень, не був відповідальним за організацію роботи Комісії, не мав доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щоб самостійно перевірити наявність чи відсутність майна у особи, яка претендує на отримання грошової компенсації у тому, що Комісія як колегіальний орган, кожен член якої мав право і обов`язок знайомитися з матеріалами справи, голосувати за чи проти виділення грошової компенсації, прийняла відповідне рішення.

У ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження також обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст. 366 КК України.

Апеляційним судом за клопотанням апелянта безпосередньо допитано заявлених ним свідків, досліджено матеріали кримінального провадження, однак правових підстав для задоволення апеляційних вимог не виявлено.

Оцінюючи досліджені показання свідків, суд прийшов до висновку, що дані докази спростовують причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, КК України, оскільки всі вони стверджували, що рішення з приводу виділення коштів приймалось комісією шляхом голосування та формувалося у вигляді протоколу, який згодом затверджувався виконкомом Чернівецької міської ради, протокол засідання комісії відображав достовірний процес прийняття рішення, тобто доповідь голови комісії або секретаря, перелік питань, які підлягали розгляду, виступи членів комісії, процес голосування та фіксація його результатів, а також прийняте остаточне рішення.

Жодних змін, підробок, перекручень у протоколі комісії ОСОБА_7 , як секретар комісії, який безпосередньо вів протокол та член комісії не допускав, а відображав виключно процедурні питання прийняття рішення комісією, про що свідчать їх підписи в протоколі.

Об`єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об`єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення. Факультативним додатковим об`єктом цього злочину можуть бути права та свободи людини і громадянина, власність тощо. Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.

Відповідно до вимог п. 2, ч. 1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про необхідність ухвалення виправдувального вироку щодо ОСОБА_7 через недоведеність вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, доказів доведеності його вини не здобуто і під час апеляційного розгляду, та вичерпані можливості їх отримання.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованими висновки районного суду про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст. 366 КК України.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини та надано їм вірну юридичну оцінку, з якою погоджується і колегія апеляційного суду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які були б безумовними підставами для скасування оскаржуваного вироку, за результатами апеляційного розгляду не встановлено.

Виправдувальний вирок ухвалений судом із дотриманням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а виправдувальний вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Головуючий [підпис] ОСОБА_1

Судді [підпис] ОСОБА_2

[підпис] ОСОБА_3

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1

(посада) ОСОБА_63 , підпис) (ПІБ)

25.06.2024 року

(дата засвідчення копії)