-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2024 року Справа № 926/3773/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
представники сторін:
позивача Тур О.Т. (в режимі ВКЗ)
відповідачів 1) не з`явився
2) не з`явився
третьої особи не з`явився
розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «лайфселл»
до 1) Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс Корпорейшн»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєва Надія Василівна
про визнання недійсним рішення та договору купівлі-продажу земельної ділянки
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю лайфселл (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Даймондс Корпорейшн (далі відповідач 2), в якій (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) просить:
1.визнати недійсним Рішення Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області від 20.12.2022 року №1264-16/22 «Про передачу у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення для розміщення і експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій шляхом викупу».
2.визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Даймондс Корпорейшн (код ЄДРПОУ 44229284) та Герцаївською міською радою Чернівецького району Чернівецької області, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №2162, щодо земельної ділянки площею 0,0304 га, кадастровий номер 7320710100:01:002:0310, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, місто Герца, вулиця Центральна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 162726657307.
3.скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвої Надії Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67083950 від 05.04.2023 з одночасним поверненням прав та обтяжень, що існували до цієї державної реєстрації.
Позов обґрунтований тим, що на спірній земельній ділянці, яка перебуває в оренді позивача, знаходиться належна йому на праві власності споруда - базова станція стільникового зв`язку CR1501.
Водночас, рішення Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області №1264-16/22 від 20.12.2022 про передачу у власність земельної ділянки відповідачу-2, яку орендує позивач, було прийнято без його згоди, тож є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
У відзиві на позов відповідач-1 просив суд вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства, врахувавши, що станом на 20.12.2022 у Герцаїівської міської ради не було відомостей про перебування вказаної земельної ділянки з кадастровим номером: 7320710100:01:002:0310 в користуванні інших осіб.
Представник відповідача 2 у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач не набув у встановленому законом порядку право власності на споруду, яка, як він стверджує, є нерухомим майном.
Базова станція стільникового зв`язку CR1501 не є капітальною спорудою, її переміщення є можливим без її знецінення та зміни її призначення, а отже вона не є нерухомим майном відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України. Саме тому позивач не здійснив державну реєстрацію права власності на неї.
Твердження позивача про розміщення на спірній земельній ділянці належного йому на праві власності нерухомого майна не знаходять свого підтвердження в наданих ним доказах.
Право на оренду спірної земельної ділянки на підставі рішення 16 сесії VIII скликання Герцаївської міської ради від 20.12.2022 №1255-16/22 у позивача не виникло, оскільки останній не реалізував таке право шляхом укладення додаткової угоди та державної реєстрації права оренди.
Таким чином строк дії оренди землі № CR1501 від 29.12.2012 закінчився 28.12.2022, тобто договір оренди припинено. Відтак, на день звернення з позовом до суду, позивач не є орендарем земельної ділянки.
Доводи позивача про те, що рішення варто визнати недійсним, оскільки воно прийнято без його згоди на продаж земельної ділянки, не ґрунтується на законі та суперечить обставинам.
Згода орендаря на продаж земельної ділянки на етапі прийняття відповідачем-1 рішення про продаж земельної ділянки третій особі не вимагається, натомість, повідомлення про намір продажу орендованої земельної ділянки здійснюється після прийняття радою рішення про продаж земельної ділянки третій особі.
Оскільки на вказаній земельній ділянці відсутнє будь-яке нерухоме майно, доводи позивача про те, що відповідач-2 не надав разом з клопотанням про викуп земельної ділянки документів про право власності на нерухоме майно, є необґрунтованим та безпідставним.
Зазначення в оскаржуваному рішенні ТОВ «Даймондс КорпорейшИн» є наслідком орфографічної помилки, яку було допущено підчас підготовки тексту рішення та не свідчить про продаж земельної ділянки іншій юридичній особі. Допущення у рішенні міської ради орфографічної помилки не є підставою для визнання такого рішення недійсним.
Відповідач-2 вважає, що позивач не довів наявність в нього порушеного права чи законного інтересу, а також те, яким чином вони порушуються оскаржуваним рішенням міської ради та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2023.
Пред`явлення позовної вимоги про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є передчасним та не забезпечить більш ефективного захисту прав позивача, оскільки порядок внесення змін речових прав прямо передбачено законом, здійснюється державним реєстратором та не потребує скасування судом рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Представник позивача у відповіді на відзив відповідача-2 зазначив, що одним із видів споруд, згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, є споруди телекомунікацій.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про телекомунікації», який був чинним на момент введення в експлуатацію базової станції ТОВ «лайфселл» (стара назва ТОВ «АСТЕЛІТ») (09.12.2010 р.) споруди електрозв`язку будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв`язку. Отже, ТОВ «лайфселл» (стара назва ТОВ «АСТЕЛІТ») ввело в експлуатацію споруду електрозв`язку.
Таким чином, базова станція Позивача є спорудою та її переміщення є неможливим без її знецінення та зміни її призначення.
Окрім того, переміщення базової станції неможливо без втрати зв`язку в даній місцевості. Залізобетонна опора не підлягає повторному використанню, або переносу на інше місце, що пов`язано з особливостями влаштуванням її фундаменту.
ТОВ «лайфселл» має цивільний інтерес в оформленні права власності на об`єкт нерухомого майна, введений в експлуатацію, та в подальшому в оформленні права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт.
Позивач добросовісно виконуючи умови договору, дотримавши процедуру щодо його продовження, отримавши позитивне рішення відповідача-1 щодо поновлення договору, маючи майнових інтерес в продовженні користування земельною ділянкою у зв`язку з розміщенням на ній його споруди, розраховував на поновлення договору оренди.
Право користування земельною ділянкою позивача за договором було зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору положення та визнається дійсним відповідно до положень ЗУ ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч.1. ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Натомість земельні торги щодо продажу земельної ділянки не проводились.
Як вбачається з ст.134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Однак, як вказав відповідач-2 у відзиві на позовну заяву, в нього відсутнє будь-яке майно на зазначеній земельній ділянці.
Безпідставним є посилання відповідача-2 на будівництво, обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу) як на підставу для продажу земельної ділянки без проведення торгів.
Адже: - розміщена на земельній ділянці споруда телекомунікацій належить на праві власності позивачу; - відповідач-2 не має жодних прав щодо цього об`єкта; - позивач не укладав з відповідачем-2 жодних правочинів щодо обслуговування вказаного об`єкта; - відповідачем-2 не долучено жодного документа, який би підтверджував будівництво чи обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства на земельній ділянці.
Таке будівництво і обслуговування неможливе з огляду на те, що земельна ділянка не була вільною, так як на ній знаходився і знаходиться введений в експлуатацію об`єкт ТОВ «лайфселл».
ІІ. Рух справи у суді
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 06.09.2023 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 03.10.2023 та витребувано у Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області докази, які підтверджують та відображають обставини набуття у власність земельної ділянки ТОВ Даймондс Корпорейшн.
11.09.2023 на виконання ухвали суду від 06.09.2023 Герцаївською міською радою Чернівецького району Чернівецької області суду надано:
- копію рішення Герцаївської міської ради №1264-16/22 від 20.12.2022;
- копію договору купівлі-продажу від 05.04.2023;
- копію заяви ТОВ Даймондс Корпорейшн від 14.12.2022;
- копію звіту №11/22 про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7320710100:01:002:0310.
Ухвалою суду від 03.10.2023 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 24.10.2023.
Ухвалою суду від 19.10.2023 задоволено клопотання представника ТОВ "лайфселл" Тур Ольги Тарасівни про участь в судовому засіданні 24.10.2023 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
18.10.2023 від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 24.10.2023 на підставі ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України задоволено заяву про зміну предмету позову, підготовче судове засідання відкладено на 13.11.2023.
Ухвалою суду від 13.11.2023, у зв`язку із відсутністю доступу до мережі інтернет, підготовче судове засідання призначено на 05.12.2023.
Ухвалою суду від 05.12.2023 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 20.12.2023.
Ухвалою суду від 20.12.2023, у зв`язку з відсутністю зв`язку з сайтом https://vkz.court.gov.ua/ під час запланованого слухання справи розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 28.12.2023.
Ухвалою суду від 28.12.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 23.01.2024, явку представників відповідачів визнано обов`язковою.
Ухвалою суду від 23.01.2024 у зв`язку з неявкою представника відповідача-1 розгляд справи по суті відкладено на 06.02.2024 в режимі відеоконференції за участі представника позивача; явку Герцаївської міської ради визнано обов`язковою.
Ухвалою від 06.02.2024 2024 у зв`язку з неявкою представника відповідача-1 розгляд справи по суті відкладено на 21.02.2024 в режимі відеоконференції за участі представника позивача, явку Герцаївської міської ради визнано обов`язковою.
У судовому засіданні 21.02.2024 оголошено перерву до 07.03.2024.
Ухвалами суду від 07.03.2024, 26.03.2024, 17.04.2023 у зв`язку з неявкою представника відповідача-2 розгляд справи неодноразово відкладався.
Відповідач-2 явку свого представника у судові засідання не забезпечив, при цьому суд неодноразово направляв ухвали про відкладення розгляду справи за адресою місцезнаходження відповідача-2.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).
Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.
Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд зазначає, що у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України.
У судових засіданнях 16.05.2024 та 03.06.2024 оголошувались перерви.
Присутній у судовому засіданні 14.06.2024 в режимі відеоконференцзв`язку представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідачів та третя особа в судове засідання 14.06.2024 не з`явились.
Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) у судовому засіданні 14.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
09.12.2010 підписано та погоджено Акт готовності об`єкта до експлуатації - будівництво базової станції стільникового зв`язку CR1501 Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» за адресою Чернівецька область м. Герца.
Рішенням Герцаївської міської ради Герцаївського району Чернівецької області № 84-10/12 від 04.07.2012 надано дозвіл ТОВ «АСТЕЛІТ» на виготовлення технічної документації щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0304 га, що знаходиться в місті Герца по вул. Центральній, для обслуговування базової станції мобільного зв`язку.
Рішенням Герцаївської міської ради Герцаївського району Чернівецької області №123-12/12 від 30.11.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «АСТЕЛТ» для обслуговування базової станції мобільного зв`язку в місті Герца по вулиці Центральній та вирішено передати ТОВ «АСТЕЛТ» земельну ділянку, що знаходиться в місті Герца по вулиці Центральній, площею 0,0304 га в оренду.
29.12.2012 між Герцаївською міською радою Герцаївського району Чернівецької області (орендодавець) та ТОВ «АСТЕЛТ» (орендар) укладено договір № CR1501 оренди земельної ділянки площею 0,0304 га (кадастровий номер 7320710100:01:002:0264) в межах населеного пункту за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, м. Герца, вул. Центральна (при в`їзді в місто), строком на 10 років з моменту проведення державної реєстрації договору.
Пунктом 3.2 вищевказаного договору передбачено, що після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк за згодою сторін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Герцаївському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за №732071014000400.
Доказів розірвання чи визнання недійсним вищевказаного договору сторонами не надано.
Згідно акту приймання передачі об`єкта оренди від 29.12.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв у фактичне володіння та користування об`єкт оренди за договором - нерухоме майно: земельну ділянку, площею 0,0304 га, кадастровий номер - 7320710100:01:002:0264, що знаходиться в межах населеного пункту за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, м. Герца, вул. Центральна (при в`їзді в місто).
Мета використання об`єкту оренди - обслуговування базової станції мобільного зв`язку.
Згідно протоколу Загальних зборів учасників №81 від 01.02.2016 ТОВ «АСТЕЛТ» перейменовано в ТОВ «лайфселл», якому належать усі права й обов`язки, які воно мало до зміни назви.
Відповідно до сформованого 23.12.2021 Витягу з технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7320710100:01:002:0310 становить 43597,12 грн.
Згідно звіту від 31.12.2021 №11/22 про експортну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 7320710100:01:002:0310) площею 0,0304 га цільове призначення: 13.03 для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку по вул. Центральній у м. Герца Чернівецького (Герцаївського) району Чернівецької області, що відводиться у власність шляхом викупу ТзОВ «Даймондс Корпорейшн» експертно грошова оцінка земельної ділянки станом на 31.12.2021 без урахування ПДВ складала 14109 грн та у розрахунку на 1 м2 46,41 грн.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, сформованого 23.12.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 7320710100:01:002:0310 має цільове призначення 13.03 для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання: для обслуговування базової станції мобільного зв`язку, форма власності: комунальна.
Згідно наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 22.02.2022, земельна ділянка за кадастровим номером 7320710100:01:002:0310, площею 0,304 га площею 0,0304 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку за адресою Чернівецька область, Герцаївський район, м. Герца вул. Центральна перебуває у комунальній власності Герцаївської міської ради.
Представник ТОВ «лайфселл» звернувся до голови Герцаївської міської ради з листом від 01.11.2022 з проханням на підставі п. 3.2 договору та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновити строк дії договору №СR1501 оренди земельної ділянки від 29.12.2012, що зареєстрований у Відділі Держкомземі у Герцаївському районі за №732071014000400 від 29.12.2012, терміном на 10 років.
20.12.2022 Герцаївською міською радою прийнято рішення №1255-16/22 про поновлення строку дії договору №CR1501 від 29.12.2012 оренди земельної ділянки, що знаходиться в м. Герца по вул. Центральній, площею 0,0304 га, терміном на 10 років, з орендною платою в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що діє на рік сплати. Міському голові надано право укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №СR1501 від 29.12.2012.
Додаткову угоду до договору №СR1501 від 29.12.2012 сторони не уклали.
Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 28.01.2022 №1103432, №1103433, №1103434 та від 30.01.2023 №1283230 ТОВ «лайфсел» сплачувало Герцаївькій міській раді орендну плату згідно договору оренди №CR1501 від 29.12.2012.
14.12.2022 відповідач-2 звернувся до Герцаївської міської ради із заявою про викуп земельної ділянки кадастровий номер 7320710100:01:002:0310.
20.12.2022 Герцаївською міською радою 16 сесії VIII скликання з посиланням на ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України прийнято рішення №1264-16/22, яким вирішено передати у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, цільове призначення 13,01 для розміщення і експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій, площею 0,0304 га, кадастровий номер 7320710100:01:002:0310, шляхом викупу.
Пунктом 2 вищевказаного рішення вирішено продати ТзОВ «Даймондс Корпорейшн» за 3014109 грн., що у розрахунку на один квадратний метр 46,41 грн, земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер 7320710100:01:002:0310 для розміщення і експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій на території Герцаївської міської ради.
16.02.2023 Герцаївською міською радою 17 сесії VIII скликання прийнято рішення №1335-17/23, яким вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «лайфселл» земельну ділянку, що знаходиться по вул. Центральній, м. Герца, Чернівецького району, Чернівецької області, площею 0,0304 га, кадастровий номер 7320710100:01:002:0310 в оренду для розміщення та експлуатації споруди електрозв`язку вежі, терміном на 10 років.
05.04.2023 між Герцаївською міською радою (Продавець) та ТзОВ «Даймондс Корпорейшн» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець, на підставі рішення 16 сесії VIII скликання від 20.12.2022 №1264-16/22, передає у власність продає із земель комунальної власності, що належить на праві власності територіальній громаді міста Чернівців, і знаходяться у віданні та розпорядженні Герцаївської міської ради Чернівецького району, Чернівецької області, а Покупець набуває у власність - купує земельну ділянку площею 0,0304 га, за визначеними в Державному земельному кадастрі зовнішніми межами, кадастровий номер якої: 7320710100:01:002:0310, що розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, місто Герца, вулиця Центральна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 162726657307, надалі іменується - «Земельна ділянка».
Пунктом 1.2 вищевказаного договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій. Вид використання земельної ділянки - для розміщення та експлуатації інших технічних засобів. Пунктом 1.3. договору передбачено, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 05 квітня 2023 року за №НВ- 9917265532023: - цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій, - категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; - вид використання земельної ділянки, - для розміщення та експлуатації інших технічних засобів; - форма власності: комунальна; - орган, який зареєстрував земельну ділянку: Відділ у Герцаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, - дата державної реєстрації земельної ділянки: 22.08.2017 року; - відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 не зареєстровані.
Вищевказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвою Надією Василівною 05.04.2023.
В матеріалах справи наявна роздрукована з електронної пошти копія листа від 08.04.2023 відповідно до якого директор ТОВ «Даймондс Корпорейшн» з поштової скриньки polyx.llc@gmail.com пропонує Ользі (поштова скринька olga.burko@nexusukraine.com ) укласти договір оренди земельної ділянки на наступних умовах: орендна плата 10 тис. грн. на місяць з щомісячною індексацією на офіційно визначений розмір індексації, строк дії договору три роки. Визначити дату набуття права власності на земельну ділянку 05.04.2023, датою вступу в силу договору оренди.
В матеріалах справи відсутні докази, що Ольга з поштовою скринькою olga.burko@nexusukraine.com є представником ТОВ «лайфселл».
Відповідно до наявного в матеріалах справи сформованого за заявою ТОВ «лайфселл» 10.05.2023 Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7320710100:01:002:0264 вищевказана земельна ділянка розташована в Чернівецькій області, Герцаївському районі, м. Герца по вул. Ломоносова, її площа 0,1, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.
15.05.2023 ТОВ «Даймондс Корпорейшн» направило ТОВ «лайфселл» листа з проханням повторно розглянути пропозицію щодо впорядкування землекористування належної йому на праві власності земельної ділянки.
16.06.2023 Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомило ТОВ «лайфселл», що інформацію про земельну ділянку за кадастровим номером 7320710100:01:002:0264 внесено до Державного реєстру земель 29.12.2012 року. Право оренди на земельну ділянку посвідчено договором оренди земельної ділянки №CR1501, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №732071014000400.
При внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру кадастровий номер земельної ділянки змінено з 7320710100:01:002:0264 на 7320710100:01:002:0310.
24.07.2023 вх. №02473 на адресу ТОВ «лайфселл» від ТОВ «Даймондс Корпорейшн» надійшов лист з пропозицією у строк до 01.08.2023 укласти відповідний договір оренди належної відповідачу 2 на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 7320710100:01:002:0310, площею 0,0304 га (м.Герца) в межах населеного пункту, яка незаконно та безпідставно використовується позивачем для розміщення телекомунікаційного обладнання.
В іншому випадку, починаючи з 01.08.2023 ТОВ «Даймондс Корпорейшн» вживатиме вичерпних заходів щодо звільнення зазначеної земельної ділянки власними силами з наступним стягненням з ТОВ «лайфселл» всіх витрат, пов`язаних з проведенням таких робіт, та витрат за фактичне користування земельною ділянкою з дати набуття права власності на таку ділянку.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, який сформовано 18.08.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 730710100:01:002:0310, площею 0,0304 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку за адресою Чернівецька область, Герцаївський район, м. Герца вул. Центральна належить на праві власності ТОВ «Даймондс Корпорейшн».
Підстава внесення вищевказаного запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:67083950 від 05.04.2023 17:42:13, приватного нотаріуса Макеєвої Надії Василівни, Чернівецького міського нотаріального округу, Чернівецької області.
IV. Позиція суду по суті спору
Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно статей 2 та 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Зокрема, частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно статей 2 та 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Закон України № 340-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 5 грудня 2019 року (підпункт 8 пункту 8 розділу I якого набрав чинності 16 липня 2020 року) істотно змінив редакцію статті 33 Закону «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права. Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) регулюється статтею 126-1 ЗК України (ст. 32-2 Закону «Про оренду землі».)
Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
Стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.
Незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).
Вищевказану правову позицію зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 по справі №903/1030/19.
Договір оренди від 29.12.2012 укладено на 10 років, тобто до 29.12.2022, тож станом на момент ухвалення спірного рішення відповідача-1 про продаж земельної ділянки договір оренди земельної ділянки №СR1501 від 29.12.2012 був чинним.
Судом встановлено, що у встановлений ст. 33 Закону № 161-XIV строк ТОВ «лайфселл» звернулося з листом від 01.11.2022 до голови Герцаївської міської ради з проханням на підставі п. 3.2 договору та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновити строк дії договору оренди земельної ділянки №СR1501 від 29.12.2012, що зареєстрований у Відділі Держкомземі у Герцаївському районі за №732071014000400 від 29.12.2012, терміном на 10 років.
20.12.2022 Герцаївською міською радою прийнято рішення №1255-16/22 про поновлення строку дії договору №CR1501 від 29.12.2012 оренди земельної ділянки, що знаходиться в м. Герца по вул. Центральній, площею 0,0304 га, терміном на 10 років, з орендною платою в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що діє на рік сплати.
В подальшому, відповідач-2 підтвердив своє волевиявлення щодо продовження орендних правовідносин з позивачем, прийнявши рішення №1335-17/23, яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю «лайфселл» земельну ділянку, що знаходиться по вул. Центральній, м. Герца, Чернівецького району, Чернівецької області, площею 0,0304 га, кадастровий номер 7320710100:01:002:0310 в оренду для розміщення та експлуатації споруди електрозв`язку вежі, терміном на 10 років.
Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлено статтею 128 ЗК України.
Згідно з частиною першою статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до частиною другої статті 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
За змістом частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно з частинами 1-2 статті 131 Земельного кодексу України, укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб`єктом іншій особі, про що такий суб`єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135-139 Земельного кодексу України. Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах орендар повідомляється про намір продати земельну ділянку на умовах та в порядку, визначених статтею 135 Земельного кодексу України. У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки. Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря. Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах згода на продаж земельної ділянки надається шляхом прийняття організатором земельних торгів рішення про їх проведення та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Таким чином, статтею 9 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру продажу земельної ділянки, яка знаходиться в оренді.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 80 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря (ч.3 ст. 127 ЗК України).
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Судом встановлено, що з моменту укладення договору оренди №СR1501 від 29.12.2012 і до моменту прийняття рішення Герцаївською міською радою №1264-16/22 від 20.12.2020 позивач був безперервним орендарем спірної земельної ділянки.
Враховуючи вищенаведені норми закону Герцаївська міська рада, як орендодавець, зобов`язана була повідомити в письмовій формі ТОВ «лайфселл», як орендаря, про намір продати земельну ділянку третій особі.
Як вбачається із матеріалів справи будь-яких повідомлень про намір продати земельну ділянку третій особі Герцаївська міська рада ТОВ «лайфселл» не направляла.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства, так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 906/743/21, від 31 травня 2023 року у справі № 916/2064/20, від 21 березня 2023 року у справі № 920/456/19, від 14 червня 2022 року у справі № 903/1173/15, від 09 листопад 2021 року у справі № 906/1388/20, від 26 серпня 2021 року у справі № 924/949/20, від 23 жовтня 2018 року у справі № 903/857/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 911/714/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19.
Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 914/73/18.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що способом реалізації компетенції органу місцевого самоврядування є нормативні та інші акти (ненормативні) у формі рішень.
Рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями комунальної власності є зовнішнім вираженням законодавчо обумовленої управлінської діяльності та владної волі суб`єкта владних повноважень, який в інтересах територіальної громади як власника землі здійснює правомочність щодо розпорядження нею з дотриманням земельних інтересів суспільства в цілому та територіальної громади зокрема.
Прийняття органом місцевого самоврядування рішень у формі ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних відносин.
Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб`єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов`язків учасників конкретних правовідносин тощо.
Ненормативними актами є індивідуально-правові акти (юридичні факти), на підставі яких у конкретних суб`єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) виникають, змінюються або припиняються конкретні права і обов`язки.
При цьому акт уповноваженого органу місцевого самоврядування може мати юрисдикційний зміст та можуть бути підставою для набуття у власність чи користування фізичними та юридичними особами земельних ділянок комунальної власності. У такому разі акт уповноваженого органу місцевого самоврядування набуває нової правової якості, оскільки фактично стає актом зі здійснення правомочності власника земельної ділянки у частині розпорядження нею.
Ненормативні акти індивідуальної дії у сфері земельних відносин можуть діяти тривалий проміжок часу з моменту їх прийняття до моменту їх виконання та можуть бути актами одноразового застосування, коли вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
На виконання рішення відповідача-1 "Про передачу у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення для розміщення і експлуатацію об`єктів і споруд телекомунікацій шляхом викупу" від 20.12.2022 № 1264-16/22 відповідач-1 з відповідачем-2 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2023, а, отже, слід дійти висновку, що вказане рішення відповідача-1 виконано шляхом укладення договору, тому вичерпало свою дію фактом його виконання і задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування такого рішення не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів, тобто така вимога не є належним способом захисту прав. Натомість права та обов`язки у спірних орендних правовідносинах виникають саме в силу договору купівлі-продажу, який і слід перевіряти та предмет законності.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) від 13.09.2023 у справі №918/1132/22 (пункт 6.11))
Відтак, в частині визнання недійсним рішення відповідача-1 від 20.12.2022 № 1264-16/22 слід відмовити.
Щодо недійсності договору купівлі-продажу від 05.04.2023 суд зазначає наступне.
Згідно статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного судочинства є судовий захист цивільного права та інтересу на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на судовий захист свого права та інтересу в разі його порушення, якщо це не суперечить загальним засадам цивільного законодавства шляхом зміни правовідносин та визнання права.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписами вищевказаної статті Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 387/515/18.
Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Водночас недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17.
Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.
Судом встановлено, що спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений на підставі незаконного рішення відповідача-1 з порушенням обов`язку орендодавця повідомити позивача, як орендаря, про намір продати земельну ділянку третій особі.
Суд звертає увагу, що спірну земельну ділянку продано відповідачу-2 без проведення земельних торгів і в цій площині звертає увагу на наступне.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст. 116 ЗК України).
Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 127 ЗК України).
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч.1 ст. 127 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини другої статті 135 ЗК України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.
Суд виснує, що станом на момент прийняття рішення про продаж земельної ділянки на ній не розташовувалось нерухоме майно відповідача-2, що унеможливлювало продаж спірної земельної ділянки поза процедурою земельних торгів.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до пунктів «б», «ґ» статті 5 ЗК України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.
Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Неконкурентне надання землі у користування не відповідає зазначеним принципам.
Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2023 укладений за відсутності для цього підстави, передбаченої абз. 2 ч.2 ст. 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, такий договір відповідно до частини першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним (Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 по справі №923/196/20 та від 29.09.2020 по справі №688/2908/16-ц).
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
За вказаних обставин у спірних правовідносинах висновок Великої Палати Верховного Суду у справах № 688/2908/16-ц та № 923/196/20 має суттєве значення для вирішення спору та для єдності судової практики і, відповідно, має бути у такому випадку врахований.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (пункт 72), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 95)).
Відтак, якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс 19, пункт 72), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70).
Враховуючи, що спірний договір укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.
У разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2023 слід відмовити, оскільки даний договір є нікчемним, тож вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.
Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 від 01.07.2004 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягає право власності.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором може бути нотаріус.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст. 26 вищевказаного Закону, записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до абзацу третього ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.
Дана норма застосовується до судових рішень, ухвалених після набрання чинності Законом № 340-IX, тобто з 16 січня 2020 року.
Відповідно до п.51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011року №1141 внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом.
У Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Водночас обставини здійснення державної реєстрації відповідного речового права підлягають дослідженню під час вирішення спору щодо права власності на нерухоме майно (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18).
Враховуючи що відповідач-1 неправомірно продав земельну ділянку відповідачу-2 без згоди орендаря та без проведення відкритих торгів (аукціону), договір купівлі-продажу є нікчемним та у відповідача не виникло право власності на спірну земельну ділянку, позовні вимоги в частині скасування рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвої Надії Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67083950 від 05.04.2023 підлягають задоволенню, що відновить право комунальної власності на спірну земельну ділянку та захистить права позивача як її орендаря.
Щодо інших доводів відповідачів суд зазначає, що ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем сплачений судовий збір в сумі 8052 грн, що підтверджується платіжними дорученням №1400571 від 21.08.2023 та №1332627 від 17.10.2023.
Крім того відповідно до платіжної інструкції №1427478 від 10.10.2023 за подання заяви про забезпечення позову позивачем сплачено 1342,00 грн судового збору.
Частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи, що ухвалою суду від 24.10.2023 частково задоволено заяву ТОВ «лайфселл» про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Даймондс Корпорейшн» вчиняти дії щодо демонтажу обладнання позивача, що розташоване на спірній земельній ділянці, з відповідача-2 слід стягнути 1342,00 грн судового збору, який сплачений за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвої Надії Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67083950 від 05.04.2023.
3. Стягнути з Герцаївської міської ради (60500, Чернівецька область, Чернівецький район, м. герца, вул. Георгія Асакі, 9, код 21423970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «лайфселл» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11 А, код 22859846) 1342,00 грн судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс Корпорейшн» (58002, місто Чернівці, вул. Головна, буд. 122, код 44229284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «лайфселл» (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11 А, код 22859846) 2684,00 грн судового збору.
5. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
СуддяМ.І. Ніколаєв
скопійовано
-
скопійовано
-
