ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/4205/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "В.І.В." до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "В.І.В." до Головного управління ДПС у Чернівецькій області з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №000/5449/0408; №000/5450/0408; №000/5451/0408; №000/5452/0408.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із відповідністю управлінського волевиявлення відповідача законодавству України з приводу застосування штрафів 25% та 50% та вважає безпідставним обтяження додатковим податковим обов`язком, посилаючись на не існування фізичної змоги забезпечити вчасне виконання податкового зобов`язання. Вказував, що його дії не були удаваними та недобросовісними, що унеможливлювало застосування до нього штрафних санкцій з точки зору умисності його дій. Зокрема, не сплату грошових зобов`язань по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, позивач посилався на відсутність коштів на рахунках, на відключення електроенергії, на закриття банківських закладів, у зв`язку із повітряними тривогами. Окрім цього, позивач вказував, що директор ПП "В.І.В." ОСОБА_1 знаходилась за межами України.

Ухвалою суду від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що інформація від платника щодо не можливості виконання ним обов`язку зі своєчасної сплати податку (збору) станом на 01 травня 2023 року, тобто на момент складання акту камеральної перевірки, до контролюючого органу не надходила.

Відповідач зазначав, що платник податків мав можливість виконати свій податковий обов`язок з дотриманням норм чинного законодавства та був обізнаний щодо його виконання, виходячи, зокрема, з наступного:

самостійно визначив та подав податкові декларації з плати за землю за 2022 рік та 2023 рік, в яких задекларував суми податкових зобов`язань з плати за землю (земельний податок з юридичних осіб), самостійно визначив та подав податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, в яких задекларував суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно. Вказані декларації складені і підписані відповідно до статті 48 ПК України, та подані у спосіб визначений діючим законодавством;

в електронному кабінеті платника засобами податкового календаря контролюючий орган нагадував про терміни декларування та сплати податків;

дані про реквізити бюджетних рахунків, на які слід було сплачувати визначені платником грошові зобов`язання по платежах за відповідний податковий період, - загальнодоступні та були відомі платнику;

про порядок ініціювання переказу грошових коштів для здійснення сплати обов`язкових платників, в тому числі безготівковим та готівковим методом, платнику - відомі, так як таким чином кошти сплачувалися до бюджету неодноразово.

Однак, платник не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв недобросовісно та без належної обачності.

Дані дії платника податків, вважаються винними, зважаючи що особа мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вказував, що в ході проведення камеральної перевірки, розгляду заперечення та копій доданих до нього документів, встановлено, що відповідно до інформаційний баз даних, банківський "рахунок, по якому ПП "В.І.В." надає дані про відсутність коштів на період з 01.05.2022 по 30.09.2022, відкрито 01.09.2022, відповідно по цьому рух коштів у вказаному періоді не міг бути. Крім того, 30.09.2022 відкрито інший банківський рахунок, про який ПП "В.І.В." не зазначає.

Зазначав, що позивач здійснював господарську діяльність і відповідно були джерела для виконання податкового обов`язку, оскільки відповідно до поданих податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) було задекларовано суми доходу, зокрема: за І півріччя 2022 року - 20500,00 грн., за три квартали 2022 року - 40500 грн., за 2022 рік - 67500,01 грн., за 1 квартал 2023 року 31500 грн. Також, відповідно до поданої фінансової звітності у платника станом на 01.01.2022 року були наявні грошові кошти в сумі 117.2 тис. грн., станом на 01.01.2023 року -11.4 тис. грн. та наявна дебіторська заборгованість станом на 01.01.2022 року - 232,2 тис.грн., станом на 01.01.2023 - 231,0 тис. грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство "В.І.В." пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, набуло правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 34382694. Основним видом економічної діяльності є 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Додатковими видами економічної діяльності за КВЕД 46.39 є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.30 - обслуговування напоями; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 14).

На підставі п.п. 19-1.1.2, п. 19-1.1 ст. п. 19-1, п.п. 20.1.4, 20.1.19, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та 86.2 ст. 86 та урахуванням з ст.102. п.52-2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) старшим державним інспектором Надвірнянського відділу камеральних перевірок управління з питань виявленні та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Івано-Франківській області Бойчук Світланою Миколаївною проведено камеральну перевірку платника податку Приватного підприємства "В.І.В.".

Перевірка проводилась: 01 травня 2023 року у приміщенні ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Податковий період камеральної перевірки: за період з 30.05.2022 по 03.04.2023.

За результатами перевірки, відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету від 01.05.2023 №4835/09-19-18-10/34382694.

Під час перевірки встановлено, що платником Приватним підприємством "В.І.В." в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п. 57.1, ст 57, пп. 266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України допущено порушення граничних строків сплати та несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за кодом бюджетної класифікації 18010400, податку з юридичних осіб за кодом бюджетної класифікації - 18010500 та податкового зобов`язання по орендній платі з юридичні осіб за кодом бюджетної класифікації 18010600.

Так, згідно додатків доданих до акту перевірки, позивачем допущено порушення граничних строків сплати та несвоєчасно сплачено узгоджену суму по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2022 року у сумі 2777,84 грн. по терміну сплати 30.01.2023 (фактично сплачено 31.01.2023 року, протерміновано один день).

По земельному податку з юридичних осіб позивачем допущено порушення граничних строків сплати та несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання за квітень 2022 року у сумі 17976,03 грн по терміну сплати 30 травня 2022 року (фактично сплачено 31 серпня 2022 року, протерміновано 93 дні), земельного податку з юридичних осіб за травень 2022 року у сумі 17976,03 грн по терміну сплати 30 червня 2022 року (фактично сплачено 12 вересня 2022 року, протерміновано 74 дні), земельного податку з юридичних осіб за червень 2022 року у сумі 17976,03 грн по терміну сплати 01 серпня 2022 року (фактично сплачено 27 вересня 2022 року, протерміновано 57 днів), земельного податку з юридичних осіб за липень 2022 року у сумі 17976,03 грн по терміну сплати 30 серпня 2022 року, фактично сплачено 24 жовтня 2022 року (протерміновано 55 днів), земельного податку з юридичних осіб за серпень 2022 року у сумі 17976,03 грн по терміну сплати 30 вересня 2022 року ( фактично сплачено 24 жовтня 2022 року, протерміновано 24 дні), земельного податку з юридичних осіб за грудень 2022 року у сумі 17976,00 грн по терміну сплати 30 січня 2023 року (фактично сплачено 31 січня 2023 року, протерміновано один день), земельного податку з юридичних осіб за січень 2023 року у сумі 2696,43 грн по терміну сплати 02 березня 2023 року (фактично сплачено 10 березня 2023 року, протерміновано вісім днів), земельного податку з юридичних осіб за лютий 2023 року у сумі 20672,49 грн. по терміну сплати 30 березня 2023 року (фактично сплачено 03 квітня 2023 року, протерміновано чотири дні).

По податку з орендної плати з юридичних осіб позивачем допущено порушення граничних строків сплати та несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання за травень 2022 року у сумі 12206,52 грн. по терміну сплати 30 червня 2022 року (фактично сплачено 03 серпня 2022 року, протерміновано 34 дні), орендної плати з юридичних осіб за червень 2022 року у сумі 12206,52 грн. по терміну сплати 01 серпня 2022 року (фактично сплачено 31 серпня 2022 року, протерміновано 30 днів), орендної плати з юридичних осіб за липень 2022 року у сумі 12206,52 грн. по терміну сплати ЗО серпня 2022 року (фактично сплачено 27 вересня 2022 року, протерміновано 28 днів), орендної плати з юридичних осіб за серпень 2022 року у сумі 12206,52 грн. по терміну сплати 30 вересня 2022 року (фактично сплачено 24 жовтня 2022 року, протерміновано 24 дні), орендної плати з юридичних осіб за грудень 2022 року у сумі 12206,52 грн. по терміну сплати 30 січня 2023 року (фактично сплачено 31 січня 2023 року, протерміновано один день), орендної плати з юридичних осіб за грудень 2022 року у сумі 0,03 rpv. по терміну сплати 30 січня 2023 року (фактично сплачено 27 лютого 2023 року, протерміновано 28 днів), орендної плати з юридичних осіб за січень 2023 року у сумі 1831,05 грн. по терміну сплати 02 березня 2023 року (фактично сплачено 10 березня 2023 року, протерміновано вісім днів), орендної плати з юридичних осіб за лютий 2023 року у сумі 14037,54 грн. по терміну сплати 30 березня 2023 року (фактично сплачено 03 квітня 2023 року, протерміновано чотири дні) (а.с. 15-18).

Не погоджуючись із встановленими під час камеральної перевірки порушеннями, зафіксованими у акті перевірки від 01.05.2023 №4835/09-19-18-10/34382694, позивачем подано до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області заперечення на акт, в якому просив не застосовувати до ПП "В.І.В." штрафні санкції на підставі пункту І24.2 статті 124 ПК України. До вказаного заперечення позивачем додано довідку Приватбанку про обіги та сальдо №230510S10SU17385503 від 10.05.2023; лист Торгово-просислової палати України №2024/02.0-7.7 від 28.02.2022; копію закордонного паспорту директора ОСОБА_1 (а.с. 19-20).

Листом від 29.05.2023 №9146/6/09-19-04-08-06 Головне управління ДПС у Івано-Франківській області повідомило про те, що враховуючи результати розгляду заперечення, висновки акту перевірки від 01.05.2023 №4835/09-19-18-10/34382694 "Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань до бюджету" ПП "В.І.В." вважати правомірними. Відповідно до вимог п. 124,2, п. 124.3 ст.124 ПК України в результаті порушення ПП "В.І.В." сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету за період з 30.05.2022 по 03.04.2023 застосовувати відповідну штрафну санкцію.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, Головним управління ДПС у Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 02.06.2023 року форми "Ш":

№000/5449/0408, яким, за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на один календарний день, на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 2777,84 грн (а.с. 27-28).

№000/5450/0408, яким, за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, грудень 2022 року січень 2023 року, лютий 2023 на 74, 57, 55, 24, 1, 8, 4 календарних днів, на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 28312,27 грн (а.с. 29-30).

№000/5451/0408, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за квітень 2022 року на 93 календарних днів, на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф в розмірі 50 % від сум несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 8988,02 грн (а.с. 31-32).

№000/5452/0408, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за осіб за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, грудень 2022 року січень 2023 року, лютий 2023 на 34, 30, 28, 24, 1, 28, 8, 4 календарних днів, на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф в розмірі 25 % від сум несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 19225,31 грн (а.с. 33-34).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755- IV (далі - ПК України).

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами п.п. 62.1.2, 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статі 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

За приписами п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту акту перевірки 01.05.2023 №4835/09-19-18-10/34382694, податковим органом зафіксовані порушення ПП "В.І.В." вимог Податкового кодексу України щодо своєчасної сплати суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, земельного податку та орендної плати з юридичних осіб.

02.06.2023 Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №000/5449/0408, яким, за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на один календарний день, на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 2777,84 грн.

02.06.2023 року Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №000/5450/0408, яким, за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, грудень 2022 року січень 2023 року, лютий 2023 на 74, 57, 55, 24, 1, 8, 4 календарних днів, на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 28312,27 грн.

02.06.2023 року Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №000/5451/0408, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за квітень 2022 року на 93 календарних днів, на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф в розмірі 50 % від сум несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 8988,02 грн.

02.06.2023 року Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №000/5452/0408, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за осіб за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, грудень 2022 року січень 2023 року, лютий 2023 на 34, 30, 28, 24, 1, 28, 8, 4 календарних днів, на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України зобов`язано ПП "В.І.В." сплатити штраф в розмірі 25 % від сум несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 19225,31 грн.

Так, спірним у даній справі є правомірність накладення на позивача, згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, штрафу у розмірі 25 % та 50 % суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання на підставі п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України, за порушення строків сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, земельного податку та орендної плати з юридичних осіб.

У контексті оспорюваного правозастосування суд зазначає, що з 1 січня 2021 року набрали чинності положення пункту 79 Закону України від 16 січня 2020 року №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (з урахуванням змін, внесених Законом України від 17 грудня 2020 року №1117-IX), якими статті 123, 124, 126 і 128 ПК України фактично викладено в нових редакціях.

За вказаними змінами, відповідальність за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з 1 січня 2021 року регулюється статтею 124 ПК України.

Так, згідно з п. 124.1 цієї статті, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п. 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п. 124.3 ст.124 ПК України).

Підпунктом 109.1 ст. 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.109.2, 109.3 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених п. 119.3 ст. 119, п. 123.2-123.5 ст.123, п. 124.2, 124.3 ст. 124, пунктами 125-1.2-125-1.1.4 ст. 125-1 цього Кодексу необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2).

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16.03.2023 у справі №600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Водночас, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 116 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податкового кодексу України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

При цьому подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Таким чином, обов`язок доведення вини, Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов`язання вчинена ним не умисно.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач наголошує на відсутності умислу при вчиненні податкового правопорушення та протиправному визначенні відсоткового значення нарахованого штрафу в розмірі 25 % та 50 %.

Суд зауважує, що в акті камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету від 01.05.2023 №4835/09-19-18-10/34382694 не міститься жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норми п. 57.1 ст. 57 ПК України, оскільки контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.1 ст.124 ПК України.

Натомість приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем застосовано до позивача штраф на підставі п.п. 124.2 і 124.3 ст.124 ПК України.

В обґрунтування можливості дотримання платником податку строків сплати податкового зобов`язання у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що позивачем самостійно визначено розмір грошового зобов`язання та він був обізнаний із граничними строками сплати податку, адже вони закріплені у Кодексі та знаходяться у вільному доступі.

Однак, суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п.п. 124.2 і 124.3 ст.124 ПК України за порушення строку сплати грошових зобов`язань, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 25% та 50 %.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.

В акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, у разі виявлення фактів несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання контролюючий орган має право звернутися із запитом до платника податку.

У разі отримання пояснень та документів, матеріали передаються до підрозділів податкового аудиту для прийняття рішення щодо проведення перевірки.

Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, неодноразово вказував, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.

Водночас, жодних доказів в підтвердження наявності та встановлення в ході перевірки умислу в діях позивача відповідачем до суду не надано.

Суд наголошує на тому, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 124.1 ст. 124 ПК України).

Дослідженням оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №000/5449/0408 від 02.06.2023, позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 2777,84 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на один календарний день.

Податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №000/5450/0408 від 02.06.2023 зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 28312,27 грн, за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, грудень 2022 року січень 2023 року, лютий 2023 на 74, 57, 55, 24, 1, 8, 4 календарних днів.

Податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №000/5451/0408 від 02.06.2023 зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 50 % від сум несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 8988,02 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за квітень 2022 року на 93 календарних днів.

Податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №000/5452/0408 від 02.06.2023 зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 25 % від сум несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 19225,31 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за осіб за травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, грудень 2022 року січень 2023 року, лютий 2023 на 34, 30, 28, 24, 1, 28, 8, 4 календарних днів.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач дійсно не сплатив вчасно узгоджену суму грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податку з юридичних осіб та податкового зобов`язання по орендній платі з юридичні осіб, із затримкою до 30 календарних днів (податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №000/5449/0408 від 02.06.2023) та більше 30 календарних днів (податкові повідомлення-рішення форми "Ш" №000/5450/0408, №000/5451/0408, №000/5452/0408 від 02.06.2023).

Відтак, на переконання суду, за умови не доведення наявності в діях позивача умислу, з урахуванням висновків акта перевірки та обставин справи, платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 та 10 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Безпідставно наклавши штрафні санкції із застосуванням більшої ставки (25% та 50 %), відповідач необґрунтовано завищив суму штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Суд вважає, що за встановлених у цій справі обставин відсутні перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу, оскільки це пов`язано із застосуванням помилкової ставки штрафу внаслідок безпідставної кваліфікації діяння як умисного. За відсутності цієї кваліфікуючої ознаки діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 5 та 10 відсотків.

Часткове скасування податкових повідомлень-рішень №000/5449/0408; №000/5450/0408; №000/5451/0408; №000/5452/0408 із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 року у справі №520/14773/21, яка обов`язкова для врахування судом в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області №000/5449/0408, №000/5450/0408, №000/5451/0408, №000/5452/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 25 % та 50 %.

Разом з тим, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення №000/5449/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 5 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 555,56 грн є правомірним та скасуванню не підлягає.

Натомість, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області №000/5449/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 2222,28 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім цього, суд також зазначає. що податкові повідомлення-рішення №000/5450/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 10 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 11324,88 грн; податкові повідомлення-рішення №000/5451/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 10 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 1797,60 грн; податкові повідомлення-рішення №000/5452/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 10 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання у сумі 7690,10 грн також є правомірними та скасуванню не підлягають.

Водночас, податкове повідомлення-рішення №000/5450/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 16987,39 грн; податкове повідомлення-рішення №000/5451/0408 від 02.06.2023 в частині застосування штрафу в розмірі 7190,42 грн та податкове повідомлення-рішення №000/5452/0408 від 02.06.2023 в частині застосування штрафу в розмірі 11535,21 грн є також протиправними та підлягають скасуванню.

Посилання позивача на відсутність коштів на рахунках, відключення електроенергії, на закриття банківських закладів, у зв`язку із повітряними тривогами, суд не бере до уваги, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості своєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань.

Окрім цього, надана позивачем довідка про обіги та сальдо №230510SU17385503 від 10.05.2023 свідчить про те, що обіг коштів Приватного підприємства "В.І.В." за період з 01.05.2022 по 30.09.2022 складає 1965,94 грн.

Доказів відсутності коштів з 30.09.2022 по 03.04.2023 (останній день перевіряємого відповідачем податкового періоду), позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 10736,00 грн.

Проте, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 5368,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "В.І.В." до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області №000/5449/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "В.І.В." штрафу в розмірі 2222,28 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області №000/5450/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "В.І.В." штрафу в розмірі 16987,39 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області №000/5451/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "В.І.В." штрафу в розмірі 7190,42 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області №000/5452/0408 від 02.06.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "В.І.В." штрафу в розмірі 11535,21 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути на користь Приватного підприємства "В.І.В." судовий збір у сумі 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Івано-Франківській області.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство "В.І.В." (вул. Руська, 281 "Б"/33, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 34382694).

Відповідач Головне управління ДПС у Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 43142559).

Суддя В.О. Григораш