СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Харків Справа № 905/93/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Донецькій області (вх. №1286 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2024 у справі №905/93/22 (повний текст складено 29.04.2024, у м. Харкові) суддя Паляниця Ю.О.

за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу, м.Покровськ, Донецька область

про стягнення 256 079,03 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу про стягнення на користь держави збитків, заподіяних внаслідок понаднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами в загальній сумі 256 079,03 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 76 823,71 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 51 215,81 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської територіальної громади в сумі 128 039,52 грн, що становить 50% загальної суми збитків (т. 1, а.с.1-9).

Підставою для звернення до суду стало виявлення при проведенні позапланових заходів державного нагляду (контролю) порушення суб`єктом господарювання ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: Мирноградським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» допускалися скиди зворотних вод в балку Орсовську басейну р. Казенний Торець з перевищенням встановлених гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скиду забруднюючих речовин. В результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища відповідачем заподіяно збиток державі на суму 256 079,03 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі №905/93/22, позов вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

На виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 23.02.2024 у справі №905/93/22, позивач повідомив, що Державна екологічна інспекція у Донецькій області підтримує позовні вимоги в повному обсязі у зв`язку з тим, що до теперішнього часу Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» не сплачено на користь держави збитки в загальній сумі 256079,03 грн, нараховані за наднормативний скид Мирноградським виробничим управлінням водопровідно каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами, та керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, просить суд:

- стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ 35580864), юридична адреса: 85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 11, на користь держави збитки заподіяні внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами в загальній сумі 256 079 (двісті п`ятдесят шість тисяч сімдесят дев`ять) гривень 03 копійки на рахунок UA618999980333189331000005690, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Мирноград.МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 76 823 (сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять три) гривні 71 копійка, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 51 215 (п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятнадцять) гривень 81 копійок, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської територіальної громади в сумі 128 039 (сто двадцять вісім тисяч тридцять дев`ять) гривень 52 копійок, що становить 50% загальної суми збитків;

- стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ 35580864) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (ЄДРПОУ 00191158) судовий збір у сумі 3 841 (три тисячі вісімсот сорок одна) гривня 19 копійок, реквізити: р/р: UA 928201720343130003000081167 в УДКСУ у м.Костянтинівка, ЄДРПОУ 38034476, МФО 820172, отримувач Державна екологічна інспекція у Донецькій області (т. 1, а.с.212-213).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.04.2024 у справі №905/93/22 позовні вимоги залишені без задоволення (т. 1, а.с. 231-237).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення 256 079,03 грн не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. Із вказаного розрахунку не вбачається, що позивачем проведені розрахунки фактичного скиду забруднюючих речовин у період січень-травень 2021 року за кожний день періоду, та позивачем фактично не встановлено дати, коли був наявний факт перевищення показника гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, а при визначенні маси наднормативного скиду ії забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами (т) позивачем було використано лише показник масової концентрації забруднюючих речовин та показники ГДК (гранично допустимої концентрації). Тобто, розраховані позивачем показники маси наднормативного скиду ії забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами (т) документально не підтверджуються через відсутність розрахунку перевищення показника гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області 18.05.2024 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2024 у справі №905/93/22 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області. Понесені позивачем судові витрати стягнути з відповідача.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято в порушення норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`суванням обставин, що мають значення для справи; з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи; без з`ясуванням всіх обставин справи та належної оцінки доводів позивача.

Підставами скасування оскаржуваного рішення позивач вважає наступне.

Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом №389 від 20.07.2009 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України визначено здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі забруднення водних об`єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами.

Методикою не передбачається здійснення розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скидання зворотних (стічних вод) з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій.

Судом першої інстанції зроблено невірний висновок про те, що позивачем розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скидання зворотних (стічних) вод з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що в свою чергу, призвело до прийняття незаконного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що із вказаного розрахунку не вбачається, що позивачем проведені розрахунки фактичного скиду забруднюючих речовин у період січень-травень 2021 року за кожний день періоду, та позивачем фактично не встановлено дати, коли був наявний факт перевищення показника гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, а при визначенні маси наднормативного скиду ії забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами (т) позивачем було використано лише показник масової концентрації забруднюючих речовин та показники ГДК (гранично допустимої концентрації)» і що розраховані позивачем показники маси наднормативного скиду ії забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами (т) документально не підтверджуються через відсутність розрахунку перевищення показника гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно зроблено висновок про те, що позивачем неправомірно був застосований коефіцієнт 1,6 при розрахунку Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддяМедуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2024 у справі №905/93/22. Встановлено учасникам справи строк до 11.06.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та заперечень (у разі наявності) з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "19" червня 2024 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131. Витребувано матеріали справи №905/93/22 із Господарського суду Донецької області. Явку учасників справи визнано необов`язковою.

31.05.2024 за вх. №7552 на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 з Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/93/22.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

18.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, за змістом якої останній просить суд судове засідання з розгляду апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Донецькій області, призначене на 19.06.2024 о 10 годині 30 хвилин, провести без представника Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

19.06.2024 в судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме довідки Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в електронні кабінети одержувачам від 27.05.2024 (т. 2, а.с. 24-26).

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи.

Відповідно до вимог статей 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області, ідентифікаційний код юридичної особи: 38034476, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України та їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та здійснює на території Донецької області повноваження Державної екологічної інспекції України, зокрема, щодо охорони та раціонального використання вод і відтворення водних ресурсів.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №48.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу II вищевказаного Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання вимог законодавства, у тому числі про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема про наявність та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Для виконання покладених завдань, Інспекція має право розраховувати розміри збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, пред`являти претензії, вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступати позивачем, відповідачем у судах (пункти 6, 9 розділу II Положення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р №877-У.

Органи державного нагляду контролю проводять планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Підставами для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а також доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (ч.1 ст. 6 Закону України №877-У).

Відповідач, КП Компанія Вода Донбасу юридична особа, код юридичної особи: 00191678 діє на підставі Статуту, затвердженого Розпорядженням голови Донецької обласної ради від 25.08.2007 №98р.

Мирноградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» (попередня назва Димитрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, перемейновано відповідно до наказу №182 від 27.10.2027) ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 35580864, створене на підставі наказу генерального директора Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» від 19.11.2007 №65.

Управління здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, локальних актів Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що носять нормативний характер для відокремленого підрозділу відповідно до вимог Статуту КП «Компанія «Вода Донбасу» в межах та обов`язків, наданих цим «Положенням». Управління працює в єдиному технологічному режимі системи підприємства. Управління не є юридичною особою. Управління є відокремленим підрозділом, що входить до складу Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу».

Управління створено підприємством з метою отримання прибутку шляхом надання послуг централізованого постачання питної води, здійснення водовідведення споживачам в порядку, установленому законодавством України; задоволення потреб ринку у виконанні висококваліфікованих послуг (роботах, продукції), у т.ч. власного виробництва; забезпечення економічних та соціальних інтересів трудового колективу управління.

За твердженнями позивача, у період з 12.02.2021 по 25.02.2021 на підставі наказу №93, направлення №93/21 від 08.02.2021, з метою перевірки вимог природоохоронного законодавства в частині виконання припису від 10.11.2020 №03/56, Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Мирноградським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу», за результатами якої складено Акт №17-05 від 25.02.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (т.1, а.с. 11-18).

Згідно Акту перевірки Інспекцією були встановлені порушення природоохоронного законодавства, а саме: підприємством допускається скидання зворотних вод в балку Орсовську басейну р. Казений Торець з перевищенням встановлених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та гранично допустимого скиду. Результати вимірювань вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах зафіксовані в Протоколі вимірювань №5 від 25.02.2021, згідно якого встановлено факт перевищення встановлених нормативів показників ГДК за наступними речовинами: завислі речовини в 1,65 раз, фосфати в 1,13 раз, азот амонійний в 4,1 раз, ХСК в 1,12 раз. Акт перевірки підписаний директором Мирноградського ВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу» І.М. Лапчинським - без зауважень (т. 1, а.с. 13-22, 24-26).

З метою усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, Інспекцією видано Припис №17-05 від 03.03.2021 р, згідно якого було приписано: забезпечити виконання припису щодо скидання стічних вод з очисних споруд Мирноградського ВУВКГ в балку Орсовську басейну р. Казенний Торець без перевищень, встановлених нормативів гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скиду забруднюючих речовин, встановлених дозволом на спеціальне водокористування Укр.-Дон 5993 від 18.08.2015 р. Припис вручено директору Мирноградського ВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу» під особистий підпис (т. 1, а.с. 23).

В подальшому, згідно Доручення Прем`єр - Міністра України від 07.09.2021 №39200/1/1-21, з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, на підставі наказу №861, направлення 701/21 від 18.10.2021, у період з 19.10.2021 по 29.10.2021 Інспекцією було проведено позапланову перевірку Мирноградського виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (т. 1, а.с. 27-28, 29 зворот.бік).

В рамках перевірки Мирноградським ВУВКГ КП«Компанія «Вода Донбасу» на адресу Інспекції було надано лист №03/855 від 22.10.2021 із зазначенням об`єму стоків скинутих за період січень - червень 2021 р. помісячно, а також була надана інформація щодо роботи каналізаційних очисних споруд Мирноградського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» за період січень - вересень 2021 та результати досліджень проб води, проведених хіміко-бактеріологічною лабораторією Мирноградського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» (т. 1, а.с. 49).

За результатами перевірки складено Акт №137-05 від 29.10.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: за результатами вимірювань показників складу та властивостей вод встановлено перевищення затверджених гранично допустимих концентрацій по наступним показникам: азот амонійний, фосфати, завислі речовини, ХСК, БСК5 (результати вимірювань наведені у Протоколі вимірювань №53 від 27.10.2021) (т. 1, а.с. 31-42, 45-48).

До вказаного Акту №137-05 від 29.10.2021 Мирноградським ВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу» були надані зауваження №03-954 від 22.11.2021 (т. 1, а.с.43).

Зі змісту зауважень вбачається, що відповідач посилається на те, що контрольний період вказаний в Акті - 2020, 2021 рік, проте звітним періодом згідно Порядку ведення державного обліку водокористування є календарний рік (наказ Мінекоресурсів від 16.03.2015 № 78, тому 3 квартали 2021 не могли бути узятими з даної форми звітності. Далі відповідач зазначає про те, яким чином було зроблено висновок про перевищення ГДС, якщо його розрахунок не приведений, адже в таблицях наведено дані по концентраціях (мг/дм3), а висновок нижче зроблений по масі (ГДС, т/рік). Далі наводить таблицю з посиланням на протокол №53 від 27.10.2021 та витрати стічних вод за жовтень 2021.

За результатами розгляду вищезазначених документів Інспекцією встановлено порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: Мирноградським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» не виконуються умови дозволу на спеціальне водокористування №Укр.-Дон 5993 від 18.08.2015 р., у період з 01.01.2021 р. по 03.06.2021 р. підприємством допускалось скидання зворотних (стічних) вод по випуску №1 у ставок у балці Орсовській (басейн річки Казенний Торець) з перевищенням затверджених гранично-допустимих концентрацій (далі - ГДК) забруднюючих речовин: азоту амонійного, завислі речовини, БСК5, фосфатів.

З метою усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, Інспекцією видано Припис №137-05 від 01.11.2021, згідно якого було, зокрема, приписано: дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме: дотримуватись нормованих показників гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випуску №1 підприємства, не припускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування, гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (т. 1, а.с. 44).

Згідно статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Таким чином, Інспекцією встановлено, що концентрація забруднюючих речовин у виробничих стічних водах, скинутих Мирноградським виробничим управлінням водопровідно - каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за період з 01.01.2021 по 03.06.2021 у ставок у балці Орсовській (басейн річки Казенний Торець) перевищує встановлені нормативи, передбачені дозволом на спеціальне водокористування.

Такими діями Мирноградського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» порушено вимоги статті 44 Водного кодексу України, відповідно до якої водокористувачі зобов`язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Крім того, в матеріалах справи міститься протокол №004285 від 24.02.2021 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 , який працює на посаді в.о. головного інженера Мирноградського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснив адміністративне правопорушення, а саме не виконав припис №03/56 від 10.11.2020, що є порушенням п.3 ст.44 Водного Кодексу України (т. 1, а.с.56).

Постановою від 03.03.2021 у справі №05/34 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в позмірі 340,00 грн, який сплачено у добровільному порядку (т.1.а.с.57-58).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено претензію №12-68/21 від 22.11.2021 з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду у сумі 256 079, 03 грн (т. 1, а.с.52-54).

Однак відповідач залишив зазначену претензію без розгляду, жодної відповіді на адресу Державної екологічної інспекції у Донецькій області не надходило.

Сума шкоди у розмірі 256 079,03 грн відповідачем добровільно не сплачена, в зв`язку з чим, Державна екологічна інспекція у Донецькій області була змушена звернутися до Господарського суду Донецької області суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія вважає зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Водним Кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2099 за №767/16783 (зі змінами).

Сутність спору, що розглядається, полягає у примусовому спонуканні відповідача до відшкодування збитків, завданих порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

За приписами частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

Відповідно до преамбули Водного Кодексу України (далі ВК України), усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

Згідно із частиною 1 статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ (ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

За змістом статей 38, 44, 49, 70, 95 ВК України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об`єктів. Водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (пункт «б»); здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (пункт «е») (частина перша статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Пунктом «в» статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

В силу вимог статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншим законодавством України.

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи (стаття 70 Водного кодексу України).

Згідно частини першої статті 111 Водного кодексу України, а також статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (стаття 69 Закону).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Предмет доказування коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов`язані з правильним вирішенням питання про права і обов`язки сторін.

З врахуванням викладеного, до предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актами перевірок, актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, містять інформацію, пов`язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.

Акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/4278/14 та від 20.02.2018 у справі №803/1130/17.

Досліджуючи у сукупності зазначені вище документи, а саме: акти перевірок №17-05 від 25.02.2021, №137-05 від 29.10.2021, приписи №17-05 від 03.03.2021, №137-05 від 01.11.2021, протоколи №5 від 25.02.2021, №53 від 27.10.2021 вимірювань показників скиду та властивостей вод, Дозвіл на спеціальне водокористування КП «Компанія «Вода Донбасу» Димитрівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства №УКР-ДОН 5993 від 18.08.2015 з додатками, Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідачем за контрольний період з 01.01.2021 по 03.06.2021, з якого вбачається, що для визначення збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами позивачем було покладено, зокрема, акти перевірок №17-05 від 25.02.2021, №137-05 від 29.10.2021, виходячи з нормативів, затверджених Дозволом №Укр-Дон5993 від 18.08.2015 щодо гранично допустимої концентрації (гдк) речовини у воді та гранично допустимого скиду (гдс) речовини у балку Орсовську басейну річки Казенний Торець.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (зі змінами).

Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами (п. 1.3 Методики).

Ця методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства, і що державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків (п. 1.4 Методики).

Будь-яких інших нормативних документів щодо порядку розрахунку державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, законодавством не встановлено.

Пунктом 1.2 Методики встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

- забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ)

твердих побутових та промислових відходів;

- самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів

(дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;

- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Отже, зазначеною методикою визначено здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об`єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами.

Порядок розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення водних об`єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами визначається Розділом 2 методики «Забруднення водних об`єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами», яким визначено наступне.

Наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт з перевищенням ГДС вважаються:

- скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого

скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

- самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування (п.2.1 Методики).

Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом (п. 2.2 Методики).

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи (п. 2.3 Методики).

Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів (п.2.3.1 Методики).

При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються (п. 2.3.3 Методики).

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів (п. 2.4 Методики).

Отже, згідно зазначеним нормам Методики, розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення водних об`єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами визначається на підставі результатів інструментально-лабораторних вимірювань проб вод, за допомогою яких встановлюються показники концентрацій забруднюючих речовин, які потім порівнюються із відповідними установленими нормативами ГДС.

Проте, показники гранично допустимих скидів (ГДС) не визначаються за допомогою інструментально-лабораторних вимірювань.

За допомогою інструментально-лабораторних вимірювань визначаються тільки концентрації забруднюючих речовин, тобто гранично допустимі концентрації (ГДК).

Приписами статті 1 Водного кодексу України унормовано наступні терміни:

- гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування;

- гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об`єкта за одиницю часу.

Згідно зі ст.33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994 затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об`єкти із зворотними водами №116 (далі Інструкція), зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 22.12.1994 за №313/523 (в редакції станом на момент видачі Дозвілу).

Пунктом 2.1 Інструкції встановлено, що скид зворотних вод у водні об`єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.

Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об`єкти. Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів, які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об`єктів.

Відповідно до п. 2.13 зазначеної Інструкції після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод.

Дозволом №Укр-Дон5993 від 18.08.2015 затверджено гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді та гранично допустимий скид (гдс) речовини у балку Орсовську басейну річки Казенний Торець. Ці два показника пов`язані між собою.

ГДС розраховується множенням ГДК, мг/дм3, (фактичних або затверджених) на обсяг скинутих стічних вод, м3/годину, (фактичних або затверджених).

Чим більше ГДК забруднюючих речовин тим більше буде ГДС.

Недодержання затверджених ГДК та ГДС веде до забруднення води у р. Казенний Торець.

В Дозволі зазначені умови спеціального водокористування, а також встановлені ліміти скидів, а саме: нормативи гранично допустима концентрація в мг/дм3 та допустимі обсяги скиду (ГДС) в м3/год та т/рік.

За твердженнями позивача, обсяг скинутих зворотних вод згідно з довідкою підприємства по випуску 1 за контрольний період складає 3032403,12 м3 або 820,455 м3/годину.

Затверджений обсяг стічних вод для встановлення ГДС встановлений в Дозволі на спецводокористування та нормативах ГДС Мирноградського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» Укр.-Дон-5993 складає 5304,6 тис.м3/рік або 726,7 м3/годину (т. 1, а.с.74-129, 142 зворот.бік, 155).

Розмір збитків, заподіяних відповідачем державі, розрахований за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що підтверджується Розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Мирноградським ВУВКГ за контрольний період 01.01.2021 по 03.06.2021, виконаним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Кадацькою І.С., розрахунок перевірено Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Прутковим В.В. (т. 1, а.с. 50-51).

Не дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин призвело до забруднення поверхневих вод, що є порушенням п.3 ст. 44 Водного кодексу України.

Позивачем був здійснений розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення Мирноградським ВУВКГ законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме внаслідок забруднення водного об`єкту скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників із зворотними водами відповідно до п.1.2 Методики.

А факт забруднення водного об`єкту скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин із зворотними водами був встановлений позивачем за результатами інструментально-лабораторних вимірювань концентрацій забруднюючих речовин, якими було встановлено перевищення затверджених гранично допустимих концентрацій.

Зазначене підтверджується і самою формулою розрахунку, яка передбачає розрахунок середньої фактичної концентрації забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою:

Сiф = (Сin1 + Сin2 + Сin3)/n, де Сi середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/куб.м; n-й відібраній пробі, n кількість відібраних проб.

З розрахунку, зокрема, вбачається:

Завислі речовини = 1,6 * 1,26 * 1,5 * (18,953*88,357) = 5064,08 грн;

Азот амоній = 1,6 * 1,26 * 1,5 * (16,284 * 4417,84) = 217546,88 грн;

БСК-5 = 1,6 * 1,26 * 1,5 * (10,462 * 728,944) = 23061,67 грн;

Фосфати = 1,6 * 1,26 * 1,5 * (3,336 * 1031,556) = 10406,40 грн.

Загальна сума збитку за період з 01.01.2021 по 03.06.2021 = 5064,08 + 217546,88 + 23061,67 +104406,40 = 256 079,03 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми збитків, що здійснені ним на основі відомостей первинної документації математичними методами з застосуванням вихідних даних, які були надані відповідачем, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вони (розрахунки) виконані згідно з встановленими нормативними вимогами, є арифметично вірними та такими що відповідають матеріалам справи.

При цьому, розрахунки спірної суми відповідачем не спростовано, контррозрахунку з відповідним обґрунтуванням не надано.

У процесі розгляду справи відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували наявність у його діях складу правопорушення та підтверджували дотримання останнім вимог за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, прийняв за основу, зокрема показники, вказані в Акті №17-05 від 25.02.2021, який був підписаний відповідачем без зауважень проте припис невиконано, що стало підставою для притягнення гр. ОСОБА_1 , який працює на посаді в.о. головного інженера Мирноградського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем неправомірно був застосований коефіцієнт 1,6 при розрахунку Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2.

Проте, саме у Дозволі на спеціальне водокористування №Укр-Дон5993 від 18.08.2015, в розділі «Гранично-допустиме скидання (ГДС) забруднюючих речовин», в пункті 3, що стосується «Найменування водного об`єкту, що приймає стічні води і місце скидання: Балка Орсовська басейну ріки Казенний Торець», в п. 5 зазначена категорія водокористування водного об`єкта: рибогосподарська.

Інформація, що міститься в дозволі на спеціальне водокористування щодо категорії водокористування водного об`єкта - рибогосподарська, підтверджує правильність застосування коефіцієнта 1,6 для поверхневого водного об`єкту рибогосподарського використання (Додаток 2 до Методики), та не спростовується іншими матеріалами справи.

Приймаючи до уваги те, що заявлені позивачем до стягнення збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Мирноградським ВУВКГ за контрольний період з 01.01.2021 по 03.06.2021 охоплюються даними, вказаними в Акті від 25.02.2021, з яким погодився відповідач без заперечень, а зауваження відповідача стосуються Акту від 29.10.2021 з посиланням на протокол №53 від 27.10.2021 та витрати стічних вод за жовтень 2021, судова колегія вважає, що розрахунки розміру збитків здійснені у відповідності до вимог, визначених Методикою.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову, зазначивши, що розраховані позивачем показники маси наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами (т) документально не підтверджуються через відсутність розрахунку перевищення показника гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства передбачено ст.69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Як вище зазначено, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В межах спірних правовідносин факт неправомірної поведінки підтверджується актами перевірок, актами відбору проб та протоколами вимірювань.

Саме акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення (припис) контролюючого органу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в правовідносинах, які склалися в цій справі, Держекоінспекція є органом уповноваженим проводити перевірки та вживати заходи реагування, зокрема, шляхом складання припису.

У даному випадку припис відповідачем не виконано.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду), що підтверджується актами перевірок, приписами та не спростовано відповідачем. При цьому, наявна сама шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, та причинний зв`язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача.

Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вказаним приписам рішення суду першої інстанції не відповідає.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Також судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п. «г» ч.4, ч.б ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

В силу норм п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За змістом п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У главі XI Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09 серпня 2013 року №128 (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 05 грудня 2019 року № 342), передбачено, що кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України на ім`я відповідного органу Державної казначейської служби України за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли протягом дня (з урахуванням повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів) на рахунки 3331, у регламентований час розподіляються Державною казначейською службою України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Заявлена до стягнення сума підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, який у відповідності до вимог п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховується до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховується до спеціального фонду обласного бюджету, 50 відсотків зараховується до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету, бюджету об`єднаних територіальних громад, перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами».

Указом Президента України від 05.03.2015 № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» утворено Донецьку обласну військово- цивільну адміністрацію та Донецькій обласній державній адміністрації надано статус Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово- цивільної адміністрації області.

Як вбачається зі змісту ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету.

На даний час повноваженнями щодо розпорядження обласним фондом охорони навколишнього середовища наділена Донецька обласна державна адміністрація.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України, обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації, фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської територіальної громади у відповідних сумах

Судові витрати розподіляються у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2024 у справі №905/93/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2024 у справі №905/93/22 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» задовольнити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ 35580864, юридична адреса: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, 11) на користь держави збитки заподіяні внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами в загальній сумі 256 079 (двісті п`ятдесят шість тисяч сімдесят дев`ять) гривень 03 копійки на рахунок UA618999980333189331000005690, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Мирноград.МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 76 823 (сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять три) гривні 71 копійка, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 51 215 (п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятнадцять) гривень 81 копійок, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Мирноградської міської територіальної громади в сумі 128 039 (сто двадцять вісім тисяч тридцять дев`ять) гривень 52 копійок, що становить 50% загальної суми збитків.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ 35580864) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (ЄДРПОУ 00191158) судовий збір у сумі 3 841,19 грн за подання позовної заяви та 5 761, 50 грн за подання апеляційної скарги за реквізитами: р/р: UА 928201720343130003000081167 в УДКСУ у м. Костянтинівка, ЄДРПОУ 38034476, МФО 820172, отримувач Державна екологічна інспекція у Донецькій області.

5. Доручити Господарському суду Донецької області видачу відповідних наказів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24.06.2024 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця