open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3112/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест»

2) ОСОБА_1

За участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство фінансів України

про солідарне стягнення 4 557 490,72 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Онуфрієва О.Д.;

від відповідача-1: Валько І.В. (в режимі ВКЗ);

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 4 557 490,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022 в частині повернення кредиту, а відповідачем-2 неналежне виконання договору поруки № 414204-ДПЗ від 17.05.2022. У зв`язку із цим позивачем подано даний позов про солідарне стягнення з відповідачів 895 442,74 грн капіталу, 79 074,41 грн процентів заборгованості перед Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та 3 581 770,97 грн заборгованості відповідачів перед державою.

З метою визначення адреси-місцезнаходження відповідача фізичної особи, 17.10.2023 судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі № 911/3112/23 позовну заяву АТ «ПроКредит Банк» залишено без руху.

30.10.2023 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3112/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання призначено на 29.11.2023.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.11.2023 була направлена відповідачу-1 на його адресу-місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Крім того, з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.11.2023 була направлена відповідачу-3 на його адресу-місцезнаходження, зазначену у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 276810 від 17.10.2023, копія якої наявна в матеріалах справи.

Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.11.2023 була доставлена в його електронний кабінет.

15.11.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства фінансів України надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», яке викладено у прохальній частині письмових пояснень.

27.11.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2023 у справі № 911/3112/23 заяву відповдача-1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

27.11.2023 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується повністю та просить суд відмовити у задоволенні позову. Також відповідач-1 подав клопотання про залишення позову без руху, в якому зазначив, що має обґрунтовані сумніви, що адвокат Бура А.А. має належним чином оформлений ордер для представництва інтересів позивача у справі.

29.11.2023 у підготовче засідання з`явились представники позивача та відповідача-1 та надали пояснення щодо предмету спору. Представники інших сторін у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 суд прийняв письмові пояснення третьої особи та долучив їх до матеріалів справи. Водночас суд повідомив представників сторін, що клопотання третьої особи про залучення до участі у справі третьої особи буде розглянуто в наступному підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 представник відповідач-1 надав усні пояснення щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху та підтримав його. У свою чергу представник позивача заперечував про залишення позовної заяви без руху, стверджуючи, що має належним чином оформлені документи на представництво інтересів позивача в суді.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2023 у справі № 911/3112/23 клопотання ТОВ «Лендагроінвест» про залишення позову без руху задоволено частково. Позовну заяву АТ «ПроКредит Банк» залишено без руху. Встановлено АТ «ПроКредит Банк» строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали. Встановлено АТ «ПроКредит Банк» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, які підтверджують повноваження адвоката Бури А.А. представляти АТ «ПроКредит Банк» у Господарському суді Київської області, станом на дату подачі позовної заяви до суду.

07.12.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, разом із якою позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2023.

Ухвалю Господарського суду Київської області від 19.12.2023, з огляду на усунення представником позивача недоліків, зазначених в ухвалі суду від 29.11.2023, призначено підготовче засідання у справі № 911/3112/23 на 17.01.2024.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, ухвала суду від 19.12.2023 була направлена позивачу, відповідачу-1 та третій особі в їх електронні кабінети, а відповідач-2 на його адресу реєстрації.

17.01.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

17.01.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача. Представники інших сторін у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024, з огляду на неявку представників відповідачів та клопотання відповідача-1 про перенесення розгляду справи, відкладено підготовче засідання у справі № 911/3112/23 на 21.02.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 17.01.2024 та направлено останню сторонам.

26.01.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про повернення позову, в якому відповідач-1 вважає, що при поданні позовної заяви адвокат Бура А.А. не мала повноважень представляти інтереси позивача в суді, у зв`язку із чим позовна заява підлягає поверненню.

15.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло заперечення на клопотання про повернення позову.

19.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач-1 просить суд призначити у справі судову технічну експертизу документу довіреності АТ «ПроКредит Банк» від 30.06.2023 щодо уповноваження адвоката Бури А.А. представляти інтереси позивача.

21.02.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача. Представники інших сторін у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 21.02.2024 суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви з огляду на відсутність підстав для повернення позову, а також протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення у справі експертизи у зв`язку із необґрунтованістю останнього.

Також у підготовчому засіданні 21.02.2024 судом розглянуто подане Міністерством фінансів України клопотання про залучення третьої особі та дійшов висновку, що рішення у даній справі не вплине на права та обов`язки АТ «Державний експортно-імпортний банк України», у зв`язку із чим суд протокольно відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2024 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/3112/23 до судового розгляду по суті на 20.03.2024, про що занесено до проколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 21.02.2024 та направлено останню сторонам.

20.03.2024 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача-1, а також гр. Савченко Є.М.. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 20.03.2024 суд оголосив про відкриття розгляду справи по суті та про його початок. Представники сторін виступили з вступними промовами, відповідно до яких представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі, а представники відповідачів проти позову заперечували та просили суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/3112/23 на 17.04.2023 перед з`ясуванням обставин справи та перевіркою їх доказами, про що занесено до протоколу судового засідання.

17.04.2024 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача-1. Представники інших сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 911/3112/23 до 15.05.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 17.04.2024 та направлено останню сторонам.

13.05.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач-1 просить суд призначити у справі судово-економічну експертизу.

14.05.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства фінансів України надійшло заперечення на клопотання відповідача-1 про призначення експертизи.

15.05.2024 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача-1. Представники інших сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 15.05.2024 представник відповідача-1 підтримав клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи та просив суд його задовольнити. Представник позивача проти призначення у справі експертизи заперечував. Суд, дослідивши клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-економічної експертизи, дійшов висновку, що у даній справі для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, відсутня потреба у спеціальних знаннях, якими суд не володіє, у зв`язку із чим суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення експертизи.

Водночас, з огляду на наявні у відповідача-1 питання щодо меморіального ордеру, суд в судовому засіданні 15.05.2024 зобов`язав позивача надати додаткові письмові пояснення та інформацію щодо меморіального ордеру, згідно якого, за ствердженням позивача, було надано кредитні кошти.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/3112/23 на 06.06.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 15.05.2024 та направлено останню сторонам.

16.05.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2024 у справі № 911/3112/23 заяву відповдача-1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

27.05.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо меморіального ордеру на виконання вимог суду.

06.06.2024 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача-1. Представники інших сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 06.06.2024 суд прийняв додаткові пояснення позивача щодо меморіального ордеру до розгляду, у зв`язку із тим, що останні подані на виконання вимог ухвали суду. Водночас суд встановив, що позивач долучив до пояснень новий доказ копію договору про обслуговування поточного рахунку. Оскільки вказаний доказ поданий позивачем на стадії розгляду справи по суті та за відсутності обґрунтованого клопотання щодо неможливості подати відповідний доказ раніше, суд протокольно не прийняв новий доказ, долучений позивач до письмових пояснень, до розгляду.

06.06.2024 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

У свою чергу представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Щодо неявки інших учасників справи в судове засідання суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 вказаного Кодексу, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 06.06.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

17.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» (далі позичальник, відповідач-1) та Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі банк, позивач) укладено кредитний договір № 115.52730 (далі кредитний договір), за змістом п. 1 якого банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит (надалі «кредит»), загальна сума якого складає 5 500 000,00 грн, строком на 6 (шість) місяців, від дати видачі кредиту включно.

Відповідно до п. 2 вказаного правочину, кредит використовується для поповнення обігових коштів. Позичальнику відомо, що його грошові зобов`язання перед банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією (далі гарантія), і що кредит може бути використаний виключно на фінансування: посівів сільськогосподарських культур, купівлі сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб`єктами господарювання сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності. У разі виявлення банком, агентом, яким на дату підписання цього договору є AT «Укрексімбанк» (раніше і надалі агент), або гарантом, яким є Міністерство фінансів України, нецільового використання кредитних коштів, та/або іншої невідповідності кредитів, включених до реєстру, по яких грошові зобов`язання позичальника покриті гарантією, умовам, визначеним законодавством та цим договором, повинен здійснити виключення таких кредитів з реєстру. В такому випадку банк зобов`язаний повернути на користь гаранта суму сплати за гарантією по такому кредиту, а позичальник зобов`язаний сплатити та відшкодувати на користь банку, в тому числі і шляхом авансування всі понесені витрати протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення (вимоги) банку, якщо інший строк не вказаний в такому повідомленні. У випадку повного чи часткового невиконання позичальником письмової вимоги банку щодо відшкодування вказаних витрат, банк набуває право на їх стягнення, в порядку, визначеному цим договором, для стягнення кредитної заборгованості

За змістом п. 3 кредитного договору, кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі графік), що є додатком № 1 до цього договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора.

Додатком № 1 до кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022 є графік повернення кредиту та сплати процентів, який підписаний та скріплений відтисками печаток банка та позичальника без зауважень та заперечень.

Відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів, сума кредиту 5 500 000,00 грн, дата видачі кредиту 17.05.2022.

Підпунктом (а) пункту 4 кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку (надалі залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в графіку як дні платежу. На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки змінювана, розмір процентів 13,14% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Індекс UIRD (З міс.) + 7,00 %

де UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 (три) місяці станом на найближчий робочий день, що передує даті підписання цього договору, або даті перегляду розміру процентної ставки. Перегляд (автоматичне перерахування) банком розміру процентної ставки за кредитом, наданим позичальнику, з урахуванням зміни зазначеного індексу, має здійснюватися кожного календарного кварталу. При цьому максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований за кредитом позичальника, не може бути більшим 30% (тридцять процентів) річних, а мінімальний розмір процентів не може бути меншим ніж 10% (десять процентів) річних (але не більше значення процентної ставки, яка дорівнює UIRD 3 міс. + 7%), виходячи з 360 календарних днів у році. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

Банк зобов`язаний відправити або вручити письмове повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу може бути невідомий кредитору, у повідомлені буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням кредитором свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту. Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього графіку. При цьому сума платежів змінюються пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпису банку. Сторони можуть погодити інший принцип формування нового графіка, у такому випадку, новий графік підписується обома сторонами.

За змістом п. 7 кредитного договору, усі платежі позичальника на користь банку здійснюються позичальником самостійно у день настання дати їх оплати без відрахування будь-яких витрат, комісій чи податків і без необхідності пред`явлення банком вимоги до позичальника. Зобов`язання щодо платежів вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій Угодою черговості на відповідний рахунок банку. Платежі по кредиту здійснюються в валюті, в якій кредит був наданий, а комісії, неустойки та інші платежі у національній валюті, якщо інше не визначено цим договором. Якщо здійснений платіж не є достатнім для повного погашення грошового зобов`язання, він спершу спрямовується на погашення заборгованості за пенею, витратами та комісіями; залишок після цього спрямовується на погашення процентів; а будь-яка решта коштів після цього спрямовується на погашення заборгованості за тілом кредиту. Для погашення усіх грошових зобов`язань позичальника за договором позичальник уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати договірне списання на користь банку коштів у розмірі, еквівалентному існуючим на момент списання грошовим зобов`язанням позичальника з рахунків позичальника у банку (у т.ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у кредитних договорах або договорах, на підставі яких позичальнику відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у банку (надалі рахунки позичальника). Договірне списання є не обов`язком, а правом банку, яке виникає з дати настання строку погашення грошових зобов`язань, діє до моменту їх повного погашення та не може бути скасовано позичальником в односторонньому порядку. Сторони погоджуються, що поручителі позичальника вправі провести погашення грошових зобов`язань за позичальника, починаючи з дня настання строку погашення.

Відповідно до п. 10 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку. Суми, сплачені на погашення кредиту, не надаються в кредит повторно.

Пунктом 11 кредитного договору передбачено, що позичальник заявляє та гарантує наступне, зокрема: - перед підписанням належно ознайомився з усіма умовами цього договору, тарифами банку, їх повністю і однаково з банком розуміє, вважає справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не має; - позичальник повідомлений, що кошти отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, спрямовується, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом суми сплати за гарантією та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені; - позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати прострочену позичальником по цьому договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до цього договору; - позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Згідно з п. 14 кредитного договору, банк може вимагати дострокового погашення кредиту з важливої причини й оголосити кредит сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій (кожна - «Подія невиконання зобов`язань»), зокрема позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж 30 календарних днів. Вимога банку про дострокове погашення кредиту (надалі вимога) здійснюється у письмовій формі та на вибір банку вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому п. 18 договору. Позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо банк вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі. Банк вправі у будь-який час прийняти рішення про відкликання вимоги. У такому випадку погашення кредиту здійснюється у порядку, що діяв до пред`явлення вимоги, якщо інше не буде визначено банком.

Згідно з п. 18 кредитного договору, якщо інше не буде встановлено сторонами, усі повідомлення один одному, які передбачено умовами цього договору, здійснюються у письмовій або електронній формі. Усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в цьому договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2022 між сторонами укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору, пунктом 1.1 якого сторони вирішили внести наступні зміни до кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022, а саме доповнити кредитний договір додатковими умовами, які мають переважну силу перед іншими умовами кредитного договору, та застосовуються на період участі позичальника у програмі «Доступні кредити 5-7-9», але в будь-якому випадку, до повного виконання його зобов`язань, передбачених умовами цієї програми, зокрема:

23.9. Якщо протягом місяця, за який підлягають сплаті позичальником проценти за користування кредитом, мало місце порушення позичальником умов кредитного договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), а саме: - прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку погашення заборгованості за кредитом) та/або - прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за кредитом (за компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти).

Компенсація процентів за кредитом позичальника надається за календарний місяць протягом якого строк існування будь-якого із вищезазначених порушень позичальником умов кредитного договору, не перевищував 15 календарних днів.

23.10. Процентна ставка, що нараховується банком на залишок строкової заборгованості позичальника за кредитом (раніше та надалі базова процентна ставка) встановлюється кредитним договором. Позичальник зобов`язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначеної кредитним договором, зокрема, у випадку порушення позичальником умов програми або у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання позичальником недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь позичальника у програмі та/або ненадання позичальником інформації, яка є необхідною для отримання Державної підтримки відповідно до умов програми, та/або використання позичальником кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат Державної підтримки тощо. Банк здійснює перегляд розміру компенсаційної процентної ставки, базової процентної ставки, на підставі і у строки, визначені цим договором та кредитним договором. Банк зобов`язаний відправити повідомлення позичальнику про зміну базової процентної ставки не менш як за 5 (п`ять) календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу що застосовується для визначення базової процентної ставки може бути невідомий банку, у повідомлені буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням банком свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Про зміну розміру компенсаційної процентної ставки, банк повідомляє позичальника не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до наступного платежу за кредитом. Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту. Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього графіку. При цьому сума платежів змінюються пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпису банку.

23.11. Сума кредиту, строк та інші умови, не визначені цим договором, регулюються кредитним договором. За умови участі позичальника у програмі, та у випадках, передбачених цим договором, банком формується графік повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі графік), що є додатком № 1 до цього договору, з відображенням поточного розміру компенсаційної процентної ставки.

Пунктом 1.3 договору № 1 викладено графік повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком № 1 до кредитного договору у новій редакції, що додається. Інші умови кредитного договору залишись без змін.

Додатком № 1 до договору про внесення змін до кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022 є графік повернення кредиту та сплати процентів в новій редакції від 17.02.2023, яким затверджена процентна ставка в наступному розмірі: 1. дата затвердження процентної ставки 17.05.2022, річний процент 13,14%; 2. дата затвердження процентної ставки 17.08.2022, річний процент 16,95%; 3. дата затвердження процентної ставки 17.11.2022, річний процент 17,96%; 4. дата затвердження процентної ставки 17.02.2023, річний процент 18,79%.

Як зазначив позивач, кожна редакція затвердженої процентної ставки, разом з графіком погашення заборгованості надсилалась позичальнику засобами інтернет-банкінгу, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи витяг з інтернет-банкінгу.

Відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів в новій редакції від 17.02.2023, позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти в наступному порядку: 1. дата внеску 10.06.2022, 24 дні, сума внеску 48180,00 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 48180,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 2. дата внеску 11.07.2022, 31 дні, сума внеску 62232,50 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 62232,50 грн; залишок 5500000,00 грн; 3. дата внеску 10.08.2022, 30 дні, сума внеску 60255,00 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 60255,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 4. дата внеску 12.09.2022, 33 дні, сума внеску 81381,67 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 81381,67 грн; залишок 5500000,00 грн; 5. дата внеску 10.10.2022, 28 дні, сума внеску 72508,33 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 72508,33 грн; залишок 5500000,00 грн; 6. дата внеску 10.11.2022, 31 дні, сума внеску 5580277,08 грн; капітал внеску 5500000,00 грн; проценти 80277,08 грн; залишок 0,00 грн.

Відповідно до п. 17 кредитного договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього строку користування кредитом та до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань та реалізації прав за цим договором.

З матеріалів справи також вбачається, що 17.05.2022, з метою забезпечення належного виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (далі поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки № 414204-ДПЗ (далі договір поруки), за змістом розділу 1 якого, для цілей цього договору наведені нижче терміни вживаються у такому значенні, зокрема позичальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест»; кредитні договори наступні договори з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них: кредитний договір №115.52730 від 17.05.2022.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, на підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

За змістом п. 2.2 договору поруки, встановлена договором порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх змін та/або доповнень (надалі зміни) до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності. Якщо зміни стосуватимуться збільшення загального строку кредиту, його суми чи процентів за користування кредитом (за винятком зміни змінюваної процентної ставки), то порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до цього договору, або вчинення поручителем погоджувального підпису на відповідному договорі про внесення змін до кредитних договорів, або подання поручителем письмової згоди у формі листа. У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника у обсязі та на умовах, які діяли до внесення таких змін до кредитних договорів. Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі інші можливі зміни кредитних договорів (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо) можуть здійснюватися без будь-якого погодження з поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.

За змістом пп. 3.1, 3.2 договору поруки, поручитель вправі у день настання строку виконання зобов`язання позичальника здійснити його належне виконання за позичальника повністю або частково. Поручитель вправі здійснити дострокове виконання зобов`язання за позичальника на умовах та випадках, визначених кредитними договорами. При цьому поручитель несе усі ризики та відповідальність перед позичальником щодо наслідків дострокового погашення, а також зобов`язується нести усі витрати пов`язані із достроковим виконанням. Поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів, а також неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривалий виїзд за кордон, тимчасова відсутність, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.

Відповідно до пп. 3.5, 3.6 договору поруки, для виконання зобов`язань поручителя за договором поручитель безвідклично уповноважує та доручає кредитору здійснювати договірне списання на користь кредитора коштів у розмірі, еквівалентному розміру зобов`язань поручителя з рахунків поручителя у кредитора (у т.ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у договорах, на підставі яких поручителю відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у кредитора. Право договірного списання у кредитора виникає з моменту виникнення зобов`язань поручителя та діє до моменту їх повного виконання. Якщо поручитель є фізичною особою, то договірне списання на встановлених цим договором правилах може здійснюватися з рахунків поручителя у кредитора, відкритих йому як фізичній особі так і як фізичній особі-підприємцю. Моментом виконання забезпечених договором зобов`язань є дата зарахування відповідної суми коштів на відповідний рахунок кредитора у черговості, визначеній кредитними договорами.

За змістом п. 4.1 договору поруки, порука діє з моменту укладення договору протягом усього строку користування кредитом, виданого на підставі кредитних договорів та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії кредитних договорів, належного виконання усіх вимог кредитора. Непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Відповідно до п. 4.2 договору, договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього строку користування кредитом, виданого на підставі кредитних договорів та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії кредитних договорів, належного виконання усіх зобов`язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором.

В пункті 4.4 договору поруки сторони домовились, що усі повідомлення один одному, що направлені поштою, вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану у договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів. Сторони зобов`язані вживати необхідних та достатніх заходів для своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть призвести до затягування, утруднення чи неможливості їх отримання. Ризик настання негативних наслідків у зв`язку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання повідомлення, несе адресат.

Вказаний договір підписаний уповноваженим представником банку та поручителем, а також скріплений відтиском печатки банку без будь-яких зауважень та заперечень.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що банк належним чином виконав зобов`язання за кредитним договором та надав позичальнику кредитні кошти на загальну суму 5 500 000,00 грн, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи меморіальний ордер № 418906239/450361074/1272068297/5172 від 17.05.2022 на суму 5 500 000,00 грн, згідно з якими 17.05.2022 на рахунок позичальника № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти у розмірі 5 500 000,00 грн з призначенням платежу: «перерахування коштів на рахунок позичальника згідно кредитного договору №115.52730 від 17.05.2022».

Також на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором позивач долучив до матеріалів справи банківську виписку з рахунку за період з 17.05.2022 до 03.10.2023, відповідно до якої 17.05.2022 на рахунок ТОВ «Лендагроінвест» № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в загальній сумі 5 500 000,00 грн із призначенням платежу: «перерахування коштів на рахунок позичальника згідно кредитного договору №115.52730 від 17.05.2022».

Проте, за ствердженням позивача, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання та не здійснив погашення суми заборгованості 10.11.2022 згідно графіку повернення кредиту у розмірі 5 500 000,00 грн, у зв`язку із чим у позичальника виникла строкова заборгованість в сумі 5 500 000,00 грн.

Суд встановив, що позичальник частково виконав зобов`язання за кредитним договором та 10.11.2022 сплатив на користь банка грошові кошти в сумі 1 022 786,29 грн в рахунок погашення основного боргу (капіталу) за кредитом згідно кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022 та п. 6 Загальних положень та умов надання банківських послуг, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку.

Водночас, позичальник зобов`язання за кредитним договором в порядку та строки, узгоджені кредитним договором та графіком повернення кредиту, належним чином не виконав та не повернув банку кредитні кошти в загальній сумі 4 477 213,71 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник частково виконав зобов`язання за договором в частині сплати процентів та сплатив на користь банку проценти на загальну суму 325 730,17 грн, а саме: 10.06.2022 платіж в сумі 48 180,00 грн; 11.07.2022 платіж в сумі 62 232,50 грн; 10.08.2022 платіж в сумі 60 225,00 грн; 12.09.2022 платіж в сумі 81 381,67 грн; 10.10.2022 платіж в сумі 72 508,33 грн; 29.11.2022 платіж в сумі 1 152,47 грн; 27.12.2022 платіж в сумі 50,20 грн.

Згідно пояснень позивача, оскільки позичальник кредитні кошти у строк, визначений графіком не повернув, банк відповідно до п. 23.10 договору № 1, почав здійснювати нарахування процентів на залишок строкової заборгованості позичальника, у зв`язку із чим у позичальника утворилась заборгованість по процентам за кредитом в сумі 79 074,41 грн.

Суд встановив, що 03.02.2023 банк, враховуючи неналежне виконання позичальником кредитного договору, направив позичальнику претензію № 03-02-23/1/26 від 03.02.2023, якою банк, керуючись умовами договору та ст. 526, 549-552, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, вимагав протягом 3-х банківських днів з моменту відправлення претензії повністю сплатити існуючий борг, який на дату складення претензії становить всього 4 629 997,98 грн, з якого: 4 477 213,71 грн капітал, 79 074,41 грн проценти, 73 709,86 грн проценти за неправомірне користування кредитом, 0,00 грн пеня.

Також суд встановив, що внаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, банк звернувся до поручителя з вимогою про виконання зобов`язань за договором поруки № 03-02-23/1/27 від 03.02.2023, якою банк повідомив поручителя про порушення позичальником умов кредитного договору та прострочення виконання його грошових зобов`язань перед банком. У зв`язку із цим банк, керуючись договором поруки та ст. 526, 554, 625 ЦК України, вимагав протягом 3-х банківських днів повністю погасити за рахунок поручителя борг позичальника, що на дату складення вимоги складає всього 4 629 997,98 грн, з якого: 4 477 213,71 грн капітал, 79 074,41 грн проценти, 73 709,86 грн проценти за неправомірне користування кредитом, 0,00 грн пеня (копія претензії та вимоги наявні в матеріалах справи).

На підтвердження направлення претензії та вимоги позивач долучив до матеріалів справи список згрупованих поштових відправлень № 2122 від 03.02.2023, описи вкладення у цінний лист № 0317912017552 та № 0317912017544 та фіскальні чеки за відповідними номерами.

Проте відповіді на претензії та вимогу відповідачі не направили, заборгованість за кредитним договором у строк, визначений банком, не сплатили.

З матеріалів справи вбачається, 04.04.2022 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (банк-кредитор) та Міністерством фінансів України (далі третя особа, гарант) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/49, відповідно до пункту 43 якого робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірене агентом та погоджене з гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання гарантом (з копією агенту) відповідного клопотання (строк погодження гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу гаранта або агента) (копія витягу з договору про надання державної гарантії наявна в матеріалах справи).

Як зазначив позивач у позові, 01.06.2023 Міністерство фінансів України, як гарант за кредитним договором, здійснило погашення частини суми заборгованості позичальника у розмірі 3 581 770,97 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Проте, за ствердженням позивача, позичальник неналежним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, не повернув кредит та не сплатив проценти у погоджені в графіку повернення кредиту та сплати процентів строки.

Враховуючи умови договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/49 від 04.04.2022 та з урахуванням договору поруки, який укладений з метою забезпечення належного виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, позивач, як банк-кредитор, звернувся до суду із вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 3 581 770,97 грн заборгованості перед державою, яка сплачена на підставі гарантії за кредитним договором.

Крім того, враховуючи неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів в порядку та строки, узгоджені сторонами в графіку привернення кредиту та сплати процентів, та з урахуванням договору поруки, який укладений з метою забезпечення належного виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду із даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 974 517,15 грн, яка складається з: 895 442,74 грн капіталу (який не покритий державною гарантією) та 79 074,41 грн процентів.

У свою чергу відповідач-1, заперечуючи проти позовних вимог позивача, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач стверджує, що меморіальний ордер № 418906239/450361074/1272068297/5172 від 17.05.2022 на суму 5 500 000,00 грн не є належним доказом надання позичальнику кредитних коштів, оскільки за умовами п. 3 кредитного договору кредит надається шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора. Проте, на переконання відповідача-1, долучений позивачем до матеріалів справи меморіальний ордер містить інформацію про перерахування коштів між рахунками самого ТОВ «Лендагроінвест». Наявні в матеріалах справи виписки з рахунків, на думку відповідача-1, також не мають інформації про надання кредиту банком. Отже, на переконання відповідача-1, обставина надання кредиту є недоведеною.

Крім того відповідач-1 зазначив, що позичальник є сільськогосподарським товаровиробником та відноситься до «Групи 5» таблиці № 1 договору № 1 про внесення змін. На думку відповідача-1, таблиця № 1 договору № 1 про внесення змін передбачає розмір компенсаційної процентної ставки 0 та 5 відсотків, про що детально вказано в абзаці третьому п. 23.3. договору № 1 про внесення змін. Отже, за ствердженням відповідача-1, проценти протягом 6 місяців з моменту укладення кредитного договору і протягом дії воєнного стану для фермерського господарства не передбачалися, що, на думку відповідача-1, також підтверджується графіком повернення кредиту. З сьомого місяця після отримання кредиту, а саме з 18.11.2022 року (першого дня сьомого місяця кредитування), банк мав право нараховувати проценти у розмірі 5% річних. Також відповідач-1 зазначив, що з моменту укладення кредитного договору та договору № 1 про внесення змін і до 10.11.2022 відповідач-1 порушень кредитного договору не здійснював, адже, на думку відповідача-1, не передбачався обов`язок позичальника сплачувати проценти за цей період. Відповідно до змісту позову, порушення відбулось лише 10.11.2022 у зв`язку із тим, що відповідач не повернув кредит у розмірі 5 500 000,00 грн. Проте, як зазначив відповідач-1, з моменту укладення кредитного договору позичальник сплатив банку проценти на загальну суму 325 730,17 грн, що підтверджується банківськими виписками та таблицею № 1 на сторінці 2 розрахунку заборгованості. Отже, на переконання відповідача-1, за відсутності обов`язку зі сплати процентів під час користування кредитом та за наявності переплати в розмірі 325 730,17 грн, позичальник не має заборгованості перед банком зі сплати процентів.

Крім того, відповідач-1 зауважив, що нарахування штрафних процентів на підставі ст. 625 ЦК України є неправомірним під час дії воєнного стану, у зв`язку із чим, на думку відповідача-1, вимоги позивача щодо стягнення процентів в розмірі 79 074,41 грн необґрунтовані та незаконні.

Міністерство фінансів України у своїх пояснення від 15.11.2023 зазначило, що 04.04.2022 між Міністерством фінансів України та АТ «ПроКредит Банк» укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/49, відповідно до п. 6 якого, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банка-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля. Міністерство у своїх поясненнях зазначило, у зв`язку з тим, що позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання та не здійснив погашення суми заборгованості згідно з графіком, АТ «ПроКредит Банк» листом № 10-05-23/1/11 від 17.05.2022 надіслало Міністесртву вимогу на сплату за гарантією № 115.52730 від 17.05.2023 за договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/49 від 04.04.2022. У свою чергу, Міністерство фінансів України, як гарант за кредитним договором, здійснило 01.06.2023 погашення частини суми заборгованості позичальника у розмірі 3 581 770,90 грн, що підтверджується долученими позивачем доказами. Отже, як зазначило Міністерство фінансів України, з урахуванням кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022, договору поруки № 414204-ДПЗ від 17.05.2022, договору про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/49 від 04.04.2022, у відповідача-1 та відповідача-2 наявна солідрна заборгованість перед державою у розмірі 3 581 770,90 грн. У зв`язку із цим Міністерство фінансів України у своїх письмових пояснення підтримало позовні вимоги та просило суд позов задовольнити в повному обсязі.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір № 115.52730 від 17.05.2022, усі додатки до нього та додаткову угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору від 17.05.2022, як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у їх сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем-1 правочину, суд встановив, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом п. 3 кредитного договору, кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком № 1 до цього договору шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора.

Відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів, сума кредиту 5 500 000,00 грн, дата видачі кредиту 17.05.2022.

Суд встановив, що 17.05.2022 банк, на виконання кредитного договору, надав позичальнику кредит на загальну суму 5 500 000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 418906239/450361074/1272068297/5172 від 17.05.2022 на суму 5 500 000,00 грн, а також банківською випискою з рахунку за період з 17.05.2022 до 03.10.2023, відповідно до яких 17.05.2022 на рахунок позивальника № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в загальній сумі 5 500 000,00 грн із призначенням платежу: «перерахування коштів на рахунок позичальника згідно кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022».

Стосовно заперечень відповідача-1, що меморіальний ордер та виписка по рахунку не є неналежними доказами надання позичальнику кредиту, оскільки меморіальний ордер містить інформацію про перерахування коштів між рахунками самого ТОВ «Лендагроінвест», а виписка по рахунку не містять інформацію про надання кредиту банком, суд зазначає наступне.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним станом на дату укладення кредитного договору та видачі кредиту (17.05.2022).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно п. 42 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору та видачі кредиту), підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 46, 47 вказаного Положення, меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами.

Суд встановив, що долучений позивачем до матеріалів справи меморіальний ордер містить відомості про зарахування з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 5 500 000,00 грн із призначенням платежу «перерахування коштів на рахунок позичальника згідно кредитного договору №115.52730 від 17.05.2022».

Також судом встановлено вище, що наявна в матеріалах справи банківська виписка з рахунку за період з 17.05.2022 до 03.10.2023, містить відомості про те, що 17.05.2022 на рахунок ТОВ «Лендагроінвест» № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в загальній сумі 5 500 000,00 грн із призначенням платежу: «перерахування коштів на рахунок позичальника згідно кредитного договору №115.52730 від 17.05.2022».

Суд враховує, що рахунок позичальника, на який було здійснено перерахування кредитних коштів в сумі 5 500 000,00 грн відповідає рахунку, зазначеному в п. 3 кредитного договору.

Також позивач у додаткових письмових пояснення від 27.05.2024 зазначив, що відповідно до п. 3 кредитного договору, кредит видано шляхом зарахування на рахунок позичальника у банку. У призначенні платежу, вказаному в меморіальному ордері, зазначено: «перерахування коштів на рахунок позичальника згідно кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022», дата меморіального ордеру відповідає даті кредитного договору, а також, відповідно до виписок, наданих суду разом із позовною заявою, відображено операцію з видачі кредиту на рахунок відповідача-1, що також передбачено кредитним договором. Як зазначив позивач, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління національного банку України від 26.09.2022 року № 209, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Згідно пояснень позивача, при проведенні своєї діяльності банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 89 від 11.09.2017 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку. Відповідно до меморіального ордеру було проведено банківську операцію між рахунком № НОМЕР_2 (дебетовий) та рахунком № НОМЕР_1 (кредит). Позивач зазначив, що вказана операція не є фактичним перерахуванням коштів з рахунку на рахунок, а є технічною транзакцією яка відображає облік заборгованості на рахунку відповідача-1. Позивач звернув увагу на Групу рахунків по яким проведено операції 206, що також визначена у перехідній таблиці перенесення залишків коштів з рахунків для обліку дисконту, премії за наданими кредитами/залученими депозитами, короткострокових, довгострокових, прострочених кредитів/депозитів, прострочених нарахованих доходів/витрат за кредитами/депозитами (додаток 2 до постанови № 89). А саме, перший рахунок № НОМЕР_2 є внутрішньобанківським рахунком, який не належить відповідачу-1 та має групу 2063 довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб`єктам господарювання. Цей рахунок не може належати відповідачу-1 розумінні звичайного рахунку, оскільки цей рахунок не може бути поповнений, на такому рахунку не обліковуються кошти. Цей рахунок обліковується в банку для обліку кредиту на поточну діяльність його клієнтів та відображається в бухгалтерському обліку за відповідачем-1 з метою обліку заборгованості по кредиту кожного окремого позичальника. В свою чергу, згідно пояснень позивача, рахунок № НОМЕР_1 належить відповідачу-1, про що також вказано у п. 3 кредитного договору, та включено до Групи 206 кредити в поточну діяльність, що надані суб`єктам господарювання. Рахунок з номером 2063 фактично належить банку, по звітності ідентифікується як рахунок відкритий на ім`я позичальника, у зв`язку із цим рахунок № НОМЕР_2 відображений у меморіальному ордері як платник. Отже позивач наголосив на тому, що меморіальний ордер є підтвердженням транзакції, яка виражається у створенні та обліку кредитної заборгованості на рахунках позичальника. Така операція на рахунках позичальника є наслідком укладення кредитного договору між банком та позичальником.

З урахуванням зазначеного вище та враховуючи письмові пояснення позивача, суд дійшов висновку, що меморіальний ордер є первинним документом, що містить відомості про операцію банку, та є належним і допустимим доказом надання кредиту.

Суд також враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З огляду на наведене, суд зазначає, що банківські виписки по рахунку ТОВ «Лендагроінвест» є належним доказом, що підтверджує факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за договором, надання відповідачу-1 кредитних коштів у відповідних розмірах та неналежне виконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним договором у встановлених договором розмірі та строки.

Згідно з приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд звертає увагу, що відповідач-1, стверджуючи про не підтвердження позивачем обставини надання кредиту, не заперечує сам факт отримання кредиту в загальні сумі 5 500 000,00 грн згідно кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022.

Також відповідач не надає жодних пояснень щодо зарахування кредитних коштів на його рахунок № НОМЕР_1 (який відповідає п. 3 кредитного договору) грошових коштів в сумі 5 500 000,00 грн, що підтверджується як меморіальним ордером, так і банківськими виписками по рахунку, в признання платежу яких зазначено: «перерахування коштів на рахунок позичальника згідно кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022».

Доказів укладення іншого кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022, ніж того, що долучений позивачем до матеріалів справи, відповідачем-1 до суду не надано. Також в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази того, що кредитні кошти в сумі 5 500 000,00 грн були перераховані на рахунок позичальника третьої особою, а не позивачем.

Суд зазначає, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 року в справі № 911/3685/17.

Відповідно до наявної матеріалах справи виписки по рахунку позивач за період з 17.05.2022 по 03.10.2023 вбачається, що 10.11.2022 ТОВ «Лендагроінвест» здійснило платіж в сумі 1 022 786,29 грн із призначенням платежу «погашення основного боргу(капіталу) за кредитом згідно кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022 та п. 6 Загальних положень та умов надання банківських послуг».

Наведене свідчить про визнання позичальником зобов`язань перед банком за кредитним договором № 115.52730 від 17.05.2022 з повернення кредитних коштів.

З урахуванням усього зазначеного вище, позивач довів належними та допустими доказами факт надання відповідачу-1 кредиту в сумі 5 500 000,00 грн, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що позивач зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ч. 1, 3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як передбачено частинами 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Отже, за договором позики та кредитним договором обов`язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов`язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором.

Відтак, договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За змістом п. 1 кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 5 500 000,00 грн, строком на 6 (шість) місяців, від дати видачі кредиту включно.

Відповідно до п. 10 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку. Суми, сплачені на погашення кредиту, не надаються в кредит повторно.

Відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів, позичальник зобов`язався повернути банку кредитні кошти (капітал) в наступному порядку: 1. дата внеску 10.06.2022, 24 дні, капітал внеску 0,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 2. дата внеску 11.07.2022, 31 дні, капітал внеску 0,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 3. дата внеску 10.08.2022, 30 дні, капітал внеску 0,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 4. дата внеску 12.09.2022, 33 дні, капітал внеску 0,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 5. дата внеску 10.10.2022, 28 дні, капітал внеску 0,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 6. дата внеску 10.11.2022, 31 дні, капітал внеску 5500000,00 грн; залишок 0,00 грн.

Отже, з умов кредитного договору та вказаного графіку суд встановив, що кінцевим терміном повернення позичальником всієї суми кредиту банку є 10.11.2022.

Крім того, підпунктом (а) пункту 4 кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку (надалі залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в графіку як дні платежу. На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки змінювана, розмір процентів 13,14% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Індекс UIRD (З міс.) + 7,00%, де UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 (три) місяці станом на найближчий робочий день, що передує даті підписання цього договору, або даті перегляду розміру процентної ставки. Перегляд (автоматичне перерахування) банком розміру процентної ставки за кредитом, наданим позичальнику, з урахуванням зміни зазначеного індексу, має здійснюватися кожного календарного кварталу. При цьому максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований за кредитом позичальника, не може бути більшим 30% (тридцять процентів) річних, а мінімальний розмір процентів не може бути меншим ніж 10% (десять процентів) річних (але не більше значення процентної ставки, яка дорівнює UIRD 3 міс. + 7%), виходячи з 360 календарних днів у році. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

Банк зобов`язаний відправити або вручити письмове повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу може бути невідомий кредитору, у повідомлені буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням кредитором свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту. Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього графіку. При цьому сума платежів змінюються пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпису банку. Сторони можуть погодити інший принцип формування нового графіка, у такому випадку, новий графік підписується обома сторонами.

Відповідно до договору змісту договору № 1 про внесення змін до кредитного договору, процентна ставка, що нараховується банком на залишок строкової заборгованості позичальника за кредитом (раніше та надалі базова процентна ставка) встановлюється кредитним договором. Позичальник зобов`язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначеної кредитним договором, зокрема, у випадку порушення позичальником умов програми або у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання позичальником недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь позичальника у програмі та/або ненадання позичальником інформації, яка є необхідною для отримання Державної підтримки відповідно до умов програми, та/або використання позичальником кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат Державної підтримки тощо. Банк здійснює перегляд розміру компенсаційної процентної ставки, базової процентної ставки, на підставі і у строки, визначені цим договором та кредитним договором. Банк зобов`язаний відправити повідомлення позичальнику про зміну базової процентної ставки не менш як за 5 (п`ять) календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу що застосовується для визначення базової процентної ставки може бути невідомий банку, у повідомлені буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням банком свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Про зміну розміру компенсаційної процентної ставки, банк повідомляє позичальника не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до наступного платежу за кредитом. Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту. Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього графіку. При цьому сума платежів змінюються пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпису банку.

Додатком № 1 до договору про внесення змін до кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022 є графік повернення кредиту та сплати процентів в новій редакції від 17.02.2023, яким затверджена процентна ставка в наступному розмірі: 1. дата затвердження процентної ставки 17.05.2022, річний процент 13,14%; 2. дата затвердження процентної ставки 17.08.2022, річний процент 16,95%; 3. дата затвердження процентної ставки 17.11.2022, річний процент 17,96%; 4. дата затвердження процентної ставки 17.02.2023, річний процент 18,79%.

Як зазначив позивач, кожна редакція затвердженої процентної ставки, разом з графіком погашення заборгованості надсилалась позичальнику засобами інтернет-банкінгу, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи витяг з інтернет-банкінгу. Вказані відомості відповідачем-1 не спростовані.

Відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів в новій редакції від 17.02.2023, позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти в наступному порядку: 1. дата внеску 10.06.2022, 24 дні, сума внеску 48180,00 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 48180,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 2. дата внеску 11.07.2022, 31 дні, сума внеску 62232,50 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 62232,50 грн; залишок 5500000,00 грн; 3. дата внеску 10.08.2022, 30 дні, сума внеску 60255,00 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 60255,00 грн; залишок 5500000,00 грн; 4. дата внеску 12.09.2022, 33 дні, сума внеску 81381,67 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 81381,67 грн; залишок 5500000,00 грн; 5. дата внеску 10.10.2022, 28 дні, сума внеску 72508,33 грн; капітал внеску 0,00 грн; проценти 72508,33 грн; залишок 5500000,00 грн; 6. дата внеску 10.11.2022, 31 дні, сума внеску 5580277,08 грн; капітал внеску 5500000,00 грн; проценти 80277,08 грн; залишок 0,00 грн.

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи приписи чинного законодавства, умови кредитного договору та графіку повернення кредиту та сплати процентів, суд встановив, що строк виплати позичальником банку всієї суми кредиту та сплати процентів є таким, що настав 10.11.2022.

Суд встановив, що позичальник частково виконав зобов`язання за кредитним договором та 10.11.2022 сплатив на користь банка грошові кошти в сумі 1 022 786,29 грн в рахунок погашення основного боргу (капітал) за кредитом згідно кредитного договору № 115.52730 від 17.05.2022 та п. 6 Загальних положень та умов надання банківських послуг, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку з 17.05.2022 до 03.10.2023.

Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник сплатив на користь банку проценти за користування кредитними коштами на загальну суму 325 730,17 грн, а саме: 10.06.2022 платіж в сумі 48 180,00 грн; 11.07.2022 платіж в сумі 62 232,50 грн; 10.08.2022 платіж в сумі 60 225,00 грн; 12.09.2022 платіж в сумі 81 381,67 грн; 10.10.2022 платіж в сумі 72 508,33 грн; 29.11.2022 платіж в сумі 1 152,47 грн; 27.12.2022 платіж в сумі 50,20 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором в частині повернення всієї суми кредиту та сплати процентів в порядку та строки, узгоджені кредитним договором та графіком повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку із чим у позичальника перед банком за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 4 477 213,71 грн за капіталом (наданим кредитом) та заборгованість в сумі 79 074,41 грн за процентами. Протилежного суду не доведено, доказів повернення кредиту та сплати процентів до суду не надано.

Разом з тим, як було встановлено судом вище, 17.05.2022, з метою забезпечення належного виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 414204-ДПЗ, за змістом п. 2.1 якого поручитель поручився перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

За змістом п. 2.2 договору поруки, встановлена договором порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх змін та/або доповнень (надалі зміни) до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності. Якщо зміни стосуватимуться збільшення загального строку кредиту, його суми чи процентів за користування кредитом (за винятком зміни змінюваної процентної ставки), то порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до цього договору, або вчинення поручителем погоджувального підпису на відповідному договорі про внесення змін до кредитних договорів, або подання поручителем письмової згоди у формі листа. У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника у обсязі та на умовах, які діяли до внесення таких змін до кредитних договорів. Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі інші можливі зміни кредитних договорів (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо) можуть здійснюватися без будь-якого погодження з поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.

За змістом пп. 3.1, 3.2 договору поруки, поручитель вправі у день настання строку виконання зобов`язання позичальника здійснити його належне виконання за позичальника повністю або частково. Поручитель вправі здійснити дострокове виконання зобов`язання за позичальника на умовах та випадках, визначених кредитними договорами. При цьому поручитель несе усі ризики та відповідальність перед позичальником щодо наслідків дострокового погашення, а також зобов`язується нести усі витрати пов`язані із достроковим виконанням. Поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів, а також неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривалий виїзд за кордон, тимчасова відсутність, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.

Відповідно до пп. 3.5, 3.6 договору поруки, для виконання зобов`язань поручителя за договором поручитель безвідклично уповноважує та доручає кредитору здійснювати договірне списання на користь кредитора коштів у розмірі, еквівалентному розміру зобов`язань поручителя з рахунків поручителя у кредитора (у т.ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у договорах, на підставі яких поручителю відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у кредитора. Право договірного списання у кредитора виникає з моменту виникнення зобов`язань поручителя та діє до моменту їх повного виконання. Якщо поручитель є фізичною особою, то договірне списання на встановлених цим договором правилах може здійснюватися з рахунків поручителя у кредитора, відкритих йому як фізичній особі так і як фізичній особі-підприємцю. Моментом виконання забезпечених договором зобов`язань є дата зарахування відповідної суми коштів на відповідний рахунок кредитора у черговості, визначеній кредитними договорами.

За змістом п. 4.1 договору поруки, порука діє з моменту укладення договору протягом усього строку користування кредитом, виданого на підставі кредитних договорів та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії кредитних договорів, належного виконання усіх вимог кредитора. Непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним в судовому порядку зазначеного вище договору поруки. Доказів розірвання або припинення договору поруки станом на дату розгляду даної справи матеріали справи також не містять. З огляду на наведене, суд зазначає, що станом на дату розгляду даної справи договір поруки є дійсним та обов`язковим для його сторін.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, з огляду на те, що договір поруки є дійсним, враховуючи пп. 2.1, 2.2, 4.1 договору поруки та ст. 553 ЦК України, суд доходить до висновку, що у даному випадку ОСОБА_1 повинен відповідати солідарно з ТОВ «Лендагроінвест» за невиконання грошових зобов`язань перед АТ «ПроКредит Банк» за кредитним договором № 115.52730 від 17.05.2022 та договором № 1 про внесення змін до кредитного договору.

Судом було встановлено, що 03.02.2023 банк, враховуючи неналежне виконання позичальником кредитного договору, направив позичальнику претензію № 03-02-23/1/26 від 03.02.2023, якою вимагав протягом 3-х банківських днів з моменту відправлення претензії повністю сплатити існуючий борг, який на дату складення претензії становить всього 4 629 997,98 грн, з якого: 4 477 213,71 грн капітал, 79 074,41 грн проценти, 73 709,86 грн проценти за неправомірне користування кредитом, 0,00 грн пеня.

Також суд встановив, що внаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, банк звернувся до поручителя з вимогою про виконання зобов`язань за договором поруки № 03-02-23/1/27 від 03.02.2023, якою банк повідомив поручителя про порушення позичальником умов кредитного договору та прострочення виконання його грошових зобов`язань перед банком. У зв`язку із цим банк вимагав протягом 3-х банківських днів повністю погасити за рахунок поручителя борг позичальника, що на дату складення вимоги складає всього 4 629 997,98 грн, з якого: 4 477 213,71 грн капітал, 79 074,41 грн проценти, 73 709,86 грн проценти за неправомірне користування кредитом, 0,00 грн пеня.

Проте відповіді на претензії та вимогу відповідачі не направили, заборгованість за кредитним договором у строк, визначений банком, не сплатили.

Водночас судом було встановлено та вказано п. 2 кредитного договору, що позичальнику відомо, що його грошові зобов`язання перед банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією (далі гарантія), і що кредит може бути використаний виключно на фінансування: посівів сільськогосподарських культур, купівлі сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб`єктами господарювання сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності. У разі виявлення банком, агентом, яким на дату підписання цього договору є AT «Укрексімбанк» (раніше і надалі агент), або гарантом, яким є Міністерство фінансів України, нецільового використання кредитних коштів, та/або іншої невідповідності кредитів, включених до реєстру, по яких грошові зобов`язання позичальника покриті гарантією, умовам, визначеним законодавством та цим договором, повинен здійснити виключення таких кредитів з реєстру. В такому випадку банк зобов`язаний повернути на користь гаранта суму сплати за гарантією по такому кредиту, а позичальник зобов`язаний сплатити та відшкодувати на користь банку, в тому числі і шляхом авансування всі понесені витрати протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення (вимоги) банку, якщо інший строк не вказаний в такому повідомленні. У випадку повного чи часткового невиконання позичальником письмової вимоги банку щодо відшкодування вказаних витрат, банк набуває право на їх стягнення, в порядку, визначеному цим договором, для стягнення кредитної заборгованості.

Крім того в п. 2.4 договору поруки зазначено, що поручителю відомо, що грошові зобов`язання позичальника перед банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією. Поручитель також повідомлений що кошти, отримані від звернення стягнення, або в результаті інших заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальника, спрямовуються, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом суми сплати за гарантією (у співвідношенні, до об`єму покриття гарантією зобов`язань позичальника) та нарахованої пені, до моменту повного, повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною першою статті 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до ч. 2 ст. 346 Господарського кодексу України, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.

Абзацом 1-2 частини першої статті 17 Бюджетного кодексу України визначеного, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 статті 17 Бюджетного кодексу України, правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії. Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором.

Відповідно до абзацу 5 ч. 9 статті 17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Порядок надання гарантій на портфельній основі встановлено постановою Кабінету Міністрів України №723 від 14.07.2021 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі», якою затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі (далі Порядок № 723).

Порядок № 723 визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора (п. 1 Порядку № 723).

З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2022 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (банк-кредитор) та Міністерством фінансів України (гарант) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/49, відповідно до п. 6 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля (сукупності всіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією).

Пунктом 8 договору про надання державної гарантії визначено, що гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладення цього договору.

У разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «сплата за гарантією» договору гарантії (пункт 12 договору про надання державної гарантії).

Гарантійним випадком в розумінні договору про надання державної гарантії є нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів.

Згідно з пунктом 31 договору про надання державної гарантії, разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту (АТ «Укрексімбанк») копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п. 35 с гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою.

У пункті 38 договору про надання державної гарантії, договору гарантії чітко визначено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банккредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

З матеріалів справи вбачається, що банк направив гаранту вимогу № 10-05-23/1/11 від 10.05.2023, яким повідомило Міністерство фінансів України про настання гарантійного випадку за проблемним кредитом № 255 згідно з реєстром станом на 30.04.2023. Листом позивач просив гаранта перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 3 581 770,97 грн на рахунок банка-кредитора відповідно до п. 35 договору (том 1, а.с. 141).

01.06.2023 Міністерство фінансів України, як гарант за кредитним договором, здійснило погашення частини суми заборгованості позичальника у розмірі 3 581 770,97 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Згідно з п. 43 договору про надання державної гарантії, робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірене агентом та погоджене з гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання гарантом (з копією агенту) відповідного клопотання (строк погодження гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу гаранта або агента) (копія витягу з договору про надання державної гарантії наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 44 договору про надання державної гарантії, витрати, пов`язані із стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб`єкта оціночної діяльності, інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок позичальника або за рахунок банку-кредитора з подальшим їх стягненням з позичальника. Такі витрати, що здійснені банком-кредитором, стягуються на їх відшкодування банком-кредитором насамперед під час отримання коштів під час застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом до пропорційного розподілу цих коштів між банком-кредитором та гарантом відповідно до пункту 40 цього договору.

Отже суд встановив, що договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/49 від 04.04.2022 передбачено, що стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором, тобто Акціонерним товариством «ПроКредит Банк».

При цьому пунктом 11 кредитного договору передбачено, що позичальник повідомлений, що кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, спрямовуються, зокрема в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом суми сплати за гарантією (у співвідношенні, до об`єму покриття гарантією зобов`язань позичальника) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені. Позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати прострочену позичальником по цьому договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до цього договору. Позичальник обізнаний про те, що його зобов`язання перед банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією. При цьому позичальнику відомі повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Також суд враховує в пп. 2.4, 2.5 договору поруки, в якому вказано, що поручителю відомо, що грошові зобов`язання позичальника перед банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією. Поручитель також повідомлений що кошти, отримані від звернення стягнення, або в результаті інших заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальника, спрямовуються, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом суми сплати за гарантією (у співвідношенні, до об`єму покриття гарантією зобов`язань позичальника) та нарахованої пені, до моменту повного, повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені. Поручитель визнав та підтвердив, що банк має всі повноваження стягувати прострочену позичальником по цьому кредитному договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до кредитного договору.

Отже поручитель був обізнаний про те, що грошові зобов`язання позичальника перед банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З урахуванням наведених вище приписів законодавства та умов пп. 43, 44 договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/49 від 04.04.2022, враховуючи, що Міністерством фінансів України, як гарантом за кредитним договором, було погашено частину заборгованості позичальника за кредитним договором № 115.527.30 від 17.05.2022 в сумі 3 581 770,90 грн, а також з урахуванням пп. 2.1, 2.2, 4.1 договору поруки та ст. 553 ЦК України, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за кредитним договором в порядку регресу в сумі 3 581 770,90 грн є обґрунтованими.

Водночас, прострочена заборгованість позичальника за кредитним договором перед АТ «ПроКредит Банк», яка залишилась не покритою державною гарантією та непогашеною, становить 974 517,15 грн, з якої: 895 442,74 грн заборгованості по капіталу (заборгованості по тілу кредиту) та 79 074,41 грн заборгованості за процентами.

Стосовно заперечень відповідача щодо нарахування процентів за кредитним договором, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що договором № 1 про внесення змін до кредитного договору передбачено участь ТОВ «Лендагроінвест» у Програмі державної фінансової підтримки суб`єктам підприємництва «Доступні кредити 5-7-9».

Відповідно до п. 23.1 договору № 1 про внесення змін до кредитного договору, компенсація процентів надається Фондом позичальнику з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої цим договором базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого позичальник має сплачувати лише частину базової процентної ставки, яка становитиме 0 (нуль), або 3 (три), або 5 (п`ять), або 7 (сім), або 9 (дев`ять) або 12 (дванадцять) процентів річних (далі компенсаційна процентна ставка).

Компенсаційна процентна ставка частина базової процентної ставки, яка становитиме 0 (нуль), 3 (три) або 5 (п`ять), або 7 (сім), або 9 (дев`ять), або 12 (дванадцять) процентів річних, залежно від виконання позичальником умов, вказаних в цьому договорі, що сплачується позичальником.

Відповідно до п. 23.2 договору № 1 про внесення змін до кредитного договору, конкретний розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом позичальника, залежить від дотримання позичальником наступних умов:

Для позичальників, віднесених до групи 5 на фінансування позичальників сільськогосподарських; товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом 6 (шести) місяців після його припинення чи скасування. Розмір компенсаційної процентної ставки 0%; 5%.

Для кредитів, наданих на цілі, визначені таблицею 1 (Група 5), компенсація процентів надається користь позичальника сільськогосподарського товаровиробника з метою зниження його фактичних витрат оплату базової процентної ставки до: - рівня 0 відсотків річних протягом 6 (шести) місяців; - рівня 5 відсотків річних до дати погашення кредиту.

Компенсація процентів різновид Державної підтримки, що передбачає виплату Фондом на користь позичальника суми грошових коштів, визначеної, відповідно до умов програми, цього договору та кредитного договору, укладеного між позичальником й банком, з метою часткової оплати нарахованих процентів за кредитом позичальника, наданим банком в рамках реалізації програми.

Отже позичальнику надається компенсація процентів на рівні 0% протягом 6 (шести) місяців, що свідчить про те, що базову процентну ставку, встановлену кредитним договором перші 6 місяців позичальник сплачує самостійно відповідно до умов кредитного договору та графіку, в подальшому держава компенсує проценти позичальнику в тому випадку, якщо позичальник належним чином виконує умови кредитного договору та договору № 1 про внесення змін.

Водночас пунктом 23.9 та п. 23.10 договору № 1 про внесення змін до кредитного договору передбачено, якщо протягом місяця, за який підлягають сплаті позичальником проценти за користування кредитом, мало місце порушення позичальником умов кредитного договору, позичальник зобов`язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначену кредитним договором.

Як було встановлено судом раніше та не спростовано відповідачем-1 шляхом подання до суду відповідних доказів, позивач у строк, погоджений в графіку повернення кредиту (10.11.2022), наданий кредит в сумі 5 500 000,00 грн не повернув, чим допустив порушення умов кредитного договору. У зв`язку із чим позичальник повинен самостійно сплатити банку проценти в сумі 79 074,41 грн відповідно до умов кредитного договору.

Посилання відповідача-1 на те, що нарахування штрафних процентів на підставі ст. 625 ЦК України є неправомірним під час дії воєнного стану, у зв`язку із чим вимоги позивача щодо стягнення процентів в розмірі 79 074,41 грн необґрунтовані та незаконні, суд відхиляє як безпідставні, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути проценти керуючись ст. 1048 ЦК України відповідно умов кредитного договору до графіку повернення кредиту та сплати процентів, а не на підставі ст. 625 ЦК України, як помилково стверджує відповідач-1.

При цьому враховує, що банк не здійснював нарахування процентів після 10.11.2022, тобто нарахування процентів за межами графіку повернення кредиту та сплати процентів в новій редакції від 17.02.2023 та кінцевого строку кредитування банком не здійснювалось.

Враховуючи неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів, а також з урахуванням пп. 2.1, 2.2, 4.1 договору поруки та ст. 553 ЦК України, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в 974 517,15 грн, з якої: 895 442,74 грн заборгованості по капіталу та 79 074,41 грн заборгованості за процентами також є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення кредитних коштів та сплати процентів. Протилежного матеріали справи не містять.

Оскільки відповідачі не у повній мірі виконали взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів, що ними не спростовано шляхом подання доказів, вони є такими, що порушили взяті на себе зобов`язання.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надали, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 3 581 770,90 грн заборгованості перед державою за кредитним договором, 895 442,74 грн заборгованості по капіталу та 79 074,41 грн заборгованості за процентами нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що стягнення солідарно суми судових витрат законом не передбачено та приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідачів за на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у рівних частинах по 34 172,16 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» (місцезнаходження: вул. Шкільна, буд. 15, с. Михайлівка-Рубежівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08110; код ЄДРПОУ 39827752) та ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (місцезнаходження: пр. Берестейський, буд. 107-А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333) 895 442,74 грн заборгованості по капіталу та 79 074,41 грн заборгованості за процентами.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» (місцезнаходження: вул. Шкільна, буд. 15, с. Михайлівка-Рубежівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08110; код ЄДРПОУ 39827752) та ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (місцезнаходження: пр. Берестейський, буд. 107-А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333) 3 581 770,97 грн заборгованості перед державою за кредитним договором № 115.52730 від 17.05.2022.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» (місцезнаходження: вул. Шкільна, буд. 15, с. Михайлівка-Рубежівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08110; код ЄДРПОУ 39827752) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (місцезнаходження: пр. Берестейський, буд. 107-А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333) 34 172,16 грн судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (місцезнаходження: пр. Берестейський, буд. 107-А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333) 34 172,16 грн судового збору.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко

Джерело: ЄДРСР 119928087
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку