РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024м. ХарківСправа № 922/916/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (61045, м. Харків, вул. Джанкойська, 76) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90) простягнення 956642,33 грн,за участю представників:

позивача - Халабурдіна С.В.;

відповідача - Жаворонкової Г.С.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Південспецбуд" (позивач) через систему «Електронний суд» надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Комунального підприємства "Харківводоканал" (відповідач), в якій просить стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ 03361715) на користь Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731): суму боргу за договором у сумі 446000,00 грн, інфляційні втрати у сумі 426675,69 грн та 3% річних у сумі 83966,64 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь сплачену суму судового збору 11479,70 грн та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, які за попереднім розрахунком становлять 30000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020 щодо оплати прийнятих робіт.

Ухвалою від 26.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №922/916/24 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.04.2024 о 14:00 год, про що повідомив учасників справи.

03.04.2024 позивач надав заяву, в якій вказав періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

09.04.2024 відповідач надав клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

12.04.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому він просить визнати поважність причин пропуску строку подачі відзиву та поновити строк його подачі, а також відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності, посилаючись на форс-мажорні обставини. Також просить зменшити розмір процентів річних на 90%.

Протокольною ухвалою від 15.04.2024 суд: відхилив заяву позивача про періоди інфляційних втрат та 3% річних; відхилив клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та прийняв його до розгляду, а також відклав підготовче засідання на 29.04.2024 о 14:30 год.

17.04.2024 позивач надав відповідь на відзив, в якій наголошує на тому, що перебіг строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог переривався шляхом зарахування зустрічних вимог та підписання акта звірки взаємних розрахунків. Також позивач посилається на продовження строків позовної давності під час дії на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на зупинення перебігу строку позовної давності на період дії воєнного стану. Крім того, позивач вказує про відсутність належних доказів наявності у відповідача форс-мажорних обставин та не повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини у порядку, передбаченому договором про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020, а також про відсутність підстав для зменшення 3-х процентів річних.

22.04.2024 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач повторно наголосив про пропуск строку позовної давності та відсутність підстав для його поновлення.

29.04.2024 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою від 29.04.2024 суд: відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження; прийняв до розгляду відповідь на відзив на позов і заперечення на відповідь на відзив, а також відклав підготовче засідання на 13.05.2024 о 15:30 год.

13.05.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.05.20224 о 15:30 год.

27.05.2024 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи та додаткові пояснення у справі

Протокольною ухвалою від 27.05.2024 суд: відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та додаткові пояснення, а також оголосив перерву у судовому засіданні до 10.06.2024 о 15:30 год.

05.06.2024 відповідач знову надав додаткові пояснення у справі.

Протокольною ухвалою від 10.06.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12.06.2024 о15:30 год.

12.06.2024 відповідач надав додаткові пояснення у справі.

Протокольною ухвалою від 12.06.2024 суд залишив без розгляду додаткові пояснення відповідача.

У судовому засіданні 12.06.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача заперечував.

Також представник позивача заявив, що докази розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.08.2020 між Приватним акціонерним товариством «Південспецбуд» (підрядник) та Комунальним підприємством «Харківводоканал» (замовник) був укладений договір про закупівлю робіт №7/8-КС/20 (надалі - договір), за яким підрядник зобов`язується у 2020 році виконати замовнику роботи, зазначені в договірній ціні, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт - код ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт (Капітальний ремонт технічного водопостачання резервуара технічної води Головної насосної станції, інвентарний №723 за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 1 (КП «Харківводоканал). Обсяг виконання робіт - 1 робота. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт зазначені в договірній ціні, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 2700000,00 грн, в тому числі ПДВ 450000,00 грн.

Згідно з п. 3.4 договору договірна ціна робіт, як невід`ємна частина договору, визначається на основі кошторисної частини проектної документації.

Пунктами 4.1, 4.1.1, 4.1.2 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахування замовником коштів на умовах післяоплати протягом 30 календарних днів на поточний рахунок підрядника на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) (далі акт виконаних робіт), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3).

Оплати виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва).

Замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 24 числа звітного місяця.

Пунктами 5.1 5.3 договору сторони визначили: строк виконання робіт до 31.12.2020; місце виконання робіт: 61030, м. Харків, вул. Біологічна,1. Зобов`язання підрядника щодо виконання робіт визначаються графіком виконання робіт (додаток №2).

31.12.2020 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою встановили строк виконання робіт до 31.12.2021.

30.12.2021 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору, якою встановили строк дії договору до 31.12.2022.

26.12.2022 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору, якою змінили ціну договору на 2094496,80 грн та визначили строк дії договору до 31.12.2023, а також вказали нові адреси та банківські реквізити.

29.12.2023 сторони уклали додаткову угоду №4 до договору, якою встановили строк дії договору до 31.12.2024, а також вказали нові адреси та банківські реквізити замовника.

Позивач своєчасно та повністю виконав свої зобов`язання за договором на загальну суму 2094496,80 грн, і передав їх відповідачу, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень:

- актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30 жовтня 2020 р. на суму 642345,60 грн;

- актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30 листопада 2020 р. на суму 749220,00 грн;

- актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 р.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30 грудня 2020 р. на суму 702931,20 грн.

Враховуючи положення п. 4.1 договору, відповідач зобов`язаний був оплатити роботи:

- оформлені актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. від 30 жовтня 2020 р. - до 29 листопада 2020 року включно;

- оформлені актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р. від 30 листопада 2020 р. - до 30 грудня 2020 р. включно;

- оформлені актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 р. від 30 грудня 2020 р. - до 29 січня 2021 року включно.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем не виконано належним чином свої грошові зобов`язання.

Відповідачем частково розрахувався з позивачем за виконані роботи на загальну суму 1648496,80 грн, з яких 600625,85 грн грошовими коштами, а решта шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Отже, прострочена заборгованість відповідача становить 446000,00 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 17.01.2024.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

Як убачається із змісту договору про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020 він є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов`язання по оплаті виконаних робіт у строк, встановлений у п. 4.1 договору у сумі 446000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 30.11.2020 по 15.03.2024 у сумі 83966,64 грн та інфляційні втрати за період з 30.11.2020 по 29.02.2024 року у сумі 426675,69 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів cплати заборгованості за виконані роботи за договором, інфляційних втрат та 3% річних.

Під час судового розгляду, заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача наголосила, що договір є неукладеним, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Суд звертає увагу, що сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт без будь-яких застережень, тобто відповідач повністю прийняв роботи, виконані позивачем, і при цьому частково оплатив відповідні роботи.

Також суд зауважує, що у відзиві на позов відповідач визнає укладення договору, виконання та прийняття робіт, а також розмір заборгованості за договором на суму 446000,00 грн.

Посилання відповідача на форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання щодо оплати виконаних робіт за договором, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 12.03.2024 у справі №911/2635/22).

У постанові від 29.06.2023 у справі №922/999/22 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»; - сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

У постанові від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22 Верховний Суд зазначив: «посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022, суди не звернули уваги, що такий лист адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні… Оскільки дія листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. поширюється абсолютно на всіх суб`єктів господарювання, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій інстанції про те, що факт настання форс-мажору саме для відповідача у справі підтверджено таким листом.»

У постановах від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 23.08.2023 у справі №910/6234/22, від 13.12.2023 у справі №922/193/23 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, відповідач мав довести належними доказами, що у нього настали форс-мажорні обставини та що саме у зв`язку з їх настанням відповідач не міг виконати свої зобов`язання належним чином.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами наявність вказаних обставин.

Крім того, суд зауважує, що акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати складені та підписані сторонами ще в 2020 році, а відповідно до умов договору оплата за роботи має бути проведена протягом 30 календарних днів на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), тобто грошові зобов`язання відповідача виникли ще до введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Отже, прострочення грошових зобов`язань відповідача мало місце, зокрема у період з 30.11.2020 до 24.02.2022, однак відповідачем не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів наявності форс-мажорних обставин у період з 30.11.2020 до 24.02.2022.

Також, судом взято до уваги, що відповідно до п. 8.2 договору про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020 сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 (десяти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У свою чергу, відповідач не надав докази повідомлення позивача про відповідні обставини.

Згідно з частинами 1 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Клопотання відповідача у відзиві на позов про зменшення процентів річних суд вважає за необхідне відхилити, оскільки розмір заявлених до стягнення процентів річних відповідає розміру, встановленому законом, а тому обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні.

Відповідний висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22: «у справі, яка переглядається судом, суди встановили, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (частиною 2 статті 625 ЦК України), отже, в даному випадку були відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних, а тому суди неправильно застосували положення ст. 551, 625 ЦК України та ст. 233 ГК України (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №921/94/21). Таким чином, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення розміру 3% річних з урахуванням критеріїв розумності, справедливості та пропорційності, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №914/2453/21, від 20.02.2023 у справі №910/15411/21, від 07.03.2023 у справі №910/17556/21.».

Посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язань щодо оплати робіт через скрутне матеріальне становище як на підставу звільнення від відповідальності, суд вважає безпідставними, оскільки складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Це твердження також знаходить своє відображення в практиці Європейського суду з прав людини відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява №18357/91) та інші).

Пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів (правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №41/510 від 23.03.2010).

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б могли підтвердити виняткові обставини в контексті розгляду даної заяви для її задоволення, оскільки показники, які зазначені у фінансовій звітності відповідача, є результатом його господарської діяльності, а відповідно таке підприємство має самостійно нести відповідальність за неналежне планування своєї господарської діяльності та не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, передбачені законодавством України.

Господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Крім того, ризики від власної господарської діяльності відповідача не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначено у п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14, за загальним правилом, закріпленим в ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

Відповідачем було заявлено про застосування позовної давності.

Як підтверджується матеріалами справи, прострочення грошового зобов`язання настало з 30.11.2020 за актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. від 30 жовтня 2020 р., з 31.12.2020 за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р. від 30 листопада 2020 р., з 29.01.2021 за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 р. від 30 грудня 2020 р.

Повідомленням від 19.01.2023 відповідач повідомив про часткове погашення заборгованості за договором про закупівлю робіт №7/8-КС/20 шляхом зарахування зустрічних вимог. 08 лютого 2024 р. сторони склали та підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача за відповідним договором склала 446000,00 грн.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, враховуючи зазначене, перебіг строку розпочався заново з 08 лютого 2024 р.

Крім того, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Відповідними постановами КМУ карантин продовжувався і був відмінений постановою КМУ №651 з 30 червня 2023 року.

Тобто, карантин тривав з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а тому строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором не спливав протягом відповідного періоду.

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 було доповнено пунктом 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в чинній редакції у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, враховуючи переривання перебігу позовної давності, строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, а потім зупинення перебігу строку позовної давності на строк дії воєнного стану, звернення до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача відбулось в межах строку позовної давності, крім 3% річних, оскільки вони нараховані за період з 30.11.2020 по 15.03.2024 у сумі 83966,64 грн.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми позову, суд дійшов висновку, що позивач перевищив 3-х річний строк позовної давності. В зв`язку з чим та враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 83930,08 грн за період з 30.11.2020 по 06.11.2023.

Судові витрати зі сплати судового збору за позовом згідно з вимогами ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України 8 розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На день складання повного тексту рішення позивач не надав доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу. В зв`язку з чим заява позивача про надання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду залишається без розгляду.

Керуючись статтями 174, 193, 317 ГК України, статтями 11, 264, 267, 525, 526, 530, 625, 629, 837, 854 ЦК України, статтями 73 - 74, 76 - 80, 86, 123, 124, 126, 129, 130, 237, 238, 240, 241, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90. Код ЄДРПОУ 03361715) на користь Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (61045, м. Харків, вул. Джанкойська, 76. Код ЄДРПОУ 01416731) заборгованість за договором про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020 в сумі 446000,00 грн, інфляційні втрати за період з грудня 2020 року по жовтень 2023 року в сумі 426675,69 грн, 3% річних за період з 30.11.2020 по 06.11.2023 у сумі 83930,08 грн та судовий збір у сумі 11479,26 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "20" червня 2024 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.