ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/5741/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту 7 рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту 7 рішення Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області 25 сесії 8 скликання від 14 грудня 2023 року № 50-25/VIII «Про дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)» відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0165145, що зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30 жовтня 1996 року № 145, право на 1/3 частину якого успадковано відповідно до рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2023 року справа № 736/1547/23 по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Лісове»; зобов`язання Корюківську міську раду Корюківського району Чернігівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0165145, що зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30 жовтня 1996 року № 145, право на 1/3 частину якого успадковано відповідно до рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2023 року справа № 736/1547/23 по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Лісове».

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що право користування належною спадщиною не може ставитись в залежність від одержання свідоцтв про право на спадщину іншими спадкоємцями.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачка не є одноосібним власником спадкових прав на земельну ділянку (пай), а лише спадкоємицею 1/3 частини прав на земельну ділянку. Вказує, що рішення щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою повинні бути спільними та одностайно схвалені усіма співвласниками.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.09.2023 у справі № 736/1547/23 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно було задоволено повністю, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом право на 1/3 частину земельної частки (пай) у землі, площею 5,11 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Лісове» села Бреч Корюківського району Чернігівської області, право на яку посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН 0165145, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 40-43).

ОСОБА_1 звернулась до Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області з заявою від 10.11.2023 та відповідними документами про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості по сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0165145, який зареєстровано 30.10.1996 за № 145 по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Лісове» та право на 1/3 якого успадковано згідно рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.09.2023 справа № 736/1547/23 (а.с. 35-39).

Пунктом 7 рішення двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області було прийнято рішення від 14.12.2023 № 50-25/VIII, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0165145, що зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30 жовтня 1996 року № 145, право на 1/3 частину якого успадковано відповідно до рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2023 року справа № 736/1547/23 по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Лісове» оскільки відповідно до пункту 1 статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (а.с. 33-34).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 16 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Питання виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам регулюється Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 899-IV (далі Закон № 899-IV).

Зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земельних часток (паїв) за відповідними сертифікатами на землю, що належала на праві колективної власності колективними сільськогосподарським підприємствам тощо.

Згідно частин першої, другої статті 2 Закону № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Частинами першою та другою статті 3 Закону № 899-ІV передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

На підставі статті 5 Закону № 899-IV сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) мають право зокрема, розглядати заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок, приймати рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), розглядати та погоджувати проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 899-IV встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно статті 55 Закону України «Про землеустрій» у разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Отже вирішення питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо виділення громадянам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Суд зазначає, що рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.09.2023 у справі № 736/1547/23 визнано за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на 1/3 частину земельної частки (пай) у землі, площею 5,11 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Лісове» села Бреч Корюківського району Чернігівської області, право на яку посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН 0165145.

Тобто, позивач має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості), подавши до сільської ради відповідну заяву, а відповідач реалізуючи надані йому повноваження та розглядаючи заяву щодо виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), приймає рішення про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), що є підставою для звернення до землевпорядної організації та укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), отримання заявником витягу з Державного земельного кадастру та здійснення ним реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

При цьому, Земельний кодекс Українине містить підстав для відмови у наданні згаданого дозволу.

Позивачем з метою отримання передбаченого статтею 123 Земельного кодексу Українидозволу подано заяву, до якої додано копії паспорта, картки платника податків, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН 0165145 та згадане судове рішення.

Разом з тим, відповідачем було відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на тій підставі, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Однак, суд не приймає до уваги вказане посилання, оскільки стаття 358 Цивільного кодексу України регулює здійснення права спільної часткової власності, зокрема, володіння та користуваннямайном, яке знаходиться у власності відповідних осіб, однак спірним у даній справі є питання лише надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яке є лише одним із перших етапів оформлення права власності на земельну ділянку.

При цьому, права позивача на оформлення своїх речових прав на земельну ділянку не може бути поставлено в залежність від дій/бездіяльності інших можливих спадкоємців.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Корюківською міською радою Корюківського району Чернігівської області не на підставі, яка визначена Земельним кодексом України, є необґрунтованим, непропорційним та прийнятим без урахування прав - позивача як спадкоємця, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом про визнання протиправним та скасування пункту 7 рішення Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області 25 сесії 8 скликання від 14.12.2023 № 50-25/VIII «Про дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)»; зобов`язання Корюківську міську раду Корюківського району Чернігівської області повторно розглянути на пленарному засіданні сесії міської ради заяву ОСОБА_1 від 10.11.2023 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0165145, що зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30.10.1996 № 145, право на 1/3 частину якого успадковано відповідно до рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.09.2023 у справі №736/1547/23 по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Лісове».

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Корюківську міську раду Корюківського району Чернігівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0165145, що зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30 жовтня 1996 року № 145, право на 1/3 частину якого успадковано відповідно до рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2023 року справа № 736/1547/23 по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Лісове» суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Крім того, як судом вже було зазначено, передумовою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є певний алгоритм дій уповноваженого органу щодо перевірки розташування земельної ділянки на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 21.08.2018 у справі № 810/3393/17.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області (вул. Бульварна, 6, м. Корюківка, Чернігівська обл., Корюківський р-н, 15300, код ЄДРПОУ 04061760) про визнання протиправним та скасування пункту 7 рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області 25 сесії 8 скликання від 14.12.2023 № 50-25/VIII «Про дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)».

Зобов`язати Корюківську міську раду Корюківського району Чернігівської області повторно розглянути на пленарному засіданні сесії міської ради заяву ОСОБА_1 від 10.11.2023 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0165145, що зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30.10.1996 № 145, право на 1/3 частину якого успадковано відповідно до рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.09.2023 у справі № 736/1547/23 по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Лісове».

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.06.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА