Про необхідність усунення виявлених у ході ревізії Одеської ОВА порушень, у тому числі, вимогу про стягнення з Постачальника ТзОВ «Молочна Компанія «Галичина» штрафних санкцій (пені) на рахунок Платника у сумі 79 389,37 грн., що є доходом державного бюджету, органом контролю інформовано Одеську обласну державну (військову) адміністрацію листом від 10.11.2022 за № 151508-15/3384-2022.

Згідно листа-відповіді Одеської ОВА від 15.12.2022 № 11383/4/01 - 23/10870/2-22, зазначені порушення не усунуто, Одеська ОВА обмежилась виключно повідомленням АТ «Укрзалізниця» про результати ревізії та необхідністю вжиття заходів реагування (лист від 12.12.2022 за № 11383/4/01-23/10658/2-22).

Згідно з інформацією Одеської ОВА від 26.07.2023 за № 6819/4/01-46/7571/2-23 з додатками, отриманою на запит Одеської обласної прокуратури, останньою повідомлено Південний офіс Держаудитслужби про повне виконання вимог виключно шляхом інформування АТ «Укрзалізниця» про виявлені порушення та необхідність вжиття відповідних заходів реагування.

Київською окружною прокуратурою міста Одеси листами неодноразово повідомлялося Одеську ОВА про необхідність вжиття заходів реагування, претензійного порядку вирішення справи та подальшого звернення з позовом до суду.

Листами №8003вих-23 від 30.10.2023 та №8004вих-23 від 30.10.2023 Київською окружною прокуратурою міста Одеси повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом подання цього позову до суду.

Наведені обставини слугували підставою звернення Київської окружної прокуратури міста Одеси з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Одеської обласної державної(військової) адміністрації про стягнення з ТзОВ Молочна компанія «Галичина» до Державного бюджету України пені в розмірі 79 389,37 грн. за прострочення терміну поставки товару.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

За приписами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1-3 ст. ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до ст.167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загальних засад цивільного законодавства належить, зокрема, свобода договору (ч.1 ст.3 ЦК України).

До загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, належать справедливість, добросовісність, розумність, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці засади регулюють конкретні правовідносини так, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, дбаючи водночас про права й інтереси інших учасників, зокрема передбачаючи можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших учасників (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 справа № 917/1338/18).

За змістом ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони договору на власний розсуд можуть урегулювати в договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства, та не можуть відступати від імперативних його положень (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18).

Як ззначалося вище, 30.03.2022 між Одеською ОВА (Замовник), АТ «Укрзалізниця» (Платник) та ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» (Постачальник) укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та доставити Замовнику продовольчі товари перелік, кількість, ціни, умови оплати та постачання яких зазначаються Замовником у заявках, Замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а Платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору.

Акціонерне товариства «Українська залізниця» є самостійною юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця.

Отже, Платник - АТ "Укрзалізниця" є самостійною юридичною особою, яка вправі набувати цивільні права та обов`язки, здійснювати їх захист. АТ "Укрзалізниця" не є третьою особою, на яку відповідно до ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України боржник поклав виконання свого обов`язку, а є однією із сторін договору, тобто є самостійною стороною у договірних зобов`язаннях сторін з правами та обов`язками.

Згідно з ч. 4 ст. 202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 510 Цивільного кодексу України унормовано, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Колегія суддів зауважує, що умовами укладеного між сторонами тристороннього договору на Платника АТ «Укрзалізниця» покладено як права, так і обов`язки, в тому числі і передбачено відповідальність Платника за невиконання своїх зобов`язань.

Як зазначалось вище, п. 1.1 договору на Платника покладено обов`язок своєчасно забезпечити оплату товару. Абзацом 2 п. 11.4 передбачено право Платника вносити зміни до договору за погодженням із Замовником; Абзацом 10 п. 7.3 договору передбачено обов`язок Постачальника відшкодувати Платнику всі збитки, завдані у зв`язку з застосуванням до Постачальника санкцій. Відповідно до положення п. 6.6 договору, за яким Платник АТ "Укрзалізниця" несе відповідальність за своєчасне здійснення платежів за умовами цього договору.

Водночас, скориставшись засадою свободи договору, сторонами Замовником - Одеською ОВА, Платником - АТ "Укрзалізниця" та Постачальником - ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» пунктом 6.1 договору погоджено, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.