ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 р. Справа № 520/22838/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 18.12.23 року у справі № 520/22838/23

за позовом акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, акціонерне товариство "Харківобленерго" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №235/3500040136 від 23.05.2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що прийняте Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення №235/3500040136 від 23.05.2023 про нарахування штрафу у розмірі 198803936,95 грн. відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 520/22838/23 у задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства "Харківобленерго" до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 520/22838/23, прийняти нове рішення, яким адміністративний позов акціонерного товариства Харківобленерго задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем не обґрунтовано застосування штрафних санкцій згідно з п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України. Позивач сумлінно і своєчасно сплачував та сплачує податковий борг згідно з порядком та строками, встановленими судом у справі №520/11487/19, а також своєчасно виконував та виконує свої податкові обов`язки зі сплати податків, нарахованих у поточних деклараціях. Саме бездіяльність податкового органу та умисне невиконання приписів рішення суду у справі №520/11487/19 щодо невідображення в інтегрованій картці платника податків відомостей стосовно податкового боргу стало причиною наявності в інтегрованій картці товариства неправомірно обліковуваного податкового боргу. Крім того застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з березня 2021 року по лютий 2022 року та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року - січень 2022 року. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вжитим позивачем активним діям щодо погашення податкового боргу, доводам позивача щодо невідображення в ІКП платника черговості погашення податкового боргу минулих періодів й порушеного питання правомірної поведінки податкового органу як обставини, що вплинула на визначення вини платника щодо фінансової спроможності позивача вчасно та в повному обсязі сплачувати суми грошових зобов`язань.

Зазначає, що в ході розгляду справи, судом першої інстанції не враховано обставини, які зумовили виникнення та накопичення податкового боргу та дій, які підприємство вживало для виходу з цієї ситуації. Позивач, має вкрай складне фінансове становище, починаючи з 2019 року щомісячно погашає поточні нарахування з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшує податковий борг. Так, при нарахуванні цих податків протягом 2019 - лютий 2022 року у розмірі 1252,1 млн. грн. товариством було сплачено до бюджету 1358,1 млн. грн., що на 106 млн. грн. більше від нарахованих зобов`язань.

Позивач вважає, що ним вживаються достатні заходи з метою своєчасної сплати податків. Отже, позивач не може вважатись винним, оскільки фінансовий стан товариства залежить від дій контрагентів та державних органів, зокрема НКРЕКП. Крім того, товариство у 2020 - лютому 2023 року своєчасно сплачує всі поточні нарахування з ПДВ. В оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні №235/3500040136 від 23.05.2023 штраф застосовується за період з березня 2021 року по лютий 2022 року, саме у цей період відсутні діяння товариства щодо умисного ухилення від сплати податків. Відповідальність, передбаченаст. 124 ПК України, застосовується лише при порушенні правил сплати грошових зобов`язань.

Позивач звертає увагу суду на те, що оскаржуване повідомлення рішення стосується податкових декларацій з ПДВ, строк сплати за якими, припадає на період початку військової агресії рф на території України (декларація за січень 2022 року та за лютий 2022 року).

Враховуючи, що з боку позивача були виконані всі приписи рішення суду по справі №520/11487/19 та своєчасно сплачувались поточні грошові зобов`язання за правилами, встановленими ПК України, тому вважає, що немає підстав для притягнення його до відповідальності на підставіст. 124 ПК України.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що акціонерне товариство "Харківобленерго" місцезнаходження юридичної особи: вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код юридичної особи - 00131954, зареєстроване 22.03.2000 у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в Північному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності акціонерного товариства "Харківобленерго" за КВЕД є 35.13 Розподілення електроенергії.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведена камеральна перевірка АТ "Харківобленерго" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за період з березня 2021 року по лютий 2022 року та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року - січень 2022 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.04.2023 №225/35-00-04-01-14/00131954.

Перевіркою уповноважених осіб Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків встановлено затримку сплати АТ "Харківобленерго" узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2021 року №9091462325 від 20.04.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2021 року №9131741795 від 20.05.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2021 року №9164725168 від 22.06.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2021 року №9199024693 від 20.07.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2021 року №9240506114 від 20.08.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2021 року №9272807819 від 20.09.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період вересень 2021 року №9311315609 від 20.10.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2021 року №93527973685 від 22.11.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період листопад 2021 року №9387151063 від 20.12.2021, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2021 року №94211819986 від 19.01.2022, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2022 року №9034776940 від 18.02.2022, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2022 року №9088363256 від 21.06.2022, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року №9380558071 від 14.12.2021, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень 2022 року №9011616318 від 28.01.2022, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень 2022 року №9011672266 від 28.01.2022, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень 2022 року №9011703575 від 28.01.2022 на загальну суму 397607873,68 грн., чим порушено п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

АТ "Харківобленерго" 03.05.2023 подало заперечення на акт перевірки від 20.04.2023 №225/35-00-04-01-14/00131954, за результатами розгляду яких позивача повідомлено, що висновки акту залишаються незмінними та є такими, що відповідають чинному законодавству.

23.05.2023 Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків винесене податкове повідомлення-рішення №235/3500040136, яким на підставі акту перевірки від 20.04.2023 №225/35-00-04-01-14/00131954 та встановлених у ньому порушень строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв`язку із затримкою на 263 календарні дні сплати грошового зобов`язання в сумі 397607873,68 грн., застосовано штраф у розмірі 50%, а саме - 198803936,95 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням АТ "Харківобленерго" подало до ДПС України скаргу від 30.05.2023. За результатами розгляду скарги ДПС України 31.07.2023 винесло рішення №20840/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №235/3500040136 від 23.05.2023 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №235/3500040136 від 23.05.2023, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №235/3500040136 від 23.05.2023 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У пункті 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як визначено у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом спірних правовідносин, за результатом проведеної камеральної перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2021 року - лютий 2022 року, податковим органом винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення №235/3500040136 від 23.05.2023 про застосування штрафу на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Спірним питанням у цій справі є визначення правомірності застосування оспорбваним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 50 відсотків суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (пункт 111.2 статті 111 ПК України).

Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку (111.4 статті 111 ПК України).

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Як передбачено у пункті 112.7 статті 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

У пункті 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

У постанові від 08.12.2022 по справі №520/9294/21 Верховним Судом сформовано висновки щодо застосування положень ПК України, якими визначено вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, зауваживши на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Зокрема, умовами, які визначають вину особи у розумінні статті 112 ПК України, є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Тобто саме можливість особи дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

У постанові від 16.03.2023 по справі №600/747/22-а Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у такій категорії спорів, висловився про те, що при вирішенні такого спору судам першочергово необхідно було встановити, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів. З`ясування судами вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення. В той час, як недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи призводить до формального підходу до вирішення справи та невмотивованих, необґрунтованих висновків щодо відсутності умислу та вини платників податків, без достатніх на те підстав.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у письмових запереченнях та поясненнях до акта камеральної перевірки від 20.04.2023 №225/35-00-04-01-14/00131954 позивач наводив пояснення щодо причин несвоєчасної сплати податку на додану вартість, виникнення та накопичення податкового боргу починаючи з 2016 року, доводи щодо невідображення відповідачем у ІКП платника порядку погашення податкової заборгованості позивача відповідно до рішення суду у справі №520/11487/19 й вчасну сплату поточних податкових зобов`язань, у тому числі за податковими деклараціями з податку на додану вартість з березня 2021 року по лютий 2022 року та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року - січень 2022 року, тобто, як вважає платник, щодо відсутності умислу та його вини.

Листом від 16.05.2023 №1397/6/35-00-04-01-22 відповідачем надано відповідь за результатами розгляду вищевказаних заперечень позивача. Аналогічні доводи викладались відповідачем і в заявах по суті справи та є мотивами, покладеними в основу винесеного у подальшому податкового повідомлення-рішення від 23.05.2023 №235/3500040136, а також як такі, що слугували підставою для кваліфікації контролюючим органом спірного правопорушення за пунктом 124.3 статті 124 ПК України й, відповідно, накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, а саме:

1) АТ «Харківобленерго» має постійний податковий борг з ПДВ з грудня 2015р. (виникнення податкового боргу спричинено наданням поворотної фінансової допомоги 105 млн., що не була повернута). Станом на 13.09.2021 борг складав 199,7 млн.грн., що не заперечується позивачем;

2) отримавши рішення Харківського кружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі №820/1291/16 про розстрочення податкового боргу, платник податків перестав сплачувати поточні зобов`язання, підтвердженням чого є судові рішення по справам: №520/13378/19, №520/7293/19, №520/3684/20, №520/10379/19, №520/681/19, №820/1259/18, №820/5278/17;

3) податковим органом систематично вживались заходи щодо погашення податкового боргу АТ "Харківобленерго" (справи №820/1291/16, №520/11487/19, №520/19205/2020), стягнення пені (справа №520/2907/21) та стягнення боргу інкасовими дорученнями (справа №520/10589/20);

4) платник податків обізнаний, що у разі наявності боргу минулих періодів застосовуються положення п. 87.9 ст. 87 ПК України, п.131.2 ст.131 ПК України;

5) наявність переплати на кінець 2021р. 1761370,40 грн., на початок 2022 року - 1767283,06 грн, з земельного податку яку АТ «Харківобленерго» не використовує для сплати частки податкового боргу з ПДВ;

6) АТ "Харківобленерго" формує податкові зобов`язання з ПДВ за касовим методом, тобто за фактом отримання живих коштів від споживачів;

7) визначає суму ПДВ яку необхідно сплатити, декларації та уточнюючі розрахунки з ПДВ подані АТ «Харківобленерго» своєчасно, порушень не встановлено, тобто фактично позивач розумів необхідність сплатити задекларовану суму грошового зобов`язання протягом 10 днів;

8) податковим законодавством не передбачено звільнення та/або пом`якшення відповідальності у зв`язку із дебіторською заборгованістю комунальних підприємств;

9) наявність коштів на рахунках підприємства підтверджується формою №3 фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів»; (за 2021р. отримано - 6274,3 мли.грн., 2022 р. отримано - 3307,8 млн. грн;

10) дія нульового алгоритму відрахувань з 01.01.2019 не розповсюджується на АТ "Харківобленерго", підприємство має на своїх рахунках 100% грошових коштів, що надійшли від споживачів за надані послуги;

11) встановлений порядок виконання рішення суду №520/11487/19 не розглядає спірний період, нарахування штрафних санкцій не здійснювалось, (борг за рішенням суду №520/11487/19 погашено у вересні 2020року).

З огляду на вищевикладені підстави, податковий орган дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених п.112.8 ст.112 та ст.112-1 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, або пом`якшують відповідальність. Також відповідач вважає, що до АТ «Харківобленерго» обґрунтовано застосовано штраф у розмірі 50% відповідно до п. 124.3 ст.124 ПКУ, діяння слід кваліфікувати як такі, що вчинені умисно та повторно протягом 1095 календарних днів.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що до АТ «Харківобленерго» вже застосовувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ: акт перевірки від 12.02.2021 № 48/35-00-04-0І-01-12/00131954, податкове повідомлення-рішення від 17.03.2021 р. № 00028040101 на суму 183497387,68 грн.; акт перевірки від 12.02.2021 р. №47/35-00-04-01-01-12/00131954, податкове повідомлення-рішення від 17.03.2021 р. № 00029040101 на суму 7042349,76 грн.; акт перевірки від 30.06.2021 р. №234/35-00-04-01-12/00131954, податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 р. № 148/35000401 на суму 95016881,55 грн.; акт перевірки від 28.10.2021 р. № 396/35-00-04-01-01-12/00131954, податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 р. № 236/35000401 на суму 54729707,0 грн.

Колегія суддів зазначає, що чинним податковим законодавством не передбачено норми права, яка б забороняла податковому органу при встановленні факту повторного вчинення правопорушення платником податків використовувати матеріали попередніх перевірок. Окремо законодавцем не визначено неможливість податкового органу встановлення в подальшому у діях платника податків повторності, у разі якщо попереднє податкове повідомлення рішення оскаржується у судовому порядку та має статус не узгодженості.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що позивачем було пропущено строк сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період березень 2021 року - лютий 2022 року із затримкою на 263 календарних днів на загальну суму 397607873,68 грн, зазначене не заперечується сторонами. Зведені дані по затримці сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ наведено в додатку до акту від 20.04.2023 № 225/35-00-04-01-14/00131954.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.

У акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Підставами для висновків під час проведення перевірок є наявні визначені статтею 83 ПК України матеріали, зокрема це може бути документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео - звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для твердження, що у випадку встановлення контролюючим органом на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, він (контролюючий орган) не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №820/1291/16 стягнуто з АТ "Харківобленерго" з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46372711,37 грн., що складається з податку на додану вартість в розмірі 34560842,16 грн. та податку на прибуток у розмірі 11811869,21 гривень. Одночасно встановлено порядок виконання даного рішення шляхом стягнення податку на додану вартість з усіх з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі №820/1291/16 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу у сумі 46372711,37 грн. строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн. (1280031,19 грн. з податку на додану вартість та 437476,64 грн. з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1717507,79 грн. (1280031,22 грн. з податку на додану вартість та 437476,57 грн. з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018.

Відповідно до даних ІКП АТ "Харківобленерго" розстрочена сума податкового боргу у розмірі 1279875,40 грн. з граничним терміном сплати 28.11.2018 фактично сплачена у період з 05.11.2019 по 29.11.2019; з граничним терміном сплати 31.12.2018 фактично сплачена 30.01.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу великих платників ДПС до АТ "Харківобленерго" про стягнення з рахунків платника у банківських установах податкового боргу у розмірі 319977984,59 грн. Водночас, судом встановлений порядок його виконання, а саме вказано періоди і суми податкового боргу рівними частинами, що підлягають сплаті до кінця кожного місяця.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №520/10317/20 зобов`язано зобов`язати Офіс великих платників податків ДПС скласти графік погашення податкового боргу АТ "Харківобленерго" у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №520/11487/19 та занести відповідну інформацію про встановлений спосіб та порядок виконання рішення суду до інформаційних систем органів ДПС України.

Однак, Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 у справі №520/10317/20 дійшов висновку про безпідставність задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Офісу ВПП ДПС щодо нескладання графіку погашення податкового боргу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19 та невнесення до інформаційної системи органів Державної податкової служби України та інтегрованої картки платника АТ «Харківобленерго» даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 про стягнення податкового боргу, а також зобов`язання відповідача скласти графік погашення податкового боргу АТ «Харківобленерго» у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №520/11487/19.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналізуючи вищезазначені положення правових норм та обставини справи, колегія суддів вважає, що у податкового органу наявний обов`язок здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з календарною черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

Отже, посилання АТ "Харківобленерго" на те, що відповідачем неправомірно зараховувались кошти з призначенням платежу на погашення боргу згідно з календарною черговістю виникнення боргу, суд вважає безпідставним, оскільки такі дії податковим органом були вчинені відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Крім того, доводи апеляційної скарги позивача про бездіяльність податкового органу та умисне не виконання приписів рішення суду по справі №520/11487/19 відносно не відображення в інтегрованій картці платника податків відомостей стосовно податкового боргу, що стало причиною наявності в інтегрованій картці товариства неправомірно обліковуваного податкового боргу, колегія суддів не бере до уваги, оскільки Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 по справі №520/10317/20 дійшов висновку щодо правомірності дій контролюючого органу стосовно невнесення до інформаційної системи органів Державної податкової служби України та інтегрованої картки платника АТ Харківобленерго даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення у справі №520/11487/19 про стягнення податкового боргу, а тому зазначене судове рішення на час проведення перевірки не могло вплинути на порядок та черговість зарахування сплачених податкових зобов`язань.

Щодо доводів позивача про невідображення в ІКП відомостей стосовно податкового боргу АТ "Харківобленерго", колегія суддів наголошує, що питання розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу визначено статтею 100 глави 9 Розділу ІІ ПК України, а Порядком №422 лише передбачено відображення в інформаційній системі ДФС України (ІКП) вже розстроченого або відстроченого грошового зобов`язання або податкового боргу, відображення якого у системі здійснюється на підставі: прийнятого керівником рішення, у зв`язку з поданням платником заяви у порядку передбаченому статтею 100 ПК України або за рішенням суду про розстрочення або відстрочення податкового боргу.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не подавалося відповідної заяви у порядку, передбаченому статтею 100 ПК України про розстрочення або відстрочення податкового боргу, а податковим органом у свою чергу не приймалося відповідного рішення щодо розстрочення (відстрочення) податкового боргу по АТ "Харківобленерго" та не укладався договір про розстрочення (відстрочення) за процедурою, передбаченою Порядком.

Отже, відповідачем правомірно зараховувались кошти з призначенням платежу на погашення боргу згідно з календарною черговістю виникнення боргу.

Щодо доводів позивача, що згідно з постановами НКРЕКП «Про алгоритм перерахувань коштів» були установлені нормативи відрахування коштів з щодобовими відрахуваннями (утриманнями), всі кошти, які надходили на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання АТ "Харківобленерго" у повному обсязі, тобто 100%, перераховувались на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, як оплата за куповану електроенергію, що призводило до недостатності обігових коштів у товариства, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

З матеріалів справи встановлено, що АТ "Харківобленерго" постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 №1446 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АТ "Харківобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) - п. 1.

Також вказаною постановою АТ "Харківобленерго" анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року №70, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17 вересня 1996 року № 92, на підставі пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» - п. 2. Ця постанова набирала чинності (пункти 1 та 2) з 01 січня 2019 року.

Тобто, з 01.01.2019 АТ "Харківобленерго" не здійснює постачання електричної енергії, а отже, посилання позивача на постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якими установлений алгоритм перерахувань коштів для електропостачальників, які виконують функції постачальника універсальних послуг, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки спірний період у даній справі охоплює березень 2021 року - лютий 2022 року.

Колегія суддів також не приймає посилання в апеляційній скарзі на висновок експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 16.12.2019 №8/233СЕ-19 щодо причин несвоєчасного проведення розрахунків товариства за податковим боргом, оскільки висновки експерта стосувались періоду виникнення боргу в АТ "Харківобленерго" з вересня 2017 року по жовтень 2019 року, що не охоплює спірний період у даній справі.

Стосовно доводу апеляційної скарги про наявність дебіторської заборгованості, що викликав дефіцит обігових коштів, а також неможливості виконання податкового обов`язку відповідно до п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХПК України, колегія суддів зазначає, що лише існування факту невиконання фінансових зобов`язань перед позивачем у певних договірних правовідносинах не є підставою для невиконання ним своїх податкових зобов`язань та звільнення від відповідальності за це. На цей висновок впливає оцінка і фінансової спроможності позивача, і його поведінки щодо вчинення дій задля виконання покладеного на нього податкового обов`язку або використання права на отримання розстрочення та/або відстрочення сплати податків в порядку, передбаченомустаттею 100 ПК України, на фоні відсутності відшкодування субвенції та/або збитковості господарської діяльності.

Посилання позивача на наявність обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності на підставі на підставі п. 69.1 підрозділу 10 Розділу ХХПодаткового кодексу Українидо уваги не приймаються з наступних підстав.

Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»(далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно з абз. 1, 3, 5 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченоїПодаткового кодексу Українивідповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з абз. 8 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України(далі - Порядок №225).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225(далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

З аналізу зазначених норм права встановлено, що платник податків звільняється щодо строків виконання ним податкового обов`язку тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Оскільки такого рішення відносно АТ "Харківобленерго" податковим органом прийнято не було, позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного законодавства та своєчасно виконувати покладені на нього податкові зобов`язання.

Також, з матеріалів справи встановлено можливість АТ "Харківобленерго" своєчасно виконати свій податковий обов`язок, виходячи з наявності грошових коштів на рахунках, що підтверджується формою №3 фінансової звітності "Звіт про рух грошових коштів".

Так за даними Звіту про рух грошових коштів за 2021 рік (рег.№9434942847 від 17.04.2023) надходження на рахунки підприємства від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) та авансів від покупців і замовників склали 6274,3 млн. грн. За даними Звіту про рух грошових коштів за 2022 рік (рег.№9310518749 від 17.04.2023) надходження на рахунки підприємства від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) та авансів від покупців і замовників склали 3307,8 млн. грн.

Згідно п. 87.9.ст. 87 ПК України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів щодо вчинення дій самостійного перерахування грошових коштів для своєчасного виконання обов`язку зі сплати податкового зобов`язання.

Також, з матеріалів справи встановлено, що AT "Харківобленерго" не повідомляло відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливість їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 по справі №600/747/22-а зроблено висновок про те, що затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та за наявності обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених для платника податків.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом як у акті камеральної перевірки, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення №235/3500040136 від 23.05.2023, так і під час судового розгляду справи, доведені обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу щодо накладення на позивача штрафної санкції у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Обставини, на які посилався контролюючий орган щодо наявності в діях позивача умислу, були підтверджені під час судового розгляду справи належними і допустимими доказами.

Отже, наявні підстави для юридичної кваліфікації діяння позивача як такого, за яке передбачена відповідальність пунктом 124.3 статті 124 ПК України.

Колегія суддів наголошує, що за умови доведення наявності в діях позивача умислу, з урахуванням висновків акта перевірки та обставин справи, платник податків підлягає притягненню до відповідальності на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України, а тому до нього правомірно застосовані штрафні санкції у сумі 198803936,95 грн. за ставкою 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (397607873,68 грн).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №235/3500040136 від 23.05.2023 є правомірним та не підлягає скасуванню.

В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, винесене в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі № 520/22838/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі № 520/22838/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 21.06.24 р.