КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/1942/23 Головуючий у суді першої інстанції - Усатова І.А.

Номер провадження № 33/824/3177/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Київської митниці Державної митної службина постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року щодо притягнення:

громадянина Республіки Італія ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_1 , виданий 17 жовтня 2019 року,

до адміністративної відповідальності за ст. 473 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту протоколу про порушення митних правил № 2206/10000/22 від 19 грудня 2022 року вбачається, що 08 грудня 2022 року в зону діяльності Київської митниці до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 9) надійшло міжнародне експрес-відправлення, за міжнародним транспортним документом від 08 грудня 2022 року № 1671533990 та інвойсом від 30 листопада 2022 року на адресу громадянки ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 .

Згідно інформації, зазначеної МЕВ, відправником міжнародного експрес відправлення є громадянин ОСОБА_3, АДРЕСА_2, телефон: НОМЕР_3 .

Відповідно до інвойсу від 30 листопада 2022 року МЕВ мало містити: новорічні гірлянди, рюкзак та календар на загальну суму 50 Євро.

Однак, при митному огляді МЕВ, який здійснено 08 грудня 2022 року встановлено, що вміст МЕВ від 08 грудня 2022 року № 1671533990, крім вказаних у інвойсі товарів, містить:

- зразки парфумів з маркуванням «Louis Vuitton» в кількості 10 шт. по 2 мл. в коробці;

- мобільний телефон «iPhone 14 Plus Silicone Case MagSafe» - 1 шт.;

- адаптер живлення MHJE3ZM/A 20 W USB - C т/м Apple - 1 шт.;

- чохол для мобільного телефону «iPhone 14 Plus Silicone Case MagSafe» - 1 шт.

Як зазначав митний орган, інформація про найменування, кількість та вартість не відповідає відомостям, що заявлені відправником у товаросупровідних документах.

На переконання митного органу, відправник міжнародного експрес-відправлення громадянин ОСОБА_3 не заявивши точні відомості про товари у міжнародному експрес-відправленні від 08 грудня 2022 року №1671533990 здійснив переміщення МЕВ з порушенням митних правил, що є порушенням митних правил, передбачених ст.473 МК України.

Так, 19 грудня 2022 року уповноваженою особою Київської митниці за ознаками ст. 473 Митного кодексу України складено протокол про порушення митних правил № 2206/10000/22, яким на підставі ст. 511 МК України вилучено товари, що стали предметом правопорушення.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року закрито провадження відносно ОСОБА_3 у справі про порушення митних правил, передбачених ст. 473 МК України у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вилучені за протоколом про порушення митних правил товари повернуто одержувачу міжнародного поштового відправлення №1671533990 громадянці ОСОБА_1 після здійснення митного оформлення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник Київської митниці Держмитслужби - Келеберденко В.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої наголошує, що інформація про найменування, кількість та вартість не відповідає відомостям, що були заявлені ОСОБА_3 у товаросупровідних документах. На думку апелянта, відправник вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 473 МК України, пересилаючи через митний кордон України у міжнародному експрес-відправленні товари, заборонені до такого пересилання законодавством України через відправку товарів з порушенням митних правил у формі не заявлення точних відомостей про товари.

Враховуючи викладене, представник митниці просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким визнати винним ОСОБА_3 у порушенні митних правил, передбачених ст. 473 МК України та накласти на нього стягнення у вигляді конфіскації предметів правопорушення.

Вислухавши пояснення представника митного органу - Келеберденка В.В., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення представника ОСОБА_3 - Корольової С.В. , яка заперечили щодо доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.486, 489, 495 МК України всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.527 МК України, ст.283 КУпАП. Висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.473 МК України, є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що 08 грудня 2022 року в зону діяльності Київської митниці до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 9) надійшло міжнародне експрес-відправлення, за міжнародним транспортним документом від 08 грудня 2022 року № 1671533990 та інвойсом від 30 листопада 2022 року на адресу громадянки ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 .

Згідно інформації, зазначеної МЕВ, відправником міжнародного експрес відправлення є громадянин ОСОБА_3, АДРЕСА_2, телефон: НОМЕР_3 .

Відповідно до інвойсу від 30 листопада 2022 року МЕВ мало містити: новорічні гірлянди, рюкзак та календар на загальну суму 50 Євро.

Однак, при митному огляді МЕВ, який здійснено 08 грудня 2022 року встановлено, що вміст МЕВ від 08 грудня 2022 року № 1671533990, крім вказаних у інвойсі товарів, містить:

- зразки парфумів з маркуванням «Louis Vuitton» в кількості 10 шт. по 2 мл. в коробці;

- мобільний телефон «iPhone 14 Plus Silicone Case MagSafe» - 1 шт.;

- адаптер живлення MHJE3ZM/A 20 W USB - C т/м Apple - 1 шт.;

- чохол для мобільного телефону «iPhone 14 Plus Silicone Case MagSafe» - 1 шт.

Як зазначав митний орган, інформація про найменування, кількість та вартість не відповідає відомостям, що заявлені відправником у товаросупровідних документах.

З огляду на викладене вище представник митного органу вважає, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 473 Митного кодексу України.

Стаття 473 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, спрямованих на пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, та тягне за собою конфіскацію цих товарів.

Відповідно до ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України:

1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом;

2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених ст. 376 та ч. 2 ст. 378 цього Кодексу);

3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях: 1) товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території; 2) товарів, відправлених з порушенням митних правил; 3) товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 4) товарів, які за результатами проведення заходів офіційного контролю не можуть бути випущені у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну; 5) товарів (одяг, взуття тощо), що були у використанні та перебувають у брудному стані, які за своїми ознаками можуть становити небезпеку для працівників поштового зв`язку, без документів про проведену фумігацію; 6) товарів, що класифікуються в 1-24 групах згідно з УКТ ЗЕД, що переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами, крім харчових продуктів загальною вагою не більше 10 кілограмів в упаковці виробника; 7) алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, що переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами, незалежно від вартості.

Згідно з частиною другою статті 18 Всесвітньої поштової конвенції (учиненої в м. Доха 11 жовтня 2012 року), вкладення зазначених нижче предметів забороняється в усіх категоріях відправлень (п.2.1.):

- наркотиків та психотропних речовин, визначених Міжнародним комітетом з контролю за наркотиками, або інших незаконних речовин, заборонених у країні призначення (п.2.1.1.);

- інших предметів, увезення чи обіг яких заборонено в країні призначення (п.2.1.4.);

- предметів, які за своїм характером або пакуванням можуть становити небезпеку для поштових працівників або населення (п.2.1.5.).

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, будь-яких доказів того, що зразки парфумів з маркуванням «Louis Vuitton» в кількості 10 шт. по 2 мл. в коробці; мобільний телефон «iPhone 14 Plus Silicone Case MagSafe» - 1 шт.; адаптер живлення MHJE3ZM/A 20 W USB - C т/м Apple - 1 шт. та чохол для мобільного телефону «iPhone 14 Plus Silicone Case MagSafe» - 1 шт. заборонені до пересилання в міжнародних експрес-відправленнях законодавством України, та/або актами Всесвітнього поштового союзу матеріали справи не містять та до суду не надано.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_3 будь-яких умисних дій, спрямованих на пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України.

Апеляційний суд також враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Відповідно до ч 1 ст. 236 МК України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об`єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 вищезазначеної норми передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі, про найменування, кількість та вартість товарів.

Суд першої інстанції правомірно виснував, що сукупний аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що при переміщенні (пересиланні) через митний кордон України товарів у міжнародних експрес-відправленнях обов`язок заявити точні та достовірні відомості про товари покладений на одержувача МЕВ.

Крім того, згідно ч.3 ст.233 МК України митний орган, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, здійснює пропуск вантажу експрес-перевізника на митну територію України на підставі поданих експрес-перевізником відповідно до вимог статті 194-1 цього Кодексу загальної декларації прибуття та митної декларації, передбаченої частиною першою статті 94 цього Кодексу, яка одночасно є документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон України до центральної сортувальної станції, та направляє його під митним контролем до митного органу призначення.

Експрес-перевізник - перевізник, який на виконання угоди (угод) з іноземним оператором про обмін міжнародними експрес-відправленнями здійснює прискорене перевезення міжнародних експрес-відправлень з використанням будь-якого виду транспорту, забезпечує приймання, обробку, пред`явлення таких відправлень митним органам для митного контролю та митного оформлення, видачу одержувачам (повернення відправникам), а також використовує інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи для відстеження проходження міжнародних експрес-відправлень протягом усього часу переміщення від відправника до одержувача, електронну систему обліку та зберігання відправлень (п.12 ч.1 ст.4 МК України).

Суд враховує, що ОСОБА_3 здійснив відправлення за допомогою експрес-перевізника DHL і місті Мілан, Італія, й товар, який було відправлено було оглянуто працівником вказаного перевізника та прийнято до перевезення.

Також ставиться під сумнів належність підпису, який міститься в наданій копії Інвойсу від 30 листопада 2022 року саме ОСОБА_3, оскільки біля вказаного підпису не зазначено прізвище особи, яка його поставила.

Саме із цих підстав судом першої інстанції було винесено постанову 10 лютого 2023 року про поверненні Київській митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки ( а.с. 62).

Разом з тим виконання вказаної постанови митним органом обмежилося складанням перекладу інвойсу (а.с.65), та повторним направлення справи до суду. При цьому постанова суду в частині виконання вказаного підпису в інвойсі сама ОСОБА_3 не з`ясовувалося та не встановлювалося.

Таким чином доводи апеляційної скарги представника митниці не підтверджують наявність в діях відправника міжнародного поштового відправлення - ОСОБА_3 ознак діяння, яке є порушенням митних правил, передбачених ст. 473 МК України, а тому висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини вказує, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачити повною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб`єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших умовах.

З огляду на ці та інші наведені в оскаржуваній постанові обставини, суддя, який розглядав справу, дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП для закриття провадження у справі щодо ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що він вчиняв дії, які можна було б кваліфікувати положеннями статті 473 МК України, тобто у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України.

Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Пунктом 1 ч.1 ст. 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови й залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що при апеляційному перегляді встановлено, що постанова місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи, то апеляційний суд доходить висновку, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 293, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А. Яворський