Справа №592/7410/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В.Номер провадження 33/816/375/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, відносно якої складено протокол про порушення митних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника Сумської митниці ДМС УкраїниНестерова Д.О., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_3 адвоката Хурсенка С.О.на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2023 року, якою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару безпосереднього предмету порушення митних правил, а саму 193 676 грн. 50 коп., з конфіскацією цього товару транспортного засобу марки:Ford; модель: Mondeo; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2023 року, 02 травня 2023 року за ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_3 був складений протокол про порушення митних правил №0079/80500/23, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , 06.12.2022 на митному посту «Угринів» Львівської митниці вчинив дії, спрямовані на переміщення на територію України товару «Автомобіль легковий, що використовувався; марка: FORD; модель: MONDEO; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення 2013; модельний рік виготовлення 2013, код УКТЗЕД 8703329030», фактичною вартістю 5000 EUR (193 676 грн. 50 коп. згідно курсу НБУ на 06.12.2022), з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, що містять неправдиві дані, а саме договору купівлі-продажу від 22.11.2022 № б/н, де зазначена вартість транспортного засобу у розмірі 4000 EUR (154 941 грн. 20 коп. згідно курсу НБУ на 06.12.2022).

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2023 року, накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 100 відсотків вартості товару безпосереднього предмету порушення митних правил, а саме 193 676 ( сто дев`яносто три тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 50 коп., з конфіскацією цього товару транспортного засобу марки: FORD, модель: MONDEO; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 .

Не погодившись із судовим рішенням, вважаючи його незаконним, захисник особи, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_3 адвокат Хурсенко С.О.звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2023 року таприйняти нову постанову, якою адміністративну справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що розглядаючи справу у відсутності ОСОБА_3 , який не був належним чином сповіщений про дату судового засідання, суддя допустив істотне порушення його прав та законних інтересів, передбачених ст. 498 МК України, ст. ст. 279, 280 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Так, після початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, ОСОБА_3 , який зареєстрований та до того часу проживав за адресою: АДРЕСА_1 , в мікрорайоні сусідньому з мікрорайоном Північна Салтівка, був змушений переїхати в інше місце проживання до с. Добропілля, Харківської області. Таким чином, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживав та не міг отримувати кореспонденцію від Сумської митниці та Ковпаківського районного суду м. Суми.

З огляду на викладене, на думку апелянта, внаслідок порушення норм процесуального права, судове рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не може вважати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з постановленням у справі нової постанови.

Окрім цього, апелянт звертає увагу на те, що до матеріалів справи було долучено не всі копії документів, надіслані з ДП «Regitra» та засвідчені головним державним інспектором Венець О., який не мав права проставляти свій підпис, оскільки копії ним не створювалися. Таким чином, додатки до супровідного листа не засвідчені у встановленому порядку, а отже надані до суду з порушенням порядку, встановленого законом.

Також, зазначені копії документів виконані на іноземній мові та не містять перекладу на українську мову, що є однією із підстав для визнання їх недопустимими доказами.

Стосовно зазначення вартості транспортного засобу із перерахуванням його на українську гривню, то долучений аркуш паперу із зазначенням курсу валют не є витягом із офіційного сайту НБ України.

Як вбачається з МД UA80503000151U4 від 12.12.2022, митниця визначила митну вартість ввезеного транспортного засобу за резервним методом, з яким ОСОБА_4 погодився та сплатив митні платежі, виходячи з вартості зазначеної в рішенні. Митниця визнала обґрунтованою вартість 4500 Євро, тобто різниця між 4500 Євро та 4000 Євро складає 500 Євро. Різниця в сплаті митних платежів склала близько 6 000 грн. Матеріали справи не містять переконливих даних про те, що мав місце факт заподіяння вказаними діями будь-якої шкоди та достатніх доказів про умисне вчинення правопорушення.

Санкція ч. 1 ст. 483 МК України, з урахуванням обставин справи, не забезпечує справедливий баланс між суспільними інтересами і правом особи на мирне володіння своїм майном, є неспівмірним різниці, яку не дотримав бюджет.

Одночасно з апеляційною скаргою, адвокатом Хурсенком С.О. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що ОСОБА_3 жодних викликів до суду не отримував, про існування стосовно нього судового провадження йомустало відомо лише 06.12.2023, після того, як на кошти, які зберігаються на його пенсійному рахунку було накладено арешт.

Заслухавши особу відносно, якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_3 із захисником адвокатом Хурсенком С.О., які підтримали подану апеляційну скаргута просили її задовольнити, позицію представника Сумської митниці ДМС УкраїниНестерова Д.О., який просив оскаржувану постанову судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали даної справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, із матеріалів справи вбачається, що постанова судді винесена 07 вересня 2023 року, а апеляційна скарга подана до суду захисником 14 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки останнійознайомився з матеріалами справи та з текстом постанови лише 12 грудня 2023 року, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

Накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України, суддя виходив з того, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи. Суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 МК України, а саме подав митному органу як підставу для переміщення товарів, документи, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості.

Із зазначеним висновком судді, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно із статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені норми узгоджуються з нормами статтями 245, 280 КУпАП.

Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Розглянувши протокол про порушення митних правил № 0079/80500/23 від 02 травня 2023 року, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі при подальшому митному оформленні транспортного засобу марки: Ford; модель: Mondeo; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , 06 грудня 2022 року на митному посту «Угринів» Львівської митниці в якості підстави для переміщення вказаного товару надав митному органу підроблені документи або ж документи, що містять неправдиві дані, що відповідає фактичним обставинам справи та належним чином вмотивовано і об`єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:

- протоколом про порушення митних правил № 0079/80500/23 від 02.05.2023 р.;

- копією митної декларації ІМ40ДЕ № 22UA805030001551U4, згідно якої задекларована вартість переміщуваного через кордон України, транспортного засобу:марки: FORD; модель: MONDEO; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу б/н від 22.11.2022 складає 4000 EUR;

- копією договору купівлі-продажу № б/н від 22.11.2022 р., де покупцем транспортного засобу ОСОБА_5 , а вартість транспортного засобу становить 4000 EUR, з відбитком штампу «Під митним контролем» Львівської митниці ДФС 06.12.2022 року;

- наданими митними органами Литовської Республіки копіями документів, зокрема, копією рахунку-фактуру № 0053 від 25.11.2022 року, де вартість транспортного засобу зазначено у розмірі 5000 EUR.

Об`єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України проявляється, крім іншого, в переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Таким чином, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі при подальшому митному оформленні транспортного засобу FORD; модель: MONDEO; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 в Україні, 06 грудня 2022 року на митному посту «Угринів» Львівської митниці, в якості підстави для переміщення вказаного товару надав митному органу підроблені документи або ж документи, що містять неправдиві дані, а саме: замість рахунку-фактуру № 0053 від 25 листопада 2022 року, де його зазначено покупцем автомобіля вартістю 5000 EUR, надав до митного контролю інший договір купівлі-продажу б/н від 25.11.2022 року, де вартість автомобіля становить4000 EUR.

Щодо доводів захисника про визнання долучених доказів, витребуваних в митних органах Литовської Республіки, недопустимими, апеляційний суд зазначає наступне.

Запит Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України до митних органів Литовської Республіки про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України транспортних засобів на адресу фізичних осіб-громадян України, здійснюється на підставі Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 09.06.1977, ратифікована Указом Президента № 699/2000 від 23.05.2000.

Так, відповідно до п. 1 ст. 2 Конвенції, договірні Сторони, які прийняли один або більше Додатків до цієї Конвенції, погоджуються, що їх митні адміністрації надаватимуть одна одній взаємну допомогу з метою відвернення, розслідування та припинення порушень митного законодавства згідно з положеннями цієї Конвенції.

Як вбачається із матеріалів справи, митний орган Литовської Республіки на надісланий запит департаменту міжнародної взаємодії ДМС України, надав в електронній формі копії документів державного підприємства «Регітра» на підставі, яких транспортний засіб «FordMondeo» був поставлений на реєстраційний облік, а саме: рахунок-фактура № 0053 від 25.11.2022, виписка з реєстру заяв перевірки даних від 25.11.2022 № 20429889-60, запит № 20429887 із надання послуг реєстрації транспортних засобів.

Вказані документи у сукупності з іншими доказами по справі, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Отже, факт подання митному органу, як підстава для переміщення транспортного засобу, документу, що містить неправдиві відомості щодо вартості транспортного засобу, поданим договором купівлі-продажу № б/н від 22.11.2022 є очевидним.

Наявність на долучених митним органом копії документів відмітки про відповідність із оригіналом, не спростовує їх вірність та не підтверджує наявність ознак фальсифікації, на підставі чого можна було б визнати вказані докази недопустимими.

Підстав не довіряти наявним у матеріалах справи письмовим доказам, у апеляційному суду відсутні.

Щодо посилань апелянта на відсутність офіційного перекладу документів, наданих митними органами Литовської Республіки, апеляційний суд зауважує про таке.

Дійсно, відповідь, надана митними органами Литовської Республіки, а також додані до неї документи, складені іноземною мовою та не мають перекладу. Проте, чинне законодавство не передбачає обов`язкового долучення до протоколу про порушення митних правил перекладу тих документів, що складені не державною мовою.

Так, нормами МК Українипередбачено обов`язкову участь перекладача у судовому провадженні виключно у випадках коли, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не володіють або недостатньо володіють державною мовою (ст.1, 2 ст. 492 МК України.

Поряд з цим, зі змісту документів наданих митними органами Литовської Республікивбачається, що інформація зазначена у них, необхідна для встановлення наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме інформація щодо транспортного засобу та його ціни, не є двозначною та зрозумілою, оскільки містять відомості про ціну автомобіля при його купівлі.

Тож, на переконання апеляційного суду, докази, які підтверджують числові значення митної вартості автомобіля, не дають підстав для сумніву щодо їх повноти та правильності.

Відсутність в матеріалах справи витягу з офіційного сайту НБ України щодо курсу валюти, станом на 06.12.2022, не спростовують доведеність вини ОСОБА_3 в порушенні митних правил.

Доводи апелянта про те, що саме митним органом було визначено митну вартість автомобіля, на підставі якої ОСОБА_3 сплатив митні платежі, апеляційний суд вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Так, відповідно до ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII Митного Кодексу України та главою 8.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.12.2022 ОСОБА_6 через декларанта ФОП ОСОБА_7 подала до відділу митного оформлення «Тростянець» митного поста «Суми» Сумської митниці, митну декларацію ІМ40ДЕ № 22UA8050030001551U4, з метою оформлення відповідно до митного режиму «імпорт» автомобіль «FordMondeo», зазначивши вартість у розмірі 4000 Євро.

У відповідності до вимог МК, з метою перевірки достовірності поданих до митного оформлення документів, митним органом направлено запити до відповідних органів Литовської Республіки.

На підставі отриманих від митних органів Литовської Республіки документів, митним органом було складено відносно ОСОБА_3 протокол про порушення митних правил, оскільки останній приховав від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи документів, що містять неправдиві дані, щодо митної вартості переміщуваного товару.

Сплата ОСОБА_3 митних платежів на підставі заявленого у митній декларації, митної вартості автомобіля, яка менша на 1000 Євро від реальної вартості, не звільняє останнього від відповідальності за порушення митних правил. Також апеляційний суд наголошує, що подання до митного органу декларації не завершує митне оформлення та породжує право митного органу здійснювати дії направлені на проведення митного контролю щодо вірного зазначення митної вартості товару, який переміщується через державний кордон України.

Також, на переконання апеляційного суду, для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє суду обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 про час та дату судового засідання повідомлявся за допомогою розміщення судового оголошення на офіційному сайті суду.

Слід наголосити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції, за місцем реєстрації ОСОБА_3 неодноразово надсилались повідомлення про необхідність останньому прибути до Ковпаківського районного судум. Суми для участі в розгляді протоко про порушення митних правил, складеного відносно нього.

Таким чином. твердження апелянта щодо неповідомлення судом ОСОБА_3 є безпідставними. Відомостей про те, що останній є внутрішньо переміщеною особою у зв`язку з чим ним було змінено місце проживання, матеріали справи не містять.

Також, з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, судом також береться до уваги поведінка особи, яка притягається до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Слід зауважити, що у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України, введенням воєнного стану на всій території України та відсутності належного фінансування судової системи, у своїй сукупності ускладнює можливість судом надсилати судові повістки засобами поштового зв`язку, як у даному випадку, дає підстави апеляційному суду вважати про застосування судом першої інстанції всіх необхідних та можливих заходів для повідомлення ОСОБА_3 про час та дату судового засідання, на підставі чого посилання апелянта про порушення судом права на захист є необґрунтованими.

Апеляційний суд погоджується з висновком судді суду першої інстанції з приводу того, що факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на позицію Конституційного Суду України викладену в рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22) щодо відповідностіКонституції України(конституційності) абзацу другого частини першоїстатті 483 Митного кодексу України.

Так, згідно з вищезазначеним рішенням, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним) абзац другий частини першоїстатті 483 Митного кодексу України(щодо санкції частини даної статті).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов`язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Таке, законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law). А тому, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті8, частин першої, четвертої статті41, частини другої статті61, частини першої статті64 Конституції України.

Зазначене також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, використовує Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу», дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п. 31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Зазначена позиція Європейського Суду щодо необхідності забезпечення необхідного справедливого балансу між захистом права власності та вимогами загального інтересу з огляду на свободу розсуду, якою наділена держава в цій сфері, також відображена у справі «Садоча проти України».

Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають. Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворості санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції (рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84).

Окрім цього, на думку Європейського суду з прав людини,«стаття 1 Першого протоколу вимагає, щоб будь-яке втручання було виправдано домірним стосовно визначеної мети. Тобто потрібно досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та потребами захисту основоположних прав людини. Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справах The Former King of Greece and Others v. Greece від 28 листопада 2002 року (заява № 25701/94), ECHR 2000-ХІІ, § 79, § 82; Jahn and Others v. Germny від 30 червня 2005 року (заяви №№ 46720/99, 72203/01, 72552/01), ECHR 2005-УІ, § 81-94» рішення у справі Gogitidze and Others v. Gejrmany від 12 травня 2015 року (заява № 36862/05), § 97).

Апеляційний суд вважає, що у даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов`язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановленихст.483 Митного кодексу (справа «Краєва проти України» (заява №72858/13)).

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ, від 06.11.2008 року по справі «Ісмаїлов проти Росії», встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннямиМК України як обов`язкове.

Відповідно до ч. 1ст. 465 МК Україниконфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що накладення адміністративного стягнення у виді конфіскації суперечитиме положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, а також висновкам, викладеним у рішенні КСУ від 05.07.2023 року та у рішеннях ЄСПЛ, які наведені вище, не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, буде непропорційним і не узгоджуватиметься з принципом верховенства права.

Враховуючи викладене,постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2023 року в частині накладення стягнення у виді конфіскації необхідно змінити як таку, що не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, а також висновкам, викладеним у рішенні КСУ від 05 липня 2023 року.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особі, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_3 адвокату Хурсенку С.О. строк на апеляційне оскарження постановисудді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_3 адвоката Хурсенка С.О.,задовольнити частково.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2023 року, стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК Українизмінити в частині накладення стягнення.

Звільнити ОСОБА_3 від накладеногоадміністративного стягнення у виді конфіскації товару, безпосереднього предмету порушення митних правил,а саме автомобіля марки: Ford; модель: Mondeo; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , вартістю 193 676 грн. 50 коп.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.