ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/4657/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Мовчан Роман Анатолійович подав через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву (з урахуванням уточненої позовної заяви від 29 квітня 2024 року) ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / до Військової частини НОМЕР_1 /надалі відповідач/ про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 08 квітня 2024 року;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08 квітня 2024 року;

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Постанови КМУ від 12 червня 2013 року №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_2 ;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Постанови КМУ від 12 червня 2013 року №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_2 /а.с. 14-16/.

Позов обґрунтований тим, що позивач був мобілізований та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 10 квітня 2024 року позивач відправив на адресу військової частини НОМЕР_1 рапорт з вимогою звільнити його з лав Збройних Сил України (військової служби) на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» від 12 червня 2013 року №413 у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю ІІІ групи. Відповідач всупереч вимог законодавства України вказаний рапорт не розглянув та не звільнив позивача з військової служби.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив /а.с. 29-39/ зазначив, що рапорт позивача від 08 квітня 2024 року відповідачем був розглянутий та листом за вих. 1843/6780 від 22 квітня 2024 року йому направлений засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 22 квітня 2024 року рекомендованим листом за номером 7010102333781 на адресу, що вказана у рапорті від 08 квітня 2024 року, а відтак в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність, на яку вказує позивач. Підстави для звільнення позивача з військової служби відсутні, оскільки 20 листопада 2023 року позивач самовільно залишив військову частину і розташування свого підрозділу, у зв`язку із чим відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №328 від 20 листопада 2023 року позивач із 20 листопада 2023 року вважається таким, що самовільно залишив частину і позивача знято з усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Листом ТУ ДБР у м. Мелітополі від 29 січня 2024 року №892зкп/мл-2024/17-02-572/24 повідомлено відповідача про відкриття кримінального провадження за фактом самовільного залишення частини позивачем та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080100000359 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України та розпочате досудове розслідування. Відповідно до абзацу 2 пункту 144-1 Положення на підставі листа ТУ ДБР у м. Мелітополі 29 січня 2024 року №892зкп/мл-2024/17-02-572/24 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 січня 2024 року № 62024080100000359 відповідачем був винесений наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 лютого 2024 року № 59, згідно якого призупинена військова служба позивача з 25 січня 2024 року. Таким чином, на підставі вказаного наказу станом на дату подання рапорту позивача від 08 квітня 2024 року та позовної заяви, військова служба позивача призупинена і він не входить до складу Збройних Сил України, а також до відповідача не надходив ані вирок суду стосовно позивача, ані повідомлення про закриття кримінального провадження, а тому підстави для задоволення рапорту позивача від 08 квітня 2024 року відсутні. Крім того, звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами неможливе без особистої присутності військовослужбовця та особистого подання ним документів, якими підтверджуються правові підстави для звільнення з військової служби у зв`язку з сімейними обставинами або іншими поважними причинами.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №18 від 24 січня 2023 року /а.с. 42/ солдата ОСОБА_1 , який прибув з Військової частини НОМЕР_2 та призначений наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 30 грудня 2022 року № 383-РС на посаду у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , зарахувати на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_3 та вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Згідно із Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №28 від 03 лютого 2023 року /а.с. 43/ наказано нижчепойменованих військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового та старшинського складу, увільнити від займаних посад і призначити, зокрема: 2.139. Солдата ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03 лютого 2023 року№ 3-РС (по особовому складу) призначений на посаду стрільця - снайпера з механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону, ВОС - 100672А, вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №72 від 16 березня 2023 року /а.с. 44/ наказано нижчепойменованих військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового та старшинського складу, увільнити від займаних посад і призначити, зокрема: солдата ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), стрільця - снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16 березня 2023 року № 44-РС призначений на посаду механіка - водія з механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону, ВОС - 121259А, вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Згідно із Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №328 від 20 листопада 2023 року /а.с. 45/ наказано вважати таким, що самовільно залишив військову частину та знятий з усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , механік - водій 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону.

Відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №346 від 08 грудня 2023 року /а.с. 46/ наказано нижчепойменованих військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового та старшинського складу, увільнити від займаних посад: 9.16. солдата ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), механіка - водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08 грудня 2023 року № 206-РС призначений у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з відсутністю понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби).

Згідно із Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №59 від 28 лютого 2024 року /а.с. 47/ наказано нижчепойменованих військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового та старшинського складу, звільнити з займаних посад та призупинити військову службу у Збройних Силах України: 3.11. Солдату ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), механік - водій механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, з 25 січня 2024 року. Підстава: витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 січня 2024 року № 62024080100000359, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24 лютого 2024 року № 49-РС.

10 квітня 2024 року ОСОБА_1 направив рекомендованим поштовим відправленням 4003504971930 /а.с. 6/ командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт від 08 квітня 2024 року (за вх. №1760 від 13 квітня 2024 року) /а.с. 49/, у якому просив звільнити його, солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_1 , колишнього механіка-водія 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону з лав Збройних Сил України на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Постанови КМУ від 12 червня 2013 року №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю III групи ОСОБА_2 . Документи для взяття на військовий облік просить направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день виключення його зі списків військової частини просить виплатити всі належні йому грошові кошти. Додатки: нотаріально завірена копія паспорту ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія паспорту ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія картки платника податків ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія свідоцтва про шлюб № НОМЕР_5 ; нотаріально завірена копія довідки до акта медико-соціальною комісією серія 12 ААГ № 277563 /а.с. 49-60/.

Листом Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №1843/6780 від 22 квітня 2024 року /а.с. 61/ ОСОБА_1 за результатами розгляду його рапорту від 08 квітня 2024 року, що надійшов на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 та зареєстрований у стройовій частині відділення персоналу штабу 13 квітня 2024 за вх. №1760, повідомлено наступне: Він, солдат ОСОБА_1 , 20 листопада 2023 року самовільно залишив частину (СЗЧ) і був знятий з усіх видів забезпечення, про що був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 листопада 2023 року №328, і на даний момент не повернувся. У зв`язку із відкриттям кримінального провадження по факту його самовільного залишення частини, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 січня 2024 року № 62024080100000359, відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 лютого 2024 року №59 йому було призупинено військову службу з 25 січня 2024 року. Перебування військовослужбовця у статусі СЗЧ та призупинення йому військової служби унеможливлює розгляд командуванням військової частини рапортів на звільнення такого військовослужбовця до його поновлення на військовій службі. На підставі вищевикладеного, його рапорт не підлягає розгляду командуванням військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із тим, що він на даний момент перебуває в СЗЧ та йому призупинено військову службу. Додатки: 1. Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 листопада 2023 року №328; 2. Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 лютого 2024 року №59.

Вказаний лист надісланий ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 22 квітня 2024 року рекомендованим листом за номером 7010102333781 на адресу, що вказана ним у рапорті від 08 квітня 2024 року: АДРЕСА_1 , та відповідно до даних трек відстеження вручено адресату 24 квітня 2024 року.

Вважаючи, що відповідачами допущена протиправна бездіяльність щодо ненадання відповіді на рапорт від 08 квітня 2024 року та незвільнення з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу вимоги статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2915-IX від 07 лютого 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 3057-IX від 02 травня 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 3275-IX від 27 липня 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 3429-IX від 08 листопада 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом від 08 травня 2024 року № 3684-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-XII /надалі Закон № 2232-XII/.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За визначенням, наведеним у частині дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII, особи, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII передбачено як вид військової служби - військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Сторонами визнається, а відповідним наказом командира ВЧ НОМЕР_1 підтверджується, що з 24 січня 2023 року позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , тобто з цієї дати позивач набув статус військовослужбовця.

Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період передбачені частиною четвертою статті 26 Закону №2232-XII.

Так, відповідно до положень підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII (у редакції, чинній на дату подання рапорту від 08 квітня 2024 року) військовослужбовці , які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставі: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 580/4680/23, наведена в абзаці 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ підстава звільнення - у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю (1 умова) є самостійною. При цьому в конструкції цього речення відсутня конкретизація, яка саме група інвалідності повинна бути в дружини (чоловіка). Тож наявність у військовослужбовця дружини, яка є інвалідом ІІІ групи, дає йому право на звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

За приписами пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 /надалі Положення № 1153/, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.

Згідно з пунктом 233 Положення № 1153 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454 /надалі Інструкція № 170/, визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту 1.5 Інструкції № 170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: Подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16), на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, щодо, зокрема, звільнення з військової служби.

Згідно з пунктом 12.1 Інструкції № 170 звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.

Пунктом 12.11 Інструкції № 170 визначено, що перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Абзацом 2 пункту 14.10 Інструкції № 170 передбачено, що звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Згідно із абзацами 13 та 14 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції № 170 документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Командири військових частин зобов`язані забезпечити своєчасне здавання посади, проведення усіх необхідних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення з військової служби, у порядку, визначеному пунктом 242 Положення, та направлення їх на військовий облік до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Так, додаток 19 до Інструкції № 170 визначає Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, пунктом 5 якого визначено, що при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року N 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" та визначено підпунктом "г" пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом "ґ" пункту 2 частини п`ятої, підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що під час дії воєнного стану підпунктом г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII передбачена можливість звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, під час дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю. При цьому військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби на такій підставі, подають рапорт та документи, які підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин.

Як встановлено судом, позивач, будучи призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, подав рапорт від 08 квітня 2023 року про звільнення його зі служби та такий рапорт був отриманий військовою частиною НОМЕР_1 , що визнається відповідачем.

У вказаному рапорті позивачем зазначено підставу звільнення з військової служби, а саме: на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Постанови КМУ від 12 червня 2013 року №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю ІІІ групи» та до рапорту додано: нотаріально завірену копію паспорту ОСОБА_1 ; витягу з реєстру територіальної громади стосовно ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію паспорту ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію картки платника податків ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб № НОМЕР_5 ; нотаріально завірену копію довідки до акта медико-соціальною комісією серія 12 ААГ № 277563.

Суд зазначає, що Законом №2232-XII та Положенням № 1153 не встановлено строк, протягом якого командир військової частини має видати наказ по особовому складу за наслідками розгляду рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби.

Водночас згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07 квітня 2017 року №124, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.

Відтак, командир військової частини зобов`язаний щонайменше протягом місяця розглянути рапорт (заяву) військовослужбовця та надати відповідь по суті порушених питань.

Крім того, враховуючи характер правовідносин щодо проходження військової служби, розгляд рапорту військовослужбовця, що стосується питання звільнення з військової служби, має здійснюватися у найбільш можливі короткі строки.

Судом встановлено, що листом Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №1843/6780 від 22 квітня 2024 року /а.с. 61/ ОСОБА_1 за результатами розгляду його рапорту від 08 квітня 2024 року, що надійшов на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 та зареєстрований у стройовій частині відділення персоналу штабу 13 квітня 2024 за вх. №1760, надана відповідь, в якій повідомлено, що він, солдат ОСОБА_1 , 20 листопада 2023 року самовільно залишив частину (СЗЧ) і був знятий з усіх видів забезпечення, про що був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 листопада 2023 року №328, і на даний момент не повернувся. У зв`язку із відкриттям кримінального провадження по факту його самовільного залишення частини, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 січня 2024 року № 62024080100000359, відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 лютого 2024 року №59 йому було призупинено військову службу з 25 січня 2024 року. Перебування військовослужбовця у статусі СЗЧ та призупинення йому військової служби унеможливлює розгляд командуванням військової частини рапортів на звільнення такого військовослужбовця до його поновлення на військовій службі. На підставі вищевикладеного, його рапорт не підлягає розгляду командуванням військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із тим, що він на даний момент перебуваєте в СЗЧ та йому призупинено військову службу.

З огляду на це, суд відхиляє як необґрунтований довід позивача про допущення відповідачем бездіяльності щодо ненадання відповідачем відповіді на його рапорт від 08 квітня 2024 року, у зв`язку з чим відповідні позовні вимоги (основна та похідна) задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №2232-XII (у відповідній редакції) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 та 2 частини п`ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону.

Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.

Відповідно до пункту 144-1 Положення № 1153 для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Згідно із пунктом 144-2 Положенням № 1153 військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.

Пунктом 144-5 Положення № 1153 передбачено, що військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпункту "е" пункту 1, підпункту "е" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "д" пункту 2 частини п`ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Звільнення військовослужбовців, військову службу яким призупинено, з військової служби здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу, крім військовослужбовців, які згідно із пунктом 225 цього Положення звільняються з військової служби Президентом України.

Згідно з пунктом 144-6 Положення № 1153 для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.

Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.

Судом встановлено, що згідно із Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №328 від 20 листопада 2023 року наказано вважати таким, що самовільно залишив військову частину та знятий з усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , механік - водій 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону, а згідно із Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №59 від 28 лютого 2024 року наказано звільнити з займаної посади та призупинити військову службу у Збройних Силах України солдату ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), механіку - водію механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, з 25 січня 2024 року; підстава: витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 січня 2024 року № 62024080100000359, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24 лютого 2024 року № 49-РС.

Таким чином, позивач є особою, яка самовільно залишила місце несення служби та на дату подання ним рапорту від 08 квітня 2024 року його військова служба у Збройних Силах України призупинена, він не входить до складу Збройних Сил України та стосовно нього не прийнятий виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або не закрито кримінальне провадження, наказ про продовження ним військової служби командиром військової частини не приймався, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для розгляду по суті порушеного у рапорті від 08 квітня 2024 року питання щодо звільнення позивача з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із наявністю у нього дружини із числа осіб з інвалідністю), та прийняття відповідного рішення за результатами такого розгляду.

Тож у ході розгляду справи суд не встановив порушень прав позивача з боку відповідача у межах спірних правовідносин, пов`язаних зі звільненням позивача з військової служби.

Інші доводи позивача не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк