Справа №:755/4001/23

Провадження №: 2/755/938/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду у загальному розмірі 20 000,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Дніпровським управлінням поліції ГУНП у м. Києві було направлено обвинувальний акт відносно відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, 22.12.2022 близько 15 год. 30 хв. на проїжджій частині дороги, що за адресою: АДРЕСА_1 , між позивачем та відповідачем виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході словесного конфлікту у відповідача ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Після чого, реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, відповідач - ОСОБА_2 наніс не менше 4-х ударів кулаком в область обличчя позивача. В результаті умисних протиправних дій відповідача - ОСОБА_2 , позивач отримав тілесні ушкодження, а саме: згідно висновку експерта №042-100-2023, при проведені судово-медичного обстеження було виявлені ушкодження: - синці - навколо лівого ока, на лівому скаті носа, в лобно-скроневій ділянці зліва, в потиличній ділянці справа. Характер, морфологія, локалізація виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від не менш 4 дій (за рахунок ударів під кутами, наближеними до прямих) тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну, вказаному у постанові, тобто 22.12.2022, не були небезпечними для життя та як у сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я). Характер та локалізація виявлених ушкоджень не суперечать обставинам їх отримання викладеним в протоколі проведення слідчого експерименту та продемонстрованим під час його проведення. Крім того, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягала в порушенні нормальних життєвих умов через наявність синців на обличчі, обмеженні з`являтись в громадських місцях та хвилюваннями у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя. У зв`язку з чим вважає, що вчиненням злочину, зокрема, умисним побиттям, позивачу було завдано моральної шкоди у розмірі 10 611 грн. 00 коп. Крім того, внаслідок протиправних дій та нанесення позивачу тілесних ушкоджень 22.12.2022, відповідачем ОСОБА_2 , кулаком було розбито окуляри марки «Police», тобто спричинено матеріальну шкоду, у загальній сумі 9 389 грн. 00 коп. Розбиті окуляри є невід`ємною частиною його життя, оскільки з дитинства має вади зору. Вироком суду від 16.02.2023 (справа №755/2047/23) відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у заподіяні ОСОБА_1 умисних легких тілесних ушкоджень. Таким чином, розмір завданої йому матеріальної та моральної шкоди становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень, зокрема 9 389 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 10 611 грн. коп. моральної шкоди.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.04.2023 Чех Н.А. було відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва №97 від 27.04.2023 відповідно до п.п.2.3.50, 2.3.52 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл вказаної судової справи між суддями.

01.05.2023 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, була передана в провадження судді Катющенко В.П., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. від 02.05.2023 прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.

28.06.2023 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на їх необґрунтованість та незаконність. Так, позивачем не дотримано приписи ч. 1 ст. 81 ЦПК України, оскільки по тексту позову міститься перерахування обставин взятих з матеріалів кримінального провадження про умисел і заподіяння легких тілесних ушкоджень, але нічого не має про наявність обґрунтованих доказів заподіяння матеріальної і моральної шкоди. Міститься суперечливі твердження в самій позовній заяві щодо розмірів матеріальної та моральної шкоди. Позивачем на другому аркуші в четвертому абзаці вказується, що в результаті протиправних дій відповідача 22.12.2022 йому було розбито окуляри та цим спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 9 389 грн, розмір якої нібито підтверджується фотознімками і чеками. Згідно наданих фотознімків вбачається, що на них зображена дещо пошкоджена оправа з окулярів і лінзи, які не пошкоджені. Але, з цих фото не зрозуміло найменування цієї оправи, і чи вона відповідає тій оправі, про яку йдеться в позові «Police». Вартість її взагалі не вказана і незрозуміло, яким чином позивачем визначено вартість цієї оправи 9 389 грн як матеріальну шкоду. Квитанція надана на суму 4 689 грн від 28.01.2021 не відноситься до вартості оправи, оскільки в ній вказано про встановлення лінз в оправу, ще задовго до подій, які ставляться у вину відповідачу. Жодної товарознавчої експертизи вартості пошкодженої оправи позивачем не проведено, розмір заподіяної матеріальної шкоди не встановлено. Позивач не надав до свого позову ніяких доказів, що підтверджують заподіяння йому матеріальної шкоди в розмірі 10 611 грн або 9 389 грн, бо вказує по тесту дві різні суми, а надає лише одну квитанцію за 28.01.2021 на суму 4 689 грн про встановлення лінз в оправу у магазині оптика, яка була пов`язана із тим, що в позивача, як він навіть сам стверджує, через його проблеми із зором з самого дитинства, а тому така квитанція не має відношення до заподіяння відповідачем, відтак вимога про її відшкодування є безпідставною. Також, позивач не довів, що окуляри були пошкоджені під конфлікту, оскільки, не виключається можливість їх пошкодження в інший період, так як з тексту вироку від 16.02.2023 доданого не має жодних встановлених судом даних про пошкодження будь-якого майна позивача - потерпілого. Більш того, згідно наданих ним же показів відповідача, останній не заперечував про конфлікт і те, що наніс йому декілька ударів через те, що він застосував слізогінний газ із свого балончика на нього, а окуляри він витягнув із своєї сумки пошкоджені, і почав ними розмахувати, стверджуючи, що нібито останній їх пошкодив, вказуючи тоді, що їх вартість 15 600 грн, але це не правда, про що заявляв слідчому 14.02.2023, будучи допитаним в рамках вказаного провадження. Аналогічним чином, необґрунтовано зазначається стосовно моральної шкоди і її розміру, оскільки не надано жодного доказу на підтвердження визначеного розміру моральної шкоди. Виходячи з викладеного просить суд вважати усі доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо стягнення моральної і матеріальної шкоди в розмірі 20 000 грн з відповідача, як безпідставні і необґрунтовані. Вказав, що в результаті досудового розслідування не було встановлено, що потерпілий був окулярах в момент конфлікту, однак він дійсно не був в них. Доказів того, що він їх мав і вони були пошкодженні відповідачем не має і не було додано до позовної заяви.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2023 у справі № 755/2047/23 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, в дохід держави.

Згідно ч.6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою..

Відтак, встановлені обставини вироком суду від 16.02.2023 у межах кримінального провадження № 755/2047/23 є преюдиційними для розгляду даної цивільної справи.

Так, у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 19.12.2019 по справі №520/11429/17, колегія суддів визначила, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Так, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2023 у справі № 755/2047/23 встановлено, що ОСОБА_2 22.12.2022 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходився на проїзній частині дороги за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, в ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 завдав не менше 4-х ударів кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_1 . В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Згідно з даними висновку експерта №042-100-2023 при проведенні судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені наступні тілесні ушкодження: синці - навколо лівого ока, на лівому скаті носа, в лобно-скроневій ділянці зліва, в потиличній ділянці справа. Характер та відома морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати, про те, що вищевказані ушкодження утворились від не менш 4 дій (за рахунок ударів під кутами, наближеними до прямих) тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну, вказаному у постанові, тобто 22.12.2022 року не були небезпечними для життя та як у сукупності так і кожне окремо відносяться до Легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я). Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Наведене свідчить про те, що позивачу ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ..

Із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 10.01.2023 у кримінальному провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105040002596 від 24.12.2022, зокрема, але не виключно, слідує, що в результаті нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , останній кулаком розбив окуляри марки «Police», вартістю близько 5 900 грн., а також пошкоджена одна лінза, вартістю близько 1 000 грн. В ході того, як останній наніс йому тілесні ушкодження, у нього розбились та впали окуляри, та він став погано бачити.

Із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 20.01.2023 у кримінальному провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105040002596 від 24.12.2022, зокрема, але не виключно, убачається, що на запитання дізнавача: «В той час Ви керували свій транспортний засіб в окулярах?». Потерпілий ОСОБА_1 відповів: «Я перебуваю в окулярах постійно, так як у мене проблеми із зором із самого дитинства та без окулярів я нічого не бачу, у зв`язку із чим в той час я перебував також в них». Також на запитання дізнавача: «Чи діставали Ви розбиті окуляри із своєї сумки, яка на момент конфлікту була на Вас одягнута?». Потерпілий ОСОБА_1 відповів: «Ні. Як я вже повідомляв, я постійно перебуваю в окулярах, через вади із зором. Хочу додати, що коли чоловік наносив мені тілесні ушкодження, то від першого удару в обличчя, у мене окуляри впали та відлетіли на проїзджу частину, лінзу яких переїхав автомобіль, який рухався в той час по дорозі, однак після конфлікту мені вдалось зібрати по частинам залишки (деталі) від окулярі, однак не в повному обсязі. Крім того, внаслідок нанесення мені тілесних ушкоджень та штовханини між нами у мене з кишені повипадали ключі від мого автомобіля, що навіть значок « Шевроле » відвалився, а також мій власний телефон, який я підняв після припинення конфлікту.»

Із протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 14.02.2023 у кримінальному провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105040002596 від 24.12.2022, зокрема, але не виключно, слідує, що із сумки останній дістав окуляри, які були пошкодженими та почав казати, що він йому зламав окуляри, які коштують 15 600 грн. та вони все можуть вирішити, якщо останній відшкодує йому за окуляри. Коли чоловік виходив із автомобіля, то він був без окулярів.

Зважаючи на наведене, у розрізі спірних правовідносин, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить до висновку, що під час конфлікту позивача та відповідача, яким позивачеві було завдано легких тілесних ушкоджень, що встановлено вироком суду від 16.02.2023 у справі № 755/2047/23, були пошкоджені окуляри, що належать позивачу. При цьому, твердження відповідача про те, що окуляри були у сумці позивача та їх останній їх дістав із сумки, відтак вони були пошкоджені не в результаті конфлікту, що виник між сторонами, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема світлинами - а.с.19-21 та є співмірними із наданими показами позивача як потерпілого у кримінальному провадженні. Ба більше, характер нанесених позивачу тілесних ушкоджень свідчить на ймовірність пошкодження окулярів позивача, виходячи з локалізації тілесних ушкоджень.

Відповідно до положень ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

В силу ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У свою чергу, загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту вироку вбачається, що при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_2 цивільний позов не заявлявся.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи визначений ч.6 ст.82 ЦПК України принцип обов`язковості обвинувального вироку суду у питанні вини відповідача, позивач у силу того, що його цивільний позов у рамках вказаного вище кримінального провадження не розглядався, правомірно звернувся до суду із даним позовом у порядку цивільного судочинства про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_2 саме він має нести відповідальність за завдану позивачам майнову та моральну шкоду.

Отже, вироком суду встановлено, що, внаслідок злочинних дій відповідача, позивачу заподіяно матеріальну шкоду і ця обставина є обов`язковою для суду при розгляді цієї справи.

Встановленим судом обставинам, відповідають цивільні правовідносини, пов`язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, підлягають частковому задоволенню, виходячи із наданого до суду чеку ДП «ФІЛЬМАН ГМБХ» від 28.01.2021 про сплату вартості товарів та послуг, а саме: оправи до окулярів, лінз до окулярів та їх встановлення на суму 4 689,00 грн., оскільки саме такий розмір матеріальної шкоди, у розрізі встановленого судом та у межах позовних вимог є реальними збитками, які підтверджені належними доказами. Інших доказів які б свідчили, що вартість пошкоджених окулярів становить заявлена у позові сума, позивачем не надано.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно із ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак позивач, посилаючись на те, що унаслідок завданих відповідачем тілесних ушкоджень було порушено його нормальні життєві умови через наявність синців на обличчі, обмеженні з`являтись в громадських місцях та хвилюванням, у зв`язку із необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Разом із тим, суд визнає, що протиправні винні дії відповідача дійсно завдали позивачу моральної шкоди, оскільки права позивача були порушені, шляхом завдання тілесних ушкоджень, а також пошкодженням його майна, при цьому, логічним є те, що будь-яка особа у такій ситуації зазнає моральної шкоди, що виражається у душевних стражданнях, яких особа зазнає в зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Отже, з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, з огляду на ступінь вини відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог стосовно розміру шкоди заявленого до відшкодування, як моральної шкоди, шляхом зменшення відповідної суми до 5 000,00 грн.

На підставі п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви майнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 073,60 грн.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 684 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, судом частково задоволено вимоги позивача про стягнення моральної та матеріальної шкоди, відтак судовий збір, який підлягає стягненню на користь держави, обраховується судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1 820,18 грн.

Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 4, 12, 13, 82, 141, 263-265, 268, 280-282, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4 689,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., а всього 9 689 (дев`ть тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 820,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: