Дата документу 18.06.2024

Справа № 501/2236/24

2-о/501/121/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи:

1 ОСОБА_2 ,

2 Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

предмет тапідстави заяви: про встановлення факту, що має юридичне значення,

ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 24.05.2024 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, (заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області),згідно якоїпросить судвстановити факт,що він, як син та єдина дитина здійснює постійний догляд на безоплатній непрофесійній основі за своєю матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновком лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я №1269 від 07.11.2022 року, що надана безстроково, потребує постійного догляду зв`язку із порушеннями функцій організму.

Заява обґрунтована тим, що заявник є рідним сином та єдиною дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мати заявника, ОСОБА_2 є особою похилого віку, що має відповідні порушення функцій організму, регулярно проходить лікування в медичних закладах.

Заявник є єдиною дитиною ОСОБА_2 та єдиною особою, що може здійснювати догляд, оскільки остання не перебуває в шлюбі та не має інших осіб, що могли би здійснювати такий догляд.

Заявник вказує, що від встановлення факту здійснення заявником постійного стороннього догляду за його матір`ю, яка цього потребує, залежить виникнення прав та обов`язків, визначених: Законом України від 17.01.2019 №2671-VIII «Про соціальні послуги»(що набув чинності 01.01.2020, зі змінами від 31.12.2023); Законом України від 21.10.1993 №3543-Х1І «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами від 18.05.2024); Постановою Кабінету Міністрів України № 650 від 16.05.2024, що затверджує Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (в редакції від 19.05.2022) «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» та інших.

Встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за хворою матір`ю необхідно для реалізації його прав передбачених діючим законодавством, а також для захисту прав хворої, яка за станом здоров`я потребує стороннього догляду.

Заявник вказує в заяві, що ним оплачуються витрати матері, зокрема медичні обстеження, операції, він несе основну та повну відповідальність за стан її здоров`я, життєзабезпечення, що виключає можливість позбавлення особи єдиного реального піклувальника.

В позасудовому порядку даний факт, що передбачає затвердження наявності дії по догляду, інструментами вказаними в порядку затвердженому КМУ №560 від 16.05.2024 встановити проблематично, тому заявник звернувся до суду з відповідною заявою.

Заявник в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить суд задовольнити заяву (а.с.16-17).

Заінтересовані особи були належним чином сповіщені про судовий розгляд справи, однак до суду не з`явились.

Заінтересована особа ОСОБА_2 17.06.2024 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечила (а.с.28).

Представник Управління соціальноїполітики Чорноморськоїміської радиОдеського районуОдеської області11.06.2024 надав до суду заяву про розгляд заяви без його участі, проти задоволення заяви не заперечив (а.с.27).

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 24.05.2024 справа розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.20).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03.06.2024 відкрито провадження у справі (а.с.23).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним сином та єдиною дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , де в графі мати вказана ОСОБА_2 (а.с.10), повний витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 (а.с.11-12).

Мати заявника, ОСОБА_2 є особою похилого віку, що має відповідні порушення функцій організму, проходить лікування в медичних закладах, що підтверджується копією виписки з медичної картки стаціонарного хворого №17414 (а.с.19).

ОСОБА_1 є єдиною дитиною ОСОБА_2 та єдиною особою, що може здійснювати догляд, оскільки остання не перебуває в шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке відбулося 08.10.1976, актовий запис №298 (а.с.18) та не має інших осіб, що могли би здійснювати такий догляд.

Постійний догляд, що, у зв`язку із станом здоров`я матері, здійснюється заявником підтверджується копіями:

- висновку ЛКК №1269 від 07.11.2022, наданим безстроково (а.с.15);

- довідки про отримання допомоги №734 від 07.12.2022, в якому зазначено, що ОСОБА_2 призначено допомогу і виплату компенсації, як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі о/р 608512 (а.с.17);

- акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 05.12.2022, в якому вказано, що заявник ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Проти здійснення постійного догляду заявником за ОСОБА_2 , остання не заперечує (а.с.31).

ІV. Оцінка Суду.

Частиною 1 статті 172 Сімейного кодексуУкраїни визначено, що повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Положеннями статті 203 Сімейного кодексуУкраїни передбачено, що дочка, син крім сплати аліментів, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні органні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.

Згідно ч.1 п.9 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду, тощо.

Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.

Згідно з п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №5від 31.03.1995«Про судовупрактику усправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.1,2 та 4 ст.10 ЦПК України).

У відповідності до вимог п.4 ст.264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

При визначені питання можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства судом застосовано правовий висновок, зазначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року по справі №560/17953/21.

Згідно змісту п.116, 117 Постанови неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

У даному випадку предметом дослідження суду є встановлення певного юридичного факту який встановлює правосуб`єктність особи як такої, яка здійснює постійний догляд на безоплатній непрофесійній основі за своєю матір`ю, що є необхідним для застосування до заявника вимог п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ для отримання відстрочки від мобілізації, заяв з боку заінтересованих осіб про наявність спору з цього приводу або відомостей про наявність позасудового розгляду вказаного питання до суду не надходило, тому розгляд справи здійснено у порядку Цивільного процесу.

При розгляді даної справи судом приймається до уваги, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним сином та єдиною дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та єдиною особою, що може здійснювати догляд, оскільки остання не перебуває в шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке відбулося 08.10.1976, актовий запис №298 (а.с.14) та не має інших осіб, що могли би здійснювати такий догляд.

Те що ОСОБА_1 є диною дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 (а.с.11-12).

Мати заявника, ОСОБА_2 є особою похилого віку, що має відповідні порушення функцій організму, проходить лікування в медичних закладах, що підтверджується копією виписки з медичної картки стаціонарного хворого №17414 (а.с.15).

Постійний догляд, що, у зв`язку із станом здоров`я матері, здійснюється заявником підтверджується копіями:

- висновку ЛКК №1269 від 07.11.2022, наданим безстроково (а.с.15);

- довідки про отримання допомоги №734 від 07.12.2022, в якому зазначено, що ОСОБА_2 призначено допомогу і виплату компенсації, як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі о/р 608512 (а.с.17);

- акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 05.12.2022, в якому вказано, що заявник ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Проти здійснення постійного догляду заявником та сином за ОСОБА_2 , остання не заперечує (а.с.31).

Зазначені вище обставини дають змогу суду прийти до висновку про встановлення факту, який має юридичне значення, а саме того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , як син та єдина дитина здійснює постійнийдогляд набезоплатній непрофесійній основі за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновком лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я №1269 від 07.11.2022 року, що надана безстроково, потребує постійного догляду у зв`язку з порушеннями функцій організму.

Згідно з нормами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власної правової позиції, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), як синта єдинадитина.здійснює постійний догляд на безоплатній непрофесійній основі за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), яка за висновком лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я №1269 від 07.11.2022, що надана безстроково, потребує постійного догляду у зв`язку із порушеннями функцій організму.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко