ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 910/11949/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевчук С.Р.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Бондар Л.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Легка О.Ю.;

від відповідача: Найденко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 (повний текст складено та підписано 22.04.2024) (суддя Васильченко Т.В.)

у справі №910/11949/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Омега-Київ»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 4647721,84 грн

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 4647721,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки №53-129-01-20-02041 від 10.01.2020, оплату отриманого товару здійснив з порушенням встановлених договором строків, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 792592,63 грн та інфляційні втрати у розмірі 3855129,21 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" інфляційні втрати у розмірі 3855129,21 грн, 3% річних у розмірі 792592,63 грн та судовий збір у розмірі 69716,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 рішення від 12.11.2021 та додаткове рішення від 30.11.2021 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2022 касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 в частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" про стягнення 792592,63 грн 3% річних без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 (в частині перегляду додаткового рішення) залишено без змін.

17.01.2023 на примусове виконання рішення від 12.11.2021 та додаткового рішення від 30.11.2021 Господарським судом міста Києва видано накази.

25.03.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Омега-Київ» надійшла заява про видачу дублікату наказу.

Подана заява обґрунтована тим, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2023 року у справі №761/14227/23 старшим детективом другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України був проведений обшук у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), під час якого були виявлені та вилучені оригінали документів зі зведеного виконавчого провадження, в тому числі й оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 року за яким відкрито виконавче провадження НОМЕР_1. Оскільки оригінал виконавчого документа хоча фактично не втрачено, втім юридично він є частиною кримінального провадження, що унеможливлює вчинення виконавцем дій з його примусового виконання, наявні підстави для видачі дублікату наказу.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/11949/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Омега-Київ» про видачу дубліката виконавчого документа виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 року у справі №910/11949/21 задоволено, постановлено видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/11949/21.

Місцевий господарський суд ухвалюючи судове рішення про видачу дубліката виконавчого документа, виходив з того, що вилучені органом досудового розслідування оригінали виконавчих документів визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а згідно з положеннями кримінального процесуального законодавства, вони не можуть бути повернуті ні до органу ДВС, ні стягувачу, водночас з дати їх вилучення минув майже рік, а судове рішення, яке набрало законної сили, залишається невиконаним (примусове виконання фактично припинено), а строк пред`явлення наказу не закінчився, а відтак, з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд, оцінивши у сукупності обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про видачу дублікату виконавчого документа, оригінал якого був вилучений органом досудового розслідування при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні з відповідного органу ДВС (у приватного виконавця) для цілей кримінального провадження і визнаний речовим доказом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/11949/21 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернувлося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Омега-Київ» про видачу дублікату наказу відмову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував, що виконавчий документ у даній справі не є втраченими, його місцезнаходження відоме, а статус змінено на тимчасово вилучене майно, яке буде повернуто органом, який його вилучив. Окрім того, з мотивів апеляційної скарги вбачається, що на переконливу думку боржника, стягувач у даній ситуації не позбавлений права на оскарження дій правоохоронних органів, якщо вважає, що їхні дії суперечать положенням законодавства України, а тому звернення із даною заявою про видачу дубліката виконавчого документа є фактично передчасними діями скаржника.

Разом з тим, апелянт вказує, що видача дубліката виконавчого документа призведе до ситуації, коли при існуючому виконавчому провадженні буде відкрито нове виконавче провадження, будуть підлягати стягненню виконавчий збір та витрати на виконавче провадження, відбудеться подвійне стягнення в межах виконання одного і того самого рішення суду, що є неприпустимим. На думку відповідача, дублікат виконавчого документа може бути видано лише тоді, якщо не відкрито виконавче провадження, оскільки повторна видача виконавчого листа при відкритому виконавчому провадженні надає можливість стягувачу зловживати своїми правами. Крім того, спірний наказ перебував на виконанні в органі ДВС, а тому стягувач не є суб`єктом, який має право просити видати його дублікат (він його не втрачав).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

29.04.2024 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 передані колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий, Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11949/21; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

16.05.2024 на виконання вищезазначеної ухвали з Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11949/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 у справі №910/11949/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2024; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 10.06.2024.

Позиції учасників справи. Клопотання учасників справи

05.06.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Омега-Київ» засобами електронного зв`язку за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а ухвала Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/11949/21 винесено з врахуванням всіх обставин справи та відповідно до норм процесуального права. Тому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу, у ньому було викладено клопотання про долучення доказів, у якому позивач просив долучити копію заяви ТОВ «НВП «Омега-Київ» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про долучення дубліката наказу від 24.04.2024 №24-04-1/24.

Колегія суддів звертає увагу на те, що докази, які сторони просять суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи, які датовані періодом, що виходить за межі дати ухвалення судом першої інстанції рішення, яке оскаржується, не відповідає вимогам статті 269 Господарського процесуального кодексу України, яка пов`язує можливість прийняття додаткових доказів у разі їх існування на момент розгляду справи в суді першої інстанції (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 922/3369/21).

Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19 зробив висновок про те, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

У зв`язку із цим, такі докази Північним апеляційним господарським судом не приймаються та не оцінюються.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 19.06.2024 з`явились представник позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду 07 лютого 2024 року повернула справу №572/3591/19 до суду касаційної інстанції, зазначивши, що обґрунтованих підстав для відступлення від правових висновків Верховного Суду, в яких зазначено, що стягувачу достатньо довести відсутність у нього виконавчого документа, який йому видано і не треба доводити фізичної втрати оригіналу такого документа не має (провадження № 14-182цс23).

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що оригінал наказу у справі №910/11949/21 було вилучено на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року у справі №761/14227/23 старшим детективом другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного управління підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, що унеможливлює подальше виконання судового рішення.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад обов`язковості виконання рішень, справедливості, неупередженості та об`єктивності, розумності строків виконавчого провадження (пункти 2, 5, 7 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Як встановлено місцевим господарським судом, та вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Матвєєвої Ю. О. від 26 квітня 2023 року у справі №761/14227/23 надано слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні №72023000220000011 від 14.03.2023 дозвіл на проведення обшуку службових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 110, що на праві власності належать Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, державі Україна в особі апарату Верховної Ради України, які використовуються Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з метою виявлення та вилучення оригіналів документів щодо стягувачів боргу, зокрема, ТОВ «НВП «ОМЕГА-КИЇВ» (код ЄДРПОУ 39035203), а саме, та не виключно, заяв стягувача про відкриття виконавчого провадження; оригінал наказу про примусове виконання рішення суду; документів на підтвердження повноважень підписанта заяви (копія довіреності, статуту, наказу, тощо); постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження; постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору; постанов державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження; розрахунків нарахування виконавчого збору; попереджень державного виконавця; подання державного виконавця; актів та протоколів державного виконавця; доручень державного виконавця; розпоряджень державного виконавця; вимог державного виконавця; запитів державного виконавця; інших заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених законом та іншими нормативно-правовими актами; постанов державного виконавця про арешт коштів боржника; постанов державного виконавця про об?єднання кількох виконавчих проваджень в одне зведене виконавче провадження; постанов державного виконавця про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; постанов державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій; постанов державного виконавця про повернення виконавчого документа; постанов державного виконавця про скасування заходів примусового виконання; постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, в тому числі, що містяться у виконавчих провадженнях №№71225184, 71225053, 71420139, 71189833, 71152273, 71152937, 71153482, 71154471, 71294857, 71166455, 71084627, 71415123, 71415776, 71415924 та у зведеному виконавчому провадженні №68517235, та можуть бути використані як докази під час досудового розслідування.

Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК України).

Згідно з положеннями статті 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (частина перша статті 99 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Згідно з положеннями пункту 4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.

Водночас, правила зберігання та обліку у кримінальному провадженні речових доказів, що надійшли до суду передбачені в інструкціях з діловодства у місцевому загальному суді та апеляційному загальному суді, що затверджуються Державною судовою адміністрацією (пункт 2 зазначеного вище Порядку).

Згідно з положеннями частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Водночас документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (пункт 7 зазначеної частини).

Ураховуючи, що вилучені органом досудового розслідування оригінали виконавчих документів визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а згідно з наведеними вище положеннями кримінального процесуального законодавства, вони не можуть бути повернуті ні до органу ДВС, ні стягувачу, водночас з дати їх вилучення як встановлено судом першої інстанції, минув майже рік, а судове рішення, яке набрало законної сили, залишаються невиконаним (примусове виконання фактично припинено), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви ТОВ «НВП «Омега-Київ» про видачу дублікату наказу у справі №910/11949/21.

У контексті відносин що виникли, слід враховувати і правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 718/1161/16-ц, згідно з яким за обставин вилучення слідчим у виконавця оригіналу виконавчого листа, стягувач з метою реалізації принципу обов`язковості судового рішення має право на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та подальшого пред`явлення його до виконання, оскільки оригінал виконавчого листа хоч фактично не втрачено, проте юридично він є частиною кримінального провадження, що унеможливлює вчинення виконавцем дій з його примусового виконання.

Колегія суддів також звертає увагу на ще один правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 18/1147/11, згідно з яким для мети отримання дублікату наказу, виданого на виконання чинного рішення, стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому було видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення.

За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (пункт 3.13 постанови Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 18/1147/11).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до § 51-53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Місцевий господарський суд правильно застосував норми процесуального права, надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановив відсутність у стягувача та в органі ДВС оригіналу виконавчого документа у виконавчому проваджені НОМЕР_1, яке було вилучено детективом у межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000220000011 й визнані речовими доказами, і з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «НВП «Омега-Київ» про видачу дублікату наказу у справі № 910/11949/21.

Отже, суд з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд, оцінивши у сукупності обставини справи, уповноважений видати дублікат виконавчого документа, оригінал якого був вилучений органом досудового розслідування при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні з відповідного органу ДВС (у приватного виконавця) для цілей кримінального провадження і визнаний речовим доказом.

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зазначених висновків суду не спростовують. Водночас, посилання боржника на можливість подвійного стягнення суми витрат ґрунтується виключно на припущеннях. Внаслідок вилучення на невизначений строк у органу ДВС оригіналу наказу у справі № 910/11949/21 унеможливлює проведення з державним виконавцем подальших виконавчих дій у відкритому виконавчому проваджені.

Щодо доводів апелянта про те, що стягувач у разі не погодження з діями органів досудового розслідування в частині вилучення доказів, не позбавлений права оскаржувати як то їх дії, так і відповідне судове рішення, що стало підставою для такого вилучення, в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

На переконливу думку колегії апеляційного господарського суду, стягувач не повинен нести тягар вчинення додаткових дій на стадії виконання судового рішення у вигляді оскарження судових рішень в інших справах, у яких він не приймає участь, оскільки, за встановленим законодавцем правом, в порядку приписів підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, останній може реалізувати своє право на одержання дубліката виконавчого документа, а відтак, звернення до судів з метою оскарження дій органів досудового розслідування чи рішень суду в інших справах, що впливають на виконання судового рішення ухваленого на користь стягувача, є передбаченою законодавством альтернативною, яка за своєю суттю слугує правом стягувача на звернення із відповідними скаргами в порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, однак, не встановлює обов`язкового (виключного) характеру, а тому звернення із заявою про видачу дублікату наказу, у даному випадку не суперечить вимогам чинного законодавства, в контексті правовідносин що виникли, та є найбільш ефективним способом відновлення законних інтересів стягувача, що закріпленні, у тому числі, в статті 129 Конституції України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з`ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 справі № 910/11949/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс постанови складено 20.06.2024.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова