РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2024 року м. Рівне№460/4873/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/8876/23 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. ст. 172-20 КУпАП та накладено стягнення, що становить 17000 грн. Зазначає, що постанова суду у встановлений законом порядку йому не скерована, а тому у добровільному порядку штраф не сплачено. Однак вказує, що державний виконавець не з`ясувавши всіх обставин, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та стягує штраф за подвійним розміром. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.04.2024 позовну заяву після усунення недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правиламистатті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що при здійснення перевірки виконавчого документа, виконавець не наділений окремими повноваженнями щодо встановлення обставин, за яких рішення набрало законної сили та відповідно, не вправі відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі не отримання позивачем примірнику постанови №336/8876/23 від 31.10.2023 виданого Шевченківським районним судом місто Запоріжжя. Також відповідач зазначає, що основним критерієм за наявності якого державний виконавець зобов`язується прийняти виконавчий документ до виконання є набрання таким виконавчим документом законної сили. Вказують на те, що жоден закон не наділяє державного виконавця правом чи обов`язком здійснювати контроль за направленням постанови про адміністративне правопорушення особі, відносно якої вони винесена. Тобто, державний виконавець не вправі контролювати суд на предмет направлення постанови про адміністративне правопорушення. Також, у зв`язку з відсутністю повноважень, державний виконавець не може вимагати таку інформацію від суду, який видав виконавчий документ. Внаслідок цього, обставини, які викладені в позові, як доводи неправомірності оскаржуваної постанови, є безпідставними. Крім того, посилання на те, що в резолютивній частині боржником зазначено ОСОБА_2 , а штраф стягується з ОСОБА_1 не є обставиною, яка позбавляє можливості виконання рішення суду. Під час примусового виконання рішення державний виконавець, в силу положень статті 118 Закону України "Про виконавце провадження" має право з`ясовувати інформацію про боржника в тому числі про його ідентифікаційні дані. 3 огляду на встановлення таких даних 21.05.2024, державним виконавцем було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 04.06.2024 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження, у зв`язку з неприбуттям учасників справи, яких належним чином повідомлено, про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог частини четвертоїстатті 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2023 у справі №336/8876/23 розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вирішено визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, та накласти стягнення в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави (Отримувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) - UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету- 21081100, призначення платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції (державний бюджет).

Постанова №336/8876/23 від 31.10.2023, що видана Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, пред`явлена до виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відповідно до листа від 11.04.2024 за вих.н №336/8876/23/10241/2024.

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 17.04.2024 відкрито виконавче провадження №74777652 з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави (Отримувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) - UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету- 21081100, призначення платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції (державний бюджет),

Крім того, 17.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 3400,00грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

17.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №74777652.

08.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Державний виконавець 21.05.2024 виніс постанову про зміну реєстраційних даних виніс зміни в автоматизовану систему виконавчого провадження а саме: стягнення штрафу на користь держави із ОСОБА_2 зазначив ОСОБА_1 .

Вважаючи постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Насамперед, при вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду які викладені в постановах від 04.10.2023 у справі №240/8781/23 та від 11.10.2023 у справі №460/10292/23.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами 2, 4 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404).

Нормами частини 1статті 4 Закону № 1404-VIIIвизначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до частини 4статті 4 Законупередбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленомузакономпорядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановленийзакономстрок пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Пунктами 2, 6 частини четвертоїстатті 4 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановленийзаконом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно достатті 26 цього Закону.

За приписами частини першоїстатті 5 Закону № 1404-VIIIпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами частин першої, другоїстатті 12 Закону № 1404-VIIIвиконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Так, відповідно достатті 26 Закону № 1404-VІІІвиконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Частина 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення зазначених діянь повторно або ж в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 1Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України, зокрема № 451/2023 від 26.07.2023 року з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб та продовжується.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом з`ясовано, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2023 у справі №336/8876/23, старшим державним виконавцем Відділу держаної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бодейко В.А. 17.04.2024 відкрито виконавче провадження.

Згідно з матеріалами справи виконавчий документ поданий в строк, як це передбачено Законом №1404-VІІІ.

Таким чином, у державного виконавця не було передбачених частиною 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, так як вказана постанова відповідала вимогам до виконавчого документа, встановленим ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ.

Водночас обгрунтування позивача щодо не надсилання постанови при притягнення до адміністативної відповідальності у справі №336/8876/23, не є ознакою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, є підстановю для оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2023 у справі №336/8876/23.

З наведених обставин суд дійшов висновку, що постанова від 17.04.2024 у виконавчому провадженні №74777652 про відкриття виконавчого провадження, прийнята відповідачем у відповідності до вимог законодавства.

За наведених обставин позовні вимоги про визнання постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.04.2024 у виконавчому провадженні №74777652 про відкриття виконавчого провадження протиправною та скасування як такої, що була прийнята або вчинена з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» із настанням наслідків, передбачених ч.2 ст.59 вказаного Закону, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 червня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Замкова, 22А,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 35007146)

Суддя У.М. Нор