СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/4831/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу позивача -Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"(вх. № 363 Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2024 у справі № 922/4831/23 (ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., повний текст складено 19.01.2024)

за позовом Приватного акціонерного товариство "Харківенергозбут", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золота пташка", с.Роздольне Чугуївського району Харківської області

про стягнення 126 436,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золота пташка" про стягнення 126 436,47 грн., з яких: 118 954,37 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №14008 за період з березня 2022 по квітень 2022 року та з червня 2023 року по липень 2023 року та нараховані на вказану заборгованість 6 895,16 грн. пені за період з 01.02.2023 по 31.08.2023, 461,41грн. 3% річних за період з 01.02.2023 по 31.08.2023 та 125,53 грн. інфляційних втрат за період з березня 2023 по липень 2023 року.

Позовні вимоги обгрунтовано неповним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №14008 в частині оплати вартості спожитої електроенергії за періоди з березня 2022 по квітень 2022 року та з червня 2023 року по липень 2023 року, внаслідок чого у нього виникла основна заборгованість в сумі 118 954,37 грн., на яку відповідно до п. 8 Комерційної пропозиції № 1Р та Комерційної пропозиції № 1/23Р нараховано 6 895,16 грн. пені за період з 01.02.2023 по 31.08.2023, а також на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 461,41грн. 3% річних за період з 01.02.2023 по 31.08.2023 та 125,53 грн. інфляційних втрат за період з березня 2023 по липень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.01.2024 у справі № 922/4831/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золота пташка" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію за період з березня 2022 року по квітень 2022 року та з червня 2023 року по липень 2023 року в сумі 118 954,37 грн., 3% річних за період з 01.02.2023 по 31.08.2023 в сумі 461,41 грн., інфляційні втрати за період з березня 2023 року по липень 2023 року в сумі 125,53 грн. та витрати зі сплаті судового збору 2 537,63 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В обгрунтування рішення в частині задоволених позовних вимог суд послався на підтвердження матеріалами справи факту здійснення відповідачем неповної оплати поставленої позивачем за Договором про постачання електроенергії за періоди з березня 2022 по квітень 2022 року та з червня 2023 року по липень 2023 року, виникнення через це основної заборгованості в сумі 118 954,37 грн. та правомірність у зв`язку з цим здійсненого позивачем нарахування на вказану суму основного боргу на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України за вказані в позові періоди прострочення інфляційних втрат та 3% річних.

В обгрунтування відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 6 895,16 грн. пені за період з 01.02.2023 по 31.08.2023 суд першої інстанції послався на те, що її нараховано у період дії воєнного стану, що суперечить п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", якими встановлено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Позивач подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 6 895,16 грн. пені за період з 01.02.2023 по 31.08.2023 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Позивач в апеляційній скарзі зазначив що висновок суду щодо безпідставності нарахування пені через те, що таке нарахування здійснене в порушення положень п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскільки суперечить положенням нормативно-правових актів вищої юридичної сили, а саме: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 для розгляду справи № 922/4831/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 20.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача -Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. № 363 Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2024 у справі № 922/4831/23 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 зупинено провадження у справі № 922/4831/23 до закінчення розгляду об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

30.05.2024 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з опублікуванням в Єдиному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

У зв`язку з тим, що із загальнодоступних офіційних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів встановлено, що 19.04.2024 Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято постанову у справі № 911/1359/22, з чого вбачається, що обставини, які викликали зупинення апеляційного провадження у даній справі усунуті, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 922/4831/23 задоволено та поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача (вх. № 363 Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2024 у справі № 922/4831/23.

Відповідно до положень статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України здійснює перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, користуючись правами суду першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 розділу IV цього Кодексу (Апеляційне провадження).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ Харківенергозбут є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505.

ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку електричної енергії, та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон), учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно п.п. 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил, електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Статтею 181 Господарського кодексу України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно абз. 5 п. 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, оплата рахунків, та/або факт споживання електроенергії.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Публічний договір про постачання електричної енергії споживачу розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут: zbutenergo.kharkov.ua.

У відповідності до вимог п. 2 статті 205 ЦК України і пункту 3, можна дійти висновку, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій (у нашому випадку споживання та оплата за спожиту електричну енергію) або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом. Таким чином, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання). Договір про постачання електричної енергії споживачу містить також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що відповідач (споживач) надав до Товариства підписану заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу, а також було фактично спожито електричну енергію, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №14008 (надалі - Договір) та умовах Комерційної пропозиції № 1Р.

01.01.2023 було змінено Комерційну пропозицію №1Р від 01.12.2020 на Комерційну пропозицію 1/23Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць.У відповідності до п.13.2, 13.7 Договору повідомлення про зміну комерційної пропозиції було направлено позивачем 05.12.2022 поштою на адресу відповідача.

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП під 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Згідно п. 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору).

Згідно п.5.10 Договору споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язується, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції №1Р та Комерційної пропозиції №1/23Р , рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунок на попередню оплату надається Споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з п.4 комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору. В разі неотримання Споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу,Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Згідно п.4 Комерційної пропозиції №1Р та Комерційної пропозиції №1/23Р розрахунковим періодом є календарний місяць. Попередня оплата електричної енергії здійснюється Споживачем до 01числа місяця наступного за місяцем в якому був отриманий рахунок на попередню оплату.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію,зокрема:

-за березень 2022 року на суму 5590,17 грн., ПДВ 20% 1118 грн., разом з ПДВ 6708 грн. Відповідачем за березень 2022 року спожито 2020 кВт*год. згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів електроенергії. Рахунок за березень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року направлено засобами поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 31.01.2023. За поставлену електроенергію в березні 2023 року відповідачем сплачено 1000 грн. згідно з платіжною інструкцією від 09.05.2023 № 673;

- за квітень 2022 року на суму 339,21 грн., ПДВ 20% 67,84 грн., разом з ПДВ 407,05 грн. Відповідачем за квітень 2022 року спожито 120 кВт*год. згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів електроенергії. Рахунок за квітень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року направлено засобами поштового зв`язку .Строк оплати рахунку до 31.01.2023. Рахунок не сплачено.

- за червень 2022 року на суму 90702,65 грн., ПДВ 20% 18140 грн., разом з ПДВ 108843,18 грн. Відповідачем за червень 2022 року спожито 25661 кВт*год. згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів електроенергії. Рахунок за червень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2022 року направлено засобами поштового зв`язку .Строк оплати рахунку до 18.07.2023. Рахунок не сплачено.

- за липень 2022 року на суму 5599,08 грн., ПДВ 20% грн. 1119,82, разом з ПДВ 8718,90 грн. Відповідачем за липень 2022 року спожито 1313 кВт*год. згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів електроенергії. Рахунок за липень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2022 року направлено засобами поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 16.08.2023. Рахунок не сплачено.

З огляду на наведене, сума заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором № 14008 від 01.01.2019 за період з березня 2022 по квітень 2022 та з червня 2023 по липень 2023 складає 118 954,37 грн.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за спожиту електричну енергію за період з березня 2022 по квітень 2022 та з червня 2023 по липень 2023 по Договору від 01.01.2019 №14008 у розмірі 118 954,37 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Згідно з ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Спірний Договір, виходячи з його змісту, за своєї правовою природою є договором енергопостачання

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідачем не сплачено заборгованість за Договором за спожиту протягом спірного періоду електроенергію в сумі 118954,37 господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для її стягнення.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, як зазначено вище, відповідачем не сплачено вартість спожитої за період з березня 2022 по квітень 2022 року та з червня 2023 року по липень 2023 року електроенергії ним допущено простроченння виконання відповідного грошового зобов`язання

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга статті 217 ГК України).

За частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК ),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі Порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 1Р та Комерційної пропозиції №1/23Р , передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.5 та п. 4 комерційної пропозиції, Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Позивачем на підставі зазначених умов Договору та вказаної норми на прострочену суми оплати за поставлену позивачем за період з березня 2022 по квітень 2022 року та з червня 2023 року по липень 2023 року електричну енергію нараховано пеню за період з 01.02.2023 по 31.08.2023, 461,41грн. 3% річних за період з 01.02.2023 по 31.08.2023 та 125,53 грн. інфляційних втрат за період з березня 2023 по липень 2023 року

Як зазначено вище, господарський суд першої інстанції, в обгрунтування рішення в частині задоволених позовних вимог, послався на підтвердження матеріалами справи факту здійснення відповідачем неповної оплати поставленої позивачем за Договором електроенергії за періоди з березня 2022 по квітень 2022 року та з червня 2023 року по липень 2023 року, виникнення через це основної заборгованості в сумі 118 954,37 грн. та правомірність у зв`язку з цим здійсненого позивачем нарахування на вказану суму основного боргу на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України за вказані в позові періоди прострочення інфляційних втрат та 3% річних.

В обгрунтування викладеного у оскаржуваному рішенні висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 6 895,16 грн. пені за період з 01.02.2023 по 31.08.2023 суд першої інстанції послався на те, що її нараховано у період дії воєнного стану, що суперечить п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", якими встановлено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні пені, пославшись на те, що висновок висновок суду щодо безпідставності нарахування пені через те, що таке нарахування здійснене в порушення положень п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскільки суперечить положенням нормативно-правових актів вищої юридичної сили, а саме: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Колегія суддів із вказаними доводами скаржника не погоджується та вважає таким, що відповідає чинному законодавству висновок суду про відмову у стягненні спірної суми пені , з наступних підстав.

В постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 викладено наступну правову позицію щодо застосування до подібних правовідносин пункту 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (зі змінами та доповненнями).

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до статті 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України Про ринок електричної енергії до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України Про ринок електричної енергії Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Об`єднана палата констатувала, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.