ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/8420/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до командира військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1), командира військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 12 жовтня 2022 року №61РС (ос) в частині, що стосується переміщення позивача;

- визнати протиправними та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 21 жовтня 2022 року №240 в частині, що стосуються позивача;

- визнати таким, що порушує права позивача наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 24.02.2022 №1;

- зобов`язати командира в/ч НОМЕР_2 виплатити йому одноразову додаткову грошову виплату за участь в розмінуванні на підставі бойових розпоряджень на проведення цих робіт від 29 червня 2022 року № 20дск, від 15 липня 2022 року № 22дск; заборгованість, яка утворилась внаслідок недоплаченої частки додаткової грошової винагороди, в розмірі по 70000 грн/міс, за період з 05 квітня по 16 вересня 2022 року; невиплачену щорічну виплату учасникам бойових дій до 9 травня; видати речове майно (чи його заміну) за встановленими нормами забезпечення і інструкцією з речового забезпечення; після повного розрахунку за період військової служби у в/ч НОМЕР_2 з 24 лютого по 21 жовтня 2022 року - день виключення позивача із складу в/ч НОМЕР_2 , звільнити його з військової служби.

Свої вимоги мотивує тим, що його призов на військову службу без проведення попереднього медичного огляду є протиправним. Крім того, позивач не проходив ні базової загальновійськової, ні військово-спеціальної підготовки, що є порушенням права на отримання мінімального рівня підготовки перед його залученням до виконання бойових завдань. Крім того, переміщення позивача до в/ч НОМЕР_4 , яка знаходиться в іншій місцевості, відбулось без його згоди, за відсутності на те підстав, без урахування стану здоров`я і особистих життєвих обставин (приватне домогосподарство з хазяйством у м. Чернігові залишилось без нагляду). Також в наказі не вказані вислуга років і термін перебування на останній посаді та відповідні тарифний розряд, ВОС і військове звання, не вказано особистий номер військовослужбовця.

Крім того, позивач зазначає, що перед виключенням зі списків особового складу в/ч НОМЕР_2 йому не видали належне речове майно чи його заміну за встановленими нормами; не виплатили заборгованість по грошовому забезпеченню в розмірі 70000,00 грн./міс за період з 05 квітня по 16 вересня 2022 року та одноразову грошову виплату за розмінування, а також щорічну виплату до 09 травня.

Ухвалою судді Поліщук Л.О. від 27.12.2022 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 26.01.2023 залучено до участі в справі як відповідачів військову частину НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , відповідач 3) та військову частину НОМЕР_2 (далі в/ч НОМЕР_2 , відповідач 4).

Ухвалами суду від 26.01.2023 та від 02.02.2023 витребувано у в/ч НОМЕР_2 додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 02.03.2023 залучено до участі в справі як відповідача військову частину НОМЕР_3 (далі в/ч НОМЕР_3 , відповідач 5).

Ухвалою суду від 02.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 09.10.2023 позовну заяву про визнання таким, що порушує права позивача наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 24.02.2022 № 1 - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 09.10.2023 продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 14.11.2023 провадження у справі зупинено до перегляду ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 в порядку апеляційного провадження.

17.04.2024 на підставі розпорядження керівника апарату суду №320, відповідно до пункту 1 рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 №1, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з відпусткою судді Поліщук Л.О. для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Бородавкіній С.В.

Ухвалою судді від 24.04.2024 праву прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 24.04.2024 провадження по справі поновлено.

Представник в/ч НОМЕР_1 у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити та пояснив, що переміщення ОСОБА_1 здійснено на підставі відповідного Плану, затвердженого начальником регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Рішення про переміщення відповідає Номенклатурі посад для призначення військовослужбовців наказами по особовому складу. Під час винесення наказу від 12.10.2022 №61-РС дотримано вимоги пунктів 82, 112, 257 Положення №1153/2008, тому й наказ від 21.10.2022 №240 є правомірним. Також відповідач 3 повідомив, що ОСОБА_1 після обстеження у військовому шпиталі не з`явився вчасно без поважних причин на військову службу в умовах воєнного стану та відсутній на військовій службі понад 10 днів. На підставі наведеного внесено дані до ЄРДР, на даний час ведуться пошукові та слідчі дії, тому спірний наказ не створює для ОСОБА_1 юридичних наслідків.

Представник в/ч НОМЕР_2 у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити та зазначив, що підставою для зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини була власноруч ним написана заява. Також повідомив, що для неможливості переміщення військовослужбовця не за місцем проживання мають бути чітко визначені законні підстави, які відсутні. Щодо виплати допомоги до 05 травня відповідач 4 повідомив, що позивач до командування частини із відповідною заявою не звертався.

Щодо виплати грошової винагороди, збільшеної до 70000,00 грн. за період з 05.04.2022 по 16.09.2022, зазначив, що з 03.04.2022 Чернігівська область (крім певних районів) не є зоною активних бойових дій, тому підстави для нарахування спірних коштів відсутні.

Щодо виплати винагороди за розмінування в/ч НОМЕР_2 повідомила, що посада позивача не передбачає участь у таких діях, а в рапортах, на які покликається в позові ОСОБА_1 , вказана інша особа ( ОСОБА_2 ).

Щодо незабезпечення речовим майном в/ч НОМЕР_2 повідомила, що підстави для відшкодування відповідних коштів відсутні, з огляду на переведення ОСОБА_1 до військової частини в межах Регіонального управління сил ТрО.

Представник в/ч НОМЕР_3 у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, підтримав правову позицію в/ч НОМЕР_2 .

Позивач подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, наполягаючи на їх обґрунтованості.

Військовою частиною НОМЕР_1 надано заперечення на відповідь на відзив, у якій відповідач 3 у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.

Позивач наказом в/ч НОМЕР_2 від 24.02.2022 №1 призначений на посаду старшого стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, ВОС-100868А, шпк «старший солдат» (а.с. 6 т.1).

З 01.06.2022 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків за посадою водія інженерно-саперного взводу (а.с. 172 т.1).

Відповідно до пунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, в тому числі позивача, наказом від 12.10.2022 №61 РС увільнено від займаної посади в регіональному управлінні Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і призначено до цього самого управління на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу НОМЕР_5 батальйону резерву (в/ч НОМЕР_4 ), ВОС 7900037А (а.с. 31 т.1).

Наказом в/ч НОМЕР_2 від 21.10.2022 №240 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення як такого, що вибув до нового місця служби (а.с. 29 т.1).

Вважаючи, що відповідачами порушено його права та інтереси, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).

Суд зазначає, що правовою основою зазначеного обов`язку є Конституція України, Закони України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про оборону України», «Про збройні сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 21 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан, продовжений відповідними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 7 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023, від 06 листопада 2023 №735/2023.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Відповідно до частини тринадцятої статті 6 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення) пунктом 81 якого установлено, що призначення на посади здійснюється: військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.

Пунктом 82 Положення визначено види посад та вимоги при призначенні на посаду. Зокрема, призначення військовослужбовців на рівнозначні посади здійснюється у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій.

Військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду (пункт 83 Положення).

Відповідно до пункту 109 Положення вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.

Згідно із пунктом 110 Положення переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх з посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється: між з`єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з`єднання, військові частини та оперативні командування.

Пунктом 112 Положення передбачено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім чітко визначених Положенням випадків, а саме:

- неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

- неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

- потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення (пункт 257 Положення).

Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що в силу вимог пункту 257 Положення для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Інструкція) пунктом 1.5 розділу І якої передбачено, що для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються, зокрема: Подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, щодо переміщення.

Відповідно до матеріалів справи з початком активних бойових дій, пов`язаних з військовою агресією російської федерації, позивач добровільно вступив до лав Збройних Сил України та був зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 (а.с. 83, 86 т.1).

Згідно із довідкою ВЛК від 09.11.2022 №2033 позивача визнано придатним до військової служби (а.с. 26 зворот).

Враховуючи наведене, у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану, для комплектування, відповідно до затвердженого начальником Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Плану переміщення осіб солдатського складу на посади Номенклатури призначення начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 60-61 т.1), ОСОБА_1 увільнено від займаної посади в регіональному управлінні Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і призначено до цього самого управління на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу НОМЕР_5 батальйону резерву (в/ч НОМЕР_4 ).

Суд звертає увагу, що на момент винесення спірного наказу доказів наявності випадків, передбачених пунктом 112 Положення, які виключають можливість переміщення по службі до іншої військової частини, позивачем ні відповідачам, ні суду не надано.

Проживання позивача в м. Чернігові, враховуючи зазначені вимоги Положення, не може бути підставою для неприйняття відповідачем в умовах воєнного стану, у випадку необхідності, рішення про переміщення ОСОБА_1 по службі.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що спірні накази від 12.10.2022 №61 РС та від 21.10.2022 №240 прийняті у межах наданої відповідачу компетенції та у спосіб, встановлений чинним законодавством України. За таких обставин, підстави для визнання їх протиправними і, як наслідок, скасування відсутні.

Позивач зазначав, що має медичні протипоказання для проходження служби, однак довідкою ВЛК від 09.11.2022 №2033 наведене спростовується, оскільки ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (а.с. 26 т.1).

У свою чергу, суд зазначає, що у випадку погіршення стану здоров`я позивач має право звернутись до командира із відповідним рапортом про направлення його на медичне обстеження для визначення ступеня придатності для проходження служби.

Щодо позовних вимог про звільнення з військової служби, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

під час дії воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Позивачем не доведено та матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби. За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу грошову винагороду у розмірі 70000,00 грн. на місяць за період з 05 квітня по 16 вересня 2022 року, суд зазначає таке.

На виконання Указів Президента України від24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Надалі, постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217 (яка застосовується з 24.02.2022) та від 22.03.2022 №350 (яка застосовується з 24.02.2022) внесено зміни в абзац 1 пункту 1 постанови №168 і викладено її в такій редакції «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, Міністром оборони України 25.03.2022 (НР/248/1298) направлено, в тому числі до військових частин телеграму, у якій роз`яснено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі-бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань зведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

На період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угрупувань ійськ сил (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави-відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначити підстави для його видавання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №2 до цієї телеграми).

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Отже, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.

При цьому, суд повторно наголошує, що в силу вимог чинного законодавства документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії здійснюється на підставі: бойового наказу (бойове розпорядження), журналу бойових дій (вахтовий журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем бойових завдань або участі в заходах протягом спірного періоду, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, визначених рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України. За таких обставин, підстави для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, - відсутні.

Щодо позовних вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову додаткову грошову виплату за участь у розмінуванні на підставі бойових розпоряджень на проведення цих робіт від 29 червня 2022 року №20дск, від 15 липня 2022 року №22дск, суд зазначає таке.

Відповідно до розділу ХІХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260, виплата винагороди за розшук, піднімання, знешкодження або знищення вибухонебезпечних предметів під час очищення територій та інших об`єктів після надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж, вибухів (у тому числі на арсеналах, базах (складах)) здійснюється у відсотках посадового окладу за 13 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704.

Підставою для виплати винагороди за розшук, піднімання, знешкодження або знищення вибухонебезпечних предметів під час очищення територій після надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж, вибухів на арсеналах, базах (складах) та інших військових об`єктах є:

витяг з розпорядчого документа вищого штабу на виконання завдання з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів або знищення вибухонебезпечних предметів;

наказ командира військової частини, в якій виконувалось завдання, на виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів або знищення вибухонебезпечних предметів, у якому зазначаються місце, дата, поіменно особовий склад, який залучається до складу групи розмінування (знищення);

акт виконаних робіт з очищення місцевості (акваторії, об`єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), затверджений командиром військової частини, в якій виконувалось завдання.

На підтвердження наявності підстав для виплати вказаної винагороди позивач покликається на бойові розпорядження №20дск та №22дск (а.с. 27 т.1), однак у них зазначено дані військовослужбовця « ОСОБА_2 ».

Разом з тим, суд звертає увагу, позивачем також надано акти виконаних робіт з очищення місцевості (акваторії, об`єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), затверджені командиром в/ч НОМЕР_2 , 02.07.2022 та 16.07.2022 (а.с. 153, 154 т.1), у яких зазначено, що у період з 29 по 30 червня 2022 року, 15 липня 2022 року черговим складом спеціальної групи інженерно-саперного взводу, задіяної згідно Бойового розрахунку взводу, проводились: піротехнічні роботи по переведенню певних мостів, підготовлених до руйнування, в ступінь готовності №2; очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та/або знищення виявлених вибухонебезпечних предметів). До складу групи відповідно до бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 , увійшов, у тому числі водій-сапер 2 інженерно-саперного відділення солдат ОСОБА_1 (а.с. 153, 154 т.1).

З огляду на викладене, суд погоджується із позицією ОСОБА_1 про наявність у нього права на отримання вказаної виплати, тому позовні вимоги у цій частині необхідно задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання видати речове майно (чи його заміну) за встановленими нормами забезпечення і інструкцією з речового забезпечення, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Згідно із статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини першої статті 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація (далі - Порядок №178).

Згідно із пунктом 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивача переведено/призначено на нову посаду в межах одного військового формування регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про що свідчить зміст наказу від 12.10.2022 №61 РС.

Крім того, пунктом 29 розділу V Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898 (далі - Інструкція №232) установлено, у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.

Таким чином, відповідно до вищезазначених вимог Інструкції позивачу, як військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період при звільненні речі, які ним не були отримані з будь-яких причин за період служби, не видаються, тобто при звільненні в нього не виникає право на отримання таких речей.

Наведене свідчить, що в позивача, зарахованого на всі види грошового забезпечення в/ч НОМЕР_2 відповідно до Указу Президента України та увільненого з займаної посади у зв`язку з призначенням на іншу посаду в межах регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Відповідно, у відповідача не виникло обов`язку щодо видачі позивачу спірної довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, адже видача останньої зумовила б виникнення обставин, за яких відповідач всупереч положенням Інструкції №232 був би зобов`язаний виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію, на яку, як зазначалось вище, він не набув право.

Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити допомогу до 05 травня 2022 року, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 4, 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна (стаття 18 Закону).

Відповідно до статті 12 Закону щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Таким чином, особи, які мають статус учасника бойових дій, мають право на пільги, встановлені Законом, серед яких разова грошова допомога до 5 травня.

Разом з тим, статус учасника бойових дій має бути належним чином підтверджений. В даному випадку відповідним посвідченням.

На підтвердження права на отримання спірних коштів позивач надав довідку в/ч НОМЕР_2 від 04.04.2022 №72, відповідно до якої ОСОБА_1 приймає участь в обороні м. Чернігів та Чернігівської області з 24.02.2022 по час видачі довідки (а.с. 163 т.1).

Однак, вказана довідка, в силу вимог Закону, не може бути належним та допустимим доказом наявності у позивача права на отримання вказаної вище виплати.

За таких обставин, у задоволенні позову у вказаній частині необхідно відмовити.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, враховуючи положення статей 6, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково шляхом визнання протиправної бездіяльності в/ч НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження (знищення) мін відповідно до затверджених актів від 02.07.2022 та від 16.07.2022; зобов`язання нарахувати і виплатити відповідні кошти.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження (знищення) мін відповідно до затверджених актів від 02.07.2022 та від 16.07.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження (знищення) мін відповідно до затверджених актів від 02.07.2022 та від 16.07.2022.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 червня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ).

Відповідачі :

Командир військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).

Командир військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ).

Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ).

Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 ).

Військова частина НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_9 , АДРЕСА_4 ).

Суддя С.В. Бородавкіна