МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа №370/2211/21

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Некращук Я.А.,

за участю

представник позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області справу за первісним позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди землі, припинення речових прав на земельну ділянку, та

за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Бишівська сільська рада, про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, свідоцтва про право власності, договору дарування нерухомого майна, свідоцтва про право на спадщину, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулись до суду із позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради, ОСОБА_7 , (далі - відповідачі), в якому вказала, що ОСОБА_5 , на праві власності належить складська будівля №1 загальною площею 1542,1 кв. м., а також будівля корівника загальною площею 1053,8 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які позивачка успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 (зазначена обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.06.2019р. № 171027509, а також свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 10.01.2018р., копії яких додаються до позовної заяви).

Зазначені об`єкти нерухомого майна розташовувались на земельній ділянці площею 1,5000 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222780600:06:015:0022, право власності на яку належало померлій ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №924380, який зареєстровано 18.06.2009р. за №010994800293 (копія державного акту додається до позовної заяви).

В серпні 2014 року прокурор Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, у якому просив, з поміж іншого:

- визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_8 (правонаступником якої є ОСОБА_5 ), серії ЯД №924380 з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 щодо земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. в с. Бишів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994800293;

- витребувати з володіння ОСОБА_8 (правонаступником якої є ОСОБА_5 ) на користь держави в особі територіальної громади Бишівської сільської ради земельну ділянку площею 1,5 га в с. Бишів вартістю 218490 грн.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від09.12.2014р. у справі №370/1927/14-ц позовні вимоги прокурора було задоволено, вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №924380 було визнано недійсним, а спірну земельну ділянку витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 на користь Бишівської сільської ради.

Вказане заочне рішення набрало законної сили та було виконано в частині витребування земельної ділянки, а земельна ділянка передана до комунальної власності Бишівської сільської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційні довідки №165765272 від 07.05.2019р. та №181711240 від 19.09.2019р.).

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 29.03.2018р. заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 09.12.2014р. у справі №370/1927/14-ц було скасоване, а справа була призначена до розгляду судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11.05.2018р. у справі №370/1927/14-ц в задоволені позовних вимог прокурора було відмовлено.

В подальшому справа №370/1927/14-ц розглядалась судами неодноразово.

Постановою Київського апеляційного суду від 09.06.2020р. у справі №370/1927/14-ц за позовом прокурора Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Бишівська сільска рада Макарівського району Київської області, про визнання недійсними державних актів на право власності на землю, договору, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, позов прокурора було задоволено, вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №924380 було визнано недійсним.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі №370/1927/14-ц постанову Київського апеляційного суду від 09.06.2020р. у справі №370/1927/14-ц скасовано, рішення Макарівського районного суду Київської області від 11.05.2018р. залишено без змін.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 01.06.2021р. по справі №370/1927/14-ц суд застосував поворот виконання заочного рішення Макарівського районного суду Київської області від 09.12.2014р. у справі №370/1927/14-ц та скасував реєстраційну дію про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 (дата, час державної реєстрації: 02.09.2015 17:21:19; відомості внесено до Реєстру: 03.09.2015 12:03:53).

Після постановлення Верховним Судом остаточного рішення у справі №370/1927/14-ц законний представник позивачки - ОСОБА_4 звернувся до ФОП ОСОБА_9 із заявою про виконання робіт із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 з метою внесення відомостей про цю земельну ділянку до Державного земельного кадастру та отримання витягу.

Однак рішенням №РВ-6302867282021 від 10.08.2021р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру кадастровий реєстратор відмовив у внесенні відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 до ДЗК у зв`язку із її взаємним перетином із наступними земельними ділянками:

-Кадастровий номер 3222780600:07:015:0072;

-Кадастровий номер 3222780600:07:015:0071;

-Кадастровий номер 3222780600:07:015:0074;

-Кадастровий номер 3222780600:07:015:0073.

Рішенням Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від29.07.2019р. №208-40-VII земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було розділено на 4 окремі земельні ділянки:

-ділянка № НОМЕР_1 площею 0,6196 га, кадастровий номер 3222780600:07:015:0071;

-ділянка № НОМЕР_2 площею 0,2082 га, кадастровий номер 3222780600:07:015:0072;

-ділянка № НОМЕР_3 площею 0,2859 га, кадастровий номер 3222780600:07:015:0073;

-ділянка № НОМЕР_4 площею 0,3862 га, кадастровий номер 3222780600:07:015:0074.

Згідно деталізованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №243505910 від 08.02.2021р.) першим власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071 була третя особа по справі ОСОБА_7 ; підставою для державної реєстрації права власності зазначено рішення Бишівської сільської ради від 08.07.2020р. №301-48-VII (копія рішення та інформаційної довідки додаються до позовної заяви).

На підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2020р. ОСОБА_7 відчужила спірну земельну ділянку на користь відповідачки ОСОБА_6 (зазначена обставина підтверджується інформаційної довідки №243505910 від08.02.2021р; копія довідки додається до позовної заяви).

На підставі договору оренди землі від 03.03.2021р, укладеного між відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , остання набула право оренди спірної земельної ділянки (зазначена обставина підтверджується інформаційної довідки №274392435 від 11.09.2021р.; копія довідки додається до позовної заяви).

Зі змісту зазначеного вище рішення Бишівської сільської ради від 08.07.2020р. №301-48-VII вбачається, що ОСОБА_7 отримала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071 в порядку безоплатної приватизації на підставі ст. ст. 118, 121 ЗК України (копія рішення додається до позовної заяви).

У зв`язку з прийняттям зазначеного рішення Бишівської сільської ради від08.07.2020р. №301-48-VII та подальшим відчуженням земельної ділянки з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071 було порушено право власності позивачки на зазначену земельну ділянку, а також створено перешкоди у користуванні та володінні нерухомим майном (будівлею корівника), яке належить на праві власності позивачці та розташоване на спірній земельній ділянці.

Враховуючи викладене, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Бишівської сільської ради від08.07.2020р. №301-48-VII, яким безкоштовно передано у власність гр. ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071 площею 0,6196 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в межах Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071, площею 0,6196 га (номер запису про право власності: 39198306, дата та час державної реєстрації: 16.11.2020 10:52:18). Визнати недійсним договір оренди землі від 03.03.2021р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - номер запису про інше речове право: 41034363, дата та час державної реєстрації: 12.03.2021 12:48:37, ; підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 03.03.2021, видавник: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57139964 від 17.03.2021 18:25:24; відомості про суб`єкта іншого речового права: орендар: ОСОБА_2 , орендодавець: ОСОБА_6 , та припинити право оренди ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) на земельні ділянку з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071.

Правом на подання відзиву на позивну заяву відповідачі не скористалися.

Крім того, ОСОБА_6 , в свою чергу заявила зустрічний позов до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Бишівська сільська рада, про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, свідоцтва про право власності, договору дарування нерухомого майна, свідоцтва про право на спадщину (а.с.99-111), в якому вказала, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2007 року у справі №2-0-62/07 за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Макарівська районна державна адміністрація, СТОВ "Лан" про встановлення факту, що має юридичне значення - встановлено факт переходу права користування земельною ділянкою розміром 1,5 га по АДРЕСА_1 до ОСОБА_4 (Додаток 1)

На підставі цього рішення 02 жовтня 2007 року ОСОБА_4 було видано державний акт серії ЯЕ №810531 на право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, що розташована у АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 лютого 2009 року за апеляційною скаргою прокурора Макарівського району Київської області рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2007 року було скасовано, заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду, а відтак скасована і підстава для видачі державного акту на право власності на землю. (Додаток 2)

Проте, 10 липня 2009 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_8 (обдаровувана) було укладено договір дарування цієї земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. та зареєстрований у реєстрі за №2079.

На підставі договору дарування ОСОБА_8 18 серпня 2009 року отримала державний акт серії ЯД № 924380 на право власності на вказану вище земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010994800293.

Прокурор Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської РДА звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , про визнання недійсним державного акту на право власності на землю.

Заочним рішенням Макарівського районного суду від 09 грудня 2014 року (справа № 370/1927/14-ц) було визнано недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_4 серії ЯЕ N2 810531 з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 щодо земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. в с. Бишів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010733000546;

-Визнано недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_8 серії ЯД №924380 з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 щодо земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. в с. Бишів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994800293;

-Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. від 10 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що зареєстрований в реєстрі за №2079.

-Також зазначеним заочним рішенням суду було витребувано з володіння ОСОБА_8 на користь держави в особі територіальної громади Бишівської сільської ради Макарівського району Київсбкої області земельну ділянку площею 1,5 га вартістю 218490 грн.

Дане заочне рішення суду ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_8 не оскаржувалось.

05 серпня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_8 на спірну земельну ділянку скасоване. (Додаток 8)

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, оскільки право власності на земельну ділянку було припинено за життя ОСОБА_10 , то спірна земельна ділянка вибула з її власності і володіння також ще за життя ОСОБА_8 , а тому не входить до складу спадщини після її смерті.

З огляду на це ОСОБА_5 не є правонаступником ОСОБА_8 на спірну земельну ділянку. Проте, її було залучено до розгляду справи і за її заявою скасоване заочне рішення суду.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року, скасованим Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, та залишеним в силі Постановою ВС від 31 березня 2021 року, позовні вимоги прокурора залишені без задоволення за пропуском строку позовної давності.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог прокурора за пропуском строку позовної давності, судами встановлено наступні обставини, які в силу вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь особи , щодо яких встановлено ці обставини.

«У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з серпня 2015 року відсутній запис про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 за ОСОБА_8 , що дає підстави для висновку про відсутність у ОСОБА_8 на момент смерті прав на цю земельну ділянку.

Що в свою чергу вказує на те, зазначена спірна земельна ділянка не могла входити в спадкову масу після смерті ОСОБА_8 , а відтак в порядку спадкування за заповітом перейти на праві власності ОСОБА_5 »

«Судом встановлено, що державний акт серії ЯЕ №810531 на ім`я ОСОБА_4 видано на підставі рішення суду, яке скасовано, а державний акт серіїЯ Д №924380 на ім`я ОСОБА_8 видано у зв`язку із укладенням 10 липня 2009 року між ОСОБА_4 , як дарувальником, та ОСОБА_8 , як обдаровуваною, договору дарування цієї земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації, а відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на час отримання земельної ділянки позивачем) таким документом є державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу норм ЗК України вбачається, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а тому вирішення питання про правомірність його видачі залежить від того, чи є законним рішення, на підставі якого його видано.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №810531, що виданий ОСОБА_4 , вбачається, що його видано на виконання рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2007 року.

Тобто первинною підставою набуття ОСОБА_4 права приватної власності на земельну ділянку було судове рішення у справі №2-0-62/07, надалі скасоване ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 лютого 2009 року.

З огляду на те, що державний акт був виданий на виконання судового рішення у справі №2-0-62/07, а не на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видання державного акта безпосередньо залежить від законності судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №810531, що виданий ОСОБА_4 , слід визнати недійсним, оскільки підставою для його видачі було судове рішення, яке в подальшому було скасоване, і не створює будь-яких правових наслідків.

Враховуючи, що договір дарування земельної ділянки від 10 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що зареєстрований в реєстрі за №2079, було укладено вже після скасування апеляційним судом рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2007 року, слід дійти висновку, що ОСОБА_4 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні правочину, оскільки фактично не вважався власником земельної ділянки, яка ним була відчужена.

З урахуванням викладеного, недійсним підлягає визнанню і державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_8 серії ЯД №924380 з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 щодо земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. в с. Бишів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994800293, оскільки є похідним від договору дарування та державного акту серії ЯЕ №810531, які видані(укладені) на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано.» (Додаток 4)

Пунктом 56 Постанови Верховного Суду від 31.03.2021 в справі №370/1927/14-ц встановлено: «Встановивши, що підставою видачі ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку було судове рішення, яке в подальшому було скасоване, і не створює будь-яких правових наслідків та зважаючи на те, що договір дарування земельної ділянки від 10 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , було укладено після скасування апеляційним судом рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2007 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні правочину, оскільки фактично не вважався власником земельної ділянки, яка ним була відчужена».

Таким чином, у ОСОБА_8 на момент її смерті право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 площею 1,5 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , було відсутнє, запис про державну реєстрацію її права власності на спірну земельну ділянку скасований. За таких обставин спірна земельна ділянка не входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_8 , а відтак і не може бути успадкована ОСОБА_5 , як безпідставно стверджується її представником.

У постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння.

Отже, ОСОБА_5 , не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 площею 1,5 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а тому її права на цю земельну ділянку не можуть бути порушені відповідачами і у неї відсутнє право на звернення до суду з позовом про витребування майна, яке їй не належить.

Рішенням Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від 29.07.2019р. №208 - 40 - VII земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 було поділено на 4 окремі ділянки:

-ділянка № НОМЕР_1 площею 0,6196 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0071;

-ділянка № НОМЕР_2 площею 0,2082 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0072;

-ділянка № НОМЕР_3 площею 0,2859 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0073;

-ділянка № НОМЕР_4 площею 0,3862 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0074.

Рішенням Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від 08.07.2020р. № 301 - 48 - VII, ділянку № НОМЕР_1 площею 0,6196 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0071 було передано в порядку безоплатної приватизації ОСОБА_7

Земельну ділянку площею 0,6169 га з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071, вона придбала за договором купівлі-продажу від 16 листопада 2020 року.

На цій земельній ділянці позивачем за участі та фінансування ТОВ «Енджи» та ТОВ «ПІЕРЕМ» збудовано виробничий будинок (деревообробно-складські будівлі), а саме: виробничий цех по переробці деревини, адміністративна будівля, виробничо-складська будівля, загальною площею 1483 кв.м.

Дана будівля збудована в жовтні 2017 року, що підтверджується записами в технічному паспорті на виробничий будинок.

Тому твердження позивача про те, що станом на час прийняття Бишівською сільською радою рішення №301-48-УІІ від 08.07.2020 року про передачу земельної ділянки площею 0,6169 га з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071 у приватну власність, на цій земельній ділянці «знаходився належний позивачці об`єкт нерухомого майна- будівля корівника шлакоблочного, площею 1053,8 кв.м.», вартістю 20065 грн. (додаток 27) є безпідставними, надуманими і не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Щодо будівлі корівника шлакоблочного, загальною площею 1053,8 кв.м., зазначила наступне:

06 вересня 2005 року між Приватним підприємством «ЛАН», з одного боку, та ОСОБА_11 і ОСОБА_4 , з іншого боку, було укладено Договір купівлі - продажу майнового комплексу, який знаходився за адресою АДРЕСА_1 . (Додаток 15)

Відповідно до пункту 3, зазначеного договору, відчужуваний об`єкт нерухомості, тобто майновий комплекс складається з:

-Корівника, позначеного на технічному плані літерою «Б», шлакоблочного, що має загальну площу - 793, 5 м. кв.

-Свинарника, позначеного на технічному плані під літерою «В», бутового, що має загальну площу - 530,4 м. кв.

-Корівника, позначеного на технічному плані під літерою «Г», бутового, що має загальну площу - 826,7 м. кв.

У травні 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_11 склали Акт конкретного користування, яким встановлено, що ОСОБА_11 належить корівник шлакоблочний та частина свинарника бутового, а ОСОБА_4 належить корівник бутовий та частина свинарника бутового. (Додаток 16)

У жовтні 2006 року Третейський Суд у справі № 6/12.10 від 12.10. 2006 року (додаток 17) визнав право приватної власності:

-за ОСОБА_11 на корівник шлакоблочний та частину свинарника бутового загальною площею 1076,2 м. кв., а саме: корівник (літера - Б) - прим. 9 - 8,4 м. кв., прим. 11- 16,9 м. кв., прим. 12 - 714, 6 м. кв., прим. 13 - 6,0 м. кв., прим. 14 -11 м. кв., прим. 15 -10,2 м. кв., прим. 16 - 17,1 м.кв., прим. 18 - 25,5 м. кв., прим. 19 - 13,2 м. кв., прим. І - 6,5 м. кв., прим. II - 5,7 м. кв., частина свинарника (літера В), а саме прим. 8-241,1 м. кв.

(Примітка: Третейський суд визнав право власності за ОСОБА_11 на частину свинарника бутового площею 241,1 кв.м. та корівник (літера - Б, шлакоблочний) площею 835,1 кв.м., загальна площа нерухомого майна 1076,2 кв.м.)

-за ОСОБА_4 на корівник бутовий та частину свинарника бутового загальною площею - 1051,0 м. кв., а саме: частина свинарника (літера В) - прим. 17 - 33,6 м. кв., прим. 20 - 234,4 м. кв., частина корівника (літера - Г) - прим. 1 - 23,9 м. кв.,прим. 2 - 727,2 м. кв., прим. 4 - 22,6 м. кв., прим. 10 - 9,3 м. кв.

(Примітка: Третейський суд визнав право власності за ОСОБА_4 на частину свинарника бутового площею 268,0 кв.м. та корівник (літера - Г, бутовий площею 783,0 кв.м., загальна площа нерухомого майна 1051,0 кв.м.)

У період з 06.09.2005р. по 12.10.2006р. змінилися площі об`єктів нерухомості:

-Корівника шлакоблочного була 793,5 кв.м стала 835,1 кв.м

-Корівника бутового була 826,7 кв.м стала 783,0 кв.м

-Свинарника бутового була 530,4 кв.м стала 509,1 кв.м.

Тобто, відбулась реконструкція об`єктів нерухомості, яка передбачала введення об`єктів в експлуатацію.

Відповідно п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в редакції від 30.05.2005р.: оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Акти комісії про прийняття об`єктів і введення їх в експлуатацію відсутні у матеріалах інвентаризаційних справ БТІ за номерами 1213 та 1283.

Права власності на землю або рішення про відведення земельних ділянок для цієї мети ні у ОСОБА_4 , ні у ОСОБА_11 не було.

08.02.2007р. ОСОБА_4 отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_8 .

Рішення від 08.11.2006р. за № 77 виконком Бишівської сільської ради не приймав, що підтверджується відповіддю архівного відділу Макарівської РДА (додаток 19), але в інвентаризаційній справі №1283 виявлено копію рішення від 08.11.2006 р. за №77 (додаток 20), яким, начебто, присвоєно адресу місцю знаходження нерухомого майна (корівника бутовога, право власності на який визнано Третейським судом за ОСОБА_4 ): АДРЕСА_1 .

Тобто, виявляється, що ОСОБА_4 - власник корівника бутового (а не шлакоблочного), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , будучи власником корівника бутового загальною площею 783,0 кв.м. (за рішенням Третейського суду) реєструє право власності на корівник шлакоблочний (літ. Б у Свідоцтві про право власності) загальною площею 1051,0 кв.м. (за рішенням третейського суду це загальна сума площ: 268,0 кв.м. (площа свинарника бутового) та 783,0 КВ.М, (площа корівника бутового).

Тобто, ОСОБА_4 реєструє право власності не на корівник бутовий (право власності на який за ним визнано Третейським судом), а на корівник шлакоблочний загальною площею, яка не відповідає дійсності.

ОСОБА_4 , будучи (за рішенням Третейського суду) власником корівника бутового загальною площею 783,0 м.кв., 10 липня 2009 року на підставі Свідоцтва про право власності від 08.02.2007 року відчужує ОСОБА_8 за договором дарування корівник шлакоблочний загальною площею 1053,8 м.кв. (Додаток 21)

Площа корівника шлакоблочного змінилася на 2,8 кв.м. на підставі рішення виконкому Бишівської сільської ради №6 від 24.02.2009р.

Рішення від 24.02.2009р. за №6, виконком Бишівської сільської ради приймав у такій редакції: «п.4 Надати дозвіл ОСОБА_4 на реконструкцію приміщення добудову перестінків в середині приміщення по АДРЕСА_2 » (додаток 22)

У матеріалах інвентаризаційної справи БТІ №1283 рішення виконкому Бишівської сільської ради №6 від 24.02.2009р., вже інше за змістом, цитую: «Надати дозвіл гр. ОСОБА_4 на внутрішню реконструкцію приміщення за рахунок переобладнання перегородок із збільшенням загальної площі на 2,8 кв.м по АДРЕСА_3 ». (Додаток 23)

Таким чином, ОСОБА_4 (батько позивачки) за підробленим рішенням Бишівської сільської ради оформлює право власності на нерухомий об`єкт, із зазначенням завідомо неправдивої інформації, а саме: зазначає вигадану адресу та площу, «міняє» корівник із буту на корівник із шлакоблоку, а потім задля належності набувача, ОСОБА_4 дарує це майно ОСОБА_8 , а після її смерті правонаступником стає малолітня ОСОБА_5 , яка успадковує фактично не існуюче нерухоме майно.

За рішенням Третейського суду право власності на корівник шлакоблочний загальною площею 835,1 кв.м. визнано за ОСОБА_11 , який не зареєстрував право власності на цей об`єкт нерухомості.

У 2015 році ФОП ОСОБА_12 (через представника ОСОБА_11 ), ввівши в оману ТОВ «ПІ ЕР ЕМ» та ФОП ОСОБА_13 , здає їм в суборенду частину корівника шлакоблочного.

26 травня 2016 року сталася пожежа, яка знищила корівник шлакоблочний та все майно суборендарів.

Враховуючи тривалість пожежі (360 хвилин), температуру навколишнього природного середовища (від 11°С до 17 °С, архівні дані Українського Гідрометцентру на 26.05.2016р. з 3-00 год до 9-00 год.), надлишкову деформацію металоконструкцій та їх обвалення, утеплення з внутрішньої сторони огороджувальної конструкції (стін) піно полістирольними плитами, рік побудови об`єкту пожежі (1956р.), знос елементів - 55%, очевидно, що температура полум`я, яка була під час пожежі, стала причиною граничного стану об`єкта, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна.

Перехід об`єкта в граничний стан тягне за собою припинення експлуатації об`єкту. При досягненні граничного стану об`єкт повинен бути знятий з експлуатації.

Знищення майна - це приведення його у повну непридатність до використання за цільовим призначенням.

Майно втратило свої властивості та індивідуальні ознаки.

Підтвердженням знищення майна є акт про пожежу та фотоматеріали з місця пожежі, які надала ДСНС ГУ України у Київській області Макарівський районний сектор на адвокатський запит. (Додаток 24).

Про знищення корівника шлакоблочного представнику позивача відомо ще з 2017р., оскільки ОСОБА_5 була відповідачем у справі №370/2377/17. Однак, про факт пожежі позивач не згадує.

Отже, на час отримання ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину - на корівник шлакоблочний, площею 1053,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , цього нерухомого майна фізично не існувало. Про це свідчить і відсутність технічного паспорта на спадковий об`єкт станом на січень 2018 року, і «ринкова оцінка» спадкового майна, зроблена без натурного обстеження об`єкту нерухомості в розмірі 20 065 грн. (Додаток 27)

Таким чином, корівник шлакоблочний загальною площею 835,1 кв.м. був розташований на частині земельної ділянки з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 (зараз це земельна ділянка з кадастровим номером 322780600:07:015:0071), що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи БТІ № 1213. (Додаток 25)

Щодо будівлі корівника шлакоблочного загальною площею 1053,8 кв.м., вартістю 20065 грн., на яку посилається позивачка як на успадковане майно, то не відомо де вона розташована, оскільки на земельних ділянках:

-площею 0,6196 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0071 - розташоване нерухоме майно, яке збудоване у 2017 році та не введене в експлуатацію;

-площею 0,2082 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0072 - розташована СКЛАДСЬКА БУДІВЛЯ №1, яку успадкувала позивачка;

-площею 0,2859 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0073 - відсутня будь-яка нерухомість;

-площею 0,3862 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0074 - відсутня будь-яка нерухомість.

Корівник бутовий (1956р.), право власності на який визнано Третейським судом за ОСОБА_4 і на цей час розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 322780600:07:015:0076, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 322780600:07:015:0071.

На підставі викладеного, позивач у зустрічному позові, просила суд визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_4 серії ЯЕ №810531 з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 щодо земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. в с. Бишів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010733000546 та скасувати його державну реєстрацію. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. від 10 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що зареєстрований в реєстрі за №2079 та скасувати його державну реєстрацію. Визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_8 (правонаступником якої є ОСОБА_5 ) серії ЯД №924380 з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 щодо земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. в с. Бишів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994800293 та скасувати його державну реєстрацію. Визнати недійсним Свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно (реєстраційний номер: 17766161, тип об`єкта: корівник, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , номер запису: 24 в книзі: 1) серія САА № 012821 та скасувати його державну реєстрацію. Визнати недійсним Договір від 10.07.2009р. дарування корівника за адресою: АДРЕСА_1 ., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким Андрієм Петровичем (зареєстровано в реєстрі за № 2078) та скасувати його державну реєстрацію. Виключити корівник шлакоблочний загальною площею 1053,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 із складу спадщини після смерті ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати недійсним Свідоцтво від 10.01.2018р. про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_8 на спадкове майно: корівник шлакоблочний загальною площею 1053,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким Андрієм Петровичем 10.01.2018р., зареєстроване в реєстрі за № 36 та скасувати його державну реєстрацію.

У встановлений судом строк та у встановленому законом порядку представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 адвокат Ганенко Р.А. подав відзив на зустрічний позов (а.с.209-217), у якому зазначив, що оспорюючи право власності ОСОБА_5 та попередніх власників земельної ділянки з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 та будівлі корівника за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка ОСОБА_6 не надала суду доказів, що станом на дату видачі оскаржуваних правовстановлюючих документів вона мала речові права чи законні інтереси щодо спірного майна. Крім того, позивачка не надала суду доказів того, що в період часу з 02.10.2007р. по 10.01.2018р. вона була власником або мала будь-які інші речові права щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 та будівлі корівника за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачкою також не надано суду доказів на підтвердження існування підстав для визнання недійсним договору дарування корівника від 10.07.2009р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , перелік яких визначено ст. 215 ЦК України. А тому в задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_5 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2021 року, яке неодноразово відкладалось.

Ухвалою суду від 28.01.2022р. було прийнято зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа Бишівська сільська рада про визнання недійсними державних актів на право власності на землю, договору дарування земельної ділянки, свідоцтва про право власності, договору дарування нерухомого майна, свідоцтва про право на спадщину до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 12.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 06.06.2023 року, яке неодноразово відкладалось.

В судовому засіданні 20.05.2024 року представник позивача ОСОБА_5 за первісним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив їх задовольнити, а вимоги ОСОБА_6 за зустрічним позовом не визнав, просила відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 20.05.2024 року представник відповідач ОСОБА_6 за первісним позовом адвокат Мельник Т.О. - позовні вимоги ОСОБА_5 за первісним позовом не визнали та просили у їх задоволені відмовити. Їхні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали в повному обсязі та просили їх задовільнити.

В судовому засіданні 20.05.2024 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_5 за первісним позовом не визнала та просила у їх задоволені відмовити.

В судовому засіданні 20.05.2024 року відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 проти позовних вимог ОСОБА_6 позивача за зустрічним позовом заперечив та просив їх задоволені відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_7 В судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена, що не перешкоджає розгляду справи.

Бишівської сільської ради подала письмову заяву про розгляд справу у відсутності їх представника.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові її матеріали, судом встановлено наступне.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18.05.2007 року у справі №2-0-62 за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи Макарівська районна державна адміністрація, СТОВ «Лан» про встановлення факту, що має юридичне значення, було встановлено факт переходу права користування земельною ділянкою розміром 1,5 га в селі Бишів по вулиці Київській-1В до ОСОБА_4 , що дає йому право приватизувати вказану земельну ділянку і отримати Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку відповідно до ст.ст.116, 125, 126 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного рішення відповідач ОСОБА_4 , отримав 02.10.2007 рокуДержавний акт серії ЯЕ №810531 на право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, що розташована у АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03.02.2009 рокуза апеляційною скаргою прокурора Макарівського району Київської області, вищевказане рішення Макарівського районного суду Київської області від 18.05.2007 року, на підставі якого відповідач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, було скасовано, заяву ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення було залишено без розгляду.Копія вказаної ухвали Апеляційного суду 06.02.2009 року була надіслана прокурору Макарівського району Київської області та Макарівській райдержадміністрації Київської області.

У подальшому, 10.07.2009 рокуміж ОСОБА_4 , як дарувальником та ОСОБА_8 як обдарованою, було укладено договір дарування земельної ділянки площею 1,5 га, для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222780600:06:015:0022. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., 10.07.2009 року та зареєстровано у реєстрі за № 2079, бланк договору ВМВ №056760.

На підставі вказаного договору ОСОБА_8 , 18.08.2009 року отримала Державний актсерії ЯД №924380 на право власності на вказану вище земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010994800293.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , померла, спадкоємцем майна якої згідно заповіту є ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла та отримала свідоцтво про право на спадщину на заповітом від 10.01.2018 року, зокрема на корівник по АДРЕСА_1 .

В серпні 2014 року прокурор Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, у якому просив, з поміж іншого:

- визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_8 (правонаступником якої є ОСОБА_5 ), серії ЯД №924380 з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 щодо земельної ділянки площею 1,5 га вартістю 218490 грн. в с. Бишів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994800293;

- витребувати з володіння ОСОБА_8 (правонаступником якої є ОСОБА_5 ) на користь держави в особі територіальної громади Бишівської сільської ради земельну ділянку площею 1,5 га в с. Бишів вартістю 218490 грн.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від09.12.2014р. у справі №370/1927/14-ц позовні вимоги прокурора було задоволено, вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №924380 було визнано недійсним, а спірну земельну ділянку витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 на користь Бишівської сільської ради.

Вказане заочне рішення набрало законної сили та було виконано в частині витребування земельної ділянки, а земельна ділянка передана до комунальної власності Бишівської сільської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційні довідки №165765272 від 07.05.2019р. та №181711240 від 19.09.2019р.).

04червня 2019року Бишівська сільська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 на підставі: «п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України, серія та номер: 2768 - III, виданий 25.10.2001, видавник: Верховна Рада України» (матеріали справи №370/2211/21, том 1, стор.120).

Рішенням Бишівськоїсільської радиМакарівського районуКиївської областівід 29.07.2019р. №208 - 40 - VII земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 було поділено на 4 окремі ділянки:

-ділянка № НОМЕР_1 площею 0,6196 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0071;

-ділянка № НОМЕР_2 площею 0,2082 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0072;

-ділянка № НОМЕР_3 площею 0,2859 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0073;

-ділянка № НОМЕР_4 площею 0,3862га,кадастровий номер322780600:07:015:0074.

Рішенням Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від 08.07.2020р. № 301 - 48 - VII, ділянку № НОМЕР_1 площею 0,6196 га, кадастровий номер 322780600:07:015:0071 було передано в порядку безоплатної приватизації ОСОБА_7 .

На підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2020р. ОСОБА_7 відчужила спірну земельну ділянку на користь відповідачки ОСОБА_6 (зазначена обставина підтверджується інформаційної довідки №243505910 від08.02.2021р.

На підставі договору оренди землі від 03.03.2021р, укладеного між відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , остання набула право оренди спірної земельної ділянки.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 29.03.2018р. заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 09.12.2014р. у справі №370/1927/14-ц було скасоване, а справа була призначена до розгляду судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11.05.2018р. у справі №370/1927/14-ц в задоволені позовних вимог прокурора було відмовлено у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного суду від 09.06.2020р. у справі №370/1927/14-ц за позовом прокурора Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Бишівська сільска рада Макарівського району Київської області, про визнання недійсними державних актів на право власності на землю, договору, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, позов прокурора було задоволено, вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №924380 було визнано недійсним.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі №370/1927/14-ц постанову Київського апеляційного суду від 09.06.2020р. у справі №370/1927/14-ц скасовано, рішення Макарівського районного суду Київської області від 11.05.2018 р. залишено без змін.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 01.06.2021р. по справі №370/1927/14-ц суд застосував поворот виконання заочного рішення Макарівського районного суду Київської області від 09.12.2014р. у справі №370/1927/14-ц та скасував реєстраційну дію про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 (дата, час державної реєстрації: 02.09.2015 17:21:19; відомості внесено до Реєстру: 03.09.2015 12:03:53).

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту порушених прав визначені ст. 16 ЦК України, та ними можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказана норма кореспондується з ч. 2 ст. 152 ЗК України, відповідно до якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як встановлено ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як вбачається з позовної заяви, підставою позову позивач вказував незаконну передачу місцевою селищною радою у власність відповідачці земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами відповідно до ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази повинні бути належними (ст. 77 ЦПК України), допустимими (ст. 78 ЦПК України), достовірними (ст. 79 ЦПК України) та достатніми (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 41 Конституції України гарантує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить зокрема: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як було встановлено судом, заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від09.12.2014р. у справі №370/1927/14-ц позовні вимоги прокурора було задоволено, вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №924380 було визнано недійсним, а спірну земельну ділянку витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 на користь Бишівської сільської ради.

Відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України, серія та номер: 2768 - III, виданий 25.10.2001, видавник: Верховна Рада України»,установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

04 червня 2019 року Бишівська сільська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:06:015:0022 на підставі: «п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України, серія та номер: 2768 - III, виданий 25.10.2001, видавник: Верховна Рада України» (матеріали справи №370/2211/21, том 1, стор.120).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до сталої практики Верховного суду, а саме в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Відповідно до рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року,яке було скасовано Постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року, та залишено в силі Постановою ВС від 31 березня 2021 року,хоч позовні вимоги прокурора залишені без задоволення за пропуском строку позовної давності, але встановлено: «Що ж до вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння слід зазначити, що підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо).

Незаконними володільцями в розумінні ст. 387, 388 ЦК України вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Щодо питання законності володіння відповідачами спірною земельною ділянкою слід зазначити наступне.

Як було передбачено ст. 81 ЗК України (у редакції, чинній на момент набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 ) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно ж до статті 116 ЗК України(у відповідній редакції) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

З огляду на вимоги ст. 118 ЗК України (у відповідній редакції) право власності на землю громадян набувається на підставі рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення на підставі якого такий акт виданий і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокремастаттями 116, 118 ЗК України.

У даному випадку оскаржуваний прокурором державний акт видано відповідачу ОСОБА_4 , на підставі судового рішення і правомірність його видачі напряму залежить від чинності судового рішення.

Як встановлено судом, Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03.02.2009 рокуза апеляційною скаргою прокурора Макарівського району Київської області, рішення Макарівського районного суду Київської області від 18.05.2007 року у справі №2-0-62 , на підставі якого відповідач ОСОБА_4 , отримав 02.10.2007 рокуДержавний акт серії ЯЕ №810531 на право власності на земельну ділянку, скасовано, тобто відпала підстава видачі державного акту, відповідно ОСОБА_4 , заволодів земельною ділянкою незаконно.

Відповідно до статті 388 ЦК України Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Судом також встановлено, що в подальшому земельна ділянка, яка вибула із власності держави протиправно, була подарована ОСОБА_8 , тобто відчужена безвідплатно особою, яка не мала право його відчужувати, а тому на підставі ч. 3 ст. 388 ЦК України може бути витребувана від такого набувача.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України у справах № 6-146цс13, № 6-218цс14, № 6-251цс15, № 6-1цс15, № 6-3090цс15,№ 6-140цс14.» (том 1, стор.40-46)

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 в справі №370/1927/14-ц також встановив: «пункт 56. Встановивши, що підставою видачі ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку було судове рішення, яке в подальшому було скасоване, і не створює будь-яких правових наслідків та зважаючи на те, що договір дарування земельної ділянки від 10 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , було укладено після скасування апеляційним судом рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2007 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні правочину, оскільки фактично не вважався власником земельної ділянки, яка ним була відчужена». (том 1, стор.87)

З огляду на вище викладене, суд вважає рішення Бишівської сільської ради від08.07.2020р. №301-48-VII, яким безкоштовно передано у власність гр. ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071 площею 0,6196 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в межах Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області законним, а тому вимога позивача про визнати незаконним та скасувати рішення Бишівської сільської ради від08.07.2020р. №301-48-VII, яким безкоштовно передано у власність гр. ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 3222780600:07:015:0071 площею 0,6196 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в межах Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області задоволенню не підлягає.

Всі інші позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від цієї, а тому у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди землі, припинення речових прав на земельну ділянку слід відмовити.

Що ж стосується вимог ОСОБА_6 , за зустрічним позовом, то слід зазначити, наступне.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 03.07.2020р. у справі № 619/3982/16-ц правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90329524).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 30.06.2020р. у справі № 502/10068/16-ц звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку. Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90227989).

Позивачка не надала суду жодного належних та допустимих доказів на підтвердження своїх обгрунтувань в зустрічній позовній, також не доведено позивачем порушення відповідачами саме її прав, свобод чи інтересів.