ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1265/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Малого приватного підприємства "Агротехсервіс", 63620, Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Василенкове, вул. Стадіонна, буд. 1 до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 простягнення 38 719,76 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Агротехсервіс" звернуловь до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електроенергію за договором спільного тимчасового безоплатного користування №408 від 14.11.2023 року за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року у розмірі 15 785,06 грн., та за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року у розмірі 22 934,70 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Крім того, позивачем у 1 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного судового провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1265/24. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 . Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, строк на подачу пояснень по суті спору протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів. Зобов`язано позивача направити на адресу 3-ї особи копію позовної заяви із доданими до неї документами у триденний строк з дня отримання даної ухвали суду. Докази направлення надати до суду по 30.04.2024 року.

26.04.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11098/24).

13.05.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 12340/24) у якій останній, просить суд, поновити позивачеві пропущений процесуальний строк на подання відповіді на відзив у даній справі. Залучити дану відповідь на відзив разом з додатками до матеріалів справи. Вирішити справу з урахування позиції викладеної позивачем у даній заяві по суті справи.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року заяву позивача (вх. № 12340/24) про поновлення процесуального строку викладену у відповіді на відзив задоволено. Поновлено позивачу строк на подання відповіді на відзив (вх. № 12340/24 від 13.05.2024 року) та долучено її до матеріалів справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 22.04.2024 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на офіційне електронну адресу, зареєстровану в ЄСІТС. Та відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 22.04.2024 року у справі № 922/1265/24 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Харківське квартирно-експлуатаційне управління в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 22.04.2024 року о(б) 15:15 год.

Крім того, у матеріалах справи наявний відзив відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача та 3-ю особу, про розгляд справи у суді.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 14.11.2023 року між Малим приватним підприємством "Агротехсервіс" (позивач, сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 2) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідач, сторона 3) було укладено договір №408 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном.

Дія цього договору відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, з 05.11.2023 року до 31.12.2023 року включно, але не довше дії воєнного стану (пункт 10.1. договору).

Пунктом 1.1. договору, сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном сторони 1, нежитлове приміщення адміністративна будівля, загальною площею 306,1 кв.м., розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,03061 га за адресою: Харківська обл., Куп`янський р-н., с. Василенкове, вул. Стадіонна, буд. 1.

Сторона 1 надає стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб (пункт 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору, сторони погодили, що сторона 2 вступає в спільне тимчасове використання майна у термін указаний у цьому договорі та актах передачі майна.

Спільне тимчасове користування майном здійснюється на безоплатній основі (пункт 3.1. договору).

Сторона 3 зобов`язується відшкодувати стороні 1 усі витрати за комунальні послуги за договорами про відшкодування комунальних послуг, які були отримані стороною 2 за час дії договору (пункт 3.2. договору).

Відшкодування за спожиті комунальні послуги стороною 2 сплачуються стороні 3, на підставі укладеного договору на відшкодування окремо кожним за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним пакетом документів до них (пункт 3.3 договору).

Між сторонами було підписано акт приймання - передачі нерухомого майна, згідно договору спільного тимчасового безоплатного використання від 14.11.2023 року № 408.

Також позивач зазначає, що 14.11.2023 року між Малим приватним підприємством "Агротехсервіс" (позивач, сторона 2 - балансоутримувач), Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 3, споживач) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідач, сторона 1, платник) було укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії.

Згідно пункту 1.1. договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, сторона 2 (позивач) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3 (3-я особа), а стороні 1 (відповідач) відшкодовує витрати, понесені стороною 2 (позивачем) з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною 3 (3-ю особою), за встановленими тарифами та в терміни, передбачені даним договором.

Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 14.11.2023 року № 408 (пункт 1.2. договору).

Пунктом 2.1. сторони погодили, що вартість постачання електричної становить: з 05.11.2023 року за 1 квт./год. 6,121467 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2. договору, вартість розподілу електричної енергії становить: - з 05.11.2023 року за 1 квт./год. 2,01936 грн. з ПДВ.

Загальна вартість цього договору на дату його складання становить 15785,06 грн., у т.ч. ПДВ 2630,84 грн. (пункт 2.4. договору).

Загальна вартість, зазначена у пункті 2.4, може змінюватись протягом дії договору. Зміни узгоджуються шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 2.5. договору).

Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що облік та розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за показниками приладів обліку (лічильників) або розрахунку.

Підставою для розрахунку за цим договором є діючі договору на постачання, розподіл та перетікання реактивної енергії укладені між стороною 2 та постачальною організацією, копію якого необхідно надати стороні 1 (пункт 3.3. договору).

Згідно пункту 3.4. договору, щомісячно, у термін до 15 числа місяця за розрахунковим, сторона 2 та сторона 3 повинні надати стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого додаються відповідні документи: пункт 3.5. та акт звірки розрахунків.

До акту виконаних робіт (наданих послуг) сторона 2 повинна надати наступний пакет підтверджуючих документів: копії рахунків та / або актів приймання передачі на постачання електричної енергії, отриманих від постачальника стороною 2; копії актів про обсяги розподіленої електричної енергії, отриманих від Оператора розподілу стороною 2; акт фіксації показників лічильника електричної енергії, підписаний стороною 2 та стороною 3 (пункт 3.5. договору).

Оплата за цими договорами згідно пункту 3.6. здійснюється згідно статей 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок сторони 1 за відповідним кодом видатків).

Також позивач посилається на акт № 1 виконаних робіт (наданих послуг) до договору № б/н від 14.11.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року сума відшкодування витрат за спожиту електричну енергію складає (за спожиту електричну енергію за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року кількість кВт 1939, тариф грн/кВт 6,121467, загальна суму , грн.. 11869,52 грн., за розподіл електричної енергії за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року кількість кВт 1939, тариф грн/кВт 2,01936, загальна суму , грн.. 3915,54 грн.). Всього 15785,06 грн.

01.12.2023 року між Малим приватним підприємством "Агротехсервіс" (позивач, сторона 2 - балансоутримувач), Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 3, споживач, 3-я особа) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідач, сторона 1, платник) було укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії.

Згідно пункту 1.1. договору, сторона 2 (позивач) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3 (3-я особа), а стороні 1 (відповідач) відшкодовує витрати, понесені стороною 2 (позивачем) з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною 3 (3-ю особою), за встановленими тарифами та в терміни, передбачені даним договором.

Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 14.11.2023 року № 408 (пункт 1.2. договору).

Пунктом 2.1. сторони погодили, що вартість постачання електричної становить: з 01.12.2023 року за 1 квт./год. 5,741959 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2. договору, вартість розподілу електричної енергії становить: - з 01.12.2023 року за 1 квт./год. 2,01936 грн. з ПДВ.

Загальна вартість цього договору на дату його складання становить 22934,70 грн., у т.ч. ПДВ 3822,45 грн. (пункт 2.4. договору).

Загальна вартість, зазначена у пункті 2.4, може змінюватись протягом дії договору. Зміни узгоджуються шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 2.5. договору).

Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що облік та розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за показниками приладів обліку (лічильників) або розрахунку.

Підставою для розрахунку за цим договором є діючі договору на постачання, розподіл та перетікання реактивної енергії укладені між стороною 2 та постачальною організацією, копію якого необхідно надати стороні 1 (пункт 3.3. договору).

Згідно пункту 3.4. договору, щомісячно, у термін до 15 числа місяця за розрахунковим, сторона 2 та сторона 3 повинні надати стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого додаються відповідні документи: пункт 3.5. та акт звірки розрахунків.

До акту виконаних робіт (наданих послуг) сторона 2 повинна надати наступний пакет підтверджуючих документів: копії рахунків та / або актів приймання передачі на постачання електричної енергії, отриманих від постачальника стороною 2; копії актів про обсяги розподіленої електричної енергії, отриманих від Оператора розподілу стороною 2; акт фіксації показників лічильника електричної енергії, підписаний стороною 2 та стороною 3 (пункт 3.5. договору).

Оплата за цими договорами згідно пункту 3.6. здійснюється згідно статей 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок сторони 1 за відповідним кодом видатків).

Також позивач посилається на акт № 1 виконаних робіт (наданих послуг) до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року сума відшкодування витрат за спожиту електричну енергію складає (за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року кількість кВт 2955, тариф грн/кВт 5,741959, загальна суму, грн.. 16967,49 грн., за розподіл електричної енергії за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року кількість кВт 2955, тариф грн/кВт 2,01936, загальна суму , грн.. 5967,21 грн.). Всього 22934,70 грн.

Згідно акту фіксації показників лічильників електричної енергії до договору № б/н від 01.12.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії від 31.12.2023 року підписаного між позивачем та 3-ю особою, показники лічильника електричної енергії складали за період 01.12.2023 року по 31.12.2023 року 2955.

Таким чином, як зазначає позивач, на підставі наведених вище документів, у відповідача наявні зобов`язання з відшкодування на користь позивача (балансоутримувача), використаних користувачем комунальних послуг (електричної енергії) за період : з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року у розмірі 15 785,06 грн., за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року у розмірі 22 934,70 грн.

Відповідно до наданої відповідачем відповіді від 28.02.2024 року № 383/869 на звернення про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за договором № 408 від 14.11.2023 року зазначив, що відповідач є бюджетною організацією, яка у своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. У зв`язку із наведеним, відповідач не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно із звернення директора позивача від 27.02.2024 року за договором № 408 від 14.11.2023 року, та було зазначено, що, щодо відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію, позивачу потрібно звернутись до Господарського суду Харківської області.

Оскільки відповідачем вимоги позивача щодо сплати заборгованості залишені без задоволення, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

В статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу стаття 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за договором та передав у спільне безоплатне користування нерухоме майно. Проте відповідач в порушення умов договору, свої зобов`язання не виконав належним чином, та не здійснив відшкодування позивачу витрат за спожиту електричну енергію та розподіл електричної енергії стороною 2 у загальному розмірі 38 719,76 грн. за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року у розмірі 15 785,06 грн., за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року у розмірі 22 934,70 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи докази, а саме рахунки, акти звіряння, акти про обсяги розподіленої електричної енергії, акти приймання - передачі, акти виконаних робіт (наданих послуг), акти фіксації показників лічильників.

Крім того, відповідачем було отримано від позивача вимогу про сплату суми відшкодування, яку останнім було залишено без задоволення, про що свідчить наявна у матеріалах справи відповідь відповідача від 28.02.2024 року № 383/869 на звернення про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за договором № 408 від 14.11.2023 року.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За висновком суду відповідачем не надано суду, а в матеріалах справи відсутні докази сплати суми заборгованості у загальному розмірі 38 719,76 грн. за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року у розмірі 15 785,06 грн., за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року у розмірі 22 934,70 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення із відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 38 719,76 грн. за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року у розмірі 15 785,06 грн., за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року у розмірі 22 934,70 грн., відповідно до викладеного у позовній заяві розрахунку, та встановлено, що такі нарахування арифметично вірні.

При цьому, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 12340/24 від 13.05.2024 року) зокрема зазначив, що позивачем до позовної заяви не надано рахунків, що були виставлені постачальною організацією, з постачання електроенергії за листопад 2023 року. Позивач жодного разу на надав Харківському КЕУ рахунки, що були виставлені постачальною організацією, з постачання електроенергії за листопад 2023 року. Позовна заява не містить жодних доказів (документів) що підтверджують тариф згідно якого нараховувалися суми до відшкодування за спожиту військовою частиною електричну енергію. Харківське КЕУ не отримало документів (рахунки) на підтвердження інформації про розмір тарифу за поставлену електричну енергію. На підставі рахунків за листопад 2023 року і інформації про тариф поставленої електричної енергії, можливо перевірити суму заборгованості, яку позивач заявив до стягнення, без зазначених рахунків не можливо перевірити нарахування суми заборгованості. Позовна заява не містить жодних доказів (документів) що підтверджують розмір тарифів (вартість постачання електричної енергії), згідно яких нараховувалася сума заборгованості. Позивачем до позовної заяви не додано жодного документу (доказу), розрахунку, згідно якого можна перевірити нарахування суми заборгованості (ціни позову). Так, позивачем не наведено розрахунку суми боргу, тому не зрозуміло з яких платежів складається відповідний борг, який позивач просить стягнути із відповідача. Однак, позовна заява не містить відповідний розрахунок, не містить періоду нарахування (з якої по яку дати здійснений розрахунок відповідним вимог), що унеможливлює у подальшому визначення чи є обґрунтованим нарахування у відповідний проміжок часу.

Вищевказане за твердженнями відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд не приймає вищевикладені заперечення відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.2. укладеного між сторонами договору від 14.11.2023 року №408 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном, сторона 3 зобов`язується відшкодувати стороні 1 усі витрати за комунальні послуги за договорами про відшкодування комунальних послуг, які були отримані стороною 2 за час дії договору.

Відшкодування за спожиті комунальні послуги стороною 2 сплачуються стороні 3, на підставі укладеного договору на відшкодування окремо кожним за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним пакетом документів до них (пункт 3.3 договору).

Крім того, відповідно до пункту 1.1. договорів від 14.11.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії та від 01.12.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, сторона 2 (позивач) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3 (3-я особа), а стороні 1 (відповідач) відшкодовує витрати, понесені стороною 2 (позивачем) з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною 3 (3-ю особою), за встановленими тарифами та в терміни, передбачені даним договором.

Вказаними договорами сторонами було погоджено вартість постачання електричної становить, вартість розподілу електричної енергії становить із зазначенням періодів споживання, загальна сума яких становить 15785,06 грн., та 22934,70 грн..

Крім того, у позовній заяві наведений розрахунок суми позовних вимог із зазначенням періодів таких нарахувань, що не позбавляло можливості відповідача надати контрозрахунок суми позовних вимог.

Також в матеріалах справи наявна відповідь відповідача від 28.02.2024 року № 383/869 на претензію позивача, що спростовує викладені у відзиві заперечення відповідача.

Також, суд зазначає, що частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. При цьому, законодавством не установлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, заперечень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень, заперечень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електроенергію за договором спільного тимчасового безоплатного користування №408 від 14.11.2023 року за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року у розмірі 15 785,06 грн., та за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року у розмірі 22 934,70 грн., підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків вул. Пушкінська, буд. 61, ЄДРПОУ 07923280) на користь Малого приватного підприємства "Агротехсервіс" (63620, Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Василенкове, вул. Стадіонна, буд. 1, ЄДРПОУ 23757256)

- заборгованість з відшкодування витрат за спожиту електроенергію за Договором спільного тимчасового безоплатного користування № 408 від 14.11.2023 року за період з 05.11.2023 року по 30.11.2023 року, у розмірі 15 785,06 грн.;

- заборгованість з відшкодування витрат за спожиту електроенергію за Договором спільного тимчасового безоплатного користування № 408 від 14.11.2023 року за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, у розмірі 22 934,70 грн.

- та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Мале приватне підприємство "Агротехсервіс" (63620, Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Василенкове, вул. Стадіонна, буд. 1, ЄДРПОУ 23757256);

відповідач: Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м. Харків вул. Пушкінська, буд. 61, ЄДРПОУ 07923280);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено "24" червня 2024 р.

СуддяО.О. Ємельянова