Дата документу 05.06.2024 Справа № 323/3177/13-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 323/3177/13-ц Головуючий у 1-й інстанції: Дацюк О.І.

Провадження № 22-ц/807/1111/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Бєлки В.Ю., Гончар М.С., Камалової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Петрова Георгія Михайловича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року, за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування подання зазначено, що 09 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір N 0704/0408/45-011, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 16 000 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір N 0704/0408/45, відповідно до умов якого останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області, 09.04.2008 року, за реєстровим №981.

Відповідно до договорів факторингу від 28 листопада 2012 року відбулася заміна кредитора у зобов`язаннях, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за Кредитним договором від 09 квітня 2008 року № 0704/0408/45-011 та іпотечним договором від 09 квітня 2008 року N 0704/0408/45.

Свої зобов`язання за Кредитним договором ОСОБА_1 виконував не належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка станом на 09 березня 2013 року становила: за тілом кредиту - 15 311,02 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 122 380,98 грн; за відсотками - 3 921,27 доларів США, що еквівалентно 31 342,71 грн; пеня - 3 727,89 доларів США, що еквівалентно 29 797,02 грн.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до Оріхівського районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу, що посвідчений ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Оріхівського району нотаріального округу Запорізької обл.., 09.04.2008 р., за реєстровим №981, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року, яка станом на 09 березня 2013 року складає 183 520,71 грн, а саме; за кредитом - 122 380,98 грн; по відсотках - 31 342,71 грн; пеня - 29 797,02 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної об`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 835,20 грн. Зупинено виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Зазначене рішення постановою Запорізького апеляційного суду від 15 березня 2018 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року вищезазначена постанова апеляційного суду залишено без змін.

31 жовтня 2017 року на виконання рішення суду від 10 жовтня 2017 року Оріхівським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист у справі №323/3177/13-ц. У виконавчому листі зазначено стягувачем: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», боржником: ОСОБА_1 . Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 21 жовтня 2020 року.

Даний виконавчий лист після пред`явлення його до виконання, приватним виконавцем Запорізького виконавчого округу Проценко Д.Ю. 07 грудня 2021 року було повернуто стягувану на підставі п.3 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

05 лютого 2024 року ОСОБА_1 частину заборгованості за кредитним договором №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року була погашена, а залишок боргу було анульовано кредитором ТОВ «Кредитні ініціативи», про що видано лист від 05 лютого 2024 року про відсутність заборгованості за даним кредитним договором, у якому також зазначено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» заявляє про відсутність до ОСОБА_1 будь- яких претензій, що пов`язані з укладенням, змінами, виконанням та/чи припиненням дії кредитного договору №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року.

Крім того, за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» були припинені обтяження іпотеки та скасовано заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Таким чином, у зв`язку з відсутністю претензій з боку кредитора по сплаті боргу за кредитним договором №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року відсутні підстави для примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст. 432 ЦПК України просив суд визнати виконавчий лист №323/3177/13-ц від 21 жовтня 2017 року у справі №2/323/8/17 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року в задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №323/3177/13-ц від 21 жовтня 2017 року у справі № 323/3177, відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 , представник, адвокат Петров Георгій Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року у цій справі скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №323/3177/13-ц, пр. №2/323/8/17, виданий Оріхівським районним судом Запорізької області 21 жовтня 2017 року.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не з`ясував та не надав належної оцінки обставинам, що зобов`язання за кредитним договором №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року є припиненими, у зв`язку з частковою сплатою ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, анулювання стягувачем іншої частини заборгованості за кредитним договором та відсутністю останнього до боржника будь яких претензій щодо даного кредитного договору, отже наявними є обставини, які свідчать про припинення обов`язку боржника перед стягувачем в силу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відзиву наапеляційну скаргув порядкуст.360ЦПК України,до судуне надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог процесуального законодавства, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою відповідальної особи суду про доставку електронного документу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (а.с.125), до апеляційного суду не з`явилося, про причини неявки суд не повідомило, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на вказане, колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності заінтересованої особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відмовляючи у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, визначених для цього законом, та недоведеності факту відсутності обов`язку боржника повністю у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням ним чи іншою особою або з інших причин. Зазначив, що в разі досягнення згоди щодо виконання рішення суду, сторони могли укласти мирову угоду, або стягувач міг відмовитись від примусового виконання рішення суду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений, законом або договором.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір N 0704/0408/45-011, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 16 000 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір N 0704/0408/45, відповідно до умов якого останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області, 09.04.2008 року, за реєстровим №981.

Відповідно до договорів факторингу від 28 листопада 2012 року відбулася заміна кредитора у зобов`язаннях, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за Кредитним договором від 09 квітня 2008 року № 0704/0408/45-011 та іпотечним договором від 09 квітня 2008 року N 0704/0408/45.

Свої зобов`язання за Кредитним договором ОСОБА_1 виконував не належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка станом на 09 березня 2013 року становила: за тілом кредиту - 15 311,02 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 122 380,98 грн; за відсотками - 3 921,27 доларів США, що еквівалентно 31 342,71 грн; пеня - 3 727,89 доларів США, що еквівалентно 29 797,02 грн.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до Оріхівського районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу, що посвідчений ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Оріхівського району нотаріального округу Запорізької обл.., 09.04.2008 р., за реєстровим №981, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року, яка станом на 09 березня 2013 року складає 183 520,71 грн, а саме: за кредитом - 122 380,98 грн; по відсотках - 31 342,71 грн; пеня - 29 797,02 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної об`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 835,20 грн. Зупинено виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (а.с.54-61).

Дане рішення постановою Запорізького апеляційного суду від 15 березня 2018 року залишено без змін(а.с.62-72). Вищезазначене судове рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, залишено без змін (а.с.74-76).

31 жовтня 2017 року на виконання рішення суду від 10 жовтня 2017 року Оріхівським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист у справі №323/3177/13-ц. У виконавчому листі зазначено стягувачем: Товариство з обмеженою відповідальністю. «Кредитні ініціативи», боржником: ОСОБА_1 . Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 21 жовтня 2020 року (а.с.5-6).

Зазначений виконавчий лист після пред`явлення його до виконання, приватним виконавцем Запорізького виконавчого округу Проценко Д.Ю. 07 грудня 2021 року було повернуто стягувану на підставі п.3 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що свідчить запис у виконавчому листі приватного виконавця Проценко Д.Ю. (а.с.5).

Відповідно до листа ТОВ «Кредитні ініціативи» від 05 лютого 2024 року вих. №б/н, адресованого ОСОБА_1 , уповноважена особа ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_3 , діючого на підставі довіреності, зокрема повідомило, що станом на 05 лютого 2024 року, загальна заборгованість за кредитним договором № №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року становить 40023, 39 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на 05.02.2024 року становить 1503670, 76 грн. Крім того, пеня складає 2379728, 99 грн. Після сплачених ОСОБА_1 грошових коштів 05 лютого 2024 року в сумі 70 000 грн, ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняло рішення про анулювання залишку боргу ОСОБА_1 у сумі 3 813 399,75 грн. Також ТОВ «Кредитні ініціативи» заявило про відсутність у ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року, а також про відсутність до ОСОБА_1 будь-яких претензій, що пов`язані із укладенням, змінами, виконанням та/чи припиненням дії Кредитного договору №0704/45-011 від 09 квітня 2008 року (а.с.7,8-10).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого 06 лютого 2024 року, приватним нотаріусом Чорногуз О.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, 06 лютого 2024 року внесено відомості про припинення іпотеки за іпотечним договором №0704/0408/45-011-2-1, серія та номер: 985, виданий 09.04.2008, Студенцовим О.В., приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області, на підставі отриманого на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер: б/н, виданий 06.02.2024, видавник: ТОВ «Кредитні ініціативи», лист- повідомлення (а.с.12-15).

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.

За нормами ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому, метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь- яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувана на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (постанова Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі №824/85/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2- 118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (абзац 3); іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотеко держателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (абзац 7); майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника за основним зобов`язанням на підставі договору, закону або рішення суду (абзац 8); боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальні перед іпотеко держателем за виконання основного зобов`язання (абзац 10).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Так, згідно з імперативними вимогами частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предмет іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також за змістом ст.ст. 600-601, 603-606 ЦК України зобов`язання можуть припинятися внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо), зарахуванням, за домовленістю сторін новацією боргу, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню посилався на те, що частину заборгованості він погасив стягувачу, іншу частину стягувачем було анульоване, у зв`язку з чим його зобов`язання перед стягувачем за кредитним договором були припиненні, що відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України є підставою для визнання виконавчого листа №323/3177/13-ц від 21 листопада 2017 року таким, що не підлягає виконанню виданого на виконання рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року.

На підтвердження зазначених обставин заявник надав лист ТОВ «Кредитні ініціативи» від 05 лютого 2024 року вих. №б/н, адресованого ОСОБА_1 , який підписано уповноваженою особою ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_3 , діючого на підставі довіреності, зі змісту якого вбачається, що станом на 05 лютого 2024 року, загальна заборгованість за кредитним договором № №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року становить 40023, 39 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на 05.02.2024 року становить 1503670, 76 грн. Крім того, пеня складає 2379728, 99 грн. Після сплачених ОСОБА_1 грошових коштів 05 лютого 2024 року в сумі 70 000 грн, ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняло рішення про анулювання залишку боргу ОСОБА_1 у сумі 3 813 399,75 грн. Також ТОВ «Кредитні ініціативи» заявило про відсутність у ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року, а також про відсутність до ОСОБА_1 будь-яких претензій, що пов`язані із укладенням, змінами, виконанням та/чи припиненням дії Кредитного договору №0704/45-011 від 09 квітня 2008 року (а.с.7,8-10).

Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 756/11478/19 дійшов висновку, що прощення боргу є одностороннім правочином, що не звільняє кредитора - юридичну особу, що вчинила такий правочин, від обов`язку оформити документ бухгалтерського обліку, в якому відображено зміст зобов`язання, що припиняється прощенням боргу, а будь-якого кредитора - від обов`язку в суді доказувати відповідні обставини. Дії кредитора щодо прощення (анулювання) заборгованості за кредитним договором, зобов`язання за яким було припинено раніше, спричиняють виникнення у боржника обов`язку зі сплати податків за відсутності будь-якого зобов`язання.

Однак, лист ТОВ « Кредитні ініціативи» від 05 лютого 2024 року за вихідним № б/н, який адресовано ОСОБА_1 зі змісту якого вбачається, що товариство не має до останнього претензій щодо виконання зобов`язань за кредитним договором № №0704/0408/45-011 від 09 квітня 2008 року, оскільки заборгованість за кредитним договором частково погашена, а решта залишку заборгованості банком анульована, не є одностороннім рішенням банку про прощення боргу. Рішення банку про прощення ОСОБА_1 боргу за кредитним договором із зазначенням розміру прощеного боргу матеріали справи не містять, як і не містять належних доказів, як то документу бухгалтерського обліку, в якому відображено зміст зобов`язання, що припиняється прощенням боргу, так і доказів на підтвердження часткового погашення боргу за кредитним договором.

Матеріали справи не містять доказів виконання рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у справі № 323/3177/13-ц.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до статей .12, 81 ЦПК України було його процесуальним / обов`язком, з урахуванням наявності рішення Оріхівського районного суду про`у звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок якої підлягає погашення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції також правильно посилався й на те, що сам по собі лист наданий банком зі змісту якого вбачається про часткове погашення боргу боржником та частковогопрощення боргу, про відсутність претензій щодо заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, без надання відповідного рішення банку про прощення боргу, бухгалтерського документу, в якому відображено зміст зобов`язання, що припиняється прощенням боргу, документів, які б свідчили про часткове погашення боргу, не можуть бути достатньою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Більше того, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо пов`язане із питанням набрання судовим рішенням законної сили, одним із проявів якого є реалізованість судового рішення. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року у справі № 323/3177/13-ц реалізовано видачею виконавчого листа на його примусове виконання і таке рішення суду не скасовано.

Отже, при визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відбувається по суті ревізія здійсненності як однієї з властивостей судового рішення або ж ревізія факту видачі виконавчого листа. Таких підстав немає.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення з правильним застосуванням норм процесуального права, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року у цій справі - залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в апеляційному порядку, немає.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 382,383,384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Петрова Георгія Михайловича залишити без задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районногосуду м.Запоріжжя від20березня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 07 червня 2024 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Бєлка В.Ю. Гончар М.С.