25.06.2024

Справа № 720/875/24

Провадження № 2/720/460/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Факащук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог органу опіки і піклування Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи без самостійних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що він є батьком малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з ним та перебувають на його утриманні. Відповідач як матір дітей безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов`язків, ухиляється від виховання дітей, матеріально їх не підтримує. Просив суд позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітніх дітей та стягнути з неї аліменти на кожну дитину по 3000 гривень щомісяця.

Представник позивача направив до суду заяву, в якій позов підтримав та просив задовольнити заявлені вимоги, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Представник третьої особи подав до суду заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позову.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася та не повідомила суд про причини своєї неявки. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є матір`ю малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач доглядає та матеріально утримує свої дітей, оздоровлює і виховує їх. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх дітей, матеріально їх не забезпечує, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться їх життям, фактично без поважних причин самоусунулася від своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Магальської сільської ради № 174 від 10 травня 2024 року відповідача доцільно позбавити батьківських прав щодо своїх дітей.

Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя.

Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України вказаного кодексу, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно шостого принципу декларації ООН прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею дев`ятою Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Згідно правовим положенням, викладених у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.п. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи, що відповідач свідомо ухиляється від виховання своїх дітей, матеріально не забезпечує їх, не спілкується з ними та не цікавиться їх фізичним та духовним розвитком, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, суд у відповідності до вимог ст. 182 СК України враховує матеріальне становище та стан здоров`я дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатного віку, наявність у нього рухомого та нерухомого майна та інші обставини, що мають істотне значення.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. За змістом ч. 1 ст. 184 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою одержувача.

Приймаючи до уваги, що сторони проживають окремо та діти перебувають на утриманні позивача, відповідач як матір також зобов`язана приймати участь в утриманні своїх дітей нарівні із батьком, суд вважає за необхідне одночасно стягнути аліменти з відповідача на утримання своїх дітей.

Суд, визначаючи час з якого слід присудити аліменти на дітей, приймає до уваги, що позовна заява подана до суду 11 квітня 2024 року, а відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору на позовну вимогу про позбавлення батьківських прав, а в дохід держави суму судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на дитину.

На підставі ст.ст. 150, 155, 164-167, 181-184 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі щомісяця на кожну дитину в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень, починаючи з 11 квітня 2024 року до їх повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ляху Г.О.