Номер провадження: 22-ц/813/5021/24

Справа № 523/4712/24

Головуючий у першій інстанції Середа І.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргуОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Красношлик Анастасія Олександрівна

на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 21 березня 2024 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою

встановив:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду

м. Одеси із вказаною вище заявою у якій просить оголосити померлим ОСОБА_2 , днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем смерті селище Хромове, Бахмутського району, Донецької області.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2024 року цивільну справу за вказаною вище заявою ОСОБА_1 передано на розгляд Кривоозерському районному суду Миколаївської області.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник-адвокат

Красношлик А.О. просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 21 березня 2024 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За доводами апеляційної скарги судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що скаржниця проживає разом із своїм малолітнім сином за адресою:

АДРЕСА_1 , що відноситься до Пересипського району

м. Одеси. Ця обставина (факт проживання за вказаною вище адресою) підтверджується актом, засвідченим КК «Суворовський», який складено у серпні 2022 року, а тому на думку скаржниці справа підсудна саме Суворовському районному суду м. Одеси.

Крім того, факт проживання родини заявниці саме у Пересипському районі м. Одеси підтверджується також і тим, що 03 червня 2023 року, ОСОБА_2 призвано на військову службу саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , від якого надійшло сповіщення про те, що ОСОБА_2 зник безвісти.

Додатково на підтвердження факту проживання за вказаною вище адресою, скаржниця посилається на акт про встановлення фактичного місця проживання від 27 березня 2024 року, засвідчений директором ТОВ «КК «Клевер».

Відзив наапеляційну скаргуне надходив.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про передачу справи на розгляд до іншого суду, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Передаючи справу на розгляд Кривоозерському районному суду Миколаївської області, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою в порядку окремого провадження, зареєстрованим місцем її проживання є: АДРЕСА_2 , відомостей про останнє відоме зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2 або знаходження його майна суду не надано, тому підсудність справи в даному випадку визначається за місцем проживання ОСОБА_1 . Врахувавши, що місце проживання ОСОБА_1 не зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що ця справа не підсудна Суворовському районному суду м. Одеси.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Отже, заява про оголошення фізичної особи померлою може бути подана за вибором заявника до суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на такі місця: 1) за місцем проживання заявника або 2) за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або 3) за місцезнаходженням її майна.

Право вибору між судами, яким згідно з правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві (заявникові).

Водночас, право позивача (заявника) реалізовувати волевиявлення у обранні конкретного суду серед альтернативно-можливих, не звільняє у такому разі суд від обов`язку перевіряти дотримання позивачем (заявником) правил підсудності при зверненні до суду.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Звертаючись до суду із вказаною вище заявою, ОСОБА_1 , щодо підсудності цієї справи саме Суворовському районному суду м. Одеси, посилалася на акт, складений нею власноруч та засвідчений підписами сусідів про те, що вона разом із сином ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, зазначений вище акт не є тим документом, який може слугувати підтвердженням фактичного проживання особи за певною адресою, з огляду на таке.

За статтею 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (який набрав чинності 01 грудня 2021 року, далі - Закон України N 1871-IX) витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.

Згідно ч.ч.1,3,6ст.26Закону УкраїниN1871-IXза заявоюособи,яка декларуєабо реєструємісце проживання(перебування),власника (співвласника)житла,представників,законних представниківособи абовласника (співвласника)житла,уповноваженої особижитла,іпотекодержателя абодовірчого власника(далі-суб`єкт звернення)орган реєстраціївидає витягіз реєструтериторіальної громади,що підтверджуєзареєстроване абозадеклароване місцепроживання (перебування)особи,виключення інформаціїз реєструтериторіальної громадипро місцепроживання (перебування)особи. Витягіз реєструтериторіальної громади-це документу паперовійабо електроннійформі,що підтверджуєвідомості промісце проживання(перебування)особи абоінформацію провідсутність такихвідомостей надату тачас формуваннявитягу.Порядок формуваннявитягу зреєстру територіальноїгромади встановлюєтьсяКабінетом МіністрівУкраїни. За заявою суб`єкта звернення витяг із реєстру територіальної громади також може містити інформацію про попередні періоди задекларованого місця проживання, зареєстрованого місця проживання (перебування) особи в адміністративно-територіальній одиниці за місцем звернення особи.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України N 1871-IX, місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.

На виконання Закону України N 1871-IX Кабінетом Міністрів України 07 лютого 2022 року прийнято постанову N 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року N 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" (далі - Постанова N 265). Ця постанова набрала чинності 13 березня 2022 року.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Разом із цим, у матеріалах справи відсутні докази, зокрема витяг з реєстру територіальної громади на підтвердження місця проживання ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1 .

З копії паспорту громадянина України, долученої до заяви, убачається, що

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Ураховуючи те, що на час вирішення питання про відкриття провадження по цій справі, в матеріалах справи відсутні докази місця проживання заявниці та ОСОБА_2 у межах адміністративно-територіальної юрисдикції Суворовського районного суду

м. Одеси, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що справа підсудна Кривоозерському районному суду Миколаївської області, зважаючи на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

З підстав викладених вище, апеляційний суд не приймає до уваги, долучений скаржницею до апеляційної скарги акт про встановлення фактичного місця проживання від 27 березня 2024 року, засвідчений директором ТОВ «КК «Клевер», як такий, що не має правового значення, оскільки не є тим документом, що підтверджує факт проживання скаржниці та її сина за вказаною вище адресою.

Позбавленні правового обґрунтування доводи апеляційної скарги про те, що факт проживання родини скаржниці у Пересипському районі м. Одеси підтверджується також і тим, що ОСОБА_2 призвано на військову службу саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки місце проживання особи встановлюється на підставі документів, визначених законом, а не у зв`язку з діяльністю органу державної влади.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, дійшов правильного висновку про підсудність справи Кривоозерському районному суду Миколаївської області.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими вказані вище висновки суду з якими не погоджується скаржниця.

Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржницею не надано.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вказаного питання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційна скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районногосуду м.Одесивід 21березня 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова