РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 червня 2024 р. Справа № 120/10344/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати пункт 374 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2022 №33 щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Визнати протиправним та скасувати пункт 130 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2022 №122, яким ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та призначено на посаду старшого водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 ;

- Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №159 від 08.06.2022, яким ОСОБА_1 було зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду солдат резерву;

- Визнати протиправним та скасувати пункт 16 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.07.2022 №197, яким ОСОБА_1 виключено зі складу особового складу ВЧ НОМЕР_2 у зв`язку із призначенням на посаду механіка-водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти ВЧ НОМЕР_3 ;

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключити зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що дії відповідачів щодо мобілізації ОСОБА_1 , призову на військову службу і подальшого переведення до військових частин здійснені з порушенням встановлених законодавством обмежень і умов для призову на військову службу, а саме: без урахування наявності у позивача на утриманні трьох малолітніх дітей; без проходження військово-лікарської комісії до винесення наказу про призов позивача і включення до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 ; без урахування обставини, що позивач визнаний непридатним для служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час.

Ухвалою суду від 16.12.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків.

09.01.2023 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

10.02.2023 представник ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що оскільки в обліковій картці та тимчасовому посвідчені на солдата ОСОБА_1 були наявні відомості про проходження ВЛК від 14.03.2018 року №10/308 з висновком про придатність до військової служби, то він підлягав плановому медичному переогляду лише 14.03.2023 та на момент призову 24.02.2022 був придатним за станом здоров`я для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Тому, представник вважає твердження позивача про протиправність його призову 24.02.2022 на підставі не проходження ним медичного огляду помилковим та таким, що не відповідає дійсності. Більше того, з метою оновлення відомостей про стан здоров`я позивача, 25.02.2022 його було направлено для проходження повторно ВЛК, згідно висновком якого ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби на підставі статті 396 графи II Положення №402.

Так, абз. 2 пп. «г» п. 20.3 глави 20 розділу 11 Положення М6402 встановлено, що одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Отже, відповідач вважає, що позивач був зарахований та проходив службу у роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 (раніше військовий комісаріат) з дотриманням вимог вищевказаних нормативно-правових актів.

Щодо аргументів позивача про наявність відстрочки від призову на військову службу, то представник відповідача вказує, що в обліковій картці ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про наявність в останнього трьох неповнолітніх дітей на утриманні, що підтверджується копією облікової картки ОСОБА_1 , витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, а також відсутністю даного запису у військовому квитку позивача серії НОМЕР_4 .

Таким чином, на думку відповідача, позивач самостійно нівелював своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом легковажного відношення до своїх обов`язків визначених приписами ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та позбавив ІНФОРМАЦІЯ_4 можливості визначити підстави для такої відстрочки.

14.02.2023 представник військової частини НОМЕР_1 подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вказує, що 10.05.2022 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у відповідності до наказу командира частини за номером № НОМЕР_5 , на підставі припису ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.05.2022 №113/156. Також додатково повідомляє, що ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_6 " (по особовому складу) від 30.05.2022 №70-PC у розпорядження командира частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби. З 01.06.2022 наказом командира військової частини за номером №144 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

У відзиві від 14.02.2023 представником військової частини НОМЕР_1 заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.06.24 клопотання представника відповідача про закриття провадження повернуто без розгляду.

24.02.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому адвокат зазначає, що пункт 3.2 Положення №402, на який посилається відповідач в обґрунтування чинності постанови ВЛК протягом 5 років, встановлює правила проходження медичного огляду військовозобов`язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів. Згідно записів у військовому квитку позивача та його облікової картки, наданої відповідачем, позивач не перебував у запасі, а відтак вказаний пункт не поширює на нього свою дію. Більш того, пункт 3.2. Положення №402 встановлює періодичність проведення медичних оглядів під час перебування у запасі, але не поширює свою дію на випадок призову військовозобов`язаного на військову службу. Таким чином, чинним законодавством України передбачено обов`язковість проведення медичного огляду до призову (прийняття) на військову службу, чого в даному випадку зроблено не було і позивач був протиправно призваний ще 24.02.2022 до проходження ВЛК.

Щодо визнання позивача обмежено придатним до військової служби, то вказує, що визнання особи обмежено придатною до несення військової служби унеможливлює призначення (переведення) її до військових частин, які беруть участь у бойових діях, тому переведення та зарахування позивача до особового складу військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 було протиправним.

Щодо тверджень відповідача про відсутність в особовій справі відомостей про наявність у позивача трьох дітей, то представник вказує, що неналежне виконання працівниками відповідача своїх посадових обов`язків щодо ведення особових справ військовозобов`язаних та невнесення до них відповідних відомостей не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

28.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує, що згідно відомостей, що містяться в обліковій картці ОСОБА_1 та у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_6 , ОСОБА_1 був зарахований в запас та взятий на військовий облік військовозобов`язаних у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_7 ) 17.05.2018 на підставі абз. 9 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (по досягненню 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників) та будучи придатним для проходження військової служби згідно висновку ВЛК від 14.03.2018 року №10/308, тому застосування абз. 3 п. 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402 є обґрунтованим.

21.03.2023 військова частина НОМЕР_1 надіслала заперечення, у яких просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

06.04.2023 представник військової частини НОМЕР_2 надіслав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, якщо у військовослужбовця є підстави для звільнення, передбачені п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» він має звернутися із рапортом разом з підтверджуючими документами до свого безпосереднього командира, однак командування військової частини НОМЕР_2 нічого не отримувало. Крім того, звертає увагу суду. Що ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив місце несення служби, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 17.08.2022 №104/8 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцями 05.08.2022».

28.05.2024 військова частина НОМЕР_2 заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 24.06.24 у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Відповідач - військова частина НОМЕР_3 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. У відзиві на позовну заяву від 06.04.2023 представник військової частини НОМЕР_2 повідомив суд, що відповідно до директиви Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 28.10.2014 №Д-34/дск та від 19.07.2019 №6дск, військова частина НОМЕР_3 є підпорядкованим підрозділом військової частини НОМЕР_2 та структурно входить до її складу, тому військова частина НОМЕР_2 здійснює представництво інтересів і від імені військової частини НОМЕР_3 .

Крім того, для повідомлення військової частини НОМЕР_3 про відкриття провадження у даній справі судом надіслано лист з додатками до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » для передачі до військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначено у ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , 24.02.2022 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначений старшим стрільцем третього відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується п. 374 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.02.2022 №33.

Згідно п. 130 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2022 №122, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та вирішено вважати таким, що з 10.05.2022 справи та посаду старшого водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з 6 тарифним розрядом.

Відповідно до п. 35 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2022 №144 позивача з 01.06.2022 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_7 №159 від 08.06.2022, позивача зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду солдат резерву, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_4 .

Пунктом 16 Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.07.2022 №197, позивача, призначеного наказом командира військової частин НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16.07.2022 №184-РС на посаду механіка-водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 вирішено вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.

Позивач вважає протиправними п. 374 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.02.2022 №33, п. 130 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2022 №122, Наказ командира військової частини НОМЕР_2 №159 від 08.06.2022, яким його зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_2 та п. 16 Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.07.2022 №197, а тому просить суд скасувати їх та звільнити його з військової служби.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з ч.1,2 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абз. 2 ч. 6 с. 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Абзацом 4 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

24.02.2022 року у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указами Президента України №64/2022, №69/2022 було введено в Україні воєнний стан та оголошено і проведено загальну мобілізацію.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

В свою чергу, Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних лій.

Водночас статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII, статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих п місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії :

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із

забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх укомплектування у мирний час та особливий період.

Відповідно до п. 251 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в особливий період військовослужбовці проходять військову службу, резервісти призиваються на військову службу, а військовозобов`язані виконують військовий обов`язок у запасі в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження військової служби в особливий період.

Також Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти). Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров`я, а також військовозобов`язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів (абз. 3 п. 3.2 глави 3 розділу II Положення №402).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: (1) запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних; (2) військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського старшинського складу, поділяються на розряди за віком: перший розряд - до 35 років; другий розряд - до 60 років.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Приписами абз. 9 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок i військову службу» встановлено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Частина 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає, що щодо військового обов`язку громадини України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Так, судом установлено, що згідно відомостей, що містяться в обліковій картці ОСОБА_1 та у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_6 , позивач зарахований в запас та взятий на військовий облік військовозобов`язаних у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_7 ) 17.05.2018 на підставі абз. 9 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (по досягненню 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників) та визнаний придатним для проходження військової служби згідно висновку ВЛК від 14.03.2018 року №l0/308. Крім того, встановлено, що позивач підлягав повторному медичному переосвідченню 14.03.2023.

Враховуючи наведене, аргументи позивача щодо протиправності його призову у зв`язку з не проходженням медичного огляду є необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про наявністю у нього на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років, то суд зазначає наступне.

Нормами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено перелік військовозобов`язаних, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед яких жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей та посвідченням серії НОМЕР_8 .

Так, приписами ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку.

Крім цього, відповідно до абз. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 7 грудня 2016 року (дійсна на момент призову Позивача на військову службу під час мобілізації) військовозобов`язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Судом установлено, що у матеріалах справи ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про наявність в останнього трьох неповнолітніх дітей на утриманні, що підтверджується обліковою карткою, витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, а також відсутністю даного запису у військовому квитку Позивача серії НОМЕР_9 .

Таким чином, позивач самостійно нівелював своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки не подав відомості про народження дітей та позбавив ІНФОРМАЦІЯ_4 можливості визначити підстави для такої відстрочки.

Жодних підтверджуючих доказів щодо пред`явлення позивачем ІНФОРМАЦІЯ_11 вказаного вище посвідчення та свідоцтв про народження дітей позивачем не надано.

Отже, оскільки ОСОБА_1 до призову його на військову службу під час мобілізації був військовозобов`язаним щодо виконання військового обов`язку і перебував в запасі для комплектування Збройних Сил України, даних щодо перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей у обліковій картці, які б давали йому можливість для звільнення від проходження військової служби, не містилося, та який визнаний придатним для проходження військової служби військово-лікарською комісією, тому суд вважає, що позивача правомірно зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування пункту 374 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.02.2022 №33.

Щодо доводів позивача про протиправність переведення його до військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у зв`язку з визнанням його обмежено придатним до військової служби у воєнний час, то суд зазначає наступне.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 3.8 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 встановлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Судом установлено, що 25.02.2022 ОСОБА_1 направлено для проходження повторного ВЛК, згідно з висновками якої позивача визнано обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 39б графи ІІ Положення №402, що підтверджується Довідкою 25/434 ВЛК.

Згідно п. г п. 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402, одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

Відповідно до записів у графі 17 військового квитка серії НОМЕР_4 та витягів з наказів, позивач у військовій частині НОМЕР_1 займав посаду старшого водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, у військовій частині НОМЕР_3 посаду механіка-водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти.

З листа військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2022 №1619/157/4211 на запит адвоката вбачається, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 10.05.2022 по 01.06.2022, в районі виконання завдань за призначенням не перебував, до виконання бойових завдань у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не залучався.

Суд зазначає, що будь-яких доказів про проходження позивачем служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах позивачем не надано, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування п. 130 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2022 №122, Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №159 від 08.06.2022, п. 16 Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.07.2022 №197.

Щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_3 звільнити позивача з військової служби та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , то суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 7 пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини, зокрема у зв`язку перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

В пункті 7 статті 26 Закону №2232-XII вказано, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 3 ст. 24 Закону №2232-XII встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до абз. 2 п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до п.233 Положення, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання.

Пунктом 1.5. розділу І наказу Міністерства оборони України від 26.05.2014 № 333 "Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України" (надалі Інструкція №333) передбачено, що командири (керівники) зобов`язані забезпечити належну організацію обліку особового складу в підпорядкованих органах військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (далі військові навчальні заклади), установ і організацій, кораблів і підрозділів і створювати для посадових осіб, які ведуть облік особового складу, усі умови для своєчасного, якісного і повного виконання ними вимог цієї Інструкції.

Відповідно до п 1.6. розділу І Інструкції №333 організація і стан обліку особового складу у військових частинах і з`єднаннях покладаються на начальників штабів військових частин і з`єднань.

Пунктом 11.1. Розділу 11 Інструкції №333 визначено, що накази по особовому складу є основними документами, які визначають службове становище офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 (зі змінами) (далі - Положення), і наказами Міністерства оборони надано право присвоєння військових звань, призначення на посади, укладення і продовження строку контракту, звільнення з військової служби.

При цьому, проекти наказів до подання їх на підпис командирам (керівникам) повинні бути перевірені (вичитані), звірені з документами персонального обліку військовослужбовців та завізовані на звороті останнього аркуша наказу безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою.

Після цього проекти наказів проходять правову експертизу в юридичній службі. Віза посадової особи юридичної служби проставляється на звороті кожного аркуша першого примірника наказу (п.12.11 Інструкції №333).

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція №170), визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України .

Відповідно до п.1.5 Інструкції №170, для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.

Згідно із абз.3 п.14.10 розділу XIV Інструкції №170, звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п.5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пункту 1 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п`ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Проаналізувавши наведені норми, суд звертає увагу, що розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абз.3 п.14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували на здійснення ОСОБА_1 дій, передбачених Інструкцією №170 (подання рапорта з доданими свідоцтвами про народження дітей та посвідчення багатодітної сім`ї), на підставі чого, його можливо було б звільнити з військової служби.

Оскільки позивачем не було вчинено дій для його звільнення з військової служби, то з наведеного слідує, що командиром військової частини НОМЕР_3 не вчинено будь-яких дій, які могли б порушити права позивача та які б підлягали захисту шляхом зобов`язання вчинення певних дій.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставами для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні вимог.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача та оцінивши зібрані в справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_10 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_11 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_12 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_13 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ).

СуддяВіятик Наталія Володимирівна