ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа№910/1930/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Коробенка Г.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засіданні від 22.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited)

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 (повний текст рішення складено та підписано 23.11.2023)

у справі №910/1930/23 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Компанії «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited)

до 1) Держави Україна в особі Міністерства оборони України

2) Міністерства оборони України

3) Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_8»

4) Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Колотілова Олександра Олександровича

5) Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Кузьменко Світлани Іванівни

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Кабінет Міністрів України

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «ІНФОРМАЦІЯ_16»

про визнання недійсними рішень загальних зборів, наказу, довіреності та скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited) (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Держави Україна в особі Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 1), Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 2), Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_8» (далі по тексту - відповідач 3, ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»), Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Колотілова Олександра Олександровича (далі по тексту - відповідач 4), Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Кузьменко Світлани Іванівни (далі по тексту - відповідач 5) з такими позовними вимогами: визнати недійсним з моменту прийняття наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 року «Про здійснення представництва»; визнати недійсною з моменту прийняття довіреності від 07.11.2022, виданої Міністерством оборони України, якою уповноважено ОСОБА_2 представляти Міністерство на загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»; визнати недійсними з моменту прийняття всіх рішень позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 07.11.2022, оформлені протоколом №1 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», що відбулись 07.11.2022; визнати недійсним з моменту прийняття Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в редакції, затвердженій рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 07.11.2022, оформленим протоколом №1 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»; визнати недійсними з моменту прийняття всіх рішень позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 09.11.2022, оформлені протоколом №2 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», що відбулись 09.11.2022; визнати недійсним з моменту прийняття Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в редакції, затвердженій рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 09.11.2022, оформленим протоколом №2 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»; визнати недійсними з моменту прийняття всіх рішень позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», оформлені протоколом №3 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», що відбулись 06.12.2022; визнати недійсним з моменту прийняття Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в редакції, затвердженій рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 06.12.2022, оформленим протоколом № 3 позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»; скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДР) щодо змін до відомостей про юридичну особу, 07.11.2022 15:54:11, 1000741070124002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора; скасувати реєстраційну дію в ЄДР щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 08.11.2022 15:53:36, 1000741070125002352, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора; скасувати реєстраційну дію в ЄДР щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 09.11.2022 13:20:49, 1000741070126002352, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; скасувати реєстраційну дію в ЄДР щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 09.11.2022 18:55:44, 1000741070127002352, Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора; скасувати реєстраційну дію в ЄДР щодо виправлення помилок, 18.11.2022 12:25:30, 1000747770128002352, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора; скасувати реєстраційну дію в ЄДР щодо виправлення помилок, 18.11.2022 12:35:48, 1000747770129002352, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора; скасувати реєстраційну дію в ЄДР щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 06.12.2022 16:39:49, 1000741070130002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, Кузьменко С.І., Восьма київська державна нотаріальна контора.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 «Про примусове відчуження майна» №290 від 06.11.2022 безпідставно відбулося відчуження акцій, емітованих ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», власником яких є позивач. За твердженням позивача, задля забезпечення обороноздатності держави та мобілізаційних потужностей мало б відбутися відчуження саме виробничих потужностей ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», а не акцій позивача. Відповідач 1 не мало законних повноважень видавати довіреність та уповноважувати третіх осіб представляти його інтереси на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», оскільки участь у загальних зборах від імені НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» мав брати представник, уповноважений на це довіреністю, виданою саме НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції Закону від 17.09.2008 №514-VI, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон) та Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в редакції від 17.02.2022, а не відповідачем 1. При цьому Наказ Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 «Про здійснення представництва» не відповідає приписам статті 19 Конституції України, постанові Кабінету Міністрів України від 03.11.2022 №1233 «Про внесення змін до Статуту АТ «НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» та Положенню про Міністерство оборони України.

За твердженням позивача, рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» є незаконними (недійсними) за відсутності належних повноважень у представників акціонерів, оскільки від імені НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» - акціонера, який володіє 50+1% акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», участь у таких зборах брав представник, уповноважений довіреністю від відповідача 1, яка видана в порушення вимог статті 39 Закону України «Про акціонерні товариства», а тому спірні рішення загальних зборів акціонерів є незаконними через відсутність необхідного кворуму (100%) на зборах.

Також позивач зазначає про порушення порядку призначення наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», оскільки всупереч вимог статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції Закону від 17.09.2008 № 514-VI, рішеннями загальних зборів від 07.11.2022 обрано наглядову раду товариства, яка складається виключно з представників акціонерів, та у складі якої відсутні незалежні члени (незалежні директори). Так само наявні підстави і для визнання недійсним рішення загальних зборів від 06.12.2022 та затвердженої ним редакції Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8». Позивач, заявляючи даний позов, посилається на порушення його права власності на пакет акцій, відчужених на підставі оспорюваних рішень.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.03.2023 залучив до участі у справі №910/1930/23 Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів (далі по тексту - третя особа 1).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.04.2023 залучив до участі у справі №910/1930/23 Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів (далі по тексту - третя особа 2) та Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «ІНФОРМАЦІЯ_16» в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів (далі по тексту - третя особа 3).

Господарський суд міста Києва рішенням від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що примусове відчуження у позивача у власність Держави України в особі Міністерства оборони України для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 12,8909% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» обумовлене суспільною необхідністю, що в подальшому забезпечить ефективне управління активами товариства, та як наслідок оперативне прийняття рішень щодо забезпечення держави нафтою та нафтопродуктами в умовах правового режиму воєнного стану, а тому з 06.11.2022 позивач перестав бути власником акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», їх новим власником є Держава України в особі Міністерства оборони України. Позивач станом на дату проведення загальних зборів від 07.11.2022, 09.11.2022, 06.12.2022 вже не був акціонером ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», що вказує на відсутність порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача, прийнятими рішеннями, тоді як вказані рішення прийняті з дотриманням порядку скликання, проведення, за наявності кворуму.

Крім того, враховуючи те, що з 06.11.2022 позивач перестав бути власником акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», прийняті Міністерством оборони України наказ №357 від 07.11.2022 «Про здійснення представництва» та довіреність від 07.11.2022 щодо уповноваження ОСОБА_2 представляти інтереси Міністерства на загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» не порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем не заявлено вимогу про витребування майна (акцій емітента ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 6 990 549 штук, номінальною вартістю 0,25 грн), заявлені позивачем позовні вимоги не призведуть до відновлення права власності позивача на такі акції та становища позивача в якості акціонера ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8».

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23, скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції надав оцінку обставинам щодо правомірності примусового відчуження у позивача акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які не стосуються предмету доказування у даній справі.

Як зазначає позивач, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення загальних зборів від 07.11.2022 не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки проведення таких зборів було можливе за умови перебування пакету акцій на рахунку позивача. У зв`язку із порушенням права власності позивача на цінні папери (акції) порушено його право на участь у загальних зборах акціонерів і додатковим підтвердження такого порушення є рішення загальних зборів акціонерів від 07.11.2022 (протокол №1 від 07.11.2022), рішення загальних зборів акціонерів від 09.11.2022 (протокол №2 від 09.11.2022), рішення загальних зборів акціонерів від 06.12.2022 (протокол №3 від 06.12.2022), чим пояснюється об`єктивна необхідність окремого оскарження вказаних рішень, наказу, довіреності та реєстраційних дій.

Позивач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є окремою підставою для скасування судового рішення відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України (дала по тексту - ГПК України), оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №910/9563/23 про визнання недійсним з моменту прийняття наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 «Про примусове відчуження майна» (військова частина НОМЕР_1 ) №293 від 06.11.2022 у частині, що стосуються простих іменних акцій бездокументарної форми існування, випущені Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 54 425 312 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 3,6742 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі, які належать Компанії ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІНФОРМАЦІЯ_9); простих іменних акцій бездокументарної форми існування, випущені Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 59 997 622 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,0504 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі, які належать Компанії ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІНФОРМАЦІЯ_9); визнання недійсним з моменту прийняття наказу командира військової частини НОМЕР_2 №245 від 06.11.2022 у частині, що стосуються простих іменних акцій бездокументарної форми існування, випущені Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 54 425 312 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 3,6742 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі, які належать Компанії ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІНФОРМАЦІЯ_9); простих іменних акцій бездокументарної форми існування, випущені Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 59 997 622 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 4,0504 % від загальної кількості акцій у статутному капіталі, які належать Компанії ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІНФОРМАЦІЯ_9); визнання недійсним Акта №4 від 06.11.2022 про примусове відчуження або вилучення частини майна, що стосується вказаних вище цінних паперів; визнання недійсним з моменту прийняття рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022 №1320 «Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентами яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», АТ «ІНФОРМАЦІЯ_10», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_11», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_12» в частині, що стосується вказаних вище цінних паперів.

Визнання недійсним з моменту прийняття наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 «Про примусове відчуження майна» (військова частина НОМЕР_1 ) №293 від 06.11.2022, наказу командира військової частини НОМЕР_2 №245 від 06.11.2022, акта №1 від 06.11.2022 про примусове відчуження або вилучення майна в межах розгляду справи №910/9563/23 матиме преюдиційне значення для даної справи.

Крім того, як зазначає позивач, судом першої інстанції не було надано оцінки усім його доводам, наведеним на обґрунтування позовних вимог. Зокрема, судом першої інстанції не надано оцінки щодо того, що проводячи позачергові збори акціонерів від 07.11.2022 та від 06.12.2022 відповідно до порядку встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022 представники Держави діяли не в установлений законом спосіб, як наслідок не створюють юридичних наслідків, крім відповідальності.

Також судом першої інстанції не було надано оцінки незаконності оспорюваних рішень внаслідок відсутності повноважень у представників акціонерів, які діяли на підставі наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 та довіреності від 07.11.2022, виданої Міністерством оборони України; через факт відсутності набрання чинності рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1320 від 06.11.2022; відсутності кворуму; присутність на загальних зборах акціонерів 07.11.2022 та 09.11.2022 учасників іншого товариства; порушення порядку призначення наглядової ради Товариства; недійсність рішення загальних зборів акціонерів від 06.12.2022, на підставі якого внесено зміни до Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які суперечать частині 4 статті 53 Закону.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 апеляційну скаргу Компанії «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1930/23; відкладено розгляд питання пов`язаного з рухом апеляційної скарги Компанії «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23.

Матеріали справи №910/1930/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 11.01.2024. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.01.2024 задовольнив клопотання та поновив Компанії «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited) пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 19.02.2024 об 11 год. 45 хв.

Третя особа 1 згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача, який надійшов на адресу Північного апеляційного господарського суду 02.02.2024, заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, посилаючись на дотримання законодавчо встановлених підстав для застосування процедури примусового вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану; безпідставність тверджень позивача про неможливість відчуження майна у вигляді акцій під час правового режиму воєнного стану; безпідставність тверджень позивача про порушення порядку проведення загальних зборів акціонерів; протиправне втручання позивача у господарську діяльність ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»; хибні твердження позивача щодо заборони відчуження майна іноземних компаній, які перебувають на території України; неналежний спосіб захисту та відсутність порушеного права позивача; неможливість застосування до спірних правовідносин положень Енергетичної хартії; не порушення судом першої інстанції норм процесуального Закону щодо надання оцінки доводам позивача.

05.02.2024 третьою особою 2 сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу позивача, за яким третя особа 2 заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, з проханням залишити рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 без змін. В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу позивача третя особа 2 посилається на правильні висновки суду першої інстанції про те, що з 06.11.2022 власником пакету акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» є Держава України в особі Міністерства оборони України, а тому рішення загальних зборів акціонерів від 07.11.2022, від 09.11.2022 та від 06.12.2022 не стосуються прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому позачергові загальні збори акціонерів від 07.11.2022, від 09.11.2022 та від 06.12.2022 відбулись із дотриманням порядку їх скликання та проведення. Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022 №1318, №1319 набрали чинності з наступного за днем їх опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та у судовому порядку не оскаржувалися. Водночас рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо прийняття відповідних нормативно-правових актів в умовах воєнного стану для врегулювання особливостей діяльності учасників ринків капіталу, у тому числі, особливостей проведення загальних зборів акціонерного товариства, віднесено до компетенції Комісії та є обов`язковими для виконання у даній сфері. Щодо набрання чинності рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022 №1320, то вказане рішення набирає чинності з дати його прийняття в силу Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, а тому твердження позивача про оприлюднення на офіційному вебсайті є помилковим.

07.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив відповідача 2 на апеляційну скаргу позивача, згідно якого заявник заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції від 05.10.2023 у даній справі, посилаючись на наступне. Суд першої інстанції правильно надав оцінку правомірності відчуження у позивача акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», оскільки таке відчуження переслідувало стратегічну мету та обумовлене суспільною необхідністю. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушеного права позивача у зв`язку із прийняттям оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів.

Щодо доводів апелянта про необґрунтовану відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про зупинення, то як зазначає відповідач 2, суд першої інстанції правильно встановив відсутність об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №910/9563/23, при цьому клопотання позивачем заявлено 13.07.2023, після того як суд першої інстанції 27.06.2023 закрив підготовче провадження.

Крім того, згідно заперечень відповідача 2 рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 07.11.2022, від 09.11.2022 та від 06.12.2022 проведені у порядку, визначеному законодавством та з урахуванням особливостей, визначених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022 «Щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій». Щодо повноважень представників, то відповідач 2 вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наказ Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 «Про здійснення представництва» є актом ненормативного характеру (індивідуальної дії) та не стосується прав та обов`язків позивача та відповідно їх не порушує, так само не стосується прав та обов`язків позивача довіреність від 07.11.2022.

Стосовно набрання чинності рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022 №1320, то, на переконання відповідача 2, такі доводи позивача є помилковими, оскільки вказане рішення містить конкретні приписи, звернені до окремих осіб, не встановлюють загальних правил поведінки, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпує свою дію, що дозволяє віднести його до актів ненормативного (індивідуального) характеру.

06.02.2023 відповідачем 2 сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований Північним апеляційним господарським судом 07.02.2024. Відповідач 2 згідно відзиву на апеляційну скаргу позивача зазначає, що на підставі Указу Президента України №64/200 від 25.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 25.02.2022 №2102-ІХ, Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про передачу, примусове відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», наказу Верховного Головнокомандувача Збройний Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК «Про рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.11.2022» ІНФОРМАЦІЯ_6 для забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану прийнято рішення у формі наказу від 06.11.2022 №290 «Про примусове відчуження майна» (далі - Наказ №290) щодо примусового відчуження у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усіх акцій емітентом яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», що належить фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам 100% акцій яких належить державі. В подальшому, командиром військової частини НОМЕР_2 проведене примусове відчуження майна, про що складено Акт №1 від 06.11.2022.

Станом на час прийняття оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів позивач вже не був акціонером ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» та носієм корпоративних прав, оскільки право власності на акції вже перейшло до Держави, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Водночас є необґрунтованими доводи позивача про порушення порядку проведення загальних зборів акціонерів та повноважень Міністерства оборони України здійснювати управління корпоративними правами. Загальні збори акціонерів за спірними рішеннями проведено у порядку, визначеному чинним законодавством України та з урахуванням рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022 «Щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій», у яких взяли участь уповноважені представники акціонерів, яким належить 100 відсотків голосуючих акцій, з усіх питань порядку денного прийнято рішення прийнято одноголосно, про що складено відповідні протоколи.

Відповідач 2 щодо позовних вимог про скасування реєстраційних дій зазначає про їх передчасність з огляду на положення статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Також відповідач 2 посилається на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/9563/23, а тому суд першої інстанції правомірно відхилив таке клопотання позивача.

07.02.2024 третьою особою 3 сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу позивача. Третя особа 3 зі змісту вказаного відзиву заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача та просить суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 без змін, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням процесуального Закону, з наданням оцінки всім обставинам справи, зокрема щодо правомірності відчуження акцій у власність держави. Також третя особа 3 зазначає про правильність висновку суду першої інстанції про відсутність порушеного права та охоронюваного законом інтересу у спірних правовідносинах, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки станом на дату прийняття спірних рішень загальними зборами акціонерів позивач перестав бути власником акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», з 06.11.2022 їх власником стала Держава Україна в особі Міністерства оборони України. Так само не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача прийнятим Міністерством оборони України наказом від 07.11.2022 №357 «Про здійснення представництва» та довіреністю від 07.11.2022.

Крім того, як зазначає третя особа 3, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №910/9563/23.

19.02.2024 розгляд справи №910/1930/23 не відбувся у зв`язку із оголошенням у місті Києві «повітряної тривоги». Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.02.2024 призначив розгляд справи №910/1930/23 на 18.03.2024 на 10 год. 30 хв. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 справу №910/1930/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Коробенко Г.П., Демидова А.М.

Судове засідання у справі призначене на 18.03.2024 знято з розгляду у зв`язку із зміною складу колегії суддів. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.03.2024 призначив розгляд справи №910/1930/23 на 22.04.2024 на 10 год. 30 хв. Відповідачі 4, 5 своїх представників, чи особисто, у судове засідання, призначена на 22.04.2024, не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом доставки ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 до їх електронних кабінетів.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача у справі №910/1930/23 розглядається за відсутності відповідачів 4, 5, повідомлених належним чином.

У судовому засіданні 22.04.2024 представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники відповідачів 1-3, третіх осіб 1-3 у судовому засіданні 22.04.2024 заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як зазначає позивач у позові, з посиланням на виписку про стан рахунку у цінних паперах (т.1 а.с. 50) останній станом на 06.11.2022 був власником простих бездокументарних іменних акцій, емітентом яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 6 990 549 штук, номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 12,8909% від загальної кількості акцій у статутному капіталі Товариства.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції ІНФОРМАЦІЯ_13 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022; з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022; з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022; з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022; з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №58/2023 від 06.02.2023; з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023; з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023; з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023; з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 і триває наразі.

06.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ №290 ДСК «Про примусове відчуження майна», яким відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК «Про рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.11.2022», наказано:

1. Примусово відчужити у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», ідентифікаційний код 00135390, що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.

2. Уповноважити командира військової частини НОМЕР_2 на підписання актів про примусове відчуження майна, зазначеного в пункті 1 цього наказу від імені військового командування та зобов`язати його провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна та забезпечення проведення оцінки примусово відчуженого майна.

06.11.2022 командиром військової частини НОМЕР_2 складено акт №1 про примусове відчуження або вилучення майна.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням №1318 від 06.11.2022 «Щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій» вирішено:

1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, можуть бути проведені з урахуванням особливостей, встановлених цим рішенням.

2. У разі якщо в одному місці зібралися акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, вони мають право прийняти будь-яке рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів такого товариства відповідно до закону та/або статуту акціонерного товариства.

3. Усі рішення, прийняті відповідно до пункту 2 цього рішення, оформляються у вигляді протоколу загальних зборів відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про акціонерні товариства», що підписується усіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками).

4. Рішення, прийняте на таких загальних зборах, вважається дійсним, за умови виконання всіх таких вимог: 1) на кінець операційного дня дати складання протоколу загальних зборів (дати проведення загальних зборів) складено реєстр акціонерів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України; 2) відповідно до реєстру акціонерів, складеного згідно з вимогами пункту 1 цієї частини, акціонери (їх представники), які взяли участь у таких загальних зборах, є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства; 3) протокол загальних зборів підписано всіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками); 4) загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього рішення, не може перевищувати п`яти осіб.

5. Положення статей 33-48 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку скликання та проведення загальних зборів не застосовуються до загальних зборів, проведених відповідно до вимог цього рішення.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1319 від 06.11.2023 «Щодо внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 вересня 2022 року № 1183» вирішено: пункт перший рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 вересня 2022 року №1183 викласти в такій редакції: « 1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства або учасників корпоративного інвестиційного фонду можуть бути проведенні виключно одним з наступних шляхів: дистанційного проведення відповідно до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду; проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до порядку встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022р.»

06.11.2022 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1320 «Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», АТ «ІНФОРМАЦІЯ_10», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_11», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_12», яким вирішено:

1. Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» сформувати станом на дату прийняття цього рішення та надати Міністерству оборони України для складання та надання ним депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, розпоряджень на проведення депозитарних операцій, передбачених цим рішенням, із зазначенням кількості цінних паперів перелік клієнтів Центрального депозитарію, на рахунках у цінних паперах яких обліковуються акції емітентів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», АТ «ІНФОРМАЦІЯ_10», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_11», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_12», крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, згідно переліку.

2. Депозитарній установі, у якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, надати Центральному депозитарію відповідні розпорядження для проведення передбачених цим рішенням депозитарних операцій та після виконання Центральним депозитарієм операцій переказу акцій емітентів на її рахунок у цінних паперах згідно п. 3 цього рішення здійснити зарахування прав на зазначені акції на рахунок держави.

При цьому, у розпорядженнях на проведення облікових операцій, що подаються Міністерством оборони України депозитарній установі, відомості про контрагента та кількість акцій емітентів в такому розпорядженні зазначаються відповідно до переліку клієнтів Центрального депозитарію, наданого Центральним депозитарієм відповідно до п. 1 цього рішення.

3. Центральному депозитарію здійснити безумовні операції щодо переказу акцій емітентів на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, з рахунків депозитарних установ, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів обліковуються акції емітентів, крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам 100% акцій яких належать державі, перелік яких зазначений у таблиці п. 1 цього рішення.

Переказ акцій емітентів здійснюється Центральним депозитарієм без збереження режиму обтяжень та/або обмежень.

4. Депозитарним установам, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі, обліковуються акції емітентів, за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію здійснити списання акцій емітентів з цих рахунків у цінних паперах.

5. Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітентів, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для здійснення Центральним депозитарієм та депозитарними установами передбачених цим рішенням операцій.

Центральному депозитарію забезпечити збереження обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами випусків акцій емітентів, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію.

6. Для проведення передбачених цим рішенням операцій Центральному депозитарію: здійснити розблокування усіх акцій емітентів/прав на акції емітентів, що були заблоковані депозитарними установами на підставі розпоряджень клієнтів, депонентів, керуючих рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів для виставлення цінних паперів на продаж; сформувати та надати ПАТ «Розрахунковий центр» передбачений укладеним з Розрахунковим центром договором документ для здійснення операцій щодо проведення у відповідність даних системи клірингового обліку.

7. Розрахунковому центру відразу після отримання від Центрального депозитарію передбаченого п. 6 цього рішення документу при необхідності здійснити операції для приведення у відповідність даних системи клірингового обліку.

8. Центральний депозитарій здійснює відміну усіх невиконаних розпоряджень депозитарних установ на переказ акцій емітентів, наданих Центральному депозитарію до прийняття цього рішення.

9. Центральний депозитарій відмовляє у виконанні розпоряджень на проведення депозитарних операцій депозитарним установам, які не виконали передбачені цим рішенням операції, до усунення останніми розбіжностей в депозитарному балансі.

10. Центральному депозитарію довести до відома депозитарних установ, на рахунках у цінних паперах яких в Центральному депозитарії обліковуються акції емітентів, дане рішення.

11. Це рішення набирає чинності з дня його прийняття.

Міністерством оборони України 07.11.2022 на виконання наказу Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК «Про рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05.11.2022» наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 06.11.2022 №292 «Про примусове відчуження майна», з метою ефективного управління корпоративними права держави та реалізації повноважень Міністерства оборони України як представника НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16», що є акціонером ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» видано наказ №357 «Про здійснення представництва» (т. 2 а.с. 230-231), яким ОСОБА_3 наказано бути представником Міністерства оборони України, яке представляє інтереси НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16», як акціонера, який володіє простими акціями ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» на Загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022 з такими правами: 1. Брати участь від імені НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» у загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022. 2. Брати участь у голосуванні на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022, з усіх питань, які розглядаються на цих зборах. 3. Заповнювати та підписувати від імені НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» установчі документи ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», статути та зміни до них. 4. Достроково припиняти повноваження членів Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8». 5 Обрати членів Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . 6. Затверджувати умови цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», та визначити уповноважену особу на їх підписання. 8. Підписувати від імені НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» протоколи загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», а також будь-які інші документи, що пов`язані з представництвом НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» як акціонера на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022. 8. Призначити розпорядника рахунком ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в Центральному депозитарії цінних паперів. 9. Представляти НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» як акціонера ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в усіх органах державної влади і управління, у органах Міністерства юстиції України, у тому числі нотаріальних органах, інших суб`єктах державної реєстрації, територіальних органах Міністерства юстиції України, Центральному депозитарію цінних паперів.

На підставі довіреності Міністерства оборони України від 07.11.2022 (т. 2 а.с. 232-233) уповноважено ОСОБА_2 бути дійсним і законним представником Міністерства, уповноваженим від його імені і за дорученням представляти Міністерство як акціонера на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022, а також вчиняти дії для виконання рішень, прийнятих цими загальними зборами акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», зокрема зазначені нижче, а саме: 1. Брати участь від імені Міністерства у загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022. 2. Брати участь у голосуванні на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022, з усіх питань, які розглядаються на цих зборах. 3. Заповнювати та підписувати від імені Міністерства установчі документи ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», статути та зміни до них. 4. Достроково припиняти повноваження членів Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8». 5 Обрати членів Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . 6. Затверджувати умови цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», та визначити уповноважену особу на їх підписання. 8. Підписувати від імені Міністерства протоколи загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», а також будь-які інші документи, що пов`язані з представництвом Міністерства як акціонера на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022. 8. Призначити розпорядника рахунком ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в Центральному депозитарії цінних паперів. 9. Представляти Міністерство як акціонера ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в усіх органах державної влади і управління, у органах Міністерства юстиції України, у тому числі нотаріальних органах, інших суб`єктах державної реєстрації, територіальних органах Міністерства юстиції України, Центральному депозитарію цінних паперів.

07.11.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_8», оформлені протоколом №1 (т.1 а.с. 53-60), проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», складеного станом на кінець операційного дня 07.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» складає 54 228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн.

Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54 228 510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

07.11.2022 на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» прийняті наступні рішення:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_3 , Член лічильної комісії: ОСОБА_2 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_2 , обрати Секретарем Загальних зборів - ОСОБА_3 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

4. Достроково припинити повноваження членів Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», повноваження яких є чинними станом на 07.11.2022.

5. Обрати членами Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

6. Затвердити умови цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», що додаються. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_2 підписати цивільно-правові договори (контракти), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8».

7. Припинити повноваження чинних розпорядників рахунку ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в Центральному депозитарії цінних паперів. Призначити, тимчасово, до призначення нового персонального складу виконавчого органу ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», розпорядником рахунку в цінних паперах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» в Центральному депозитарії цінних паперів ІНФОРМАЦІЯ_16 .

09.11.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_8», оформлені протоколом №2 (т.1 а.с. 61-70), проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», складеного станом на кінець операційного дня 09.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» складає 54 228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54 228 510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

09.11.2022 на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» прийняті наступні рішення:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_3 , Член лічильної комісії: ОСОБА_2 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_2 , обрати Секретарем Загальних зборів - ОСОБА_3 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

4. Змінити колективний виконавчий орган (Правління) на одноособовий виконавчий орган (Директор). Припинити повноваження Голови Правління ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_9 . Припинити повноваження Членів Правління ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

5. Обрати Директором ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» Корецького Сергія Федоровича з 09.11.2022.

6. Затвердити умови контракту, що укладатиметься з Директором ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», що додається. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_2 підписати контракт, що укладатиметься з Директором ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8».

06.12.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_8», оформлені протоколом №3 (т.1 а.с. 67-70), проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», складеного станом на кінець операційного дня 06.12.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» складає 54 228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54 228 510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

06.12.2022 на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» прийняті наступні рішення:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_3 , Член лічильної комісії: ОСОБА_2 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_2 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_3 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

На підставі прийнятих рішень Загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» були вчинені відповідні реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін до відомостей про юридичну особу, а саме: 07.11.2022 15:54:11, 1000741070124002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; 08.11.2022 15:53:36, 1000741070125002352, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; 09.11.2022 13:20:49, 1000741070126002352, Зміна Інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; 09.11.2022 18:55:44, 1000741070127002352, Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДР), витяг від 11.11.2022 (т. 1 а.с. 185-204).

В подальшому, до ЄДР внесено наступні записи: 18.11.2022 12:25:30, 1000747770128002352, виправлення помилок, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора; 18.11.2022 12:35:48, 1000747770129002352, виправлення помилок, Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора, про що зазначено у витягу з ЄДР від 22.11.2022 (т.1 а.с. 211-238).

В подальшому, до ЄДР внесено наступні записи: 06.12.2022 16:39:49, 1000741070130002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Кузьменко С.І., Восьма київська державна нотаріальна контора, про що зазначено у витягу з ЄДР від 08.12.2022 (т.1 а.с. 239-266).

Спір виник через те, що, на думку позивача, рішення є неправомірними, оскільки прийняті на підставі загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 07.11.2022, від 09.11.2022 та від 06.12.2022, проведених не у порядку та у спосіб, визначений законом, зокрема, за відсутності 100% кворуму, а тому, затверджені ними редакції статуту ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» та вчинені на їх підставі реєстраційні дії є незаконними.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції ІНФОРМАЦІЯ_13 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022; з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022; з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022; з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022; з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №58/2023 від 06.02.2023; з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023; з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023; з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023; з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 і триває наразі.

Вказані обставини є загальновідомими та не потребують доказуванню в силу частини 3 статті 75 ГПК України.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено військовому командуванню (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14, Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Пунктом 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно із статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Частинами 2, 3 та 6 статті 353 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов`язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв`язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

В силу частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам (частина 1 статті 194 ЦК України, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Цінні папери, як встановлено частиною 7 статті 139 Господарського кодексу України, є особливим видом майна суб`єктів господарювання.

За своєю правовою природою примусове відчуження майна у власника в умовах воєнного стану є реквізицією.

Під реквізицією (від лат. «requsitio» - вимога) варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника за надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без нього.

Метою реквізиції є усунення наслідків або запобігання наслідкам, що виникли або можуть виникнути через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України.

Умовами застосування реквізиції є: наявність закону, який регулює порядок її здійснення; надзвичайні обставини, які зумовлюють потребу відчуження майна; попереднє або наступне повне відшкодування вартості майна.

З огляду на те, що реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини.

Як визначено у Роз`ясненні Верховного Суду від 15 березня 2022 року, норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності й інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу. При цьому необхідно зважати й на практику Європейського суду з прав людини. Наприклад, у рішенні ЄСПЛ від 13 вересня 2005 року у справі «Іванова проти України» (заява №74104/01, §35) вказано, що позбавлення власності може бути виправдане лише в тому випадку, якщо наявно, inter alia, що воно здійснене «у інтересах суспільства» і «відповідно до вимог, передбачених законом». Більше того, має бути досягнутий «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу суспільства і вимогами захисту основних прав осіб.

Конституційний Суд України (Перший сенат) у рішенні від 05.06.2019 №3-р(I)/2019 вказав, що право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів (абзац сьомий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини).

Отже, потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану є значними та полягають, як у забезпеченні потреб безпеки та оборони країни, так і в забезпеченні потреб населення, якому держава гарантує право на достатній життєвий рівень.

Публічне акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_8» є нафтопереробною компанією, однією з найбільших виробників нафтопродуктів в Україні, а продукція, вироблена цим підприємством, в умовах правового режиму воєнного стану критично необхідна як для забезпечення потреб Збройних Сил України та енергетичного сектору країни, так і для забезпечення потреб населення.

Таким чином, відчуження майна ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», в тому числі акцій товариства, на користь Держави України та можливість здійснювати управління цим Товариством в інтересах обороноздатності, стратегічної безпеки та як наслідок забезпечення належної життєдіяльності країни та її населення, призведе до досягнення стратегічної мети - певної стабільності на ринку нафти та нафтопродуктів, комплексного розв`язання існуючих проблем щодо забезпечення нафтопродуктами, як Збройних Сил України, так і населення країни.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що примусове відчуження у позивача у власність Держави України в особі Міністерства оборони України для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 12,8909% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» обумовлене суспільною необхідністю, що в подальшому забезпечить ефективне управління активами товариства, та як наслідок оперативне прийняття рішень щодо забезпечення держави нафтою та нафтопродуктами в умовах правового режиму воєнного стану.

Доводи позивача про те, що суд першої інстанції надав оцінку обставинам щодо правомірності примусового відчуження у позивача акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які не стосуються предмету доказування у даній справі не заслуговують на увагу, оскільки на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів за фондового ринку рішеннями від 06.11.2022 №1320 «Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», АТ «ІНФОРМАЦІЯ_10», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_11», ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_12» Національним депозитарієм України здійснено списання пакета акцій з належних позивачу рахунків в цінних паперах, що стало наслідком проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у новому складі акціонерів, змін Статуту та керівництва Товариства, і такі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» оспорюються позивачем, із наведенням вищезазначених обставин у позові.

Вказане рішення Національної комісії з цінних паперів за фондового ринку, на підставі якого Національним депозитарієм України здійснено списання пакета акцій з належних позивачу рахунків в цінних паперах на користь Держави в особі Міністерства оборони України, яке набрало чинності з дня його прийняття 06.11.2022, про що зазначено у пункті 11 цього рішення, позивачем у встановленому законодавством порядку не оскаржено.

Таким чином, з 06.11.2022 позивач перестав бути власником акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», новим їх власником є Держава України в особі Міністерства оборони України. Станом на 07.11.2022 - дата проведення оспорюваних позивачем позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», позивач вже не був власником акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», про що свідчить виписка про операції з цінними паперами, надана позивачем до позову (т.1 а.с. 52).

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.

За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на позивача.

Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, які пов`язані із правом власності на акції ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» та правами, які виникають у акціонерів у зв`язку з володінням цими акціями, тобто, зазначає про порушення його корпоративних прав та інтересів.

У частині другій статті 4 ГПК визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про акціонерні товариства», у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Згідно із частиною 1 статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Відповідно до частин 2, 3 статті 96-1 ЦК України корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.

Корпоративні права - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Отже, реалізація корпоративних прав, у тому числі, права на управління юридичною особою шляхом участі у загальних зборах акціонерів, нерозривно пов`язане з правом власності на акції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, з 06.11.2022 власником акцій ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» є Держава України в особі Міністерства оброни України у зв`язку з чим починаючи з 06.11.2022 позивач перестав бути акціонером ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» та носієм відповідних корпоративних прав.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі №910/1993/23 виснував, що між акціонером та юридичною особою існує відповідний правовий зв`язок, що пов`язаний з належністю такому акціонеру права на акції юридичної особи, а також тих правомочностей, які виникають у зв`язку з володінням цими акціями.

При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що такий правовий зв`язок не виникає між акціонерним товариством та третіми особами, яким право на його акції не належать, оскільки це суперечить сутності корпоративних відносин як таких.

Згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №916/2164/20: «Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин».

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №918/456/20: «Порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи - не учасники товариства не наділені.

Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/7847/17, від 16.10.2018 у справі №910/15792/14, від 22.05.2019 у справі №904/7274/17, від 09.12.2020 у справі №914/2259/17».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 зазначено, зокрема, таке: «Встановивши, що позивач відчужив свою частку в статутному капіталі та передав її до моменту звернення до суду з позовом у цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що в такому випадку позивач не довів порушення своїх корпоративних прав або інтересів на час звернення з позовом до суду, у зв`язку із чим у позові слід відмовити.

З огляду на таке Велика Палата Верховного Суду вважає, що відпала необхідність дослідження судами фактичних обставин, чи мали місце збори учасників 21 серпня 2017 року, оскільки такі висновки мотивувальної частини судових рішень можуть сприйматися як преюдиційні під час розгляду інших справ за участі сторін цього спору».

Викладені вище норми права та правові позиції Верховного Суду свідчать про те, що можливість реалізації корпоративних прав, у тому числі, права на управління юридичною особою шляхом участі у загальних зборах акціонерів, нерозривно пов`язане з правом власності на акції.

Як встановлено судом під час розгляду справи №910/1930/23 позивач на дату проведення спірних загальних зборів акціонерів (07.11.2022, 09.11.2022, 06.12.2022) вже не був акціонером ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» та носієм відповідних корпоративних прав, що вказує на відсутність порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів спірними рішеннями позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8».

З огляду на те, що позивач не був акціонером ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» на дату проведення оспорюваних загальних зборів, такі рішення: (1) не породжують для нього правових наслідків, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер лише для суб`єктів цих відносин; (2) не порушують (відсутнє) право позивача на управління ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8».

З моменту юридичного факту втрати прав на акції особа позбавляється і відповідних корпоративних прав щодо управління діяльністю товариства, як і права оскарження рішень загальних зборів, прийнятих новими акціонерами.

Станом на дату ухвалення оспорюваних рішень позачергових загальних зборів акціонерів позивач не мав права брати участь на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» голосувати та ухвалювати будь-які рішення.

Не маючи статусу акціонера ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», рішення загальних зборів акціонерів жодним чином не могли стосуватися прав та обов`язків позивача, наряду із невичерпним колом третіх осіб, що не є учасниками ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8».

Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022, з огляду на відсутність порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним з моменту вчинення наказу Міністерства оборони України 07.11.2022 №357 «Про здійснення представництва», яким ОСОБА_3 наказано бути представником Міністерства оборони України, яке представляє інтереси НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16», як акціонера, який володіє простими акціями ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» на Загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022, то вказаний наказ за своєю природою є актом ненормативного характеру (індивідуальної дії) та містить приписи, звернені до конкретного адресата - ОСОБА_3 стосовно його участі у загальних зборах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» як представника АТ «НАК «ІНФОРМАЦІЯ_16» 07.11.2022.

Позивач не є учасником правовідносин, в межах яких видано такий наказ, не є особою, якій адресовано або якої стосуються його приписи, так само як не є особою, для якої оспорюваний наказ створює будь-які права чи обов`язки, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такий наказ не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Стосовно довіреності Міністерства оборони України від 07.11.2022, якою уповноважено ОСОБА_2 бути дійсним і законним представником Міністерства, уповноваженим від його імені і за дорученням представляти Міністерство як акціонера на загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбудуться 07.11.2022, а також вчиняти дії для виконання рішень, прийнятих цими загальними зборами акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8»

Відповідно до статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може гуртуватися на акті органу юридичної особи.

Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Позивач не є учасником правовідносин представництва, в межах яких видано спірну довіреність від 07.11.2022, оскільки не є ані довірителем, ані представником і не є третьою особою, для представництва перед якою таку довіреність видано.

Позивачем під час розгляду справи не обґрунтовано наявність свого власного інтересу як заінтересованої особи в оспорюванні вказаної довіреності, зокрема, інтересу, щоб сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним з моменту прийняття наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 «Про здійснення представництва» та визнання недійсною з моменту прийняття довіреності від 07.11.2022, виданої Міністерством оборони України за відсутності порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду спірними наказом та довіреністю.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

З урахуванням відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», відсутні підстави для задоволення похідних вимог щодо визнання недійсними статутів та скасування реєстраційних дій в ЄДР.

Крім того, суд першої інстанції слушно зауважив, що за відсутності заявленої позивачем вимоги про витребування майна (акцій емітента ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у кількості 6 990 549 штук, номінальною вартістю 0,25 гр.) скасування судом оспорюваного наказу, довіреності, а також рішень загальних зборів акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8», які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022, не призведе до відновлення права власності позивача на вказані акції та відповідно до відновлення правового становища позивача в якості акціонера ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8» з належними акціонеру правами щодо участі у загальних зборах акціонерів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_8».

Водночас згідно із статтею 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, у господарському судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу. Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.03.2020 у справі № 5023/1123/12, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Щодо доводів позивача про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі №910/1930/23 до вирішення справи №910/9563/23, то слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №924/645/18 та від 20.12.2019 у справі №910/13234/18).

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо (постанова Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №918/926/17).

При цьому зупинення провадження має бути доцільним і мотивованим та не повинно призводити до безпідставного затягування строків розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17.07.1997, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

На переконання суду апеляційної інстанції відсутня об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №910/9563/23, а тому суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №910/1930/23 до вирішення справи 910/9563/23.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із частиною 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).

За таких обставин, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Апеляційним господарським судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно із положеннями статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/1930/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Компанію «Бордо Менеджмент Лімітед» (Bordo Management Limited).

4. Матеріали справи №910/1930/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 21.06.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

Г.П. Коробенко