Рішення від 19.06.2024 по справі № П/857/6/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд

open

Головна
Судові рішення
Рішення
Рішення від 19.06.2024 по справі № П/857/6/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № П/857/6/24

Картка справи

Справа № П/857/6/24

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокуЛьвівСправа № П/857/6/24 пров. № П/857/6/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кухтея Р.В.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу №П/857/6/24 за позовною заявою Міністерства юстиції України до Політичної партії "НАШ КРАЙ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Служба безпеки України,

про заборону діяльності політичної партії,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Міністерство юстиції України (далі також позивач, Мін`юст) звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції із позовною заявою до Політичної партії "НАШ КРАЙ" (далі також - відповідач, Партія, ПП «НАШ КРАЙ»), у якій просить:

- заборонити діяльність політичної партії «НАШ КРАЙ» (код ЄДРПОУ: 37724082, юридична адреса: вул. Велика Житомирська, 30, м. Київ);

- передати майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу Мін`юсту надійшли лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 13.03.2024№5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії», зареєстрований у Мін`юсті 18.03.2024 за № 51218-8-24, у якому, з огляду на протиправну діяльність представників ПП «НАШ КРАЙ» ініціюється процедура заборони діяльності вказаної Партії, а також лист Офісу Генерального прокурора від 06.05.2024 №10/3-1045ВИХ-24 щодо надання відомостей про результати розслідувань кримінальних проваджень стосовно керівників та членів ПП партії «НАШ КРАЙ». За наявною інформацією діяльність ПП «НАШ КРАЙ» спрямована, серед іншого, на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам, національній безпеці нашої держави. Також, окремі представники регіональних осередків ПП «НАШ КРАЙ» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію рф на тимчасово окупованих рф територіях України, сприяють країні-агресору та брали участь у проведенні т.зв. «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Гуляк В.В. (головуючий суддя), Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й..

Суд ухвалою від 21 травня 2024 року відкрив провадження у справі, позовну заяву і додатки до неї направив учасникам справи, яким встановив строк до 05 червня 2024 року для подачі суду (отримання судом у вказаний строк заяв по суті справи): відповідачем відзиву на позовну заяву, а третьою особою пояснення щодо позову. Також суд зобов`язав позивача опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому ч.5 ст.289-3 КАС України.

Ухвалою від 21 травня 2024 року суд призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14:45 год. 12 червня 2024 року, яке буде проводитись у приміщенні Восьмого апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Львів, вул. Саксаганського, 13 у залі судових засідань №4, та зобов`язав позивача опублікувати оголошення про призначення судового засідання в адміністративній справі в порядку, передбаченому ч.5 ст.289-3 КАС України.

Ухвалою суду від 21 травня 2024 року заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову в цій справі задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, до вирішення справи по суті. Повідомлено Міністерство юстиції України про ухвалу суду щодо забезпечення позову для невідкладного опублікування оголошення в порядку, передбаченому ч.5 ст.289-3 КАС України.

У зв`язку із перебуванням судді Коваля Р.Й. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Гуляк В.В. (головуючий суддя), Ільчишин Н.В., Кухтей Р.В..

Ухвалою суду від 12 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ПП "НАШ КРАЙ" про залишення позовної заяви без розгляду в цій справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому висловив свою незгоду щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову з її вимогами, які не визнає у повному обсязі. Вказує відповідач, що в обґрунтування підстав позову позивач безпідставно посилається на єдиний доказ - лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 13.03.2024 № 5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії», у якому, з огляду на протиправну діяльність представників політичної партії «НАШ КРАЙ» ініціюється процедура заборони діяльності вказаної Партії. Вказаний лист містить інформацію про наявність низки кримінальних проваджень щодо окремих фізичних осіб, які тим чи іншим чином дійсно були пов`язані з ПП «НАШ КРАЙ», зокрема були її членами або висувалися від неї на виборах. В той же час, як позивач у позові, так і Служба безпеки України безпідставно та необґрунтовано ідентифікує вказаних осіб як представників партії та ототожнює їх діяльність з діяльністю партії. При цьому не враховано вимоги законодавства та Статуту партії. Зазначає, що матеріали позовної заяви не містять жодного належного доказу, який би підтверджував, що згадані у позові та листі Служби безпеки України особи є членами ПП «НАШ КРАЙ». Також відсутні докази вчинення такими особами дій та/або надання доручень на їх вчинення, які могли стати підставою для заборони діяльності політичної партії, а навпаки містять протилежну інформацію. Встановлений самим позивачем факт підтверджує, що все керівництво ПП «НАШ КРАЙ» в повному складі жодним чином не здійснює будь-якої діяльності, яку можна кваліфікувати як систематичну антиконституційну діяльність Партії на шкоду державній безпеці України в інтересах російської федерації чи діяльність, спрямовану на співпрацю із країною-агресором на шкоду національним інтересам України. Стверджує відповідач, що політична партія «НАШ КРАЙ» у своїй діяльності не допускала дій та не приймала рішень, які б могли слугувати підставою для заборони її діяльності. Просить у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Третя особа Служба безпеки України надала суду пояснення у справі, у яких зазначає, що поведінка і заклики членів партії не викликали осуду зі сторони керівництва партії, а навпаки - мала місце мовчазна згода. Всупереч вимог Статуту Партії, не вживались заходи впливу до вказаних раніше членів партії, коли згідно цього ж Статуту, члени партії зобов`язані дотримуватись його вимог, Програми та інших внутрішніх документів Партії. Вказує третя особа, що СБУ наділена компетенцію, в тому числі, надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів реальних і потенційних загроз національній безпеці і національним інтересам. Направлення на адресу Мін`юсту листа з фактами антиукраїнської діяльності на шкоду державній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності мало превентивний характер, якому необов`язково мало передувати конкретне правопорушення або притягнення до кримінальної відповідальності. З огляду на це Департаментом захисту національної державності (далі - ДЗНД) СБУ на адресу Мін`юсту направлено лист від 13.03.2024 №5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії» з повідомленням фактів протиправної діяльності партії. За отриманою інформацією функціонери ПП «Наш край» здійснюють протиправну діяльність, спрямовану на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам та безпеці держави. Також, окремі представники регіональних осередків політичної партії перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію рф на тимчасово окупованих територіях України, сприяють діяльності країни-агресора та брали участь у проведенні т.зв. «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях. Ураховуючи пряму військову агресію з боку рф, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, діяльність відповідача повинна бути заборонена. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав до суду заперечення на письмові пояснення третьої особи. Вважає за необхідне додатково звернути увагу суду на те, що позиція позивача та третьої особи щодо заборони діяльності Партії обґрунтовується виключно окремими випадками протиправної діяльності членів Партії та/або осіб раніше причетних до її діяльності. Партія стверджує, що ні позивач, ні третя особа не надали суду достатніх, належних та допустимих доказів існування підстав для заборони діяльності відповідача, а обставини викладені у їх процесуальних документах або не відповідають дійсності, або необґрунтовано пов`язуються з діяльністю ПП «НАШ КРАЙ». Вважає відповідач, що позивач та третя особа помилково ототожнюють протиправну діяльність названих осіб із діяльністю Партії вцілому, що не відповідає дійсності та спростовується низкою заяв самої партії та її керівництва. У свою чергу матеріали справи не містять належних та допустимих доказів як протиправної поведінки відповідача, так і взагалі обставин, на які посилаються позивач та третя особа в обґрунтування своєї позиції. Наголошує відповідач, що позивач за сприяння третьої особи без жодного підтвердження фактів здійснення Партією діяльності, яка несе реальну загрозу конституційному ладу чи основним правам і свободам громадян, керуючись виключно формальними обставинами та за відсутності доказів, що згадані ними особи діяли за підтримки Партії, ініціюють застосування до Партії найбільш суворого заходу впливу.

Позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якій вказує, що політична партія як суб`єкт політичного життя держави цілком природно має дбати про чистоту своєї репутації та організовувати свою діяльність таким чином, щоб серед її лідерів, членів та представників не було осіб, які своїми діями завдають шкоди національній безпеці України, особливо якщо мова йде про час воєнного стану. Відповідно цілком закономірним є те, що Партія (її керівництво) може і повинно володіти інформацією про діяльність членів партії як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях. У позовній заяві Мін`юст надав суду підтвердження членства в Партії тих осіб, які входять до керівних органів Партії та її структурних утворень. Факти вчинення цими особами протиправних дій на шкоду національній безпеці відповідачем не заперечується. Просить позов задовольнити.

Колегія суддів, дослідивши подані суду письмові заяви по суті справи, а також письмові докази в підтвердження правових позицій, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи (їх представників), дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи, межі та вимоги адміністративного позову, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Суд встановив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Політична партія «НАШ КРАЙ», код ЄДРПОУ: 37724082, адреса: вул. Велика Житомирська, 30, м. Київ, 04053, зареєстрована Державною реєстраційною службою України 23.08.2011, свідоцтво №198-п.п., Співголови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 117, 119 т.1).

Черговим звітно-виборним з`їздом Партії від 26.11.2014 року прийнято рішення про зміну найменування з Політичної партії «Блокова Партія» на Політичну партію «Наш край» (а.с. 114 т.1).

На адресу Мін`юсту надійшли лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 13.03.2024 №5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії», зареєстрований у Мін`юсті 18.03.2024 за №51218-8-24, у якому, з огляду на протиправну діяльність представників ПП «НАШ КРАЙ» ініціюється процедура заборони діяльності вказаної Партії, а також лист Офісу Генерального прокурора від 06.05.2024 №10/3-1045ВИХ-24 щодо надання відомостей про результати розслідувань кримінальних проваджень стосовно керівників та членів політичної партії «НАШ КРАЙ» (а.с. 16, 17, 21 т.1).

У додаток до листа Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 13.03.2024 №5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії» надано Акти огляду Інтернет-ресурсу №5/1/4-4245 від 17.01.2024 та №5/1/4-4246 від 18.01.2024 (а.с. 27-63 т.1).

Зміст вказаних листів та звернень містить, зокрема, наступну інформацію.

Обвинувачений у державній зраді, екс-народний депутат України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому НАБУ повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України, входив до керівного складу ПП «НАШ КРАЙ» та балотувався від зазначеної партії до Сумської обласної ради. На даний час ОСОБА_4 перебуває за межами України (республіка білорусь), де через призму використання антиукраїнських пропагандистських наративів продовжує наголошувати про необхідність капітуляції України перед рф, факту перебування України під зовнішнім контролем США, а також переслідування Української православної церкви з боку діючої української влади, що є елементом інформаційної війни країни-агресора та несе загрозу державній безпеці в інформаційній сфері. До ОСОБА_4 Україною та США застосовано обмежувальні заходи (санкції). Крім того, урядом США він визнаний агентом російської розвідки.

ОСОБА_4 припинив членство у Політичній раді партії лише на початку 2023 року, тобто близько року після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Однак жодних заяв з боку Партії щодо необхідності припинення членства у ній ОСОБА_4 , або що таке припинення відбулось на вимогу Партії, не виявлено.

За матеріалами СБУ Малиновським районним судом м. Одеси засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення державної зради в умовах дії правового режиму воєнного стану екс-народного депутата Верховної Ради України, колишнього керівника Херсонської міської організації політичної партії «НАШ КРАЙ» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після окупації частини Херсонської області зайняв посаду так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» і був призначений президентом рф «губернатором Херсонської області у складі росії». До вказаної особи застосовано обмежувальні заходи (санкції) Україною, Європейським Союзом, Великою Британією, Канадою, США, Швейцарією, Австралією, Японією, Новою Зеландією. На даний час ОСОБА_5 продовжує поширювати заклики, спрямовані на порушення територіальної цілісності України, а також сприяє окупації її окремих регіонів.

Жодних висловлювань членів Партії, які б засуджували антиукраїнські дії наведених вище членів Партії, в публічному чи медіапросторі не було.

За фактом сприяння окупаційній владі рф у проведенні розвідувальної та підривної діяльності в умовах дії правового режиму воєнного стану, 11.05.2022 депутату Херсонської обласної ради від політичної партії «НАШ КРАЙ» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ДБР України в межах кримінального провадження №62022080030000051 від 21.04.2022 за ч.2 ст.111 КК України повідомлено про підозру в державній зраді. 26.05.2022 ОСОБА_6 в межах кримінального провадження №42022100000000123 повідомлено про підозру в колабораціонізмі, за ч. 7 ст. 111-1 КК України, у зв`язку зі спробою зайняття ним посади голови так званої «Херсонської митниці», створеної окупаційною владою рф. На даний час ОСОБА_6 займає посаду так званого «заступника губернатора Херсонської області» та є псевдодепутатом від окупаційного органу законодавчої влади «Херсонської обласної думи» від російської політичної партії «Єдина росія». До вказаної особи застосовано санкції Канади та України. Матеріали відповідних кримінальних проваджень перебувають на розгляді в Печерському районному суді м. Києва.

Син вказаної особи ОСОБА_7 , який є членом Ради Корабельної районної у місті Херсоні партійної організації політичної партії «НАШ КРАЙ», у 2023 році був кандидатом у депутати окупаційного «парламенту» Херсонської області від політичної партії «Єдина росія» (доступно за посиланням: https://most.ks.ua/news/url/simejnij-pidrjad-kolaboranti-buljuki-hochut-stati-deputatami- parlamentu-hersonschini/).

Інформація про виключення ОСОБА_6 із лав Партії відсутня, відомостей про вжиття заходів реагування щодо вказаної особи з боку керівництва Партії не встановлено.

- голову Рубіжанської міської територіальної громади Луганської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який з березня 2022 року перейшов на бік ворога та співпрацює з окупантами. Матеріали кримінального провадження (№22022130000000090 від 31.03.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України) перебувають на розгляді в Кіровоградському районному суді Кіровоградської області;

- депутата Щастинської районної ради Луганської області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який добровільно зайняв посаду так званого «першого заступника голови адміністрації Новоайдарського району ЛНР» (кримінальне провадження №42022132600000030 від 05.04.2022 за ч.5 ст. 111-1 КК України). Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2022 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України та обрану міру покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- депутата Рубіжанської міської ради Луганської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зайняв посаду так званого «начальника відділу ЖКГ Рубіжного ЛНР». Матеріали кримінального провадження (№22022130000000648 від 01.11.2022 за ч.5 ст. 111-1 КК України) перебувають на розгляді в Кіровоградському районному суді Кіровоградської області;

- депутата Троїцькоїселищної ради Сватівського району Луганської області ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка добровільно зайняла посаду так званого «головного лікаря Троїцької центральної районної лікарні ЛНР». Матеріали кримінального провадження (№22022130000000118 від 09.02.2023 за ч.5 ст. 111-1 КК України) перебувають на розгляді в Синельниківському міськрайонному суді Дніпропетровської області;

- депутата Охтирської районної ради Сумської області ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , котрий під час окупації Тростянецької громади співпрацював з військовослужбовцями зс рф. Матеріали кримінального провадження (№2202200000000020 від 27.04.2022 за ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 110 КК України) перебувають на розгляді в Охтирському районному суді Сумської області;

- голову Середино-Будської міської ТГ Шосткинського району Сумської області ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який сприяв державі-агресору в здійсненні підривної діяльності проти України, а також закликав місцевих жителів не чинити спротив російським окупаційним військам. Матеріали кримінального провадження (№22022200000000016 за ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 332 КК України) перебувають на розгляді в Зарічному районному суді м. Сум.

Також триває досудове розслідування стосовно інших представників політичної партії «НАШ КРАЙ» в межах кримінальних проваджень:

- депутата Пологівської міської ради Запорізької області ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка в умовах дії правового режиму воєнного стану перейшла на бік ворога шляхом надання згоди на співробітництво зі спецслужбами рф, надання їм сприяння в діяльності проти України (кримінальне провадження №2202080000000156 від 15.04.2022 за ч.2 ст. 111 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області);

- депутата Сватівської міської ради Луганської області ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який зрадивши присязі Україні перейшов на бік ворога та зайняв посаду так званого «командира пожежного відділення Сватівського РВ МНС ЛНР» (кримінальне провадження №62022050020000426 від 07.09.2022 за ч.2 ст. 111 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим відділом 3 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях);

- депутата Херсонської обласної ради ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка займала керівну посаду в окупаційній адміністрації Херсонської області (кримінальне провадження №22023230000000412 від 04.09.2023 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим відділом УСБУ в Херсонській області);

- депутата Херсонської обласної ради ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , щодо вчинення державної зради в умовах дії правового режиму воєнного стану під час окупації правобережної частини Херсонської області (кримінальне провадження №42023230000000048 від 01.02.2023 за ч. 4 ст. 111-1 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим відділом УСБУ в Херсонській області).

Стосовно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , наявне кримінальне провадження №22023080000001921 від 06.12.2023 за ч.ч. 5, 6 ст. 111-1 КК України, яке розслідувалося СВ УСБУ в Запорізькій області за процесуального керівництва прокурорів Запорізької обласної прокуратури, встановлено, що громадянка України ОСОБА_14 , будучи депутатом Пологівської міської ради Запорізької області 8 скликання від політичної партії «НАШ КРАЙ», перебуваючи на території м. Пологи Пологівської міської територіальної громади Запорізької області, яке з 03.03.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, у період часу з 23.05.2023 по 07.09.2023, діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, добровільно та ініціативно приймала активну участь в організації та проведенні заходів політичного характеру у співпраці з окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора РФ на тимчасово окупованій території м. Пологи Пологівської міської територіальної громади Запорізької області, шляхом організації та проведення публічних заходів, спрямованих на підвищення особистого іміджу та підтримання місцевим населенням її як кандидата в депутати від політичної партії держави- агресора РФ - «Единая Россия» до незаконного органу влади - «Пологовского окружного Совета депутатов», створеного на тимчасово окупованій території. Крім того, 26.09.2023 ОСОБА_14 , будучи обраною депутатом першого скликання від політичної партії держави-агресора РФ «Единая Россия» у незаконний орган влади - «Пологовский окружной Совет депутатов», надала згоду представникам окупаційної влади держави-агресора та добровільно обралась на посаду «Председателя постоянной комиссии Пологовского окружного Совета депутатов по аграрным вопросам» та до персонального складу «Постоянной комиссии Пологовского окружного Совета депутатов по бюджетным вопросам».

За результатами здійснення спеціального досудового розслідування 22.01.2024 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_14 надіслано до суду.

Також розпочато кримінальне провадження №22024230000000019 від 09.01.2024 за ч. 2 ст. 111 КК України, яке розслідується СВ УСБУ в Херсонській області за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Херсонської обласної прокуратури, за фактом колабораційної діяльності депутата Херсонської обласної ради від політичної партії «НАШ КРАЙ» ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який у квітні - травні 2022 року, перебуваючи на території тимчасово окупованого Скадовського району Херсонської області, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, в умовах воєнного стану, надав іноземній державі РФ та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

ОСОБА_18 - член ради Мелітопольської районної Організації Політичної Партії «Наш Край», обвинувачений в межах кримінального провадження №22023080000000027 від 04.01.2023 року за ч. 1 ст. 111-2 КК України. На цей час матеріали вказаного провадження перебувають в Комунарському районному суді м. Запоріжжя.

Вказується, що функціонери ПП «НАШ КРАЙ» здійснюють діяльність на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам, національній безпеці нашої держави. Також, окремі представники регіональних осередків ПП «НАШ КРАЙ» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію рф на тимчасово окупованих рф територіях України, сприяють країні-агресору та брали участь у проведенні т.зв. «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях.

При цьому, політична партія «НАШ КРАЙ» заснована вихідцями з забороненої на даний час політичної партії «Партія Регіонів», які включили в програмні цілі вказаної партії ідеологію і принципи «регіоналізму» (т.зв. «регіонального егоїзму»), що передбачає орієнтування на місцеві еліти та ставить інтереси окремої громади вище за суверенітет держави.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення Міністерства юстиції України до адміністративного суду з цим позовом про заборону діяльності політичної партії.

Проаналізувавши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та дослідивши докази у їх сукупності, надавши оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступне.

Статтями першою та другою Конституції України закріплено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції).

Статтею 15 Конституції України передбачено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах (ст. 36 Конституції).

При цьому, статтею 37 Конституції України передбачено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно з приписами статті 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Тобто, права і свободи особи, які передбачені статтями 36, 37 Конституції України, не належать до тих, які не можуть бути обмежені у визначених законом випадках.

Як визначено статтею 37 Конституції України, заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Крім цього, слід враховувати, що відповідно до пункту 11 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, засади утворення і діяльності політичних партій, інших об`єднань громадян, засобів масової інформації.

Організаційно-правові засади діяльності політичних партій в Україні визначається Законом України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон № 2365-ІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2365-III, право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантуєтьсяКонституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно доКонституції Українив інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбаченихКонституцією України.

За змістом статті 2 Закону № 2365-ІІІ, політична партія - це зареєстроване, згідно з законом, добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина 1статті 3 Закону № 2365-ІІІ).

Статтею 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» встановлено обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій. Так, утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров`я населення; 9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; 10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; 11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.

Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду (частина 3 статті 5 Закону № 2365-ІІІ).

Частиною 3 статті 13 Закону № 2365-ІІІ передбачено, що співпраця політичної партії, спрямована проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті, забороняється.

Статтею 19 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено заходи, які можуть вживатися до політичних партій. Так, у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії.

Частина 1 статті 21 Закону № 2365-ІІІ визначає, що у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на: - ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення; - пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; - порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; - поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Відповідно до частин 2-4 статті 21 Закону № 2365-ІІІ, заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно. У разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду. У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, суд враховує, що пунктом 9 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як зокрема, порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров`я населення.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 289-3 КАС України право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, встановлено, що Міністерство юстиції України, зокрема, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з позовом та бере участь у справі про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії.

Отже, позивач Міністерство юстиції України вправі за наявності відповідних обставин звертатися з адміністративним позовом до суду про заборону діяльності політичної партії.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 КАС України, апеляційному

адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої

інстанції підсудні адміністративні справи про заборону політичної партії, передбачені

статтею 289-3 цього Кодексу.

Водночас, пунктом 4 Розділу VII Перехідні положення КАС України встановлено,

що в умовах воєнного стану адміністративні справи про заборону політичної партії

відповідно до статті 289-3 цього Кодексу як суду першої інстанції підсудні апеляційному

адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №2365-ІІІ, у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подібне передбачено пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України, яким встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

У розглядуваній справі за позовною заявою Міністерства юстиції України до Політичної партії "НАШ КРАЙ" про заборону діяльності політичної партії, колегія суддів також враховує, що свобода об`єднання є одним із основних прав людини, що має важливе значення для функціонування демократії та є умовою для реалізації інших прав людини. Право на свободу об`єднання гарантується основними міжнародними договорами, у тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997.

Так, відповідно до статті 10 Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Стаття 11 Конвенції передбачає, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

10-11 грудня 1999 року Венеціанська Комісія на її 41 пленарній сесії прийняла Керівні принципи заборон і розпуску політичних партій.

Відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, заборона чи примусовий розпуск політичних партій може бути оправдана лише у випадку партій, які пропагують застосування насильства чи використовують насильство як політичний засіб для повалення демократичного конституційного порядку, таким чином підриваючи права і свободи, гарантовані конституцією. Сам лише факт, що партія пропагує мирні зміни до конституції не повинен розглядатися як достатній для її заборони чи розпуску. Політична партія як ціле не може нести відповідальності за індивідуальну поведінку її членів, не санкціоновану партією в рамках політичної (публічної) чи партійної діяльності. Заборона чи розпуск політичних партій як дуже далекосяжний захід повинен застосовуватися з крайньою стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.

Відповідно до пункту 6 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій правові заходи, спрямовані на заборону чи законний примусовий розпуск політичних партій повинні бути наслідком судового рішення, яким встановлено неконституційність, і повинні розглядатися як заходи виняткової природи та застосовуватися з дотриманням принципу пропорційності. Кожен такий захід повинен базуватися на достатніх доказах, що саме партія, а не тільки її індивідуальні члени переслідують політичні цілі з використанням чи підготовкою до використання неконституційних засобів.

Суд також звертає увагу на зміст Пояснювальної доповіді до Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, відповідно до пункту 10 якої вказано, що заборона чи розпуск політичних партій може бути предметом розгляду, тільки якщо такий захід необхідний у демократичному суспільстві і якщо наявні конкретні докази що партія задіяна у діяльність, що загрожує демократії та основним свободам. Це може включати будь-яку партію, яка пропагує насилля у всіх формах як складову своєї політичної програми чи будь-яку партію, що має метою повалення існуючого конституційного ладу збройним шляхом, тероризм чи організацію підривної діяльності.

Згідно пункту 13 Пояснювальної доповіді жодна політична партія не повинна нести відповідальності за поведінку її членів. Будь-який обмежувальний захід, вжитий щодо політичної партії на підставі поведінки її членів, повинен бути підтверджений доказами, що відповідна особа діяла за підтримки цієї партії або що така поведінка була наслідком партійної програми чи політичних цілей. Якщо такий взаємозв`язок відсутній або не може бути встановлений, уся відповідальність повинна покладатися цілком лише на членів партії.

Заборона чи розпуск політичної партії у демократичному суспільстві є винятковим заходом. Якщо належні державні органи приймають рішення звернутися до суду з позовом щодо заборони політичної партії, вони повинні мати достатні докази існування реальної загрози конституційному ладу чи основним правам і свободам громадян (пункт 14 Пояснювальної доповіді).

Відповідно до пункту 15 Пояснювальної доповіді компетентні органи повинні мати достатні докази того, що політична партія, про яку йдеться, пропагує насильство (включно з такими частковими проявами його, як расизм, ксенофобія та нетерпимість) або явно задіяна у терористичну чи іншу підривну діяльність. Державні органи повинні також оцінити рівень загрози демократичному ладу, а також те, чи ситуацію не можна виправити іншими заходами, як штрафи, інші адміністративні заходи впливу чи притягнення до суду окремих членів політичної партії, залучених до такої діяльності.

У пункті 16 Пояснювальної доповіді зазначається, що очевидно, важливим фактором такої оцінки є загальна ситуація у країні. Водночас повинні також бути взятими до уваги стандарти розвинутої європейської демократичної практики, як уже було зауважено у попередніх параграфах. Навіть у випадку надзвичайного стану мають бути дотримані міжнародні зобов`язання держави, а будь-які заходи виняткового характеру повинні мати чітко визначену тимчасову дію відповідно до статті 15 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Відповідно до пункту 19 Пояснювальної доповіді безвідносно до того, які судові органи мають повноваження у цій сфері, перший крок повинен полягати у встановленні неконституційного характеру діяльності політичної партії. Суд повинен вивчити докази, подані проти політичної партії, і встановити, чи вона вчинила серйозне правопорушення проти конституційного ладу. Якщо це так, уповноважений судовий орган повинен прийняти рішення про заборону чи розпуск за процедурою, який надає усі гарантії належного процесу, відкритості та чесного судового розгляду та з дотриманням стандартів, встановлених Європейською конвенцією про захист прав та основних свобод людини.

Крім того, 13-14 грудня 2014 року Венеціанська Комісія на її 101-й пленарній сесії прийняла Керівні принципи щодо свободи об`єднань, принцип 9 якої (Правомірність та законність обмежень) вказує, що будь-які обмеження права на свободу об`єднання і прав об`єднань, у тому числі застосування санкцій, повинні суворо відповідати міжнародним стандартам. Зокрема, будь-які обмеження повинні бути передбачені законодавством і мати законну мету. До того ж, відповідне законодавство повинно бути точним, безспірним і передбачуваним; зокрема це стосується положень, що визначають свободу розсуду органів державної влади. Також необхідно забезпечити, щоб прийняття відповідних норм законодавства здійснювалося в рамках демократичного процесу, що гарантує участь суспільства і можливість перегляду, і щоб прийняте законодавство було доступне широкому загалу. Єдиними законними цілями обмежень, що визнаються міжнародними стандартами, є забезпечення національної чи громадської безпеки, громадського порядку (ordre public), охорона здоров`я і моралі та захист прав і свобод інших осіб. Сфера застосування цих законних цілей підлягає вузькому тлумаченню.

Принцип 10 зазначених Керівних принципів проголошує, що будь-які обмеження права на свободу об`єднання і прав об`єднань, у тому числі санкції, повинні бути необхідними в демократичному суспільстві, а отже - пропорційними своїй законній меті. Принцип необхідності в демократичному суспільстві вимагає дотримання справедливого балансу між інтересами осіб, що здійснюють право на свободу об`єднань, інтересами власне об`єднань та інтересами суспільства в цілому. Таким чином, необхідність обмежень повинна бути ретельно зважена і ґрунтуватися на беззаперечних доказах. У будь-якій ситуації слід обирати варіант дій, що передбачає найменший рівень втручання. Обмеження завжди повинні мати вузьке тлумачення і застосування і за жодних обставин не повинні призводити до повного анулювання цього права чи посягання на його суть. Зокрема, будь-яка заборона чи розпуск об`єднання повинні завжди застосовуватися як крайній захід, наприклад у випадку здійснення об`єднанням діяльності, що створює неминучу загрозу насильства чи іншого тяжкого порушення закону. Такі заходи за жодних обставин не повинні використовуватися для покарання за незначні порушення. Усі обмеження повинні бути пов`язані з конкретними обставинами; виключається застосування всеосяжних обмежень.

Як декларує Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ), обмеження та заборони мають бути передбачені відповідним законом, переслідуватизаконні цілі, перелічені у статтях 10 і 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та бути необхідними у демократичному суспільстві, тобто реагувати на нагальну суспільну необхідність і бути пропорційними законним цілям, що переслідуються.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, втручання держави у певне право має бути «встановленимзаконом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві» - тобто пропорційним переслідуваній меті (зокрема, рішення у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (рішення у справіSteel and Others v. the United Kingdom).

У справі«Janowski v. Poland»Європейський суд з прав людини вказав, що прикметник «необхідний» передбачає існування «нагальної суспільної необхідності». При здійсненні оцінки, чи існує така необхідність, Договірні держави користуються певною свободою розсуду.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях досить чітко визначив, що з огляду на важливу роль політичних партій у забезпеченні плюралізму та належного функціонування демократії, будь-який захід, який вживається проти них, впливає як на свободу об`єднання, так і на демократію у відповідній державі (рішення у справі«Республіканська партія Росії проти Росії»(Republican Party of Russia v. Russia).

Для стабільності демократичного конституційного ладу держава може здійснювати конкретні заходи з метою його захисту. ЄСПЛ наголошує на прийнятності концепції «демократії, здатної захистити себе» (§ 51, § 59 рішення у справі«Фаґт проти Німеччини» (Vogt v. Germany)від 26 вересня 1995 року) та зазначає, що плюралізм і демократія ґрунтуються на компромісі, що вимагає певних поступок з боку осіб, які мають у деяких випадках сприймати обмеження певних наявних у них свобод для того, щоб забезпечити більшу стабільність країни в цілому (§ 99 рішення у справі«Партія добробуту та інші проти Туреччини» (Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey)від 13.02.2003). Потрібна певна рівновага між вимогами захисту демократичного суспільства і вимогам охорони прав особи (§ 32 рішення у справі«Об`єднана комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччнини» (United Communist Party of Turkey and Others v. Turkey)від 30.01.1998.

ЄСПЛ застосовує трискладовий тест,щоб визначити, чи втручання (1) було передбачене законом; (2) переслідувало законну мету (встановлено для захисту правомірного інтересу); (3) було необхідним у демократичному суспільстві (Yazar et al v. Turkey, Apps. 22723/93, 22724/93, 22725/93, 09.07.2002).

ЄСПЛ застосовує власний тест «очевидної і неминучої загрози». Відповідно до практики ЄСПЛ держави мають право вживати превентивні заходи для захисту демократії щодо політичних партій. Від них неможливо вимагати очікувати, доки політична партія захопить владу і робитиме конкретні кроки щодо реалізації політики, несумісної зі стандартами Конвенції. Якщо небезпека такої політики була достатньо встановлена і неминуча, держава може обґрунтовано перешкоджати здійсненню такої політики до того, як буде здійснена спроба її впровадження шляхом конкретних кроків, які можуть завдати шкоди громадському порядку та демократичному режиму країни («Партія добробуту, Ербакан, Казан та Текдаль проти Туреччнини» (Refah Partisi (the Welfare Party) Erbakan,.Tekdal v. Turkey),§ 102;«Еррі Батасуна проти Іспанії,§ 81(Herri Batasuna and Batasuna v. Spain).

Важливим фактором, який необхідно врахувати, є те, чи містить програма партії заклик до застосування насильства, повстання або будь-яку іншу форму відмови від демократичних принципів (Partidul Comunistilor (Nepeceristi) and Ungureanu v. Romania,§ 54;Freedom and Democracy Party (ЦZDEP) v. Turkey, § 40).Проте, програма політичної партії не є єдиним критерієм визначення її цілей та намірів, зміст програми повинен порівнюватись з діями лідерів партії та позиціями, які вони відстоюють. Разом ці дії та позиції можуть бути доречними в провадженні про розпуск політичної партії, оскільки вони можуть розкрити її дійсні цілі та наміри («Еррі Батасуна проти Іспанії» Herri Batasuna and Batasuna v. Spain, § 80).

Підсумовуючи вищенаведені положення національного законодавства та загальновизнані принципи у сфері діяльності політичних партій та заборони їх діяльності і міжнародного прецедентного права, слід зазначити, що підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу (зокрема заборона діяльності) є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки, а також, на створення загроз для існування демократичних засад у суспільстві та демократії як загальнонаціонального явища тощо.

У цій категорії справ важливим є наявність конкретних, належно задокументованих доказів, які вказують на конкретні факти протиправної діяльності, яка в розумінні статей 5, 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» ставить під сумнів правомірність діяльності такої політичної партії та наділяє повноваженнями суб`єкта владних повноважень (Міністерство юстиції України) звертатись до суду про заборону діяльності такої партії.

Конституція України, а також положенняЗакону України «Про політичні партії в Україні» визначають перелік підстав для звернення до суду із позовом про заборону діяльності політичної партії. Такі підстави є чіткими, та їх перелік є вичерпним.

При цьому слід зазначити, що за рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодовідповідності Конституції України положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої,шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу УІ «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 - «ч.2 ст.64 Конституції України не відносить право на свободу утворення політичних партій до переліку тих свобод, які ніким і в жодний спосіб не можуть бути обмежені. Відтак Конституція України допускає додаткове унормування законом загальних засад утворення і діяльності політичних партій за умови дотримання загальнодемократичних принципів».

Матеріалами розглядуваної справи про заборону діяльності політичної партії «НАШ КРАЙ» підтверджується, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про заборону діяльності політичної партії з обгрунтуванням того, що функціонери ПП «НАШ КРАЙ» здійснюють діяльність на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам, національній безпеці нашої держави. Також, окремі представники регіональних осередків ПП «НАШ КРАЙ» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію рф на тимчасово окупованих рф територіях України, сприяють країні-агресору та брали участь у проведенні т.зв. «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях. Політична партія «НАШ КРАЙ» заснована вихідцями з забороненої на даний час політичної партії «Партія Регіонів», які включили в програмні цілі вказаної партії ідеологію і принципи «регіоналізму» (т.зв. «регіонального егоїзму»), що передбачає орієнтування на місцеві еліти та ставить інтереси окремої громади вище за суверенітет держави.

Узагальнено, що діяльність ПП «НАШ КРАЙ» спрямована, серед іншого, на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам, національній безпеці нашої держави.

Колегія суддів враховує, що постановою Верховної Ради України Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором від 27.01.2015 № 129-VIII Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-агресором.

21.02.2022 президент країни-агресора Путін підписав укази про визнання незалежності та суверенітету створених Російською Федерацією маріонеткових терористичних псевдоугруповань Л/ДНР. Згідно із текстом указів, Російська Федерація офіційно направила свої війська на окуповану територію України для здійснення функції щодо підтримки миру.

Отже, Російська Федерація фактично офіційно вторглася на територію України.

В такій ситуації очевидно, що визнання країною-агресором незалежності самопроголошених ДНР та ЛНР і, як наслідок, - повномасштабне вторгнення і проведення військових дій на території нашої держави, порушує суверенітет і територіальну цілісність України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану із змінами, внесеними Указами Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні та Закону України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на території України запроваджено воєнний стан.

Згідно з пунктом 3 вказаного Указу Президента, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, зокрема, можуть вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII, Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Отже, СБУ наділена компетенцію, в тому числі, надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів реальних і потенційних загроз національній безпеці і національним інтересам. Так, направлення на адресу Мін`юсту листа з фактами антиукраїнської діяльності на шкоду державній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності мало превентивний характер, якому необов`язково мало передувати конкретне правопорушення або притягнення до кримінальної відповідальності.

Положеннями частини першої статті 5, пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» передбачено, що СБУ є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності, підстави проведення якої чітко визначені законодавством.

Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України (стаття 2 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»).

З аналізу статті 2 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» та статті 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вбачається, що метою контррозвідувальної діяльності насамперед є попередження вчинення злочину, тоді як завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння (вже вчинені чи вчинення яких триває), відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (далі - КК України). Наявність даних в ЄРДР є наслідком саме оперативно-розшукової діяльності, контррозвідувальні ж заходи здійснюються до вчинення протиправних дій (з метою їх недопущення).

У розглядуваній справі Судом встановлено, що на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 13.03.2024 №5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії», зареєстрований у Мін`юсті 18.03.2024 за №51218-8-24, у якому, з огляду на протиправну діяльність представників ПП «НАШ КРАЙ», ініціюється процедура заборони діяльності вказаної Партії, а також лист Офісу Генерального прокурора від 06.05.2024 № 10/3-1045ВИХ-24 щодо надання відомостей про результати розслідувань кримінальних проваджень стосовно керівників та членів ПП «НАШ КРАЙ».

Наведені обставини стали приводом для звернення Міністерства юстиції України до суду з цим позовом.

Колегія суддів враховує, що за наявною інформацією діяльність ПП «НАШ КРАЙ» спрямована, серед іншого, на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам, національній безпеці нашої держави.

Також, окремі представники регіональних осередків політичної партії «НАШ КРАЙ» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію рф на тимчасово окупованих рф територіях України, сприяють країні-агресору та брали участь у проведенні т.зв. «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях.

До вищевказаних осіб належать:

- ОСОБА_4 , підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України («Державна зрада»), який входив до керівного складу партії, зокрема балотувався від зазначеної партії до Сумської обласної ради та наразі продовжує здійснювати діяльність на шкоду державній безпеці на території республіки білорусь;

- ОСОБА_5 , засуджений до 15 років позбавлення волі, колишній керівник Херсонської міської організації політичної партії «Наш край», який призначений президентом рф «губернатором херсонської області у складі росії» та продовжує здійснювати протиправну діяльність;

- ОСОБА_6 , підозрюваний у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 («Державна зрада») та ч. 7 ст. 111-1 («колабораціонізм») КК України, очільник обласного осередку політичної партії в Херсонській області, депутат Херсонської обласної ради, який наразі займає посаду т.зв. «заступника губернатора Херсонської області» та є псевдодепутатом від окупаційного органу законодавчої влади «Херсонської обласної думи» від російської політичної партії «Єдина росія».

Син вказаної особи ОСОБА_7 , який є членом Ради Корабельної районної у місті Херсоні партійної організації політичної партії «НАШ КРАЙ», у 2023 році був кандидатом у депутати окупаційного «парламенту» Херсонської області від політичної партії «єдина росія» (доступно за посиланням: https://most.ks.ua/news/url/simejnij-pidrjad-kolaboranti-buljuki-hochut-stati-deputatami- parlamentu-hersonschini/).

Крім того, Службою безпеки України задокументовано та притягнуто до кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку значну кількість депутатів районних, міських та селищних рад від ПП «Наш край», котрі активно співпрацюють з російськими загарбниками, добровільно займають посади в окупаційних органах влади та сприяють здійсненню збройної агресії проти України.

Зокрема:

- голову Рубіжанської міської територіальної громади Луганської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який з березня 2022 року перейшов на бік ворога та співпрацює з окупантами. Матеріали кримінального провадження (№ 22022130000000090 від 31.03.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України) перебувають на розгляді в Кіровоградському районному суді Кіровоградської області;

- депутата Щастинської районної ради Луганської області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який добровільно зайняв посаду т.зв. «першого заступника голови адміністрації Новоайдарського району ЛНР» (кримінальне провадження №42022132600000030 від 05.04.2022 за ч.5 ст. 111-1 КК України). Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2022 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК та обрану міру покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- депутата Рубіжанської міської ради Луганської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зайняв посаду т.зв. «начальника відділу ЖКГ Рубіжного ЛНР». Матеріали кримінального провадження (№22022130000000648 від 01.11.2022 за ч.5 ст. 111-1 КК України) перебувають на розгляді в Кіровоградському районному суді Кіровоградської області;

- депутата Троїцької селищної ради Сватівського району Луганської області ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка добровільно зайняла посаду т.зв. «головного лікаря Троїцької центральної районної лікарні ЛНР». Матеріали кримінального провадження (№22022130000000118 від 09.02.2023 за ч.5 ст. 111-1 КК України) перебувають на розгляді в Синельниківському міськрайонному суді Дніпропетровської області;

- голову Середино-Будської міської ТГ Шосткинського району Сумської ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який сприяв державі-агресору в здійсненні підривної діяльності проти України, а також закликав місцевих жителів не чинити спротив російським окупаційним військам. Матеріали кримінального провадження (№22022200000000016 за ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 332 КК України) перебувають на розгляді в Зарічному районному суді м. Сум.

- депутата Сватівської міської ради Луганської області ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який зрадивши присязі Україні перейшов на бік ворога та зайняв посаду т.зв. «командира пожежного відділення Сватівського РВ МНС ЛНР» (кримінальне провадження №62022050020000426 від 07.09.2022 за ч.2 ст. 111 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим відділом 3 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях);

Стосовно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , наявне кримінальне провадження № 22023080000001921 від 06.12.2023 за ч.ч. 5, 6 ст. 111-1 КК України, яке розслідувалося СВ УСБУ в Запорізькій області за процесуального керівництва прокурорів Запорізької обласної прокуратури. Встановлено, що громадянка України ОСОБА_14 , будучи депутатом Пологівської міської ради Запорізької області 8 скликання від політичної партії «НАШ КРАЙ», перебуваючи на території м. Пологи Пологівської міської територіальної громади Запорізької області, яке з 03.03.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, у період часу з 23.05.2023 по 07.09.2023, діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, добровільно та ініціативно приймала активну участь в організації та проведенні заходів політичного характеру у співпраці з окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави- агресора РФ на тимчасово окупованій території м. Пологи Пологівської міської територіальної громади Запорізької області, шляхом організації та проведення публічних заходів спрямованих на підвищення особистого іміджу та підтримання місцевим населенням її як кандидата в депутати від політичної партії держави- агресора РФ - «Единая Россия» до незаконного органу влади - «Пологовского окружного Совета депутатов», створеного на тимчасово окупованій території.

Крім того, 26.09.2023 ОСОБА_14 будучи обраною депутатом першого скликання від політичної партії держави-агресора РФ «Единая Россия» у незаконний орган влади - «Пологовский окружной Совет депутатов» надала згоду представникам окупаційної влади держави-агресора та добровільно обралась на посаду «Председателя постоянной комиссии Пологовского окружного Совета депутатов по аграрным вопросам» та до персонального складу «Постоянной комиссии Пологовского окружного Совета депутатов по бюджетным вопросам».

Також розпочато кримінальне провадження № 22024230000000019 від 09.01.2024 за ч. 2 ст. 111 КК України, яке розслідується СВ УСБУ в Херсонській області за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Херсонської обласної прокуратури, за фактом колабораційної діяльності депутата Херсонської обласної ради від політичної партії «НАШ КРАЙ» ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який у квітні - травні 2022 року, перебуваючи на території тимчасово окупованого Скадовського району Херсонської області, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, в умовах воєнного стану, надав іноземній державі РФ та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. На цей час у кримінальному провадженні досудове розслідування триває.

ОСОБА_18 - член ради Мелітопольської районної Організації Політичної Партії «Наш Край», обвинувачений в межах кримінального провадження № 22023080000000027 від 04.01.2023 року за ч. 1 ст. 111-2 КК України. На цей час матеріали вказаного провадження перебувають в Комунарському районному суді м. Запоріжжя.

Отже, із наявних відомостей вбачається, що окремі діячі ПП «НАШ КРАЙ» підтримують військову агресію росії проти України, беруть участь у формуванні окупаційних адміністрацій і надавали ворогу інформацію оборонного характеру.

Діяльність Партії спрямована на співпрацю із країною-агресором на шкоду національним інтересам України.

Реакції з боку керівників або інших членів Партії щодо засудження таких дій партійців не було, тобто за мовчазної згоди Партії її окремими діячами проводилась і продовжується проводитись антиукраїнська діяльність.

Враховуючи викладене, наявні підстави вважати, що діяльність представників ПП «НАШ КРАЙ» містить ознаки систематичної антиконституційної діяльності на шкоду державній безпеці України в інтересах російської федерації.

При цьому, політична партія «Наш край» заснована вихідцями із забороненої політичної сили - «Партії Регіонів», яка включила в програмні цілі зазначеної забороненої партії, у тому числі ідеологію і принципи «регіоналізму» (т.зв. «регіонального егоїзму»), що передбачає орієнтування на місцеві еліти та ставить інтереси окремої громади вище за суверенітет держави.

За результатами опрацювання інформації з мережі Інтернет встановлено, що відкриті заяви політичної партії «Наш край» щодо засудження дій колаборантів- однопартійців містяться лише стосовно очільника обласного осередку політичної партії «Наш край» в Херсонській області, депутата Херсонської обласної ради ОСОБА_6 щодо початку відкликання його депутатських повноважень, а також стосовно голови Рубіжанської міської територіальної громади Луганської області ОСОБА_8 про звернення народного депутата України ОСОБА_3 до Генерального прокурора України щодо надання юридичної оцінки діяльності очільника м. Рубіжного під час окупації громади.

Будь-які інші заяви та звернення на офіційних веб-ресурсах політичної партії щодо засудження дій її членів та функціонерів, які перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію рф на тимчасово окупованих рф територіях України, сприяють країні-агресору та брали участь у проведенні т.зв. «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях, відсутні.

В той же час поведінка і заклики членів партії не викликали осуду зі сторони керівництва партії, а навпаки - мала місце мовчазна згода. Всупереч вимог Статуту Партії, не вживались заходи впливу до вказаних раніше членів партії, коли згідно цього ж Статуту, члени партії зобов`язані дотримуватись його вимог, Програми та інших внутрішніх документів Партії.

Відносно доводів відповідача про те, що ні законодавством, ні Статутом Партії не передбачено ні обов`язку та механізму збору подібної інформації, ні обов`язку реагувати на дії або висловлювання окремих членів Партії, що відповідно виключає можливість стверджувати про порушення Партією законодавства; ні позивач ні Служба безпеки України не надають доказів того, що у Партії була у розпорядженні відповідна інформація, яка залишилася без належної реакції; партія категорично засуджувала будь-які дії спрямовані на суверенітет та незалежність України та приймала з цього приводу політичні заяви та відповідні рішення, то колегія суддів визнає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Як уже вказувалось вище, політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах (ст.2 Закону №2365-ІІІ).

Політична партія як суб`єкт політичного життя держави цілком природно має дбати про чистоту своєї репутації та організовувати свою діяльність таким чином, щоб серед її лідерів, членів та представників не було осіб, які своїми діями завдають шкоди національній безпеці України, особливо якщо мова йде про час воєнного стану.

Відповідно, цілком закономірним є те, що Партія (її керівництво) може і повинно володіти інформацією про діяльність членів партії як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях.

Слід зазначити, що Мін`юст у позовній заяві надав суду підтвердження членства Партії тих осіб, які входять до керівних органів Партії та її структурних утворень, відомості про яких містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Єдиному реєстрі громадських формувань.

Факти вчинення цими особами протиправних дій на шкоду національній безпеці відповідачем не заперечується.

При цьому, згідно з пунктом 4.8 Статуту політичної партії «НАШ КРАЙ», у редакції від 17.10.2019 (далі - Статут), копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 97 т.1), членство в Партії є несумісним з пропагандою насильства, національної, релігійної або соціальної ворожнечі, звуженням змісту існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до пункту 4.10 Статуту, член партії зобов`язаний, зокрема, дотримуватись положень і вимог Програми та Статуту Партії, не вчиняти дії, які завдають шкоди Партії та її репутації, дотримуватись партійної дисципліни.

За змістом пункту 4.12 Статуту Партії член Партії може бути виключеним з Партії в разі невиконання чи неналежного виконання пункту 4.10 цього Статуту, а також якщо, зокрема, завдає своєю діяльністю шкоди репутації Партії.

ЄСПЛ у справі «Refah Partisi (the Welfare Party) and Others проти Туреччини» (рішення від 13.02.2003; заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41343/98, 41344/98) визнав висловлювання лідерів партії та осіб, яких партія висувала кандидатами на виборах, такими, що відображають реальну політичну позицію.

Розвиваючи цю позицію, ЄСПЛ зазначив, що поведінка політика зазвичай включає не лише його чи її дії чи виступи (виступи її лідерів та членів), але також, за деяких обставин, бездіяльність або відсутність відповіді, що може становити дії, які вказують на позицію цього політика чи партії, і бути такими ж показовими, як і будь-яка відверто підтримуюча дія.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 06.09.2022 у справі №П/857/1/22 та від 15.09.2022 у справі №П/857/8/22 з подібним предметом розгляду, членство в політичній партії не позбавляє права на приватне життя. Особа може висловлюватися і поводитися відповідно до своїх вподобань, морально-етичних і культурних орієнтирів. Але публічна діяльність партійців, особливо тих, які займають керівні, провідні позиції в партії або є її загальновизнаними ідейними лідерами, звужує їхній приватний простір і покладає додаткову відповідальність за свої вчинки, а надто за ідеї і заклики, проголошені у публічному просторі. Адже лідер партії залишається ним незалежно від того, який ресурс він використовує для поширення своїх поглядів серед населення і в який період доби він виступає. Тому висловлювання ідейного лідера партії, як і офіційного керівника партії щодо подій у державі відображають не просто особисту думку, але й позицію партії загалом. Тому що партія - не «фікція», а спільнота громадян-однодумців, прихильників певної загальнонаціональної програми, вчинки і публічні висловлювання яких дають розуміння, в чому полягає діяльність утвореної ним партії й на які реальні цілі вона спрямована. Дії лідерів партії можна приписати партії, якщо вона не дистанціювалася від них.

Суд звертає увагу, що збройна агресія росії проти України супроводжується також інформаційною війною, яка, окрім іншого, має на меті вплинути на морально-психологічний стан українців і таким чином зменшити їхній опір ворогу.

На переконання суду, відсутність реакції керівництва Партії щодо засудження протиправних дій однопартійців, що підривають безпеку нашої держави, свідчить про мовчазну згоду Партії на таку антиукраїнську діяльність.

Крім цього, слід зазначити, що ОСОБА_4 припинив членство у Партії лише на початку 2023 року, тобто близько року після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, провадив відверто антиукраїнську та підривну діяльність ще задовго до повномасштабного вторгнення росії. Сполучені Штати Америки застосували до ОСОБА_4 санкції ще у 2020 році. Уряд США визнав ОСОБА_4 агентом російської розвідки. В Україні санкції до Деркача були застосовані у 2021 році. Попри наявність цих фактів ОСОБА_4 залишався серед керівництва Партії аж до лютого 2023 року.

Наведені обставини вказують справжню (а не задекларовану) програмну діяльність Партії.

Щодо тверджень відповідача про виключення із лав Партії ОСОБА_7 , то такі не відповідають дійсності, адже згідно із відомостями Єдиного реєстру громадських формувань він залишається членом керівного органу Корабельної районної у місті Херсоні партійної організації Партії, хоча у 2023 був кандидатом у депутати окупаційного «парламенту» Херсонської області.

Суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на приписи Статуту, відповідно до якого Партією ведеться персональний облік її членів. Водночас, відсутнє твердження про те, що наведені у позові особи не є членами Партії. Тобто, володіючи інформацією про персональний склад членів Партії, у разі відсутності у її лавах тих осіб, які своєю деструктивною поведінкою призводять до наявності підстав для заборони Партії в цілому, про це, очевидно, мало б бути зазначено із наданням відповідних доказів. При цьому, ведення обліку членів політичних партій виходить за межі повноважень Мін`юсту та є виключно внутрішньою діяльністю відповідної партії.

Отже, твердження позивача в цій частині відповідачем не спростовано.

Зважаючи на відсутність остаточного підтвердження відповідачем факту належності до лав Партії осіб, наведених у позові, Мін`юст звернувся до Центральної виборчої комісії для надання інформації щодо висування та реєстрацію кандидатів від політичної партії «НАШ КРАЙ» (попередня назва - політична партія «Блокова Партія») з моменту створення Партії (23.08.2011) на виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів таких осіб: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишнього народного депутата України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишнього народного депутата України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , депутат Херсонської обласної ради; ОСОБА_7 , дата народження невідома, члена Ради Корабельної районної у місті Херсоні партійної організації політичної партії «НАШ КРАЙ»; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , голови Рубіжанської міської територіальної громади Луганської області; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , депутата Щастинської районної ради Луганської області; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , депутата Рубіжанської міської ради Луганської області; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , депутата Троїцької селищної ради Сватівського району Луганської області; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , депутата Охтирської районної ради Сумської області; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , голови Середино-Будської міської територіальної громади Шосткинського району Сумської області; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , депутата Пологівської міської ради Запорізької області; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , депутата Сватівської міської ради Луганської області; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , депутата Херсонської обласної ради; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , депутата Херсонської обласної ради; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , члена ради Мелітопольської районної Організації Політичної Партії «Наш Край».

Відповідно до листа Центральної виборчої комісії від 11.06.2024 № 21-41-1669, наведені вище особи у різний час були зареєстровані кандидатами в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, у депутати місцевих рад, на посаду міського голови від місцевих організацій Політичної партії «НАШ КРАЙ» на відповідних місцевих виборах (копія листа додається) (а.с. 199 205 т.2).

Отже, обставина належності вказаних осіб до Партії станом на час звернення Мін`юсту з цим позовом до суду є доведеною.

У наданих відповідачем суду поясненнях від 10.06.2024 вказано, що наведені вище особи, крім ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , були виключені з лав партії відповідно до Рішення Центрального виконавчого комітету Партії від 05.06.2024.

Тобто, станом на 05.06.2024 відповідач достеменно володів інформацією про статус цих осіб відносно Партії. Однак, у відзиві на позовну заяву від 05.06.2024 про ці обставини не вказав.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність зв`язку із означеними вище особами в період їх протиправної діяльності, суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 4.10 Статуту Партії, члени партії повинні сплачувати членські внески.

У разі невиконання цієї вимоги такі члени партії виключаються із її лав згідно із пунктом 4.12 цього ж Статуту.

Таким чином, у разі відсутності інформації про сплату членських внесків наведеними вище особами партія повинна була щонайменше з`ясувати причини, які до цього призвели, або прийняти рішення про виключення цих осіб із партії.

Наведене дає підстави вважати, що Партія володіла інформацією про антиукраїнську діяльність наведених вище осіб та отримувала або ж не отримувала від них членські внески, однак жодних дій з цього приводу не вчиняла.

Крім того, заважаючи на те, що переважна кількість членів парії - це вихідці із забороненої політичної партії «Партія Регіонів», яка толерувала ідеї «руського міра» на території України, до тверджень Партії щодо кардинальної зміни цінностей її членів суд розцінює критично.

Суд вважає, що прийняття Рішення Центрального виконавчого комітету Партії від 05.06.2024 про виключення зазначених осіб із лав партії насить формалізований характер, а не реальне відображення політичної волі Партії щодо відсутності серед її членів осіб, які своїми діями завдають шкоди національній безпеці України, особливо якщо мова йде про час воєнного стану.

Окрім вищевикладеного, при розгляді справи суд враховує надану позивачем і третьою особою інформацію щодо керівного складу Партії, яка носить характеризуючий характер стосовно її керівництва. Наявна інформація прямо суперечить задекларованим у програмі політичної партії «Наш край» принципам її діяльності.

Колегія суддів також зазначає, що на вимогу суду Мін`юстом надано належним чином засвідчені копії листа Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 13.03.2024 №5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії», зареєстрований у Мін`юсті 18.03.2024 за № 51218-8-24 з додатками.

Судом також від СБУ витребувано належним чином завірені копії актів огляду Інтернет-ресурсу №№ 5/1/4-4245, 5/1/4-4246 та інформацію (інформаційну довідку) щодо допущеної описки реквізитів (дат) додатків у листі СБУ від 13.03.2024 №5/1/4-4247.

Листом Департаменту захисту національно державності СБУ щодо надання інформації від 14.06.2024 №5/1/4-9453 повідомляється, що датами підготовки акта огляду №5/1/4-4245 є 17.01.2024, а акта огляду №5/1/4-4246 18.01.2024, тобто дати, коли вони були складені.

Департамент захист національної державності СБУ просить враховувати зазначену інформацію щодо допущеної описки при опрацюванні листа від 13.03.2024 №5/1/4-4247.

Третя особа надала суду належним чином завірені копії актів огляду Інтернет-ресурсу № № 5/1/4-4245, 5/1/4-4246.

Суд враховує, що докази, розміщені на веб-сайтах, є загальновідомими та додатково підтверджені Актом огляду №5/1/4-4245 від 17.01.2024 та Актом огляду №5/1/4-4246 від 18.01.2024 ДЗНД Служби безпеки України.

Наведені докази досліджені і перевірені судом, є належними і допустимими.

Таким чином, являються безпідставними доводи представників відповідача про те, що вказані вище Акти огляду інтернет-ресурсів являються неналежними і недопустимими доказами.

Крім цього, відповідно до частини 3 статті 78 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомими є обставини, які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об`єктивність їх існування очевидна.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів формує висновок про те, що із наявних відомостей вбачається, що діяльність відповідача містить ознаки систематичної антиконституційної діяльності на шкоду державній безпеці України в інтересах російської федерації, спрямована, зокрема, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, посягання на права і свободи людини з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України.

При цьому, відповідні заперечення відповідача, являються голослівними і такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки суперечать встановленим фактичним обставинам щодо діяльності політичної партії та її членів.

У своїх поясненнях відповідач також вказує, що індивідуальна відповідальність окремих членів партії не може бути перенесена на всю партію, однак такі твердження спростовуються ненаданням відповідачем доказів суду щодо вжиття заходів впливу Партією до її членів, які провадили атиукраїнську діяльність та риторику, включно до виключення вказаних осіб із членів партії.

До початку широкомасштабної військової агресії російської федерації політична риторика лідерів Політичної партії «Наш Край» була спрямована фактично на підтримку антиукраїнської позиції країни-агресора російської федерації щодо України.

Із вказаних дій вбачається антиукраїнська політика, виправдування у медійному просторі агресивної політики російської федерації щодо України (в тому числі військової агресії), такі не засуджені членами Партії, що є неприпустимим та свідчить про діяльність, яка заборонена згідно зі статтею 5 Закону України Про політичні партії в Україні.

Наявні у матеріалах справи докази, аналіз яких здійснено судом, є достатніми та дають суду підстави вважати про існування реальної загрози зі сторони Політичної партії «Наш Край» конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України, спрямовані на завдання шкоди державній (національній) безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Колегія суддів також враховує доводи відповідача про те, що 19.06.2024 на адвокатський запит отримано відповідь від ЦВК, до якої долучено запитувану інформацію, а саме інформацію про партійність/безпартійність зазначених у позовній заяві осіб.

Згідно наданого суду листа Центральної виборчої комісії від 19.06.2024 №21-30/1-1735 з інформацією стосовно реєстрації кандидатами в народні депутати України та їх суб`єктів висування на відповідних виборах народних депутатів України про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказано самовисування, безпартійний; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ПП «Опозиційна платформа за життя», член політичної партії «Опозиційна платформа за життя».

Згідно наданої інформації про осіб, указаних у адвокатському запиті, які у запитуваний період були зареєстровані кандидатами в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, у депутати місцевих рад, на посаду міського голови від місцевих організацій Політичної партії "НАШ КРАЙ на відповідних місцевих виборах, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , дата народження невідома; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , частина з вказаних осіб є членами політичної партії «Наш Край», а частина безпартійні, однак суб`єктом висування вказаних осіб кандидатами у депутати до місцевих рад є місцеві (регіональні, обласні, міські) організації політичної партії «Наш Край».

Отже, суд приходить до переконання, що зазначені у позовній заяві особи мали пряме відношення до політичної партії «Наш Край» і за їх антиукраїнську діяльність (дії чи висловлювання), які вказують на позицію цього політика чи партії, Партія несене передбачену чинним законодавством юридичну відповідальність.

Окрім вказаного вище, колегія суддів зазначає, що збройна агресія росії проти України супроводжується також інформаційною війною, яка, окрім іншого, має на меті вплинути на морально-психологічний стан українців і таким чином зменшити їхній опір ворогу. Поширення недостовірної, перекрученої інформації про діяльність державних органів, яка їх дискредитує, є одним зі способів такої війни.

Як засвідчила історія, агресивне несприйняття Української держави, заперечення її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, та й узагалі всього українського, яке донедавна озвучувалося і пропагувалося в медійному просторі, зокрема й в Україні, переросло зрештою у повномасштабну війну проти України, яка триває й дотепер.

В контексті розгляду даної справи, Суд вважає, що повторення публічної пропагандистської риторики країни-агресора (РФ) щодо суспільно-політичної ситуації в Україні, зокрема і до початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України членами певної політичної партії та/або її керівниками, є підставою для заборони діяльності такої партії.

У світлі зазначеного, діяльність політичних партій, члени яких, зокрема і керівники партії, публічно висловлювали антиукраїнську позицію (хоч і не від імені партії проте за умови відсутності заперечень від керівництва цієї політичної партії), в умовах суспільно-політичної ситуації, що склалась після подій 2013-2015 років, а особливо після 24 лютого 2022 року в результаті російської збройної агресії проти України, повинна бути заборонена.

Відтак, Суд констатує, що фактична діяльність відповідача не відповідає заявленій у Статуті і Програмі політичної партії «НАШ КРАЙ» легітимній меті та законодавству України, а саме вимогам статей 5, 21 Закону 2365-ІІІ.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що діяльність політичної партії «Наш Край» підлягає забороні.

При цьому слід зазначити, що за змістом ст.21 Закону №2365-ІІІ, заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Поряд із зазначеним слід вказати, що згідно пункту 8-1 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів на інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. При цьому, відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №2365-ІІІ у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача передати майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави беззаперечно підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про заборону діяльності політичної партії, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України судові витрати у зв`язку з відсутністю доказів їх понесення стороною позивача в розумінні частини другої цієї статті, а також з урахуванням положень частини 8 статті 289-3 КАС України між учасниками справи розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 289-3, 295, пунктом 4 Розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Міністерства юстиції України задоволити.

Заборонити діяльність Політичної партії «НАШ КРАЙ» (код ЄДРПОУ: 37724082, юридична адреса: вул. Велика Житомирська, 30, м. Київ).

Передати майно, кошти на інші активи Політичної партії «НАШ КРАЙ», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду може бути подана до Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. В. Кухтей

Повний текст рішення суду складено 20.06.2024 року

Джерело: ЄДРСР 119907042

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!