П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5658/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо:

неврахування до вислуги років в Збройних Силах України попереднього місця служби 5 (п ять) років 8 (вісім) місяців та 29 (двадцять дев`ять) років в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Вінниця» УМВС України у Вінницькій області під час безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечені її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань;

невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 р., грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 р., грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 25 днів за 2022 р., під час несення служби у ВЧ НОМЕР_2 , грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій у кількості 28 днів за 2023 р., під час служби у ВЧ НОМЕР_1 , та за 2022 р., під час служби у ВЧ НОМЕР_2 , одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби в розмірі 4% відсотків місячного грошового забезпечення за 9 (дев`ять) календарних місяців та 15 (п`ятнадцять) днів служби (з 02.02.2023 по 17.11.2023) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.

Також позивач просив зобов`язати:

врахувати до вислуги років в Збройних Силах України, строк служби 5 (п`ять) років 8 (вісім) місяців та 29 (двадцять дев`ять) днів в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Вінниця» УМВС України у Вінницькій області під час безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечені її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань;

нарахувати та виплатити відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 р., грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 р., грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 25 днів за 2022 р., під час несення служби у ВЧ НОМЕР_2 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у кількості 28 днів за 2023 р., під час служби у ВЧ НОМЕР_1 . та за 2022 р., під час служби у ВЧ НОМЕР_2 . одноразову грошову допомогу у зв`язку зі звільненням з військової служби в розмірі 4% (відсотків) місячного грошового забезпечення за (дев`ять) календарних місяців та 15 (п`ятнадцять) днів служби (з 02.02.2023 по 17.11.2023) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт

До складу позовних вимог ОСОБА_1 також входило

- визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 02.02.2023 по 17.11.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 р., з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 02.02.2023, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 02.02.2023 по 17.11.2023, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також здійснення перерахунку та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Далі, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року, за клопотанням позивача, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03 квітня 2024 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії матеріалів, які містять:

- інформацію щодо визначення тарифного коефіцієнту для обрахування грошового забезпечення ОСОБА_1 при звільненні;

- інформацію щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 02.02.2023 по 17.11.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 р., та показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосований для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- розрахунки та пояснення про проведення при звільненні ОСОБА_1 нарахування всіх виплат, в тому числі, інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 р., грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій за 2023 р. та за 2022 р., одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби;

- інформацію щодо вислуги років ОСОБА_1 ..

Також зобов`язано надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період служби у ВЧ НОМЕР_1 , із зазначенням основних та додаткових складових.

У зв`язку з витребуванням доказів, суд зазначив в оскаржуваній ухвалі зазначив про зупинення провадження у даній справі до отримання вказаних доказів.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції процитував пункт 7 частини 2 статті 236 КАС України, який передбачає, що суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.

Виходячи з даної норми, суд, застосувавши аналогію закону, вирішив зупинити провадження у справі до отримання витребуваних доказів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її частково скасувати, в частині зупинення провадження у справі та прийняти постанову, якою встановити відповідачу строк для подання доказів та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Також, разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про постановлення окремої ухвали щодо суб`єкта владних повноважень.

Так, позивач просить постановити окрему ухвалу про застосування заходів процесуального примусу та направити її відповідачу для інформування.

Позивач указує на те, що Військова частина НОМЕР_1 зловживає своїми процесуальними правами, а саме: не надає відзив на позов.

При цьому, позивач посилається на вимоги статей 145-149 КАС України, які регулюють заходи процесуального примусу та наполягає на застосуванні до Військової частини НОМЕР_3 виду заходу процесуального примусу, як штраф.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року задоволено частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, в частині зупинення провадження у справі скасовано.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року залишено без змін.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

Передусім слід зазначити, що ОСОБА_1 у своїй заяві про постановлення окремої ухвали фактично ставить питання про ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, зокрема штрафу.

Дослідивши питання чи є в діях Військової частини НОМЕР_1 ознаки зловживання своїми процесуальними правами, або ж вчинення дій чи допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, або невиконання останнім своїх процесуальних обов`язків, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини 4 статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина 1 статті 144 КАС України).

Види заходів процесуального примусу визначені статтею 145 КАС України

Зокрема, одним із видів заходів процесуального примусу є штраф (пункт 5 частини 1 статті 145 КАС України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Доводи заявника про зловживання суб`єктом владних повноважень своїми процесуальними правами зводяться до того, що останній не подав відзив на позов.

Водночас, подання відзиву на позов не є обов`язком відповідача, а його правом, про що, відповідно, свідчить частина 6 статті 162 КАС України, яка передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведене у сукупності та враховуючи той факт, що дії відповідача у встановленому законом порядку зловживанням процесуальними правами не визнавалися, підстав для застосування до нього заходів процесуального примусу не встановлено.

За таких умов, суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які дають підстави для задоволення заяви про постановлення окремої ухвали.

Керуючись статтями 144, 149, 249, 311, 321 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 24.06.2024.