Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду

та встановлення нового строку для подання звіту

21 червня 2024 року Справа №200/5478/23

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23 м. Черкаси, 18000)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Гуревича Родіона Івановича звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Золотоніського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області від 01 вересня 2022 року №71007/561520/288/572 щодо ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року;

- зобов`язати відповідача відновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 вересня 2022 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 200/5478/23 позовні вимоги задоволено: визнати протиправною та скасувати постанову Золотоніського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 01 вересня 2022 р. № 71007/561520/288/572 Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати з 01 серпня 2022 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_1 , та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 вересня 2022 року на рахунок, відкритий у АТ Державний ощадний банк України на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення суду набрало законної сили 15 лютого 2024 року, виконавчі листи по справі видано 16 лютого 2024 року.

09 квітня 2024 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка обґрунтована тим, що рішення суду не виконано.

10 квітня 2024 року ухвалою суду задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 200/5478/23, попереджено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

06 травня 2024 року від відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду в якому відповідач просив прийняти означений звіт, обґрунтовуючи це тим, що Головним управлінням відновлено нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_1 по щомісячним страховим виплатам з лютого 2024 року в сумі 15 182,55 грн.

З 01.03.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячної страхової виплати, передбачений частиною другою статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

У результаті проведеного перерахунку розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01.03.2024 складає 16 391,08 грн.

Щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 за лютий, березень 2024 року зараховано 05.04.2024 на рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 .

За минулий період з 01.09.2022 по 31.01.2024 донараховано щомісячну страхову виплату на загальну суму 249 103,35 грн.

Поряд із цим, відповідач вказує на те, що виплату щомісячної страхової виплати за минулий період буде проведено з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі Постанова № 365), відповідно до пункту 15 якої, орган, що здійснює соціальні виплати, призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідач зазначив, що нараховані позивачу згідно з рішенням суду кошти у сумі 249 103,35 грн включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, наразі, окремий порядок щодо виплати соціальних виплат за минулий час Кабінетом Міністрів України не прийнятий.

Враховуючи вищезазначене, відповідач зазначив, що виплата позивачу нарахованої страхової виплати в сумі 249 103,35 грн на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 200/5478/23 буде здійснюватися після прийняття окремого порядку Кабінетом Міністрів України межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Таким чином, відповідач вважає, що ним здійснено усіх можливих заходів, спрямованих на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 200/5478/23, зокрема: поновлено нарахування та виплату щомісячної страхової виплати; рішення суду включено в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою; направлено звернення до Пенсійного фонду України щодо сприяння у вирішенні питання про фінансування коштів для забезпечення виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми доплати за рішенням суду від 02.11.2023 у справі № 200/5478/23.

Ураховуючи викладене, на думку відповідача, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 200/5478/23, виконано відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду.

07 травня 2024 року ухвалою суду відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 200/5478/23; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом 45 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 200/5478/23 у повному обсязі, а також попереджено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

При цьому, в обґрунтування означеної ухвали суд зазначив, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року№ 28-2) затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Положення № 28-2).

Пунктами 1 та 2 Положення № 28-2 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Згідно п/п 3, 4 п. 4 Положення № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно доЗакону України«Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (!).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі Положення № 280).

Пунктами 1, 2 Положення № 280 визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 3 Положення № 280 одним із основних завдань Пенсійного фонду України є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Згідно п/п 4 п. 4 Положення № 280, пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 31.08.2009 № 21-2 (далі Порядок № 21-2), встановлює механізм складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), планів доходів і видатків головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, об`єднаних управлінь (далі - районні управління) та апарату Пенсійного фонду (далі - апарат).

Пункт 2 Порядку № 21-2 визначає, що бюджетний процес є регламентованою законодавством діяльністю, пов`язаною зі складанням, розглядом, затвердженням бюджету Пенсійного фонду, планів доходів і видатків, їх виконанням та контролем за їх виконанням, складанням, розглядом та затвердженням звітів про виконання бюджету та планів доходів і видатків.

Бюджетний період для бюджету Пенсійного фонду становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року.

Згідно п. 3 Порядку № 21-2, нормативно-правове регулювання бюджетного процесу Пенсійного фонду здійснюється відповідно доКонституції України,Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік,Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон),Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інших законодавчих актів,Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, інших нормативно-правових актів та цього Порядку.

Відповідно до п. 1 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2, основними складовими бюджету Пенсійного фонду є дохідна та видаткова частини.

Згідно п. 5 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2, видатки бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами: видатки за рахунок власних доходів (коштів); видатки за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно п. 4 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2, кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на:

виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат;

виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним упунктах 1-3частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», та доставку цих виплат;

погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду;

покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно доабзаців першоготатретьогочастини першої,частини третьоїстатті 28 Закону, та розміром пенсії, обчисленим відповідно достатті 27Закону;

покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбаченихабзацами п`ятимташостимпункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону;

покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду);

здійснення інших виплат, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Поряд із цим, п. 6 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2 визначено, що видатки за рахунок власних доходів (коштів) здійснюються на:

пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена відповідно доЗакону(крім випадків, передбачених Законом);

виплату пенсій, призначених згідно з іншими законодавчими актами в частині розміру пенсії, на яку особа має право відповідно до Закону;

пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших осіб, визначених законом, у частині розміру пенсії із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, передбаченого відповідно доПорядку визначення різниці між розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1168;

виплату щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття згідно ізЗаконом України«Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» (для осіб, яким пенсія виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду);

пенсійне забезпечення осіб, які проживають за кордоном, та іноземних пенсіонерів (крім пенсій, призначених відповідно доЗакону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доплат, фінансування яких згідно з законодавчими нормами забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України);

виплату допомоги на поховання щодо одержувачів пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок власних доходів;

оплату послуг з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до Закону;

розрахунково-касове обслуговування та плату за підкріплення готівкою виплати пенсії і грошової допомоги;

фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду (далі - адміністративні видатки).

Перелік видатків зазначений у п.п. 5, 6 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2 є вичерпним.

Відповідно до п. 7 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2, за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі Закон № 1105-XIV), відповідно доОснов законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхуваннявизначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1105-XIV, уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно доЗакону України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 1105-XIV, одним з основних завдань уповноваженого органу управління та його територіальних органів є здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 1105-XIV, уповноважений орган управління та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати фінансування та здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 7 Закону № 1105-XIV визначено, що кошти соціального страхування, що надходять від сплати єдиного внеску, повинні забезпечувати здійснення страхових виплат застрахованим особам та надання їм соціальних послуг, передбачених цим Законом (п. 1).

Відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є:

1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичне страхування у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування;

2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;

3-1) кошти, сплачені виконавчій дирекції Пенсійного фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам - суб`єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення;

4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

5) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням;

6) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

7) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду;

8) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

9) добровільні внески;

10) інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, кошти Пенсійного фонду використовуються на здійснення страхових виплат та фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбаченихЗаконом України"Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Виходячи із системного аналізу наведених норм у їх взаємозв`язку, страхові виплати, як поточні так і за рішенням суду, на відміну від пенсійних виплат, здійснюються не за рахунок Державного бюджету України, а за рахунок коштів соціального страхування, що надходять від сплати єдиного внеску.

Слід також звернути увагу, що у п.п. 5 та 6 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2 страхові виплати, відповідно до Закону № 1105-XIV, відсутні як такі, що здійснюються за рахунок власних коштів або за рахунок Державного Бюджету України, хоча в обох випадках перелік видатків є вичерпним.

Ураховуючи викладене, суд відхилив доводи відповідача про виконання ним рішення суду, а також покликання на необхідність виділення коштів з Державного бюджету України для виконання рішення суду у цій справі.

Також суд відхилив покликання відповідача на правові позиції Верховного Суду відносно відсутності бюджетного фінансування за пенсійними справами, оскільки пенсійні виплати та страхові виплати мають різне правове регулювання щодо призначення та виплати, у тому числі за рішенням суду, про що зазначено вище.

Суд також відхилив покликання відповідача на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі Постанова № 365), відповідно до пункту 15 якої, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який порядок до теперішнього часу не прийнято.

За пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміну «законодавство» від 09 липня 1998 року № 12-рп/98, Конституція України значно розширила коло питань суспільного життя, що визначаються чи встановлюються виключно законами України як актами вищої після Конституції України юридичної сили в системі нормативно-правових актів. Відповідно до статті 92 Конституції України законами України мають регламентуватися найважливіші суспільні та державні інститути (права, свободи та обов`язки людини і громадянина; вибори, референдум; організація і діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади тощо).

Разом з тим за змістом пункту 3 Рішення Конституційного Суду України у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000, виходячи з Конституції України Закон України Про Рахункову палату Верховної Ради України від 11 липня 1996 року, як і будь-який інший закон України, - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили. Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України). Це означає, що право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

У межах своєї компетенції КМУ видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Нормативно-правові акти КМУ, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом (стаття 117 Конституції України). Нормативно-правові акти КМУ належать до категорії підзаконних.

З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом. Закон не може бути змінений підзаконним правовим актом.

Проте на теперішній час будь-які зміни доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо обмеження права осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади, на отримання страхових виплат не вносилися.

Навпаки, статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до частини сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Таким чином, заборгованість зі сплати щомісячних страхових виплат, за умови відсутності окремого порядку, підлягає виплаті на загальних засадах, відповідно до Закону № 1105-XIV.

18 червня 2024 року від відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду з обґрунтуванням аналогічно попередньому.

Дослідивши доводи звіту відповідача суд встановив, що останні висновки суду викладені в ухвалі проігноровано.

Статтею 382КАС Українипередбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:

- зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;

- накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 382 КАС УкраїниСуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17, суд дійшов висновку, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне у прийнятті звіту про виконання рішення суду відмовити та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання означених рішень суду в частині виплати позивачу коштів належних йому на підставі цього судового рішення.

Поряд із цим, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: […] ухвал […] адміністративних справах […].

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) […] боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; […] реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); […].

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є ОСОБА_2 .

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача відомості визначені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII відносно керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 200/5478/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 200/5478/23 у повному обсязі.

Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

Витребувати у відповідача відомості визначені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII відносно керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - ОСОБА_2 .

Витребувані документи надати до суду в 5-денний строк з моменту отримання цієї ухали засобами електронного зв`язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС Електронний суд.

Попередити відповідача про застосування заходів процесуального примусу, що встановлені ст. 149 КАС України, у випадку ухилення від виконання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко