Справа № 192/1308/24

Провадження № 3/192/536/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2024 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,

за участю:

прокурора Карпенка Р.І.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника Нугаєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП,

встановила:

Рішенням Солонянської селищної ради від 26.11.2020 № 1 - 1/VIIІ «Про підсумки виборів 25 жовтня 2020 року та набуття повноважень новообраних депутатів Солонянської селищної ради восьмого скликання» було затверджено набуття повноважень 26 депутатів Солонянської селищної ради восьмого скликання, обраних 25 жовтня 2020 року, в тому числі ОСОБА_1 .

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

23 листопада 2023 року ОСОБА_1 , будучи депутатом Солонянської селищної ради, суб`єктом, на якого згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1700-VII поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 28, ст. 35-1 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на засіданні 37 сесії 8 скликання Солонянської селищної ради вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме у розгляді питання порядку денного № 54 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 », яке стосувалося його близької особи, - проголосував за прийняття вказаного рішення, таким чином вчинив правопорушення, правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні підтримав обставини вчинення правопорушення ОСОБА_3 , викладені у протоколі, зазначив, що протокол було складено 25 травня 2024 року, що підтверджується датою отримання ОСОБА_4 цього протоколу та обставинами викладеними у протоколі, вказав, що при зазначенні дати протоколу було зроблено технічну помилку. Стосовно приватного інтересу у ОСОБА_4 , то пояснив, що наявність у нього приватного інтересу випливає з наявності родинних відносин, бажанням сприяння ОСОБА_1 у здійсненні підприємницької діяльності своїй невістці, та, відповідно, у покращенні якості життя та добробуту як її, та і свого сина.

Також вказав на те, що протокол за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП щодо ОСОБА_4 не складався, оскільки після голосування він подав заяву про конфлікт інтересів. Просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 надав суду письмове пояснення, у якому посилається на те, що винесення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього є незаконним та безпідставним, він не досконало знає положення чинного законодавства, проте від його голосу нічого не вирішувалося, оскільки рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 приймалося шляхом голосування всіма депутатами, які були присутні на засіданні. Його ж голос був серед останніх, приблизно 17 з 19, тобто до нього голосували депутати, тож його голос жодним чином не впливав би на їх рішення. Звертає увагу, що 23.11.2023 не відбувалося обговорень та озвучення питання, оскільки голова на початку засідання попросив всіх депутатів провести засідання якомога швидше через поховання померлого бійця, тож всі поспішали і він не міг ретельно сфокусуватися на тому, яке саме питання розглядалось. Він очікував, що встигне повідомити про конфлікт інтересів та не візьме участі в голосуванні, проте через швидкість розгляду питань не зміг зорієнтуватись, тож коли засідання закрили, зрозумів, що мимоволі проголосував за якесь з питань, яке потенційно може бути пов`язане з його близькими, тож одразу звернувся до голови та подав заяву, щоб його голос не був врахований. Вказує, що в самому протоколі так само не зазначено номеру питання, під час розгляду якого він мав би повідомити про конфлікт інтересів. Зазначене свідчить, що виявити, за яке саме питання він не мав голосувати неможливо ідентифікувати. Саме рішення жодним чином не впливало на майновий або немайновий інтерес жодних учасників, адже саме питання по суті є формальним і лише дозволяло здійснити розробку проекту землеустрою, що не свідчить про відведення земельної ділянки и не змінює майновий стан осіб. У нього відсутній будь-який приватний інтерес щодо винесеного рішення і вказані в протоколі обставини жодним чином не впливали на об`єктивність та неупередженість при прийнятті рішення під час виконання мною представницьких повноважень. При цьому в протоколі відсутні відомості, які б вказували в чому конкретно полягав цей конфлікт інтересів і в чому це виразилося. B його діях був відсутній умисел на вчинення саме корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП і дане питання взагалі не знайшло свого відображення в протоколі і не було досліджено взагалі. Вважає, що в його діях відсутні дані, які б з достовірністю свідчили про об`єктивні та суб`єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявності суперечностей між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями як депутата, які вплинули на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення під час виконання ним вказаних повноважень, відсутні відомості, які б вказували в чому конкретно полягав цей конфлікт інтересів і в чому це виразилося. У його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Також ОСОБА_1 посилається на те, що зі змісту протоколу слідує, що він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, зазначає, що згідно з п. 5 розділу ІІ затвердженої наказом МВС № 1376 від 06 листопада 2015 року Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Разом з тим направлений до суду для розгляду протокол про адміністративне правопорушення № 926 від 23 травня 2024 року складений в порушення вищезазначеної норми не на бланку, а шляхом роздрукування на простих аркушах паперу. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ним інкримінованого йому діяння, ініціатором складення протоколу не надано. З протоколу неможливо встановити момент виявлення самого правопорушення, що також є недоліком вказаного документу. Таким чином, враховуючи вказані обставини, а саме порушення вимог ст. 256 КУпАП щодо не зазначення направленості його дій та положень вищезазначеної інструкції щодо форми протоколу прийти до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення не надається можливим і відсутня конкретизація адміністративного правопорушення. Вважає, що справа підлягає закриттю згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, посилався на те, що проголосував, не зорієнтувавшись, що питання при голосуванні не оголошувались, проти того, що питання, які виносились на голосування у нього були наявні, він не заперечував, однак вказував, що вони були дрібно надруковані. Вказував, що після сесії відразу написав заяву, його голос не був вирішальним, просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Захисник вказувала на те, що приватного інтересу у її підзахисного не було встановлено, такий інтерес у нього відсутній, він не є спеціалістом у галузі права, проголосував помилково, питання приймалося щодо його невістки, тобто для того, щоб зрозуміти, що про невістку він не може голосувати, він має бути хоча б чітко обізнаним про цю обставину, і тому він дійсно не міг зорієнтуватись, окрім того, оголошувались лише номери питань. Голосів для прийняття рішення було достатньо і без її клієнта, завдати шкоди державі він не міг, умислу і приватного інтересу до даного питання чи об`єкту у нього не було, просила закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. Окрім того, посилалась на те, що строк притягнення до відповідальності потрібно рахувати або з 23 листопада 2023 року або з моменту складення рапорту про адміністративне правопорушення, який складений у лютому.

Суд зазначає, що частиною 2 ст. 172-7 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Аналізуючи сутність поняття конфлікту інтересів у розумінні Закону № 1700-VII, Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 826/15347/17 зазначив, що потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи.

Перший елемент це наявність у державного службовця повноваження, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент це наявність у державного службовця приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент це ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому.

При цьому всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях. Зокрема, стверджуючи про приватний інтерес необхідно зазначити в чому він проявляється чи може бути проявлений.

Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п.п. 1 - 4 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону № 1700-VII у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 35-1 Закону № 1700-VII правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП підтверджується такими доказами:

протоколом № 926 про адміністративне правопорушення, з якого встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Солонянської селищної ради, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме у розгляді питання порядку денного № 54 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 », яке стосувалося його близької особи, - проголосував за прийняття вказаного рішення; судом також встановлено, що у даті протоколу допущено помилку, а саме датою зазначене 23 травня 2023 року, згідно з поясненнями прокурора протокол складений 23 травня 2024 року, що вбачається з обставин, викладених у протоколі; ОСОБА_1 та його захисник не заперечували, що протокол було складено 23 травня 2024 року; зважаючи на викладені обставини, суд вважає, що помилка у даті протоколу не спростовує обставин, викладених у протоколі (а.с. 1 - 11);

копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, сформованого 25.03.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 51 - 52);

копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого 25.03.2024, згідно з яким 01.06.2019 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 (а.с. 53 - 54);

копією рішення Солонянської селищної ради від 23.11.2023 «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 »;

копією письмового пояснення Солонянського селищного голови ОСОБА_7 , датованим 08.02.2024, за змістом якого під час засідання 37 сесії Солонянської селищної ради, яке відбулося 23.11.2023, здійснювався розгляд питання № 54 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 проголосував «за» вказане питання (а.с. 19);

письмовим поясненням Солонянського селищного голови ОСОБА_7 , датованим 02.05.2024, за змістом якого 23.11.2023 проведено 37 сесію Солонянської селищної ради, під час якої здійснювався розгляд питання № 54 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 ; за вказане питання проголосував депутат ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом сесії; перед розглядом питання порядку денного № 54 ОСОБА_1 про наявність конфлікту інтересів не повідомляв колегіальний орган - селищну раду, ні в усній, ні в письмовій формі, а вже після прийняття даного рішення ОСОБА_1 звернувся із заявою до секретаріату засідання з проханням не враховувати його голос при підрахунку голосів (а.с. 59);

копією заяви депутата ОСОБА_1 , датованій 23.11.2023, у якій він зазначає, що 23 листопада 2023 на пленарному засіданні 37 сесії селищної ради під час розгляду 54-го питання порядку денного про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 у нього виникав конфлікт інтересів, не зорієнтувавшись, проголосував помилково, просить не враховувати його голос при підрахунку голосів з даного питання і долучити дану заяву до протоколу засідання 37 сесії селищної ради (а.с. 60);

письмовим поясненням ОСОБА_8 , датованим 02.05.2024, за змістом якого він є депутатом Солонянської селищної ради 8 скликання, під час засідання 37 сесії 8 скликання Солонянської селищної ради одним із питань порядку денного було питання № 54 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 ; ОСОБА_9. та ОСОБА_5 повідомили про конфлікт інтересів під час розгляду даного питання; у подальшому питання порядку денного № 54 було винесено на розгляд сесії та прийняте рішення; за вказане рішення проголосував ОСОБА_1 ; перед розглядом даного питання він не повідомляв про наявність конфлікту інтересів; вже після розгляду питання ОСОБА_1 звернувся до секретаріату із заявою, у якій просив не враховувати його голос при підрахунку голосів з даного питання; повідомив, що під час розгляду питання порядку денного № 54 та голосування за нього не зорієнтувався та проголосував помилково (а.с. 61);

письмовим поясненням ОСОБА_10 , за змістом якого вона на посаді начальника відділу земельних відносин із січня 2022 року; на порядок денний 37 сесії 8 скликання Солонянської селищної ради було винесене питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення в оренду ОСОБА_2 ; депутати ОСОБА_9. та ОСОБА_5 повідомили про наявність у них конфлікту інтересів; ОСОБА_1 не повідомляв присутніх на засіданні сесії про наявність конфлікту інтересів; у подальшому вказане питання було винесене на розгляд сесії та розглянуте, ОСОБА_1 прийняв участь та проголосував (а.с. 62).

відеозаписом 37 сесії 8 скликання Солонянської селищної ради.

Суд також зазначає, що разом з протоколом суду надано копію протоколу засідання 37 сесії 8 скликання Солонянської селищної ради, датованого 23.11.2023, згідно з яким за рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 (питання № 54 порядку денного) проголосували 16 депутатів, не голосували депутати ОСОБА_9. , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Разом з тим, обставина стосовно того, що ОСОБА_1 не брав участь у голосуванні за питання № 54, наведена у вказаному протоколі засідання сесії, спростовується наведеними вище доказами та поясненнями ОСОБА_1 .

Щодо посилання ОСОБА_1 та захисника на недосконале знання чинного законодавства, то суд зазначає, що це не звільняє від відповідальності, окрім того, Закон№ 1700-VII однозначно відносить до близьких осіб невістку. Окрім того, враховуючи положення від ч. 5 ст. 28 Закону № 1700-VII, у разі існування в у нього сумнівів щодо наявності в конфлікту інтересів він мав право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що протокол складений не на відповідному бланку, то суд зазначає, це вказує на відсутність події та складу адміністративного правопорушення та не є підставою для закриття провадження у справі з цих підстав.

Стосовно того, що з протоколу неможливо встановити момент виявлення самого правопорушення, що, на думку ОСОБА_1 також є недоліком вказаного документу, то суд звертає увагу, що у протоколі вказано, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення слід вважати дату складання цього протоколу (а.с. 8).

Стосовно посилання захисту на те, що голос ОСОБА_1 не був вирішальним, що через швидкість розгляду питань він не зміг зорієнтуватись, тож коли засідання закрили, він звернувся до голови та подав заяву, щоб його голос не був врахований, що в самому протоколі не зазначено номеру питання, під час розгляду якого він мав би повідомити про конфлікт інтересів, саме рішення жодним чином не впливало на майновий або немайновий інтерес жодних учасників, адже саме питання по суті є формальним і лише дозволяло здійснити розробку проекту землеустрою, що не свідчить про відведення земельної ділянки и не змінює майновий стан осіб, у нього відсутній будь-який приватний інтерес щодо винесеного рішення і вказані в протоколі обставини жодним чином не впливали на об`єктивність та неупередженість при прийнятті рішення під час виконання ним представницьких повноважень, у протоколі відсутні відомості, які б вказували, в чому конкретно полягав конфлікт інтересів і в чому це виразилося, в його діях був відсутній умисел на вчинення саме корупційного правопорушення та відсутній склад адміністративного правопорушення, то суд зазначає таке.

Суд звертає увагу, що у протоколі, зазначено про те, що депутат Солонянської селищної ради ОСОБА_1 , який доводиться свекром ОСОБА_2 , в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», про конфлікт інтересів не заявив та під час голосування підтримав вказане рішення, оголосивши «За», ОСОБА_1 , будучи депутатом Солонянської селищної ради, тобто особою, яка уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування, прийняв участь у розгляді питання порядку денного № 54 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 », яке стосувалося його близької особи та проголосував «за», тим самим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів. Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його родинними стосунками з ОСОБА_2 та бажанням сприяти близькій особі в отриманні земельної ділянки. Тому, участь ОСОБА_1 у розгляді питання порядку денного № 54 у будь-якому разі свідчить про вплив його приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість під час розгляду вказаного питання. Суперечність між приватним інтересом та здійсненням представницьких повноважень пов`язана з бажанням ОСОБА_1 прийняти рішення в інтересах близької особи (а.с. 3 - 8).

Суд звертає увагу, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є формальним, та не передбачає обов`язкового завдання шкоди.

Приватний інтерес у даному разі полягає у сприянні близькій особі отримати у користування земельну ділянку, передумовою для цього - є отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. ОСОБА_1 як депутат селищної ради мав повноваження, які могли бути використані для задоволення приватного інтересу та існував ризик впливу приватного інтересу на об`єктивність чи неупередженість на його голосування на сесії.

Щодо повідомлення ОСОБА_1 про конфлікт інтересів, то суд звертає увагу, що таке повідомлення мало місце вже після прийняття рішення та оголошення кількості голосів депутатів за вказане рішення.

Стосовно посилання ОСОБА_1 та захисника на те, що питання не оголошувались, що він не зорієнтувався, проголосував помилково, то суд звертає увагу, що питання порядку денного виводились на екран монітора у сесійній залі, що перелік питань порядку денного був наявний у ОСОБА_1 .

Окрім того, суд звертає увагу, що за приписами ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Стосовно строку притягнення до адміністративної відповідальності, то суд звертає увагу, що відповідно до відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Суд також звертає увагу, що «виявити» правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного правопорушення. Право встановлення цього факту і його документування має особа, уповноважена на складання протоколу.

Особа, уповноважена на складання протоколу, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають стосунок до вчиненого правопорушення (збір документів, інформації, отримання пояснення тощо).

Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом ознак - об`єкт, суб`єкт, об`єктивна, суб`єктивна сторона) така особа робить шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Днем виявлення адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення було складено 23 травня 2024 року, то, відповідно, на день розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме на 20 червня 2024 року, строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.

Таким чином, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_11 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, доведена і тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що до нього потрібно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн та відповідатиме вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та буде необхідним для виховання особи та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи становить 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення за вчинення за адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.В. Ковальчук