Справа № 438/106/24

Провадження 2/438/141/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

10 червня 2024 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

за участі секретаря судових засідань Шипіш С.І.,

позивач ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бориславі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Бориславська міська рада Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про встановлення земельного сервітуту,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Бориславська міська рада Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про встановлення земельного сервітуту.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0085, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та є єдиною власницею даного будинковолодіння. З урахуванням місця розташування земельної ділянки, доступ до неї з дороги загального користування можливий виключно через земельну ділянку відповідачів, площею 0,1 га, за кадастровим номером 4610300000:09:016:0086, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Під`їзд та прохід до будинковолодіння позивача проходить через земельну ділянку, яка належить відповідачам, відповідно позивач позбавлена права безперешкодного користування та розпорядження своїм майном.

З метою вирішення даного питання вона зверталася до Бориславської міської ради Львівської області. Натомість позивача листом від 20 жовтня 2021 року за №П-601 було повідомлено, що комісія на виїзному засіданні виявила, що земельні ділянки, які межують із земельною ділянкою позивача, перебувають у власності громадян та в результаті розгляду даної заяви запропонувала їй для вирішення даного питання звернутися в суд.

Просить встановити на її користь постійний земельний сервітут, який полягає у праві для проїзду на транспортних засобах та проходу через земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1000 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0086 до земельної ділянки ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0085 проїзд площею 69,5 кв. м позначено за годинниковою стрілкою на плані на додатку №2 таблиця №2 висновку експерта літ. 1, літ. 2, літ. З, літ. 4, літ. 5, літ. 6, літ. 7, літ. 1. Відстані між точками відповідно складають такі величини: 6,68 пог. м (дуга В.=9,5 м); 13,19 пог. м; 3,97 пог. м; 10,63 пог. м; 4,40 пог. м (дуга К=6,0 м); 4,86 пог. м; 6,00 пог. м. Частину ділянки для влаштування проїзду з обтяженням сервітутом позначено фоном АR-HBONE (прямокутники) сірого кольору на плані на додатку №2 таблиця 2.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року підготовче провадження по даній справі закрито, і справа призначена для розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Вернієвська О.Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи Бориславської міськоїради Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, згідно з якими судможе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, з`ясувавши обставини, на які сторона як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України судрозглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із 1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок та земельна ділянка площею 0,1 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0085, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.6).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4610300000:09:016:0086, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 право власності належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19,10.2009 ЯЕ 571538, ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19.10.2009 ЯЕ 571538 та ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19.10.2009 ЯЕ 571538 (а.с.27-28).

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з відповідним звернення та заявою про встановлення земельного сервітуту, що підтверджується копіями поштових відправлення (а.с.29,30)

Із висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 24 липня 2023 року за №515/2023 , виконаної судовим експертом Ляшом І.І., вбачається що облаштувати проїзд до земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 (земельної ділянки належної позивачу) ів іншому місці або через іншу земельну ділянку немає можливості. Використовувати свою земельну ділянку власнику домоволодіння по АДРЕСА_1 (належної відповідачам) різними способами без проїзду та проходу через сусідню ділянку № НОМЕР_1 ( належної позивачу) і без обтяження її сервітутом не надається можливим. Експертом запропоновано єдиний варіант встановлення земельного сервітуту, а саме для проїзду на транспортних засобах та проходу через земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1000 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0086 до земельної ділянки ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0085 проїзд площею 69,5 кв. м позначено за годинниковою стрілкою на плані на додатку №2 таблиця №2 висновку експерта літ. 1, літ. 2, літ. З, літ. 4, літ. 5, літ. 6, літ. 7, літ. 1. Відстані між точками відповідно складають такі величини: 6,68 пог. м (дуга В.=9,5 м); 13,19 пог. м; 3,97 пог. м; 10,63 пог. м; 4,40 пог. м (дуга К=6,0 м); 4,86 пог. м; 6,00 пог. м. Частину ділянки для влаштування проїзду з обтяженням сервітутом позначено фоном АR-HBONE (прямокутники) сірого кольору на плані на додатку №2 таблиця 2 (а.с.36-46).

Відповідно до ч.1 ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частина 1 ст. 402 ЦК України передбачає можливість встановлення сервітуту договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Частина 1 ст. 404 ЦК України встановлює способи встановлення, в тому числі, можливостей земельного сервітуту, серед яких: право проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Крім того, за приписами ч.2 ст. 404 ЦК України, особа має право вимагати встановлення земельного сервітуту не лише від власника іншої земельної ділянки, а й від володільця.

Відповідно до вимог ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).Земельні сервітутиможуть бутипостійними істроковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:а)право проходута проїздуна велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування;в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту;в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу;в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;є) право прогону худоби по наявному шляху;ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;ж-1) право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;з) інші земельні сервітути.

Відповідно доч.ч.1,2ст.100ЗК Українисервітут можебути встановленийдоговором,законом,заповітом аборішенням суду.Сервітут моженалежати власникові(володільцеві)сусідньої земельноїділянки,а такожіншій конкретновизначеній особі(особистийсервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Згідно ст. 101 ЗК України, дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.Земельний сервітут може переходити до інших осіб разом з об`єктом, для розміщення якого він встановлений, або у випадках, визначених пунктами "а", "б", "г", "ґ", "д", "е" статті 99 цього Кодексу, у разі переходу права власності, користування земельною ділянкою, для доступу, обслуговування та провадження іншої діяльності, щодо якої він був встановлений.Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

За змістом ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно п. 22-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року №7 види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Частинами першою-другою ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тобто, встановлення земельного сервітуту з огляду на вище викладене є можливе при виготовленні технічної документації на виконання певних робіт та сприятиме власнику у повноцінному володінню, користуванню та розпорядженню його земельною ділянкою.

За ч.ч.1-3 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За змістом ч.7 ст. 41 ч.7 Конституції України, ст. 319 ч.4-5 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч.7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та встановлення для позивачки, відносно частини спірної земельної ділянки відповідачів, постійного безоплатного земельного сервітуту відповідно до визначеного варіанту висновку проведеної земельно-технічної експертизи.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи подану позивачем заяву про покладення судових витрат на позивача, судові витрати , що складаються судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок покласти на позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 10, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263, 265, 267-268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 постійний безоплатний земельний сервітут для проїзду на транспортних засобах та проходу через земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1000 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0086 до земельної ділянки ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га за кадастровим номером 4610300000:09:016:0085 проїзд площею 69,5 кв. м позначено за годинниковою стрілкою на плані на додатку №2 таблиця №2 висновку експерта літ. 1, літ. 2, літ. З, літ. 4, літ. 5, літ. 6, літ. 7, літ. 1. Відстані між точками відповідно складають такі величини: 6,68 пог. м (дуга В.=9,5 м); 13,19 пог. м; 3,97 пог. м; 10,63 пог. м; 4,40 пог. м (дуга К=6,0 м); 4,86 пог. м; 6,00 пог. м. Частину ділянки для влаштування проїзду з обтяженням сервітутом позначено фоном АR-HBONE (прямокутники) сірого кольору на плані на додатку №2 таблиця 2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 1: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач 2: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач 3: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Третя особа 1 - Бориславська міська рада Львівської області, місцезнаходження: вул.Шевченка,42, м.Борислав Дрогобицького району Львівської області,ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України 26181298;

Третя особа 2 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження:. м. Львів, вул. В.Чорновола,4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України 39769942.

Повний текст рішення складено 20 червня 2024 року.

Головуючий суддя Андрій СЛИШ