ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/924/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Дереча І.В. - службове посвідчення №078984 від 30.01.2024,

від позивача-1: не прибув;

від позивача-2: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в особі

1) Міністерства освіти і науки України

2) Закладу вищої освіти "Подільський державний університет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд"

про стягнення 21 450,00 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 21450,00 грн. надміру сплачених ТОВ "Покрів Гранд-Буд" коштів за договором №46 від 13.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 16.04.2020 до договору поставки товару № 46 від 13.03.2020, відповідачем безпідставно збільшено ціни на товар (бензин). Така додаткова угода в силу дії ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент її укладення) є нікчемною. Проте, саме на підставі вказаної додаткової угоди Заклад вищої освіти "Подільський державний університет" сплатив, а Товариств з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (ТОВ "Солвінг Сістемс" отримав надміру сплачені кошти в сумі 21 450,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

17.01.2023 від позивача-2 до суду надійшли пояснення, відповідно до яких останній повідомив суд, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, підготовче засідання просив проводити без участі їх представника.

В послідуючому ухвалою суду від 21.02.2023 провадження у справі №906/924/22 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

05.03.2024 Господарський суд Житомирської області ухвалою поновив провадження у справі з 18.04.2024.

12.04.2024 до суду надійшла заява керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури за вх. № г.с. 01-44/1204/24 про зміну предмету позову. Згідно вказаної заяви прокурор просить прийняти до розгляду позовні вимоги у даній справі в наступній редакції:

"1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Солвінг Сістемс") (код ЄДРПОУ 42524688) на користь Міністерства освіти і науки України кошти в сумі 21 450 гривень, як безпідставно перераховані за договором №46 від 13.03.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Солвінг Сістемс") (код ЄДРПОУ 42524688) та Закладом вищої освіти "Подільський державний університет" (Подільський державний аграрно-технічний університет) (код ЄДРПОУ 22769675).

2. Стягнути з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102) судовий збір в сумі 2 481 грн."

В судовому засіданні 18.04.2024 прокурор повідомила, що просить стягнути безпідставно отримані кошти на користь Міністерства освіти і науки України, зважаючи на практику Верховного Суду, яким зроблено висновок, що прокурор не може ставити питання про стягнення коштів на користь юридичних осіб, зокрема навчальних закладів. Зважаючи на те, що Заклад вищої освіти "Подільський державний університет" є державним закладом, фінансування якого здійснюється Міністерством освіти і науки України, а останнє також визначено позивачем у справі, тому просять стягнути з відповідача на користь Міністерства освіти і науки України кошти в розмірі 21 450,00 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2024 суд прийняв до розгляду заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури за вх. № г.с. 01-44/1204/24 від 12.04.2024 про зміну предмету позову, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви.

21.05.2024 господарський суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Позивач-1 Міністерство освіти і науки України в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку документу "Ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті" від 21.05.2024 в його електронний кабінет.

Позивач-2 Заклад вищої освіти "Подільський державний університет" в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 01.11.2022, 08.12.2022, 01.02.2022, 05.03.2024, 18.04.2024, 21.05.2024, які належним чином направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд", з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/924/22 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з ч. 7 ст.120, п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "Покрів Гранд-Буд" про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/924/22 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою встановлено, що в січні 2020 року Подільським державним аграрно-технічним університетом (покупець) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-202001-31-002563-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09132000-3 - бензин (бензин А-92, А-95 - 20 000 літрів) та відомості про укладення 13.03.2020 з ТОВ "Солвінг Сістемс" договору № 46 поставки товару (Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (бензин А-92, бензин А-95) за ДК 021:2015-09132000-3 - "Бензин" (товар), в асортименті та в кількості згідно зі Специфікацією, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. Договору).

Місце поставки товару: за місцезнаходженням автозаправної станції постачальника (п. 4.2. Договору).

Відповідно до Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю 10 000 л бензину А-92 на суму 200 000 грн. (20 грн./л) та 10 000 л бензину А-95 на суму 208 000 грн. (20,8 грн./л), загалом на суму 408000 грн.

Укладенню договору закупівлі № 46 від 13.03.2020 передувало рішення тендерного комітету Подільського державного аграрно-технічного університету, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 22 від 24.02.2020 щодо визначення переможця відкритих торгів.

Вищезазначеним рішенням тендерного комітету, визнано переможцем закупівлі за кодом ДК 021:2015-091320000-3-"Бензин" ТОВ "Солвінг Сістемс".

Загальна вартість товарної продукції, яку постачальник зобов`язується поставити замовнику згідно Договору (включаючи ПДВ) складає 408000 грн. (п. 3.1 Договору).

У подальшому, 16.04.2020 між Подільським державним аграрно-технічним університетом та ТОВ "Солвінг Сістемс" укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до істотних умов договору № 46 від 13.03.2020.

Зокрема, сторони домовились змінити ціну товару та внести відповідні зміни по Договору на підставі ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни ціни на одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Зміни викладено в наступній редакції додатку № 1 - Специфікації:

"Бензин А-92 в кількості 9132,4201 л за ціною 21,90 грн., загальною вартістю - 200 000 грн.

Бензин А-95 в кількості 9369,3694 л за ціною 22,20 грн. загальною вартістю 208 000,00 грн.".

Отже, згідно внесених змін до Специфікації кількість товару, яку передбачається поставити складає 18501,7895 л бензину на суму 408000 грн., тобто зменшено кількість предмета закупівлі, а саме бензину на 1498,2105 л.

В обґрунтування зміни ціни і коливання ціни товару на ринку ТОВ "Солвінг Сістемс" надано:

1. Експертний висновок № ОИ-5995, серія ЕВ № 002618, дата складання 02.04.2020 від Запорізької торгово-промислової палати (а.с. 107-108), де зазначена ціна:

- на бензин А-92 - 24,81 грн./л;

- на бензин А-95 - 26,06 грн./л;

2. Довідку № 261/07-24 від 27.03.2020 від Дніпропетровської торгово-промислової палати (а.с. 109), де зазначена ціна:

- на бензин А-92 - 24,66 грн./л;

- на бензин А-95 - 25,74 грн./л

Проте, згідно з інформаційною довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 22.07.2020 №22-05/563 (а.с. 27) середньо-ринкові ціни на території України на бензин А-95 та А-92 з часу укладення Договору до укладення додаткової угоди №1 до Договору змінились лише в сторону зменшення.

Зокрема, середньоринкова ціна на:

- бензин А-92 по Україні станом на 13.03.2020 (дата укладення Договору) становила 25,41 грн./л; станом на 16.04.2020 (дата укладення додаткової угоди № 1) - 23,27 грн.;

- бензин А-95 по Україні станом на 13.03.2020 (дата укладення Договору) становила 26,42 грн./л; станом на 16.04.2020 (дата укладення додаткової угоди № 1) становила 24,28 грн./л.

Зменшення середньо-ринкової ціни на пальне по Україні з часу укладення Договору до укладення додаткової угоди № 1 до Договору прокурор також підтверджує інформацією, отриманою з загальнодоступних джерел - даних сайту index.rninfin.corn.ua (а.с. 41-42).

За час дії Договору покупцем перераховано постачальнику 286 650,00 грн. (бензину А-92 на суму 142 650,00 грн. та бензину А-95 на суму 144 00,00 грн.), постачальником поставлено Покупцеві 6500 л бензину А-92 та 6500 л бензину А-95, що підтверджується видатковими накладними від 15.12.2020№5181, від 28.10.2020 №4126, від 28.10.2020 №4115, від 26.09.2020 №2946, бід 15.07.2020 №2270, бід 02.06.2020 №1659, бід 16.04.2020 №934.

Вважаючи додаткову угоду № 1 від 16.04.2020 до Договору № 46 від 13.03.2020 нікчемною, прокурор відзначив, що замовник надміру сплатив, а ТОВ "Покрів Гранд-Буд" (ТОВ "Солвінг Сістемс") отримав кошти на загальну суму 21 450 грн.

Зокрема, за отримані 6500 л бензину А-92 та 6500 л бензину А-95 за умовами Договору №46 замовником оплачено 286 650 грн. (бензин А-92 - 142 650грн., бензин А-95 - 144 000,00 грн.); а при умові оплати аналогічної кількості товару (бензину А-92 по ціні 20 грн./л та бензину А-95 по ціні 20,8 грн./л) замовником було б сплачено 265 200,00 грн. (бензин А-92 - 130 000,00 грн., бензин А-95 - 135 200,00 грн.).

В послідуючому Наказом Міністерства освіти і науки України № 1273 від 15.10.2020 Подільський державний аграрно-технічний університет перейменовано у Заклад вищої освіти "Подільський державний університет".

Також слід відзначити, що згідно нотаріально-завіреного рішення єдиного учасника ТОВ "Солвінг Сістемс" від 03.11.2021, змінено назву товариства на ТОВ "Покрів Гранд-Буд", його місцезнаходження та вид діяльності юридичної особи.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7);

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38);

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40);

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).

Позивачами у даній справі визначено Міністерство освіти і науки України та ЗВО "Подільський державний університет".

Міністерство освіти і науки України згідно положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014 є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти.

Крім цього, відповідно вищевказаного положення на МОН України покладено здійснення контролю за діяльністю підприємств, установ та організацій що належать до сфери його управління, міністерство організовує планово-фінансову роботу на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.

Окрім того, відповідно до п.п. 1.1, 1.3. Статуту закладу вищої освіти "Подільський державний університет", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 1230 від 15.11.2021 (далі - Статут) університет є закладом вищої освіти державної форми власності, який передано та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Університет здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості.

Згідно розділу 4 Статуту, Міністерство освіти і науки України реалізує права та обов`язки уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу стосовно Університету як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває Університет. Міністерство освіти і науки України здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Університету.

Пунктом 9.5 Статуту передбачено, що фінансування університету здійснюється за рахунок коштів: загального фонду на підготовку фахівців у межах державного замовлення та проведення науково-дослідних робіт та спеціального фонду, який формується за рахунок: доходів від надання платних освітніх послуг; надходжень від господарської діяльності, плати за оренду приміщень і майна; коштів, одержаних за підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації фахівців, надання додаткових освітніх послуг згідно з укладеними договорами з юридичними й фізичними особами; інших доходів.

Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес МОН України.

Виходячи з наведеного вище, Міністерство освіти і науки України є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню коштами Закладу вищої освіти "Подільський державний університет", оскільки забезпечує фінансування вказаного закладу освіти. Також, у позові звертається увагу, що МОН України наділене владними повноваженнями, однак через неналежне виконання дій, спрямованих на захист власних інтересів у спірних правовідносинах, мало можливість, але стверджуване прокурором порушення інтересів держави не спростувало та до суду з відповідним позовом самостійно не звернулось.

Оскільки МОН України фінансує і контролює діяльність ЗВО "Подільський державний університет", а також уповноважене контролювати законність та ефективність використання навчальним закладом бюджетних коштів за договорами про закупівлю товарів, слід прийти до висновку, про те, що воно є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів державного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

ЗВО "Подільський державний університет" також є належним позивачем, оскільки є безпосередньо стороною договору № 46 від 13.03.2020.

Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою направлено на адресу Міністерства освіти і науки України лист за №52-7367вих-22 від 13.09.2022, у якому описувалися порушення інтересів держави, спричинені надмірною та безпідставною сплатою коштів на користь постачальника, що призвело до порушень вимог чинного законодавства та повідомлено про намір здійснення прокурором представництва у суду з вказаних вище підстав.

Також Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою листом від 13.09.2022 за №52-7366вих-22 повідомлено ЗВО "Подільський державний університет" про намір звернення до суду у зв`язку із виявленими порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні додаткової угоди до договору поставки товару № 46 від 13.03.2020.

Дані листи залишені позивачами без реагування.

Отже, зважаючи на нездійснення суб`єктами владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, дотримавшись вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури правомірно звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 632, 638 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" (Закон) (в редакції, що діяла станом на дату укладення Договору) договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

Пунктом 7 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Як встановлено судом між Подільський державний аграрно-технічний університет (ЗВО "Подільський державний університет") та ТОВ "Солвінг Сістемс" укладали додаткову угоду № 1 від 16.04.2020 про збільшення ціни на товар (бензин), внаслідок чого вартість 1 л бензину збільшилася для позивача більше, ніж визначених законом 10%.

Проаналізувавши вищенаведене, суд відзначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує особі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Пунктом 12.3. договору № 46 передбачено, що зміни, доповнення, додатки до даного Договору, його пролонгація будуть дійсні при умові, якщо вони здійснені в письмовій формі, підписані уповноваженими на це представниками обох сторін та скріплені печатками. У випадках не передбачених даним договором сторони керуються чинним законодавством.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Отже, в даному випадку за результатом підписання додаткової угоди № 1 від 16.04.2020, позивач-2, як наслідок мав збільшення ціни 1 л бензину на 16,73% загалом, у зв`язку з чим істотно зменшився обсяг товару, що мав бути поставлений відповідачу.

Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, та була змушена оплачувати газ за ціною вищою, аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм ціна. Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на газ повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи наведене, дії сторін договору з підвищення ціни за товар шляхом укладення додаткових(ої) угод(и) суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Згідно зі ст. 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За наведених обставин та з урахуванням наведених вище положень, суд дійшов висновку, що додаткова угода № 1 від 16.04.2020 до договору № 46 від 13.03.2020 є нікчемною. Нікчемність такої додаткової угоди (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором № 46 від 13.03.2020, тобто зобов`язання є договірними.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Задовольняючи позовні вимоги у зазначеній частині суд не застосовує частину 1 статті 670 ЦК України , а застосовує статтю 1212 ЦК України.

Оскільки суд встановив нікчемність додаткової угоди № 1 від 16.04.2020 до договору № 46 від 13.03.2020, отримані 6500 л бензину А-92 та 6500 л бензину А-95 підлягали оплаті в загальній сумі 265 200 грн. за встановленою у договорі ціною - 20,00 грн./л та 20,80 грн./л відповідно. Тоді, як були оплачені з урахування додаткової угоди № 1 від 16.04.2020 в загальній сумі 286 650 грн. за ціною 1л А-92 - 21,90 грн. та А-95 - 22,20 грн.

Таким чином, внаслідок укладання спірних додаткових угод до договору про збільшення ціни товару, замовник надмірно сплатив, а постачальник отримав кошти на загальну суму 21 450,00 грн.

Відповідач зобов`язаний повернути позивачу зазначені кошти в силу приписів статей 216, 1212 ЦК України, оскільки підстава їх набуття відпала.

За вказаного, позовні вимоги про стягнення 21 450,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Солвінг Сістемс") (11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Житомирська, 73, ід. код 42524688)

- на користь Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, вул. Проспект Перемоги, 10, ід. код 38621185) кошти в сумі 21 450,00 грн., як безпідставно перераховані за договором № 46 від 13.03.202, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" та Закладом вищої освіти "Подільський державний університет" (Подільський державний аграрно-технічний університет).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Житомирська, 73, ід. код 42524688)

- на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, Військоматський провулок, 3, ід. код 02911102) витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.06.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі в Електронний кабінет

+ на ел. пошту: kampod_oprok@khmel.gp.gov.ua

2 - Житомирській обласній прокуратурі на ел. пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua

3- позивачу-1 в Електронний кабінет

4 - позивачау-2 (рек.)

+ на ел. пошту: main@pdatu.edu.ua

4 - відповідачу (рек.)