490/1359/22

н\п 2/490/873/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Чулуп О.С.

при секретарі Ребрина Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кошти в сумі 112037,49 грн. за користування земельною ділянкою площею 696 кв.м. по АДРЕСА_1 . В обгрунтування позову позивач вказує, що 12.10.2016 року ОСОБА_1 було набуте речове право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 696 кв.м. Рішенням Миколаївської міської ради від 15.03.2018 року № 35/57 припинено Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікторія Юст» право користування земельною ділянкою площею 696 кв.м. по АДРЕСА_1 та внесено зміни до договору оренди землі, який зареєстровано 20.10.2006 року в книзі договорів оренди землі Миколаївської міської ради за № 4465 та яким посвідчено право на оренду земельної ділянки площею 696 кв.м., що передана товариству з обмеженою відповідальністю «Віксторія-Юст» на ОСОБА_1 для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення з ОСОБА_1 укладено договір про зміни від 03.12.2018 року № 108-18 до договору оренди землі від 20.10.2006 року № 4465, за яким відповідачу передано в оренду до 20.10.2021 року земельну ділянку площею 696 кв.м. для обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що з 12.10.2016 року до 15.03.2018 року відповідачем не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 696 кв.м. для обслуговування нерухомого майна по АДРЕСА_1 , чим порушені права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання доходів за час тимчасового безоплатного використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом досліджено витяг з рішення Миколаївської міської ради № 4/29 від 18 серпня 2006 року згідно п. 10 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 696 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, у тому числі 118 кв.м. під капітальною забудовою, 54 кв.м. під спорудами , 524 кв.м. під проїздами, проходами та площадками для обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 . Згідно п. 10.1. вказаного договору передано товариству з обмеженою відповідальністю «Вікторія Юст» в оренду строком на 15 років земельну ділянку площею 696 кв.м., зарахувавши її до земель комерційного використання для обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 .

Судом досліджено договір оренди землі від 09.10.2006 року згідно якого Миколаївська міська рада на підставі рішенні від 18 серпня 2006 року за № 4/29 передала, а ТОВ «Вікторія-Юст» прийняла в оренду земельну ділянку для обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 . Згідно п. 4.2 вказаного договору орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,2% від її нормативної грошової оцінки, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 424253 грн. 05 коп.

Судом досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.12.2017 року згідно якого вбачається, що за Миколаївською міською радою зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,3285 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З вищевказаного витягу вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 167 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрація права власності 12.10.2016 року.

Судом досліджено рішення Миколаївської міської ради № 35/57 від 15.03.2018 року згідно якого припинено товариству з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Юст» право користування земельною ділянкою площею 696 кв.м. по АДРЕСА_1 . Згідно п.1.1 вказаного рішення внесено зміни до договору оренди землі, який зареєстровано 20.10.2006 в книзі договорів оренди землі Миколаївської міської ради за № 4465 та яким посвідчено право на оренду земельної ділянки площею 696 кв.м., що передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Юст» рішенням Миколаївської міської ради від 18.08.2006 року № 4/29, замінивши сторону договору: з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Юст» на ОСОБА_1 для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 .

Судом досліджено лист Головного управління ДФС у Миколаївській області від 28.11.2018 року згідно якого повідомлено, що ТОВ «Вікторія Юст» за податкові періоди з 2015 -2018 роки податкову звітність з плати за землю ДПІ не надано, сплату орендних платежів не здійснено. З 12.10.2016 року нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 перейшло у власність ОСОБА_1 , яким податкові декларації з плати за землю за ділянку площею 696 кв.м. для обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 за період з 12.10.2016 року по теперішній час не надавались.

Судом досліджено договір про зміни № 108-18 від 03 грудня 2018 року до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.10.2006 року № 4465, яким замінено сторону по договору з ТОВ «Вікторія-Юст» на громадянина ОСОБА_1 стосовно оренди земельної ділянки площею 696 кв.м. по АДРЕСА_1 . Згідно п.3.1. даного договору договір діє до 20.10.2021 року. Згідно п. 4.2 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % річних від її нормативної грошової оцінки, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2018 році становить 2644413,30 грн.

Судом досліджено витяг з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 873 від 09.08.2019 року яким затверджено акти комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 12.06.2019 року про визначення розміру збитків нанесених Миколаївській міській раді, зокрема ОСОБА_1 у зв`язку з безоплатним використанням земельної ділянки площею 696 кв.м. для обслуговування нерухомого майна по АДРЕСА_1 у період з 12.10.2016 року по 15.03.2018 року у розмірі 112037,49 грн.

Судом досліджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 12 червня 2019 року згідно якого визначено розмір збитків, нанесених Миколаївській міській раді ОСОБА_1 у зв`язку з несплатою коштів за користування земельною ділянкою у період з 12.10.2016 року по 15.03.2018 рік у розмірі 112037 грн. 49 коп.

Судом досліджено розрахунок збитків нанесених Миколаївській міській раді громадянином ОСОБА_1 , згідно якого розмір останніх за період з 12.10.2016 року по 15.03.2018 року становить 112037,49 грн.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За правилами пункту 287.7 статі 287 Податкового кодексу України, у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Ч.ч. 1, 2 ст .120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 і 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За частиною 3 статті 7 ЗУ «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Поряд з цим, у Постанові ВСУ від 12.09.2017 року по справі № 21-3078а16 зазначено, що до нового власника об`єкта нерухомості переходить і обов`язок зі сплати орендної плати на земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно, незалежно від змін до договору оренди, або підписання нового договору.

Постановою ВСУ від 31.01.2018 року у справі № 825/308/17 встановлено, що невнесення змін до договорів оренди земельних ділянок щодо особи орендаря не має значення, оскільки, придбавши нерухомість, її новий власник фактично автоматично стає новим орендарем земельної ділянки, на якій вона розташована, а відтак він і набуває обов`язку зі сплати орендної плати з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Тобто, у зв`язку із правомірним набуттям відповідачем права власності на нерухомість, то в силу положень ЗК України у нього, як у власника нерухомого майна, виник обов`язок з оформлення відповідного речового права на землю та сплати за користування за землю.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Предметом регулювання Глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії у вигляді безкоштовного використання земельної ділянки, що свідчить про порушення законних інтересів та прав територіальної громади м. Миколаєва, в особі якої виступає Миколаївська міська рада.

Таким чином, позивачу нанесено збитки у вигляді несплати орендної плати.

Проте, з розрахунку збитків наданого позивачем вбачається, що позивачем здійснено розрахунок оренди земельної ділянки за період з 12.10.2016 року по 15.03.2018 року із застосуванням розміру річної орендної плати за земельну ділянку в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.

Проте з договору оренди землі вбачається від 09.10.2006 року річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,2 % від її нормативної грошової оцінки. Договір про зміни до договору оренди землі якому зазначено. що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки був підписаний сторонами лише 03 грудня 2018 року, в той час як розмір збитків нараховано у строк до 15.03.2018 року.

За такого суд вважає за необхідне здійснити перерахунок збитків застосувавши при цьому розмір річної орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1,2 % від її нормативної грошової оцінки, який вказаний в договорі оренди земельної ділянки від 10.10.2006 року.

Таким чином за період з 12.10.2016 року до 01.01.2017 року розмір збитків складає 2494729,53х1,2%:12 міс. х 2 міс+2494729,53 грн.х1,2%:12 міс.:31 день х 20 днів = 6598,96 грн.

За період з 01.01.2017 року по 01.01.2018 року розмір збитків становить 2644413,3х1,2%=31732,96 грн.

За період з 01.01.2018 року по 15.03.2018 року розмір збитків становить 2644413,3х1,2%:12 міс. х 2 міс + 2644413,3 х 1,2%:12 міс.:31х14 днів = 6483,08 грн.

Таким чином всього розмір збитків складає 44815 грн. , які підлягають стягненню з відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки положеннями п.12Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки визначені ст.ст.257,258,362,559,681,728,786,1292цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(в редакціїПостанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383) дію карантину на території України було продовжено до 30 червня 2023 року.

Таким чином, враховуючи, що в даній справі строк позовної давності спливав під час дії карантину, тому слід вважати що вказаний строк був продовжений до першого робочого дня після закінчення періоду дії в Україні карантину. В той же час позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом 23 лютого 2022 року, тобто в межах строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 992 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259-265,273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради кошти в сумі 44815 грн. за договором оренди земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради судовий збір у сумі 992,40 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач: Миколаївська міська рада, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя